Andy Heil
Майже півмільйона смертей. Близько 9 мільйонів підтверджених випадків. І мільярди людей по всьому світі, які очікують на прорив у медицині, що зможе зупинити поширення COVID-19. Але не тільки людські втрати від коронавірусу, який з’явився наприкінці минулого року і призвів до пандемії, а й економічні втрати майже такі ж приголомшливі.
Організація економічного співробітництва та розвитку прогнозує, що показники світової економіки цьогоріч знизяться на 6%, а чи й на усі 7,6%, якщо «у більшості країн відбудеться друга хвиля спалаху хвороби до кінця цього року».
За прогнозами, рівень безробіття становитиме від 9,2% до 10%, тобто без роботи можуть опинитися 360 мільйонів із 3,6 мільярда працевлаштованого населення по всьому світі.
Ще близько 1,6 мільярда людей, які працюють у неформальному секторі економіки, можуть постати перед нестачею засобів для існування через різке скорочення робочих годин, повідомляють у Міжнародній організації праці (МОП). Економісти кажуть, що до кінця наступного року втрата доходу буде найбільшою за останнє століття, за винятком воєнного часу.
«Уперше з часів Великої депресії країни, як із розвинутою економікою, так і з ринком, який формується, будуть перебувати у стані рецесії», – попереджає Ґіта Ґопінатх, економістка Міжнародного валютного фонду.
Економічна картина є похмурою навіть і для найбагатших у світі, адже уряди й політики, які намагаються впоратися з руйнівною кризою у сфері охорони здоров’я і великою кількістю смертей, уже витратили трильйони доларів і залишили під сумнівом існування цілих секторів економіки.
Трохи букв
Щоб зменшити удар по економіці, низка країн відновлює роботу після карантину, попри ризики для здоров’я, що часто описують як другу із трьох можливих фаз пандемії – після «локдауну», тобто періоду максимальних обмежень і заборон, і перед таким медичним вирішенням проблеми, як вакцина.
Економісти долали ще декілька букв до вже знайомої V-подібної схеми, щоб пояснити можливі зміни у структурі ВВП після різкого зниження економічного виробництва, до якого призвів коронавірус.
«V»
Уже знайома V-подібна схема. Багато хто покладав надії на неї і думав, що саме такий вигляд матиме повернення до попереднього рівня економіки.
Згідно з «V»-подібною схемою, виробництво спершу різко падає, але повертається до свого попереднього рівня майже одразу після завершення всіх обмежень, заборон і вимог про фізичне дистанціювання.
«U»
Це те, який вигляд матиме економічне відновлення, якщо дестабілізація і закриття установ затягнуться на довший період часу, а виробництво перебуватиме у стагнації.
Схема «U» передбачає, що багато форм економічної діяльності залишаються у підвішеному стані, зайнятість тимчасово нижча, ніж у докоронавірусний період, а такі види діяльності, як відвідування ресторанів чи подорожі, далі не можливі. Також ця схема передбачає, що відновлення може бути швидким, як тільки такі обмеження, як вимоги дотримуватися дистанції чи закриття установ, будуть зняті, а робочі місця швидко заповняться знову.
«Swoosh» («вжух»)
Це не буква, а символ, схожий на логотип компанії Nike, який офіційно має цю назву. За цим сценарієм, період стагнації, який притаманний схемі «U», лише поступово змінюється на період відновлення, але затягується на довший період. Як результат – ВВП врешті таки повертається до попередніх показників.
«Z»
Це один із найбільш оптимістичних прогнозів. «Z»-діаграма показує сценарій швидкого росту ВВП після первісного економічного удару, і ВВП продовжує рости доти, доки не перевершить очікування росту економіки, які були ще до пандемії.
«W»
Це схема, за якою відновлення економіки припиняється і починається знову і за якою економіка падає двічі – від першої і другої хвилі COVID-19. Вперше – через первісний удар пандемії, за яким іде швидке повернення до попереднього рівня. Вдруге – від ще одного спалаху хвороби, досить серйозного, щоб знову викликати закриття установ і зупинити економіку вдруге – перед новим швидким відновленням ВВП до докоронавірусного рівня.
«L»
Це один із найбільш песимістичних прогнозів, із різким занепадом економіки, яка вже ніколи не відновиться достатнім чином, щоб повернути втрачені позиції.
Замість цього ВВП просто відновить зростання, яке можна порівняти з рівнем до COVID-19, але з нижчої початкової точки.
Цей сценарій може бути цілком імовірним, вважають економісти, внаслідок «втрачених інвестицій під час кризи, перегляду глобальних «ланцюжків цінності», постійної зміни фіскальної політики і уповільнення зростання продуктивності праці».
Спробуй хоч щось – будь-що
МВФ заявив, що до початку червня уряди по всьому світі витратили близько 10 трильйонів доларів із державного бюджету на протидію економічним наслідкам пандемії.
«Правило №1 «вірусної економіки» – це контролювати розповсюдження вірусу, щоб економіка відновилася», – заявив Остан Ґулсбі, колишній голова Ради економічних консультантів при президенті США, який давав більш оптимістичні прогнози.
Реакція урядів різних країн була такою собі сумішшю традиційних підходів, таких, як прямі платежі домогосподарствам і представникам бізнесу, дешеве кредитування, відтермінування сплати податків і оренди з надією на якнайскоріше повернення до нормального життя на додаток до інфраструктурних проєктів, готових до початку реалізації.
Досвід таких країн, як Росія й Іран, а також Білорусі, Румунії чи Сербії, підкреслює ті стримувальні обмеження, з якими зіткнулися багато країн по всьому світі, що нині намагаються знайти шляхи відновлення економіки.
Росія
Аналітики припускають, що Росія була краще економічно підготовлена до вимушеного через пандемію карантину, ніж низка інших країн, частково через те, що вона вже раніше була змушена відреагувати на санкції й інший міжнародний тиск.
Через агресію на території України Росія вже шість років перебуває під міжнародними санкціями, мета яких – ізолювати Росію від глобальної економіки. Їй уже довелося вжити суворих заходів заощадження, таких, як схвалення непопулярної пенсійної реформи, бо падіння цін на нафту виснажило основні джерела державних доходів.
У Росії є сотні мільярдів доларів золотовалютних резервів, тож, як каже головний економіст BCS Global Markets Володимир Тихомиров, вона почуватиме себе значно впевненіше, ніж інші країни.
Але її нестійка система охорони здоров’я, можливо, поспішливе припинення карантинних обмежень, залежність від доходів від нафти і газу і масштаби спалаху хвороби в Росії все ще можуть знищити цю перевагу.
На початку червня російський уряд представив Путіну «Національний план відновлення», який спрямований на стабілізацію економіки до кінця цього року, певне відновлення до весни і повернення до росту до кінця наступного року.
Організація економічного співробітництва та розвитку прогнозує, що ВВП Росії впаде щонайменше на 8% наступного року, або ж на 10% – у випадку «подвійного сценарію».
Російський центральний банк, який переважно обережно реагує на політично руйнівні новини, повідомив, що спад економіки протягом року буде на рівні 4–6%.
Іран
Іран постраждав у найбільш невідповідний для пандемії час, COVID-19 перетворив економіку країни з поганої на дуже погану.
Посилення американських санкцій у 2018 році вже завдало удару по економіці Ірану і зменшило вартість його валюти, через що МВФ спрогнозував нульовий ріст на 2020 рік іще до початку пандемії, яка зробила Іран регіональним центром розповсюдження коронавірусу.
Перший випадок інфікування в країні зареєстрували тоді, коли вже чверть працевлаштованого населення була без роботи і потерпала від найбільшої інфляції за останні 25 років.
Уряди і центральний банк відтермінували сплати заборгованостей і податків і навіть виділили кредити для підтримки власникам бізнесу, щоб впоратися з епідемією.
Кредити, призначені майже для 23 мільйонів домогосподарств із низьким доходом, були настільки мізерними (на суми близько 65 доларів), що «ефективність таких заходів для зменшення економічного впливу COVID-19 викликає великі сумніви», каже Амін Мохсені-Шераглу з Американського університету в Вашингтоні.
Пакет заходів для стимулювання економіки Ірану вартістю у 6,3 мільярда доларів був «набагато меншим, ніж у будь-якої з країн, що видобувають нафту у Перській затоці, попри те, що економіка країни є другою за величиною в регіоні», зазначає Гаррет Нада на сайті Iran Primer, одному з найширших довідників щодо Ірану, який готує Інститут миру США.
Тим часом дипломатичні й економічні конфлікти між Вашингтоном і Тегераном знову набирають обертів. Іран офіційно попросив у МВФ 5 мільярдів доларів як надзвичайне фінансування – це перший офіційний запит від Тегерану з часів Ісламської революції 1979 року. Утім, США пообіцяли це прохання заблокувати.
Наприкінці березня іранський уряд був вимушений піти на надзвичайний крок і взяти суму приблизно в 1 мільярд доларів для боротьби з коронавірусом зі свого Національного фонду розвитку.
А до середини квітня, коли країна вже зняла обмеження, речник уряду застеріг, що 4 мільйони іранців можуть втратити роботу через тривалий карантин.
Президент Ірану Хасан Роугані припустив, що іранці можуть покладати надії на сільськогосподарський та нафтовий сектор. Натомість МВФ прогнозує шестивідсоткове скорочення у нафтовому секторі Ірану цьогоріч.
Білорусь
У бідній пострадянській Білорусі президент Олександр Лукашенко, який вкорінився при владі, й інші офіційні особи визнали масштаби спалаху занадто пізно і стримували допомогу людям, пропонуючи хіба що відтермінування податків, мораторій на підвищення орендної плати і покарання за завищення цін.
Повідомлялося, що Мінськ намагався позичити близько 3 мільярдів доларів для подолання збитків, спричинених COVID-19, у таких міжнародних установ, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Світовий банк, МВФ, а також у Китаю.
Але схоже, що Лукашенко виключає можливість отримання кредитів від МВФ через умови їх надання, порівнюючи їх з підходом Світового банку.
«МВФ продовжує вимагати від нас: давайте введіть карантин, ізоляцію, комендантську годину, – заявив 19 червня Лукашенко. – Що це за дурниці? Ми під жодну дудку танцювати не будемо».
Фактичні витрати білоруського уряду на боротьбу з кризою були основному символічними, а місцеві бізнесмени відкинули указ Лукашенка про підтримку економіки як «фіговий листок», який не вирішував практично ніяких проблем, крім збереження підтримки збиткових державних підприємств, у тому числі шляхом прямих виплат.
Сербія
У Сербії, слідом за досить пасивною реакцією на небезпеку, яку несе із собою новий коронавірус, влада скомбінувала сувору ізоляцію, надзвичайний стан і низку серйозних заходів, щоб втримати одну із найбільш перспективних балканських економік на плаву.
Наприкінці березня президент Александар Вучич і владна коаліція оголосили і затвердили пакет допомоги у сумі 5,1 мільярда євро, який складає 11% від ВВП країни.
Пакет включав у себе відстрочення сплати податку з зарплат працівників, а також пряму підтримку для бізнесу та підприємців, серед того виплату заробітної плати працівникам за період до трьох місяців. У ньому також передбачалися позики під низький відсоток з пільговим терміном в один рік для підприємців, малому і середньому бізнесові.
Міністерство фінансів Сербії повідомило, що 4,3 мільйона осіб підписалися на отримання 100-єврової допомоги у вигляді прямих виплат для дорослих громадян, а ще майже 2 мільйони пенсіонерів і одержувачів соціальної допомоги були зареєстровані на цю програму автоматично.
Румунія
Сусід Сербії на північному сході, Румунія, зобов’язалася виділити великі кошти на проєкти інфраструктури, особливо на дороги й автомагістралі – це мало допомогти перечекати кризу.
Інвестиційний проєкт Румунії для малих і середніх підприємств заохочує компанії-заявники отримувати безвідсоткові, в основному гарантовані державою позики, від будь-якого з 22 банків, що беруть участь у програмі, на суму до 2,3 мільйона доларів.
Як повідомляли, на початку це призвело до бюрократичного глухого кута, який спершу обмежив доступ до кредитів.
