Доступність посилання

Наслідки російського удару по пору Одеси
Наслідки російського удару по пору Одеси

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

«Яйця по 17 грн», ДРГ у Києві та Формула миру. Ексклюзивне інтерв'ю з Олексієм Резніковим

Олексій Резніков не спілкувався з українськими медіа відтоді, як був звільнений з посади міністра оборони наприкінці 2023 року. Його відставка відбулась на тлі гучних звинувачень у корупції при закупівлях у Міноборони, зокрема яєць по 17 гривень. В ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода Резніков вкотре заперечив звинувачення в корупції всередині відомства, яке він тоді очолював, а також сказав, що до нього не зверталися правоохоронці у зв'язку із цим скандалом. У розмові з Радіо Свобода він також розповів, чому снаряди для України могли закупити за ймовірно завищеними цінами, чи міг Олег Татаров «вбивати у Києві чеченців», а також чи вплине трагедія, в якій загинув пілот F-16, на подальші поставки літаків в Україну.

Українські військові збили 24 ракети і 20 ударних дронів 2 вересня – Повітряні сили

Уночі та зранку 2 вересня російські військові завдали ракетного удару по Київщині, Сумщині та Харківщині, застосувавши балістичні, крилаті та зенітні керовані ракети, також атакували ударними БпЛА типу «Шахед» із південного напрямку, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

«Радіотехнічними військами Повітряних Сил виявлено та здійснено супровід 58 повітряних цілей – 35 ракет різних типів та 23 ударних БпЛА:

– 16 балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23 із Брянської, Воронезької та Курської областей РФ;

– 14 крилатих ракет Х-101 із літаків Ту-95МС з повітряного простору Волгоградської області РФ;

– 4 зенітні керовані ракети С-300/С-400 із Бєлгородської області РФ;

– одна ракета невстановленого типу із Бєлгородської області РФ;

– 23 ударні БпЛА Shahed-131/136 із Приморсько-Ахтарська, РФ», – указано в повідомленні.

За даними українських військових, у результаті бойової роботи підрозділами зенітних ракетних військ, засобами радіоелектронної боротьби Повітряних сил, а також розрахунками мобільних вогневих груп Сил оборони України збито:

– 9 балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23;

– 13 крилатих ракет Х-101;

– 20 ударних БпЛА «Shahed-131/136».

«Крім того, внаслідок активної протидії Сил оборони України, одна крилата ракета Х-101 та три ударні БпЛА не досягли своїх цілей і були локаційно втрачені. Інформація уточнюється. Бойова робота велась у Київській, Харківській, Дніпропетровській, Полтавській, Миколаївській та Запорізькій областях», – додають у Повітряних силах.

Раніше голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко повідомив, що під час ранкової атаки над Києвом сили протиповітряної оборони знищили близько 20 ракет різних типів і ударний безпілотник. Чиновник окремо відзначав, що роботу сил ППО ускладнювало те, що практично водночас із різних напрямків столицю атакували як крилаті, так і балістичні ракети. Попри таку масовану атаку, загиблих у Києві немає, поранень зазнали двоє людей.

Ракетний удар по Сумах: число постраждалих зросло до 18, серед них шестеро дітей – прокуратура

Кількість постраждалих унаслідок російського ракетного удару по Сумах зросла до 18, серед них шестеро дітей, повідомили в обласній прокуратурі вранці у понеділок.

Російські військові ввечері 1 вересня здійснили ракетний удар по центру соціально-психологічної реабілітації дітей та дитбудинку в Сумах. Будівля знаходиться серед житлового мікрорайону міста. На той час дітей у закладі не було.

«Однак постраждало вісімнадцять жителів навколишніх будинків, зокрема, три хлопчики, яким 7, 9 та 13 років, три дівчинки, яким 7, 15 та 17-років, девʼять жінок та троє чоловіків», – зазначили у прокуратурі.

Також пошкоджено шість багатоповерхових будинків.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

За добу 1 вересня на фронті відбулося 182 бойові зіткнення – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 1 вересня на фронті зафіксовано 182 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах чотирьох ракетних ударів із застосуванням 19 ракет, а також 71 авіаудар, зокрема, скинув 91 КАБ. Крім цього, здійснив більш як 4500 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, з них 141 – із реактивних систем залпового вогню… Вчора авіація та ракетні війська і артилерія Сил оборони завдали 15 ударів по районах зосередження особового складу, озброєнь і військової техніки та двох засобах ППО противника», – вказано в повідомленні.

Як і в попередні дні, найбільше боїв (63) відбулося на Покровському напрямку поблизу населених пунктів Воздвиженка, Зелене Поле, Калинове, Гродівка, Новогродівка, Карлівка, Маринівка та Михайлівка. «Найбільша концентрація ворожих атак була в районі Новогродівки, противник активно застосовував авіацію», – ідеться в повідомленні.

Також активні бойові дії тривали на Курахівському (25 боїв), Торецькому (20), Лиманському (18), Куп’янському (16), Времівському (14) напрямках.

Менш як 10 боїв зафіксовано на Харківському, Сіверському, Краматорському, Придніпровському напрямках.

У Курській області РФ тривають бойові дії – ISW

Українські військові продовжують активні бойові дії в Курській області Росії, але даних про свої результати не подають, відзначає у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

«Російські джерела стверджували, що українські війська вели штурм поблизу населеного пункту Коренєво; на схід від Коренєва біля Матвіївки; на північний схід від Коренєва біля Олександрівки; на північний захід від Суджі біля Малої Локні та Погребків; на північ від Суджі біля Камишівки; на північний схід від Суджі в районі Нижньої Парової, Бахтинки і Нечаєва. Російський провоєнний блогер стверджував, що українські сили незначно просунулися на захід від Погребків, а геолокаційні кадри, опубліковані 1 вересня, показують, що українські сили нещодавно діяли в межах Погребків. Інший російський блогер стверджував, що російські війська не змогли закріпитися в Борках (на південний схід від Суджі) і продовжують атакувати українські позиції в цьому населеному пункті», – інформують американські дослідники, покладаючись на дані з російських джерел.

Українські військові після початку 6 серпня наступальної операції в Курській області Росії дозовано подають інформацію про результати своїх дій. Захоплення важливого районного центру Суджа, яке сталося в один із перших днів операції, вдалося незалежно підтвердити лише через кілька днів після встановлення фактичного українського контролю над містом. Так само надходять повідомлення і про інші наслідки наступу в Курській області, зокрема, про руйнування мостів через річку Сейм, яке значно ускладнює логістику російських військ у Глушковському районі, який межує з Україною.

Станом на 2 вересня інформаційна політика українських військових щодо їхніх дій на території РФ не змінилася. «Сили оборони України продовжують операцію в Курській області», – інформує в ранковому зведенні 2 вересня Генеральний штаб ЗСУ.

Над Києвом сили ППО знищили близько 20 ракет різних типів – КМВА

Під час ранкової атаки над Києвом сили протиповітряної оборони знищили близько 20 ракет різних типів і ударний безпілотник, повідомив 2 вересня голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.

«Удар був комбінований – крилатими та балістичними ракетами. Крилаті ракети, (потенційно Х-101) найпевніше, були випущені близько третьої ночі з бортів стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з району Саратовської області РФ. На Київ ці ракети заходили після складних маневрів, з південного напрямку. Одночасно з підльотом до столиці крилатих ракет ворог випустив по Києву і передмістю балістичні ракети KN-24/Іскандер-М. До цього всього ще додався один ударний БпЛА. Силами та засобами протиповітряної оборони в повітряному просторі столиці було знищено понад десяток крилатих ракет та близько десятка балістичних та ударний безпілотник! Неймовірно велика кількість балістичних ракет одночасно!» – відзначає Попко.

За даними міського голови Києва Віталія Кличка, пошкоджені торговельні точки (так звані МАФи, «малі архітектурні форми») поблизу станції метро «Святошин», на самій станції пошкоджені вікна.

«Станом на 06:25 до медиків по допомогу звернулися двоє дорослих — одного з них госпіталізували», – відзначив Кличко.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

Генштаб ЗСУ: російська армія втратила 1300 військових за добу

Російські війська втратили близько 1 300 військових за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 вересня.

За оцінкою українського командування, загальні втрати російської армії сягнули 617 600 людей особового складу.

Генштаб також оновив дані про втрати російської техніки:

  • 8 601 танк (+9 за останню добу)
  • 16 786 бойових броньованих машин (+26)
  • 17 646 артилерійських систем (+10)
  • 1 177 реактивних систем залпового вогню (+1)
  • 940 засобів протиповітряної оборони
  • 368 літаків
  • 328 гелікоптерів
  • 14 537 безпілотників (+30)
  • 2 557 крилатих ракет
  • 28 кораблів і катерів
  • 1 підводний човен
  • 23 925 автомобілів і автоцистерн (+44)
  • 2 993 одиниць спеціальної техніки (+2)

Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.

У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції.

«Померти за Росію». Українських дітей в окупації вчать воювати проти України

Старші класи в школах окупованої Луганщини та Донеччини активніше долучають до «Юнармії». Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповіли місцеві. За їхніми словами, раніше – мілітаризована організація сприймалася дітьми більше як гра і можливість виїжджати з маленьких міст на змагання в Росію, але за останній рік «Юнармія» стала майданчиком для підготовки майбутніх кадрів контрактної армії агресора. Серед вихованців організації є і ті, хто вже загинув на фронті.

Україна зазнала масованого повітряного удару, вибухи чули в Києві, Кривому Розі, Полтаві та Харкові

Уночі та зранку 2 вересня Україна зазнала комбінованого повітряного удару із застосуванням ударних безпілотників і ракет різних типів.

Після півночі країну атакували кілька груп «Шахедів», серед ночі з аеродрому «Оленья» злетіли і здійснили пускові маневри в районі російського міста Енгельс сім бортів Ту-95.

Основною ціллю ударів після 5:00 був Київ. Міський голова столиці Віталій Кличко повідомляє про падіння уламків ракет у чотирьох районах Києва – Святошинському, Голосіївському, Шевченківському та Солом’янському. Є потерпілі, їхнє точне число поки не називають. У Святошинському районі горять чотири автомобілі, у Голосіївському районі палає нежитлове приміщення, також є загоряння в Шевченківському районі.

«У Голосіївському районі частково зруйнована котельня. Працюють аварійно-рятувальні служби», – додав Кличко о 6:13.

У Харкові після 1:00 два ударні безпілотники влучили по приватному житловому будинку та освітньому закладу, без постраждалих, а після 5:00 унаслідок влучання ракети сталося загоряння в садовому товаристві.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

Україна запровадила нові санкції проти 150 суб’єктів у Росії та колаборантів – Зеленський

Україна запровадила нові санкції. Обмеження вони стосуються колаборантів і тих, хто забезпечує роботу авіаційної інфраструктури РФ, повідомив президент Володимир Зеленський у новому відеозверненні.

Голова держави зазначив, що «сьогодні він підписав низку санкційних рішень, які раніше були ухвалені РНБО».

«Сьогодні (1 вересня – ред.) я підписав кілька нових санкційних рішень – санкції РНБО. Майже 150 суб’єктів – юридичних та фізичних осіб, які забезпечують роботу авіаційної інфраструктури Росії. Також ще один пакет санкцій проти колаборантів. Тих, хто обрав працювати на зло - на війну», – сказав Зеленський.

Також президент наголосив, що «завдання для всіх представників України – зробити все, щоб українські санкції були синхронізовані зі світовими». Про це тут

Чеченський доброволець розповів про оборону України та війну в Ічкерії

Одночасно зі спробою витіснити Збройні сили України з Курської області, російська армія продовжує наступ на Харківську область. Цей регіон практично щодня зазнає атак безпілотників та ракетних ударів. Просуванню армії РФ тут протистоїть, зокрема, й Окремий батальйон особливого призначення збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія (ОБОН ЗС ЧРІ).

Про особливості своєї роботи, минуле та майбутнє Ічкерії, а також про звинувачення на адресу чеченців з боку західних країн в інтерв'ю проєкту Радіо Свобода «Кавказ. Реалії» розповів прессекретар підрозділу Мікаель Андерсон. Читайте за лінком

Резніков щодо можливої участі Татарова в обороні столиці: «ДРГ у Києві були, я це точно знаю як міністр оборони»

На початку повномасштабної війни російські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) й справді діяли у Києві. Але вони не проривалися через лінії оборони ЗСУ, а були інфільтровані заздалегідь. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів Олексій Резніков, який у той час був міністром оборони України. Цю заяву він зробив на тлі повідомлень журналістів та учасників оборони Києва про те, що російських ДРГ у Києві нібито не було, а всі випадки їх «виявлення» був «дружнім вогнем».

«Що стосується, чи були ДРГ в Києві, так, вони були. Я це точно знаю як міністр оборони. І вони знищувалися нашими силами безпеки і правопорядку. На жаль, були трагічні випадки і friendly fire («friendly fire» – прим. ред.), як то кажуть, і гинули і нацгвардійці… ДРГ були в місті Києві, вони були інфільтровані заздалегідь. Мені навіть ресторатори розповідали, як за два дні до того люди не розраховувались в ресторані і казали: «нічого, нічого, через...» і на російську мову далі переходили: «через два дні ви нам будете всі винні». Тому росіяни або їх колаборанти були в Києві, це правда», – сказав Резніков, відповідаючи на питання, чи міг заступник керівника Офісу президента Олег Татаров «вбивати чеченців у Києві».

Раніше учасник оборони Києва, ветеран Олег Симороз в етері Свобода Live заявив, що російських ДРГ у Києві не було. Однак, чи мав він на увазі лише такі, які теоретично могли прорвати оборону, чи й такі, які могли бути інфільтровані заздалегідь, не відомо.

«Це вже не таємниця. Про це не хочеться говорити, але, на жаль, у перші дні повномасштабного вторгнення у Києві ті повідомлення, які давала українська влада і багато інших публічних осіб, які розповідали, що у Києві працюють російські ДРГ, і ДРГ вбивають, на жаль, це виявилося «дружнім вогнем», – сказав Симороз.

Про це також говорив військовий оглядач Юрій Бутусов.

Президент Володимир Зеленський заявив на пресконференції у Києві 27 серпня, що заступник голови Офісу президента Олег Татаров разом з главою СБУ Василем Малюком «вбивали чеченців у Києві» на початку повномасштабного вторгнення Росії.

Прикордонники показали фортифікації на кордоні з Білоруссю

Державна прикордонна служба опублікувала відео про ситуацію на кордоні з Білоруссю, де показала, із чого складаються українські фортифікації.

«Олександр Лукашенко під виглядом навчань стягує білоруські війська до кордону з Україною. У відповідь прикордонники посилюють оборону на Чернігівщині», – кажуть у відомстві.

У відео показали, як військові ДПСУ захищають кордон, яку активність фіксують з боку Білорусі і як стежать за державним рубежем на суші, у повітрі та на воді.

Зокрема, поінформували про фортифікації на кордоні з Білоруссю. Згідно з матеріалом, «вони складаються зі штучно насипаного кількаметрового валу, заміновуваного на всій протяжності мінами осколкового направлення, за ним – протитанковий рів, заповнений наразі водою, надалі – мінна смуга, а також паркан із колючого дроту».

18 серпня Олександр Лукашенко заявив, що білоруські військові перекинули до кордону з Україною майже третину армії. На такий крок довелося піти, бо Київ не лише «тримає поблизу кордонів із Білоруссю понад 120 тисяч військових», а й перекинув додаткові сили, заявив Лукашенко в інтерв’ю російському державному телеканалу «Росія-1».

Міністерство оборони Білорусі заявило 11 серпня, що начебто «відправляє додаткову військову техніку до прикордонних з Україною районів». Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко назвав заяву Міноборони Білорусі щодо «посилення» кордону з Україною «нагнітанням, щоб продовжувати підігрувати Росії».

Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру і повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст, жертвами чого стали десятки тисяч мирних українців.

Масована атака ракетами на Харків: кількість постраждалих зросла до 47 людей – ДСНС

У Харкові знову зросла кількість постраждалих внаслідок ракетного удару у неділю, 1 серпня, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Кількість постраждалих внаслідок масованої атаки по Харкову зросла до 47 людей, з них – 7 дітей», – йдеться у повідомленні.

Рятувальники кажуть, що з-під завалів врятували трьох людей. Пошуково-рятувальні роботи тривають.

За інформацією Офісу генпрокурора, прокурори та слідчі поліції встановили, що по торговельному центру у Салтівському районі Харкова росіяни застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М».

Щодо будівлі Палацу спорту у Немишлянському районі зафіксовано «пряме влучання трьох ракет типу «Іскандер-М», а також ще три влучання ракет типу С-300/400 по прилеглій території».

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову. Раніше повідомлялось про 44 постраждалих.

У Міненерго уточнити, що в Харкові сили РФ атакували один із енергооб’єктів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

Резніков розповів, чи вплине катастрофа з F-16 на подальші поставки винищувачів

Втрата першого західного винищувача F-16 і смерть пілота Олексія Меся не вплине на подальші рішення щодо поставок нових літаків на потреби ЗСУ. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода сказав ексміністр оборони Олексій Резніков.

«Я не думаю, що це вплине будь-яким чином на поставки, тому що це війна. Це не зйомки серіалу, і на Заході наші партнери це цілком абсолютно розуміють. І коли я спілкувався з моїми колегами-міністрами в той час (коли Резніков був міністром оборони – прим. ред.), і в них є розуміння, як, можливо, це не прозвучить дивно, але під час планування будь-яких військових операцій закладається фактор втрат…Тому, що б не сталося, чи це випадок трагічний, чи це результати бою, в будь-якому випадку це точно не впливає на плани поставок, тому що це, по суті, переходить в категорію передбачуваних втрат», – сказав Резніков.

У Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили, що під час відбиття ракетного удару з боку РФ по території України, зазнав катастрофи винищувач F-16. Загинув і його пілот Олексій Месь, позивний «Мунфіш».

«Під час заходу на наступну ціль з одним з літаків було втрачено звʼязок. Як зʼясувалося пізніше, літак зазнав катастрофи, льотчик загинув», – йдеться у дописі.

Катастрофа винищувача сталась 26 серпня, під час відбиття російського масованого удару. Льотчик Олексій Месь у повітряному бою знищив три крилаті ракети та один ударний БПЛА, повідомили Повітряні сили Збройних сил України у четвер. Пілот «врятував українців від смертоносних російських ракет... ціною власного життя», заявили у командуванні Повітряних сил України.

Росія: губернатор Гладков каже про «ракетний обстріл» Бєлгорода і постраждалих

Бєлгород, розташований неподалік кордону з Україною, у неділю, за повідомленнями місцевої влади, начебто зазнав ракетного обстрілу, пише російська служба Радіо Свобода.

Повідомляється, що це вже другий обстріл за три дні. Повітряну тривогу начебто було оголошено в Білгороді через годину після того, як російські військові завдали кілька ударів по Харкову.

Губернатор Білгородської області В’ячеслав Гладков написав, що «над Білгородом та Білгородським районом спрацювала система ППО» і було «збито кілька повітряних цілей». Нібито зайнявся автомобіль, а також балкон у житловому будинку.

За даними Гладкова, «постраждали 8 людей, зокрема двоє дітей.

Телеграм-канал Baza пише про 12 постраждалих.

Міноборони України повідомлення влади РФ наразі не коментувало.

Редакція Радіо Свободи не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.

У прикордонних регіонах Росії регулярно лунають вибухи. Часто російська сторона звинувачує Україну у причетності до цих інцидентів, проте Київ офіційно це не коментує.

Влада: кількість постраждалих внаслідок удару по Харкову зросла до 44

Кількість постраждалих від російських обстрілів у Харкові збільшилася до 44, повідомив мер міста Ігор Терехов.

«Станом на зараз маємо інформацію про 44 постраждалих. З них семеро – діти, найменшому з них три місяці», – написав міський голова.

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову. У Салтівському районі, за даними ОВА, 22 постраждалих, серед яких двоє дітей та два медики.

У Міненерго уточнити, що в Харкові сили РФ атакували один із енергооб’єктів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

У Міненерго кажуть, що в Харкові сили РФ атакували один із енергооб’єктів

У неділю, 1 вересня, російські військові здійснили черговий удар по Харкову, був атакований один з енергетичних об’єктів, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики України.

У Міненерго додали, що «наразі ведеться ліквідація наслідків обстрілу. Інформація щодо постраждалих уточнюється».

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову. У Салтівському районі, за даними ОВА, 22 постраждалих, серед яких двоє дітей та два медики

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

У Харкові під повторні удари російських ракет потрапили медики і рятувальники – Терехов

У Харкові під повторні удари російських ракет потрапили рятувальники і медики, які приїхали на виклик до торговельного центру, розповів в ефірі телемарафону мер міста Ігор Терехов.

«Було дуже багато вибухів, влучань. На теперішній час маємо близько 40 людей, які отримали поранення. На щастя, загиблих немає, але кілька людей у дуже важкому стані. Крім того, постраждали працівники ДСНС і «швидкої допомоги», які приїхали на виклик: повторним цинічним ударом, попередньо, «Іскандерів» було поранено лікарів», – зазначив Терехов.

Начальник Центру екстреної меддопомоги Віктор Забашта у коментарі «Суспільному» повідомив, що «в результаті влучання поблизу торговельного центру лікар «швидкої» дістав черепно-мозкову травму і досі не отямився. У фельдшера – перелом гомілки уламком, його прооперували, стан стабільний, загрози життю немає. Водій не постраждав».

Сили РФ упродовж доби здійснили кілька обстрілів Харківщини, а після полудня завдали масованого обстрілу по самому Харкову.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

Сили РФ «прискорили» просування до Покровська, але темп може знизитись – розвідка Британії

Російські військові протягом останнього тижня прискорили наступ на місто Покровськ, але «невдовзі вони можуть сповільнити темп», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.

Головне управління розвідки Міністерства оборони Британії розповіло, що російські Сухопутні війська «протягом останніх семи днів прискорили просування до міста Покровськ на сході України».

«Війська РФ дуже ймовірно вже знаходяться в межах десяти кілометрів від краю міста. Швидкість просування, ймовірно, сповільниться, коли російські сухопутні війська увійдуть у населені пункти поблизу Покровська», – йдеться в заяві розвідки.

Британія наголосила, що «Покровськ є ключовим логістичним центром для Донецької області, і, якщо його захопити, він, ймовірно, подовжить і перенаправить існуючі українські лінії постачання».

«Оперативний темп військової активності залишається низьким на всіх інших лініях фронту на сході та півдні України без істотних змін у територіальному контролі», – додали в розвідці.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG