365 днів війни очима воєнкора Радіо Свобода

24 лютого 2023, 16:26

Сергій Нужненко

24 лютого 2022 року життя українців змінилося назавжди. Межі війни, яка розпочалась в 2014 році, розширились на всю країну: багато людей втратили через неї когось рідного чи близького. Війна перестала бути абстрактною і далекою. Десятки тисяч українців та іноземців покинули свої буденні справи й вирушили захищати Україну. Мільйони українців втратили або залишили свої домівки, тікаючи від снарядів і бомб. Щодня захисники України повертаються «на щиті». Щодня ми слухаємо в новинах свіжі зведення з фронтів і повідомлення про обстріли українських міст, містечок, сіл. Українці сумують, дратуються, ненавидять. Але і радіють й пишаються, коли новини хороші.

Цей рік був довгий і повний втрат. Але були й перемоги: про Україну й її успішну боротьбу проти значно більшої Росії не перестає говорити весь світ. Якими були ці 12 місяців війни, дивіться в фотографіях кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка.

Жінка обіймає дитину, ховаючись від можливих обстрілів на станції метро «Голосіївська», Київ, 24 лютого 2022 року. Перші години війни, одні люди ще звично їдуть у метро у справах, а інші вже поспішають із валізами виїхати з міста — 1 Жінка обіймає дитину, ховаючись від можливих обстрілів на станції метро «Голосіївська», Київ, 24 лютого 2022 року.

Перші години війни, одні люди ще звично їдуть у метро у справах, а інші вже поспішають із валізами виїхати з міста

Місцеві жителі розглядають колону знищеної російської техніки на центральній вулиці Бучі, Київщина, 1 березня 2022 року. Відео зі знищеною колоною в Бучі я побачив в одному телеграм-каналі 27 лютого. Розпитавши у колег можливі маршрути, ми поїхали до Бучі 1 березня, тоді була ще не визначена лінія зіткнення, на дорогах був хаос, ніхто нічого не знав. Приїхавши в місто, ми спершу знімали в одному супермаркеті, де працівники запустили пекарню, Буча після перших боїв намагалася повернутися до життя. Потім ми поїхали на вулицю Вокзальну, там на невеликому відрізку були спалені декілька десятків різної техніки РФ. Поруч ходили місцеві і буцали ногами розкидані снаряди, поруч майстри намагались полагодити інтернет-кабель, пес сидів у рештках спаленої техніки, від неї ще йшло тепло і він просто грівся. Зустріли місцевих, які були в підвалах своїх будинків, коли точився бій, вони з клунками вцілілих речей йшли геть від своїх зруйнованих будинків. Через 2 дні місто окупують — 2 Місцеві жителі розглядають колону знищеної російської техніки на центральній вулиці Бучі, Київщина, 1 березня 2022 року.

Відео зі знищеною колоною в Бучі я побачив в одному телеграм-каналі 27 лютого. Розпитавши у колег можливі маршрути, ми поїхали до Бучі 1 березня, тоді була ще не визначена лінія зіткнення, на дорогах був хаос, ніхто нічого не знав. Приїхавши в місто, ми спершу знімали в одному супермаркеті, де працівники запустили пекарню, Буча після перших боїв намагалася повернутися до життя. Потім ми поїхали на вулицю Вокзальну, там на невеликому відрізку були спалені декілька десятків різної техніки РФ. Поруч ходили місцеві і буцали ногами розкидані снаряди, поруч майстри намагались полагодити інтернет-кабель, пес сидів у рештках спаленої техніки, від неї ще йшло тепло і він просто грівся. Зустріли місцевих, які були в підвалах своїх будинків, коли точився бій, вони з клунками вцілілих речей йшли геть від своїх зруйнованих будинків. Через 2 дні місто окупують

Тіло російського військового лежить у знищеній російській БМП на вулиці Вокзальній у Бучі, 1 березня 2022 року. Колона російської техніки була спалена в місті за кілька днів до перших боїв у місті. Це перше мертве тіло цієї війни, яке я сфотографував. Потім їх будуть ще сотні, але першого я запам’ятав назавжди. Поруч із вулицею Вокзальною – вулиця Яблунська, на якій загине найбільше цивільних. А весь час думаю, чи всі живі з тих, із ким я тоді спілкувався і кого просив евакуюватися. — 3 Тіло російського військового лежить у знищеній російській БМП на вулиці Вокзальній у Бучі, 1 березня 2022 року.

Колона російської техніки була спалена в місті за кілька днів до перших боїв у місті. Це перше мертве тіло цієї війни, яке я сфотографував. Потім їх будуть ще сотні, але першого я запам’ятав назавжди.

Поруч із вулицею Вокзальною – вулиця Яблунська, на якій загине найбільше цивільних. А весь час думаю, чи всі живі з тих, із ким я тоді спілкувався і кого просив евакуюватися.

4 Масштабна пожежа внаслідок обстрілу складських приміщень у селі Чайки, Київська область, 3 березня 2022 року

Мирні мешканці евакуюються з міста, йдучи вулицею Соборною, що на межі між Бучею та Ірпенем, 11 березня 2022 року. Кордон між смертю і життям, на горизонті – окупована Буча, звідти закутавшись у все біле виходять цивільні. З сусіднього супермаркету мародер виносить спортивний лук, його кличе до себе військовий на крайньому блокпосту, забирає лук і відправляє чоловіка до поліції для зʼясування особи. «Звідти ось так виходять, всі в білому. А тих, хто хоче зайти назад у Бучу, росіяни вбивають», – говорить військовий — 5 Мирні мешканці евакуюються з міста, йдучи вулицею Соборною, що на межі між Бучею та Ірпенем, 11 березня 2022 року.

Кордон між смертю і життям, на горизонті – окупована Буча, звідти закутавшись у все біле виходять цивільні. З сусіднього супермаркету мародер виносить спортивний лук, його кличе до себе військовий на крайньому блокпосту, забирає лук і відправляє чоловіка до поліції для зʼясування особи.

«Звідти ось так виходять, всі в білому. А тих, хто хоче зайти назад у Бучу, росіяни вбивають», – говорить військовий

6 Поліцейський під час евакуації з Ірпеня допомагає цивільним переходити річку по деревʼяній кладці поруч із підірваним мостом на межі між Ірпенем і житловим масивом Романівка, 12 березня 2022 року

7 На тлі зруйнованого внаслідок російського обстрілу, як встановили правоохоронні органи, житлового будинку в Святошинському районі виникла Веселка під час гасіння пожежі, Київ, 15 березня 2022 року

8 Український військовий ховає останки російського солдата в напередодні звільненому ЗСУ селі Лук'янівка у Київській області, 28 березня 2022 року

Валентин Сергійович 1939 року народження, останній житель села Тетерівське на Київщині, 31 березня 2022 року. На той час село було наполовину зрівняне із землею. Хата 82-річного діда Валентина теж була частково пошкоджена обстрілами. Коли ми випадково побачили його силует і зайшли до нього, якраз російська артилерія розпочала обстріл. Дід не хотів іти з дому, в який вклав 50 років свого життя, але нам вдалося його вмовити — 9 Валентин Сергійович 1939 року народження, останній житель села Тетерівське на Київщині, 31 березня 2022 року.

На той час село було наполовину зрівняне із землею. Хата 82-річного діда Валентина теж була частково пошкоджена обстрілами. Коли ми випадково побачили його силует і зайшли до нього, якраз російська артилерія розпочала обстріл. Дід не хотів іти з дому, в який вклав 50 років свого життя, але нам вдалося його вмовити

Зображення містить чутливий вміст, який деякі люди можуть вважати образливим або тривожним - Натисніть, щоб побачити

Собаки йдуть повз спалений автомобіль і тіло цивільного, за даними правоохоронних органів, розстріляного російськими військовими, на одній з вулиць звільненої Нової Басані, 1 квітня 2022 року

Військові 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України вʼїжджають рейдовою колоною у щойно звільнений населений пункт на Чернігівщині, 2 квітня 2022 року. У цій війні мене найбільше вразила не смерть, а момент, коли ти рухаєшся із колоною із рейдовим маршем вглиб окупованої території. Уявіть собі: на шум техніки спочатку з острахом, а потім сміливо після того, як побачили пошматований в боях синьо-жовтий прапор, зі своїх напівзруйнованих будинків, як привиди, виходять українці. Вони біжать, падають на коліна, махають руками, моляться і просто стоять на узбіччях доріг, тихо плачучи — 11 Військові 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України вʼїжджають рейдовою колоною у щойно звільнений населений пункт на Чернігівщині, 2 квітня 2022 року.

У цій війні мене найбільше вразила не смерть, а момент, коли ти рухаєшся із колоною із рейдовим маршем вглиб окупованої території. Уявіть собі: на шум техніки спочатку з острахом, а потім сміливо після того, як побачили пошматований в боях синьо-жовтий прапор, зі своїх напівзруйнованих будинків, як привиди, виходять українці. Вони біжать, падають на коліна, махають руками, моляться і просто стоять на узбіччях доріг, тихо плачучи

Жінка обіймає військового 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України у щойно звільненому місті Бахмач, Чернігівська область, 2 квітня 2022 року. Душа починає тремтіти, коли бачиш, як кульгавий чоловік наздоганяє колону і віддає, мабуть, останню банку тушонки, як у звільненому містечку військовий плаче, обіймаючи жінку, яка йому годиться в матері. «Наші, наші…», – каже ця жінка, ледь промовляючи через сльози. І таке ж «Нааааші» чути в різних кінцях невеликої площі — 12 Жінка обіймає військового 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України у щойно звільненому місті Бахмач, Чернігівська область, 2 квітня 2022 року.

Душа починає тремтіти, коли бачиш, як кульгавий чоловік наздоганяє колону і віддає, мабуть, останню банку тушонки, як у звільненому містечку військовий плаче, обіймаючи жінку, яка йому годиться в матері. «Наші, наші…», – каже ця жінка, ледь промовляючи через сльози. І таке ж «Нааааші» чути в різних кінцях невеликої площі

Український військовий біля реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град», Харківська область, 20 квітня 2022 року. «Найкраща робота у світі», – постійно чув я від усіх військових, коли вони говорили про свої підрозділи — 13 Український військовий біля реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град», Харківська область, 20 квітня 2022 року.

«Найкраща робота у світі», – постійно чув я від усіх військових, коли вони говорили про свої підрозділи

14 Військовий капелан Олександр благословляє українського військового під час Великодня, село Велика Комишуваха, Харківська область, 24 квітня 2022 року

15 Український військовий відпочиває після важкого бою неподалік від Ізюму, Харківщина, 2 травня 2022 року

Пожежа на складі соняшникового насіння після повітряного удару російських військових по зерносховищах і сільськогосподарській техніці аграрного підприємства у селі Яковлівка, Донецької області, травень 2022 року. Наразі це село, розташоване неподалік Соледару, вже окуповане і цілком зруйноване — 16 Пожежа на складі соняшникового насіння після повітряного удару російських військових по зерносховищах і сільськогосподарській техніці аграрного підприємства у селі Яковлівка, Донецької області, травень 2022 року.

Наразі це село, розташоване неподалік Соледару, вже окуповане і цілком зруйноване

Пораненого у боях за Сєвєродонецьк українського військового на імʼя Богдан евакуюють з міста, неподалік від Сєвєродонецька Луганської області, 2 червня 2022 року. Початок червня, тяжкі бої за Сєвєродонецьк, ми заїжджаємо в місто разом з «Іноземним легіоном». Поруч точиться бій, прилітає снаряд і є поранені, ми разом із декількома «трьохсотими» виїжджаємо з міста. Пізніше медики скажуть, що дехто з поранених помер, вказавши на чоловіка на цьому фото. Я не публікував фото з обличчям цього військового з етичних міркувань. Але в День незалежності в соціальних мережах написав, якою ціною нам дається незалежність, і опублікував частину фото, розповівши про цю історію померлого пораненого. Через декілька днів мені написав чоловік на імʼя Богдан і сказав, що це він на фото і він живий. Лікарі тоді помилилися, помер схожий на нього військовий — 17 Пораненого у боях за Сєвєродонецьк українського військового на імʼя Богдан евакуюють з міста, неподалік від Сєвєродонецька Луганської області, 2 червня 2022 року.

Початок червня, тяжкі бої за Сєвєродонецьк, ми заїжджаємо в місто разом з «Іноземним легіоном». Поруч точиться бій, прилітає снаряд і є поранені, ми разом із декількома «трьохсотими» виїжджаємо з міста. Пізніше медики скажуть, що дехто з поранених помер, вказавши на чоловіка на цьому фото. Я не публікував фото з обличчям цього військового з етичних міркувань. Але в День незалежності в соціальних мережах написав, якою ціною нам дається незалежність, і опублікував частину фото, розповівши про цю історію померлого пораненого. Через декілька днів мені написав чоловік на імʼя Богдан і сказав, що це він на фото і він живий. Лікарі тоді помилилися, помер схожий на нього військовий

18 Учень ходить біля своєї школи, зруйнованої авіаударом російських військ, як встановили правоохоронні органи, серед розсипаних у траві розірваних книжок і зошитів, Бахмут, Донецька область, 8 червня 2022 року

19 Український танкіст на імʼя Юрій виглядає з люка свого танка, Донецька область, червень 2022 року

Люди палять «фаєри» під час прощання на Байковому кладовищі з відомим громадським активістом і українським військовим Романом Ратушним, 18 червня 2022 року. Роман Ратушний – найбільш відомий активною протидією забудові Протасового Яру в Києві. Він не раз повідомляв, що отримував погрози через свою діяльність. З першого дня масштабного російського вторгнення Ратушний брав участь у боях під Києвом, потім був розвідником у складі 93-ї бригади «Холодний Яр». Роман загинув 9 червня в бою під Ізюмом на Харківщині. 5 липня йому мало виповнитися 25 років — 20 Люди палять «фаєри» під час прощання на Байковому кладовищі з відомим громадським активістом і українським військовим Романом Ратушним, 18 червня 2022 року.

Роман Ратушний – найбільш відомий активною протидією забудові Протасового Яру в Києві. Він не раз повідомляв, що отримував погрози через свою діяльність. З першого дня масштабного російського вторгнення Ратушний брав участь у боях під Києвом, потім був розвідником у складі 93-ї бригади «Холодний Яр». Роман загинув 9 червня в бою під Ізюмом на Харківщині. 5 липня йому мало виповнитися 25 років

Український танк стріляє по позиціях російських військових у районі Соледару, Донецька область, 12 серпня 2022 року Серпень, спека, спрага і бруд, на сусідньому полі падають касетні снаряди, десь на горизонті працює ворожий літак, а тут працює наш танчик. Війна буває красивою, але дуже смертельною — 21 Український танк стріляє по позиціях російських військових у районі Соледару, Донецька область, 12 серпня 2022 року

Серпень, спека, спрага і бруд, на сусідньому полі падають касетні снаряди, десь на горизонті працює ворожий літак, а тут працює наш танчик. Війна буває красивою, але дуже смертельною

Військовий на імʼя Денис відпочиває, переховуючись від обстрілу у ямі на передньому краю українських позицій неподалік від села Яковлівка, Донецька область, 29 серпня 2022 року. Денис у мирному житті – археолог і викладач із Миколаєва. Поки був час, ми, сидячи в ямці-могилці на передній лінії, під звуки вибухів розмовляли про несуттєві для війни речі: про історію, античні часи. Денис розповідав, як проводив розкопки на півдні і навчав молодь зберігати культурну спадщину. Ми разом сміялися з того, що тепер він – археолог на Донбасі. Без чорного гумору на війні ніяк, а журналісти інколи в певних місцях – єдині цивільні, яких бійці можуть побачити і з якими поспілкуватися — 22 Військовий на імʼя Денис відпочиває, переховуючись від обстрілу у ямі на передньому краю українських позицій неподалік від села Яковлівка, Донецька область, 29 серпня 2022 року.

Денис у мирному житті – археолог і викладач із Миколаєва. Поки був час, ми, сидячи в ямці-могилці на передній лінії, під звуки вибухів розмовляли про несуттєві для війни речі: про історію, античні часи. Денис розповідав, як проводив розкопки на півдні і навчав молодь зберігати культурну спадщину. Ми разом сміялися з того, що тепер він – археолог на Донбасі. Без чорного гумору на війні ніяк, а журналісти інколи в певних місцях – єдині цивільні, яких бійці можуть побачити і з якими поспілкуватися

Вид на зруйнований будинок на околиці району Північна Салтівка у Харкові, вересень 2022 року. Це найбільш постраждала від війни частина Харкова, Північну Салтівку через це ще називають районом-привидом» — 23 Вид на зруйнований будинок на околиці району Північна Салтівка у Харкові, вересень 2022 року.

Це найбільш постраждала від війни частина Харкова, Північну Салтівку через це ще називають районом-привидом»

Ексгумація тіла військового із завʼязаними за спиною руками, знайденого на місці масового поховання під Ізюмом, Харківська область, 16 вересня 2022 року.

У масовому похованні під Ізюмом знайдені тіла військових ЗСУ, яких, ймовірно, катували, заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

«Я тут побачив місце, де поховані військові ЗСУ. Є факти – наприклад, зв’язані руки – що їх катували і вбивали впритул», – розповів Дмитро Лубінець у коментарі Радіо Свобода на місці знайденого поховання

25 Український військовий відпочиває після спроб збити російські дрони (БПЛА) іранського виробництва Shahed-136, якими атакували центр Києва,17 жовтня 2022 року

БІЛЬШЕ

Сергій Нужненко

Сергій Нужненко – репортажний фотограф. Був учасником Революції гідності, пережив побиття «беркутівцями» і тримання під вартою. У 2016 році Нужненко почав співпрацювати з Радіо Свобода як фрілансер, а у 2021 долучився до команди як штатний фотограф. З лютого 2022 року став воєнним фотокореспондентом Радіо Свобода. Знімав події на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, а зараз переважно працює на Донбасі. Коли 31 березня 2023 року до річниці звільнення Київщини Укрпошта випустила нову серію марок, то знімки фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка використали для марок із зображеннями Ірпеня та Бучі. Роботи Нужненка доповнили міжнародну виставку #OntheFrontlinesofTruth, яку організували громадська організація Інститут масової інформації та міжнародна організація в галузі розвитку незалежних медіа Internews. Фотографії виставили на вокзалі у Вільнюсі. Також знімок Нужненка про російську агресію в Україні увійшов у 100 фотографій 2022 року за версією журналу Time.

У 2024 році воєнний фотокор Радіо Свобода Сергій Нужненко став лауреатом українського конкурсу «Честь професії».

NuzhnenkoS@rferl.org

nuzhnenkos-fl@rferl.org

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

Ердоган закликав Путіна відновити переговори про «справедливий мир»

Доступність посилання

Крим Реалії

ДОЛУЧАЙСЯ!

365 днів війни очима воєнкора Радіо Свобода

Сергій Нужненко

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

Ердоган закликав Путіна відновити переговори про «справедливий мир»