Доступність посилання

ТОП новини
04 серпня 2020, Київ 22:28

Рік монобільшості: «слуги народу» оцінили свою роботу у Верховній Раді


Чому саме з цією політичною силою було пов’язано за цей час найбільше скандалів? І чи досі існує «монокоаліція»?

21 липня виповнився рік від моменту, відколи партія «Слуга народу» здобула перемогу на парламентських виборах у 2019 році. До Верховної Ради IX скликання її представники зайшли як «монобільшість», що відкривало перед ними можливості фактично одноосібно ухвалювати закони і реформувати країну на законодавчому рівні.

Чи вдалося це їм? Чому саме з цією політичною силою було пов'язано за цей час найбільше скандалів? І чи досі існує «монокоаліція»?

Відповісти на ці питання Радіо Свобода попросило самих «слуг народу».

Юрій КОРЯВЧЕНКОВ, член фракції «Слуга народу»:

–​ Що вдалося зробити і що не вдалося зробити за цей рік?

– Вдалося.

– Так, а що? Ви можете конкретизувати, що саме вдалося? Це ж конкретне запитання.

– Потім.

– А коли?

– Коли рік мине.

– Так уже він проходить…

Олена ШУЛЯК, членкиня фракції «Слуга народу»:

Тепер можна будувати, не використовуючи радянські методи і радянські нормативи. Ми відкрили шлях до цивілізованих, європейських, інноваційних правил. По-друге, ми дали законодавче підґрунтя для того, щоб запровадити в Україні єдину електронну державну систему у сфері будівництва.

Ну, і, по-третє, ми впроваджуємо 305-й європейський регламент для того, щоб українські будівельні матеріали не були підроблені, не були сфальсифіковані, і звичайні українці, коли ідуть до якогось магазину чи встановлюють собі звичайні вікна чи двері, були захищені.

Ми мало зробили, мало працювали в плані підвищення соціальних стандартів. Мені б хотілося, щоб для звичайних пенсіонерів, звичайних вчителів, для звичайних лікарів ми б зробили трішки більше. Навіть не більше, а трішки інтенсивніше, швидше.

Причина скандалів? Ще ніколи не було стільки народних депутатів, представлених однією політичною силою. Друга причина – ми всі новачки, ми ніколи раніше не були в політиці і ми інколи, чесно зізнаюсь, не знаємо, як себе можна поводити, що можна говорити, де потрібно використовувати більше гасла якісь, як це роблять старі політики.

Зараз турборежим вже трішки зменшився, і, дійсно, в нас є різні думки, різні групи впливу, і інколи здається, що монобільшості немає, але це – міф. Ми точно є, ми існуємо, і наші останні голосування це доводять, що ми точно можемо ухвалювати рішення своєю більшістю.

Олександр СКІЧКО, член фракції «Слуга народу»:

Є багато монументальних речей, які були ухвалені Верховною Радою, які, як на мене, будуть мати історичний характер: зняття депутатської недоторканності, ухвалення закону про імпічмент президента, земельна реформа…

Багато чого не вдалося. Навіть по нашому комітету (з питань транспорту та інфраструктури – ред.) два законопроєкти, над якими ми працюємо (перший –​ про залізничний транспорт, другий –​ про водний транспорт), то водний хоча б проголосований у першому читанні, а залізничний ще ні, тому що, відверто кажучи, він ще сирий (він був поданий достатньо сирим).

Як на мене, більшість законопроєктів все одно Верховна Рада схвалює монобільшістю. Тому я вважаю, що основна частина,. кістяк, все ж таки зберігся. Те, що не 254, шкода. Але в цілому основа є.

Ірина ВЕРЕЩУК, членкиня фракції «Слуга народу»:

З перемог – законопроєкт про розвідку; законопроєкт про СБУ, який уже на виході; законопроєкт про оборонні закупівлі. Про розмінування. Наприклад, добровольцям дали учасника УБД. Захист військовослужбовців та членів їхніх сімей в частині підняття соціальних стандартів.

Але ми не досягли тих соціальних стандартів, яких очікували від нас люди (не підняли, наприклад, поріг пенсій). Ми робимо, що можемо, але це – дуже мало в силу певних обставин.

Скандали – це хвороба росту. Хай люди вже вибачають. Я бачу, що тих скандалів в 90 відсотках випадків можна б було уникнути, якби була правильна комунікація, якби люди розуміли, як виходити з помилкових рішень, з помилкових заяв, не ховаючись, не шукаючи п’яту колону, а спокійно визнаючи: «Це –моя помилка, я приношу вибачення», – і рухаємось далі. А якщо помилка дійсно стратегічна – пишемо заяву, складаємо повноваження. На жаль, ми лише зараз починаємо до цього приходити. Хай люди вже вибачають цей перший рік. Він був дійсно складним, але дуже необхідним. Так росте молода еліта. Іншої немає.

Якщо ми подивимось на кількість голосувань, коли фракція давала 226, у відсотковому відношенні (в принципі, я дивилась): 70 на 30. Чи є це монолітність? Ну, ми не були по суті своїй монолітними. Ми були різними: хтось був центристом, хтось неолібертаріанцем… Так склалось, ми це визнаємо і визнавали з першого дня. Але сказати, що фракції немає і фракція недієва –​ ні: ми – дієві, ми є і, сподіваюсь, будемо.

Микола СОЛЬСЬКИЙ, член фракції «Слуга народу»:

Питання земреформи, питання зміни цільового призначення (спрощений порядок) і всі закони, які спрямовані на передачу повноважень по землі місцевим громадам і залишення там податків. Це переваги.

У кого менше депутатів і менше влади, – потенційно менше скандалів.

По-друге, фракція молода, формувалась швидко, в багатьох моментах люди між собою не були знайомі. Відповідно був необхідний якийсь час на злагоджені дії, на налагодження якогось співробітництва. Це – завжди непростий процес.

Щодо монобільшості. Звичайно, вона не така, як минулої осені. Це теж нормальний процес. У будь-якій фракції, в будь-якому колективі це було б так, якщо рік пропрацювати. Але монобільшість є. Деколи немає 226, а менше. Але по всіх критичних голосуваннях все одно в якомусь форматі голоси збираються.

От я вам скажу по гральному бізнесу. Я слідкував за всіма правками, натискав все. І я знав, що воно буде декілька днів голосуватись, але водночас у мене того тижня були й інші важливі законопроекти, над якими треба було працювати. І просто в момент, коли було голосування, не встиг добігти, тому що я не вірив у те, що буде голосування у вівторок.

Мар’яна БЕЗУГЛА, членкиня фракції «Слуга народу»:

Ми запустили реформу спецслужб, що не робилося навіть незважаючи на те, що у нас трапилася війна у 2014 році (цього на законодавчому рівні нічого не відбувалося). Зараз ось на виході законопроєкт про розвідку. Далі – про Службу безпеки України.

Ми отримали статус партнера з розширеними можливостями від НАТО. Це – здобуток фактично півроку інтенсивної роботи: уряду, парламенту, Офісу президента… Я як голова профільного підкомітету вважаю, що це фактично безпрецедентний крок, тому що протягом років, знову ж таки, незважаючи на те, що у нас виникло у 2014–2015 році, ми не мали такого зворотного кроку з боку НАТО по інтеграції.

Очікувала, що реформа Служби безпеки буде трішки швидшою, але вся резистентність системи привела до такого послідовного процесу, який ми погодили з Офісом президента, що це буде формування законопроєкту в кілька етапів. Тобто можна було швидше, але в 2020 році ми це питання закриємо.

Головна причина скандалів – це, мабуть, те, що ми не є професійними політиками. Це – наша перевага і це – наш недолік. Багато в чому бути професійним політиком в нашій країні – це негатив, я вважаю, тому що, на жаль, культура формувалася таким чином. Ми прийшли не пов’язані з цим і, звісно, ми стикалися навіть з елементарними труднощами щодо певних навиків і водночас із труднощами, що більш досвідчені колеги розставляли ті чи інші пастки. Ще момент – об’ємність фракції: різні люди, і ми не можемо говорити про ідеальний склад. Тому ми мали ті чи інші недоліки, але це питання того, що треба рухатися далі.

Дуже часто ми чуємо критику, коли доволі монолітно ухвалюємо рішення, що ви як роботи, що це узурпація, а коли у нас виникають дискусії, то ага, ви уже завершуєтеся, тощо. Ми десь посередині. Питання в тому, що у нас величезна фракція. Це фактично як зліпок України: з різних регіонів, із різним минулим, навиками тощо, і з різних верств населення. Тобто це репрезентативність України, і ті дискусії, які є, і ті проблеми, які є в Україні, екстраполюються на нашу фракцію. І ми поступово їх вирішуємо. Тому я вважаю, що процес доволі послідовний і навіть оптимістичний.

Павло ХАЛІМОН, член фракції «Слуга народу»:

Коли ми йшли до парламенту, ми брали на себе зобов’язання вирішити три найважливіші речі: припинення війни, ухвалення закону про ринок землі і запуск великої приватизації. Я вважаю, що дві третини з цих обіцянок ми виконали. А що стосується припинення вогню, ви самі розумієте, це – довготривалий процес, але він наразі опрацьовується. Я думаю, що найближчим часом все ж таки це питання вирішиться.

Точно не буду говорити про те, що не вдалося, оскільки ще все – попереду.

Що стосується кнопкодавів, «собак» або «дітей низької соціальної якості» – це все вирвано з контексту. Що стосується листувань Яременка, я вважаю, що він має право на свободу свого листування і на якусь захищеність. Це все дії наших опонентів, які спрямовані на дискредитацію нашої політичної сили. Висновок може бути тільки один: не потрібно робити скандалів.

Якраз останнім часом ми спостерігаємо монолітну позицію нашої команди, і більшість законів ми голосуємо самостійно. Це нормально, коли у людей є своя позиція. І вони її хочуть продемонструвати, хочуть висловити всупереч партії. Звісно, нема ніякого розколу, нема ніякої зради.

Максим ТКАЧЕНКО, член фракції «Слуга народу»:

Ринок землі, мені здається, – один із найважливіших законів, які ми ухвалили, і один із найбільш позитивних.

Загалом, мені здається, що за усі роки такої кількості важливих законопроєктів не ухвалювалось.

Монобільшість грає свою роль, і у нас 254 депутати, тому ризик якихось таких нестандартних ситуацій великий, більший, ніж у фракції, в якій 18 депутатів. Ну, все буває, і будемо все виправляти.

Майже кожної сесії, кожного дня є якісь питання, де хтось за щось не голосує із наших депутатів, але майже кожне голосування закінчується на табло (практично кожне) 220, 226… Саме наших депутатів «Слуги народу».

Ростислав ТІСТИК, член фракції «Слуга народу»:

Їх було настільки багато, що зараз їх перерахувати насправді буде дуже складно.

Я не вважаю, що невдач було багато. Ми самі вчимось і, безумовно, визнаємо свої помилки, рухаємось далі, не зупиняємось. Є хороше прислів’я, що «можна дев’ять разів впасти, але треба десять разів встати». Це – абсолютно нормально. Нам треба прогресувати, рухатись далі, і тому ми – тільки вперед.

Я думаю, що, безумовно, за моменти кожного депутата, напевно, нехай він сам буде відповідати за свої вчинки. В принципі, що було зроблено? Хтось приніс вибачення, хтось віддав свою зарплату на ту чи іншу благодійність. В деяких ситуаціях партія задекларувала позицію. Але, безумовно, я не можу відповідати за всіх. Ми – люди. До влади прийшли насамперед люди, які готові працювати, готові себе віддавати себе роботі і нашій державі.

Безумовно, збереглася. Звичайно, що кожен має свою точку зору, і, звичайно, у нас демократичні принципи, тобто враховується думка кожного абсолютно. Ми кожне питання обговорюємо на фракції здебільшого і, відповідно, в кожного є своя позиція, ми її висловлюємо.

Жан БЕЛЕНЮК, член фракції «Слуга народу»:

Їх було, дійсно, багато, особливо –​ на початку нашої діяльності, тому що ви ж розумієте, що проблема з карантином внесла в нашу роботу деякі корективи і багато ініціатив законотворчих ми не встигли зреалізувати, тому зараз надолужуємо.

Було багато недоліків, ви всі про них знаєте. Ті ж скандали, наприклад, – просто так вийшло, що це вперше в історії нашої держави фракція, яка налічує більше ніж 250 депутатів, і тим паче депутатів, які раніше не були депутатами, які без досвіду і які дозволяють собі ті речі, які в морально-етичному плані не повинна себе поводити так людина. Але я думаю, що вже всі зробили певні висновки і такі ситуації якщо і будуть повторюватися, то менш часто.

* * * * *

За перший парламентський рік своєї роботи «слуги народу» стали фігурантами близько 20 гучних скандалів (серед них –​ інтимне листування Богдана Яременка, бійка між Гео Леросом і Максимом Бужанським через походи Ірини Верещук на канали з орбіти Віктора Медведчука, заява голови комітету з питань соціальної політики Галини Тетьякової про дітей «низької якості»).

Окрім того, саме «слуги народу» стали першими кнопкодавами Верховної Ради 9-го скликання і привернули увагу до себе через можливий корупційний підкуп.

Попри здебільшого оптимістичні оцінки своєї діяльності і не менш оптимістичні плани на майбутню роботу, які самі собі вони ставлять, рейтинг «Слуги народу» за останній рік помітно впав, особливо зважаючи на те, що при цьому решта парламентських партій (за винятком «Голосу») його хоч і незначно, але нарощують.

При цьому поки що «Слуга народу» все одно залишається тією політичною силою, яка лідирує. Так, згідно з соціологічним опитуванням групи «Рейтинг», проведеним 16–17 липня​, свій голос на прийдешніх місцевих виборах за цю партію готові нині віддати 27,9% респондентів, які визначилися і мають намір прийти на вибори.

Водночас дії Верховної Ради, згідно з опитуванням КМІС, станом на кінець червня не схвалювали 62 відсотки респондентів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG