Ще кілька днів тому Ольга Стефанішина представляла Україну у Вашингтоні і брала участь у переговорах президентів України і США. Тепер вона відвідує засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС), де захищається від підозр НАБУ у незаконному збагаченні на понад 13,9 мільйона гривень.
Радіо Свобода зібрало головне, що відомо про Ольгу Стефанішину: її кар’єру, нову підозру у незаконному збагаченні, давню «справу Лукаш» та інші скандали, у яких фігурувало її ім’я.
- Ольга Стефанішина була віцепрем’єркою з питань європейської інтеграції та міністеркою юстиції
- Із 27 серпня 2025 року по 3 серпня 2026 року вона була посолкою України у США. Завершення роботи у Вашингтоні вона називала «власним рішенням, продиктованим особистими обставинами».
- 5 серпня НАБУ і САП повідомили їй про підозру у трьох епізодах: незаконне збагачення на понад 13,9 млн гривень і два епізоди недостовірного декларування.
За версією правоохоронців, Ольга Стефанішина фактично володіла двома квартирами у ЖК «Файна Таун», оформленими на подругу, а також користувалася незадекларованими квартирою, паркомісцем, нежитловими приміщеннями й автомобілем Mercedes-Benz, зареєстрованими на близьких та підлеглого.
За даними НАБУ, Стефанішина також хотіла купити будинок під Києвом орієнтовною вартістю 550 тисяч доларів, з яких 250 тисяч доларів мали бути сплачені готівкою, а решта суми – шляхом передачі продавцю двох згаданих вище квартир у ЖК «Файна Таун». Проте від угоди урядовиця відмовилася, імовірно, через призначення на дипломатичну посаду за кордоном.
У НАБУ стверджують, що офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно – у період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн, натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн.
Стефанішина відкидає звинувачення
5 серпня Ольга Стефанішина заявила, що будь-які процесуальні дії «не означають встановленої провини», і додала, що питання про нерухомість вона вже раніше публічно пояснювала і надала журналістам «усі необхідні документи».
«Спокійно, за законом відстою свою позицію. У результаті я не сумніваюся», – написала вона.
Прокуратура просила призначити Стефанішиній заставу близько 13 млн гривень, однак 6 серпня ВАКС визначив, що це буде 6 млн гривень і поклав на Стефанішину обов’язки прибувати за викликом, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися з певними свідками.
«У мене немає коштів – ні 13, ні 10, ні 6 [мільйонів]. Але, звичайно, я буду шукати ці кошти, щоб мати можливість внести заставу», – прокоментувала коолишня посол у США рішення ВАКС.
За новою підозрою Стефанішиній максимально загрожує до 10 років позбавлення волі із забороною обіймати певні посади до трьох років.
Чи намагалася Стефанішина впливати на конкурси до НАБУ і НАЗК
Під час засідання щодо запобіжного заходу 5 серпня прокурор САП оприлюднив листування Стефанішиної з головою конкурсної комісії Миколою Кучерявенком, яке, за версією обвинувачення, свідчить про спробу вплинути на конкурс з обрання директора НАБУ.
Окремої підозри за цим епізодом їй публічно не оголошували.
За словами прокурора, наприкінці 2022 року Кучерявенко надіслав Стефанішиній список кандидатів на посаду директора НАБУ, а вона нібито відповіла, що їй «потрібні» Людмила Сугак і Павло Кириленко, а також запропонувала відкласти засідання комісії.
Обоє кандидатів зрештою вибули з конкурсу.
Очільник Антимонопольного комітету Павло Кириленко, який є обвинуваченим у недостовірному декларуванні й незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень, прокоментував Радіо Свобода інформацію, яка прозвучала під час обрання запобіжного заходу колишній віцепрем’єр-міністерці та експослу України в США Ользі Стефанішиній у схожій справі щодо її ймовірного незаконного збагачення і недостовірного декларування. «Мені про це нічого не відомо», – відповів Кириленко після засідання у ВАКС, де 6 серпня відбувся розгляд його справи.
Другий епізод стосується конкурсу на голову НАЗК. За версією сторони обвинувачення, керівник служби Стефанішиної Олександр Буханевич просив у неї «інструкції, побажання і поради» перед засіданнями конкурсної комісії, а вона нібито назвала пріоритетним кандидатом Сергія Гупяка та обговорювала оцінки окремих претендентів. Зрештою уряд призначив головою НАЗК Віктора Павлущика, а Гупяк став його заступником.
Раніше Стефанішина публічно наголошувала на незалежності конкурсної комісії. У лютому 2023 року вона заявляла, що уряд не має «жодних інструментів впливу на комісію, крім публічних закликів». А в грудні 2024-го називала призначення керівників НАБУ і САП «на основі прозорого конкурсу» одним із головних антикорупційних досягнень України.
При цьому Стефанішина у грудні 2024 року заявляла, що Україна має поступово відмовитися від участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях, оскільки це мало б свідчити про побудову «сталої, сильної, демократичної системи державних інституцій».
Оприлюднене прокурором листування тепер може ставити під сумнів, наскільки незалежно могли б діяти українські члени таких комісій.
Що кажуть журналісти-розслідувачі
Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов звернув увагу, що ймовірне незаконне збагачення Стефанішиної не йде в жодне порівняння з мільярдними корупційними схемами. На його думку, саме це показує глибину проблеми: Стефанішина могла стати «гвинтиком владної машини» заради порівняно невеликої особистої вигоди.
«І що навіть обідно, що це справді не за жахаючі купи грошей. Стефанішина по суті на двох квартирах могла легалізувати справді не мільярди», – написав Ніколов.
Він вважає її історію прикладом нормалізації корупції, за якої учасники владної системи отримують фактичну «індульгенцію».
«Ми почули, що пані Стефанішина намагалася вплинути на результати конкурсів на посади керівників НАБУ і НАЗК. Давала вказівочки членам конкурсних комісій від уряду, кого саме треба на конкурсі протягнути», – написав журналіст-розслідувач Данило Мокрик, коментуючи оприлюднене прокурором САП листування під час засідання ВАКС 5 серпня. Він ще з 2020 року висвітлював кримінальне провадження проти Стефанішиної у «справі Лукаш» і перевіряв її публічні заяви про перебіг цієї справи.
НАБУ розслідує корупційні злочини за участі топпосадовців, а НАЗК перевіряє декларації службовців, контролює конфлікти інтересів і відповідає за формування антикорупційної політики. Тому їхніх керівників обирали комісії з представників влади й міжнародних експертів, участь яких мала зменшити ризик політичного впливу.
Перша кримінальна справа
Це не перше кримінальне провадження, у якому фігурує Ольга Стефанішина. У жовтні 2019 року їй повідомили про підозру у заволодінні або розтраті майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем.
Ідеться про так звану «справу Лукаш» щодо закупівлі Міністерством юстиції досліджень про відповідність українського законодавства праву ЄС.
За версією обвинувачення, у 2013-2014 роках тодішня міністерка юстиції Олена Лукаш, Стефанішина та інші посадовці заволоділи 2,52 млн гривень бюджетних коштів.
Слідство поставило під сумнів вартість і якість трьох замовлених досліджень.
Журналісти-розслідувачі з «Наші гроші» писали, що одна сторінка досліджень коштувала від 1,5 до 4,5 тисяч грн. Стефанішина була серед працівників Мін’юсту, які організовували цю закупівлю.
У вересні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) передала обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду, а у квітні 2024 року суд почав розгляд справи по суті.
Спершу Стефанішиній також закидали службове підроблення. У листопаді 2023 року ВАКС закрив цей епізод через те, що сплив строк давності, але продовжив розгляд обвинувачення щодо бюджетних коштів. Станом на серпень 2026 року вироку у справі немає.
Стефанішина заперечує причетність до розтрати. Вона заявляла, що як керівниця підрозділу з євроінтеграції ініціювала дослідження, але вони були «проведені, опубліковані та проаналізовані міністерствами». За її словами, вона також співпрацювала зі слідством і надала необхідні документи.
Журналістські розслідування та публічні скандали
Окрім двох офіційних кримінальних справ, Стефанішина неодноразово ставала фігуранткою журналістських розслідувань.
У червні 2025 року «Українська правда» опублікувала розслідування про передачу через АРМА чотирьох арештованих активів, зокрема Будинку профспілок у Києві, компанії, яку журналісти пов’язали з колишнім чоловіком і колишнім радником Ольги Стефанішиної.
Після публікації САП відкрила провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадовцями АРМА. На той момент підозр у цій справі нікому не оголошували.
Стефанішина заперечила будь-який вплив на конкурси АРМА. Вона заявила, що після розлучення спілкується з колишнім чоловіком лише щодо виховання дітей, а про діяльність колишнього радника після його звільнення нічого не знала. За її словами, вона не мала стосунку до передачі активів.
Того ж місяця «Громадське» виявило, що мати Стефанішиної придбала квартиру площею близько 100 квадратних метрів у столичному ЖК «Львівська площа» майже вчетверо дешевше за ринкову ціну. Стефанішина пояснювала, що її батьки інвестували в квартиру ще у 2019 році та купували її на виплат. Згодом журналіста «Громадське», який того дня зафіксував авто Стефанішиної на виїзді з ЖК «Львівська площа», доправили до поліції й кілька годин утримували у відділку без протоколу про затримання.
Медіаекспертка Наталія Лигачова припустила, що активне обговорення справи колишньої урядовиці влада використовує, щоб відвернути увагу від протестів через відставку Федорова.
«Я просто впевнена в тому, що зараз цим процесом каналізують протести щодо відставки Федорова. Класичне правило заміщення», – написала Лигачова.
Біографія
Ольга Стефанішина народилася 29 жовтня 1985 року в Одесі. Закінчила КНУ ім. Тараса Шевченка за спеціальностями «міжнародне право» та «переклад з англійської мови», а також Одеський національний економічний університет за спеціальністю «фінанси і кредит». До приходу у велику політику працювала у Міністерстві юстиції та Кабінеті Міністрів, де займалася питаннями європейської інтеграції й координувала виконання Угоди про асоціацію з ЄС. У 2020–2025 роках була віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а з вересня 2024 року також очолювала Міністерство юстиції. Тоді Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС, розпочала переговори про членство та просувалася на шляху до інтеграції з ЄС і НАТО. У серпні 2025 року Стефанішину призначили посолкою України у США. На цій посаді вона працювала до 3 серпня 2026 року.
Форум