У Путіна не вважають пониженням переведення Шойгу до Ради безпеки РФ
У Кремлі не вважають пониженням перехід Сергія Шойгу з міністерства оборони до Ради безпеки РФ. Про це 14 травня на брифінгу заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.
«Я не думаю, що доречно в такий спосіб ставити питання. Це дуже висока державна посада з дуже широким обсягом завдань, яка відіграє величезну роль для країни. Звичайно, керівник цього органу перебуває в постійному прямому контакті з главою держави та несе велику відповідальність», – цитують слова Пєскова російські інформагенції.
12 травня російський лідер Володимир Путін відправив Сергія Шойгу у відставку з посади міністра оборони та призначив його секретарем Ради безпеки РФ. Шойгу очолював Міноборони 11 з половиною років – з листопада 2012 до травня 2024 року. На посаду голови військового відомства висунутий колишній віцепремʼєр із економічних питань Андрій Бєлоусов.
Шольц озвучив стримані очікування щодо Саміту миру
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що український Саміт миру, який наступного місяця прийматиме Швейцарія, навряд чи призведе до завершення конфлікту.
«У кращому випадку, це початок процесу, який може призвести до прямих переговорів між Україною і Росією», – сказав Шольц в інтерв'ю німецькому тижневику Stern.
За його словами, на саміті обговорюватимуться «безпека атомних електростанцій, експорт зерна, обмін полоненими» і ризик ядерної ескалації.
Але канцлер попередив, що «ніхто не повинен мати надмірних очікувань», додавши:«Ми не ведемо переговори про закінчення війни».
«Ми намагаємося забезпечити участь країн, які не є щирими прихильниками України. Наприклад, Бразилія, Південна Африка чи Китай», – сказав Шольц, якого цитує AFP.
Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн.
У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
Рада ЄС схвалила регулярні платежі Україні в рамках Ukraine Facility на 50 мільярдів євро
Сьогодні, 14 травня, Рада Європейського Союзу ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років. Про це йдеться на сайті Ради Євросоюзу.
Це дозволить розпочати регулярні виплати в рамках Фонду для України на 50 мільярдів євро.
«Сьогоднішнє рішення містить більш детальну інформацію про механізми та графік його реалізації, включаючи передбачений графік надання допомоги та графік її виплат. Остаточні якісні та кількісні кроки мають бути завершені до кінця 2027 року», – йдеться у повідомленні.
Зазначено, що фінансова підтримка в рамках Ukraine Facility буде надаватися за умови, що Україна продовжуватиме підтримувати демократичні механізми, верховенство права, підтримки незалежності судової влади, посилення реформи державного управління та боротьби з корупцією.
Читайте також: Україна передала план для Ukraine Facility на розгляд Єврокомісії – уряд
Сьогоднішнє рішення дозволить Єврокомісії виділити до 1,89 мільярда євро попереднього фінансування до початку регулярних виплат.
В українському уряді додали, що план для Ukraine Facility включає 151 індикатор за 69 напрямками реформ, виконання яких заплановане на період до 2027 року.
За виконання цих індикаторів у 2024 році Україна має отримати 16 мільярдів євро, у 2025 році – 12,5 мільярди євро, у 2026 році – 7,2 мільярда євро, 1,2 мільярда євро у 2027 році, а також 1,3 мільярдад євро у січні 2028 року за виконання індикаторів четвертому кварталі 2027 року.
Україна вже отримала 6 мільярдів євро фінансової підтримки у березні та квітні цього року за успішне виконання п’яти індикаторів першого кварталу. У другому кварталі необхідно виконати дев’яти індикаторів, що дозволить отримати 4,1 мільярда євро у вересні 2024 року, повідомили у Кабінеті міністрів України.
Майже дві третини українських біженців задоволені життям у Німеччині, Польщі та Чехії – КМІС
Майже дві третини (64%) українських біженців, які залишили Україну після 24 лютого 2022 року і наразі мешкають у Німеччині, Польщі та Чехії, задоволені своїм нинішнім життям у цих країнах, свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
На запитання «Наскільки Ви в цілому задоволені чи незадоволені своїми нинішніми життям у Німеччині, Польщі, Чехії?» 28% опитаних відповіли, що «повністю задоволені», а 38% – «скоріше задоволені».
Лише чверть українських біженців незадоволена життям у цих трьох країнах – 6% «абсолютно незадоволені», 20% – «скоріше незадоволені» (ще 8% опитаних було важко визначитися з відповіддю).
Згідно з цим опитуванням, лише половина українських біженців, які наразі проживають у Німеччині, Польщі та Чехії, готові повернутися додому, якщо для цього будуть такі умови, як безпека, нормальна робота критичної інфраструктури, наявність житла та завершення повномасштабного вторгнення.
Дослідження тривало 20–26 квітня. Методом онлайн-інтерв’ю з використанням комп’ютера фахівці опитали 801 респондента (дорослі громадяни віком 18 років і старші).
Колишній секретар Радбезу РФ Патрушев став помічником Путіна
Колишній секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев став помічником президента Росії Володимира Путіна.
Помічником Путіна також став Олексій Дюмін, який обіймав з 2016 року посаду губернатора Тульської області.
Обидва чиновники вважаються близькими соратниками Путіна, Патрушев був його заступником в Адміністрації президента РФ наприкінці 1990-х, а потім у ФСБ, Дюмін з першого президентського терміну Путіна працював у його охороні.
12 травня Миколу Патрушева звільнили з посади секретаря Ради безпеки, його наступником став колишній міністр оборони Сергій Шойгу.
Микола Патрушев з травня 2008 року обіймав посаду секретаря Ради безпеки РФ. До 2008 року він багато років очолював ФСБ. The Wall Street Journal з посиланням на джерела у російських та західних спецслужбах писала, що Патрушев ініціював убивство голови ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
США, ЄС, Великобританія, Канада, Японія та низка інших країн запровадили проти нього санкції. Його молодший син Андрій також підпав під санкції США та Великобританії. Інший син Миколи Патрушева Дмитро отримав у новому російському уряді посаду віцепрем’єра.
У Генштабі ЗСУ заявили про «зміну позицій» біля Лук’янців на Харківщині
У Генеральному штабі ЗСУ заявили про «зміну позицій» біля Лук’янців на Харківщині.
«Внаслідок інтенсивного вогневого впливу противника, а саме авіаційних ударів із застосуванням 10 КАБів, по наших підрозділах, для збереження життя українських військовослужбовців було проведено зміну позицій в районі населеного пункту Лук’янці. Тривають бойові дії», – йдеться у повідомленні.
За даними штабу, на Харківському напрямку українські військ відбивають атаку противника на напрямку Шебекіно (РФ) – Вовчанськ, ситуація контрольована.
Загалом за поточну добу противник провів 31 атаку позицій українських військ на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському, Курахівському та Времівському напрямках, 20 з них ще тривають.
Російські військові блогери стверджували, що війська РФ увійшли в Лук’янці, але аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) не знайшли візуального підтвердження цих заяв.
Удень 13 травня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про «частковий успіх» сил РФ поблизу Лукʼянців на Харківщині.
За даними місцевої влади, російські війська у Харківській області «атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ».
Уночі 13 травня Генеральний штаб ЗСУ визнав, що в боях за прикордонне місто Вовчанськ «ворог має тактичний успіх». Для наступу на місто, за даними українських військових, командування ЗС РФ залучило значні сили, до п'яти батальйонів, і «не зважає на втрати».
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Розвідка Британії: наступом на Харківщину Росія намагається відволікти ЗСУ
Наступом на Харківщину Росія намагається відволікти українські сили від інших ділянок фронту, заявляє Міністерство оборони Британії посиланням надані своєї розвідки.
«Відкриваючи додаткову вісь нападу, Росія майже напевно намагається відволікти українські ресурси від інших ділянок фронту і створити загрозу Харкову, другому за величиною місту України. Малоймовірно, що Росія накопичила достатню бойову міць, щоб захопити місто, не залучаючи додаткові сили в цей район», – йдеться у повідомленні
У розвідці Британії зазначають, що прикордонне місто Вовчанськ майже напевно є «найближчою ціллю Росії», наразі російські та українські війська ведуть за нього боротьбу.
У вечірньому зведенні 13 травня Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що на Харківському напрямку українські військові потіснили противника та проводять «заходи зачистки» на північній околиці населеного пункту Вовчанськ, розпочалось бойове зіткнення в районі населеного пункту Стариця. За даними місцевої влади, російські війська у Харківській області «атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ».
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Хто такий Андрій Бєлоусов і чому йому Путін довірив керувати міністерством оборони Росії
«Нудний технократ», який завжди виступав за посилення контролю держави. Некорумпований трудоголік... Так кажуть про нового очільника міністерства оборони Росії Андрія Бєлоусова. Що про нього відомо? Чого від нього можна очікувати? І для чого очільник країни-агресора Володимир Путін замінив у розпал наступальних дій російської армії на фронті свого «вірного старого яструба» Сергія Шойгу? Та навіщо «пересунув головного кегебіста Патрушева»?
Голос Америки зібрав реакції та оцінки аналітиків на перестановки у силовому блоці країни, яка першою в Європі після Другої світової розв'язала широкомасштабну війну. А Російська служба Радіо Свобода – розповідає про Бєлоусова.
Сергій Шойгу був міністром оборони, а насправді – війни – Росії із 2012-го року. При ньому армія Росії провела незаконну анексію Криму, підтримувала гібридне захоплення Донецька і Луганська, організовувала і вела бойові дії на Донбасі, а 24 лютого 2022 року здійснила широкомасштабне вторгнення в Україну і вже третій рік намагається захопити нові території і обстрілює українські міста та села, завдаючи страждань цивільному населенню.
Путін із Шойгу їздив на рибалку і полювання у тайгу, а тепер – на третьому році війни, під час наступу на Харківщині, раптом звільнив його з посади і, як пишуть у російських соціальних мережах – «сослал в бухгалтерию», призначивши на посаду секретаря Ради безпеки Росії.
Під час зустрічі в Києві з держсекретарем США Ентоні Блінкеном президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність якнайшвидшого доправлення раніше погодженої американської військової допомоги до України, насамперед систем протиповітряної оборони.
«Те, що, як мені здається, є важливим для обох сторін: це насамперед рішення щодо пакета військової допомоги – потрібно доставити цю військову допомогу якнайшвидше. Йдеться про ППО насамперед. Це найбільша проблема для нас. Нам дійсно потрібно вже сьогодні два Patriot для Харкова, для Харківської області, тому що люди постійно страждають від обстрілів, від російських ракет», – заявив він.
Зеленський також зазначив, що для України є важливою участь у майбутньому Саміті миру президента США Джо Байдена.
«Саміт миру для нас є надзвичайно важливим. Нам потрібно, щоб участь брали не лише США, а й, власне, президент Байден. Ваша допомога нам також потрібна в тому, щоб залучити якнайбільше країн до цієї ініціативи», – сказав він.
Президент України подякував держсекретарю США за візит у цей «складний час для нашої країни, для сходу нашої країни» і за «цей сигнал підтримки».
Блінкен, у свою чергу, зауважив, що допомога США схвалена, «вона уже їде і скоро прибуде до України».
«Вона допоможе по-справжньому боротися проти агресії РФ на полі бою. Ми, як і багато партнерів, впевнені, що ви досягнете перемоги саме на полі бою», – сказав він.
Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув у вівторок вранці до Києва з неоголошеним візитом. Це вже четвертий візит до Києва від початку російського вторгнення в лютому 2022 року.
Читайте також: Блінкен про наступ РФ на Харківщині: «це ціна багатомісячної затримки» з наданням допомоги
Візит Ентоні Блінкена відбувається через кілька тижнів після того, як Конгрес США нарешті схвалив пакет допомоги Україні на суму 61 мільярд доларів після місяців затримки. Очікується, що допомога надходитиме прискореними темпами, оскільки Вашингтон прагне надолужити місяці, коли в Конгресі намагалися домовитися про допомогу.
10 травня США виділили Україні новий пакет допомоги на загальну суму близько 400 мільйонів доларів. У Пентагоні уточнили, що цей пакет військової допомоги включатиме розширений перелік систем протиповітряної оборони, додаткові системи HIMARS, бронетехніку, протитанкові засоби, патрульні катери, а також інші озброєння.
Через кілька днів, 13 травня, у Білому домі анонсували новий пакет військової допомоги Україні.
«Якщо буде спроба проникнення – даватимемо відповідь» – ОТУВ «Сіверськ» про ситуацію на Сумщині
Ситуація на кордоні з РФ у Сумській області є напруженою, російська армія продовжує обстріли прикордонних населених пунктів, заявив 14 травня в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів речник Оперативно-тактичного угруповання військ (ОТУВ) «Сіверськ» Вадим Мисник.
За його словами, лише за минулу добу українські військові зафіксували на Чернігівщині та Сумщині 55 обстрілів.
«Ворог певні частини стягував, збільшував свою присутність на кордоні з Україною. Ми відстежуємо ці рухи підрозділів особового складу, техніки. Вони ж перекидають. Зокрема, кордон на Сумщині з РФ – це 560 кілометрів. Це дуже велика ділянка, і ми відстежуємо, де відбувається концентрація сил противника, де вони здійснюють найбільші обстріли і намагаються розвідувати нашу оборону, використовуючи ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи – ред.). Тобто ми готуємося до будь-якого розвитку. І якщо спроба буде проникнення на територію України, наступальних дій – ми будемо давати відповідь», – каже речник ОТУВ «Сіверськ».
Після Харківщини Росія може розпочати наступ на Сумщині – Буданов
Після Харківщини Росія може розпочати наступ на Сумщині, прогнозує очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
Як розповів він The New York Times, на Харківщині ситуація – «на межі», «з кожною годиною ситуація наближається до критичної». Метою Росії також називає відтягування українських сил з інших напрямків. І, за словами Буданова, їй це вдається.
Буданов вважає, що російські атаки на північному сході мають на меті розтягнути і без того мізерні резерви українських сил і відволікти їх від участі в бойових діях в інших місцях.
«Всі наші сили або тут, або в Часовому Яру», – сказав він, маючи на увазі український населений пункт на Донеччині, який російські війська атакували протягом останніх тижнів.
Буданов оцінив, що українські сили зможуть укріпити свої позиції і стабілізувати фронт протягом наступних кількох днів. Але він очікує, що Росія розпочне новий наступ далі на північ від Харкова, в Сумській області.
Очільник ГУР каже, що мета російських сил на північному сході – посіяти паніку і розгубленість у регіоні.
«Наразі наше завдання – стабілізувати лінію фронту, а потім почати відтісняти їх назад через кордон», – сказав він, додавши, що прибуття українських резервів «частково зірвало їхні плани».
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив про «ворожу активність» проти Сумщини й Чернігівщини. За його словами, йдеться про обстріли і дії диверсійних груп.
«Будують з нуля»: РФ прискорює створення альтернативи Кримському мосту
Якими темпами відбувається будівництво залізниці, що сполучатиме Росію з окупованим Приазов'я і Кримом? Чи стане вона альтернативою Керченському мосту, і наскільки спростить логістику окупаційних військ? Як Росія зараз використовує Керченський міст і чи залишається він ціллю для України? Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Росія для поліпшення військової логістики продовжує розширювати залізничну мережу. За даними Центру журналістських розслідувань, за останній місяць такі роботи активізувалися в радіусі близько 40 кілометрів на південь від Донецька, а також прискорилось будівництво на ділянці Маріуполь – Бердянськ.
У виданні зазначають, що це дозволить російській армії щонайменше вдвічі скоротити відстань для доставки військових вантажів у тил та якнайближче до лінії бойового зіткнення, збільшити кількість ешелонів і пришвидшити ротацію особового складу разом із технікою на східному і південному фронтах.
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко 2 травня повідомив, що з порту цього дня вийшов перший вантажний потяг до станції Волноваха. За його словами, «з урахуванням швидкості розбудови залізниці в районі села Гранітне, ця новина не є гарною».
Депутат Маріупольської міської ради Роман Амелякін розповів «Новинам Приазов’я», що залізничне сполучення між Волновахою та Маріуполем існувало і раніше. Воно припинилося після початку війни 2014 року, а після окупації Маріуполя його відновили.
Сили РФ вранці обстріляли Нікополь, є загинулий і поранений – влада
Через російський обстріл Нікополя загинула людина, ще одна поранена, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Від ранку ворог відкрив по Нікополю артилерійський вогонь. Загинув 45-річний чоловік. Ще один, 47 років, отримав осколкові поранення», – написав він у телеграмі.
Інші наслідки російської атаки уточнюються.
ОВА: зросло число постраждалих через російський обстріл Харкова
Кількість постраждалих через російський обстріл Харкова зросла до чотирьох людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Раніше повідомлялося про двох постраждалих.
«6:30 окупанти завдали удар по Київському району Харкова. Унаслідок обстрілу УМПБ Д-30 зруйновані три гаражі та три пошкоджено. Постраждали 4 людини: чоловік 52 роки та три жінки 66, 56 та 38 років», – написав він у телеграмі.
Мер Харкова Ігор Терехов додав, що внаслідок ранкового удару пошкоджені сім житлових будинків, школа, два гаражних кооперативи, цивільні автівки.
Читайте також: На Харківщині наступають понад 30 тисяч військ РФ, але загрози штурму Харкова немає – Литвиненко
За даними місцевої влади, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У РФ після відставки Шойгу затриманий начальник управління кадрів Міноборони
Начальник Головного управління кадрів Міноборони РФ генерал-лейтенант Юрій Кузнецов був затриманий за підозрою в кримінальному злочині, повідомляє державна російська агенція ТАСС із посиланням на джерело у правоохоронних органах.
У чому саме звинувачують військового, невідомо. Співрозмовник агентства розповів, що розслідування кримінальної справи веде Головне військово-слідче управління Слідчого комітету, і слідство вже звернулося до суду для обрання запобіжного заходу генералу. Вдома та на робочому місці у Кузнєцова пройшли обшуки.
Видання «База» звернуло увагу, що 13 травня у 235-му гарнізонному військовому суді в Москві відбулося засідання про запобіжний захід щодо повного тезки голови управління кадрів Міноборони Юрія Васильовича Кузнецова. Результати засідання невідомі.
Раніше про затримання Юрія Кузнецова повідомляли провладні телеграм-канали. Зокрема, канал «Рибар» писав, що увагу слідства привернула попередня робота генерала «на посаді голови служби захисту держтаємниці».
У Держдепі США не очікують «якихось серйозних проривів» від Росії
У Держдепартаменті США не очікують «якихось серйозних проривів» від Росії у найближчі тижні.
«Росія продовжує свою агресію, і ми очікуємо, що Росія намагатиметься просунутися вперед і в межах Харківщини, і цілком можливо, що Росія зробить подальші кроки вперед у найближчі тижні. Але ми не очікуємо якихось серйозних проривів, і з часом додаткове надання американської допомоги та постійна підтримка з боку партнерів дасть змогу Україні продовжувати протистояти цьому виду агресії», – сказав під час брифінгу заступник речника Держдепартаменту Ведант Патель.
За його словами, Вашингтон переконаний, що Україна зберігає «ключову перевагу в цій боротьбі, а її військові залишаються хороброю та ефективною бойовою силою, яка завдає значних втрат російським військовим».
Генштаб ЗСУ: за добу війни Росія втратила 1400 військових, понад 10 танків та літак
Від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 485 430 своїх військових, зокрема 1400 – за останню добу, повідомляє вранці 14 травня Генштаб ЗСУ.
У штабі також наводять свої дані про втрати РФ військової техніки:
- танків – 7496 (+11 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 14460 (+43)
- артилерійських систем – 12515 (+28)
- РСЗВ - 1070
- засобів ППО – 798 (+1)
- літаків – 351 (+1)
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня - 9985 (+49)
- крилатих ракет – 2197
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 16907 (+29)
- спеціальної техніки – 2054 (+6)
«Єдине, що можу порекомендувати – вимикати телемарафон», – так після контузії на фронті написав у Facebook журналіст, письменник і військовослужбовець Станіслав Асєєв. Цю тезу він згодом пояснив у коментарі Радіо Свобода тим, що, на його думку, висвітлення подій на фронті не відповідає дійсності.
«Формується телевізійна картинка позитиву та перемог без реальної дискусії про проблеми війська, деякі з яких загрожують стати катастрофічними», – вважає Асєєв.
Чому телемарафон «Єдині новини», який, за даними соціологів, на початку повномасштабної війни відігравав одну з ключових ролей в інформуванні суспільства, нині все менше влаштовує певну частину суспільства, політиків і навіть західних партнерів?
Дискусії загострилися після звіту Державного департаменту США про дотримання прав людини у світі, в якому телемарафон згадали як одне із порушень свободи слова.
Водночас проявився конфлікт усередині «Єдиних новин» – там запропонували забрати у Суспільного можливість мовити у вечірні години, на що мовник не погодився.
Ця суперечка запустила процес, який може завершитися переформатуванням марафону, вважають експерти.
У розмовах з політиками, медійниками та експертами Радіо Свобода шукало відповіді на запитання:
- навіщо владі потрібне єдине мовлення?
- що Банкова планує робити з «Єдиними новинами» далі?
- та чи почули в Офісі президента критиків?
Телевізійний марафон «Єдині новини» став для українців одним із головних джерел інформації на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, про це свідчать численні соціологічні дослідження.
І цей доступ суспільства до оперативних і достовірних новин – головне завдання телемарафону, в якому зацікавлена держава Україна, пояснює народна депутатка від «Слуги народу» та заступниця голови комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
«Держава має мати інструмент такої інформаційної політики. А марафон виконує дуже важливу роль: в будь-який момент можна отримати свіжу, перевірену інформацію. Туди включаються речники абсолютно усіх видів Збройних сил, міністерств, народні депутати. Тобто це така концентрована інформація», – каже народна депутатка.
Так вважають і в Офісі президента України. На Банковій кажуть, що роль централізованого телемарафону не змінилася, бо війна й триває...
ISW: сили РФ, схоже, хочуть швидко створити «буферну зону» вздовж кордону на Харківщині
Російські сили, схоже, насамперед хочуть швидко створити «буферну зону» вздовж кордону на Харківщині, припускають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Російські війська продовжували здійснювати тактично значущі просування на північ і північний схід від Харкова 13 травня і наразі, схоже, надають пріоритет швидкому створенню «буферної зони» вздовж міжнародного кордону, а не створенню умов для глибшого проникнення в північну частину Харківської області», – йдеться у звіті.
Як зауважують у ISW, геолокаційні кадри, опубліковані 13 травня, показують, що російські війська просунулися в Глибоке (на північ від Липців) і підняли прапор у центрі села, але російські джерела стверджують, що російські війська ще не захопили всю територію Глибокого і просунулися на захід від селища вздовж західного (лівого) берега річки Харків, однак додаткові геолокаційні кадри показують, що російські сили просунулися на південний захід від Олійникового (на північний схід від Липців) і на північ від Лук'янців (на північний схід від Липців і на південний схід від Олійникового).
Генеральний штаб ЗСУ вдень 13 травня повідомив про «частковий успіх» сил РФ поблизу Лукʼянців на Харківщині. Російська сторона стверджує, що війська РФ увійшли до населеного пункту, але в ISW не фіксували візуального підтвердження цього твердження.
У ISW зауважують, що відносно швидкі темпи просування російських військ у Вовчанську та повідомлення про знищення ними кількох мостів через ключові водні артерії в межах населеного пункту свідчать про те, що російські війська надають перевагу створенню «буферної зони».