Микола Шилін
Увечері 31 липня у Києві триває хода «за діалог і реформи в оборонній сфері» – наступна акція після серії протестів, спричинених звільненням Михайла Федорова з посади міністра оборони. Нова акція розпочалася через два дні після першого великого інтерв’ю Федорова після відставки. Відтоді дискусія про справжні причини звільнення міністра посилилася. Волонтери, політики, військові та антикорупційні активісти по-різному інтерпретують заяви Федорова – від свідчення про корупційний спротив реформам до конфлікту підходів щодо ведення війни. Радіо Свобода зібрало реакції.
У розмові з головною редакторкою «Української правди» Севгіль Мусаєвою та журналістом Михайлом Ткачем Михайло Федоров розповів про можливі причини звільнення.
До виходу інтерв’ю основним публічним поясненням кадрового рішення був конфлікт між Міністерством оборони та військовим керівництвом. Президент України Володимир Зеленський говорив депутатам, що Федоров і тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський перестали чути один одного, мали різні уявлення про закупівлі й не могли самостійно розв’язати накопичені проблеми. Президент також дорікав Федорову через незавершену реформу мобілізації.
Сам Федоров визнав наявність розбіжностей із Генеральним штабом, але заявив, що справжні причини його звільнення могли бути значно ширшими. За його словами, після початку реформування оборонних закупівель та запровадження конкурентних тендерів на Міністерство оборони й особисто на нього посилився тиск. Колишній міністр стверджує, що зачепив інтереси людей і компаній, які були зацікавлені у збереженні старих правил, а також говорив про вплив приватних структур і правоохоронних органів на окремі процеси у відомстві, не називаючи конкретних прізвищ.
Федоров також заявив про розбіжності з головнокомандувачем Олександром Сирським щодо стратегії ведення війни, але заперечив особистий конфлікт і наголосив, що Міністерство оборони не блокувало рішень Генштабу.
За словами Федорова, його команда підготувала реформу мобілізації, яка мала охопити нові умови служби, реформу ТЦК, цифровізацію процесів і фінансові стимули, однак після його звільнення її не вдалося реалізувати. Окремо Федоров виклав своє бачення стратегії війни, заснованої на технологічній перевазі, асиметричних ударах по Росії, цифровізації управління та боротьбі з корупцією в оборонній сфері, і підтвердив, що не планує залишати Україну чи відмовлятися від роботи у сфері оборони.
«Занадто великі потоки і схеми знищив»
Одним із перших на інтерв’ю відреагував волонтер Сергій Стерненко, який був позаштатним радником Федорова з питань безпілотних систем.
Стерненко погодився з поясненням про боротьбу навколо оборонних закупівель.
«Думаю, це і є реальна причина відставки Федорова», – написав він, додавши, що колишній міністр зруйнував надто великі фінансові потоки та схеми. На його думку, ті, хто втрачав доступ до цих ресурсів, домагалися відставки Федорова і зрештою досягли свого.
Після звільнення Федорова Стерненко залишив посаду радника.
«Ставить крапку в дискусії»
Центр протидії корупції та його голова Віталій Шабунін витлумачили слова Федорова категорично.
«Заява Федорова в інтерв’ю «Українській правді» про основну причину його звільнення – протидію корупції – ставить крапку в дискусії про мотиви рішення президента», – йдеться у дописі ЦПК.
Шабунін заявив, що Зеленський звільнив Федорова, оскільки той нібито заважав близьким до влади людям отримувати вигоду від закупівель зброї. Він також пов’язав це з У липні 2025 року в Україні відбулись масові протести після ухвалення закону, який, за оцінками критиків, обмежив незалежність антикорупційних органів. Після суспільного та міжнародного тиску Верховна Рада ухвалила новий закон, який відновив гарантії незалежності НАБУ і САП. щодо НАБУ і САП.
«Наступне інтерв’ю – у НАБУ і САП»
Колишній народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олександр Бригинець звернув увагу на відсутність конкретики в інтерв'ю.
Головне послання він переказав так: Федоров ламав схеми, його через це усунули, а рішення ухвалив Зеленський.
Наступне інтерв’ю Федорова мало б відбутися вже не в УП, а в НАБУ і САПОлександр Бригинець
Однак після настільки серйозних заяв, як вважає Бригинець, наступна розмова колишнього міністра мала б відбутися вже не з журналістами.
«Наступне інтерв’ю Федорова мало б відбутися вже не в УП, а в НАБУ і САП», – написав він. На думку Бригинця, така розмова повинна проходити під протокол і містити прізвища, суми, тендери та докази.
«Зіткнення двох візій війни»
Народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький звернув увагу на заяву Федорова про «світоглядний конфлікт» з Олександром Сирським.
Княжицький вважає, що йшлося не про особисту неприязнь, а про дві різні моделі ведення війни. Підхід Федорова передбачав максимальне стримування російського просування, технологічну перевагу, систематичні удари вглиб Росії та примушення Москви до миру через асиметричні дії.
Підхід Сирського Княжицький пов’язує з класичним уявленням, що війни неможливо виграти винятково обороною. На його думку, позиція головнокомандувача відображала також бачення Зеленського й частини військового керівництва.
«У Володимира Зеленського є чимало причин не повертати Михайла Федорова до Міністерства оборони», – підсумував Княжицький. На його думку, базові розбіжності стосуються самої стратегії війни, тому заміна Сирського не обов’язково усуває причини конфлікту.
Критика: чому чекали сім місяців
Народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський критично відреагував на розповідь про наказ щодо територіальних центрів комплектування, який Федоров нібито мав підписати в день свого звільнення.
Бужанський іронічно зауважив, що міністр сім місяців розмірковував над вимогою зняти балаклави, а коли нарешті був готовий її запровадити, його звільнили.
Він також зазначив, що з інтерв’ю залишилося незрозумілим, що саме означали формулювання «привести до ладу ТЦК», «зробити перший крок для реформи» та «рухатися далі за планом».
«Цікавіша війна, а не політика»
Політолог Володимир Фесенко побачив у розмові суперечність між намірами Федорова й очікуваннями інтерв’юерів. На його думку, журналісти могли намагатися представити колишнього міністра як нового опозиційного лідера напередодні протестної ходи, тоді як сам Федоров прагнув показати, що хоче займатися оборонною політикою, а не розпочинати політичну кар’єру.
Фесенко звернув увагу, що під час розмови про оборону Федоров говорив упевнено й предметно, але уникав будь-якої прямої конфронтації із Зеленським. Політолог вважає таку обережність дещо наївною: президент, імовірно, вже визначився щодо колишнього міністра, тоді як Федоров досі сподівається знайти з ним спільну мову.
«Федоров явно не хоче йти в опозицію, в політику, як мінімум зараз. Тягнути в політику його будуть. І це інтерв’ю теж є спробою втягнути його в політичну боротьбу. Але він до цього явно не готовий», – написав Фесенко.
«Моновлада передбачає моновідповідальність»
Журналіст Сергій Руденко відкинув спроби сприймати Федорова як сформованого опозиційного політика.
«Федоров був, є і залишається членом команди Зеленського», – написав він, посилаючись на слова самого колишнього міністра про те, що його розмова з президентом іще не завершена.
За оцінкою Руденка, сім років роботи Федорова на найвищих державних посадах означають, що він добре знає принципи функціонування створеної за Зеленського політичної системи. Тому? описуючи її недоліки, колишній міністр не може повністю відокремлювати себе від відповідальності за її формування.
«Сприймати Федорова як опонента нинішньої влади – помилка. Він є одним з архітекторів моновлади Зеленського», – написав Руденко, підсумувавши: «Моновлада передбачає моновідповідальність».
«Дуже хитрий»
Журналістка «Еспресо» Марина Данилюк-Ярмолаєва побачила в інтерв’ю продуману політичну конструкцію.
«Федоров, до слова, дуже хитрий», – написала вона у Facebook.
За її оцінкою, колишній міністр вказав на людей з оточення президента, які могли бути зацікавлені у фінансуванні дронової галузі, і водночас представив себе реформатором, якому не дали завершити зміни у сфері мобілізації. При цьому він не атакував Зеленського безпосередньо, залишивши можливість для подальших домовленостей.
Пізніше Данилюк-Ярмолаєва заявила, що Федорову доведеться чіткіше визначити власну позицію. Вона звернула увагу, що він не виходив до учасників протестів, які вимагали його повернення, але водночас не погоджувався на запропоновані владою посади. Водночас залишатися між владою і протестною аудиторією довго неможливо.
«Він прийшов до людей із картонками»
Офіцер Збройних сил України та фахівець із безпілотників Юрій Касьянов звернув увагу не стільки на зміст відповідей, скільки на вибір майданчика.
На його думку, Федоров очікувано не назвав прізвищ, зберігав лояльність до президента й докладно розповідав про власну роботу. Однак важливішим сигналом було те, що перше велике інтерв’ю після відставки він дав саме «Українській правді», а не лояльним до влади телевізійним або інтернет-майданчикам.
«Фактично він прийшов до людей із картонками», – написав Касьянов, назвавши це «маленьким Рубіконом» Федорова.
Згодом в інтерв'ю американському виданню The New York Times Михайло Федоров заявив, що не має наміру ставати політичним опонентом президента Володимира Зеленського до завершення війни. Він також сказав, що не братиме участі в акціях протесту, учасники яких вимагають його повернення на посаду міністра оборони, однак не закликатиме людей припинити протестувати. За словами Федорова, війна не повинна означати згортання демократичної культури: «Росіяни не взяли нашу демократію в заручники під час війни»
Акції з вимогою повернути Федорова на посаду розпочалися 16 липня у Києві та інших містах. Їхні учасники вимагали продовження реформ. За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 20–21 липня, звільнення Федорова не підтримали 72% опитаних, а рівень довіри до нього за тиждень після звільнення зріс із 35% до 65%.
Форум