Міністерство оборони України спільно з Генеральним штабом працюватиме над окремим законопроєктом, який регулюватиме ротацію і звільнення в запас військовослужбовців, його представлять «найближчим часом», сказав речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін.
«Над цими нормами (щодо ротації та звільнення в запас – ред. ) вже працювало Міноборони і планувалося, що це увійде до закону про мобілізацію. Але зважаючи на те, що такі зміни відбулися, не дослухатися до головнокомандувача було б нелогічно, бо він поінформований найбільше... Тепер ці напрацювання будуть використані. В принципі вже почалися роботи, засідання робочих груп. Спільно Міноборони і Генштаб будуть працювати над цим законопроєктом», – сказав він в ефірі національного телемарафону., – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, законопроєкт буде представлено «найближчим часом», «громадськість знатиме, на якому етапі розробка цього закону».
Верховна Рада 11 квітня ухвалила в цілому закон про мобілізацію. Із документа вилучили положення щодо демобілізації військовослужбовців, за словами парламентарів, відповідну правку на засіданні 11 квітня підтримали 227 народних депутатів.
Як пояснювали раніше у Міноборони, через оперативну ситуацію на фронті Генеральний штаб Збройних сил України висловив побажання, щоб норми щодо демобілізації були розглянуті в окремому законопроєкті. Повідомлялося, що «є доручення від парламентського комітету розробити протягом восьми місяців новий закон, який буде стосуватися безпосередньо ротації та демобілізації».
Четверо поліцейських зазнали травм під час гуманітарної місії на Луганщині – МВС
Четверо поліцейських зазнали акубаротравм, коли перебували з гуманітарною місією у прифронтовому селі Макіївка Сватівського району, повідомила поліція Луганської області ввечері 11 квітня.
«Попри те, що лінія фронту постійно змінюється, луганські поліцейські продовжують допомагати співгромадянам. Сьогодні жителям Макіївки та Греківки поліцейські привезли хліб та презенти від Красноріченської селищної військової адміністрації. У Макіївці, коли місцеві спілкувалися з рідними за допомогою Starlink, окупанти обстріляли населений пункт із системи залпового вогню «Град». Снаряди розірвалися поблизу селян та співробітників поліції», – ідеться в повідомленні.
Підтримка США є життєво важливою для виживання України – прем’єр Японії в Конгресі
Україна ризикує зазнати краху під натиском Росії без підтримки США, катастрофа, яка може підбадьорити Китай і спровокувати нову кризу в Східній Азії, заявив прем’єр-міністр Японії американським законодавцям 11 квітня.
У першій за дев'ять років промові на спільному засіданні Конгресу США Фуміо Кісіда закликав американців не сумніватися в «незамінній» ролі їхньої країни у світових справах і сказав, що Токіо проводить історичну військову модернізацію, щоб підтримати свого союзника.
«Сьогодні, коли ми зустрічаємося тут, я відчуваю підводну течію невпевненості серед деяких американців щодо того, якою має бути ваша роль у світі», – сказав Кісіда на спільному засіданні Палати представників і Сенату.
Щодо підтримки України, він запитав: «Без підтримки США, як довго надії України будуть руйнуватися під натиском Москви?»
Читайте також: Японський премʼєр підтвердив «непохитну підтримку» України
Цього тижня Кісіда перебуває з візитом у Вашингтоні. Японія підтримує Україну з початку російського вторгнення, приєднавшись до санкцій, а також надаючи допомогу.
Останній транш допомоги США був на початку цього року. Конгрес має на розгляді закон про продовження фінансування.
Сенат США у лютому підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Генштаб: Сили оборони відбили 15 атак РФ на Бахмутському напрямку, стільки ж – на Новопавлівському
Протягом поточної доби на фронті сталося 53 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 11 квітня.
На Волинському та Поліському напрямках обстановка протягом дня суттєво не змінювалася. На Куп’янському та Лиманському напрямках наступальних дій російських військ не фіксували.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 15 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Виїмка, Роздолівка, Кліщіївка, Верхньокам’янське та Іванівське Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення», – йдеться в зведенні.
Також 15 російських спроб наступати Сили оборони відбили на Новопавлівському напрямку – поблизу Красногорівки, Новомихайлівки та Урожайного.
Читайте також: Чоловіки у віці 18-60 років. Що за новим законом про мобілізацію мають зробити військовозобов’язані
Штаб зафіксував п’ять атак РФ на Авдіївському напрямку – поблизу Новокалинового, Уманського та Нетайлового – а також у районі Старомайорського та Роботиного на Запоріжжі.
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби здійснено дві атаки на позиції наших військ в районі населеного пункту Кринки Херсонської області», – повідомляє командування.
Генштаб звітує про 12 ударів української авіації по місцях скупчення російських військ і техніки, ще один – по російському зенітно-ракетному комплексу. Також ракетні війська уразили два райони зосередження російського особового складу.
Вранці 11 квітня проєкт DeepState повідомив, що Росія просунулась у Новомихайлівці – тепер більшу частину цього села окуповано.
Напередодні Ярослав Чепурний, пресофіцер 79-ї ОДШБр, яка тримає оборону на околицях цього села, припускав в ефірі Радіо Донбас Реалії, що агресор у разі захоплення Новомихайлівки піде далі на захід на Костянтинівку, щоб досягти дороги з Мар'їнки на Вугледар.
Росія перед на світанку 11 квітня вкотре здійснила масований ракетно-дроновий удар по цивільній інфраструктурі України. Усього по п'яти українських областях російська армія запустила понад 40 ракет і майже стільки ж дронів. Українські Сили оборони змогли збити лише частину з них через брак систем протиповітряного захисту і ракет до них. Як на це реагують західні посадовці та оглядачі. Їхні думки зібрав «Голос Америки».
«Російські терористи знову цілили саме по об’єктах критичної інфраструктури. Був черговий підлий ракетний удар по Харкову і Харківській області. Мішенню стали також об’єкти в інших областях: Київській, Запорізькій, Одеській та Львівській.
Кожен із наших сусідів у Європі, кожен з інших партнерів бачить, наскільки критичною є потреба України в ППО. Саме тут, саме зараз, саме нашою можливістю подолати російський терор світ може довести, що всі однаково сприймають терор як злочин. Якщо ж Росії буде дозволено й надалі це робити, якщо російські ракети й «шахеди» битимуть не тільки по Україні, а й по рішучості партнерів, це буде глобальним дозволом на терор.
Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – написав у телеграмі, коментуючи наслідки обстрілу, президент України Володимир Зеленський.
CША запровадили санкції проти трьох фірм із РФ – через закупівлю компонентів для Shahed
Сполучені Штати 11 квітня запровадили санкції проти трьох російських компаній, ідеться в офіційному документі Міністерства торгівлі США.
Російські компанії ОДК-СТАР, Delta Aero і «Аеросила» потрапили під обмеження через участь у закупівлі компонентів для дронів Shahed, які Росія використовує у війні проти України.
Також під санкції потрапили китайські підприємства, які «беруть участь у постачанні чіпів штучного інтелекту для програм військової модернізації Китаю», і фірми з Обʼєднаних Арабських Еміратів – за експорт товарів зі США до Ірану в обхід американських санкцій.
Литва надала для ЗСУ новий пакет допомоги
Україна отримала від Литви новий пакет допомоги, до якого увійшли антидронові гвинтівки, генератори та розкладачки, призначені для ЗСУ. Про це 11 квітня повідомило Міністерство оборони Литви.
«Підтримка України Литвою є постійною. Ми всіма способами допомагаємо Україні і шукаємо способи збільшити цю допомогу. Озброєння та обладнання, надані нами та нашими союзниками, роблять важливий внесок у боротьбу України за свободу», – сказав міністр оборони Литви Лауринас Кашчюнас.
У повідомленні нагадують, що у відповідь на запити української сторони Литва цього року вже поставила Україні боєприпаси калібру 155 мм, бронемашини М577, системи боротьби з безпілотниками, необхідне для зимового сезону обладнання та десятки тисяч комплектів теплого одягу, а також тисячі боєприпасів до протитанкових гранатометів Carl Gustaf.
У цілому Литва надала Україні військової підтримки на суму близько 610 мільйонів євро. Упродовж 2024 року вже надано підтримки приблизно на суму 84 мільйони євро.
Переговори про вступ України до Європейського союзу потрібні для європейської єдності, вважає президент Володимир Зеленський. Про це він заявив на спільному виступі з президентами Литви Ґітанасом Науседою та Польщі Анджеєм Дудою на саміті Тримор’я у Вільнюсі 11 квітня.
«Критично важливо для європейської єдності підтвердити, що Євросоюз не боїться самого себе і що НАТО не боїться власних правил: кожна демократична нація в Європі, яка поділяє та захищає спільні цінності Європи й євроатлантичного простору, заслуговує бути членом ЄС і Північноатлантичного альянсу», – сказав він.
Зеленський закликав підтвердити цей принцип реальними діями:
«Червень – це час, коли правильно буде почати фактичні перемови про вступ України в Євросоюз. Європі потрібен цей сигнал її власної сили, щоб у Путіна не було спокуси подумати, нібито Європа виявляє слабкість».
Суди в РФ більш як у половині випадків помʼякшують вироки учасникам війни проти України
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну не менш як 1130 колишніх учасників бойових дій були звинувачені в Росії у скоєнні злочинів, не повʼязаних із військовою службою – від порушень правил дорожнього руху до вбивств. Приблизно у двох третинах випадків вироки їм помʼякшили як учасникам війни, зʼясувало видання «Новая газета. Европа».
Видання розповідає про кілька випадків, коли учасники війни отримували значно мʼякші вироки, ніж зазвичай буває на практиці судів зі схожих злочинів, або й зовсім були звільнені від відповідальності. Так, за жорстоке побиття колишньої дружини, кваліфіковане судом як навмисне заподіяння шкоди здоровʼю середньої тяжкості, колишній найманець угруповання ПВК «Вагнер», який приніс до суду медаль «За взяття Бахмута», отримав штраф на суму пʼять тисяч рублів (це трохи більш як дві тисячі гривень).
Наприклад, штрафи за керування у пʼяному вигляді отримують понад 80% підсудних-військових, хоча «пересічних» людей за цією статтею засуджують до обовʼязкових робіт. За обіг наркотиків у значному розмірі штрафують 70% учасників війни, натомість цивільних росіян зазвичай відправляють у колонії.
На учасників війни, як стверджують автори розслідування, не поширюються норми кримінального кодексу щодо рецидивістів.
«Клондайк для корупціонерів із РФ»: економічна криза в окупації набирає обертів
На захоплених РФ територіях півдня України набирає обертів соціально-економічна криза, повідомляє Центр національного спротиву. Зокрема на окупованій частині Запорізької області спостерігається загострення гуманітарної ситуації. Основні фактори, які негативно впливають на рівень життя місцевого населення – це постійне зростання безробіття, високі ціни на товари широкого вжитку, а також затримки заробітних плат для працівників місцевих підприємств. Працівники скаржаться, що невиплати зарплат без поважних причин можуть сягати до двох місяців.
Чому доходи місцевого населення зменшуються, а ціни зростають? Хто, навпаки, має можливість заробляти в окупації, і чи буде Росія вкладати кошти у ці території, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Здорожчення через військових РФ»
Директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов підтвердив «Новинам Приазов’я», що ціни в окупованому регіоні справді потужно зростають. Частина місцевих жителів вже витратила всі свої заощадження, і людям доводиться шукати шляхи для виживання.
«На територіях, де присутні військові, які мають більші виплати, більше грошове забезпечення, вони сприяють, тому що ціни на ринках і в магазинах просто за умовами ринкової економіки починають зростати.
Присутність великої кількості військових, звісно, впливає на це, що дуже погано відбивається на гаманці місцевих жителів тимчасово окупованих територій. Ми спостерігаємо два роки цю тенденцію зростання цін на цих територіях», – зауважив він.
Орлов назвав вартість основних продуктів в окупації:
- м'ясо – 500 - 1000 руб /1 кг (210-420 грн);
- молоко – 35 - 120 руб/1 літр (14,7 - 50,4 грн);
- яйця – 160 руб і вище/ 1 десяток (67,2 грн);
- хліб – 20 – 60 руб (8 -25 грн);
- морква – 32-60 руб/1 кг (13,4 -25 грн);
- крупи – 60-70 руб/1 кг (25 - 29 грн);
- макарони – 40-80 руб/1 кг (16,8 - 33,6 грн);
- цукор – 60-70 руб/1 кг (25 -29 грн).
«Ситуація на цих територіях на сьогодні починає нагадувати новини з глибинки самої Росії. Тобто з депресивних регіонів РФ, де без певної підтримки держави, люди починають просто виїжджати», – сказав він.
Про зарплати та соцвиплати
Виплати заробітних плат затримують як в окупаційних бюджетних, так і комунальних установах, розповідає науковець. Він зауважив, що «бюджетна сфера фінансується лише на словах».
«На сьогодні близько трьох тисяч працівників шкіл, дитячих садків, ліцеїв, музеїв, будинків культури, комунальних закладів, установ теж не отримують заробітну плату. Тобто є певна затримка з цього приводу. Підтримка незахищених верств населення, також дуже слабка. Пенсії невеликі, за даними, які нам відомі з тих територій, на сьогодні вони мають і затримку», – каже Орлов...
Обласна влада: російські війська вдарили по ТЕЦ у Сумах
Російські війська завдали удару керованими авіаційними бомбами по Сумах, повідомила обласна військова адміністрація 11 квітня.
«11 квітня після 16 години, ворог наніс авіаційний удар КАБами по критичній інфраструктурі міста Суми – місцевій ТЕЦ», – йдеться в повідомленні.
На місці працюють відповідні служби. За попередніми даними, люди не постраждали, наслідки уточнюються.
Крім того, російська армія обстріляла Есманську громаду області зі ствольної артилерії, додає обласна влада:
«Внаслідок обстрілу поранення різного ступеня тяжкості отримали дві людини. Постраждалі доставлені до Глухівської лікарні».
Читайте також: Обстріл Білопілля: загинула жінка, поранені ще троє людей – влада
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися.
5 квітня у двох територіальних громадах Сумщини оголосили обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заявили, що це «рішення було ухвалене через безпекову ситуацію».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кулеба запропнував провести ніч у Харкові тим, від кого залежить надання Patriot Україні
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після масованої російської атаки 11 квітня знову закликав партнерів надати Україні додаткові системи Patriot.
Кулеба нагадав, що за ніч Росія випустила по Україні понад 80 ракет і безпілотників, в основному по об’єктах критичної цивільної інфраструктури. Шість із них були балістичними ракетами.
«Україна залишається єдиною країною у світі, яка стикається з балістичними ударами. Іншого місця для Patriot наразі немає», – написав Кулеба у мережі Х.
Він впевнений, що якби ті, від кого залежить забезпечення України цими системами ППО, провели хоча б одну ніч у Харкові, усі необхідні рішення були б прийняті швидко.
Раніше стало відомо, що Європарламент відмовився ухвалювати рішення щодо фінансування Ради ЄС допоки країни Євросоюзу не приймуть рішення щодо забезпечення України додатковими системами Patriot.
Російські війська в ніч на 11 квітня завдали комбінованого удару по Україні: ракетами різних типів і ударними безпілотниками, всього застосували 82 засоби повітряного нападу, з яких сили ППО збили 57.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.
Європарламент не погоджуватиме фінансування Раді ЄС, доки Україні не дадуть Patriot – євродепутати
Європарламент відмовився ухвалювати рішення щодо фінансування Ради ЄС допоки країни Євросоюзу не ухвалять рішення щодо забезпечення України додатковими системами Patriot, написав на свої сторінці у мережі Х 11 квітня євродепутат, колишній прем’єр-міністр Бельгії Гі Верхофстадт.
Під час свого виступу у Європарламенті Верхофстадт нагадав слова глави європейської дипломатії Жозепа Бореля про те, що європейські країни мають 100 батарей Patriot, а Україна просить лише сім.
Хто, коли, за чиї гроші: все, що варто знати про фортифікації для ЗСУ. Коротко
Що з оборонними укріпленнями в Україні? Чи справді їх майже не було на момент виходу з Авдіївки, як пише західна преса та деякі українські військові кореспонденти? Хто платить гроші, а хто безпосередньо зводить ці споруди? Чи є конкретний відповідальний за невчасну їхню побудову? І чи справді ситуація вже виправляється? Відповіді на основні запитання щодо українських фортифікацій шукали Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) у великій статті «Де «Лінія Зеленського»? Хто мав побудувати фортифікації і що з ними тепер». Тут ми коротко викладаємо основні висновки.
ZMINA: РФ звинувачує кримчанина в держзраді. Його вже засудили за відмову воювати проти України
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону розглядає кримінальну справу проти мешканця Криму Дениса Нарольського. Його звинувачують у державній зраді, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на правозахисну орагнізацію ZMINA.
Чоловік уже перебуває у російській в’язниці – минулого року його засудили до 9 років ув’язнення за відмову воювати проти України.
Інформація про нові судові слухання з’явилася на сайті російського суду.
За інформацією правозахисного центру «Меморіал», другу кримінальну справу стосовно Дениса Нарольського відкрили через листування у його телефоні. За російськими законами, за державну зраду чоловік може отримати покарання аж до довічного ув’язнення.
ZMINA зазначає, що Нарольський є кримчанином, а Росія застосовує тактику засудження жителів окупованих територій як своїх громадян. Це, за оцінкою правозахисників, дозволяє застосовувати більш суворі покарання та приховати реальні масштаби репресій проти українців у окупованих регіонах.
У березні 2023 року підконтрольний РФ Кримський гарнізонний військовий суд засудив військового Нарольського до дев’яти років колонії суворого режиму за частиною 3 статті 338 Кримінального кодексу РФ («Дезертирство, вчинене під час мобілізації чи воєнного стану, воєнний час чи умовах збройного конфлікту чи ведення бойових дій»).
Тоді стверджувалося, що у вересні минулого року підсудний проходив військову службу за контрактом у Севастополі. Потім він самовільно залишив військову частину та переїхав до одного із населених пунктів Криму. У січні 2023 року військового затримали.
Під час засідання підсудний визнав себе винним. Свої дії він мотивував тим, що не хотів брати участь у війні проти України.
У червні 2023 року Південний окружний військовий суд залишив вирок Нарольському чинним.
11 квітня Верховна Рада України ухвалила закон про мобілізацію. За таке рішення проголосували 283 народні депутати. Із закону вилучили положення щодо демобілізації військовослужбовців.
Наші кореспонденти запитали в чоловіків, що вони думають про мобілізацію в Україні та закон про неї.
Суд конфіскував майно ексміністра освіти Табачника – Мін’юст
Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції України до колишнього міністра освіти і науки Дмитра Табачника про застосування санкції та стягнув його майно у дохід держави, повідомляє 11 квітня пресслужба міністерства.
Конфісковано частку квартири, п’ять земельних ділянок, житловий будинок та грошові активи.
Також санкції застосовані до Табачник Алли Вікторівни.
У кінці березня Міністерство юстиції інформувало, що позивається до ВАКС щодо запровадження санкції проти колишнього міністра освіти і науки України Дмитра Табачника – про це відомство заявило 25 березня.
За твердженням Мін’юсту, під час повномасштабного вторгнення Табачник координував роботу керівників окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей у сфері охорони здоров’я, освіти, а також підготовки до проведення незаконних референдумів. А до повномасштабного російського вторгнення вів підривну діяльність проти України.
Дмитро Табачник, за даними української влади, наразі перебуває на окупованих територіях України.
Раніше Служба безпеки України повідомила, що суд заочно призначив 15 років ув’язнення ексміністру освіти і науки України Дмитру Табачнику. Його визнали винним в державній зраді, пособництві державі-агресору та порушенні законів та звичаїв війни.
Табачник публічно не коментували заочне рішення суду.
Зеленський підписав двосторонню безпекову угоду з президентом Латвії
Президенти України і Латвії Володимир Зеленський і Едгарс Рінкевичс підписали двосторонню безпекову угоду між двома країнами – про це сторони заявили 11 квітня.
Як повідомив Зеленський, угода передбачає, що Латвія надаватиме Україні військову допомогу в обсязі 0,25% від свого ВВП щороку.
«Крім того, Латвія бере на себе 10-річні зобов’язання щодо підтримки України в кіберзахисті, розмінуванні, безпілотних технологіях та безумовно сприяє нашому вступу до ЄС і НАТО», – додав він.
Президент подякував Латвії, зазначивши, що ці зобов’язання – це «саме та конкретика й прогнозованість, якої потребує наша боротьба за свободу та незалежність».
Рінкевичс також підтвердив підписання та деталі угоди, додавши, що «був радий бачити президента Зеленського знову, цього разу у Вільнюсі».
Латвія стала дев’ятою країною, яка підписала безпекову угоду з Україною. 3 квітня Зеленський підписав аналогічний документ із президентом Фінляндії Александром Стуббом під час його візиту до Києва.