Понад тисяча військових, 16 танків – у Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати Росії
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 546 270 своїх військових, зокрема 1180 – за останню добу – такі дані станом на ранок 3 липня озвучив український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то комнадування ЗСУ заявило про такі:
- танки ‒ 8123 (+16 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 15583 (+17)
- артилерійські системи – 14712 (+57)
- РСЗВ – 1115 (+1)
- засоби ППО ‒ 876 (+2)
- літаки – 360
- гелікоптери – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 11668 (+27)
- крилаті ракети ‒ 2336 (+1)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 19850 (+63)
- спеціальна техніка ‒ 2464 (+12).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
В ISW проаналізували пропозиції Орбана щодо миру в Україні
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан використав свій неоголошений візит до Києва 2 липня, щоб показати себе миротворцем після того, як Угорщина приступила до головування в Раді Європейського союзу, але зусилля Орбана навряд чи приведуть до міцного миру в Україні, заявляють в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«ISW продовжує вважати малоймовірним те, що припинення вогню в Україні на нинішніх лініях зможе стримувати подальшу російську агресію. Натомість воно лише дасть Росії критичний час для відновлення своїх сил і підготовки до майбутньої агресії проти України», – йдеться у звіті, оприлюдненому в ніч на 3 липня.
Аналітики наголосили, що Кремль веде посилену інформаційну кампанію, спрямовану на те, щоб підштовхнути Україну до переговорів з Росією на російських умовах, і будь-які російські, західні чи інші спроби залучити Україну до передчасних переговорів із Росією лише послаблять Україну і сприятимуть подальшій російській агресії всередині й за межами України.
Заяви Орбана щодо припинення вогню можуть підкріпити наміри Кремля, який прагне встановити бажану для Росії оперативну паузу або переконати міжнародних партнерів Києва залишити Україну, кажуть в ISW.
«Путін й інші високопоставлені російські посадовці постійно повторювали, що Росія не зацікавлена в будь-яких переговорах, які не приведуть до подальших територіальних поступок України щодо територій, які Росія ще не окупувала. Заморожування нинішніх ліній фронту в Україні дасть Росії важливу в оперативному і стратегічному відношенні українську територію, з якої Росія може почати нову агресію з досвідченою військовою і відновленою оборонно-промисловою базою», – наголосили аналітики.
Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан 2 липня вперше після початку повномасштабного вторгнення РФ прибув із візитом до України. Він зустрівся з президентом Зеленським у Києві і попросив його «розглянути тимчасове припинення вогню» і «прискорити мирні переговори», враховуючи те, що «правила міжнародної дипломатії – повільні і складні».
«Треба готуватися до війни на 10 років»: Олег Сенцов розповів про бої, втрати і фільм «Реал»
Новий документальний фільм Олега Сенцова «Реал» презентували на міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах (Чехія). Цю стрічку Сенцов зафільмував випадково, увімкнувши тактичну камеру у себе на шоломі під час бою на Півдні України минулого літа. Він триває 90 хвилин і не має жодної монтажної склейки.
«Ми хотіли показати правдиву війну. Вона саме така», – пояснює Сенцов.
Радіо Свобода зустрілось із режисером і оборонцем України перед прем'єрою. Олег Сенцов розповів про те, як це – іти на штурм і втрачати побратимів. Він має свій погляд на те, коли закінчиться війна, чого варто очікувати від Заходу, а також на перспективи демобілізації для тих, хто воює вже третій рік без перерви.
ЗМІ: російський Слідком не став відкривати провадження через смерть волонтера Демиденка в СІЗО
Управління Слідчого комітету Росії у Бєлгородській області не відкрило кримінальну справу за фактом загибелі в слідчому ізоляторі волонтера Олександра Демиденка, який допомагав українцям – про це повідомило 2 групня бєлгородське видання «Фонарь», передає російська служба Радіо Свобода.
Російські слідчі повідомили журналістам, що нібито не виявили доказів того, що стосовно Демиденка міг бути скоєний злочин.
«Будь-яких протиправних дій щодо зазначеної особи з боку спецконтингенту та співробітників ФКУ СІЗО-3 УФСВП Росії по Бєлгородській області не відбувалося, що в тому числі підтверджується засобами об’єктивного контролю, що є в установах ФСВП Росії», – повідомила пресслужба відомства.
За даними журналістів, Слідком відмовився відкривати справу 20 червня.
Читайте також: Син російського волонтера, який допомагав біженцям, сумнівається, що причиною його смерті в СІЗО став суїцид
Про те, що Демиденко помер у СІЗО №3 Бєлгородської області Росії, стало відомо 8 квітня. При цьому в заяві ФСВП йдеться, що смерть настала трьома днями раніше.
61-річний Олександр Демиденко з початку повномасштабного російського вторгнення виходив на антивоєнні пікети та допомагав сотням українських біженців: він приймав їх у себе вдома, а також допомагав їм повертатися до України, підвозячи до кордону.
У жовтні 2023 року Демиденка затримали, а потім заарештували та відправили до ізолятора. У нього вдома було проведено обшук, під час якого поліцейські нібито знайшли гранату та підривники часів Другої світової війни. При цьому після обшуку на тілі волонтера було видно сліди побоїв. Згодом Демиденко сказав, що знайшов гранату на прибудинковій ділянці, але не встиг передати знахідку поліції.
Про те, що Демиденко помер у СІЗО №3 Бєлгородської області, стало відомо 8 квітня. Федеральна служба виконання покарань заявила, що причиною смерті стало самогубство, але син покійного висловив сумнів у цій версії.
Експерти ООН з прав людини заявляють, що влада Росії порушила міжнародне право, ув’язнивши репортера Wall Street Journal Евана Гершковича, і повинна звільнити його «негайно». Про це йдеться в ухваленому у березні, але оприлюдненому 2 липня висновку робочої групи із свавільних затримань.
У документі зазначено, що Гершкович був «свавільно затриманий» російською владою, яка не змогла надати «жодного фактичного або юридичного обґрунтування» звинувачень у шпигунстві проти ув’язненого журналіста.
Також робоча група ООН дійшла до висновку, що арешт Гершковича пов’язаний з його репортажами про війну Росії проти України.
«Виходячи з наданих неспростованих доказів, Робоча група вважає, що джерело продемонструвало, що арешт пана Гершковича був проведений під надуманим звинуваченням у шпигунстві, але насправді мав на меті покарати його за репортажі про збройний конфлікт. Отже, він не мав законних підстав і є свавільним», – йдеться у висновку.
Російська влада не коментувала заяву робочої групи.
Раніше суд у Росії переніс на 13 серпня нове засідання у справі кореспондента американського видання The Wall Street Journal Евана Гершковича, звинуваченого в РФ у шпигунстві.
Гершковичу загрожує до 20 років ув’язнення, якщо його визнають винним.
За версією слідства, в березні 2023 року Гершкович «за завданням ЦРУ» нібито збирав у Свердловській області секретну інформацію про діяльність підприємства «НВК «Уралвагонзавод» із випуску й ремонту військової техніки.
Дивіться Також: Рік увʼязнення Гершковича і заяви Путіна про Україну. Що спільне у цьому
Евана Гершковича затримали в Єкатеринбурзі 30 березня 2023 року.
Він і The Wall Street Journal відкидають висунуті звинувачення. Видання неодноразово вимагало негайного звільнення журналіста. Білий дім називав звинувачення «сміховинними», а президент Байден характеризував затримання журналіста як «абсолютно незаконне».
Гершкович став першим американським журналістом, заарештованим за звинуваченнями в шпигунстві в Росії з часів Холодної війни.
Гершкович є одним із двох американських репортерів, яких зараз утримує російська влада. Інша – Алсу Курмашева, журналістка Радіо Свобода, яка має подвійне американсько-російське громадянство.
Прокуратура повідомила про четверту постраждалу через російський удар по Харкову
Зросла відома кількість поранених через російський удар по Харкову, повідомила обласна прокуратура 2 липня.
За даними відомства, армія РФ завдала удару по промисловій зоні в Немишлянському та Індустріальному районах Харкова. Будівлі підприємств зазнали пошкоджень.
«Постраждали чотири людини. У 51-річної жінки – співробітниці одного з підприємств, що було під ударом ворога – легкі тілесні ушкодження та гостра реакція на стрес. 26-річна жінка отримала поранення пальців руки від скла», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У Покровській громаді на Нікопольщині загинули двоє людей – ОВА
Також постраждалі діти – 12-річна дівчинка та її 15-річний брат, в обох контузії.
Попередньо, російські війська випустили дві бомби ФАБ-500 з УМПК з території Бєлгородської області РФ.
Правоохоронці відкрили досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Нью-Йорк у вогні: як жителів селища рятують під обстрілами військ РФ
Від початку штурмів російських військ у напрямку Торецька загострилася ситуація і у Нью-Йорку – селищі за 10 км на південний захід від міста. Обстрілів, кажуть місцеві, стало набагато більше, так само зросла кількість загиблих. До 30 червня цивільних жителів звідси вивозили волонтери на звичайних автівках. Проте того дня російський FPV-дрон уперше атакував цивільний бус – дивом минулося без жертв.
Тепер, кажуть волонтери, вивозити людей відносно безпечно можливо тільки броньованим транспортом.
Кореспондент Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) провів один день із волонтером гуманітарної місії «Проліска» Євгеном Ткачовим та побачив, що коїться у Нью-Йорку, та як відбувається евакуація.
В ОП розповіли про відповідь Зеленського на заяви Орбана про «переговори з Росією»
Під час зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном Володимир Зеленський розповів про підготовку до другого Саміту миру. Про це заявив у ефірі телемарафону заступник голови Офісу президента Ігор Жовква 2 липня.
Він зазначив, що під час зустрічі Зеленський подякував Угорщині за активну участь у першому Саміті миру: участь у ньому взяв голова МЗС країни, країна також підписала фінальне комюніке.
«Тому президент детально поінформував угорського колегу про те, як далі розвиватимуться події і якою буде підготовка до другого саміту», – сказав Жовква.
У відповідь на питання про реакцію президента на пропозиції Орбана щодо «припинення вогню» та переговорів із Росією Жовква відповів, що Зеленський дав голові угорського уряду можливість висловити свої думки. Він уточнив, що Орбан висловив цю позиію під час зустрічі у складі делегацій та на пресконференції.
Читайте також: Візит Орбана до Києва. Прем’єр Угорщини пропонує припинити вогонь і домовлятися із Росією про мир
Представник ОП вказав на те, що Угорщина – не перша країна, яка говорить про такий потенційний варіант розвитку подій.
«Президент вислухав співрозмовника, але у відповідь виклав свою позицію. Позиція України доволі чітка, зрозуміла і відома. Справа не тільки в російському наративі (дійсно, росіяни про це постійно говорять), справа в тому, що такі процеси не можуть сприйматися відірвано. Ми говоримо про те, що Україна дійсно хоче для себе миру. Це логічно. Для цього ми маємо інструмент – Саміт миру, який відбувся перший, і готуємося до другого», – розповів він.
Жовква пояснив, що в процесі підготовки Україна планує вибудувати проєкт свого мирного плану спільно «з усіма державами, які до цього готові».
«І Угорщина також до цього готова. А далі, у разі, якщо агресор дослухатиметься до цього плану, говоритиме про нього, а не говоритиме мовою ультиматумів, то так, під час другого Саміту ми можемо говорити, що представники РФ можуть у тому чи іншому порядку бути присутніми. Ось про це говорив сьогодні президент», – сказав представник Офісу.
Щонайменше одна людина загинула і дві поранені внаслідок обстрілу Селидового – ОВА
Російська армія вдень 2 липня завдала авіаудару по місту Селидове Донецької області. Унаслідок удару щонайменше одна людина загинула, ще дві були поранені, повідомляє голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Наразі відомо, що загинула 63-річна жінка. Поранені отримують всю необхідну медичну допомогу», – йдеться у дописі.
Зеленський доручив Міненерго інформувати суспільство «про стан робіт в енергетиці»
Президент Володимир Зеленський заслухав «кілька важливих доповідей» протягом дня – про це він повідомив у вечірньому зверненні 2 липня.
«Щойно доповідав керівник Служби зовнішньої розвідки. Зрозуміле коло питань – про те, що нам загрожує, і про можливості, якими можемо скористатись. Є хороші перспективи», – розповів він.
Крім того, голова держави заслухав доповідь голови уряду Дениса Шмигаля, в тому числі щодо інфраструктури в регіонах. Крім того, доповідь стосувалася захисту об’єктів енергетики:
«Активний захист, РЕБ і все інше. (Шмигаль – ред.) доповів і щодо відбудови та нашої роботи з європейськими партнерами заради розширення імпорту електрики в Україну. Зараз ми повністю вибираємо обсяг імпорту, який погоджено з ЄС, і я вдячний усім сусідам за цю допомогу. Робимо все, щоб збільшити імпорт, і це має бути європейське рішення. Урядовці наші працюють над відповідною згодою».
Остін анонсував новий пакет допомоги Україні від США на 2,3 мільярда доларів
Сполучені Штати незабаром оголосять новий пакет безпекової допомоги Україні на суму понад 2,3 мільярда доларів – про це очільник Пентагону Ллойд Остін оголосив 2 липня під час зустрічі з міністром оборони України Рустемом Умєровим.
Остін уточнив, що до пакету увійдуть «ракети для протиповітряної оборони, протитанкова зброя та інші критичні боєприпаси із запасів США».
Київ отримає пакет у рамках повноважень президента США, згідно з якими зброю, боєприпаси та обладнання надають з наявних запасів США для задоволення нагальних потреб України.
США також змінили послідовність виконання деяких замовлень іноземних покупців, що дозволило «закупити більше ракет для систем Patriot та NASAMS, які будуть надані за пришвидшеним графіком», пояснив Остін.
Російський обстріл Харкова: Синєгубов повідомив про трьох поранених, з них двоє дітей
Внаслідок російської атаки 2 липня в Харкові є поранені, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«За щойно оновленою інформацією, у Харкові внаслідок сьогоднішнього обстрілу вибуховою хвилею травмовані 26-річна жінка та двоє дітей 12 та 15 років. Вони отримали акубаротравми», – заявив він.
Синєгубов додав, що протягом доби російська армія випустила майже по всіх районах області 29 керованих авіабомб.
Читайте також: Після вчорашнього удару РФ по Харкову в лікарнях залишаються восьмеро людей – Синєгубов
Він додав, що з Куп’янського напрямку евакуювали дев’ятьох дітей з родинами. На території двох громад, де передбачена евакуація – села Дорошівка та Моначинівка – залишаються ще 11 дітей.
Обласна влада повідомляла про удари Росії по Харкову близько 16 години 2 липня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Чи змінила велика війна погляд Заходу на Україну та її минуле: дискусія істориків у Празі
Розв'язана Росією повномасштабна війна в Європі спричинила глобальний бум уваги до України. Але чи зрозумів Захід Україну? Чи переосмислив своє бачення минулого України і Росії? Чи приходить розуміння, що Росія нав'язала росіянам і світу сфальшовану версію історії країни? Що з цим робити? Про це у Празі дискутували чеський історик Давид Свобода та український історик і народний депутат Володимир В'ятрович.
Здавалося, на третьому році великої війни Росії і посиленої уваги до України, питання необхідності деколонізації погляду на українську історію не мало б викликати дискусії. Але дискусія триває.
На Заході українські дослідження досі сприймають із певним упередженням, а в деяких сусідніх країнах домінуює проросійський погляд на українську історію, зауважив Володимир В’ятрович. Його чеський колега, історик та україніст Давид Свобода – один із тих, хто бореться із цими упередженнями у Чехії, досліджуючи і поширюючи українську історію через призму України. Втім, за його словами, проблема викривленого сприйняття України за кордоном не зникає і є глибшою за невігластво.
Німеччина та Польща посилять координацію допомоги Україні – Шольц і Туск
Німеччина та Польща домовилися посилити присутність НАТО на східному фланзі та координацію допомоги Україні. Відповідні заяви зробили канцлер ФРН Олаф Шольц та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на зустрічі у Варшаві 2 липня.
Обидві країни також заявили, що поглиблюватимуть співпрацю, зокрема, в ремонті та обслуговуванні танків «Леопард-2».
Канцлер Німеччини разом із міністрами прибув із візитом до Польщі вперше за шість років. Сам Шольц був у Варшаві востаннє 2021 року.
Чи змінила велика війна погляд Заходу на Україну та її минуле: дискусія істориків у Празі
Розв'язана Росією повномасштабна війна в Європі спричинила глобальний бум уваги до України. Але чи зрозумів Захід Україну? Чи переосмислив своє бачення минулого України і Росії? Чи приходить розуміння, що Росія нав'язала росіянам і світу сфальшовану версію історії країни? Що з цим робити? Про це у Празі дискутували чеський історик Давид Свобода та український історик і народний депутат Володимир В'ятрович.
Здавалося, на третьому році великої війни Росії і посиленої уваги до України, питання необхідності деколонізації погляду на українську історію не мало б викликати дискусії. Але дискусія триває.
На Заході українські дослідження досі сприймають із певним упередженням, а в деяких сусідніх країнах домінуює проросійський погляд на українську історію, зауважив Володимир В’ятрович. Його чеський колега, історик та україніст Давид Свобода – один із тих, хто бореться із цими упередженнями у Чехії, досліджуючи і поширюючи українську історію через призму України. Втім, за його словами, проблема викривленого сприйняття України за кордоном не зникає і є глибшою за невігластво.
Світовий банк: Україна перейшла до категорії країн із доходами вище середнього
Україна за підсумками 2023 році перейшла з категорії країн з доходом населення нижче середнього до категорії з доходом вище середнього. У країні, за даними Світового банку, ВВП зріс на 5,5% після падіння майже на 29% у 2022 році.
Світовий банк пов’язав перехід України до іншої категорії із скороченням чисельності населення, яке триває – більш ніж на 15% з лютого 2022 року. Реальне зростання також зумовлювалося зростанням будівельної діяльності – майже на 25%.
«Хоча українська економіка значно постраждала від вторгнення Росії, реальне зростання у 2023 році було зумовлене будівельною активністю (24,6%), що відображає значне збільшення інвестиційних витрат (52,9%), які підтримують зусилля України з відновлення після нинішніх руйнувань», – йдеться у висновках.
Читайте також: Українці – лідери серед іноземців, які купують житло у Польщі. Звідки гроші?
Разом з Україною до категорії країн з доходом населення вище середнього перейшли Алжир, Іран та Монголія.
Світовий банк також перевів Росію до категорії країн із високим рівнем доходів населення. За підрахунками банку, рівень валового національного доходу на душу населення в Росії минулого року становив 14 250 доларів США. Високий дохід, згідно з методикою, становить понад 14 005 доларів.
У 2022 році ВНД Росії був на рівні 12 830 доларів США – країна перебувала в категорії держав з валовим національним доходом вище середнього.
Світовий банк пов’язує зростання російського ВНД із значним зростанням військових витрат, зростанням торгівлі, фінансового сектору та будівництва. Ці чинники спричинили збільшення номінального ВВП майже на 11%.
Читайте також: За кермом вантажівки: де знайти жінок, які замінять на робочих місцях мобілізованих чоловіків
Крім Росії, в 2023 році до категорії країн з доходом вище середнього в категорію країн з високим доходом населення перемістилися Болгарія та Палау. Там економіка відновлюється після пандемії коронавірусу.
Єдиним регіоном, де ВНД знизився, стала Палестинська автономія, яка включає Західний берег річки Йордан і Смугу Гази. Регіон знову перейшов у категорію країн із доходом нижче середнього.
Валовий національний дохід включає вартість товарів і послуг, вироблених державою на своїй території протягом року, доходи, отримані громадянами з-за кордону, мінус доходи, вивезені іноземцями.
У РФ заочно арештували колишнього українського прем’єра Гройсмана та ексміністра Клімкіна
У Росії Басманний районний суд Москви заочно заарештував колишнього прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та ексміністра закордонних справ України Павла Клімкіна, повідомляє пресслужба московських судів.
Крім Гройсмана та Клімкіна, заочно заарештовані колишній міністр фінансів України Олександр Шлапак та генерал-лейтенант ЗСУ Ігор Довгань.
Їхніх публічних коментарів на даний момент немає.
Всіх їх звинувачують за статтею про «застосування заборонених засобів і методів ведення війни», вони оголошені РФ у міжнародний розшук. Телеграм-канал «Сирена» пише, що в розшук також оголошено заступника командувача сухопутних військ ЗСУ Олександра Нестеренка та заступника командувача військ оперативного командування «Південь» Владислава Ліщинського.
На початку травня в базі розшуку МВС РФ з’явилися картки Гройсмана та Клімкіна. Тоді не уточнювалося, за якими саме статтями їх розшукують.
На початку травня Москва оголосила у розшук президента України Володимира Зеленського, а також п’ятого президента України Петра Порошенка і низку колишніх українських урядовців.
Оголошення Росією у розшук українських діячів немає для України жодного юридичного чи політичного значення, заявив тоді у коментарі NV представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Андрій Юсов.
30 червня 2024 року набрала чинності нова постанова, яка регламентує оформлення та отримання документів українцями, які проживають за кордоном.
Це продовження дії експериментального проєкту затвердженого Кабінетом Міністрів України для надання адміністративних послуг українцям за кордоном, який влада України запровадила після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як зміни чекають на українців закордоном після 30 червня?
Чи треба їхати в Україну?
У затвердженій урядом постанові №648 йдеться про те, що чоловікам призовного віку, які перебувають за межами України, для оформлення паспортів, як внутрішнього, так і для виїзду за кордон, необхідно буде надавати оновлені облікові дані.
«Оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у зазначених осіб військово-облікових документів. Перевірка дійсності військово-облікових документів проводиться відповідно до законодавства», – йдеться у постанові.
При чому у постанові не вказуються жодні відомості про те, що для отримання закордонного паспорта чоловікам призовного віку потрібно буде повертатися в Україну.
Раніше 23 квітня 2024 року Кабмін ухвалив постанову, яка вносила зміни у експериментальний проєкт з надання послуг українцям закордоном, який скасовував доставлення закордонних паспортів чоловікам призовного віку за межі України.