Повітряні сили попереджають про «шахеди» на Дніпропетровщині та Запоріжжі
Групи російських дронів-камікадзе спостерігаються в Дніпропетровській та Запорізькій областях, попереджають Повітряні сили.
«Наразі декілька груп ударних БпЛА спостерігаються в Дніпропетровській та Запорізькій областях», – йдется в повідомленні.
Раніше військові застерігали про рух безпілотників курсом на Дніпро та Запоріжжя.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про вибухи в обласному центрі.
Крім того, російські війська атакували Харків, повідомив мер міста Ігор Терехов:
«Під ударом опинився Київський район міста. Зазнав руйнувань ресторан, а в сусідньому будинку вибито шибки. За попередньою інформацією, жертв та постраждалих немає».
Командування Повітряних сил повідомляло про ударні безпілотники в межах Харкова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Двоє людей підірвалися на російській міні на Херсонщині, один із них загинув – ОВА
Двоє чоловіків підірвалися на російській міні у селі Червоний Маяк, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 27 березня.
«Внаслідок детонації 38-річний чоловік отримав важкі поранення: мінно-вибухову травму, травматичну ампутацію ніг. Потерпілого доставили до лікарні. Нині медики борються за його життя», – повідомив голова області.
Прокудін додав, що другий чоловік загинув на місці.
Він також закликав мешканців області бути обачними й не відвідувати місця, не перевірені вибухотехніками.
19 березня Прокудін повідомив, що на Херсонщині через розрив російського снаряда загинув пастух.
Голова Херсонської ОВА 12 березня припустив, що на розмінування правобережжя області знадобиться два роки.
Буданов стверджує, що Росія знала про підготовку нападу в Підмосков’ї «мінімум з 15 лютого»
Російська влада знала про підготовку нападу на концертну залу «Крокус Хол Сіті» під Москвою ще в лютому – про це заявив очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов 27 березня, передає пресслужба ГУР.
«Як мінімум, 15 лютого 2024 року РФ знала про підготовку. Я вам більше скажу, ця інформація пройшла через розвідуправління угруповання в Сирії. От звідти вона пішла на Москву. І нехай не розповідають казки, що це дивним чином все матеріалізувалось нізвідки», – заявив Буданов на Третьому міжнародному форумі зі стратегічних комунікацій.
Зокрема, стверджує він, Кремлю було відомо, через які дві країни бойові групи переміщувалися на російську територію. Говорячи про причини, чому атака сталася, Буданов припустив, що варіантів може бути кілька:
«Перше – це, як у них прийнято, боротьба «веж», аби зараз зняти кілька високопосадовців. Інший варіант – вони насправді недооцінили масштабів того, що станеться. Думали, що це буде більш локально, і хотіли звинуватити в усьому Україну».
Голова розвідки вказав на те, російська влада тричі змінювала версії подій у «Крокус Холі», наполягаючи на причетності України.
«З’явились пояснення Патрушева і Бортнікова, який там звинуватив мене особисто і що це все взагалі зробила Україна. Це є нісенітницею. До речі, якщо ми торкнулись цього болючого питання, хоч це й ворог, але я не схвалюю в принципі терористичні акти проти цивільних людей», – додав Буданов.
Напад на концертну залу стався увечері 22 березня. У будівлі перебувало понад 6000 людей. Група озброєних осіб відкрила вогонь по відвідувачах із автоматичної зброї. Будівля була підпалена. За даними на 27 березня, загинули 143 людини.
За числом жертв напад на «Крокус Сіті Хол» є одним із найбільших терактів в історії Росії, більше жертв було лише при нападі на школу в Беслані у 2004 році.
Про свою причетність до нападу заявило радикальне угруповання «Ісламська держава». Повідомлялося про затримання 12 підозрюваних, чотирьох звинувачують у тому, що вони безпосередньо брали участь у нападі. Президент Росії Володимир Путін заявив, що до нападу нібито причетна Україна.
Жодних доказів цьому не наводиться. Агентство Bloomberg повідомило, що в оточенні російського президента в цю версію не вірять. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін намагається перекласти на Київ свою відповідальність за те, що сталося. Країни Заходу застерегли Росію від цього.
Російська влада заявляє про «збиття» 16 повітряних цілей над Бєлгородською областю
Над Бєлгородом та Бєлгородською областю у Росії працювала система протиповітряної оборони, заявив губернатор області В’ячеслав Гладков увечері 27 березня.
«Збито 16 повітряних цілей на підльоті до міста. За попередньою інформацією, постраждалих немає», – написав він у своєму телеграмі.
Гладков заявив, що в місті «внаслідок повітряної атаки з боку ЗСУ» нібито вибиті вікна в 26 квартирах, пошкоджені медичні, освітні заклади та автомобілі. Також губернатор заявив про пошкодження в Бєлгородському районі.
Міністерство оборони Росії також заявило про нібито спробу атаки «із застосуванням реактивної системи залпового вогню RM-70 «Вампір» та збиття 16 «реактивних снарядів» над Бєлгородською областю.
Місцеві телеграм-канали Бєлгорода публікували повідомлення про ракетну атаку та фото й відео пошкоджень у місті після 19 години 27 березня.
Раніше 27 березня місцеві соцмережі заявляли про нібито удар по будівлі Управління МВС у Бєлгородській області.
Українська сторона ці заяви не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Через російський обстріл Харківщини загинула 12-річна дитина – Офіс генрокурора
Російські війська увечері 27 березня обстріляли селище Борова на Харківщині, повідомив Офіс генерального прокурора.
«27 березня близько 21:20 російські військові обстріляли селище Борова Ізюмського району. Загинув 12-річний хлопчик», – йдеться в повідомленні.
Обстріл також пошкодив житлові будинки та дитячий садок у селищі. Точний тип використаного озброєння встановлюють.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Раніше 27 березня російська армія обстріляла Харків. Один чоловік загинув, 19 людей постраждали, в тому числі троє дітей, які зазнали травм середньої тяжкості.
За даними ювенальних прокурорів на 15 березня, офіційно було відомо про 535 дітей, загиблих в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, понад 1 257 дітей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Служба безпеки України заочно повідомила про підозру заступнику міністра транспорту Росії Олександру Пошиваю в сприянні перекиданню російських військ на фронт через морський порт окупованого Бердянська. Про це повідомляє пресслужба відомства 27 березня.
Окрім Пошивая, фігурантами у справі про пособництво у веденні агресивної війни, скоєному за попередньою змовою групою осіб, є керівник федерального агентства морського та річкового транспорту РФ Захарій Джіоєв та голова федеральної установи «Адміністрація морських портів Азовського моря» Сергій Сафонічов.
Після того, як у лютому 2022 року російські війська окупували Бердянськ, Пошивай, Джіоєв і Сафонічев, за версією слідства, організували використання місцевого морського торговельного порту для потреб Міноборони РФ.
Читайте також: Нова залізниця РФ на окупованих територіях: у розвідці Британії розповіли про мету її створення і вразливість
«Фігуранти задіяли цивільні судна морпорту для перекидання російських військ до тимчасово окупованих регіонів півдня України. Це стало особливо актуальним для кремля після вибуху на «Керченському мосту», коли було порушено логістичні шляхи загарбників та їхнє забезпечення через тимчасово окупований півострів», – йдеться в повідомленні СБУ.
Також, додають у Службі, фігуранти організували зведення на території Бердянського морпорту та його акваторії російських фортифікаційних споруд і загороджень.
Росія почала використовувати захоплений порт Бердянська як логістичний хаб для постачання свого військового угруповання, яке знаходиться у Херсонській та Запорізькій областях, у березні 2022 року. Для цього з порту вивели усі комерційні судна.
Тоді ж Військово-морські сили України почали обстрілювати Бердянський порт. При одному з ударів було потоплено великий десантний корабель Чорноморського флоту РФ «Орськ», пошкоджено ще два кораблі та знищено резервуар на 3 000 тонн палива, а пожежа перекинулася на склад боєприпасів.
Блінкен та Столтенберґ «обговорили підтримку НАТО України» – Держдепартамент США
Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен провів розмову із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, повідомила пресслужба Держдепартаменту 27 березня.
«Держсекретар Блінкен і генеральний секретар Столтенберг обговорили підготовку до майбутньої зустрічі міністрів закордонних справ НАТО, зокрема, механізми посилення політичної та практичної підтримки НАТО для України», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Bloomberg: заяви Макрона щодо можливості відправки військ в Україну розлютили чиновників CША
Крім того, розмова стосувалася пріоритетів НАТО для саміту у Вашингтоні, який «відзначатиме 75-ту річницю Альянсу».
Раніше міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем заявив, що НАТО робить недостатньо для підтримки України, а Захід повинен прагнути створити більше «стратегічних труднощів» для Росії.
20 березня спікер Палати представників США Майк Джонсон заявляв, що до пакета допомоги Україні та партнерам перейдуть вже найближчим часом. Однак після 22 березня у засіданнях Палати представників почалася двотижнева перерва, тож до законопроєкту про фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та іншим партнерам США законодавці, найімовірніше, перейдуть після 8 квітня.
Росія вдарила по Харкову новим типом боєприпасу – Синєгубов
У Харкові триває усунення наслідків російського удару, повідомив в ефірі телемарафону голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов увечері 27 березня.
«Це був керований снаряд. Це новий тип боєприпасу, якого Харківщина до цього моменту не знала», – сказав він.
За даними Синєгубова, із 19 постраждалих 13 людей були госпіталізовані. Троє дітей зазнали травм середньої тяжкості, їм надали допомогу й виписали. Важких поранених немає. Голова області додав, що всім жителям пошкоджених будинків запропонували відселення.
«Далі будемо працювати над тим, щоб усунути наслідки удару. Хоча снаряд за своєю руйнівною силою не порівнюється із тією самою С-300, однак руйнування після влучання досить серйозні», – розповів Синєгубов.
Читайте також: «Терор набуває особливої підлості» – Зеленський про удар по Харкову
За повідомленням Офісу генпрокурора, атака пошкодила низку багатоповерхівок, медичні установи, автомобілі, школу, дитячий садок та інші обʼєкти інфраструктури. Також, за попередніми даними правоохоронців, російська армія застосувала два снаряди УМПБ Д-30 – уніфіковані міжвидові плануючі боєприпаси калібру 30 сантиметрів.
«Це перший випадок, коли збройні сили РФ вдарили таким видом боєприпасу по місту. Боєприпаси випустили з літака», – повідомила прокуратура.
Внаслідок російського удару по Харкову 27 березня загинув один житель міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Латвія висилає російського дипломата за «провокаційну комунікацію» посольства РФ
Міністерство закордонних справ Латвії оголосило персоною нон-грата дипломата російського посольства в Ризі. Він має залишити країну до 10 квітня.
Тимчасового повіреного у справах Росії в Латвії Олега Зикова викликали в середу до латвійського МЗС. Як заявили в дипломатичному відомстві країни, латвійська сторона висловила Зикову «категоричний протест щодо неприйнятної та провокаційної публічної комунікації, що проводиться посольством Росії».
У міністерстві стиль заяв посольства назвали «спрямованим на дискредитацію інститутів державної влади Латвії та розпалювання ненависті в латвійському суспільстві» і визнали таким, що суперечить Віденській конвенції про дипломатичні зносини від 1961 року.
Читайте також: Естонія висилає ще одного російського дипломата через «гібридні операції проти безпеки» країни
Останні повідомлення на сайті посольства в Ризі містили жорсткі висловлювання щодо латвійської влади та їхньої політики. Наприклад, у повідомленні, присвяченому реакції на напад 22 березня на «Крокус Сіті Хол» у Підмосков’ї стверджується, що «в Ризі добре усвідомлюють, хто стоїть за цією кривавою розправою, та схвалюють терор щодо мирного населення нашої країни».
У новині про поліцейські перевірки документів у латвійських росіян, які прийшли проголосувати на президентських виборах 17 березня, посольство назвало ці заходи «витонченою формою знущання», додавши, що «рівень цинізму і нелюдяності ініціаторів подібних практик зашкалює».
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що російське відомство відповість на рішення Латвії щодо висилки дипломата.
Співробітники ФСБ Росії затримали в окупованій частині Херсонської області чоловіка за підозрою в участі в «кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана» – про це повідомляють російські медіа з посиланням на повідомлення ФСБ, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За твердженням російських силовиків, затриманий – мешканець селища Рикове 1958 року народження. Він нібито з грудня 2015 року «брав активну участь у діяльності батальйону, здійснюючи обов’язки, пов’язані з доставкою учасників формування та продуктів харчування на місце дислокації, а також агітував за відчуження Криму від Росії насильницьким шляхом».
Читайте також: Викрадений офіцер запасу ВМС України Кисельов сидить один у камері «Владимирського централу» – родичі
Крім того, російські силовики стверджують, що чоловік брав активну участь в організації блокади Криму.
У Криму зафіксовано десятки випадків переслідування громадян за нібито участь у «кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджіхана». Багато затриманих отримали реальні терміни і вже відбувають покарання у російських в’язницях.
ФСБ Росії внесла «кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджіхана» до списку «терористичних організацій» у 2022 році.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини в листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
На війні за Україну загинув москвич Дані Акель, якого судили за підтримку Навального
На війні за Україну загинув громадянин Росії Дані Акель, раніше засуджений у так званій «санітарній справі» – за участь у мітингу на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального в Москві в січні 2021 року. Він воював у складі легіону «Свобода Росії», який складається переважно з російських громадян. Саме легіон повідомив про загибель Акеля, не навівши подробиць щодо обставин. На повідомлення звернула увагу «Медіазона».
Акелю було 26 років. Про те, що в Україні він вступив до лав добровольчого формування, раніше писало видання «Агентство». 2023 року він фігурував в одному з відеороликів, на якому бійці легіону ведуть бій у Шебекінському районі Бєлгородської області РФ.
Згодом сам Акель розповів журналу «Спектр», що взимку 2022 року втік через Псковську область до Естонії, здався прикордонникам і через чотири місяці отримав статус біженця. Після цього він вступив до легіону «Свобода Росії», в складі якого брав участь у вилазках до Бєлгородської області. Як зазначає «Медіазона», Акель із позивним «Апостол» був серед учасників відеорепортажу британської газети Times, який вийшов у лютому 2024 року.
Співробітники ФСБ Росії затримали в окупованій частині Херсонської області чоловіка за підозрою в участі в «кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана» – про це повідомляють російські медіа з посиланням на повідомлення ФСБ, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За твердженням російських силовиків, затриманий – мешканець селища Рикове 1958 року народження. Він нібито з грудня 2015 року «брав активну участь у діяльності батальйону, здійснюючи обов’язки, пов’язані з доставкою учасників формування та продуктів харчування на місце дислокації, а також агітував за відчуження Криму від Росії насильницьким шляхом».
Читайте також: Викрадений офіцер запасу ВМС України Кисельов сидить один у камері «Владимирського централу» – родичі
Крім того, російські силовики стверджують, що чоловік брав активну участь в організації блокади Криму.
У Криму зафіксовано десятки випадків переслідування громадян за нібито участь у «кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджіхана». Багато затриманих отримали реальні терміни і вже відбувають покарання у російських в’язницях.
ФСБ Росії внесла «кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджіхана» до списку «терористичних організацій» у 2022 році.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини в листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
На війні за Україну загинув москвич Дані Акель, якого судили за підтримку Навального
На війні за Україну загинув громадянин Росії Дані Акель, раніше засуджений у так званій «санітарній справі» – за участь у мітингу на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального в Москві в січні 2021 року. Він воював у складі легіону «Свобода Росії», який складається переважно з російських громадян. Саме легіон повідомив про загибель Акеля, не навівши подробиць щодо обставин. На повідомлення звернула увагу «Медіазона».
Акелю було 26 років. Про те, що в Україні він вступив до лав добровольчого формування, раніше писало видання «Агентство». 2023 року він фігурував в одному з відеороликів, на якому бійці легіону ведуть бій у Шебекінському районі Бєлгородської області РФ.
Згодом сам Акель розповів журналу «Спектр», що взимку 2022 року втік через Псковську область до Естонії, здався прикордонникам і через чотири місяці отримав статус біженця. Після цього він вступив до легіону «Свобода Росії», в складі якого брав участь у вилазках до Бєлгородської області. Як зазначає «Медіазона», Акель із позивним «Апостол» був серед учасників відеорепортажу британської газети Times, який вийшов у лютому 2024 року.
Легіон «Свобода Росії» повідомив про прорив кордону РФ
Раніше Акель жив у Москві, був випускником філософського факультету Російського державного гуманітарного університету. 23 січня 2021 року його затримали на неузгодженій акції на підтримку Навального. Проти нього порушили кримінальну справу за звинуваченням у порушенні так званого режиму самоізоляції, запровадженого у звʼязку з пандемією коронавірусної інфекції. Це стало приводом для порушення справ проти найближчих соратників Навального – за звинуваченням у підбурюванні до порушення санітарних обмежень. Повідомлялося, що Акель визнав провину і суд засудив його до штрафу 100 тисяч рублів.
12 березня легіон «Свобода Росії» та добровольчі формування заявили про наступ на Бєлгородську та Курську області. На українсько-російському кордоні спалахнули бої. Російська влада заявляла про велику кількість убитих з українського боку, а президент Росії Володимир Путін виступив із погрозами смерті російським громадянам, які воюють за Україну. Чи загинув Акель під час березневих боїв, невідомо.
Російські війська тричі атакували позиції ЗСУ біля Старомайорського та Роботиного
Російська армія протягом доби завдала сім ракетних і 60 авіаційних ударів, а також завдала 73 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях і цивільних об’єктах протягом дня, повідомив Генеральний штаб Збройних сил увечері 27 березня. За добу на фронті зафіксували 49 бойових зіткнень.
На північних напрямках обстановка протягом дня суттєво не змінювалася. На Куп’янському та Херсонському напрямках командування наступальних дій армії РФ не фіксувало.
На Лиманському напрямку українські підрозділи відбили дві спроби російських загарбників прорвати оборону поблизу Тернів. Чотири російських атаки відбито поблизу Іванівського та Андріївки на Бахмутському напрямку, це дев’ять – у районі Бердиів, Семенівки та Невельського на Авдіївському.
Чехія запровадила санкції проти Медведчука
Чехія запровадила санкції проти проросійського українського політика Віктора Медведчука, який живе в Росії, а також близького до нього Артема Марчевського і зареєстрованої в Чехії компанії Voice of Europe.
Про рішення уряду країни оголосив премʼєр-міністр Чехії Петр Фіала. За його словами, включені до списку санкцій особи намагалися на користь Кремля здійснювати на території Чехії операції впливу, які потенційно могли б нашкодити безпеці країни та Європейського союзу. Документи про цю операцію, спрямовану, як стверджується, проти України, подала до уряду чеська Служба інформації та безпеки (контррозвідка). Подробиці поки що невідомі. За словами Фіали, Чехія поділиться своїми висновками з партнерами щодо ЄС.
Медведчук був одним із лідерів нині забороненої проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя». ЗМІ називають його кумом Володимира Путіна – російський президент є хрещеним батьком доньки Медведчука. Після російського широкомасштабного вторгнення в Україну Медведчука заарештували за підозрою в державній зраді і згодом обміняли на українських військовополонених. Зараз він живе в Росії та публікує статті на підтримку російського вторгнення.
Марчевський був головою молодіжної організації ОПЗЖ, генеральним продюсером телеканалу «112 Україна», який належав Медведчуку.
Власником компанії Voice of Europe є, згідно з чеським Торговим реєстром, громадянин Польщі Яцек Якубчик. Він придбав компанію в березні 2023 року. Новинний сайт Voice of Europe був запущений у червні 2023 року більш ніж 10 мовами. Його публікації нерідко цитували, зокрема, чеські проросійські діячі. Англомовний телеграм-канал з аналогічною назвою має близько 1500 підписників. Як компанія і сайт повʼязані з Медведчуком, з повідомлень чеської влади поки що неясно. Фіала сказав лише, що Медведчук «використовує» компанію Voice of Europe.
Теракт в Росії: чому Кремль шукає винних у Києві та Вашингтоні
Через понад 18 годин після того, як 22 березня під Москвою озброєні люди вбили щонайменше 139 людей у найсмертоноснішому теракті в Росії за 20 років, президент Володимир Путін зробив свій перший коментар про напад. У ньому він не згадував про екстремістське угруповання «Ісламська Держава», яка на той момент вже взяла на себе відповідальність за масовий розстріл людей і підпал концертного залу у Підмосков'ї.
Однак він згадав Україну, заявивши, що Київ нібито створив «вікно» на кордоні між двома країнами, щоб нападники могли спробувати втекти. Він не надав доказів.
У своєму наступному коментарі ввечері 25 березня Путін заявив, що напад здійснили «радикальні ісламісти». Але він знову натякнув на те, що Україна відіграла певну роль, а також вказав пальцем на Сполучені Штати та Захід.
У ЄС досягли компромісу щодо торгівлі з Україною: «баланс дуже делікатний»
Посли країн-членів Євросоюзу домовилися про подовження лібералізації торгівлі з Україною на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 роках, а і другому півріччі 2021-го. Це компромісна угода із, зокрема, Францією та Польщею, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 рік.
«Базовий період, що використовується для активації захисного механізму, буде продовжено до другого семестру 2021 року. Комісія також посилить деякі формулювання у своїй декларації… Це дуже делікатний баланс, якого держави-члени могли б досягти сьогодні в прекрасному дусі компромісу», – повідомив журналістам у Брюсселі на умовах анонімності чиновник, знайомий із перебігом дискусій.
Укладення угоди підтвердило бельгійське головування в Євросоюзі, відзначивши, що домовленість забезпечує «збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС».