Резніков розповів, чи вплине катастрофа з F-16 на подальші поставки винищувачів
Втрата першого західного винищувача F-16 і смерть пілота Олексія Меся не вплине на подальші рішення щодо поставок нових літаків на потреби ЗСУ. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода сказав ексміністр оборони Олексій Резніков.
«Я не думаю, що це вплине будь-яким чином на поставки, тому що це війна. Це не зйомки серіалу, і на Заході наші партнери це цілком абсолютно розуміють. І коли я спілкувався з моїми колегами-міністрами в той час (коли Резніков був міністром оборони – прим. ред.), і в них є розуміння, як, можливо, це не прозвучить дивно, але під час планування будь-яких військових операцій закладається фактор втрат…Тому, що б не сталося, чи це випадок трагічний, чи це результати бою, в будь-якому випадку це точно не впливає на плани поставок, тому що це, по суті, переходить в категорію передбачуваних втрат», – сказав Резніков.
У Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили, що під час відбиття ракетного удару з боку РФ по території України, зазнав катастрофи винищувач F-16. Загинув і його пілот Олексій Месь, позивний «Мунфіш».
«Під час заходу на наступну ціль з одним з літаків було втрачено звʼязок. Як зʼясувалося пізніше, літак зазнав катастрофи, льотчик загинув», – йдеться у дописі.
Катастрофа винищувача сталась 26 серпня, під час відбиття російського масованого удару. Льотчик Олексій Месь у повітряному бою знищив три крилаті ракети та один ударний БПЛА, повідомили Повітряні сили Збройних сил України у четвер. Пілот «врятував українців від смертоносних російських ракет... ціною власного життя», заявили у командуванні Повітряних сил України.
Росія: губернатор Гладков каже про «ракетний обстріл» Бєлгорода і постраждалих
Бєлгород, розташований неподалік кордону з Україною, у неділю, за повідомленнями місцевої влади, начебто зазнав ракетного обстрілу, пише російська служба Радіо Свобода.
Повідомляється, що це вже другий обстріл за три дні. Повітряну тривогу начебто було оголошено в Білгороді через годину після того, як російські військові завдали кілька ударів по Харкову.
Губернатор Білгородської області В’ячеслав Гладков написав, що «над Білгородом та Білгородським районом спрацювала система ППО» і було «збито кілька повітряних цілей». Нібито зайнявся автомобіль, а також балкон у житловому будинку.
За даними Гладкова, «постраждали 8 людей, зокрема двоє дітей.
Телеграм-канал Baza пише про 12 постраждалих.
Міноборони України повідомлення влади РФ наразі не коментувало.
Редакція Радіо Свободи не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
У прикордонних регіонах Росії регулярно лунають вибухи. Часто російська сторона звинувачує Україну у причетності до цих інцидентів, проте Київ офіційно це не коментує.
Влада: кількість постраждалих внаслідок удару по Харкову зросла до 44
Кількість постраждалих від російських обстрілів у Харкові збільшилася до 44, повідомив мер міста Ігор Терехов.
«Станом на зараз маємо інформацію про 44 постраждалих. З них семеро – діти, найменшому з них три місяці», – написав міський голова.
Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову. У Салтівському районі, за даними ОВА, 22 постраждалих, серед яких двоє дітей та два медики.
У Міненерго уточнити, що в Харкові сили РФ атакували один із енергооб’єктів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
У Міненерго кажуть, що в Харкові сили РФ атакували один із енергооб’єктів
У неділю, 1 вересня, російські військові здійснили черговий удар по Харкову, був атакований один з енергетичних об’єктів, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики України.
У Міненерго додали, що «наразі ведеться ліквідація наслідків обстрілу. Інформація щодо постраждалих уточнюється».
Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову. У Салтівському районі, за даними ОВА, 22 постраждалих, серед яких двоє дітей та два медики
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
У Харкові під повторні удари російських ракет потрапили медики і рятувальники – Терехов
У Харкові під повторні удари російських ракет потрапили рятувальники і медики, які приїхали на виклик до торговельного центру, розповів в ефірі телемарафону мер міста Ігор Терехов.
«Було дуже багато вибухів, влучань. На теперішній час маємо близько 40 людей, які отримали поранення. На щастя, загиблих немає, але кілька людей у дуже важкому стані. Крім того, постраждали працівники ДСНС і «швидкої допомоги», які приїхали на виклик: повторним цинічним ударом, попередньо, «Іскандерів» було поранено лікарів», – зазначив Терехов.
Начальник Центру екстреної меддопомоги Віктор Забашта у коментарі «Суспільному» повідомив, що «в результаті влучання поблизу торговельного центру лікар «швидкої» дістав черепно-мозкову травму і досі не отямився. У фельдшера – перелом гомілки уламком, його прооперували, стан стабільний, загрози життю немає. Водій не постраждав».
Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Сили РФ «прискорили» просування до Покровська, але темп може знизитись – розвідка Британії
Російські військові протягом останнього тижня прискорили наступ на місто Покровськ, але «невдовзі вони можуть сповільнити темп», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
Головне управління розвідки Міністерства оборони Британії розповіло, що російські Сухопутні війська «протягом останніх семи днів прискорили просування до міста Покровськ на сході України».
«Війська РФ дуже ймовірно вже знаходяться в межах десяти кілометрів від краю міста. Швидкість просування, ймовірно, сповільниться, коли російські сухопутні війська увійдуть у населені пункти поблизу Покровська», – йдеться в заяві розвідки.
Британія наголосила, що «Покровськ є ключовим логістичним центром для Донецької області, і, якщо його захопити, він, ймовірно, подовжить і перенаправить існуючі українські лінії постачання».
«Оперативний темп військової активності залишається низьким на всіх інших лініях фронту на сході та півдні України без істотних змін у територіальному контролі», – додали в розвідці.
У Харкові під завалами Палацу спорту можуть перебувати люди – влада
У Харкові триває розбір завалів у Палаці спорту, де було зафіксоване одне з ракетних влучань, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Під завалами досі можуть перебувати люди, тому пошуково-рятувальні роботи продовжуються. Один чоловік, який працює там електриком, був заблокований серед завалів. Наразі він у безпеці. Біля спорткомплексу зафіксовано щонайменше шість прильотів, частина з яких влучила в землю», – написав Смнєгубов у телеграмі.
Раніше цей же чиновник уточнив, що число потерпілих унаслідок обстрілу зросло до 41, серед них п’ятеро дітей.
Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Зустріч на Марсовому полі. Братерство, яке не закінчиться й після війни
Останнім часом фрази: «зустрінемось біля моргу десь о 12-й», «привеземо хлопців «На щиті» – мене вже не лякають, радше – раз за разом повертають до реальності.
Пів року я працюю над документальним мультимедійним проєктом «Квіти на Марсовому» – про організацію чину поховання загиблих воїнів та формування культури пам’яті, а саме – вшанування. Тому зустріч з ветераном війни з 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Ренатом Вовком біля львівського моргу на вулиці Пекарський, а далі розмова на Марсовому полі ще раз підкреслила важливість пам’ятування.
Матеріал на цю тему авторства Сніжани Гусаревич читайте за лінком
Зеленський прокоментував удар РФ по Харкову і закликав «дати Україні все, що необхідне для захисту»
Число поранених у Харкові внаслідок обстрілу з боку РФ 1 вересня зросло до понад 30, повідомив президент України Володимир Зеленський, коментуючи новий удар.
«Росія знову тероризує Харків. Удари по цивільній інфраструктурі, просто по місту… Усі необхідні сили для рятувальної операції залучені. І мають бути залучені всі необхідні сили світу для того, щоб зупинити цей терор. Для цього потрібні не екстраординарні сили, а достатня сміливість лідерів – сміливість дати Україні все те, що необхідно для захисту», – написав президент України в телеграмі.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов о 15:28 оприлюднив актуальну інформацію – постраждалих уже 41, серед них п’ятеро дітей.
Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Щонайменше троє людей загинули і дев’ятеро поранені внаслідок обстрілу Курахового, повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін 1 вересня.
«Сьогодні вдень росіяни застосували там «Урагани», влучили по приватному сектору та багатоповерхівках у середмісті. На місці працюють представники влади, поліція, рятувальники. Точну кількість жертв і обсяги руйнувань встановлюємо», – наголосив чиновник і додав, що залишатися на Донеччині небезпечно, необхідно евакуюватися.
Згодом у прокуратурі Донеччини уточнили, що загинули четверо людей, ще восьмеро були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Донеччину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Щонайменше 13 людей поранені в Харкові внаслідок обстрілу РФ, горить супермаркет – влада
Російські військові вдень 1 вересня завдали щонайменше 10 ударів по Харкову, поранені не менш як 13 людей, серед яких шестирічна дитина, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Один із ударів прийшовся по району приватної забудови. Горять кілька обійсть, супермаркет. Є постраждалі, в їхньому числі медики», – написав міський голова Харкова Ігор Терехов.
Серед поранених двоє медиків, лікар перебуває в тяжкому стані, додав Синєгубов.
Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня здійснили масований обстріл самого Харкова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
У Херсоні внаслідок обстрілу РФ поранена жінка – Мрочко
Армія РФ із окупованого лівобережжя Херсонщини обстріляла Корабельний район обласного центру, повідомив 1 вересня начальник Херсонської МВА Роман Мрочко.
«Унаслідок цього обстрілу зазнала поранень жінка 1982 року народження. Її ушпиталено до однієї з херсонських лікарень для надання медичної допомоги», – написав чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, в тому числі деокуповану частину Херсонщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Вучич заперечує, що Сербія є «троянським конем» Росії в Європі
Президент Сербії Александар Вучич, виступаючи 31 серпня в Празі на міжнародному безпековому форумі Globsec, відкинув твердження, нібито він підтримує тісні зв’язки з російським президентом Володимиром Путіним, а також запевнив учасників, що його країна не є «троянським конем» Москви в Європі.
Як заявив Вучич, він не розмовляв із Путіним уже два з половиною роки – з моменту російського повномасштабного вторгнення в Україну. Він також зазначив, що Сербія не «сидить на двох стільцях» і перебуває на шляху вступу до ЄС.
При цьому Вучич не заперечував, що в Сербії традиційно дуже добре ставляться до Росії. «Ми це не приховуємо, і я не соромлюся цього», – наголосив він. І зазначив, що в ЄС не згодні з позицією Сербії, яка, на відміну від більшості інших країн-кандидатів на вступ до союзу, не запровадила санкції проти Росії, але «розуміє» позицію Белграда. За словами Вучича, якого підтримав і президент Чорногорії Яков Мілатович, ЄС має більше довіряти Сербії та її прагненню до Євросоюзу. Найбільшою проблемою на шляху до ЄС Вучич назвав не відносини Сербії з Росією чи Україною, а ситуацію навколо частково визнаного Косова.
Мілатович у своєму виступі зазначив, що для Чорногорії рішення про приєднання до санкцій проти Росії далося нелегко, проте країна пішла на це, оскільки хоче відповідати загальноєвропейській позиції. Мілатович припустив, що Чорногорія може вступити до ЄС уже до 2029 року. Він послався на свою розмову з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка також виступала в Празі. За його словами, фон дер Ляєн висловила сподівання, що ЄС розшириться за рахунок Чорногорії ще до закінчення її мандата на чолі Єврокомісії, тобто до 2029 року. Вучич висловив думку, що Сербію до союзу приймуть не раніше 2030 року.
На форумі також виступив міністр закордонних спав Чехії Ян Ліпавський. Він у принципі підтримав використання Україною західної зброї на території Росії, але визнав, що між західними союзниками є різні підходи до цієї проблеми, особливо щодо далекобійної зброї. Питання про те, чи давати дозвіл на її використання щодо об’єктів у Росії, створює «стратегічну дилему» перед країнами, які постачають таку зброю, визнав Ліпавський, зазначивши, що Чехія до них не належить.
Форум із безпеки Globsec відбувається вже майже два десятки років. Цей захід став однією з найбільших конференцій із питань оборони та економіки в Центральній Європі.
Упродовж трьох днів, з 30 серпня до 1 вересня, політичні лідери та експерти обговорюють такі глобальні теми, як розширення ЄС і НАТО, війни, що тривають в Україні та на Близькому Сході, а також проблеми, пов’язані з економічною стійкістю.
Війна Росії проти України – одне з головних питань порядку денного цьогорічної конференції. У форумі беруть участь кілька президентів, глав урядів та інші високопосадовці як із країн-членів ЄС, так і з країн-кандидатів.
Дрони атакували кілька об’єктів у РФ. На НПЗ в Москві гасять пожежу
У ніч на 1 вересня внаслідок атаки безпілотників виникла пожежа на Конаковській ДРЕС у Тверській області на північ від Москви. У Московській області безпілотники намагалися атакувати Каширську ГРЕС. У Москві дрон став причиною пожежі Московського нафтопереробного заводу в Капотні, там виникла пожежа, її гасять. Спочатку пожежі надали найвищий ступінь складності, проте потім знизили його, що може свідчити про його локальний характер.
Про постраждалих не повідомляється.
За повідомленнями московської влади, ще кілька безпілотників було збито на підльоті до міста. Йдеться, судячи з повідомлень, про одну з найбільш масованих атак на Москву за весь час з початку російського вторгнення в Україну. Українські військові поки що не коментували її.
Уночі 1 вересня сили протиповітряної оборони перехопили над Росією 158 безпілотників, повідомляє російське міністерство оборони. Чи були вражені будь-які об’єкти, крім Конаковської ДРЕС та НПЗ у Капотні, поки не повідомляється.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів та атак безпілотників. Є руйнування та жертви. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Здебільшого Київ ці повідомлення офіційно не коментує.
У Куп’янську внаслідок атаки дрона загинув поліцейський Олександр Попович – поліція Харківщини
44-річний поліцейський Олександр Попович загинув унаслідок атаки сил РФ у Куп’янську, повідомила поліція Харківської області.
Старший інспектор роти № 2 батальйону № 1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції Олександр Попович помер 31 серпня у лікарні від тяжких осколкових поранень. Близько 19:30 у місті Куп'янськ російський FPV-дрон атакував службовий автомобіль, у якому перебували троє поліцейських. Всі вони зазнали осколкових поранень та були госпіталізовані. Попри зусилля лікарів, життя Олександра обірвалося», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
На фронті за добу було майже 200 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 31 серпня по всій лінії фронту зафіксовано 199 бойових зіткнень, повідомив зранку в перший день осені Генеральний штаб ЗСУ.
«За вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах п’ять ракетних ударів десятьма ракетами, 73 авіаційних удари, задіявши 96 КАБів. Крім цього, здійснив майже 3900 обстрілів, 96 з них – із РСЗВ… За вчора авіація та ракетні війська і артилерія Сил оборони завдали вісім ударів по скупченнях живої сили противника та один – по складу боєприпасів окупантів», – вказано в ранковому зведенні.
Як і раніше, найгарячішим залишається Покровський напрямок, де, за повідомленням, українські військові відбили 52 штурми різної інтенсивності. «Найбільше їх було в районах населених пунктів Гродівка, Новогродівка і Михайлівка – шість, 20 та 10 відповідно», – інформують у Генштабі.
Напруженою була ситуація на Куп’янському (24 бої), Лиманському (18), Краматорському (20), Курахівському (30) напрямках.
Також бойові зіткнення тривали на Харківському, Сіверському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
За даними Генштабу, триває операція в Курській області, де «російські окупанти безжально обстрілюють і бомбардують свої міста і села».
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила 1350 військових за добу
Російські війська втратили близько 1 360 військових за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 вересня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати російської армії сягнули 616 300людей особового складу.
Генштаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 8 592 танків (+10 за останню добу)
- 16 760 бойових броньованих машин (+24)
- 17 636 артилерійських систем (+22)
- 1 176 реактивних систем залпового вогню
- 940 засобів протиповітряної оборони
- 368 літаків
- 328 гелікоптерів
- 14 507 безпілотників (+36)
- 2 557 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 23 881 автомобілів і автоцистерн (+56)
- 2 991 одиниць спеціальної техніки (+14)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції.
Нідерланди надають Україні ще 28 гусеничних машин Viking – Міноборони
Влада Нідерландів передає українським військовим ще 28 дволанкових амфібійних гусеничних бронетранспортерів BvS 10 Viking, повідомив міністр оборони країни Рубен Брекелманс.
«Україна вкрай потребує нашої допомоги у боротьбі з російським агресором. Нідерланди передають 28 гусеничних машин Viking. Корпус морської піхоти підготував для цього українських військових», – написав Брекелманс.
Міністр також додав, що «підтримка України з боку Нідерландів триватиме, щоб тримати Росію на відстані».
Раніше стало відомо, що Україна до кінця цього літа отримає 14 танків Leopard 2A4 від Нідерландів і Данії.
У липні голова уряду Данії Метте Фредеріксен заявила, що Європа була «надто наївною» щодо Росії і має зробити більше для військової підтримки України.
Армія РФ атакувала Харків, постраждали дівчата – мер
Увечері 31 серпня російські військові атакували передмістя Харкова авіабомбами, розповів голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, унаслідок влучання КАБу у Слобідському районі Харкова є пошкодження житлових будинків та іншої цивільної інфраструктури.
Згодом мер міста Ігор Терехов уточнив, що внаслідок атаки постраждала дівчинка.
«Дівчинка 13 років. Гостра реакція на стрес, точніше – на «приліт». З нею працюють лікарі», – розповів він.
Згодом в ОВА розповіли, що кількість постраждалих зросла до двох.
«Медики надали допомогу 20-річній дівчині», – кажуть у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Подоляк каже, що Монголія навряд чи затримає Путіна під час його візиту
Наступного тижня президент РФ Володимир Путін має відвідати Монголію, але країна «навряд чи виконає міжнародний ордер на його арешт», зазначив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі телемарафону.
Він наголосив: «Є ордер на арешт Путіна за геноцид українських дітей, а також є Римський статут, який підписала Монголія. Це означає, що країна зобов’язана заарештувати російського диктатора».
Однак, скоріше за все, за словами Подоляка, «Монголія не зробить цього». «Це своєю чергою загрожує тотальному обнуленню репутації Міжнародного кримінального суду (МКС)» і, на думку радника керівника ОП, «Путін це робить свідомо».
«Є ордер за геноцид дітей України. Ви маєте його затримати. Чи буде він сидіти, чи буде він за це відповідати – це вже будуть судові органи з'ясовувати. Монголія має його затримати. Чи буде вона це робити? Скоріш за все, ні. Для цього і візит Путіна, аби показати – що, мовляв «немає жодних правил, немає МКС і немає Римського статуту», – резюмував радник голови ОП.
Путін планує відвідати Монголію 3 вересня на запрошення президента Ухнаагійн Хурелсуха. Візит відбудеться з нагоди 85-ї річниці перемоги радянських та монгольських військ над японськими силами на річці Халхін-Гол.
Це буде його перша поїздка до країни, яка ратифікувала Римський статут – Монголія це зробила в 2002 році, відтак формально зобов’язавшись виконувати рішення Міжнародного кримінального суду.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько пів тисячі дітей.