Після захоплення Мар'їнки на захід від Донецька наприкінці минулого року армія Росії почала активно штурмувати Новомихайлівку, що лежить на кілька кілометрів на південь. Відтоді практично щодня Генштаб звітує про кілька десятків атак армії агресора там (командування називає це Новопавлівським напрямком), часто це – найгарячіша ділянка фронту за кількістю штурмів російських військ. Місяць тому Сили оборони, судячи з карти DeepState, перебували в селі в напівоточенні – так само, як у Авдіївці. Наразі ЗСУ вирівняли фронт, а вщент зруйноване село позначене аналітиками проєкту як наполовину окуповане.
Який вигляд мають штурми Новомихайлівки, що дивує українських захисників там у поведінці армії Росії та чому агресор зациклений на цьому крихітному селі? Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів Ярослав Чепурний – пресофіцер 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, яка тримає напрямок.
_________________________________
– Відповідно до зведення Генштабу, був відбитий черговий штурм Новомихайлівки, а проєкт DeepState говорить, що є просування у агресора, на карті половина населеного пункту вже червона (позначена як захоплена – ред.). Розкажіть, будь ласка, що там зараз у вас відбувається?
– Відбуваються дуже жорсткі бої. Ситуація дуже складна, тому що противник щодня штурмує позиції 79-ки усіма наявними у нього засобами: це і піхота, і піхота за підтримки бронетехніки. Звичайно, всі ці штурми підсилюються ударами авіації, ударами дронів-камікадзе, обстрілами з важкої артилерії – і РСЗВ «Град», і ствольної артилерії, і мінометів.
Нам дуже непросто. Але намагаємося триматися
У противника значно більше [живої] сили. На [79-ту] бригаду наступає дві бригади противника, чотири полки. З цих двох бригад одна – це бригада морської піхоти, тобто це дуже добре навчені, підготовлені бійці противника.
Ми щодня знищуємо ворожу техніку. За останні кілька днів було знищено 18 одиниць ворожої техніки, серед яких три танки і 15 бойових броньованих машин. Там навіть цілі кладовища (знищеної бронетехніки противника – ред.) в деяких місцях під Новомихайлівкою утворилися.
Дуже багато піхоти вбиваємо і «артою», і дронами-камікадзе, і скидами. Але таке враження, що проти нас воює не Росія, а Китай. Іноді здається, що ресурси у них безмежні – і в живій силі, і в техніці. Попри дуже серйозні, дуже потужні втрати, які ми їм завдаємо, вони продовжують ці штурмові дії так, начебто ніяких втрат не несуть. Тому нам дуже непросто. Але намагаємося триматися.
– Вже в населеному пункті йдуть бої, точніше, в тому, що від нього залишилось, в цих руїнах Новомихайлівки?
– Фактично ми тримаємо оборону в районі населеного пункту Новомихайлівка. Це і навколо населеного пункту, тому що вони намагаються його оточити – в такі кліщі взяти, і безпосередньо вже так, в населеному пункті тривають бойові дії.
– Ярославе, ось це теж важливо, тому що ми бачили відновлення механізованих атак армії Росії. Я так розумію, одна з перших була в кінці березня під Тоненьким на Авдіївському напрямку, і у вас вони теж почалися. Коли на вашій ділянці агресор відновив механізовані атаки, чи у вас не було перерви з БМП і російськими танками, вони весь час так штурмували?
– У нас майже не було перерви. Противник, починаючи з жовтня, дуже активно штурмує район Новомихайлівки. З перших днів жовтня, коли почалося дуже серйозне загострення на Авдіївському напрямку, більше уваги було на Авдіївці, але у нас теж почалися тоді важкі інтенсивні бої. Були дні, коли трішечки вщухало. Що значить вщухало? Це означає просто не півтора, не два, не три десятка штурмових дій, а до десятка [на добу]. І такого жодного разу з жовтня не було.
– А ідуть російські військові у піхотні штурми? Чи все зараз за підтримки броні? Щоб розуміти обсяг броні, який є у агресора на вашому напрямку.
– Всередині населеного пункту противнику вдається зазвичай піхотними групами штурмувати наші позиції. А от уже за межами населеного пункту, в полях, де вони з лівого флангу, з правого флангу намагаються обійти наші позиції і взяти у кліщі Новомихайлівку, там ворог дуже активно застосовує бронетехніку.
Це робиться для того, щоб підвезти піхоту до нашого переднього краю. Якщо піхота буде висуватися своїм ходом, вона буде розстріляна і знищена ще далеко на підході до наших позицій. Відповідно, для цього противник змушений підвозити піхоту за допомогою БМП, МТЛБ, тих самих танків – на танках теж дуже багато піхоти вони підвозять, щоб кидати їх в бій.
Після Новомихайлівки їм потрібно буде взяти Костянтинівку
– Куди рветься противник? Зрозуміло, що Новомихайлівка для нього – це тільки сходинка до якоїсь більшої цілі. Як ви вважаєте, це ключ до чого для агресора?
– Після Новомихайлівки їм потрібно буде взяти Костянтинівку і таким чином вийти на дорогу Мар’їнка – Вугледар.
З допомогою цієї комунікаційної артерії вони зможуть нарощувати зусилля для того, щоб виходити у фланг і в тил тому угрупованню нашому, яке утримує Вугледар. Це одна дуже очевидна ціль, яку ми бачимо.
І, звичайно, так само ворог не залишає спроб йти в подальшому на Курахове. Тому Вугледар та Курахове – це дві такі очевидні цілі, які, ми бачимо, ворог перед собою явно ставить і досягти яких намагається будь-яким способом.
– Зовсім недавно в атаці під Тернами Росія використовувала танки, які запам’ятались, тому що виглядали дивно, незвично. Один був увішаний РЕБом, просто «шапка» на ньому була з різноманітних таких антен-кубиків. Незважаючи на це, танк був підбитий, українські спеціалісти зараз його розбирають. Другий танк віз на броні більше 20 солдат, хоча, здавалося би, це жива мішень, який сенс.
Ну і зараз DeepState опублікував відео атаки агресора на Красногорівку. На ньому танк в панцирі – обвішаний металевими пластинами. Це такий креатив, я так розумію, армії агресора на напрямку. Ви щось таке помічаєте в РЕБі, можливо, в «мангалах» так званих, якось вони намагаються захистити свою бронетехніку екзотично?
– З такою надбудовою [на танку], як була під Красногорівкою, ми ще не стикалися. А «мангали», за допомогою яких вони намагаються перешкодити ударам наших FPV-дронів, ударам наших протитанкових ракетних комплексів, включно з «Джавеліном», то, звичайно, ми це бачимо.
Коли рухається техніка, отак обладнана, то здалеку, коли ми помічаємо її за допомогою засобів аеророзвідки, не завжди можна зрозуміти, що ж висувається в напрямку наших позицій. Це заважає нам просто ідентифікувати нашу ціль. Але врешті-решт всі ці цілі ми вражаємо.
Читайте також: В очікуванні нового наступу: де може вдарити Росія?
До речі, ця надбудова на танку явно була зроблена для того, щоби вберегти особовий склад противника від ударів дронів-камікадзе, від ударів касетними боєприпасами.
Можна по-різному ставитися до цих інженерних рішень нашого ворога, але треба віддати йому належне – він постійно намагається робити висновки з бойових дій, він постійно намагається вдосконалюватися. Це стосується і техніки, і організації ведення бойових дій, і організації застосування своїх сил.
Це свідчить про те, що перед нами важкий, серйозний і підступний противник, до якого треба ставитися дуже серйозно. Не можна недооцінювати нашого ворога.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум