Як французькі війська в Україні «обмежать» Путіна? Інтерв'ю з депутатом парламенту Франції
Попри відсутність широкої підтримки серед західних союзників, президент Франції Емманюель Макрон не змінив своєї думки щодо можливості відправлення військ до України. В інтерв'ю газеті La Tribune зазначив, що «стратегічну невизначеність» щодо Росії слід зберігати, й не розкривати плани. Частиною цієї стратегії і є публічні заяви Макрона про те, що він не виключає появи військ в Україні.
Чи виправдовує себе ця стратегія? Як на неї реагують всередині самої Франції? Чи слід очікувати прориву від візиту китайського лідера до Парижу і навіщо Франція, попри «далекобійну» риторику свого керівництва, кличе на урочистості з нагоди висадки союзницьких військ у Нормандії представників Росії?
На запитання Радіо Свобода відповів у минулому експерт з міжнародних відносин, а нині – депутат Національної асамблеї Франції Бенжамен Аддад, обраний до французького парламенту вже під час повномасштабного вторгнення. Читайте і дивіться за лінком
У Києві попрощалися з волонтером і добровольцем Едуардом Хатмулліним (фотогалерея)
У Києві на майдані Незалежності відбулося прощання із воїном 57 ОМПБр та волонтером Едуардом Хатмулліним, який загинув наприкінці квітня на Харківщині.
Народився Едуард Хатмуллін на Донеччині, у Костянтинівці. З 2014 року став одним із засновників волонтерської організації, яка допомагала військовим. Від початку повномасштабного вторгнення Едуард Хатмуллін взяв у руки зброю і разом з побратимами захищав Україну.
Галерея світлин за лінком
У Силах оборони кажуть, що російської армії у Часовому Ярі немає
Сили оборони контролюють ситуацію навколо міста Часів Яр, російської армії там немає, повідомив в ефірі телемарафону речник ОСУВ «Хортиця» Назар Волошин.
«Ситуація навколо міста Часів Яр така, що Сили оборони контролюють обстановку. За минулий тиждень і на сьогодні ситуація навколо міста не змінилася, активні бойові дії тривають вдень і вночі. Однак російська пропаганда періодично робить інформаційні вкиди, що їхня армія вже увійшла у місто. Жодних територіальних успіхів ворога там останні дні немає. Ворожої російської армії в місті немає», – сказав він.
Він також додав, що «ЗСУ не підривали міст через канал Сіверський Донець – Донбас».
«Навпаки, наші підрозділи відбудовують той міст, щоб мати шляхи сполучення. І коли йшов процес, і наша вантажівка привезла будівельні матеріали, по ній влучив fpv-дрон. Ніхто не загинув, вантажівку було пошкоджено. ЗСУ контролюють ситуацію і на тому напрямку», – додав речник.
Генеральний штаб Збройних сил України вранці 6 травня повідомив, що протягом минулої доби на лінії фронту відбулося 125 бойових зіткнень, в тому числі Сили оборони відбили 36 атак на Бахмутському напрямку і 27 спроб прорвати ЗСУ на Новопавлівському.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.
На фронті за добу відбулось 87 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
В Україні на фронті впродовж доби було зафіксовано 87 бойових зіткнень, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку нашими воїнами відбито 9 атак в районах населених пунктів Синьківка, Піщане Харківської області; Стельмахівка Луганської області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема Синьківка, Степова Новоселівка, Берестове Харківської області», – кажуть у Генштабі.
Також, за даними Генштабу, на Бахмутському напрямку «нашими воїнами відбито 11 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Виїмка, Роздолівка, Кліщіївка та Андріївка Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення».
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 22 атаки в районах населених пунктів Новоолександрівка, Новопокровське, Уманське, Яснобродівка, Нетайлове та Невельське Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався витіснити наші підрозділи із займаних рубежів», – зазначили українські військові.
Крім того, протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу загарбників, а підрозділами ракетних військ завдано ураження по 1 артилерійському засобу сил РФ.
«Також, силами та засобами протиповітряної оборони України, знищено 1 керовану авіаційну ракету Х-59», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
ОВА: армія РФ атакувала Нікополь дронами, пошкоджена лінія електропередач
Упродовж дня війська РФ атакували Нікополь Дніпропетровської області чотирма безпілотниками, повідомив голова Дніпропетровської обласної адміністрації Сергій Лисак.
«Вранці російська армія вдарила дроном-камікадзе по Мирівській громаді, що на Нікопольщині. Вдень ще чотирма безпілотниками поцілила по райцентру. Пошкоджена лінія електропередач», – написав Лисак.
За його словами, «внаслідок ворожих ударів люди не постраждали».
Нікополь та Нікопольський район регулярно зазнають російських обстрілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Чому Росія оголосила в розшук Зеленського і Порошенка?
Російська влада оголосила у розшук президента України Володимира Зеленського. Кримінальна стаття, за якою його шукають, невідома. Також у розшук оголошено п'ятого президента України Петра Порошенка і низку колишніх українських урядовців. Чого домагається Москва і як це пояснюють дипломати та політологи?
Серед розшукуваних у РФ, крім Володимира Зеленського і Петра Порошенка, колишній спікер Верховної Ради Володимир Гройсман, колишні міністри закордонних справ Павло Клімкін та внутрішніх справ Арсен Аваков, колишній голова Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олексій Данілов та колишній міністр інформаційної політики Юрій Стець. У розшук оголосили також колишнього головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака та екскерівника Антитерористичного центру при СБУ Василя Крутова. Читайте про це за лінком
Україна в турне Сі Цзіньпіня Європою. Як перетягнути Китай на український бік?
Китайський президент Сі Цзіньпін здійснює турне Європою. П'ятого травня він прибув до Франції, також поїде і до Сербії та Угорщини.
Окрім торговельних питань, на порядку денному китайського лідера і війна в Україні. Європа – зокрема президент Франції Емманюель Макрон – хотіла би більшої і активнішої залученості Китаю для врегулювання війни в Україні і, зокрема, впливу на Росію.
Розглянемо українські аспекти цього турне китайського лідера. Читайте за лінком
«Удвічі швидше та якісно»: українські оборонні виробники про свої переваги над європейськими
Українські виробники з оборонної індустрії, які зʼїхались на оборонний форум у Брюсселі 6 травня, розповіли у коментарі Радіо Свобода, чому західні бізнеси зацікавлені у співпраці з ними.
Керівник компанії-виробника систем радіоелектронної боротьби «Інфозахист» Ярослав Калінін головною перевагою назвав швидкість виробництва та можливість випробувати продукт на практиці.
«Вони не очікують такого ступеня мотивації, такого циклу розробки і впровадження при доволі високій якості продукції. Тобто ті речі, які вони роблять у себе з темпом в рік, у нас робиться з темпом шість місяців або менше при доволі високій якості. Плюс вони бачать, що на нас ще є зворотній зв’язок, на наші поради, на нашу експертизу можна спиратися. І це досвід, релевантний для всього світу», – розповів Ярослав Калінін.
За його словами, порівняно з часом до повномасштабного вторгнення інтерес до українських виробників виріс в рази.
«Зазвичай відвідування або виставка за кордоном для приватного підприємства виглядало як три дні дуже важкої роботи, під час якої ти отримуєш сотні контактів, з яких потім дуже важко достукатися до будь-кого», – розповів Калінін про часи до 2022 року. Тепер, за його словами, «на таких міжнародних форумах напрацьовуються реальні зв’язки, які пізніше виливаються у підписані контракти».
Переваги українських виробників підкреслив і міністр стратегічних галузей промисловості України.
«Ми можемо виробляти в великому об’ємі. Ми можемо виробляти недорогі речі, і головне вони працюють, тому що це підтверджено полем бою», – зауважив Камишін.
На форумі у Брюсселі зібрались 140 компаній, 39 з яких – українські. Приватні українські виробники підкреслили суттєві зміни у співпраці з владою країни. Зокрема, коли західні інвестори можуть вкладати кошти в українські компанії напряму, без потреби спочатку проводити ці гроші через урядові структури.
«Це дуже гарна практика, тому що в такому випадку іноземні партнери наймають спеціальні організації, які виконують роль саме закупок. Тобто немає корупції, ніхто не думає про те, що наші посередники чи якісь посадові особи щось там собі шматочок залишили. Такого немає», – пояснила представниця Ліги оборонних підприємств, яка забажала не називати своє імʼя, аби не провокувати обстріли свого підприємства Росією.
Конференція відбулась у закритому форматі з мінімальним доступом журналістів до учасників – охочих поговорити зі ЗМІ приводили до спеціальної кімнати. Спілкуватися з пресою мало хто виявляв бажання, оскільки будь-які згадки у ЗМІ зазвичай призводять до атак російських ракет, пояснили учасники.
Раніше на Форумі оборонної індустрії міністр стратегічної промисловості України Олександр Камишін зазначив, що оборонна промисловість України могла б виробляти продукцію на додаткові 10 мільярдів доларів, якби мала належне фінансування.
6 травня міністр оборони Польщі заявив, що ключовою справою Євросоюзу є перехід збройної промисловості в режим «безпосередньої загрози».
Російська військові завдали авіаудару по Костянтинівці – прокуратура
Російські війська 6 травня обстріляли Костянтинівку в Донецькій області, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
Зазначається, що близько 14:20 сили РФ здійснили авіаційний обстріл Костянтинівки, ймовірно, використавши плануючий боєприпас «УМПБ Д-30 СМ». У епіцентрі ураження опинився мікрорайон зі щільною житловою забудовою, кажуть у пресслужбі.
Унаслідок атаки на прифронтове місто четверо цивільних дістали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, зазначили у відомстві.
«Чоловіки віком від 34 до 53 років доставлені до лікарні з мінно-вибуховими травмами та осколковими пораненнями. Наразі постраждалим надають кваліфіковану допомогу, стан одного з них оцінюють як тяжкий», – повідомили в прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Україна не бачить підстав для визнання Путіна легітимним президентом Росії – МЗС
Україна не бачить «правових підстав» для визнання Володимира Путіна «демократично обраним і легітимним президентом РФ», йдеться у відповідній заяві Міністерства закордонних справ.
«Нещодавні резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 17 квітня № 2540 (2024) та Європейського Парламенту від 25 квітня № 2024/2665(RSP) підтверджують неправомочність проведення так званих «виборів» на тимчасово окупованих територіях України, їх недемократичний характер на території РФ та фактично заперечують легітимність їх результатів», – наголосили в міністерстві.
МЗС закликало інші іноземні держави, міжнародні організації та громадськість слідувати цьому прикладу, «не визнавати результати російських псевдовиборів і легітимності Путіна, продовжувати дієву підтримку народу України у боротьбі проти російської агресії, яка створює загрозу для європейської і світової безпеки».
«У ході так званих березневих «виборів» Російська Федерація порушила положення численних міжнародних документів, які є основою сучасної системи міжнародних відносин. Йдеться насамперед про Статут Організації Об’єднаних Націй, Декларацію про принципи міжнародного права, Женевську Конвенцію про захист цивільного населення під час війни, Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі, а також десятки резолюцій Генеральної Асамблеї ООН», – йдеться в заяві.
15–17 березня в Росії і на окупованих Москвою територіях України відбулося голосування на виборах президента. 18 березня російська Центральна виборча комісія повідомила, що за результатами голосування Володимир Путін набрав 87,28%.
Незалежні спостерігачі та експерти оцінюють вибори як невільні та неконкурентні. Путін, який керує Росією з 2000 року, балотувався на п’ятий термін. Усім кандидатам від непарламентських партій та самовисуванцям, які збирали підписи, Центральна виборча комісія в реєстрації відмовила.
Італія «найближчим часом» затвердить новий пакет допомоги для України – Міноборони
Італія «найближчим часом» схвалить новий пакет військової допомоги для України, повідомив міністр оборони країни Гвідо Крозетто.
«Найближчими тижнями ми затвердимо новий пакет допомоги для України, щоб вона могла продовжувати захищатися від Росії», – сказав Крозетто в парламенті.
Він зазначив, що «Італія завжди підтримувала Київ і постачала оборонну зброю».
Водночас Кросетто повторив, що виключає можливість відправки італійських солдатів в Україну.
«Ми завжди говорили, що Україні потрібно всіляко допомагати, і ми це робимо, але ми також завжди виключали пряме втручання наших військових у конфлікт», – заявив міністр.
Бахчисарайська, Шухевича, Грушевського: перейменування на Херсонщині. Чому це на часі?
Чергова й остання низка вулиць та провулків Херсону, а це 21 топонім, перейменовані, повідомив у квітні очільник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
За його інформацією, гроші на перейменування вулиць із бюджету громади не витрачатимуть, а якщо вулиця перейменована, то документи жителям громади спеціально змінювати не потрібно.
Які тепер нові назви вулиць, бульварів, площ і провулків має Херсон? Чи варто перейменовувати топоніми на тимчасово окупованих територіях? Як обирали нові назви? Читайте про це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Читайте і дивіться тут
Зеленський вніс до Ради законопроєкти щодо продовження воєнного стану і мобілізації
У Верховній Раді зареєстровані проєкти законів «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».
Ініціатором законопроєктів про продовження воєнного стану й мобілізації є президент України Володимир Зеленський.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Побратими не тримають писанки як обереги, а відправляють додому – писанкар-воїн Олег Кіращук
Писання писанок перед Великоднем – давня українська традиція, яку не могли перервати ані заборонами у радянський час, ані у час воєнних лихоліть. Писанкар з Коломиї Олег Кіращук – учасник АТО, а сьогодні військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Він пише писанки на службі, якщо випадає вільна хвилина, і дарує свої роботи побратимам.
Про популярність писання писанок Радіо Свобода розпитало у писанкарів Олега Кіращука і львівської мисткині Дзвенислави Загайської. Читайте і дивіться тут
Сирський: російська армія намагається вийти до Курахового та Покровська
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський відвідав частини ЗСУ, які тримають оборону на Покровському та Курахівському напрямках на Донеччині – про це він повідомив 6 травня.
За його словами, на цих напрямках російська армія сконцентрувала головний удар:
«Саме тут зосереджені основні ударні сили ворога, який намагається прорвати оборону наших військ та, розвиваючи успіх, вийти до великих населених пунктів Курахове та Покровськ».
Сирський зазначив, що російська армія, маючи перевагу в особовому складі, озброєнні та військовій техніці, щоденно атакує позиції українських військ.
В таких умовах задачею Сил оборони, на його думку, є утримати займані позиції, завдати армії РФ максимальних втрат і тим самим виграти час для формування та підготовки українських резервів. При цьому головнокомандувач вказав на важливість присутності командира підрозділу на місці бойових дій.
«Під час роботи з командирами бригад та їх підлеглими прийняв всі необхідні рішення щодо посилення оборони резервами, виділення додаткової кількості ракет, боєприпасів, засобів РЕБ та БПЛА. Впевнений, це допоможе нашим підрозділам успішно відбивати атаки противника та завдавати йому суттєвих втрат», – додав він.
Генеральний штаб Збройних сил України вранці 6 травня повідомив, що протягом минулої доби на лінії фронту відбулося 125 бойових зіткнень, в тому числі Сили оборони відбили 36 атак на Бахмутському напрямку і 27 спроб прорвати ЗСУ на Новопавлівському.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.
Війна – це гра цифр і, хоча Європа за всіма показниками переважає, війна в Україні показала важливість швидкої реакції на виклики. Про це під час конференції сектору оборони та безпеки в Центральній та Східній Європі – Defence24 Days сказав керівник Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сєвєра, передає кореспондент Радіо Свобода.
За його словами, тривалі дискусії, зокрема, про те, хто отримає більше вигоди від виробництва зброї, стоять на заваді ефективній підготовкі Європи до можливої загрози з боку РФ.
«Хоча Європа домінує кількістю громадян, ВВП і економікою, але не військовою, не мілітарною промисловістю. Бракує волі. Сьогодні, борючись за ринок, чи не втратимо шанс на приготування до війни – кількості боєприпасів, танків, кількості солдатів готових до мобілізації. Зараз є брак волі, а коли зʼявиться воля разом з загрозою, може не вистачити часу на приготування», – сказав Сєвєра.
На думку очільника Бюро національної безпеки Польщі, Заходу варто зосередити увагу на Очеретиному, Часовому Ярі і Новогорівці, робити висновки і вчитися.
«Згідно з європейськими деклараціями, Європа мала доставити Україні до березня цього року мільйон снарядів 155 калібру. Ми повинні бути не задоволені, бо маємо травень, а цих боєприпасів Україна досі не отримала. Не тільки тому, що нема волі, а й тому що немає можливості її виготовити. Ця ситуація змінюється, але надто повільно. Втім, якщо ми застрягнемо в дебатах про стандартизацію, про те, чия промисловість має бути бенефіціантом європейських коштів в найбільшій мірі, то застягнемо надовго», – додав посадовець.
Зволікання Заходу особливо помітне на тлі того, що Росія не зважає на втрати і постійно озброюється, вважає Сєвєра:
«Сьогодні РФ має перевагу на полі битви, боєприпасів 10 до 1, наступає на кількох напрямках, створює стратегічний резерв, здійснює ракетні атаки, які мають приготувати основу до великого наступу, можливо, літнього. Але так, насправді, вдаряючи в енергетичну інфраструктуру Російська Федерація розкриває наміри щодо основного удару зимою, коли ця енергетична інфраструктура буде мати ключове значення, щоб зламати дух опору і дух боротьби».
Сьогодні ж міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш Польщі заявив, що ключовою справою Євросоюзу є перехід збройної промисловості в режим «безпосередньої загрози». Він висловив переконання, що «ніхто в Європі не є в безпеці, доки Росія піднімає на найвищий рівень своє озброєння».
Кулеба на форумі оборонних індустрій закликав Європу до переходу на економіку «воєнного часу»
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба долучився до Форуму оборонних індустрій Україна – Євросоюз у Брюсселі дистанційно, повідомляє пресслужба МЗС 6 травня.
Зокрема, Кулеба вказав на те, що Росію можна зупинити лише «за допомогою переважаючої оборонної потужності», для чого потрібне спільне нарощування оборонної промисловості.
«Якщо ми хочемо зберегти мир в Європі, ми повинні перейти до європейської економіки та промисловості воєнного часу. Лише так ми можемо стримати агресію Росії, продемонструвавши, що Європа має засоби для самозахисту. Спільний оборонно-промисловий простір допоможе подолати існуючі проблеми», – заявив міністр.
Він висловив думку, що жодна країна не зможе допомогти Україні та захистити Європу самостійно, цього можливо досягти лише колективними зусиллями.
Кулеба назвав три складові, від яких, на його думку, залежить успіх розвитку європейської оборонної промисловості:
- створення спільного оборонно-промислового простору в рамках ЄС, а також країн-партнерів і країн-кандидатів на членство для подолання проблем, які виникають через використання різних видів зброї та боєприпасів
- довгострокове планування, контракти та закупівлі – «стратегія ЄС вже зробила важливий крок у цьому напрямку, і ми очікуємо її швидкої практичної імплементації»
- посилення співпраці між оборонними галузями України та ЄС
На думку голови МЗС, наразі Україна є європейським центром оборонної промисловості:
«Багато урядів і компаній вже співпрацюють зі своїми українськими колегами, і вигоди від цього величезні. Кожен євро, інвестований у здатність України виробляти більше озброєнь, генерує вигідні безпекові та фінансові дивіденди для європейських партнерів».
Раніше на Форумі оборонної індустрії міністр стратегічної промисловості України Олександр Камишін зазначив, що оборонна промисловість України могла б виробляти продукцію на додаткові 10 мільярдів доларів, якби мала належне фінансування.
Сьогодні ж міністр оборони Польщі заявив, що ключовою справою Євросоюзу є перехід збройної промисловості в режим «безпосередньої загрози».
Бельгія оплачує навчання українських авіатехніків бельгійською компанією Sabin Engineering, навчання українських пілотів, та налагоджує звʼязки з українськими виробниками, розповіла міністерка оборони країни Людивін Дедондер.
На це вона сказала, спілкуючись із кореспонденткою Радіо Свобода на Форумі оборонної промисловості, який відбувається у Брюсселі.
«Крім того, ми маємо інші контакти, які були встановлені, зокрема, з фірмами Thales, FN Herstal, John Cockerill та цілим рядом інших компаній, а також на європейському рівні, оскільки справді наша мета полягає в тому, щоб зміцнити нашу взаємодоповнюваність між європейцями та Україною», – сказала бельгійська міністерка.
За її словами, Брюссель підтримує обороноздатність України з допомогою податків на прибутки від заморожених російських активів. Найбільша частка коштів Центробанку Росії (близько 190 мільярдів євро) заморожена на території Бельгії, у розпорядженні клірингової компанії Euroclear.
«Ми вирішили використати податок на прибутки заморожених російських активів, щоб допомогти Україні, сьогодні це суто бельгійська військова допомога. Ми маємо бюджет 1,2 мільярда євро на підтримку України. Щойно ми прийняли рішення щодо, зокрема, підтримки ініціатив Німеччини, щодо протиповітряної оборони, а також щодо постачання з власних запасів боєприпасів, що забезпечують протиповітряну оборону», – сказала Дедондер.
Раніше Бельгія оголошувала про виділення 200 мільйонів євро для участі в ініціативі Німеччини щодо постачання Україні систем протиповітряної оборони. Таку ж суму країна надала для чеської ініціативи з пошуку боєприпасів за межами Євросоюзу.
Росія оголосила в розшук низку ексголів Верховної Ради, МВС та МЗС України
Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило в розшук колишніх високопосадовців та державних діячів України – про це повідомили російські державні агентства «Риа Новости» та «ТАСС» із посиланням на відомство.
Серед розшукуваних у РФ: колишній спікер Верховної Ради Володимир Гройсман, колишні міністри закордонних справ Павло Клімкін та внутрішніх справ Арсен Аваков, колишній голова Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов та колишній міністр інформаційної політики Юрій Стець.
У розшук оголосили також колишнього головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака та екскерівника Антитерористичного центру при СБУ Василя Крутова.
Як завжди в подібних випадках, в основі розшуку зазначено, що їх розшукують за статтею Кримінального кодексу РФ, але не уточнюється, за якою саме. Про порушення кримінальних справ проти вищезгаданих українських діячів раніше не повідомлялося.
Кілька днів тому стало відомо, що російське МВС оголосило в розшук чинного президента України Володимира Зеленського та його попередника Петра Порошенка. Більшість діячів, про розшук яких стало відомо сьогодні, обіймали високі посади за президентства Порошенка, до 2019 року. Тільки Данілов залишив свою посаду нещодавно, цього року.
МЗС України у зв’язку з оголошенням Зеленського в розшук раніше заявило про «відчай» російської влади і нагадало про ордер на арешт російського президента Володимира Путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом у Гаазі.
Сили ППО збили російську ракету над Дніпропетровщиною
Протиповітряна оборона збила російську ракету над Дніпропетровською областю, повідомили військові та місцева влада 6 травня.
Про це, зокрема, заявив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак:
«ППО збила ракету над Дніпропетровщиною. Наші оборонці – сила і міць».
Військові уточнили, що ракету збили над Синельниківським районом.
«В Синельниківському районі Дніпропетровської області підрозділом Повітряне командування «Схід» знищено керовану авіаційну ракету Х-59/69», – повідомило командування.
Раніше Повітряні сили попереджали про рух ракети на Дніпро зі сходу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.