У шести населених пунктах Донеччини запровадили примусову евакуацію дітей – уряд
У шести населених пунктах Донецької області через безпекову ситуацію запровадили примусову евакуацію дітей, повідомило 31 липня Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Відповідне рішення погодили члени Координаційного штабу з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану на засіданні під головуванням віцепрем’єр-міністерки Ірини Верещук, йдеться в повідомленні.
«Учасники Коордштабу одноголосно підтримали проведення обов’язкової евакуації у примусовий спосіб дітей з їхніми батьками або іншими законними представниками з окремих населених пунктів Донецької області. Загалом планується евакуювати 21 дитину з їхніми батьками або іншими законними представниками», – заявили у міністерстві.
За повідомленням, у більш безпечних регіонах евакуйовані діти разом із особами, які їх супроводжуватимуть, будуть забезпечені безкоштовним прихистком, гуманітарною допомогою, психологічною підтримкою.
Переліку населених пунктів у Мінреінтеграції не навели.
Раніше сьогодні голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомив, що російські війська за минулу добу 20 разів обстріляли населені пункти Донеччини, внаслідок чого загинула одна людина, четверо – були поранені. З лінії фронту, за його словами, евакуювали 450 людей, у тому числі 30 дітей.
«Погрожувати Україні – це сумнівний шлях» – Шмигаль про переговори з премʼєром Словаччини Фіцо
Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль протягом останніх тижнів мав кілька розмов з премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, під час яких йшла мова щодо транзиту російської нафти. Про це очільник українського уряду 31 липня написав у своєму телеграмі.
Шмигаль зазначив, що Україна наполягає на необхідності максимальної відмови від російської нафти, а Євросоюз дозволив Словаччині та ще низці країн використовувати російську нафту за умови, що країни будуть активно розбудовувати альтернативні канали постачання.
«Україна залишається надійним транзитером для всіх країн, які цінують свободу та верховенство права. Ми беззаперечно виконуємо Угоду про асоціацію з ЄС. Так буде і надалі», – йдеться у повідомленні.
Щодо Словаачини, український політик запевнив, що санкції, запроваджені РНБО України, не становлять загрози для енергетичної безпеки країни та Європи загалом, саме тому їх скасування не є предметом обговорення.
«Словаччина – наш надійний партнер, від якого ми не очікуємо шантажу або погроз. Бо погрожувати Україні, яка захищається від агресора, заради того, щоб держава-терорист продовжувала заробляти свої криваві надприбутки – це сумнівний шлях», – заявив Шмигаль.
За словами премʼєра, під час розмови політики домовилися про чергову міжурядову зустріч у жовтні, де продовжать діалог щодо транзиту російської нафти.
«Впевнений, ми знайдемо взаємовигідні рішення для України, для Словаччини, для Європи», – резюмував Шмигаль.
26 липня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо повідомив, що поділився з українським колегою «технічним рішенням» щодо відновлення транзиту нафти російського «Лукойлу» українською територією. 21 липня Фіцо також повідомляв, що провів розмову з головою українського уряду Денисом Шмигалем під час якої розкритикував санкції проти російської компанії «Лукойл».
В Українському уряді тоді ці розмови не коментували.
Україна запровадила санкції проти російської компанії «Лукойл» ще 2018 року, а цього року посилила їх, припинивши транзит її нафти до Угорщини і Словаччини, зокрема.
Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто назвав рішення «неприйнятним і незрозумілим, особливо з боку країни, яка прагне приєднатися до ЄС, особливо з урахуванням імпорту Україною електрики з Угорщини». Будапешт хоче якнайскорішого відновлення постачання «Лукойлу», від якого отримує близько 2-х мільйонів тонн нафти на рік. Це третина загального імпорту Угорщини, й альтернативних маршрутів, окрім як через Україну, немає.
Близько 2,5 мільйонів тонн на рік від «Лукойлу» також отримує Словаччина, що дорівнює 45 відсоткам її імпорту. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо попередив, що українські санкції проти «Лукойлу» можуть поставити під загрозу постачання словацького дизельного палива в Україну.
Угорщина і Словаччина звернулися до ЄС з проханням допомогти переконати Україну відновити транзит великого російського постачальника нафти «Лукойл» до Східної Європи.
Лубінець: український полонений Іщенко помер 9 днів тому, Росія про це не сповістила
Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець 31 липня прокоментував повідомлення про смерть українського військовополоненого Олександра Іщенка.
«Дізнався про смерть захисника Маріуполя 55-річного Олександра Іщенка, якого росіяни судили за надуманою статтею і утримували у слідчому ізоляторі на території РФ. Зі слів доньки Захисника України, він помер 9 днів тому. Проте українську сторону ніхто про це офіційно не сповістив. Також не було офіційного повідомлення про причину смерті громадянина України», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
Лубінець додав, що звернувся до російської уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової із терміновим листом, «аби вона розібралася у трагічній смерті військовополоненого» і повідомила про обставини і причину смерті Іщенка.
Пресслужба Москалькової наразі не коментувала ситуацію.
Український омбудсман також зазначив, що також звернувся до Міжнародного комітету Червоного хреста та ООН, щоб ці організації зафіксували факт загибелі військовополоненого і звернули увагу на умови утримання українських полонених захисників.
«Україна вимагає, аби РФ неухильно дотримувалася Женевських конвенцій – надавала необхідну медичну допомогу, створила змішану медичну комісію, аби це дало змогу репатріювати всіх тяжкохворих та тяжкопоранених», – заявив Лубінець.
Він також нагадав, що держава, яка утримує полонених, відповідає за поводження з ними.
Раніше російські медіа повідомили про смерть українського полоненого Олександра Іщенка, який служив у бригаді «Азов». За повідомленнями, про це заявив адвокат під час засідання Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону.
За даними російських медіа, йдеться про справу, в якій російська влада переслідує 23 українських полонених. Серед них дев’ять жінок, більшість із них – кухарки, які готували їжу для військовослужбовців «Азова».
Російська правозахисна організація «Меморіал» визнала обвинувачених у цій справі політв’язнями. На думку правозахисників, рішення Верховного суду Росії про визнання полку «Азов» (наразі – бригада «Азов») терористичною організацією неправомірне, а отже, неправомірні та звинувачення щодо «терористичних» статей на підставі причетності до цього підрозділу. Більше того, рішення було ухвалене лише 2 серпня 2022 року, вже після затримання полонених, йдеться у публікації правозахисного проекту.
У Харкові та області зафіксовано близько 40 випадків підпалів авто військових – ОВА
У Харкові та області зафіксовано близько 40 випадків підпалів авто військових, розповів в ефірі телемарафону 31 липня голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, поліція встановила особи всіх паліїв – це переважно молодь віком від 12 до 18 років.
«Вони через телеграм-канали отримують повідомлення від спецслужб РФ, які пропонують за винагороду здійснити підпал того чи іншого обʼєкта. За це обіцяють від 20 до 40 тисяс гривень. Звертаюсь до батьків із проханням приділяти більше уваги дітям під час їхнього перебування в соцмережах, щоб вони не ставали заручниками подібних злочинів та ворожої пропаганди», – розповів Синєгубов.
У червні Національна поліція повідомляла, що російські спецслужби з метою дестабілізації ситуації в Україні заохочували неповнолітніх за гроші палити автомобілі військовослужбовців ЗСУ.
Після цього правоохоронці повідомляли про затримання підозрюваних у підпалі автомобілів військових у різних регіонах України, зокрема на Київщині, у Львові, Одесі і Харкові.
Міноборони запустило платформу ПартнерMOD, щоб залучати постачальників тилового майна для ЗСУ
Міністерство оборони України презентувало нову платформу «ПартнерMOD», яка має полегшити співпрацю з виробниками та постачальниками тилового майна для Збройних сил України, а також, на думку міністерства, зменшить корупційні ризики.
Презентація платформи відбулася у середу, 31 липня, в Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
У оборонному відомстві кажуть, що сайт має стати ключовим інструментом для збільшення кількості постачальників і залучення нових учасників ринку. Також платформа має забезпечити прозорість в процесі підготовки та участі у тендерах «Державного оператора тилу».
За словами міністра оборони Рустема Умєрова, цифровізація процесів «ускладнює можливості незаконних схем», також Міноборони прагне зробити процедури закупівель прозорими та зрозумілими для усіх.
«Коли є портал, він дає доступ до ширшого кола постачальників, підвищується якість і різноманітність майна. І якщо це буде автоматизовано, воно забезпечує своєчасне постачання всіх товарів. Яка взаємодія з бізнесом? Ми запрошуємо до співпраці всі українські і міжнародні компанії, які готові запропонувати якісну продукцію. Цей портал може забезпечити вам зручний і прозорий механізм взаємодії з Міноборони», – зазначив Рустем Умєров.
Повідомляється, що на сайті «ПартнерMOD» постачальники та виробники можуть залишити заяви для перевірки чи отримання акту відповідності речового майна, випробування виробу або ж отримати розʼяснення. Також на сайті є вкладка «Корисна інформація».
«Нарешті, на всі ваші стандартні питання, які є у кожного виробника, ви можете отримати відразу всі відповіді. Тут є всі технічні описи, вони актуалізовані. Якщо ви бачите на сайті технічний опис, умовно, на тент універсальний – це останній технічний опис, згідно з яким ви можете розробити свій зразок і подати його», – пояснила заступниця директора Департаменту політики закупівель Наталія Куровська.
Основна мета платформи – показати, які кроки може зробити кожен постачальник, щоб стати партнером Міністерства оборони, розповідає заступник міністра оборони Дмитро Кліменков.
«На сайті можна, найголовніше, побачити правила: які документи я маю подати? Які технічні вимоги до товару? Що я маю змінити, щоб мій товар пройшов на торги і мав можливість приймати участь в тендері? Це основне – документи, правила і відповіді, які виникають при кожних торгах. Наше завдання буде швидко комунікувати, швидко давати відповідь», – каже Кліменков.
І додає, після запуску «ПартнерMOD», очікують підвищення конкуренції більше ніж на 20%. Відповідно – підвищення якості.
Також, за словами Кліменкова, корупційні ризики зменшаться за рахунок «відсутності ручного управління».
«Ми прибираємо цей людський фактор як можна більше і впроваджуємо зрозумілі процеси. Ці процеси не є щось інноваційне, це норма, на них вже працює весь цивілізований світ. Ми впевнені, що воно дасть свій ефект. В першу чергу це зниження корупційних ризиків. Тому що не потрібно буде дзвонити, не потрібно буде щось зʼясовувати, домовлятися і так далі. Тому що все має бути вже зафіксовано в цифрі», – зауважив Кліменков.
Заступник головнокомандувача ЗСУ Андрій Лебеденко зазначив, що платформа також допоможе уникнути ризиків, які повʼязані з неякісними або неналежними постачаннями.
Як стверджують представники Міноборони, для розробка цієї платформи не використовували бюджетні кошти – її створення профінансували партнери України.
Із грудня 2023 року в Україні запрацювала нова агенція – «Державний оператор тилу», яка займається закупівлями для армії й фактично є посередником у комунікації військових частин і постачальників.
9 травня 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабінет міністрів змінює підходи до оборонних закупівель. За його словами, оборонні закупівлі будуть розділені на дві групи. До першої входять зброя, техніка, інші товари оборонного призначення – інформація про них залишиться закритою. Друга група – це, зокрема, продукти харчування.
Дані про вхід російських військ до Торецька не відповідають дійсності – голова МВА
Торецьк на Донеччині залишається вільним, заявив голова міської військової адміністрації Василь Чинчик у ефірі телемарафону 31 липня.
«На жаль, ворог веде також інформаційні війни, і я підтверджую, що місто Торецьк залишається вільним українським містом, яке просто потерпає від нищівних обстрілів з боку агресора. Але місто вільне, воно українське», – заявив Чинчик.
Він назвав повідомлення про нібито вхід російських військ до міста спробою дестабілізувати інформаційний простір як у самій громаді, так і в цілому в Україні.
«ЗСУ вдалося зупинити активні бойові дії, які з боку ворога просувалися, вони зараз стримуються і, згідно з останніми даними, видно, що ЗСУ докладають всіх зусиль, щоб ворог мінімально міг захоплювати наші території в адміністративних межах Торецької громади», – додав Чинчик.
Раніше в російських медіа з’явилися твердження про те, що російські підрозділи нібито увійшли до Торецька.
Торецьк регулярно зазнає російських атак – зокрема, напередодні там загинув цивільний, ще один зазнав поранення.
На підступах до Торецька армія РФ щодня втрачає сотні солдатів, але зараз російські війська вже впритул наблизитися до міста і є висока загроза оточення українських сил. Окрім Торецька, окупаційні війська ведуть найзапекліші наступи в районі стратегічно важливого міста Покровська в Донецькій області. Про це пише Reuters.
Російські окупаційні сили завершили будівництво 70-кілометрової ділянки дороги, яка має сполучити Херсонщину з Кримом, повідомив у кінці липня російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін. За його словами, ділянка ця розташована між селищем Новотроїцьким Генічеського району і Чаплинкою. Вона проходить через 17 населених пунктів. За задумом окупантів, дорога є частиною альтернативного шляху до окупованого півострова. Вони планують, що цей маршрут пройде також через Маріуполь і Таганрог.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я» вирішив дізнатися, які дороги окупанти вдосконалюють на захоплених територіях півдня? Які ще об'єкти інфраструктури планують побудувати в окупації? Як це впливає на логістику російської армії у регіоні, і чи можливо її порушити?
У червні цього року призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо повідомив, що в регіоні відремонтували понад 100 кілометрів асфальтової дороги до Криму через КПП «Армянськ» та «Перекоп». Це дозволить розвантажити пункт пропуску «Джанкой» та покращити транспортне сполучення з півостровом, вважає він.
Водночас в окупованому Криму наголошують на тому, що сухопутний маршрут є начебто безпечним. Голова так званої асоціації вантажних перевізників та експедиторів Криму Анатолій Цуркін у червні цього року повідомив, що за останній рік жодної військової пригоди на території цього автошляху не сталося.
Безпека на кордоні та в повітряному просторі: Збройні сили Польщі оголосили дві військові операції
З 1 серпня Збройні сили Польщі розпочинають дві нові військові операції, спрямовані на зміцнення національної безпеки на східному кордоні країни та в повітряному просторі Польщі.
«Операції під назвою «Безпечне Підляшшя» та «Східна зоря» є відповіддю на зростаючі загрози, спричинені міграційним тиском з боку білоруського режиму та триваючою військовою агресією Росії проти України, що супроводжуються повітряними атаками на її західні регіони», – повідомило в мережі X оперативне командування Збройних сил Польщі.
За інформацією військових, операція «Безпечне Підляшшя» покликана збільшити ефективність захисту від нелегальної міграції на східному кордону Польщі. У цій операції передбачена участь 17 тисяч польських військових.
«Солдати польської армії підтримуватимуть дії Прикордонної служби і поліції, протидіючи нелегальному перетину кордону в місцях, не призначених для цього», – пише оперативне командування.
Повідомляється, що операція «Східна зоря» збільшить операційні можливості проти загроз безпеці повітряного простору країни. Вона охоплюватиме територію східної та північно-східної Польщі.
«Операція буде проводитися шляхом постійного моніторингу повітряного простору, реагування на виявлені порушення, співпраці з союзниками в повітрі і на землі та регулярних тренувань військовослужбовці», – йдеться у дописі.
На початку червня премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив про розгортання вздовж кордону буферної зони шириною 200 метрів і довжиною 60 кілометрів, забороненої для всіх, крім поліції.
17 липня під час пресконференції міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк заявив, що запровадження у червні буферної зони має позитивні наслідки, оскільки кількість спроб нелегального перетину польського кордону зменшилася.
Раніше Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали Європейський Союз побудувати лінію оборони вздовж кордону блоку з Росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
«Це найшвидший шлях до перемоги». США можуть дати дозвіл на удари в глибині Росії?
Про дозвіл Україні бити по цілях вглибині Росії, бодай потенційний дозвіл, політики говорять вже давно. Зокрема після обстрілу дитячої лікарні Охматдит і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у Брюсселі під час зустрічі з міністрами закордонних справ ЄС у Брюсселі виступив з ініціативою дозволити Україні використовувати далекобійну зброю для свого захисту. Говорили і про те, що адміністрація президента США Джо Байдена начебто негласно надала Україні дозвіл на удари по військових цілях на території Росії з використанням зброї, наданої США. Однак постійно з'являється якесь АЛЕ... Про що мова цього разу, з'ясовував Голос Америки.
США хочуть, щоб Україна перемогла. Для цього їй слід використовувати зброю – як власну, так і надану союзниками – у спосіб, який зараз є найбільш ефективним. А це означає «утримання лінії фронту на Сході». Таку заяву озвучив помічник держсекретаря США з питань Європи Джеймс О'Браєн.
Так посадовець відповів під час слухань у Сенаті на запитання сенаторки-демократки Джин Шагін про те, чи розглядає адміністрація зміну політики США, щоб дозволити Збройним Силам України цілити в об'єкти вглибині Росії.
Сенатор-республіканець Піт Рікеттс під час слухань закликав адміністрацію президента США надати Україні дозвіл на удари по військових цілях у глибині Росії: «Хоча я не думаю, що Україна має плани спробувати використати нашу зброю чи можливості, щоб завдати удару по Москві, але вважаю, що ми повинні дозволити українцям вести цю війну так, щоб вони могли перемогти, вражаючи військові цілі глибоко всередині Росії».
Ріккетс закликав: «Нехай вони використовують ATACAMS у найефективніший спосіб – вражаючи ці цілі [військові об’єкти у глибині Росії]. І, знаєте, перестаньте уповільнювати цей процес. Дайте їм можливість перемогти. Я закликаю адміністрацію до цього, тому що я вважаю, що це найшвидший шлях до перемоги».
Через російські атаки поранена жителька Сумщини – прокуратура
Російські війська атакували Білопільську громаду Сумщини вночі проти 31 липня, повідомила обласна прокуратура.
За даними слідства, армія РФ застосувала безпілотник проти цивільної інфраструктури області.
За даними слідства, 31 липня 2024 року, вночі, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, ворог безпілотником атакував цивільну інфраструктуру Білопільської громади Сумського району.
«Унаслідок атаки окупантів 82-річна жінка отримала поранення та була госпіталізована, також пошкоджено приватні житлові будинки», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Наразі вони документують наслідки обстрілів.
Російські війська щодня обстрілюють українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
МЗС після нічної атаки Росії: Україна повинна мати змогу вражати військові цілі на території РФ
Вночі проти 31 липня Росія завдала одну з наймасштабніших атак дронів по Україні, заявило Міністерство закордонних справ у середу.
Відомство вказало на те, що російські війська використали майже сотню «Шахедів», а також одну ракету. Всі з них збили сили протиповітряної оборони.
МЗС знову закликало зняти обмеження на далекобійні удари по Росії.
«Коли ворог атакує наші міста, єдине рішення – відкинути їх назад. Україна повинна мати можливість не лише відбивати атаки Росії, а й завдавати ударів по військових об’єктах усередині Росії, звідки ці атаки завдаються», – заявило відомство.
Російські війська вночі 31 липня атакували 89-ма ударними БПЛА типу Shahed та керованою авіаційною ракетою Х-59, основним напрямком удару була Київщина.
За даними КМВА, за дві хвилі атак РФ в повітряному просторі Києва та на підступах до міста було збито понад 40 російських БПЛА. Київська військова влада повідомила, що це була сьома атака Києва дронами у липні і найбільш масована атака дронами за 2024 рік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дозвіл США щодо використання американської зброї для ударів по російських військових літаках на їхніх базах зможе захистити Україну від російських керованих авіабомб.
Раніше американське видання The Washington Post із посиланням на двох українських чиновників повідомило, що США дозволили Збройним силам України застосовувати американську зброю не більше ніж на 100 кілометрів углиб російської території.
Наприкінці травня Вашингтон дозволив Києву завдавати ударів по російських силах, які атакують Україну через кордон. Атакувати об'єкти на території Росії своєю зброєю Києву дозволили й інші західні країни, зокрема, Польща, Данія, Нідерланди.
Сили РФ завдали удару по Харківщині: загинула жінка, її 10-річний син поранений – влада
Російські війська вранці вдарили по селищу Великий Бурлук керованими авіабомбами, загинула людина, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 10:10 окупанти вдарили КАБами смт. Великий Бурлук, що на Купʼянщині. Внаслідок обстрілу горів житловий будинок. Ще один будинок за іншою адресою пошкоджений», – написав він у телеграмі.
За його даними, внаслідок атаки РФ загинула жінка, її 10-річний син зазнав опікових поранень, його госпіталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Влада Курської області РФ заявила про удар безпілотника. Генштаб ЗСУ прокоментував
Вночі проти 31 липня виконувач обов’язків губернатора регіону Олексій Смірнов заявив про пожежу внаслідок удару по неназваному об’єкту поблизу Курська, передає російська служба Радіо Свобода.
За його даними, постраждалих внаслідок удару немає. Пожежу невдовзі вдалося локалізувати. Смірнов зазначив, що на території об’єкту з невідомих причин не лунав сигнал тривоги.
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про удар по складу зберігання озброєння і військової техніки біля російського Курська.
«Спостерігалася робота ворожої ППО та вибухи в точках прицілювання. Бойову роботу вели визначені підрозділи зі складу сил та засобів ВМС Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони», – пише командування.
У штабі додають, що детальна інформація про результати удару уточнюється.
Міністерство оборони Росії вранці 31 липня заявляло про атаку на російські регіони та анексований Крим. Як стверджують у відомстві, сили протиповітряної оборони нібито збили 19 безпілотників та одну ракету.
Зокрема, над Курською областю, як стверджує Міноборони Росії, знищено керовану ракету «Нептун-МД».
Напередодні Генштаб ЗСУ повідомляв про удар по нафтобазі в Курській області Росії. Перед цим обласна влада заявляла про збиття чотирьох українських ракет над територією регіону.
Заходили хвилями: що відомо про наймасованішу у 2024-му російську атаку дронами на Київ
У ніч проти 31 липня Росія здійснила потужну атаку на Україну, головним напрямком був Київ. За повідомленням Київської міської військової адміністрації (КМВА), це була наймасовіша атака на столицю від початку 2024 року за кількістю застосованих дронів. У Повітряних силах ЗСУ зазначили – загалом востаннє агресор задіював таку значну кількість БпЛА для одного удару на минулий Новий рік. Радіо Свобода зібрало всі відомі наразі подробиці – читайте за посиланням.
ОВА: через російську атаку дронами пошкоджені будинки у чотирьох районах Київщини
Внаслідок російської атаки дронами пошкоджені будинки у чотирьох районах Київщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
«Станом на 9:30 вже є інформація про пошкодження 13 приватних будинків в чотирьох районах Київщини. Уламками пошкоджені фасади, покрівлі дахів, вибиті вікна. В одному з цих будинків рятувальники ДСНС ліквідували пожежу», – написав він у телеграмі.
За його словами, влучань в об’єкти житлової та критичної інфраструктури немає. Люди не постраждали.
Падіння більшості уламків БПЛА фіксуються за межами населених пунктів, додав Кравченко.
За даними КМВА, за дві хвилі атак РФ в повітряному просторі Києва та на підступах до міста було збито понад 40 російських БПЛА. Київська військова влада повідомила, що це була сьома атака Києва дронами у липні і найбільш масована атака дронами за 2024 рік.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російська війська вночі атакували 89-ма ударними БПЛА типу Shahed та керованою авіаційною ракетою Х-59, основний напрямок удару – Київщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Повітряні сили ЗСУ: вночі була одна із наймасованіших атак дронами, військові збили 89 «Шахедів»
Російська війська вночі атакували 89-ма ударними БПЛА типу Shahed та керованою авіаційною ракетою Х-59, основний напрямок удару – Київщина, повідомив командувач Повітряних Сил генерал-лейтенант Микола Олещук.
За його даними, ракету запустили із повітряного простору окупованої Херсонщини та дрони з районів Єйськ, Сеща, Курськ, Приморсько-Ахтарськ (РФ).
«Це одна із наймасованіших атак ударних БпЛА Shahed-131/136. Таку ж кількість «шахедів» ворог застосовував у новорічну ніч 1 січня 2024 року. Як тоді, сьогодні українська протиповітряна оборона вистояла і відбила масовану атаку ворожих безпілотників», – написав він у телеграмі.
Українські військові збили усі 89 «Шахедів» та ракету Х-59, якою противник атакував Миколаївщину, додав Олещук.
За даними КМВА, за дві хвилі атак РФ в повітряному просторі Києва та на підступах до міста було збито понад 40 російських БПЛА. Київська військова влада повідомила, що це була сьома атака Києва дронами у липні і найбільш масована атака дронами за 2024 рік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
За добу внаслідок російських обстрілів є загиблі та поранені в трьох прифронтових областях
Протягом доби 30 липня внаслідок російських обстрілів загинув один житель Донецької області, повідомив голова області Вадим Філашкін вранці в середу.
«За 30 липня росіяни вбили 1 жителя Донеччини — у Торецьку. Ще 4 людини в області за добу дістали поранення», – заявив він.
За даними обласної влади, поранень за добу зазнали жителі Торецька та села Миколаївка.
Через обстріли РФ протягом доби постраждали 17 населених пунктів Херсонщини, заявляє ОВА. Російські військові поцілили в об’єкти критичної інфраструктури, сільськогосподарське підприємство, житло, газопроводи, господарчі споруди, гаражне приміщення та приватні автомобілі.
«Через російську агресію 1 людина загинула, ще 5 – дістали поранення, з них – 1 дитина. Під час нічної дронової атаки Сили протиповітряної оборони над територією нашої області знищили 9 дронів типу Shahed-136», – повідомив голова області Олександр Прокудін.
Очільник Харківщини Олег Синєгубов повідомив про двох загиблих у його регіоні, яких виявили напередодні:
«18:00 Куп’янський район, Петропавлівська ТГ, с. Кучерівка. У гаражі виявлено тіло 61-річного чоловіка без ознак життя зі слідами вибухової травми. 13:00 Ізюмський район, Оскільська СГ, с. Мала Комишуваха. Було виявлено автомобіль ВАЗ 2106, у якому знайдено тіло 61-річного чоловіка. Травми отримані внаслідок спрацювання міни невідомого типу».
Очільники інших прифронтових регіонів повідомляють про російські обстріли та пошкодження. Водночас, за даними місцевої влади, місцеві не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Протягом минулої доби на фронті зафіксовані 144 бойові зіткнення, генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, російські війська активізувалися на Торецькому та Лиманському напрямках. На Покровському зберігається інтенсивність російських атак.
На Лиманському напрямку українські війська відбили 18 атак противника в районах Макіївки, Невського Луганської області та Серебрянського лісу, також сили РФ 23 рази намагалися вклинитися в українську оборону на Торецькому напрямку в районах населених пунктів Північне, Торецьк, Нью-Йорк та Залізне.
На Покровському напрямку українські захисники відбили 48 атак в районах населених пунктів Новоолександрівка, Веселе, Сергіївка, Желанне, Яснобродівка, Воздвиженка, Іванівка, Тимофіївка та Калинове.
На Курахівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати противника біля Красногорівки, Костянтинівки та Парасковіївка, де війська РФ 16 разів намагалися прорвати українські оборонні позиції, додають у Генштабі.
Загалом бої тривали на десяти напрямках, зокрема на Харківському, Куп’янському, Торецькому, Покровському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Курахівському, Времівському та Оріхівському напрямках.
Розвідка Британії констатувала, що у липні російські війська продовжували безперервні атаки в центральній частині Донецької області і впевнено просувалися на захід, взявши під контроль кілька сіл і наблизившись до логістичного вузла Покровська.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), протягом літа російські війська періодично проводили взводні та ротні механізовані атаки у напрямку Лиману, Часового Яру та Авдіївському напрямку у Донецькій області, а останнім часом посилили наступальні дії на заході та південному заході від Донецька.
ISW раніше зазначав, що російські війська намагаються проводити одночасні широкомасштабні наступальні операції протягом всієї війни, але схильні до проведення наступальних операцій «імпульсами» на різних ділянках фронту, коли на одній ділянці інтенсивність знижується, а на іншій – зростає.
За добу війни РФ втратила понад тисячу військових – Генштаб ЗСУ
Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 578 120 своїх військових, зокрема 1060 – за останню добу. Про це вранці 31 липня повідомляє Генштаб ЗСУ.
Штаб навів оновлені дані про втрати російської техніки:
- 8 390 танків (+9 за попередню добу)
- 16 161 бойових броньованих машин (+20)
- 16 086 артилерійських систем (+30)
- 1 131 реактивна система залпового вогню (+1)
- 907 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 363 літаки
- 326 гелікоптерів
- 12 853 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+21)
- 2 406 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 21 739 автомобілів і автоцистерн (+52)
- 2 697 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 24 липня в інтерв’ю британському виданню The Guardian заявив, що втрати Росії у війні проти України є втричі більшими, ніж українські, а на окремих напрямках «навіть ще вищі».
Також 31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку вторгнення, ймовірно, досягла 500 тисяч. У розвідці Британії повідомляли, що Росія, ймовірно, втратила (вбитими і пораненими) понад 70 000 солдатів за червень і травень.
КМВА: під час другої хвилі атаки РФ на Київ жоден з БПЛА не досягнув мети
Під час ранкової російської атаки на Київ жоден з безпілотників не досягнув мети, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Попко.
«Під час ранкової, другої хвилі повітряного удару дронами, ворожі БпЛА продовжили атакувати Київ хвилями з певних напрямків. Але жоден безпілотник своєї мети не досягнув. Силами та засобами ППО було уражено ще кілька ворожих ударних дронів», – написав він у телеграмі.
За даними КМВА, загалом за дві хвилі атак РФ в повітряному просторі Києва та на підступах до міста було збито понад 40 російських БПЛА.
Вночі в більшості регіонів України була оголошена повітряна тривога, у Києві – близько 23:00 30 липня, вона протривала близько семи годин. Військові повідомляли про роботу ППО на підступах до міста. За повідомленнями моніторингових каналів, у повітряному просторі України вночі перебували кілька десятків ударних безпілотників типу «Шахед».
О 6:30 в Києві було оголошено повітряну тривогу знову, а військові попереджали про рух безпілотників у напрямку міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.