Доступність посилання

ТОП новини

Близькі загиблих у рейсі PS752: спершу треба знати правду, потім – говорити про компенсації


«Чорна скринька» українського літака рейсу PS752, збитого в Ірані, прибула на розшифрування до Франції, 20 липня 2020 року
«Чорна скринька» українського літака рейсу PS752, збитого в Ірані, прибула на розшифрування до Франції, 20 липня 2020 року

Україна розпочала переговори з іранською делегацією щодо компенсації за збиття пасажирського літака компанії «МАУ» в небі над Іраном 8 січня цього року. Перемовини будуть тривалими та непростими, але Україна наполягатиме на максимальних компенсаціях українцям, чиї родичі загинули від влучання в літак іранської ракети, наголошують в українському МЗС. У перший день переговорів Радіо Свобода опитало близьких, друзів і колег українців, загиблих в небі над Іраном. Чимало з них вважають, що має йтися не лише про фінансову, а й про кримінальну відповідальність тих, хто спричинив трагедію.

У Києві 30 липня з участю іранської делегації розпочалися переговори щодо компенсацій за збиття Іраном літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752. Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України. Візитові представників Ірану також передували довгі перемови обох країн.

Керівником української групи переговорників із Іраном став заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.

Зі свого боку, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зауважив, що переговори не будуть ані простими, ані швидкими, проте українська сторона має щодо них чітку позицію.

Процес не буде легким, але ми працюємо виключно на результат, а це досягнення справедливості
Дмитро Кулеба

«Ми довго добивалися початку переговорного процесу. І я вітаю те, що справа нарешті зрушила з місця. Процес не буде легким, але ми працюємо виключно на результат, а це досягнення справедливості. Українське МЗС докладе всіх зусиль, щоб компенсації були максимальними. Це хоч трохи дозволить полегшити біль та горе рідних, у якому вони живуть вже понад пів року», – запевнив голова українського дипломатичного відомства.

Також, за словами Кулеби, Україна на цих переговорах представляє і решту країн, громадяни яких постраждали у цій авіакатастрофі. Напередодні Євген Єнін зустрівся з їхніми представниками і скоригував із ними спільну переговорну позицію.

«Мої дружина і донька ніколи не повернуться додому, і я хочу знати, чому. Це головне питання для мене» – речник родин жертв PS752

Як оцінюють початок переговорів України й Ірану щодо компенсацій близькі, колеги і друзі українців, а також родини громадян інших країн, які загинули в авіакатастрофі рейсу PS752 в небі під Тегераном? Якою, на їхню думку, має бути переговорна позиція України, та яку компенсацію вони вважають прийнятною?

Крістіна Александрович, цивільна дружина бортпровідника «МАУ» на рейсі PS752 Ігоря Матькова, в розмові з Радіо Свобода говорить про те, що для неї особисто найважливіше - розслідування того, що сталося, і суд над винуватцями. При цьому, додає жінка, батьки її коханого залишилися без годувальника, тож грошова компенсація їм би трохи допомогла.

Потрібно оприлюднити, чи було це зроблено навмисно, які були причини, хто це зробив і чому
Крістіна Александрович

«Я не була офіційною дружиною Ігоря, тому на сьогодні на жодну компенсацію не розраховую. Тому моя думка може не бути показовою. Але я втратила близьку мені людину, і тому передовсім хочу, щоб відбулося слідство і справедливий суд, щоб були знайдені винуватці. Потрібно оприлюднити, чи було це зроблено навмисно, які були причини трагедії, хто це зробив і чому. Для мене найважливіше – це справедливий суд і покарання всіх, хто це вчинив. Адже люди виконували свою роботу. А їх – вбили», – наголошує Александрович.

Утім, вона – не єдина з-поміж родичів загиблих, хто вважає покарання винних значно важливішим за суму виплат, про яку домовиться Україна.

Речник Асоціації родин жертв рейсу PS752 Хамед Есмаеліон втратив в авіакатастрофі дружину і дев’ятирічну дочку. У розмові з Радіо Свобода він висловлює співчуття родичам українців, загиблих через збиття літака. І саме уряд Ірану Есмаеліон вважає відповідальним за трагедію, зокрема – за те, що небо над країною взагалі було відкрите в момент загострення відносин зі Сполученими Штатами.

За кілька місяців, протягом яких вони (уряд Ірану) продовжували брехати, їх присоромили, змусивши надати «чорні скриньки»
Хамед Есмаеліон

«Вони (іранська влада – ред.) не змогли забезпечити безпеку місця падіння. Всі речі пасажирів і членів екіпажу були вилучені, викрадені. Це ті люди, які принижували і ображали родичів жертв, знищували докази. За кілька місяців, протягом яких вони продовжували брехати, вводити в оману і надавати неправдиву інформацію, їх присоромили, змусивши надати «чорні скриньки». І навіть зараз, коли ми розмовляємо, інформація з «чорних скриньок засекречена», і ніхто не знає, що відбувається», – каже Есмаеліон.

Саме тому, додає він, про компенсації може йтися лише після того, як родичі жертв дізнаються всю правду про збиття літака.

В розмові Есмаеліон, який живе в Канаді, кілька разів наголошує, що об’єднання родичів зверталося до сторін розслідування з проханням залучити їхнього представника. Втім, вони отримали офіційну відмову від канадської Ради з безпеки транспорту.

Чоловік признається, що хотів би, щоб представник Асоціації родин жертв брав участь і в переговорах, які зараз тривають у Києві. Втім, саме питання компенсації, за його словами, – останнє, про що він нині думає.

Вони не можуть визначити ціну тих, кого ми любили, спершу не сказавши нам правду
Хамед Есмаеліон

«Мої дружина і донька ніколи не повернуться додому, і я хочу знати, чому так. Це головне питання для мене, я більше ні про що не можу думати. І коли вони говорять про компенсацію – це ображає мене, тому що не можна оцінювати людей. Не можна визначити ціну дев’ятирічної дівчинки, яка говорила трьома мовами і добре грала у футбол. Не можна оцінити стоматолога, яка була професіоналкою, дуже доброю людиною і любов’ю мого життя 20 років. Це нас ображає, не тільки мене – всіх родичів жертв. Вони не можуть визначити ціну тих, кого ми любили, спершу не сказавши нам правду», – стверджує Есмаеліон.

Одна із загиблих, Ганімат Аждарі, почала вчитися в Канаді за три місяці до трагедії і жила там за студентською візою. Її сестра Аземат, яка мешкає в Лондоні, теж входить до Асоціації родин жертв. Аземат каже, що британська влада не змогла допомогти їй із доступом до розслідування, адже Ганімат не була громадянкою Великої Британії. У питанні компенсацій вона поділяє позицію Есмаеліона.

«Те, що зараз відбувається із поїздкою іранських представників до України для обговорення компенсацій – для нас неприйнятно, що вони хочуть просто домовитися про компенсацію. Будь-яке обговорення в цьому напрямку без виявлення правосуддя та правди неприйнятне для нас», – сказала Аждарі в коментарі Радіо Свобода.

Кажуть, що обстановка була схожа на воєнну, то чому авіакомпанія вирішила летіти?
Аземат Аждарі

Вона називає три основних питання, які турбують родичів: чому Іран залишив небо відкритим у ніч перед збиттям літака, чому пасажирський рейс зазнав нападу, а також чому сама авіакомпанія не відмовилася від польоту.

«Якщо в Тегерані дозволили літаку злетіти, чому авіакомпанія це прийняла в тій ситуації, що була тієї ночі? Кажуть, що обстановка була схожа на воєнну, то чому авіакомпанія вирішила летіти?... Деякі рейси тієї ночі були скасовані, але Україна цього не зробила», – зазначає дівчина.

Аждарі додає: вона не заперечує, якщо компенсація стане одним із кроків до встановлення справедливості, але для родичів жертв пріоритетом є не виплати, а правосуддя. Вона також звертає увагу на те, що, хоча чорні скриньки зрештою розшифрували, це зайняло понад шість місяців і уповільнило розслідування.

Сергій Чорний, одногрупник, друг і колега пілота PS752 Олексія Наумкіна, згадує також про санкції проти країни, яка допустила збиття українського літака.

«По-перше, має бути кримінальне переслідування винуватців, міжнародні санкції, а потім – гроші. Олексій був людиною з великою душею. Його батьки, дружина, яка не працювала, і двоє дітей втратили свого основного годувальника. В Олексія, я пригадую, була хороша зарплатня. Винуватець номер один – той, хто першим віддав наказ випустити ракети у літак з людьми. Щодо цього у мене просто немає коментарів…» – каже співрозмовник Радіо Свобода.

«Цивільний літак був збитий військовою ракетою. Це – воєнний злочин» – вдова капітана PS752

Пілот «МАУ» Павло Івашин – друг і колега капітана рейсу PS752 Володимира Гапоненка і другого пілота Сергія Хоменка. В розмові з Радіо Свобода він був лаконічним.

«У цій ситуації – вирішальне слово за керівництвом авіакомпанії і за українським урядом. Але я особисто вважаю, що українській стороні треба однозначно вимагати від Ірану надати допомогу родинам жертв PS752. І це має бути гідна компенсація, яку передбачає міжнародна практика в таких випадках. Такі ситуації уже траплялися у світі, й українській стороні треба вимагати всього того, що отримувала в таких випадках потерпіла сторона», – підсумовує пілот «МАУ».

Катерина Гапоненко – вдова Володимира Гапоненка, командира екіпажу українського літака, збитого над Іраном. Три її дочки залишилися без батька. Вона проводила час із ними в момент розмови з Радіо Свобода.

Це був воєнний злочин проти цивільної авіації
Катерина Гапоненко

«Моя думка залишається незмінною, такою ж, якою була останні пів року. Цивільний літак був збитий військовою ракетою. І це виключає помилку, випадковість і людський фактор. Має бути відповідальність тих, хто це вчинив. Це був воєнний злочин проти цивільної авіації і проти людей в цілому. Це не є людською помилкою, в цьому моя позиція категорична», – підсумовує вдова капітана літака рейсу PS752.

Дар’я Калашникова – колега і друг бортпровідника Дениса Лихна, який загинув в автокатастрофі українського «Боїнга» в Ірані. Вона каже, що це, найімовірніше, – помилка іранської ППО, яка забрала життя людей.

«Звісно, це людський фактор. Це помилка, яка, проте, коштувала життів людей. Тому те, що зараз домовляються про компенсацію, – це дуже важливо», – вважає Дар’я Калашникова.

Завершення переговорів, компенсація, відповідальність винуватців: коли і як це буде?

Чого чекати від українсько-іранських переговорів і коли вони можуть дати результат? Із такими запитаннями Радіо Свобода звернулося до людини, яка брала участь у розслідуванні інших авіакатастроф, а саме до експерта з міжнародного повітряного права Андрія Козлова.

Андрій Козлов, експерт із міжнародного повітряного права
Андрій Козлов, експерт із міжнародного повітряного права

Він говорить про два найбільш імовірні сценарії розвитку подій.

«Я говорив би про два варіанти. Якщо раптом сторони швидко доходять згоди про розмір компенсації – то все відбувається швидко. Але зазвичай на цих переговорах дуже ретельно з’ясовують обставини того, що сталося. Дивляться на те, які були допущені помилки і чи не було в діях якогось умислу. Що ж до ступеня допущених помилок – можуть відбуватися суперечки».

При цьому Андрій Козлов бачить аргументи для того, щоб Україна вимагала максимальних компенсацій від іранської сторони.

«Великого значення набуває те, яка кількість і наскільки значних помилок системного характеру було допущено. В тому, що стосується заходів, які мали б відвернути катастрофу: ми розуміємо, що завжди з використанням джерел підвищеної небезпеки, а це зокрема і пуск зенітних керованих ракет, є ризики. Існують цілі системи організаційних, програмних інструментальних, комунікаційних заходів, які спрямовані на те, щоб у разі надзвичайних обставин не було трагічних наслідків. І сторони будуть дуже прискіпливо дивитися на те, які системні заходи були вжиті, наскільки вони спрацювали та чи були достатніми, – аналізує експерт. – І з попереднього звіту іранської сторони від 11 липня видно: ці заходи великою мірою не спрацювали, зокрема – через неналежну комунікацію. А чим більшою є системна проблема, тим більшим, я вважаю, має бути розмір компенсації».

Водночас Андрій Козлов говорить не лише про фінансову, а і про кримінальну відповідальність.

«У будь-якій країні є відповідальність за вбивство, чи було воно навмисним, чи ні. Тож особи, причетні до пуску ракет, мають понести відповідальність, залежну від того, якими були їхні дії чи бездіяльність. Моя практика спілкування з родинами загиблих в авіакатастрофах свідчить: у перший рік-два бажання покарати винних є в них пріоритетним. Пізніше прагнення справедливості не зникає. Але поступово питання компенсації виходить на перший план. З’являється розуміння, що кримінальна відповідальність, на жаль, є актом справедливості, але вона нікого не поверне, а життя триває далі», – пояснює Андрій Козлов.

23 липня органи розслідування авіаційних інцидентів Франції, а також Канади повідомили, що інформація з обох бортових реєстраторів українського літака повністю знята і здійснений її попередній аналіз.

Дослідження здійснили у французькому Бюро розслідувань і аналізу питань безпеки цивільної авіації (BEA), що відоме як одне з провідних агентств світу в справах розшифрування записів пошкоджених бортових реєстраторів із загиблих літаків. У процесі брали участь, серед інших, і українські експерти. Що саме з’ясовано, детально не повідомляли. Усі отримані дані передали представникам Ірану, який веде технічне розслідування інциденту. Кримінальне розслідування буде окремим процесом.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG