Лубінець каже, що звернувся в ООН щодо руйнування РФ «Херсонеса Таврійського»
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся в Організацію обʼєднаних націй стосовно руйнування Росією заповідника «Херсонес Таврійський» у окупованому РФ Севастополі. Про це він написав у телеграмі 24 липня.
Лубінець зазначив, що «Стародавнє місто Херсонес Таврійський» і його «Хора» внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО – це унікальна історико-археологічна пам’ятка Криму.
«Росіяни повністю знищили автентичну пам’ятку світового значення «Херсонес Таврійський». Там вони розпочали незаконні будівельні роботи на руїнах Херсонесу, фактично збудувавши нове істо – так званий історично-археологічний парк», – йдеться у дописі.
Лубінець додав, що багато археологічних знахідок фактично викрадені РФ та вивезені до російських музеїв.
Будівельні роботи на руїнах заповідника «Херсонес Таврійський» тривають практично від початку окупації півострова. У 2015-2016 роках забудовники загородили оглядовими майданчиками археологічні залишки, що були на поверхні: башти, стіни і колони. На місці давньої цитаделі поставили античний відкритий театр, що дало близько тонни навантаження на автентичні споруди.
У серпні 2021 року правоохоронні органи Автономної республіки Крим та Севастополя розслідували у 23 кримінальних справах понад 100 фактів знищення, руйнування чи псування пам’яток історії чи культури, незаконних археологічних робіт і вивезення культурних цінностей з півострова.
70,5% українців використовують у побуті українську мову – дані опитування
70,5% опитаних українців розмовляють вдома лише або переважно українською мовою. У 2015 році таких було 50%, а у 2006 році – 46%. Такі дані опитування, проведеного у червні київським Центром Разумкова.
Водночас розмовляють вдома лише або переважно російською 11% опитаних, у 2015 році таких було 24%, а у 2006 році 38%. Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18% (у 2015 році – 25%, у 2006 році – 15%).
Також зросла кількість українців, які спілкуються за межами дому (наприклад, на роботі, навчанні) лише або переважно українською – 72% опитаних, рік тому таких було 65%, а у 2015 році – 46%. Лише або переважно російською сьогодні спілкуються 8% опитаних, у 2015 році таких було 24%.
За результатами опитування, українську мову рідною назвали 78%, у 2017 році таких було 68%, у 2015 – 60%, а у 2006 – 52%. Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, у 2006 році таких було 31%, а у 2015 – 15%.
Лише 2% опитаних сказали, що погано розуміють українську мову і для них є проблемою спілкуватися нею. 69,5% респондентів, оцінюючи свій рівень володіння українською мовою, відповіли, що вільно нею володіють.
Опитування проводилося Центром Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року серед 2026 респондентів. Опитування методом face-to-face лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Через атаку з російського дрона поранена жителька Херсонщини – ОВА
Російська армія атакувала з безпілотника село на Херсонщині, повідомила обласна військова адміністрація 24 липня.
«Через скид вибухівки з дрону постраждала 63-річна жителька села Ромашкове Білозерської громади», – йдеться в повідомленні.
За даними обласної влади, в жінки вибухова та черепно-мозкова травми, а також уламкове поранення ніг. Її госпіталізували.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
«Готуємо новини» – Зеленський про забезпечення українських військових
Президент України Володимир Зеленський анонсує новини щодо забезпечення українських військових цього місяця.
«Сьогодні ж було кілька доповідей, які додають більш ясного розуміння і завдань, і потреб. Була доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка – про те, чого очікувати найближчим часом і якими можливостями обов’язково Україні треба скористатись. Також детально поговорили з міністром оборони України Рустемом Умєровим щодо забезпечення наших військових завдань на цей місяць. Готуємо новини», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський також розповів, що заслухав сьогодні доповіді щодо роботи ППО – закінчення тренування українських воїнів та розгортання Patriot в Україні.
Президент не уточнив, щодо якого забезпечення очікуються новини. Однак Україна очікує на прибуття західних винищувачів F-16. Західні партнери обіцяли, що літаки прибудуть вже цього літа.
Нідерланди та Данія 10 липня спільно зі США інформували, що перебувають у «процесі передачі» Україні американських винищувачів F-16. Повідомлялось, що українські військові розпочнуть літати на F-16 вже цього літа, але додаткові подробиці через міркування оперативної безпеки не надавались.
Розстріл поліцейських на Вінниччині: судитимуть двох військових, які допомагали підозрюваним – ДБР
Працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування стосовно двох військових, які допомагали переховуватись підозрюваним у розстрілі поліцейських на Вінниччині, йдеться у повідомленні пресслужби ДБР 24 травня.
Правоохоронці нагадали, що 20 квітня 2024 року підозрювані вирішили втекти за кордон та звернулись за допомогою до двох знайомих військовослужбовців.
«Не зважаючи на те, що всій країні було відомо, що батько та син розшукуються за вбивство правоохоронця, фігуранти відгукнулись та вирішили допомогти втікачам. Зокрема, один з них передав авто для втечі за кордон, а інший – поїхав забрати закордонні паспорти та мобільний телефон, які надалі передав нападникам», – вказано у повідомленні.
У ДБР зазначили, що затримали 24 квітня 2024 року одного з військовослужбовців, який сприяв втечі підозрюваних та самовільно залишив військову частину.
Він обвинувачується у самовільному залишення місця служби. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Інший військовий обвинувачується у приховуванні злочину. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.
20 квітня у Гайсинському районі Вінницької області працівники поліції зупинили для перевірки автомобіль, у якому перебували двоє чоловіків. Вони відкрили вогонь по поліцейських. Від отриманих поранень загинув 20-річний правоохоронець Максим Зарецький, його напарник був поранений.
21 квітня двоє чоловіків, підозрюваних у нападі, були затримані на Одещині. Як заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в цей же день, на момент сутички з поліцейськими вони перевозили в автомобілі гранати.
Державне бюро розслідувань повідомляло, що нападники самовільно залишили військову частину в Одеській області. Працівники ДБР повідомили затриманим про підозру у дезертирстві зі зброєю, здійснену в умовах воєнного стану (частина 4 статті 408 КК України).
ОГП: число жертв російського ракетного удару по Лозовій зросло
Кількість жертв ракетного удару РФ по Лозовій зросла до трьох, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
«На жаль, двох людей, чиї пошуки тривали на території підприємства у Лозовій, знайшли мертвими», – йдеться у повідомленні.
Раніше місцева влада повідомляла, що через російський удар по інфраструктурному об’єкту у Лозовій на Харківщині загинула людина, ще четверо постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
ДТЕК: в енергосистемі зменшився дефіцит – завтра графіки діятимуть лише 6 годин на добу
В українській енергосистемі відчутно зменшився дефіцит. У звʼязку з цим 25 липня в усіх областях будуть зменшені години застосування графіків відключень, повідомляє компанія ДТЕК.
«За вказівкою «Укренерго» графіки відключень завтра застосовуватимуться з 16:00 до 22:00», – наголосили енергетики.
Також в «Укренерго» повідомили, що сьогодні до 20:00 подовжене скасування обмежень у Львівській, Рівненській, Волинській, Херсонській, Закарпатській, Івано-Франківській, Вінницькій (частково), Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій (частково), Миколаївській, Одеській областях.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла, головна причина їх застосування – наслідки ракетних та дронових ударів РФ по українських електростанціях. За даними «Укренерго», втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку.
Кількість постраждалих внаслідок останнього удару РФ по Харкову зросла – Синєгубов
Кількість постраждалих унаслідок останнього російського удару по Харкову зросла, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На цю хвилину відомо про трьох постраждалих цивільних чоловіків», – написав він у телеграмі.
Російські війська завдали удару керованому авіаційною бомбою по району приватної забудови у Харкові. Cпочатку повідомлялось про двох постраждалих.
Сили РФ протягом дня атакують Харків. За даними місцевої влади, до цього було п’ять «прильотів» по місту, постраждали шестеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Міноборони: Чехія запустить другий проєкт із закупівлі боєприпасів для України
Чехія розпочинає другий проєкт із закупівлі боєприпасів для України під назвою «Ініціатива-2025», до якого залучать п’ять компаній із виготовлення зброї. Про це в інтервʼю чеському виданню Deník N повідомила міністерка оборони країни Яна Чернохова.
«Це природнє продовження вже діючого механізму. Крім того, чим раніше донори виділять кошти, тим швидше наші компанії підпишуть довгострокові контракти», – сказала міністерка.
Чернохова зазначила, що Чехія знову виступить у якості посередника між донорами – європейськими країнами та п’ятьма збройовими компаніями, які вже постачали боєприпаси в рамках першої чеської ініціативи.
За даними видання, у другому проєкті візьмуть участь п’ять компаній: Czechoslovak Group, STV Group, Omnipol, Colt CZ Group SE та збройова компанія DSS.
Напередодні міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що Україна в липні й серпні отримає ще 100 тисяч боєприпасів у рамках чеської ініціативи з закупівлі снарядів. За його словами, наразі до ініціативи приєдналися 18 країн, 15 із них уже виконали свої обіцянки і зробили свій внесок. Це означає, що є достатньо коштів для того, щоб до кінця року поставити в Україну 500 тисяч боєприпасів.
У лютому президент Чехії Петр Павел оголосив, що Чехія збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Згодом він анонсував, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. У травні Павел повідомив, що в ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
Наприкінці червня стало відомо, що боєприпаси, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надійшли в Україну. Міністерка оборони Яна Чернохова тоді повідомила, що йдеться про 50 000 одиниць боєприпасів, а мета – доставити в Україну 500 000 боєприпасів цього року.
Росія спрямувала на окуповані території новий склад священників, повідомив днями Центр національного спротиву. За даними підпілля, вони будуть опікуватись шпиталями, підтримувати поранених російських військових, а також агітувати їх повертатися на передову.
Крім того, російські священники будуть проводити служби у церквах для місцевих жителів, де закликатимуть підтримувати війну і перекладатимуть відповідальність за неї на Україну.
Як Росія використовує релігію на окупованих територіях, як російські силовики поводяться зі священнослужителями та іншими місцевими жителями? Про ситуацію в окупації та особистий досвід в інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповів настоятель Святопокровської парафії Православної Церкви України з Херсона, протоієрей Сергій Чудинович.
Під час російської окупації Херсона у 2022 році Чудинович залишався в місті і продовжував свою діяльність у церкві, яка розташовувалась у мікрорайоні Карабел (Острів). 30 березня 2022 року стало відомо про його викрадення військовими РФ. Згодом чоловіка відпустили. Окупанти намагалися схилити його до співпраці, але український священник відмовився, через що зазнав тортур.
«Зло завжди маскують під хороше»
Чудинович розповів, як РФ використовує релігію, щоб працювати з місцевим населенням, та наскільки взагалі ця сфера в Росії пов'язана з владою.
– Зв'язок абсолютний і прямий. Річ у тім, що релігійний чинник, вплив, в діяльності окупантів є наступним після силового і агресивного способу домогтися свого. І от як заходить інформація? Спочатку вона завжди заходить під виглядом чогось хорошого. Зло завжди маскують під хороше і заводять стару пісню про головне, що «Мір, дружба, браття, єдиная купель хрещення», натякаючи на Володимирове хрещення у Києві, а ми один народ, значить, ми тут, якби, маємо право, це наше коріння. Хоча, насправді, все це не так. Вони використовують саме церкву, бо до церкви у людей, як не крути, довіри багато. Я не можу сказати найбільше, але багато, дуже багато.
На Полтавщині горів склад, через вибухи була евакуація людей – влада
На Полтавщині у Котелевській громаді виникла пожежа в складському приміщенні, яку супроводжували вибухи, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
З огляду на безпекові питання він не став повідомляти деталі. Наразі правоохоронці проводять необхідні слідчі дії, щоб встановити причини надзвичайної ситуації.
«Через масштаб пожежі були евакуйовані люди з сусідніх домогосподарств. Рятувальники ліквідували наслідки займання. Є пошкодження цивільної інфраструктури. Постраждалих серед населення немає. Людям, чиї будинки пошкоджені, буде надана допомога», – написав Пронін у телеграмі.
У Полтавській області сьогодні кілька разів оголошувалася повітряна тривога. Вранці в Полтавському районі було чути звуки вибухів. Але, за даними постраждалих, постраждалих і пошкоджень інфраструктури не було.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони, зокрема Полтавщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Сили РФ КАБом вдарили по Харкову, є постраждалі – мер
Російські війська завдали удару керованому авіаційною бомбою по район приватної забудови у Харкові, є постраждалі, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Удар КАБом по майже центральній частині міста. Район приватної житлової забудови. Є постраждалі», – написав він у телеграмі.
Російські війська протягом дня атакують Харків. За даними місцевої влади, до цього було п’ять «прильотів» по місту, постраждали шестеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Rheinmetall отримав замовлення на будівництво в Україні заводу боєприпасів
Німецький концерн Rheinmetall отримав від українського уряду замовлення на будівництво заводу з виробництва боєприпасів, повідомив оборонний концерн 24 липня.
«Замовлення наголошує на довірі до експертизи та виробничих можливостей Rheinmetall», – сказав генеральний директор компанії Армін Папперґер.
Замовлення передбачає повне технічне оснащення заводу до введення в експлуатацію. Будівництво буде завершене впродовж кількох років, а виробництво боєприпасів розпочнеться впродовж 24 місяців. За експлуатацію заводу відповідатимуть спільно Rheinmetall та його український партнер.
4 грудня 2023 року стало відомо, що Rheinmetall отримав замовлення на виробництво і постачання Україні артилерійських снарядів на суму близько 142 мільйонів євро, ці боєприпаси будуть поставлені у 2025 році.
17 лютого 2024 року Rheinmetall інформував, що відкриє в Україні завод із виробництва артилерійських боєприпасів.
Російські військові знову обстріляли Харків, під ударом промислова зона – влада
Російські військові вдень 24 липня завдали чергового удару по промисловій зоні Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«П’ятий «приліт» по місту за сьогодні і знову по промисловій зоні. Щодо постраждалих та руйнувань іде уточнення», – написав мер Харкова о 14:17.
«Знову приліт у Холодногірський район Харкова. На цю хвилину постраждалих немає», – відзначив о 14:27 голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
За словами Синєгубова, під час ранкового російського обстрілу Харкова ракетою «Іскандер-М», сили РФ влучили по житловому масиву в одному з мікрорайонів. Зокрема, там був зруйнований офіс організації, яка займається гуманітарним розмінуванням, зазначив голова ОВА.
Загалом зранку в Харкові, за його даними, постраждала цивільна інфраструктура, автомобілі, вибиті вікна житлових будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
МВС: війська РФ атакували рятувальників на Херсонщині
Російські війська атакували автомобіль рятувальників у передмісті Херсона, повідомила пресслужба Міністерства внутрішніх справ у фейсбуці.
«Вдень в передмісті Херсона після скиду вибухівки з дрона загорівся житловий будинок. За викликом приїхав пожежно-рятувальний підрозділ та розпочав пожежогасіння. Через деякий час ворог здійснив обстріл біля місця, де працювали вогнеборці», – йдеться у дописі.
Зазначено, що рятувальники не постраждали, а уламками пошкоджено пожежний автомобіль.
За даними ДСНС, станом на квітень цього року від початку широкомасштабного вторгнення Росії загинув 91 працівник Державної служби з надзвичайних ситуацій, 348 рятувальників були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Інакше ми всі загинемо». Залужний у Лондоні звернувся до Заходу – головне
Валерій Залужний – колишній головнокомандувач Збройних сил України, генерал у відставці – вперше публічно виступив в якості українського посла у Великій Британії. Залужний взяв участь у конференції Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) з питань війни у Лондоні і скористався цією нагодою, аби закликати Захід бути готовими до захисту від таких агресивних тираній, як Росія. Промова посла отримала неоднозначні відгуки. Що сказав Залужний та що той почув – у матеріалі Голосу Америки.
«Тиранам війна буде потрібною постійно»
Посол Залужний, який від початку відкритого російського вторгнення до лютого 2024 року був головнокомандувачем Збройних сил України, у своїй промові закликав партнерів поєднати український досвід і можливості з ресурсами Заходу, щоб вибудувати протидію агресивним тиранам.
«Тиранам війна буде потрібною постійно для внутрішнього користування як інструмент утримання влади», – наголосив він, звертаючи увагу на Росію Володимира Путіна.
Разом із Валерєім Залужним, який був провідним учасником конференції (RUSI), у заході також брав участь британський міністр оборони Джон Гілі, начальник штабу оборони британських збройних сил адмірал Тоні Радакін та інші посадовці й фахівці.
Український посол наголосив лондонській аудиторії, що напад Росії на Україну може бути прелюдією до втягування світу в Третю світову війну, бо «зло поруч, і воно прийшло вбивати».
«Насамперед воєн необхідно уникати! Але якщо війна все ж таки прийде, необхідно бути до неї готовим», – подав Залужний головний висновок з багаторічного українського досвіду протистояння агресору.
Найскладнішою і найважливішою складовою готовності до війни він назвав «готовність суспільства, що ґрунтується на чесній і прозорій комунікації між урядом і людьми».
«Суспільство має погодитися тимчасово відмовитися від цілої низки свобод заради виживання. Сучасні війни, на жаль, тотальні. Вони потребують зусиль не лише армії, а й суспільства загалом. Мобілізувати суспільство можуть і повинні політичні діячі… Таким чином, готовність до війни буде визначатися не лише готовністю армії до відбиття агресії, а й готовністю суспільства до протистояння ворогу», – сказав український посол.
Валерій Залужний наголосив, що ціною життів «багатьох своїх синів і дочок», починаючи з холодної ночі 24 лютого 2022 року, Україна отримала «шанс продовжити споконвічну боротьбу» і «шанс перемоги».
«Але це був лише початок. Зовсім скоро ми зрозуміли, що витримати удар, дати гідну відсіч ворогу – це лише початок складнішого етапу протистояння», – застеріг колишній український командувач.
Він назвав російсько-українську війну «війною перехідного періоду», досвід якої буде «визначати обриси війн» 21 сторіччя і додав: «Ми, українці, своєю кров'ю та спрагою до перемоги формуємо нові лекала нової війни. Війни, яка буде війною майбутнього».
Залужний зазначив, що успіхи у війні сьогодні чи завтра вимагає нових підходів і нових технологій, «інакше ми всі загинемо».
У Криму будують укріплення біля Керченського мосту – фото
У Керчі зафіксували роботи зі зведення укріплень біля Керченського мосту, що сполучає окупований Крим із Росією.
За повідомленням кореспондента проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, в акваторії Керченської протоки видно плавучий кран.
Кількість барж, якими Росія намагається захистити Керченський міст від українських морських дронів, побільшало, стверджують очевидці.
Напередодні аналітик відділу досліджень зовнішньої й оборонної політики Американського інституту підприємництва Бреді Афрік, посилаючись на супутникові знімки, повідомив, що російська влада продовжує збільшувати кількість барж біля Керченського мосту для його захисту.
За даними Центру журналістських розслідувань, Росія почала будувати надводний захист Керченського мосту 7 травня і продовжує це робити нині. Вона облаштовує ешелоновану систему бонових загороджень для захисту від атак.
Наприкінці червня повідомлялося, що російські сили встановили другу лінію бонових загорож біля Керченського мосту з 21 баржі і кілька місяців у районі основи Керченського мосту монтують, ймовірно, пірси.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю британському виданню The Guardian, оприлюдненому 24 липня, відмовився назвати терміни можливого знищення Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів з Росією, але наголосив, що Київ планує повернути Крим. «Це реально. Звичайно, це велика військова таємниця», – сказав генерал.
Військові РФ атакували інфраструктурні обʼєкти в Харкові й Лозовій, поранені три людини – влада
Російські війська вкотре атакували Харків, вдаривши вдень 24 липня ракетами по інфраструктурному обʼєкту, повідомила місцева влада.
«На місці влучання – сильна пожежа. Щодо постраждалих і руйнувань інформація уточнюється», – написав у телеграмі міський голова Ігор Терехов.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов додав, що на цей час – без постраждалих, огляд місця влучання триває.
Він також повідомив, що «за щойно отриманою інформацією» у Лозовій на Харківщині російські військові атакували інфраструктурний об’єкт, внаслідок чого постраждали три людини, ще чотирьох шукають.
За словами Синєгубова, під час ранкового російського обстрілу Харкова ракетою «Іскандер-М», сили РФ влучили по житловому масиву в одному з мікрорайонів. Зокрема, там був зруйнований офіс організації, яка займається гуманітарним розмінуванням, зазначив голова ОВА.
Загалом зранку в Харкові, за його даними, постраждала цивільна інфраструктура, автомобілі, вибиті вікна житлових будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Посли ЄС схвалили виділення Україні 4,2 мільярда євро у рамках Ukraine Facility
Посли Європейського союзу 24 липня, схвалили виділення для України 4,2 мільярда євро у межах програми Ukraine Facility, повідомляє угорське головування у Раді ЄС у соцмережі Х.
«Сьогодні посли затвердили перший транш у рамках Українського плану Положення про кредитний фонд Ukraine Facility, відкривши шлях для переведення майже 4,2 мільярда євро на підтримку відновлення, реконструкції та модернізації України», – йдеться у повідомленні.
Вказано, що наступним кроком Рада ЄС перейде до письмової процедури.
Раніше Єврокомісія погодила надання Україні близько 4,2 мільярда євро в рамках програми Ukraine Facility.
У травні Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років. Цей крок дозволив розпочати регулярні виплати в рамках Фонду для України на 50 мільярдів євро.
Україна вже отримала два транші в рамках Ukraine Facility. Прем’єр України Денис Шмигаль заявляв, що загалом цього року Київ очікує в межах цієї програми отримати 16 млрд євро.
«Чому я не покликала її до себе вниз?!» Історія загиблої під час обстрілу Києва лікарки з Донеччини
Внаслідок російської ракетної атаки по Києву 8 липня загинуло 33 людини. Дев'ятеро із них – це лікарі й пацієнти філії приватної мережі клінік ADONIS на лівому березі столиці. Внаслідок удару в будівлі знесло четвертий поверх. Саме там був кабінет старшої медичної сестри Тетяни Шарової. Родина, яка втекла від російської окупації з рідної Макіївки Донецької області, втратила матір під час обстрілу агресором Києва.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) рідні й колеги загиблої медикині розповіли, якою була Тетяна, про що говорила за кілька хвилин до загибелі та що родина пережила в окупації в 2014 році.