Доступність посилання

ТОП новини

Полювання на кредит 5–7–9%: чому з 700 тисяч малих і середніх підприємств України пільгові позики отримали тільки 2,5 тисячі


Ілюстративне фото: акція протесту представників малого бізнесу, які потерпають від карантину, під Кабміном. Київ, 29 квітня 2020 року

Відсутність дешевих кредитів, потрібних для розвитку чи й для виживання у складних ситуаціях, – одна з найбільших проблем українського бізнесу від початку Незалежності. Про це говорять і експерти, і самі підприємці. Під час карантину, спричиненого коронавірусом, ця проблема ще більше загострилася, і уряд спробував розширити ініційовану президентом Володимиром Зеленським державну програму «Доступні кредити 5–7–9%», щоб допомогти малому і середньому бізнесові вижити і зберегти робочі місця. Але отримати дешевий кредит за урядовою програмою майже нереально, визнають підприємці, які поспілкувалися з Радіо Свобода. Про недоліки кредитів «5–7–9%» говорять і опозиційні депутати, і частина експертів.

Кредити під 5, 7 чи 9 відсотків за державною програмою підтримки підприємців, якій у вересні виповнюється півроку, – значно дешевші, ніж вартість звичайних позик, які надають банки українському бізнесові. Частина з них має навіть нижчий відсоток, ніж облікова ставка НБУ, за якою Нацбанк надає позики рефінансування комерційним банкам.

Держава компенсує банкам відсотки, щоб вони не зазнавали збитків на дешевих кредитах для бізнесу. На це в бюджеті–2020 передбачено 2 мільярди гривень, і за півроку дії програми витрачено близько чверті від цієї суми. За цей період пільгові кредити під 5, 7 і 9 відсотків отримали 2 444 українських підприємців, і загальна сума коштів, які вони отримали від банків, – перевищила 5,5 мільярдів гривень.

Першими до програми пільгового кредитування бізнесу долучилися державні «Приватбанк», «Укргазбанк» і «Ощадбанк», але зараз у ній працює і низка приватних банків.

Втім, видають пільгові кредити далеко не всім.

Підприємства чи ФОП, які працюють понад рік, – можуть претендувати на пільговий кредит, якщо відповідають певним умовам:

  • Прибутковість хоча б за один із двох останніх років.
  • Річний дохід від діяльності не більше ніж 100 мільйонів гривень (в однієї компанії або в групи пов’язаних компаній).
  • Відсутність боргів перед бюджетом або прострочених кредитів перед банками.
  • Відсутність протягом трьох останніх років іншої державної допомоги, яка б (у сумі з очікуваним кредитом) перевищувала еквівалент 200 тисяч євро.

Кредит можуть отримати також нові підприємства або ФОП (які працюють менше від року), якщо вони відповідають усім цим умовам, а також мають досвід і адекватний бізнес–план для реалізації інвестиційного проєкту.

Дешеві кредити для бізнесу були однією з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Вже будучи президентом, він ініціював програму «Доступні кредити 5–7–9%».

У грудні її концепція була готова, а сама програма почала працювати з лютого 2020 року.

Первинно дешеві кредити мали стимулювати появу нового бізнесу і нових робочих місць, тож їх видавали переважно під купівлю обладнання. Від початку карантину, спричиненого коронавірусом, уряд спробував переорієнтувати «президентську» програму дешевих кредитів на порятунок діючого малого й середнього бізнесу і на збереження робочих місць.

Зараз дешеві кредити видають:

  • На інвестиційні цілі, пов’язані з господарською діяльністю підприємця: якщо він має річний дохід менше ніж 50 мільйонів гривень, а також наймає двох нових працівників протягом кварталу, то може розраховувати на кредит під 5% річних.
  • На рефінансування заборгованості підприємця за попередніми кредитами – тобто підприємець отримує дешевий кредит і гасить цими коштами минулий, значно дорожчий. Відтак він платитиме за позичені раніше кошти значно менший відсоток.
  • На придбання і/або модернізацію основних засобів виробництва, за винятком купівлі транспортних засобів для некомерційних цілей.
  • На купівлю нежитлової нерухомості для ведення бізнесу, за умови, що підприємець не передаватиме її в оренду до повернення кредиту.
  • Для будівництва, реконструкції, ремонту в приміщеннях, якими володіє (володітиме) бізнесмен і які потрібні йому в господарській діяльності. Але неможливо взяти такий кредит на офісні приміщення.
  • На придбання права інтелектуальної власності, якщо вона потрібна для втілення в життя інвестиційного проєкту.
  • На фінансування оборотних коштів, але не більше ніж 25% від вартості інвестиційного проєкту.
  • На виробництво лікарських засобів, медичних виробів і обладнання.

Загалом умови надання кредитів за програмою «5–7–9%» є адекватними, а таке кредитування – корисним для українського бізнесу, визнає віцепрезидентка Київської школи економіки Олеся Верченко. Але в розмові з Радіо Свобода вона визнає, що цей проєкт потребує вдосконалення.

Підприємці: в Україні майже нереально виконати умови для пільгового кредиту

Урядовий перелік вимог до підприємця, який претендує на дешевий кредит, не є остаточним, так само як і визначені види бізнесу, які готовий кредитувати конкретний банк. Адже програма може і далі коригуватися, а банки, які долучилися до неї, мають власні додаткові вимоги до позичальників. І, як свідчить спілкування Радіо Свобода з представниками бізнесу, ці умови можуть змінюватися навіть під час розгляду заявки на кредит.

Катерина, підприємець-початківець із Києва, торік почала працювати в «індустрії краси». І зрозуміла, що їй потрібне додаткове косметологічне обладнання. У березні вона пішла до банків, які надають кредити за програмою «5–7–9%». Її останню заявку (в «Укргазбанку») розглядають уже чотири місяці, хоча формально їй досі не відмовили, розповідає Катерина.

«Коли у березні я прийшла до «Приватбанку», то його працівниця взагалі слабко орієнтувалася в умовах урядової програми пільгових кредитів для бізнесу. Я пішла до «Укргазбанку» з надією, що його працівники будуть більш фаховими. Вони дійсно розповіли нам чимало. Так, нам пояснили, що косметологічне обладнання, яке ми хочемо придбати, автоматично піде в заставу, але ми повинні оплатити 30% його вартості. Але через деякий час нам сказали зовсім інше: наше обладнання не може бути заставним майном! Чому цього не сказали одразу? Так вирішили представники держави, які входять до комісії, що розглядає заявки на кредити. Я звернулася на урядову гарячу лінію. І мене запевнили, що питання застави вирішує лише банк, який надає кредит. Коли я сказала про цю розмову представниці банку – через деякий час мені повідомили, що наше обладнання знову може бути заставою! – розповіла Катерина. – Але тоді з’явилися додаткові умови: нотаріально завірити основні документи, які ми подали, і оформити страховку на нашу покупку. А це зробить кредит дорожчим більш ніж на 10 тисяч гривень. Додаткові умови з’являються і далі. Моїй заявці вже чотири місяці. Вона не відхилена, але в мене складається враження, що банк насправді не хоче видавати кредитів під 5–7–9% і просто тягне час».

Леонід Остальцев – ветеран війни на Донбасі, засновник мережі «Ветерано Піца» і об’єднань підприємців-ветеранів – від початку своєї роботи є законослухняним і успішним бізнесменом. Але отримати пільговий кредит на додаткові обігові кошти під час «коронакризи» він не зміг – через вимоги банків, які майже нереально виконати в українських умовах, визнає бізнесмен-ветеран у розмові з Радіо Свобода.

Взяти гроші за цією програмою може хіба що казковий персонаж. З ідеальною кредитною історією, з трьома будинками, які він може давати в заставу
Леонід Остальцев

«По-перше, президент Зеленський сказав неправду, коли обіцяв, що ця програма стане рятівним колом для бізнесу під час кризи, викликаної коронавірусом. Але він забув додати, що українські банки вже давно прямують до Європи, що загалом дуже добре. Вони підбивають стандарти надання грошей під європейські стандарти. Але ж український підприємець, на відміну від європейського, має негативну фінансову історію. В нас вже не перша криза, грошей в Україні мало, до того ж це - пострадянська країна. Коротше, взяти гроші за цією програмою може хіба що казковий персонаж. Гарно намальований, з ідеальною кредитною історією, з трьома будинками, які він може давати в заставу, і таке інше», – розповів підприємець-ветеран.

Окрім того, він признався: працівники банку попередили його майже одразу, що ресторанному бізнесові взагалі не дають позик за програмою «5–7–9%». Хоча саме кафе і ресторани фактично помирають від коронакризи і потребують підтримки, вважає підприємець.

Зрештою, за словами Остальцева, після тривалих переговорів він таки отримав кредит в українському банку, але зовсім на інших умовах, ніяк не пов’язаних із програмою «5–7–9%».

Адвокат, який спеціалізується на допомозі підприємцям, Дмитро Йовдій визнає: його підзахисні досить часто наражаються на з відмови за програмою «5–7–9%». Відтак він вважає цю програму малоефективною – або ж такою, яка працює переважно «для своїх».

Ці перешкоди створені штучно, через те, що насправді такі дешеві кредити немає реальної можливості видавати всім, хто потребує їх і здатен їх повернути
Дмитро Йовдій

«Для переважної більшості бізнесу ці кредити є недоступними. Створена така бюрократична система, що компанії, які сподіваються на пільгові кредити, не здатні виконати формальні вимоги банків щодо звітності, щодо документів, щодо бізнес-моделей, ступеню ризику й інших критеріїв, які б задовольняли банки», – наголошує правник.

«На мою думку, ці перешкоди створені штучно, через те, що насправді такі дешеві кредити немає реальної можливості видавати всім, хто потребує їх і здатен їх повернути. Фактично видають їх обраним, а більшості підприємців під формальними приводами обрізали ці можливості», – обурюється адвокат.

Утім, уже є майже дві з половиною тисячі малих і середніх підприємців, які змогли отримати гроші під пільгові 5–7–9%.

Частина з них стала героями телесюжетів.

Натомість деякі українські медіа спробували перевірити, чи легко отримати пільговий кредит для бізнесу. Так, видання «Економічна правда» звернулося до комерційних банків як звичайний ФОП, із заявкою на кредит під 5–9% річних. І отримало відмови в кількох банках одразу. Такі кредити могло б отримати стабільно прибуткове підприємство з досвідом роботи, тож програму не можна вважати підтримкою нового бізнесу, як її презентували президент і уряд, мовиться у дослідженні.

Чому відмовляють?

За даними Міністерства фінансів, ось найпоширеніші причини, через які банки відмовляються надавати кредит під 5–7–9%:

  • проблемна «ділова репутація» (60% відмов),
  • необґрунтованість бізнес–плану (11%),
  • невідповідність мети кредитування умовам програми «5–7–9%» (12%),
  • невідповідність заявки на кредит нормам закону про державну підтримку малого й середнього підприємництва (4%),
  • збитковість підприємства (4%),
  • обсяг виручки – більший, ніж в умовах кредитної програми (3%),
  • перевищення граничного ліміту держпідтримки упродовж останніх трьох років (1%).

Приблизний масштаб відмов показує повідомлення Мінфіну за 12 червня.

На той час українські підприємці подали до банків 24,7 тисячі заявок на дешеві кредити, з них лише 3 500 пакетів документів відповідали формальним вимогам банків. Але після їхнього розгляду 1 509 заявок були відхилені, визнає Міністерство фінансів. Отже, з лютого по червень кредити «5–7–9%» отримали близько 8% від усіх тих, хто звернувся до банків.

Але відтоді Мінфін не повідомляє ні про загальну кількість заявок, ні про частку відмов.

А ось основні проблеми, на які наражаються підприємці, опитані Радіо Свобода, намагаючись отримати дешевий кредит:

  • Консультанти банків не завжди орієнтуються в умовах державної програми «Доступні кредити 5–7–9%». Але за півроку їхня обізнаність дещо поліпшилася.
  • Представники банків, до яких бізнесмен приходить по дешевий кредит, спершу пропонують йому кредити на звичайних умовах, приблизно під утричі вищі відсотки.
  • Банки віддають перевагу чинному бізнесові, а не стартапам (новим проєктам), так вони зменшують свої ризики.
  • Умови надання пільгового кредиту можуть змінитися впродовж розгляду однієї заявки. Причому іноді вони «змінюються» після звернень підприємця на гарячу лінію уряду, до народних депутатів, до керівництва банку тощо.
  • Для отримання кредиту незрідка вимагають книгу обліку доходів і витрат, хоча недавні зміни до закону зробили їх необов’язковими.
  • Банки висувають високі вимоги до застави. Не кожне обладнання, на яке бере кредит підприємець, може стати заставою.
  • Банки вимагають у підприємця значного першого внеску (в інвестицію, під яку він бере кредит). В умовах кризи таких вільних коштів малий бізнес переважно не має.
  • Банк вимагає страхування застави і проведення інших процедур, які роблять реальну вартість кредиту значно дорожчою.
  • Кредити на обігові кошти отримати значно складніше, ніж на нове обладнання. Хоча в умовах кризи бізнесменові більше потрібна фінансова підтримка, ніж нові потужності.
  • Деякі види бізнесу (як–от ресторанний) в багатьох банках не можуть отримати пільгового кредиту.

Що не так із «5–7–9%»?

Заступник голови фракції «Голос», перший заступник голови «фінансового» комітету парламенту Ярослав Желєзняк відповів Радіо Свобода лаконічно: дешеві кредити критично потрібні українському бізнесові. Відтак задум цієї програми є хорошим, але реалізація – неякісна, наголошує депутат.

Не виключаю, що в банках є пріоритет щодо пільгового кредитування певних підприємців
Ярослав Желєзняк

«Програма пільгових кредитів загалом нормальна. Її треба посилювати. Там є технічні проблеми з боку банків, але це точно краще, ніж нічого. Звісно, було б круто, якби ця система працювала краще і швидше, але сам крок – непоганий. Чи зверталася бодай половина українських підприємців (один мільйон) по ці кредити – не думаю. Чи багатьом було відмовлено? Чи ставала на перешкоді бюрократія? Думаю, так. І я не виключаю, що в деяких банках є, скажімо так, пріоритет щодо пільгового кредитування певних підприємців. Але ж коли болить зуб, то не треба відпилювати голову. Ідея непогана, реалізація – так собі», – підсумовує Желєзняк.

Ідея непогана, реалізація – так собі
Ярослав Желєзняк

На його думку, урядові треба не планувати певну кількість пільгових кредитів на рік (у програмі уряду йдеться про 50 тисяч), а створити такі умови, щоб доступні кредити отримав весь бізнес, який їх потребує.

Програма зменшення вартості кредитів для бізнесу суперечить іншим намірам уряду, як-от допустити вищу інфляцію або дати переваги для мікробізнесу. Такі думки в українському сегменті соцмереж висловлюють деякі блогери, громадські й політичні діячі.

Зі свого боку, Олеся Верченко вважає, що загалом програма є адекватною, а банки долучаються до неї, тому що прагнуть зберегти обсяг клієнтів, а держава при цьому компенсує їхні збитки від низьких відсотків.

«Звичайно, банки формують свої кредитні портфелі, виходячи з певних критеріїв. Не виключаю, що їм не дуже цікаво концентруватися на ресторанному чи якомусь іншому типі бізнесу. Але при цьому до програми пільгових кредитів долучилося близько 18 банків, тож конкуренція між ними є достатньо серйозною. І якщо послухати самих банкірів, то, на їхню думку, ця програма змушує їх бути конкурентоздатними і залучати клієнтів по максимуму. Якщо цей банк не піде на зустріч клієнтові, то він піде отримувати кредит під 5–7–9% річних до іншого банку, – пояснює економістка. – Я, зі свого боку, не бачу якихось зависоких вимог в умовах цієї програми дешевих кредитів для бізнесу. Так, є додаткові обмеження, щодо непогашеної заборгованості перед бюджетом та іншими банками, зокрема. Але ці речі банки традиційно перевіряють, коли надають кредити».

До того ж Олеся Верченко вказує ще на одну деталь: 70% від усіх позик за програмою пільгового кредитування – це рефінансування, тобто підприємці отримують дешевий кредит, щоб повернути дорогий, і надалі сплачувати менше відсотків, що дуже важливо для підприємців в умовах кризи.

Тим часом розкритикував урядову програму доступних кредитів економіст Борис Кушнірук. До того ж, на його думку, пільгове кредитування бізнесу в Україні не спрацює, якщо не буде кроків для стимулювання ринків збуту для малого і середнього бізнесу.

«Ця програма є нежиттєздатною. І головна проблема пов’язана не зі ставкою 5, 7 або 9 відсотків річних. У позичальника мають бути ринки збуту для товарів і послуг, інакше він не зможе повернути кредит. Водночас стимулювати платоспроможний попит в Україні уряд не зміг. Окрім того, в малого бізнесу відносно більший фонд оплати праці, ніж у великого. І фундаментальне питання – це потреба знизити податкове навантаження на фонд оплати праці. Малому бізнесові невигідно працювати легально. Ідучи в тінь, навіть частково, – він стає небажаним клієнтом для банків. Банк не бачить його реальні обороти. Тому два головні завдання – знизити податкове навантаження на фонд оплати праці і стимулювати платоспроможний попит. І третє: малому бізнесові треба допомогти з заставою і гарантуванням повернення кредиту: здебільшого малі підприємці зараз не мають достатнього заставного майна», – закликає економіст.

Також Борис Кушнірук вважає хибними підходи, коли низький відсоток за кредитом забезпечують виплати з державного бюджету, а уряд планує певну кількість таких позик на рік.

За його словами, треба забезпечувати такі умови, щоб дешеві кредити не були збитковими для банків, і відтак їх могли отримати всі підприємці, які потребують їх і які здатні їх повернути.

Радіо Свобода наводить у публікації думки підприємців і експертів, які можуть не збігатися з позицією комерційних банків, НБУ чи уряду. Тому ми охоче опублікуємо позицію банків, згаданих у публікації, Мінфіну, Кабінету міністрів, президента Володимира Зеленського й інших зацікавлених сторін.

Загалом в Україні зареєстровано близько 1,9 мільйона фізичних осіб–підприємців (ФОП), свідчить державна статистика. Це переважна більшість представників малого й середнього бізнесу, зареєстрованого в Україні. Що ж до діючих підприємств, то Укрстат повідомляє, що в Україні реально працює 17,7 тисяч середніх, 313,4 тисячі малих і 362,3 тисячі мікропідприємств – разом приблизно 693 тисячі підприємств, які підпадають під державну підтримку малого і середнього підприємництва.

Опитування Європейської бізнес-асоціації засвідчило: внаслідок карантину, запровадженого через пандемію, 78% українського малого бізнесу втратили до трьох чвертей доходів, 18% розглядають варіант закриття бізнесу, і лише 4% змогли збільшити свої доходи від початку карантину. На Заході засобами підтримки малого і середнього бізнесу в карантин є пільгове кредитування, зменшення чи й скасування податків і орендної плати й цільові доплати за збереження робочих місць.

В Україні один із цих способів підтримки підприємців, а саме дешеві кредити, наразі отримали близько 2,5 тисяч представників бізнесу – тобто кожен 12–й із тих, хто звернувся по таку допомогу, або ж 0,35% від загальної кількості малих і середніх підприємств в Україні.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG