За добу на фронті відбулось 120 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Протягом доби, 11 липня, на фронті відбулось 120 бойових зіткнень, йдеться у зведенні Генерального штабу станом на 8 ранку п’ятниці, 12 липня.
Українські військові кажуть, що кількість бойових зіткнень зменшилась у порівнянні з 10 липня – тоді їх було 147.
«На Харківському напрямку ворог продовжував активні дії. Загалом тут відбулося шість ворожих штурмів у районах Вовчанська та Глибокого. Окупанти залучали для підтримки авіацію», – зазначили у Генштабі.
Водночас у ЗСУ кажуть, що на Куп’янському напрямку кількість бойових зіткнень за добу склала сім. Сили оборони відбивали атаки у районах Синьківки, Вільшаної Харківської області і Берестового на Донеччині.
«Залежить від обставин». Прем’єрка Данії прокоментувала удари літаками F-16 вглиб Росії
Удари України по цілях на території Росії мають відповідати міжнародному праву. Про це в коментарі Радіо Свобода заявила прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, відповідаючи на запитання, чи поширюється дозвіл Данії використовувати її винищувачі Ф-16 для ударів по всій території Росії, чи лише частині.
«Не можна ставити це питання і чекати простої відповіді, тому що все залежить від обставин. Це має бути згідно з міжнародним правом. Але можна досягти цілей і за межами України – так», – зазначила Фредеріксен.
Коментуючи заяву українського президента Володимира Зеленського, що Україні потрібно щонайменше 128-м винищувачів, очільниця уряду Данії зазначила, що сподівається на мобілізацію зусиль партнерів.
Повітряні сили ЗСУ про останню атаку РФ: Старокостянтинів був основним напрямком удару
Російські сили ввечері 11 липня та вночі 12 липня атакували Україну крилатими ракетами та ударними безпілотниками, основний напрямок удару – Старокостянтинів, повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Микола Олещук.
За його даними, противник ввечері 11 липня атакував 5-ма крилатими ракетами повітряного базування типу Х-101 (пуски із Саратовської області РФ), а протягом ночі – 19-ма ударними БпЛА типу Shahed-131/136 та безпілотниками невстановленого типу із районів Приморсько-Ахтарськ, Курська область РФ
У Повітряних силах ЗСУ повідомили, що ракети збили у Хмельницькій, Сумській та Черкаській областях. Також сили ППО збили 11 «Шахедів» та безпілотників невстановленого типу у Миколаївській, Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Херсонській та Сумській областях.
Читайте також: Ціль №1: як Росія полюватиме на F-16 в Україні і що врятує літаки
«Решта вісім безпілотників локаційно втрачено. Імовірно, з метою перевантаження протиповітряної оборони, ворог використовує імітатори ударних БпЛА. Інформація щодо постраждалих та руйнувань не надходила», – написав він у телеграмі.
Російські війська не вперше спрямовують свої ракети та ударні дрони на Старокостянтинів Хмельницької області, де поблизу міста розташований військовий аеродром.
У Повітряних силах раніше заявляли, що «Старокостянтинів – під увагою ворога пильною завжди, в цьому напрямку летить багато БПЛА».
Остання російська атака відбувалася на тлі повідомлень, що Нідерланди та Данія перебувають у «процесі передачі» Україні американських винищувачів F-16. Повідомлялось, що українські військові розпочнуть літати на F-16 вже цього літа, але додаткові подробиці через міркування оперативної безпеки не надавались.
Через російський авіаудар по Харківщині є загиблі та постраждалі – ДСНС
США не змінили своєї позиції щодо далекобійних ударів по території РФ американською зброєю. Про це заявив радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван.
«Ми чітко висловили нашу позицію, яка полягає в тому, що у нас є політика здорового глузду щодо транскордонних ударів, коли Росія атакує з іншого боку кордону. Ми бачили, як це відбувається в Харкові; це потенційно може відтворюватися в інших районах цього кордону, наприклад, у Сумах. Але ми не санкціонували використання ATACMS для глибоких ударів по Росії», – заявив Салліван, якого цитує пресслужба Білого дому.
Читайте також: «Дискусії тривають»: у Держдепі США розповіли про обговорення дозволу Україні на далекобійні удари по РФ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дозвіл США щодо використання американської зброї для ударів по російських військових літаках на їхніх базах зможе захистити Україну від російських керованих авіабомб.
За його даними, Росія використовує щомісяця 3200-3500 КАБів, застосовуючи їх для атак українських населених пунктів і позицій українських військових. Зокрема, ці бомби інтенсивно застосовувалися під час російського наступу на північ Харківщини.
Раніше американське видання The Washington Post із посиланням на двох українських чиновників повідомило, що США дозволили Збройним силам України застосовувати американську зброю не більше ніж на 100 кілометрів углиб російської території.
Наприкінці травня Вашингтон дозволив Києву завдавати ударів по російських силах, які атакують Україну через кордон. Атакувати об'єкти на території Росії своєю зброєю Києву дозволили й інші західні країни, зокрема, Польща, Данія, Нідерланди.
США не змінили своєї позиції щодо далекобійний ударів по РФ – Салліван
США не змінили своєї позиції щодо далекобійних ударів по території РФ американською зброєю. Про це заявив радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван.
«Ми чітко висловили нашу позицію, яка полягає в тому, що у нас є політика здорового глузду щодо транскордонних ударів, коли Росія атакує з іншого боку кордону. Ми бачили, як це відбувається в Харкові; це потенційно може відтворюватися в інших районах цього кордону, наприклад, у Сумах. Але ми не санкціонували використання ATACMS для глибоких ударів по Росії», – заявив Салліван, якого цитує пресслужба Білого дому.
Читайте також: «Дискусії тривають»: у Держдепі США розповіли про обговорення дозволу Україні на далекобійні удари по РФ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дозвіл США щодо використання американської зброї для ударів по російських військових літаках на їхніх базах зможе захистити Україну від російських керованих авіабомб.
За його даними, Росія використовує щомісяця 3200-3500 КАБів, застосовуючи їх для атак українських населених пунктів і позицій українських військових. Зокрема, ці бомби інтенсивно застосовувалися під час російського наступу на північ Харківщини.
Раніше американське видання The Washington Post із посиланням на двох українських чиновників повідомило, що США дозволили Збройним силам України застосовувати американську зброю не більше ніж на 100 кілометрів углиб російської території.
Наприкінці травня Вашингтон дозволив Києву завдавати ударів по російських силах, які атакують Україну через кордон. Атакувати об'єкти на території Росії своєю зброєю Києву дозволили й інші західні країни, зокрема, Польща, Данія, Нідерланди.
Зеленський назвав договір, який підписали у Вашингтоні, «важливим досягненням»
Президент України Володимир Зеленський назвав «Український договір», який підписали на саміті НАТО у Вашингтоні, «важливим досягненням».
«Цей Український Договір, який ми укладаємо, виводить наші відносини на новий рівень – це важливе досягнення для України та всіх нас», – заявив він.
Зеленський нагадав, що минулого року учасники саміту НАТО у Вільнюсі зробили «дуже сильний крок» із декларацією G7 щодо безпеки для України.
«Я дякую президенту Байдену за його лідерство та всі зусилля, щоб наша співпраця у сфері безпеки була насиченою рішучими діями. Є 23 сильні угоди, і будуть угоди з іншими країнами. І ми маємо історично важливу угоду з безпеки зі Сполученими Штатами», – сказав він, зауваживши, що, серед іншого, все це допомогло Україні отримати необхідні системи ППО.
Читайте також: На саміті у Вашингтоні започаткували «Український договір» – його схвалили понад 20 країн НАТО
У Вашингтоні 24 лідери країн-членів НАТО та Україна схвалили «Український договір», що є частиною зобов’язань щодо довгострокової безпеки України. Серед іншого, підписанти зобов’язались, що «швидко і колективно» зібратись на найвищому рівні для узгодження кроків на підтримку України у разі можливого майбутнього нападу після завершення нинішніх бойових дій.
Президент CША Джо Байден заявив, що «Український договір» об’єднує понад 20 країн «в єдину, скоординовану та комплексну архітектуру» для підтримки України не лише зараз, але й на роки в майбутньому. За його словами, цей договір є «центральною частиною мосту» на шляху України до НАТО.
9-11 липня у Вашингтоні проходив саміт НАТО. Питання стримування агресії Росії і підтримки України було одними із головних.
Байден розповів, чим цінний «Український договір»
Президент CША Джо Байден заявив, що «Український договір» об’єднує понад 20 країн «в єдину, скоординовану та комплексну архітектуру» для підтримки України не лише зараз, але й на роки в майбутньому.
За його словами, у короткостроковій перспективі підписанти угоди продовжують постачати Україні зброю та боєприпаси, а також забезпечують необхідну підготовку, у середньостроковій – допомагають розбудувати «майбутні сили, які матимуть можливості як для захисту України, так і для стримування подальшої агресії».
«У довгостроковій перспективі, після закінчення цієї війни, якщо Путін колись спробує знову напасти, усі країни, які підтримали угоду, пообіцяли підтримувати Україну так само, як ми це робимо зараз. Як я казав раніше – ми будуємо міст до НАТО для України, шлях, який веде до членства. Цей договір є центральною частиною цього мосту», – заявив Байден.
У Вашингтоні 24 лідери країн-членів НАТО та Україна схвалили «Український договір», що є частиною зобов’язань щодо довгострокової безпеки України. Серед іншого, підписанти зобов’язались, що «швидко і колективно» зібратись на найвищому рівні для узгодження кроків на підтримку України у разі можливого майбутнього нападу після завершення нинішніх бойових дій.
США раніше пообіцяли, що на саміті НАТО у Вашингтоні Україна отримає так званий «міст» до членства в альянс.
На саміті у Вашингтоні започаткували «Український договір» – його схвалили понад 20 країн НАТО
У Вашингтоні на саміті НАТО президент CША Джо Байден оголосив про започаткування «Українського договору», що є частиною зобов’язань щодо довгострокової безпеки України.
Документ схвалили 24 лідери країн-членів альянсу.
Як повідомляється на сайті Білого дому, цей договір виконує обіцянку, яку президент Байден і ці країни дали у Вільнюсі в 2023 році, провести переговори з Україною щодо довгострокових двосторонніх угод про безпеку з метою підтримки України в її захисті зараз і стримування агресії в майбутньому як частини її шляху до членства в НАТО.
«Ми підтверджуємо, що безпека України є невід’ємною частиною безпеки євроатлантичного регіону і за його межами, і що ми маємо намір підтримувати Україну, доки вона не переможе російську агресію», – йдеться у документі.
Договір укладено з метою координації та прискорення колективних зусиль, спрямованих на задоволення всеосяжних потреб України у сфері безпеки.
Читайте також: Учасники саміту у Вашингтоні заявили про «конкретний» прогрес України на «незворотньому шляху» до НАТО
Крім того, підписанти зобов’язались, що «швидко і колективно» зібратись на найвищому рівні для узгодження кроків на підтримку України у разі можливого майбутнього нападу.
«У разі майбутнього збройного нападу Росії на Україну після завершення нинішніх бойових дій, швидко і колективно зібратись на найвищому рівні для визначення відповідних наступних кроків на підтримку України у здійсненні нею свого права на самооборону, закріпленого у статті 51 Статуту ООН, включаючи надання швидкої і сталої допомоги у сфері безпеки та накладення на Росію економічних та інших санкцій», – зазначається у договорі.
9-11 липня у Вашингтоні проходив саміт НАТО. Питання стримування агресії Росії і підтримки України було одними із головних.
ДСНС: кількість поранених через російські обстріли Донеччини зросла до 17
Кількість поранених через російські обстріли у Райгородку та Мирнограді зросла, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 11 липня.
«Сьогодні у другій половині дня окупанти завдали подвійного удару по житловому кварталу міста Мирноград Покровського району. Внаслідок обстрілів загинув один 15-ти річний хлопець та, за попередніми даними, поранень зазнали 13 людей, серед них 2 підлітків», – повідомляє відомство.
Обстріл також пошкодив житлові будинки, адміністративні будівлі, магазин, автомобілі та господарчі споруди. Рятувальники також ліквідували загоряння в п’ятиповерховому житловому будинку.
Читайте також: Херсон: рятувальник поранений через повторний російський удар
«Також, в селище Райгородок Краматорського району, через атаку зазнали поранень 4 людини, пошкоджено понад 10 будинків. Внаслідок обстрілу виникли пожежі двох господарчих споруд й легкового автомобіля. Пожежі ліквідовано», – додає ДСНС.
Російські війська обстріляли, зокрема, Мирноград та Райгородок 11 липня. Спершу обласна влада повідомляла про загалом близько 10 поранених на Донеччині. При цьому раніше було відомо про п’ятьох поранених у Райгородку. Також в області загинули троє людей, у тому числі 15-річний хлопець.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
У Києві 11 липня презентували фільм «Поверніть мене додому» авторства проєкту Радіо Свобода «Ти як?». Фільм зачіпає проблему примусово депортованих українських в’язнів, які опинилися в окупації на початку повномасштабного вторгнення – згодом, після звільнення територій, їх незаконно вивезли на російську територію.
Уже після завершення відбування терміну покарання повернутися додому для них стало складним завданням, адже Україна не може підтвердити їхні особи, й чоловіки тижнями, а то й місяцями очікують на кордоні в’їзду в країну.
На презентації стрічки були представники правозахисних і громадських організацій, міністр юстиції України Денис Малюська й один із героїв фільму, якому вдалося повернутися до рідного Києва після затяжного очікування на кордоні. За його словами, проєкт порушує важливу проблему, на яку не зважає суспільство.
«Коли росіяни захопили Херсон – ми в окупації просиділи дев’ять місяців, а після звільнення українською армією територій – ті забрали нас із собою в Росію в Краснодар… Адміністрация, ФСБшники – били, знущались, постійно пропонували російські паспорти, а за відмову – називали нацистом. Я просидів там сім з половиною місяців – при мені набирали «Вагнер»... Я не взяв російський паспорт із принципу, бо у мене на фронті гине чимало моїх друзів. Та хай би вони мене там завалили – я б не узяв російський паспорт», – розповів колишній засуджений і герой фільму Володимир Рачіба.
Скільки засуджених ще перебувають у депортації? Як українці намагаються повернутися додому через Грузію? І чи готові ексзасуджені йти захищати Україну? Про це авторка Мар’яна Сич розповіла у фільмі «Поверніть мене додому», режисером якого став Назар Питель.
Допрем’єрний показ стрічки відбувся 23 червня в Грузії в рамках міжнародного фестивалю «ZEG Tbilisi storytelling festival», де отримав схвальні професійні відгуки колег.
США оголосили про новий пакет допомоги Україні на 225 млн доларів – це батарея Patriot та боєприпаси
Сполучені Штати 11 липня оголосили про новий, 61-й пакет військової допомоги Україні за програмою PDA (Presidential Drawdown Authority, вміст передається одразу із запасів США) на суму 225 мільйонів доларів.
У пакеті є анонсована раніше батарея ППО Patriot, а також протиповітряні (NASAMS, Stinger) та протитанкові (TOW) ракети, артилерійські снаряди калібрів 105 і 155 міліметрів, боєприпаси до систем HIMARS та інше озброєння.
«Сполучені Штати продовжуватимуть працювати разом із приблизно 50 членами альянсу та партнерами, щоб гарантувати, що відважні захисники України отримають критичні можливості, необхідні для боротьби з російською агресією», – ідеться в повідомленні Білого дому.
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу на 95 мільярдів доларів для України, Ізраїлю й інших союзників США, зокрема, для України в розмірі близько 61 мільярда доларів.
Голосування відбулося після того, як демократи і республіканці дійшли згоди щодо законопроєктів після місяців незгоди частини республіканців із подальшою підтримкою США для України на тлі вторгнення Росії.
Залужний почав роботу на посаді посла у Великій Британії
Колишній головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний заступив на посаду посла України у Великій Британії – про це він повідомив 11 липня.
За словами Залужного, він вручив копії вірчих грамот віце-маршалу дипломатичного корпусу, акредитованого при Королівському палаці – очільниці структурного підрозділу з питань протоколу Міністерства закордонних справ королівства Вікторії Басбі.
«Перемога України у війні з російським агресором залишається головним пріоритетом моєї діяльності і діяльності Посольства», – заявив він.
Президент Володимир Зеленський у травні призначив колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного надзвичайним і повноважним послом України у Великій Британії.
Зеленський сподівається обговорити з Байденом «скасування всіх обмежень» для ЗСУ
Президент Володимир Зеленський у Вашингтоні зустрівся з президентом Сполучених Штатів Джо Байденом у рамках саміту НАТО 11 липня.
На початку зустрічі Байден заявив, що Україна «заслуговує на похвалу» за зупинку просування російських військ на Харківщині.
«Ви дали зрозуміти, що Росія не переможе в Україні, що Україна вистоїть. Я хочу, щоб ви знали, що ми будемо з вами на кожному кроці», – додав він.
Байден також заявив про черговий пакет безпекової допомоги Україні.
Зеленський подякував Сполученим Штатам за підтримку, зокрема, в посиленні української протиповітряної оборони.
«Я б хотів сьогодні поговорити про те, як ми можемо продовжити цю підтримку і обговорити з президентом, як ми можемо швидко та рішуче покласти край російському терору керованими авіабомбами – це велика проблема для нас. Звісно, нам потрібні швидкі кроки щодо скасування всіх обмежень для українських військових», – сказав президент України.
Він також висловив надію на підтримку США в організації другого Саміту миру до кінця 2024 року.
Раніше американське видання The Washington Post із посиланням на двох українських чиновників повідомило, що США дозволили Збройним силам України застосовувати американську зброю не більше ніж на 100 кілометрів углиб російської території.
Наприкінці травня Вашингтон дозволив Києву завдавати ударів по російських силах, які атакують Україну через кордон. Атакувати об'єкти на території Росії своєю зброєю Києву дозволили й інші західні країни, зокрема, Польща, Данія, Нідерланди.
Україна і Румунія уклали безпекову угоду
Україна та Румунія уклали двосторонню угоду про співпрацю у сфері безпеки, повідомив 11 липня Офіс президента України.
Згідно з договором, Румунія надасть Україні раніше обіцяну систему Patriot, підтримуватиме Київ із тією ж динамікою, що й упродовж 2022–2024 років, а також сприятиме швидкому транзиту всієї необхідної техніки своєю територією до України.
Крім цього, в угоді є пункти про співпрацю щодо зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні. Румунія допомагатиме Україні в розмінуванні Чорного моря і надаватиме підтримку через інструменти ЄС та НАТО.
«Румунія разом із партнерами допомагатиме навчальному центру F-16 для підготовки українських пілотів», – повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з румунським колегою Клаусом Йоганнісом.
Також у документі порушуються питання співпраці в різних галузях, серед яких розвідка, кібербезпека, санкції та відновлення України. Крім того, в угоді прописаний механізм екстреного реагування у разі повторної російської агресії проти України або значної ескалації.
Загалом Київ уже підписав близько двох десятків безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Норвегія та Канада оголосили про нові пакети військової допомоги Україні
Норвегія та Канада 11 липня оголосили про чергові пакети військової допомоги Україні.
Норвегія виділить Україні понад 90 мільйонів доларів на підтримку ППО, повідомив на саміті НАТО прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стере.
«Українцям потрібно більше протиповітряної оборони, щоб захистити своє населення від російських бомб і ракет», – наголосив він.
Канада на військову допомогу Україні виділить близько 367 мільйонів доларів, написав прем’єр-міністр країни Джастін Трюдо в соцмережі Х.
«Канада планує посилити оборону України, виділивши їй ще 500 мільйонів (канадських) доларів на військову підтримку», – написав він.
Трюдо також повідомив, що Оттава навчить ще більше українських льотчиків управлінню винищувачами F-16, але інших подробиць не навів.
Очільники урядів Норвегії та Канади цими днями разом із президентом України Володимиром Зеленським беруть участь у саміті НАТО у Вашингтоні. За підсумками консультацій глав держав у Північноатлантичному альянсі заявили про «конкретний» прогрес України на «незворотному шляху» до повної євроатлантичної інтеграції.
На Донеччині через обстріли РФ загинули троє людей, в тому числі дитина – ОВА
Упродовж усього дня 11 липня Донецька область перебуває під російськими обстрілами, загинули троє людей, поранені близько десятка, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін.
«У Мирнограді росіяни вбили 15-річного підлітка, поранили трьох людей, у тому числі 13-річну дівчину. Пошкоджено 18 будинків і адмінбудівлю. У Новоселівці Першій Очеретинської громади одна людина загинула і одна поранена. У Райгородку Миколаївської громади поранено п’ятьох людей, пошкоджено 10 будинків.Ще одну людину росіяни вбили в Сіверську і поранили одну в Лимані», – повідомив чиновник у телеграмі.
Вадим Філашкін наголосив, що «єдиний спосіб уберегтись – евакуація».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
РФ планувала вбивство керівника концерну Rheinmetall, який постачає зброю в Україну – CNN
Розвідка США виявила, що Москва планувала вбити Арміна Папперґера – виконавчого директора німецького концерну Rheinmetall, який виробляє артилерійські снаряди та танки та інші озброєння для України Про це 11 липня повідомляє американський телеканал CNN із посиланням на п’ятьох американських і західних чиновників.
«Коли американці дізналися про ці зусилля, вони повідомили про це Німеччині, чиї служби безпеки змогли захистити Папперґера та зірвати змову», – йдеться в публікації.
Посольство Німеччини у Вашингтоні відмовилося від коментарів, CNN також звернулася по коментар до російського посольства у США.
Представник Rheinmetall Олівер Гоффман відмовився від коментарів. «Необхідні заходи завжди вживаються після регулярних консультацій з органами безпеки», – сказав речник.
Наприкінці вересня 2023 року стало відомо, що Федеральне антимонопольне відомство Німеччини дозволило збройовому концерну Rheinmetall створити спільне підприємство з АТ «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром»), яке займатиметься обслуговуванням і випуском військової техніки на території України.
Спільне підприємство, як зазначили у Rheinmetall, базуватиметься у Києві. Спочатку співпраця буде зосереджена на технічному обслуговуванні й ремонті військової техніки, яку Україна отримала від Німеччини й інших партнерів.
У лютому 2024 року компанія Rheinmetall, найбільший європейський виробник боєприпасів, заявила про намір відкрити завод боєприпасів в Україні.
Україна на тлі повномасштабного вторгнення Росії намагається наростити власне виробництво зброї, щоби менше залежати від західних поставок озброєння.
Понад третина бойових зіткнень відбулася на Покровському напрямку – зведення Генштабу ЗСУ
На фронті з початку доби 11 липня загальна кількість наступальних та штурмових дій сил РФ зросла до 62, найбільше бойових зіткнень, як і раніше, фіксується на Покровському напрямку, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Покровський напрямок залишається найгарячішою точкою всієї лінії зіткнення. На цей час кількість ворожих атак тут зросла до 24. Окупанти, концентрують зусилля в районах Новоолександрівки та Прогреса, намагаються протиснути нашу оборону на напрямку за підтримки штурмової та бомбардувальної авіації, яка била по районах семи різних населених пунктів. Українські воїни міцно тримають зайняті рубежі і завдають ворогу відчутних втрат», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі ЗСУ додають, що на Харківському напрямку російські війська «здійснили три безуспішних штурмові дії в районах Вовчанська та Глибокого».
«Окрім того, ворог завдав сьогодні уже 14 авіаударів – скинув 28 КАБів. Постраждали райони восьми різних населених пунктів. Серед них Вовчанськ, Липці та Стариця», – вказано у зведенні.
Бойові дії також тривають на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Курахівському, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.