Доступність посилання

ТОП новини
22 Жовтень 2019, Київ 01:33

Наслідки катастрофічної нестачі води в Криму стануть явними вже цього року ‒ Володимир Мілов


Ділянка Північно-Кримського каналу, червень 2019 року

Росія проводить у Криму типову колоніальну політику, її не турбує економічна ситуація в регіоні, сказав в інтерв'ю Крим.Реалії російський опозиційний політик та економіст Володимир Мілов.

«У мене складається відчуття, що Кремль впевнений: їм настільки успішно вдалося залякати населення Криму, переконавши їх, що альтернативою входження до складу Росії могла бути тільки кровопролитна війна, що кримчани погодяться витерпіти будь-які труднощі. Для Путіна Крим ‒ це класична окупована територія, його не турбують проблеми місцевого населення, які, разом з тим, стають все серйознішими», ‒ упевнений економіст.

Володимир Мілов
Володимир Мілов
Російська влада намагається максимально «видоїти» Білогірське водосховище
Володимир Мілов

До слова, ще два роки тому Володимир Мілов відзначав, що після припинення подачі води Північно-Кримським каналом, вирішити проблему з прісною водою в Криму стало практично неможливо.

«Зараз російська влада намагається «заткнути дірки» якимись паліативними методами, але в реальності це спричинить тільки збільшення проблем буквально через пару років... Також російська влада намагається максимально «видоїти» Білогірське водосховище. Але це все загрожує критичним виснаженням наявних запасів», ‒ прогнозував експерт.

Зараз, два роки по тому, цей прогноз повністю підтверджується. За словами заступника директора Інституту водних проблем і меліорації України Михайла Яцюка, більше ніж на 60% території півострова спостерігається «надзвичайно гострий дефіцит» води, а величезні зрошувані поля знаходяться на межі перетворення на пустелю.

Михайло Яцюк
Михайло Яцюк

​У Криму періодично проводяться пікети за відновлення водопостачання півострова Північно-Кримським каналом, а проросійські політики безпосередньо звертаються до України з відповідними проханнями. Деякі українські експерти непокояться, що Володимир Путін наважиться забезпечити контроль над каналом військовим шляхом. Втім, Володимир Мілов вважає такий розвиток подій малоймовірним.

«Ще в 2014-15 роках, як показала ситуація в Маріуполі та Новоазовську, Росія не готова до битви за міста. Облога міст, яка супроводжується вуличними боями ‒ це найкривавіший варіант війни, на відміну, наприклад, від захоплення якихось висот на відкритій місцевості. Путін ретельно прораховує наслідки своїх зовнішньополітичних авантюр для внутрішньої політики. На Донбасі та в Сирії він дотримувався однієї і тієї ж тактики ‒ мінімізувати як кількість трупів російських солдатів, так і інформацію про них. З іншого боку, спроба атаки на Маріуполь ще чотири роки тому показала, що такі дії викликають пильну увагу та крайнє несприйняття у міжнародної спільноти. Таким чином, я поки не бачу військового вирішення цієї проблеми для Путіна.

Зрозуміло, це не виключає воєнізованої риторики на прикладі тієї, що використовується на адресу Грузії. Швидше за все, Путін буде намагатися тиснути на Україну на інших напрямках, включаючи газовий транзит, і отримання води з Дніпра в Крим стане однією з цілей його нового торгу або шантажу», ‒ припускає експерт.

​Одним з важелів можливого шантажу політик називає заморожений конфлікт на Донбасі, що посилюється активною роздачею російських паспортів жителям регіону.

«Звичайно, «захист російських громадян» підсилює переговорну позицію Кремля і додає Путіну додаткових важелів впливу на ситуацію. Це той же самий сценарій, що застосовувався в Абхазії та Південній Осетії, і в зв'язку з цим Росія не пропонує нічого нового», ‒ зазначає він.

При цьому Володимир Мілов не вважає, що російська влада свідомо загострює дефіцит прісної води на окупованому півострові, пояснюючи таку політику чисто прагматичними причинами.

«Кремль не використовує в Криму технологію отримання прісної води з солоної, швидше за все, тому, що в Росії подібне обладнання не виготовляється, а значить, його доведеться закуповувати за кордоном. Оскільки при такому сценарії відсутні виробничі кошториси, російські чиновники не можуть «заробити» на звичній для них схемі відкатів. До того ж, при покупці західного обладнання неминуче виникають проблеми з санкціями ‒ згадаємо, який скандал вибухнув після постачання до Криму турбін «Сіменс», ‒ нагадує Мілов.

Москва, звичайно, намагатиметься «залити» проблему субсидіями
Володимир Мілов

При цьому, за словами російського опозиціонера, наслідки хижацького ставлення Кремля до ресурсів, які ще залишилися в Криму, відчутні вже сьогодні.

«Сільському господарству дійсно катастрофічно не вистачає води, це буде помітно вже в цьому урожайному сезоні, у найближчі місяці. Москва, звичайно, намагатиметься «залити» проблему субсидіями, але приховати її масштаб вони не зможуть. Також на півострові зберігаються деякі проблеми з електрикою. Керченський міст виступає тут швидше резервним джерелом, не здатним дати великі енергопотужності. До того ж, він входить в місто Керч, який розташований на сході півострова, далеко від основних економічних центрів та від південного узбережжя. Однак ця проблема частково вирішується завдяки будівництву великих станцій у Севастополі та Сімферополі, які будуть виробляти електрику в самому Криму. З прісною водою ж рішення проблеми не видно, а її дефіцит вже має катастрофічний характер і постійно посилюється через виснаження водоймищ і мінералізацію артезіанських вод», ‒ пояснює Володимир Мілов.

За словами опозиційного політика, він регулярно отримує інформацію з Криму про те, що навіть люди, які раніше підтримували приєднання півострова до Росії, сьогодні висловлюють різке невдоволення політикою Кремля.

Можливості заробітку на півострові, порівняно з «українським» періодом, істотно скоротилися
Володимир Мілов

«Російськомовне населення Криму масово мігрує в Ростов і Краснодар, що створює економічне зростання в цих містах, особливо порівняно з іншими територіями Росії. Особливий відтік спостерігається серед молодих, талановитих і працездатних кримчан, оскільки в Криму просто відсутній ринок і можливості адекватного збуту своїх товарів і послуг. Можливості заробітку на півострові, порівняно з «українським» періодом, істотно скоротилися, ціни виросли, інвестиції не надходять, а свавілля силовиків зашкалює. Словом, Путін розглядає Крим винятково як мілітаристський форпост, стратегічно зручну територію для розміщення військ, і проводить там типову колоніальну політику. «Накачуючи» Крим зброєю, Путін у черговий раз прагне показати всьому світу, що військового розв'язання проблеми деокупації не існує, й Україна не зможе відбити півострів силою», ‒ розмірковує експерт.

Ще одним способом домогтися бажаної поведінки від України, на думку деяких експертів, може стати спроба тиску на Київ з допомогою американської адміністрації. Так, минулого місяця американський політтехнолог і політичний експерт Джейсон Смарт припустив, що президент США Дональд Трамп може запропонувати Москві якийсь «мирний план» щодо України, який містить певні поступки з боку Києва.

«Такого сценарію не можна виключати, але навіть адміністрація Трампа, не дуже зацікавлена допомагати Україні, не готова робити великі поступки, нічого не отримуючи натомість. Можна припустити угоду, при якій Путін, припустимо, «здає» Ніколаса Мадуро в обмін на поступки США щодо України, однак проблема в тому, що Китай має набагато більший вплив на ситуацію в Венесуелі, ніж Росія. Вплив Путіна на ситуацію в Сирії теж не такий сильний, як може здатися. До того ж, навіть якщо подібна угода буде укладена, через рік з невеликим у США відбудуться чергові президентські вибори, і новий президент може переглянути раніше укладені домовленості», ‒ зазначає Володимир Мілов.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG