ОВА: через атаки РФ за добу у чотирьох областях п’ятеро загиблих, ще 31 людина поранена
Внаслідок російської агресії у чотирьох областях України загинули п’ятеро місцевих жителів, ще 31 людина була поранені, повідомляє місцева влада.
За даними голови Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, через російські атаки на Донеччині загинула одна людина – у Костянтинівці, ще четверо людей були поранені.
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що в селі Козача Лопань внаслідок влучання дроном в цивільний автомобіль загинув водій і постраждав чоловік. Також поранення зазнала жінка у місті Купʼянськ.
Минулої доби російських атак зазнали 24 населених пунктів Херсонщини, написав голова ОВА Олександр Прокудін. За добу одна людина загинула, ще 15 зазнали поранень, з них чотири дитини.
Вже вранці 21 серпня війська РФ обстріляли середмістя Херсона –пошкоджено будівлю торговельного центру, приватні будинки, а також кафе.
Голова Запорізької ОВА ван Федоров повідомив, що до дев’яти зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару по дитячому кафе в Запорізькому районі 20 серпня, одна дитина загинула.
Також одна людина загинула і ще одна була поранена унаслідок повторного обстрілу Малокатеринівки у Запорізькій області, повідомила місцева влада.
ОГП: в Україні зросла кількість дітей, загиблих і поранених через війну РФ
В Україні станом на ранок 21 серпня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, внаслідок російської агресії загинули 570 дітей, щонайменше 1523 – зазнали поранення різного ступеня тяжкості, повідомив 21 серпня Офіс генерального прокурора.
«Найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 578, Харківській – 409, Дніпропетровській – 165, Херсонській – 170, Київській – 133, Запорізькій – 130», – йдеться в повідомленні.
В ОГП уточнили, що внаслідок російського обстрілу Херсона 19 серпня була поранена 14-річна дівчинка, а 20 серпня – 14-річний хлопчик, 20 серпня внаслідок обстрілу Малокатеринівки Запорізького району загинув 14-річний хлопчик і зазнали травми різного ступеню п’ятеро дітей (дві дівчинки віком 10 й 11 років, три хлопчики віком 14, 15 і 17 років). Голова Запорізької ОВА Іван Федоров раніше сьогодні повідомляв, що травмованих дітей – шестеро.
9 серпня Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні заявила, що в липні кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні від російських обстрілів стала найбільшою від жовтня 2022 року.
У місії наголосили, що в липні спостерігається продовження тривожної тенденції, що триває з березня 2024 року, «а саме зростання кількості втрат (випадків загибелі й поранення) серед цивільних осіб».
Військові РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Військові повідомили про 166 зіткнень на фронті за добу
Протягом минулої доби на фронті відбулося 166 бойових зіткнень, понад третина з них – на Покровському напрямку, повідомив вранці 21 серпня Генеральний штаб Збройних сил України.
«За підтримки бомбардувальної і штурмової авіації ворог двадцять чотири рази намагався просунутися вперед на Торецькому напрямку. Діяв у районах населених пунктів Нью-Йорк, Неліпівка, Торецьк і Залізне. На Покровському напрямку наші захисники відбивали 66 атак противника. Ворог намагається просуватися в напрямку Воздвиженки, Михайлівки, Калинівки, Новогродівки, Гродівки, Миколаївки, Птичого, Скучного і Зеленого Поля», – йдеться у зведенні.
За даними Генштабу, бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Курахівському, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах вісім ракетних ударів із застосуванням 13 ракет, а також 83 авіаційних удари, зокрема скинув 104 КАБи. Крім цього, здійснив 4390 обстрілів, з них 152 – із реактивних систем залпового вогню, і задіяв для уражень 1558 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Покровський напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Там протягом останнього місяця фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
19 серпня в ефірі Радіо Свобода начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк заявив, що, враховуючи терміни просування російської армії, у жителів Покровська є тиждень-два на евакуацію.
Втрати Росії у війні перевищили 603 тисячі військових – Генштаб ЗСУ
Росія під час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 603 010 своїх військових, зокрема 1210 – за останню добу – такі дані станом на ранок 21 серпня наводить український Генштаб.
У командуванні також навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 8522 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 16542 (+21)
- артилерійські системи – 17216 (+60)
- РСЗВ – 1166
- засоби ППО ‒ 928 (+2)
- літаки – 367
- гелікоптери – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 13902 (+38)
- крилаті ракети ‒ 2442 (+4)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 23221 (+79)
- спеціальна техніка ‒ 2887 (+2).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції на широкому фронті від Харкова на півночі до Роботиного на півдні України.
Число постраждалих через удар РФ по дитячому кафе у Запорізькому районі зросло – ОВА
До дев’яти зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару по дитячому кафе в Запорізькому районі 20 серпня, одна дитина загинула – оновлені дані навів голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«14-річний хлопець загинув, ще шестеро дітей травмовано – це хлопці 17, 16, 15, 14 років і дівчата 10 і 11 років. Поранення зазнали і 28-річний чоловік і жінки 18 й 45 років. Такі невтішні наслідки російських обстрілів Запорізького району», – написав Федоров у телеграмі вранці 21 серпня.
Напередодні повідомляли про загиблого підлітка і чотирьох поранених. В Офісі генпрокурора уточнили, що російські війська завдали удару по дитячому кафе у селі Малокатеринівка недалеко від Запоріжжя близько 17:40.
Пізно ввечері російські війська продовжили обстріл Малокатеринівки. Внаслідок цього, за уточненими даними голови ОВА, одна людина загинула, одна – поранена. «Вибуховою хвилею й уламками пошкоджено приватні будинки. В одному з них знайшли тіло загиблого під час російської атаки чоловіка. Одна жінка отримала поранення», – написав Федоров.
Впродовж доби, за його словами, російські війська 303 рази били по 12 населених пунктах Запорізької області. «Надійшло 10 повідомлень про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури», – повідомив голова ОВА.
Військові РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ISW заявили про «додаткові просування» ЗСУ в Курській області
Українські війська 20 серпня продовжували наступати по всьому українському відрізку фронту в Курській області Росії й нещодавно мали додаткові просування, заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Схоже, що українські війська продовжують завдавати ударів по російських понтонних мостах і понтонному інженерному обладнанню в Глушковському районі – геолоковані кадри, опубліковані 20 серпня, показують, як українські безпілотники завдають ударів по російській техніці, яка доставляє понтони до плацдарму поблизу річки Сейм приблизно за три кілометри на північ від Глушкова», – йдеться в повідомленні.
«На геолокаційних кадрах, опублікованих 19 серпня, видно, що українські війська просунулися на захід уздовж вулиці Суджанський шлях у східній частині Коренєвського району, а також на полях на північний схід від Коренєва. 20 серпня російські воєнні блогери широко заявляли, що українські війська продовжували механізовані штурми околиць Коренєва і що російські війська завдавали артилерійських і авіаційних ударів, щоб стримати українське просування. Геолоковані кадри, опубліковані 20 серпня, показують, що українські війська також просунулися в лісистих районах на північ від Руського-Порєчного (на північний схід від Суджі й за 20 кілометрів від міжнародного кордону)», – додали в ISW.
Аналітики також зазначили, що російське військове командування продовжує ускладнювати й бюрократизувати свою поки що неефективну структуру командування і управління для російської відповіді на український наступ у Курській області.
Зокрема, як зауважують в ISW, міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов 20 серпня оголосив, що призначив заступника міністра оборони Росії генерал-полковника Юнус-Бека Євкурова заступником голови координаційної ради при Міністерстві оборони Росії з військових питань і питань безпеки в Брянській, Курській і Бєлгородській областях, і заявив, що Євкуров наразі вже перебуває в Курській області.
Бєлоусов також доручив п’ятьом членам координаційної ради вирішити конкретні питання, пов’язані з українським наступом.
Крім того, він оголосив про створення Брянського, Курського і Бєлгородського угруповань військ і заявив, що їхні командувачі, яких він не назвав, і також неназваний представник російського Генштабу відповідають за захист цивільного населення від ударів безпілотників й інших атак. Міноборони Росії додатково створило в Центрі управління національної оборони спецгрупу для моніторингу проблем у Брянській, Курській і Бєлгородській областях.
«Зростаюча бюрократизація координаційної ради й інших структур Міноборони Росії, призначених для захисту від наступу в Курській області, ймовірно, створить додаткову плутанину і тертя з ФСБ і Росгвардією», – заявили в Інституті вивчення війни.
Крім того, аналітики звернули увагу на повідомлення про те, що російська влада передислокувала російські підрозділи з напрямку Часового Яру до Курської області РФ.
«Раніше ISW зазначав, що таке розгортання може вплинути на темп російських наступальних операцій, але, ймовірно, знадобиться кілька тижнів, щоб побачити можливий вплив такої передислокації на російські операції в Донецькій області. ISW продовжує вважати, що російське військове командування, ймовірно, вкрай не схильне виводити російські військові підрозділи, які беруть участь у бойових діях, із пріоритетних секторів у Донецькій області через побоювання щодо подальшого уповільнення темпів російських операцій на цих напрямках», – йдеться в звіті.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу. З регіону евакуювали тисячі людей.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
Україна просувається на Курщині, а Росія – на Донбасі: чого очікувати
Ще до цих вихідних через західну ділянку річки Сейм у Курській області РФ були перекинуті низькі бетонно-асфальтові мости з двома смугами, де курсували автомобілі.
Однак станом на 20 серпня усі три мости непридатні для користування. Їх частково зруйнували серією українських атак, і тепер це створює серйозні проблеми для російських сил, які намагаються стримати українське вторгнення, що триває вже два тижні і розширюється.
Мета цієї української операції, яка приголомшила Росію, здивувала Захід і, можливо, переписала усю логіку того, як ми говорили про російсько-українську війну, залишається невизначеною. Хоча президент Володимир Зеленський дав зрозуміти, що принаймні однією з цілей є створення буферної зони.
Але залишається відкритим питання, чи змінить прикордонна буферна зона той факт, що приблизно за 400 кілометрів на південь російські війська знаходяться на порозі захоплення Покровська, падіння якого поставило б під загрозу українські лінії постачання та матеріально-технічного забезпечення по всій лінії фронту на Донбасі.
Мер Москви заявив про «одну з наймасштабніших» атак дронів на столицю РФ
Мер Москви Сергій Собянін заявив, що російську столицю в ніч на 21 серпня атакували безпілотники.
У телеграмі він написав, що російські сили протиповітряної оборони збили 10 дронів.
«Це – одна з наймасштабніших спроб атакувати Москву за допомогою безпілотників за весь час», – зазначив Собянін.
За його словами, руйнувань і постраждалих, за попередніми даними, немає. Міноборони Росії ситуацію не коментувало.
Редакція поки не може перевірити ці заяви з незалежних джерел. Українська сторона ці повідомлення не коментувала.
Представники влади Росії рідко розкривають повний розмір атак, повідомляючи лише про безпілотники, які, за їхніми словами, знищують сили ППО.
В останні місяці Київ посилив свої повітряні атаки по російській території, називаючи метою цього знищення інфраструктури, ключової для воєнних зусиль Москви, а також відповідь на удари Росії по території України.
Пентагон: Курська операція ЗСУ продемонструвала «креативність і доблесть» українців
Курська операція ЗСУ продемонструвала «креативність і доблесть» українців, заявляють у Міністерстві оборони США.
«Ми продовжуємо обговорення з українцями щодо їхніх цілей. Ви чули, як президент Зеленський сказав, що йдеться про створення буферної зони. Тож ми ведемо ці розмови, щоб дізнатися більше про їхні цілі. Що стосується їхньої операції в Курську, то вони явно змусили росіян відповідати. Вона, безумовно, продемонструвала креативність і бойову доблесть українців», – сказав на брифінгу 20 серпня речник відомства Пет Райдер, відповідаючи на запитання, чи готові США відкрито і публічно підтримати операцію України в Курську.
Речник Пентагону також зауважив, що США продовжують зосереджуватися на тому, щоб Україна була вільною і суверенною країною, здатною стримувати російську агресію в майбутньому.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу. З регіону евакуювали тисячі людей.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
Деякі країни НАТО не виконують обіцянки щодо прискорення поставок Україні систем ППО – Вloomberg
Низка союзників України по НАТО не виконують обіцянки щодо прискорення поставок систем протиповітряної оборони та іншого військового обладнання для захисту від наступу Росії, повідомило 20 серпня Вloomberg з посиланням на людей, знайомих з цим питанням.
За даними видання, декілька країн-членів НАТО досі не виконали зобов’язання, які вони підтвердили на саміті альянсу у Вашингтоні минулого місяця, повідомили ці люди на умовах анонімності. За їхніми словами, серед них – обіцянки надіслати щонайменше п’ять додаткових систем дальнього радіусу дії.
Як зазначив один з чиновників, в той час як Росія продовжує свою військову експансію, підтримка союзників України залишається нерівномірною. Інший сказав, що деякі союзники відстають у наданні військової техніки українським резервним силам, що впливає на обороноздатність країни.
Україна зазнає додаткового навантаження з наближенням третьої зими в умовах війни – у країні діють графіки відключень світла через дефіцит електроенергії, що спричинено зруйнованою внаслідок російських ударів енергетичною інфраструктурою.
Президент України Володимир Зеленський знову звернувся до союзників із закликом про термінову допомогу, оскільки цього місяця його війська здійснили несподіваний наступ на територію Росії. Президент, який скаржився на те, що свіжі поставки американського озброєння надто довго доходять до фронту, цього тижня ще раз закликав до прискорення поставок.
«На війні не буває відпусток. Потрібні рішення, а також своєчасна логістика для оголошених пакетів допомоги. Я особливо звертаюся з цим до Сполучених Штатів, Великої Британії та Франції», – сказав Зеленський у нещодавньому відеозверненні.
Обіцянка НАТО щодо протиповітряної оборони, яка включає вже взяті на себе зобов’язання, стала центральним елементом підтримки з боку союзників на липневому саміті Альянсу. Президент США Джо Байден назвав її «історичною».
США, Німеччина і Румунія пообіцяли надіслати по одному комплексу Patriot, а четвертий мав бути забезпеченим компонентами з кількох країн. Італія пообіцяла надіслати зенітно-ракетний комплекс SAMP-T.
На фронті відбулося 153 бойових зіткнення, ситуація на Покровському та Торецькому напрямках залишається напруженою, повідомляє станом на 22:00 Генеральний штабу ЗСУ.
За даними штабу, на Торецькому напрямку сили РФ за підтримки авіації 23 рази атакували українські позиції поблизу Нью-Йорка, Неліпівки, Торецька та Залізного – 22 боєзіткнення вже завершені, біля Неліпівки бій триває.
У Генштабі зазначають, що основні зусилля противник спрямовує на Покровський напрямок, де протягом дня 62 рази атакував в районах Воздвиженки, Михайлівки, Калинівки, Новогродівки, Гродівки, Миколаївки, Птичого, Скучного та Зеленого Поля – ще 13 боїв тривають.
Загалом російські війська з різною інтенсивністю атакували на 11 напрямках фронту. Натомість Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Курському напрямку.
Напередодні в ефірі Радіо Свобода начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк заявив, що, враховуючи терміни просування російської армії, у жителів Покровська є тиждень-два на евакуацію.
Пожежа після удару РФ: влада оновила дані про стан якості повітря на Тернопільщині
У Тернополі у мікрорайоні «Новий Світ» зафіксоване незначне збільшення концентрації хлору в повітрі, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Показники, опрацьовані за період 19:00-21:45 год 20 серпня, вказують на незначне збільшення концентрації хлору в повітрі в мікрорайоні «Новий Світ» та суттєве зниження на інших напрямках», – йдеться у повідомленні.
Фахівці протягом дня робили заміри якості повітря у різних мікрорайонах Тернополя та прилеглих селах. Наступний замір якості повітря проведуть зранку 21 серпня.
Внаслідок нічного російського удару сталася масштабна пожежа на одному з промислових об’єктів у Тернополі. Через пожежу фахівці виявили перевищення рівня вмісту хлору від 4 до 10 разів на Тернопільщині.
Щоб мінімізувати шкоду від хімічно небезпечних речовин, місцева влада порадила обмежити перебування на відкритому повітрі, зачинити вікна й вентиляційні отвори в будинках, розвісити змочені водою простирадла або тканину на вікнах, уникати перебування біля водних об’єктів і пити велику кількість рідини.
У ДСНС повідомили, що о 14:40 пожежу на промисловому об’єкті Тернопільщині ліквідували.
Пентагон фіксує переміщення Росією невеликої кількості сил у Курську область
Міноборони США фіксує передислокацію невеликої кількість російських сил у Курську область РФ, де ЗСУ проводить наступальну операцію.
«Ми бачили ознаки того, що Росія переміщує невелику кількість сил у Курську область для реагування… Ми продовжуємо бачити деякі просування українців», – сказав речник Пентагону Пет Райдер на брифінгу 20 серпня.
Однак він не уточнив, чи йдеться про передислокацію російських сил із України або із інших регіонів Росії.
Днями аналітики Інституту дослідження війни (ISW) заявили, що наступальна операція ЗСУ у Курській області продовжує змушувати Росію передислоковувати сили з інших частин фронту, і, ймовірно, наступні етапи бойових дій на території Росії вимагатимуть від РФ більшої кількості особового складу і матеріально-технічних засобів у цьому регіоні.
The Wall Street Journal (WSJ) 17 серпня повідомило з посиланням на джерело, що російські війська передислокували «кілька» бригад загальною чисельністю 5 000 осіб з інших регіонів України з 6 по 13 серпня.
В Інституті дослідження війни припускають, що передислокація російських військ дозволила російським силам уповільнити початково швидкі успіхи України в Курській області і почати стримувати масштаби українського наступу.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу. З регіону евакуювали тисячі людей.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
Кабінет міністрів схвалив 20 серпня програму комплексного водозабезпечення територій, які постраждали від війни, повідомив очільник уряду Денис Шмигаль.
За його словами ідеться про дев’ять областей: Дніпропетровську, Кіровоградську, Донецьку, Запорізьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Харківську та Херсонську.
«Програма передбачає спорудження систем водозабезпечення, реконструкцію і капітальний ремонт гідротехнічних споруд, розчищення русел річок, будівництво артезіанських свердловин», – каже премʼєр міністр.
Шмигаль додав, що вже протягом року Миколаївщина має бути забезпечена водою. А до кінця 2025 року доступ до води отримають ще 2 мільони українців у Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській і Харківській областях.
За словами голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма, головною проблемою для Миколаєва залишається питання водопостачання, оскільки було зруйновано магістраль, яка постачала воду з Херсонської області.
«Частина до магістралі довгий час була під окупацією, і місту довелося використовувати воду з лиману, яка за солоністю фактично співпадає з рівнем солоності морської води. Як наслідок, суттєвої руйнації зазнали металеві труби, які прокладені по всьому місту», – пояснив він.
Також унаслідок підриву зникло Каховське водосховище – одне із шести великих водосховищ у каскаді Дніпра. У водоймі містилося 18 кубічних кілометрів води, від яких залежали зрошення в регіоні, доступ до питної води цивільних й охолодження Запорізької АЕС.
Депутати ухвалили у першому читанні законопроєкт про позбавлення держнагород зрадників України
Верховна Рада 20 серпня ухвалила за основу законопроєкт №11410, що передбачає позбавлення державних нагород зрадників України. Про це повідомили депутати, присутні на засіданні парламенту.
За словами народного обранця Ярослава Железняка, документ підтримав 341 парламентар.
Напередодні комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту невідкладно розглянути та ухвалити законопроєкт щодо позбавлення державних нагород за популяризацію або пропаганду держави-агресора.
Пропонується передбачити, що особа може бути позбавлена державної нагороди України за обвинувальним вироком суду, або рішенням РНБО.
У липні президент України Володимир Зеленський ініціював законопроєкт щодо позбавлення державних нагород за популяризацію або пропаганду РФ чи вчинення інших протиправних дій проти України. Це стосується тих, хто отримував державні нагороди України, в тому числі Героя України, ордени «За заслуги» та інші.
Питання про позбавлення державних нагород низки осіб, які підтримували Росію, обговорюється давно. Наприклад, ексдиректор «Мотор Січі» В’ячеслав Богуслаєв, якого з жовтня 2022 року офіційно підозрюють у пособництві державі агресору, колабораційній діяльності, має звання Героя України.
Також минулого року петиція з вимогою позбавити Юрія Бойка звання Героя України набрала 25 тисяч голосів. У відповіді на неї президент Володимир Зеленський вказав на те, що для цього немає передбачених законом підстав.
«Ми любимо Джо!» та «Дякуємо!» – скандувала юрба у Чикаго, коли президент США Джо Байден вийшов на сцену після своєї прощальної промови в перший день Національного з’їзду Демократичної партії (DNC) 19 серпня 2024 року. Байдена вітали оваціями на знак подяки за 50 років в політиці. А він, підсумовуючи політичну кар'єру, серед успіхів своєї політики назвав спротив України російській агресії, пише Голос Америки.
Українців, які виїжджають з окупації, поменшало після закриття «Колотилівки» – мер Пологів
Міський голова окупованого міста Пологи у Запорізькій області Юрій Коноваленко повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я», що після закриття пункту перетину «Колотилівка – Покровка» на Сумщині з Пологівської громади люди стали виїжджати набагато рідше.
«У зв’язку з посиленням військових дій на переході з РФ в Україну в Сумській області, дійсно, кількість жителів нашої громади значно зменшилася на виїзд, принаймні до Запоріжжя. Ми дивилися, що більшість все ж їхала через «Колотилівку». Останні два тижні, дійсно, кількість людей, які виїхали, значно скоротилася. Якщо раніше десь до 20 осіб на тиждень виїжджали, то зараз ця кількість людей різко зменшилася», – повідомив він.
Вартість виїзду з окупованих територій може сягати 1000 доларів, додав Коноваленко.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати додаткові підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомило 7 серпня про те, що гуманітарний коридор «Колотилівка – Покровка», що на Сумщині, зупинив роботу через російські обстріли. У відомстві зазначили, що донедавна жителі окупованих регіонів поверталися на підконтрольну Україні територію саме через цей пункт перетину.
Можливим варіантом виїзду залишається пункт пропуску на білорусько-українському кордоні «Мокрани – Доманове», зазначили в міністерстві. Ним можуть скористатися всі громадяни України за наявності будь-яких українських документів.
Віцепрем’єрка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук пізніше заявила, що відновлення роботи пункту «Колотилівка – Покровка» на Сумщині залежатиме від безпекової ситуації в регіоні.
У Міноборони Чехії кажуть, що закуплять боєприпаси для України за рахунок заморожених активів РФ
Частина доходів від заморожених російських активів у Європейському союзі піде на поставку боєприпасів для України, які закуповуватиме Чехія, написала 20 серпня у мережі Х міністерка оборони країни Яна Чернохова.
За її словами, таке рішення ухвалив Євросоюз.
«Таким чином ми можемо закупити ще сотні тисяч одиниць вкрай необхідних Україні боєприпасів великого калібру. Це ще один доказ довіри союзників до Чеської Республіки та нашої ініціативи щодо боєприпасів», – написала міністерка оборони Чехії.
У липні міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що Україна до кінця літа отримає ще 100 тисяч боєприпасів у рамках чеської ініціативи з закупівлі снарядів. За його словами, наразі до ініціативи приєдналися 18 країн, 15 із них уже виконали свої обіцянки і зробили свій внесок. Це означає, що є достатньо коштів для того, щоб до кінця року поставити в Україну 500 тисяч боєприпасів.
Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про перерахування 1,5 мільярда євро доходів від заморожених російських активів на оборону і відбудову України.
Читайте також: Єллен заявила, що G7 може укласти угоду про надання Україні кредиту на 50 млрд доларів до жовтня
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомляв, що перший транш допомоги ЄС із прибутків від російських активів буде витрачений за трьома напрямками: боєприпаси, засоби протиповітряної оборони і підтримка українських виробників.
У Європі заморожено близько 210 мільярдів євро активів Банку Росії. Загальна вартість заморожених активів російського Центробанку у світі становить, за різними підрахунками, від 260 до 350 мільярдів євро. Країни Заходу обговорюють також питання про можливу конфіскацію цих активів, проте воно повʼязане з більшими юридичними труднощами, ніж використання доходів від них.
У МЗС Росії висловлювали обурення такими діями і заявляли, що «будь-яке посягання на російську державну власність під прикриттям будь-якого надуманого «репараційного механізму» буде нічим іншим, як крадіжкою на державному рівні».
У ДСНС показали, як гасять масштабну пожежу на промисловому об’єкті в Тернополі після удару РФ
Державна служба з надзвичайних ситуацій показала процес гасіння пожежі, що виникла на одному з промислових об’єктів у Тернополі після нічного російського удару.
«До ліквідації наслідків удару залучено понад 90 надзвичайників, 21 одиницю техніки, два пожежні потяги. Наразі пожежу локалізовано. Триває ліквідація», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС зазначили, що, за попередніми даними, жертв і постраждалих немає.
Раніше Віктор Маслей, очільник Головного управління ДСНС України в Тернопільській області повідомив, що пожежа спалахнула близько третьої години ночі. За його словами, «ворожий предмет» влучив в одну з ємностей, де зберігалися пально-мастильні матеріали.
Головна державна санітарна лікарка області Оксана Чайчук повідомила, що проведені на даний час заміри повітря не виявили перевищень шкідливих речовин. «Є сліди продуктів згоряння СО2, а також хлорвмісних речовин, які не перевищують допустимих концентрацій у повітрі. Подальші заміри тривають», – заявила вона, додавши, що забруднення води також не виявили.
Водночас санітарна лікарка закликала і надалі без потреби не виходити з дому й максимально обмежити перебування дітей на вулиці.
Російські війська в ніч на 20 серпня вкотре завдали удару по території України. За даними Повітряних сил, загарбники атакували двома балістичними ракетами «Іскандер-М»/KN-23, крилатою ракетою «Іскандер-К», керованими авіаційними ракетами Х-59 і 26-ма ударними БпЛА типу Shahed.
Українським військовим вдалося збити 28 повітряних цілей: одну крилату ракету «Іскандер-К», дві керовані авіаційні ракети Х-59 і 25 «Шахедів», повідомив командувач Повітряних сил Микола Олещук.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Рада ухвалила законопроект про заборону УПЦ (МП) в Україні – депутати
Верховна Рада 20 серпня ухвалила закон №8371 про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою. Згідно з ним, може бути припинена діяльність Української православної церкви (Московського патріархату), повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Рішення підтримали 265 депутатів.
Народний депутат Ярослав Железняк написав у телеграмі, що 29 парламентарів проголосували проти цього законопроєкту.
Як розповів до цього голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, згідно з проєктом закону, Російська православна церква (РПЦ) в Україні буде заборонена. Водночас «українські релігійні організації, які підозрюють у співпраці з РПЦ, матимуть 9 місяців, щоб розірвати зв’язки з Москвою».
Раніше, 17 серпня, Всеукраїнська Рада церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) підтримала законодавчу ініціативу щодо заборони діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою.
Напередодні президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні згадав про законодавчі ініціативи, які посилюють, зокрема, духовну незалежність. Він провів нараду щодо «рішення, яке зміцнить українську духовну незалежність».
Верховна Рада 23 липня не змогла проголосувати за законопроєкт, який забороняє Українську православну церкву (Московського патріархату) (УПЦ (МП)) №8371. Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій – засідання парламенту завершилося блокуванням трибуни із плакатами. Керівництво Ради відмовилося ставити на голосування законопроєкт і оголосило перерву в роботі парламенту на майже чотири тижні.
Законопроєкт був проголосований у першому читанні в жовтні 2023 року. Раніше президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії. В УПЦ (МП) заявили, що вказаний законопроєкт «не відповідає Конвенції з прав людини та Конституції України», а саму церкву назвали «самостійною і незалежною». Наразі правоохоронці відкрили близько 70 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ (МП).