Позиції республіканців і демократів у Конгресі США розійшлися щодо дозволу Україні бити по Росії
Зняти заборону для України застосовувати американське озброєння проти воєнних цілей на території Росії – про це закликають адміністрацію Байдена усе більше законодавців Конгресу США. Серед цих голосів зростає і кількість демократів.
Ця заборона ускладнює досягнення спільної мети перемогти Путіна, наголосив конгресмен-демократ Дін Філіпс. Загалом, відповідні заклики почались після п'ятиденного візиту делегації українських нардепів до Вашингтона, ключовою метою якого було заручитись допомогою конгресменів та сенаторів у кількох питаннях. Серед основних: дозвіл на використання зброї США по території РФ та збільшення кількості українських авіаторів, які проходять навчання на винищувачах F-16 на американських авіабазах.
Коментарі конгресменів зібрав Голос Америки.
«Війні 10 років, а боротьбі – кілька століть» – директорка Docudays UA про ідею фестивалю
Одним із головних завдань 21-го міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який відкривається в Києві, є довести інтернаціональній аудиторії, що про Україну не треба забувати. Про це 30 травня Радіо Свобода (програма Свобода.Ранок) розповіла програмна директорка Docudays UA Юлія Коваленко.
«Ми перетворюємося на країну, з якої часто лунає одне і те саме. І люди вже не очікують нічого нового для себе там почути, і це природні реакції людини. Тому, звісно, ми намагаємося… нагадати про Україну. Самим фестивалем ми також хотіли порушити важливе питання взагалі тривалості цієї війни. Мені прикро, що серед деяких наших іноземних колег, друзів та й подекуди всередині самої країни досі можна почути фразу, що війна триває два роки», – сказала Юлія Коваленко.
За її словами, «однією з головних цілей фестивалю було прагнення підкреслити, що війна триває насправді з 2014 року, їй 10 років, а цій боротьбі вже декілька століть щонайменше».
Важливе місце в програмі фестивалю Docudays UA матиме конкурс RIGHTS NOW! – це нагорода для креативного документального кіно, що досліджує та аналізує сучасний світ і робить значний внесок у дискусію про людську гідність, свободу та рівність. У цій програмі братиме участь, зокрема, фільм проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії «Тиха депортація».
Він розповідає про те, як кримських татар витісняють із Криму, як Росія знову залишає кримських татар без дому. Про те, чому кримські татари змушені масово залишати свою батьківщину. 1944 року радянська влада насильно вивозила кримських татар у товарних вагонах, а зараз Росія змушує представників корінного народу Криму залишити рідний дім.
21-й міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA розпочнеться 31 травня і триватиме до 9 червня.
«Укренерго»: обмеження споживання наразі не плануються, але ремонти на АЕС тривають
Наразі не плануються обмеження споживання електроенергії, але дефіцит у енергосистемі можливий через ремонти на енергоблоках атомних електростанцій – про це повідомив оператор «Укренерго» 30 травня.
Вночі на 30 травня, за зведенням, ракетна атака Росії пошкодила енергетичну інфраструктуру на Хмельниччині. Це призвело до знеструмлення понад 10 тисяч споживачів.
«На ранок знеструмленими залишаються близько 500 споживачів, тривають аварійно-відновлювальні роботи», – повідомляє оператор.
За даними компанії, сьогодні не планується застосовувати ліміти споживання електроенергії для промислових та побутових споживачів в усіх регіонах України.
«Причина – збільшення обсягів виробництва атомних станцій після виходу з планового ремонту двох блоків. Але нагадуємо, що весняно-літня ремонтна кампанія на АЕС (триває – ред.). Це може час від часу спричиняти нестачу електроенергії в енергосистемі», – попереджає «Укренерго».
Компанія додає, що напередодні активувала аварійне постачання електроенергії в Україну з 21:00 до 22:00 з енергосистем Румунії, Польщі та Словаччини. Також вдень учора, із 11 по 19 годину, а також із 4 по 6 годину в четвер Україна терміново постачала надлишки електроенергії до енергосистеми Польщі «для підтримки безпечної роботи енергосистеми».
На поточну добу також планується імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови. Експорт не передбачається.
Через бойові дії є нові знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій, Сумській, Харківській, Хмельницькій областях.
Днями команія «Енергоатом» повідомила, що до енергомережі підключили енергоблок потужністю 1000 мегават.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Це спричинило запровадження графіків відключень електрики навіть за теплої погоди, коли споживання є приблизно у півтора раза меншим, ніж узимку.
ЕКА: Україна починає страхувати інвестиції від воєнних та політичних ризиків
Експортно-кредитне агентство починає приймати заявки на страхування інвестицій від воєнних та політичних ризиків – про це агенція та Міністерство економіки повідомили 29 травня.
За повідомленням, таке страхування передбачають зміни до закону «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності», які набули чинності 1 січня 2024 року і передбачають страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків.
ЕКА перелічило воєнні ризики, від яких може страхувати:
- воєнний конфлікт, в тому числі війна або збройний конфлікт, збройна агресія, бойові дії, масові заворушення
- насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади
- терористичні акти та/або диверсії, в тому числі спричинені воєнними конфліктами, війною, збройними конфліктами, бойовими діями, масовими заворушеннями або насильницькою зміною чи поваленням конституційного ладу, захопленням державної влади
- окупація та анексія
Мінекономіки наводить коментар очільниці відомства Юлії Свириденко, на думку якої інфраструктура страхування від воєнних ризиків може додатково стимулювати інвесторів виходити на український ринок та розбудовувати тут свої виробничі потужності для експорту.
«Раніше страхування від воєнних ризиків було доступне лише від міжнародних організацій — MIGA страхувало іноземні компанії, які готові інвестувати в Україну, американська DFC та польська агенція KUKE надавали гарантії іноземним та українським компаніям. І тепер ЕКА приєднується до організацій, готових страхувати інвестиції в Україну і в Україні. Завдяки цьому українські компанії отримують додаткові гарантії фінансової безпеки, а економіка — посилення ділової активності», – йдеться в колонці Свириденко для Forbes.
ЕКА пропонуватиме два страхових продукти: страхування прямих інвестицій для інвесторів та страхування інвестиційних кредитів для банків.
Агентство уточнює, що прямим страхуванням можуть скористатися інвестори, які мають частку не менше 10% у корпоративних правах такого підприємства, страхуванням позик – банки, які видають для цього інвестиційний кредит.
У жовтні 2023 року Мінекономіки заявило, що французька державна страхова компанія Bpifrance Assurance Export планує страхувати французькі компанії, які інвестуватимуть в Україну.
Сили РФ нарощують угруповання на півночі Харківщини – Сирський
Російська армія збільшує чисельність військ у районі населених пунктів Стрілеча – Липці та Вовчанськ у Харківській області. Однак цих сил недостатньо для повномасштабного наступу та прориву української оборони, повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зранку 30 травня.
За його словами, дії військ РФ ускладнені посиленням оборони ЗСУ «завдяки своєчасному прийняттю рішень про перекидання резервів на загрозливі напрями» та створенню резерву боєприпасів.
«Тому ворог перейшов до тактики ураження наших позицій вогнем артилерії та ударами КАБів. За цих умов першочергового значення набуває фізичне знищення літаків-носіїв КАБів, БПЛА розвідників та корегувальників вогню, захист РЕБом своїх військ, маскування та використання макетів. Звичайно, все це не нові, але дуже актуальні питання, від вирішення яких напряму залежить життя наших бійців та стійкість оборони. Тому передусім вживаємо невідкладних заходів щодо удосконалення системи управління протиповітряної оборони, її автоматизації та поєднання з вогневими засобами сухопутних військ в комплексі з системою РЕБ», – написав головнокомандувач
За минулу добу з міста Вовчанськ, що на Харківщині, евакуювали більше 10 людей. Щодня поліцейським вдається вивезти з лінії зіткнення приблизно таку ж кількість, однак через активні бойові дії поліцейські не мають доступу в місто, працюючи у передмісті. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив Сергій Болвінов, начальник Слідчого управління ГУНП в Харківській області.
Напередодні голова Харківщини Олег Синєгубов також говорив, що російська армія підтягує резерви в цьому регіоні, у Вовчанську тривають вуличні бої.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ.
.
За добу з Вовчанська евакуювали понад 10 людей, поліцейські майже не заїжджають у місто – Нацполіція
За минулу добу з міста Вовчанськ, що на Харківщині, евакуювали більше 10 людей. Щодня поліцейським вдається вивезти з лінії зіткнення приблизно таку ж кількість, однак через активні бойові дії поліцейські не мають доступу в місто, працюючи у передмісті. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив Сергій Болвінов, начальник Слідчого управління ГУНП в Харківській області.
За його словами, деяким людям вдається вибратися з міста самотужки, деяким – допомагають військові.
«Місто Вовчанськ – це фактично зона бойових дій. Все місто Вовчанськ небезпечне для роботи поліцейських. В місті працюють військові, вони відбивають наступи ворога і проводять бойові операції. Поліцейські, станом на тепер, заїжджають у Вовчанськ дуже рідко, а люди евакуюються, і нами евакуація проводиться і дотепер. За останню добу більше 10 людей евакуювалося з Вовчанська, і так щодня. Деякі люди виходять самотужки, а деяких вивозять військові на захищеній броньованій техніці», – сказав поліцейський.
Начальник Слідчого управління розповів, що через безпекову ситуацію вже один поліцейський загинув у ході евакуації:
«По-різному буває, однак враховуючи ситуацію – у Вовчанськ заїжджати і перебувати там небезпечно. Була трагічна подія, коли поліцейські автомобілі їхали вивозити людей, які просили про допомогу, і вони були атаковані FPV-дронами. Ми маємо загиблого поліцейського і поранених».
Окрім цього, до поліцейських звертаються родичі і близькі людей, які нині перебувають у місті Вовчанськ. Однак через проблеми зі зв’язком, процес пошуку ускладнюється.
«Наразі є більше 10 заяв від людей, які кажуть що там перебувають родичі і близькі, і є прохання їх евакуювати. Ми ці заяви обліковуємо, ми порушуємо кримінальні провадження і шукаємо цих людей. Треба розуміти, що у місті Вовчанськ зараз є великі проблеми зі зв’язком. Люди не можуть зв’язатися зі своїми близькими і родичами, окрім того їхня доля невідома на тепер», – заявив начальник управління.
Напередодні голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив, що російська армія підтягує резерви в цьому регіоні, у Вовчанську тривають вуличні бої.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ.
Механізми «провалу» Росії: сім критеріїв оцінки офективності ведення Кремлем війни проти України
«Це дослідження того, як Росія може розглядати «успіх» в Україні у 2024 році. Воно проведене, щоб допомогти Україні та НАТО побудувати кампанії, які б гарантували, що Росія не досягне своїх цілей», написав у мережі Х генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян, представляючи свій аналіз.
Генерал описує 7 заходів, до яких, на його думку, слід удатися Україні, щоб зруйнувати військові потуги Росії. Щоб підготувати цей аналіз Мік Раян вивчав ситуацію на місці в Україні. Дослідження генерала Раяна аналізував Голос Америки.
- Яким бачить Росія свій воєнний успіх в Україні у найближчі місяці.
- Ключові уявлення Росії про те, як досягти стратегічного успіху у війні.
- Що допоможе створити механізми, які б завдали поразки Росії в реалізації її планів захоплення України у 2024 році.
Після боїв за Херсон, потім за Бахмут, після тих потужних ударів у відповідь, які Росія отримала у перший рік війни, впродовж наступного вона була зайнята відновленням своїх збройних сил. І хоча деякі експерти підрахували, що для повного відновлення своїх втрат в Україні Росії може знадобитися 5-10 років, каже генерал, «цього тижня офіційний представник США надав оновлену оцінку, яка описує, як Росія зараз майже повністю відновилася».
«Враховуючи, що співвідношення сил, особливо в живій та вогневій силі, загалом сприяло їм (росіянам - ред.), вони мали військовий потенціал, щоб досягти значно більшого, ніж досягли дотепер», - зазначив Раян, підсумовуючи свій аналіз у мережі Х.
Тож, у війні в Україні росіяни не отримали належної віддачі, у порівнянні до своїх вкладень в обладнання і військовий персонал у 2024 році, зауважує Мік Раян.
Втім, неспроможність Росії повною мірою реалізувати потенціал її переваг в артилерії, радіоелектронній боротьбі, живій силі, промисловому виробництві та дедалі частіше – в безпілотниках, на думку Раяна, «свідчить про недоліки у професійності їхніх військ і лідерів на полі бою», а також загалом про недоліки в організації та керівництві російської військової кампанії в Україні.
Водночас Раян визнає, що Росія продемонструвала здатність вчитися та вдосконалюватися за останні півтора року війни, й суттєво покращила промислове забезпечення військових дій та збільшила розміри військового контингенту в Україні.
Втім, така адаптація не призвела до перелому у війні, а радше лише до «незначних переваг на полі бою, які є непропорційними до величезних втрат у живій силі та обладнанні, до яких вони (росіяни - ред.) змушені вдаватися».
Раян проаналізуав ситуацію, відповідно до семи критеріїв успіху, які він раніше запропонував для оцінки російської військової кампанії в Україні.
Підполковник Мік Раян (праворуч) та полковник Тео Влеуглес починають копати фундамент для Австралійського центру підготовки навичок в Таріні, вересень 2006 р.
Перший критерій – це здатність Росії нейтралізувати стратегічні ударні комплекси та дії України, які вона дедалі більш потужно використовує для завдання військової та політичної шкоди Росії, включно з ударами по Чорноморському флоту, нафтопереробних потужностях, стратегічних авіабазах тощо. За висновками Раяна, Росія показала свою нездатність нейтралізувати стратегічні ударні можливості України.
Щодо другого критерію – здатності Росії знищувати українські тактичні та оперативні сухопутні мобільні резерви – то Росія досягла часткового успіху у виснаженні українських сил у 2024 році.
Втім, вважає Раян, з огляду на нерівне співвідношення сил, вона могла б краще використати свої переваги на полі бою. Також це сталося великою мірою через тривалу дискусію в уряді щодо мобілізації та несвоєчасне надходження західної військової допомоги.
Третій критерій, за словами військового, це захоплення Росією додаткових українських територій. Попри досягнення Росією успіху на багатьох напрямках просування з початку 2024 року, вона не реалізувала повною мірою переваги, яких могла б досягти більш скоординована, якісніша та краще керована російська армія проти меншого, гірше оснащеного противника, підсумовує аналітик.
Четвертим критерієм є здатність Росії зменшити кількість і вплив українських ударів по Криму, по тамтешнім штабам, аеродромам та логістичні центрам, оскільки це припиняє кампанію, в якій українці досягли успіху. Тим часом Росія тут зазнала повного провалу без ознак того, що вона зможе змінити цю ситуацію найближчим часом.
Зокрема, «російські війська не змогли повністю використати брак живої сили в українців та брак вогневих засобів у 2024 році», - каже він, додавши, що колись у майбутньому останні шість місяців можливо будуть виглядати як «найкраща можливість для Росії досягти значних успіхів на полі бою», які вона згодом могла б використати для потужнішого політичного та дипломатичного тиску на Україну з метою досягнення поступок.
ГУР заявляє про знищення двох російських катерів у Криму
Головне управління розвідки Міноборони України вранці у четвер офіційно заявило про знищення двох катерів РФ «Тунець» у Криму.
«30 травня 2024 року спецпідрозділ ГУР МО України Group 13 за допомогою українських ударних морських дронів Magura V5 вчергове результативно атакував корабельно-катерний склад держави-агресора Росії у тимчасово окупованому Криму», – заявили в спецслужбі.
Відомство заявляє, що російські військові для відбиття атаки використовували літаки Су-27/30/35, МіГ-29, Бе-12, Ан-26 та вертольоти Ка-27/29 та Мі-8, а також стрілецьку зброю та 30-міліметрові гармати.
Російський офіцер-поет убив жительку окупованої Луганщини, звинувативши її у співпраці з ЗСУ
До Південного окружного військового суду в російському Ростові-на-Дону надійшла кримінальна справа проти старшого лейтенанта Айдина Жамідулова та рядового Олексія Дорожкіна, звинувачених у викраденні та жорстокому вбивстві жительки окупованої Луганської області, повідомляє російське видання «Коммерсант».
За версією слідства, дівчина нібито погрожувала офіцеру, що розповість про їхній інтимний звʼязок його дружині. Військові викрали та доставили її до пункту тимчасової дислокації частини як українську розвідницю. Там потерпілу зарізали ножем, а її тіло підірвали трьома гранатами Ф-1, намагаючись приховати сліди злочину. Дівчину завели до солдатської лазні, там Айдин Жамідулов завдав їй близько двох десятків ударів ножем у різні частини тіла.
Крім того, як пише «Коммерсант», у вбивстві в солдатській лазні брав участь командир бойової машини розвідувального взводу сержант Роман Плещеєв (його справа слухатиметься окремо). Айдин Жамідулов наказав йому добити жертву.
Наприкінці 2022 року Міноборони РФ та Z-пабліки рекламували вірші Жамідулова про війну. В інтервʼю він розповідав, що вдома на нього чекають дві доньки та дружина, які «ним пишаються».
Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен не виключає, що Вашингтон можу «адаптувати та відкоригувати» свою позицію щодо дозволу Україні завдавати ударів американською зброєю по цілях в Росії. Про це він заявив на спільній пресконференції із президенткою Молдови Маєю Санду під час візиту до Кишинева 29 квітня.
Блінкен зазначив, що позиція США залежатиме від умов на полі бою. При цьому держсекретар повторив фразу, яку раніше вже озвучував, що наразі США «не унеможливлюють і не сприяють» атакам по Росії.
Водночас, за його словами, Україна «має ухвалювати власні рішення про кращі шляхи для самооборони», і США готові забезпечити потрібні для цього інструменти.
«Ще однією визначальною рисою нашої підтримки України уже понад два роки є адаптація, залежно від того, як змінювалися умови, поле бою, дії Росії з погляду того, як вона проводить свою агресію, ескалацію. Ми також адаптувалися та пристосувалися, і я впевнений, що ми продовжуватимемо це робити», – сказав Блінкен.
За добу на Херсонщині зазнали поранень шестеро людей – Прокудін
За минулу добу в Херсонській області шестеро людей зазнали поранень, повідомив зранку 30 травня голова ОВА Олександр Прокудін.
«Минулої доби під ворожим вогнем опинилися Антонівка, Дніпровське, Комишани, Придніпровське, Садове, Білозерка, Олександрівка, Новодмитрівка, Берислав, Львове, Михайлівка, Зміївка, Качкарівка, Нововоронцовка, Червоний Маяк та місто Херсон. Російські військові поцілили в житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено чотири приватних будинки. Були побиті гаражне приміщення та приватні автомобілі», – повідомив чиновник.
Синєгубов: кількість постраждалих через нічний російський обстріл Харкова зросло до семи
Російські війська вночі завдали ракетних ударів по двох локаціях у Харкові, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов вранці 30 травня:
«Влучання у двоповерхову адміністративну будівлю КП внаслідок чого відбулась часткова руйнація з подальшим загорянням. Легкі ушкодження дістали 6 жінок та 1 чоловік».
Також армія РФ обстрілювала інші населені пункти області протягом ночі й напередодні. Так, у селі Мала Данилівка ракети зруйнували удівлю кінно-спортивного клубу та пошкодили будівлю гуртожитку.
Читайте також: Пошукові роботи на місці удару по «Епіцентру» в Харкові завершили – МВС
«16:15 Село Руська Лозова, Харківський район. Внаслідок ворожого обстрілу населеного пункту КАБ пошкоджено 7 приватних будинків, гараж, автомобіль. Поранено чоловіка. 12:17 Куп’янський район село Колісниківка. Внаслідок обстрілу горів будинок та господарча споруда. Постраждала жінка», – додав голова області.
Російські військові вночі 30 травня атакували Харків, удар був по «критичній інфраструктурі одного з районів міста», повідомив мер Харкова Ігор Терехов. Спершу було відомо про чотирьох поранених.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що «загалом по місту й області армія РФ випустила вісім ракет з території Бєлгорода».
За добу на Херсонщині зазнали поранень шестеро людей – Прокудін
За минулу добу в Херсонській області шестеро людей зазнали поранень, повідомив зранку 30 травня голова ОВА Олександр Прокудін.
«Минулої доби під ворожим вогнем опинилися Антонівка, Дніпровське, Комишани, Придніпровське, Садове, Білозерка, Олександрівка, Новодмитрівка, Берислав, Львове, Михайлівка, Зміївка, Качкарівка, Нововоронцовка, Червоний Маяк та місто Херсон. Російські військові поцілили в житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено чотири приватних будинки. Були побиті гаражне приміщення та приватні автомобілі», – повідомив чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Евакуаційний автобус Госпітальєрів «Австрійка» вивіз із прифронтових лікарень та стабпунктів майже чотири тисячі поранених бійців. Перший виїзд був у лютому 2023 року. Часом, за один виїзд автобус забирає майже чотири десятки поранених. Як працюють «Госпітальєри» під час евакуації – дивіться у матеріалі Радіо Свобода
Повітряні сили повідомили про збиття семи ракет і 32 дронів уночі 30 травня
У ніч на 30 травня російські військові завдали ракетно-авіаційного удару по військових об’єктах та критичній інфраструктурі України із застосуванням восьми зенітних керованих ракет С-300/С-400 по Харківщині, 11 крилатих ракет Х-101/Х-555 із літаків стратегічної авіації Ту-95 МС та 32 ударних безпілотників типу Shahed-131/136, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Відбивали повітряний напад противника зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил, мобільні вогневі групи та підрозділи радіоелектронної боротьби Сил оборони України. У результаті протиповітряного бою збито сім крилатих ракет Х-101/Х-555 та 32 ударних БпЛА Shahed-131/136 у межах Хмельницької, Дніпропетровської, Черкаської, Кіровоградської, Запорізької, Одеської, Херсонської, Київської та Вінницької областей», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія втратила за добу ще 1160 військових і 35 артсистем – Генштаб ЗСУ
Російська армія втратила близько 506 260 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 30 травня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1 160 військових.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- танків – 7710 (+10 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 14 913 (+22)
- артилерійських систем – 13 101 (+35)
- РСЗВ – 1088 (+1)
- засобів ППО – 815
- літаків – 357
- гелікоптерів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 10 532 (+22)
- крилатих ракет – 2222
- кораблів/катерів – 27
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 17 849 (+53)
- спеціальної техніки – 2153 (+11)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Українські дрони б'ють по російських НПЗ. Що це дає і чому незадоволені США
Україна завдає все більше ударів дронами по нафтопереробних заводах Росії, попри застереження США. Який ефект від цих атак? Радіо Свобода зібрало думки аналітиків про це.
Російське міністерство енергетики перестане публікувати статистичні дані щодо виробництва бензину. Рішення ухвалене з метою забезпечення інформаційної безпеки ринку нафтопродуктів, повідомила 29 травня агенція РБК. Російське відомство повідомило, що «розкриття такої інформації може стати приводом для маніпулювання ринком з боку несумлінних його учасників».
19 травня український безпілотник врізався у Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї на півдні Росії, який виробляє понад 70 000 барелів на добу. Судячи з відео із соцмереж, від удару у небо здійнялася вогняна куля.
Це вже втретє за два місяці, коли українські дрони атакували відносно невеликі російські НПЗ за кілька сотень кілометрів від фронту, ухилившись від російських систем протиповітряної оборони. Останній удар змусив завод у російському Слов'янську тимчасово припинити роботу – до відновлення місць ушкодження.
Удари по нафтопереробному заводу є частиною кампанії атак безпілотників по енергетичній інфраструктурі всередині Росії, яку Україна здійснює всупереч позиції Сполучених Штатів. Вони закликали Київ не бити по об’єктах у Росії, попри те, що Україна вже третій рік захищається від повномасштабного вторгнення, а українські міста і села щодня піддаються бомбардуванням та артилерійським обстрілам.
Заперечення США пов’язані з ширшою та дедалі гарячішою дискусією щодо того, чи може Україна бити по цілях всередині Росії, особливо, якщо використовує при цьому надану Заходом зброю.
Унаслідок нічної атаки Харкова поранені четверо людей – Терехов
Російські військові вночі 30 травня атакували Харків, удар був по «критичній інфраструктурі одного з районів міста», повідомив мер Харкова Ігор Терехов. За його даними, постраждали четверо людей.
«На місці прильоту пожежа, перебитий газогін, постраждали й навколишні будинки – бачимо багато вибитих вікон. Уранці буде поквартирний обхід – дізнаємось детальніше. На місці працюють усі відповідні служби та волонтери», – вказав міський голова.
Голова Харківської ОВА
Раніше міський голова Харкова Ігор Терехов повідомляв, що, попри постійні російські обстріли та наступ сил РФ на півночі області, наразі не планується евакуація із обласного центру.
За його словами, навпаки, Харків приймає евакуйованих − до міста приїжджають люди з районів, де зараз йдуть активні бойові дії, вже прибули понад 6 тисяч людей.
Олег Синєгубов уточнив, що «загалом по місту й області армія РФ випустила вісім ракет з території Бєлгорода».
В окупованому Криму через повітряну атаку перекривали Керченський міст, пошкоджені пороми
Російські війська намагаються використати перевагу в живій силі та авіапідтримку. На даний час відбулося 102 бойових зіткнення, йдеться у зведенні Генерального штабу Збройних сил України станом на 23.00 29 травня.
Найгарячішою залишається ситуація на Куп’янському і Покровському напрямках.
«На Куп’янському напрямку противник 13 разів намагався витіснити наші підрозділи із займаних позицій. Бойові дії відбувалися в районах населених пунктів Синьківка, Петропавлівка, Новоєгорівка, Дружелюбівка, Степова Новоселівка, Андріївка і Невське. Втрат позицій не допущено», – повідомляють військові.
На Покровському напрямку, зазначено у повідомленні, російські війська продовжили спроби вклинитися в оборону ЗСУ з району населеного пункту Очеретине – відбито дев’ять атак, ще одна – триває. Загалом, на напрямку відбулося 23 бойових зіткнення.
За даними Генштабу, на Харківському напрямку відбулося сім бойових зіткнень – ЗСУ відбили чотири атаки сил РФ у районах села Липці і міста Вовчанськ.
«У останньому тривають бойові дії, також продовжується атака ворога біля села Стариця. Ситуація контрольована. 79 осіб склали втрати загарбників за поточну добу на цьому напрямку», – зазначили у ЗСУ.
Проєкт DeepState повідомив у ніч проти 29 травня, що армія агресора просунулась біля Уманського на заході від Авдіївки та у Старомайорському на заході від Вугледару.
У своєму звіті від 28 травня американський Інститут вивчення війни зазначив, що російські війська нещодавно здійснили чотири механізовані атаки на кількох напрямках операції в Донецькій області, щоб «перевірити реакцію України після першої хвилі наступальних зусиль Росії на півночі Харківської області».