Генштаб ЗСУ: російська армія втратила майже 1400 військових за добу
Російські війська втратили близько 1 390 військових за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 4 вересня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати російської армії сягнули 620 350 людей особового складу.
Генштаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 8 618 танків (+7 за останню добу)
- 16 848 бойову броньовану машину (+27)
- 17 694 артилерійських систем (+30)
- 1 177 реактивних систем залпового вогню
- 940 засобів протиповітряної оборони
- 368 літаків
- 328 гелікоптерів
- 14 616 безпілотники (+43)
- 2 580 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 24 007 автомобілі і автоцистерни (+35)
- 3 014 одиниці спеціальної техніки (+12)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції.
Україна й Тайвань: у одному човні?
(Рубрика «Точка зору»)
Курська операція, попри те, що навколо неї велися й ведуться дискусії щодо її доцільності, безперечно, є успіхом Збройних Сил України – як і в плані воєнному, так і в політичному. Справа не лише в тому, що українські військові зайшли на територію Росії в її визнаних кордонах і зайняли частину Курської області.
Ця операція показала, що розмови російського керівництва про «червоні лінії», можливе застосування ядерної – блеф. З Росією можливо воювати на її території.
У Кривому Розі 5 людей поранені внаслідок удару РФ, пошкоджені понад 10 багатоповерхівок – Вілкул
П’ятеро людей постраждали в Кривому Розі внаслідок влучання ракети в об’єкт цивільної інфраструктури в центрі міста, повідомив місцевий політик Олександр Вілкул.
«Від вибухової хвилі пошкоджені понад 10 багатоповерхівок. П'ятеро постраждалих, не тяжкі. Міський штаб допомоги людям (будматеріали, заяви на матеріальну допомогу від міста) розгортається у школі №103. Працюють усі аварійні, медичні та комунальні служби», – інформує Вілкул.
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук оприлюднив додаткові подробиці.
«Через ворожий удар у Кривому Розі пошкоджено готель. Пʼятеро людей постраждали, жінки 62, 83 і 84 років, 70-річний чоловік та 10-річна дівчинка. Вона була госпіталізована до лікарні», – написав Лукашук у телеграмі.
Україна вночі та вранці 4 вересня зазнала комбінованої атаки із застосуванням ракет та ударних дронів. Ракетами були атаковані Львів, Кривий Ріг, об’єкти в Чорному морі та інші локації.
Після півночі 4 вересня кілька груп безпілотників типу «Шахед» маневрували в багатьох українських областях.
Львів
Удар по Львову таки не вдалося перехопити, тож РФ поцілила дуже близько від центру міста. Було два важких влучання.
«Є загоряння житлових будинків в районі головного вокзалу. Дві школи сьогодні навчання не розпочнуть: учні «Арніки» та 17-ї залишаються вдома. Багато вибитих вікон у районі вулиць Коновальця, Братів Міхновських, Мельника. Уточнюємо інформацію щодо постраждалих», – повідомив мер Андрій Садовий о 6:24.
Очільник Львівської військової адміністрації Максим Козицький о 9:00 повідомив уже про 7 загиблих, серед них – троє дітей. Одна з них– дівчинка 9 років. «Страшна трагедія. Чорний день для нашої області», – написав він.
Влада: сили РФ завдали авіаудару по будівлі університету в Сумах
Російські військові у вівторок, 3 вересня, завдали авіаудару по Сумах, повідомляє Сумська обласна військова адміністрація.
«Сьогодні ввечері, 3 вересня, росіяни завдали авіаційного удару по будівлі одного з університетів міста Суми», – йдеться у повідомленні відомства.
За попередніми даними, «»для атаки росіяни використали керовану авіаційну бомбу (КАБ). На місці працюють необхідні служби».
В ОВА зазначили, що «наслідки ворожої атаки уточнюються».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
1 вересня біля Малої Токмачки на фронті загинув командир протитанкового взводу Георгій Шовкошитний.
«Загинув наш молодший син... З першого дня повномасштабного вторгнення він пішов у ТРО, а з 22 квітня 2022 так само добровільно – в ЗСУ. Воював під Бахмутом, під Авдієвкою, на Сумщині. Загинув на Запорожжі, як справжній Козак!», –написав у мережі Facebook його батько Володимир Шовкошитний, письменник і видавець, співавтор тексту Декларації про державний суверенітет України, народний депутат I скликання Верховної Ради незалежної України, ліквідатор аварії на ЧАЕС, організатор і один із учасників перепоховання із Сибіру до Києва останків політв’язнів радянського режиму Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого.
«Щойно ми всім миром збирали кошти на дрони для його підрозділу, а сьогодні дізнаємося, що не стало нашого Гоги – це просто не вкладається в голові! Йдуть найкращі, а нам залишають нестерпний біль...Вічна слава Герою!», – пише дядько Георгія, Віктор Шовкошитний.
Батькам та усім рідним висловлюють співчуття їхні земляки та односельці.
Ракетний удар по Військовому інституту зв'язку у Полтаві: які висновки?
Понад 50 загиблих і 200 поранених – це наслідки влучання двох балістичних ракет по Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації у Полтаві.
Рятувальгі роботи досі тривають, їх ускладнюють повітряні тривоги, через які доводиться зупинятися, оскільки Росія часто повторно обстрілює місця ураження.
За словами речника ДСНС Олександра Хорунжого, кожні 15-20 хвилин на місці влучання оголошують хвилину тиші, щоб можна було почути під завали людей.
Це не перший удар по місцях скупчення українських військових. За останні два з половиною роки Росія атакувала навчальний центр «Десна» на Чернігівщині, Яворівський полігон на Львівщині, казарми військової частина у Охтирці на Сумщині, полігон Нацгвардії в Дніпропетровській області, казарми морпіхів у Миколаєві та місце шикування бійців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади у Запорізькій області.
Що зараз відомо про трагедію? І чи були враховані попередні страшні уроки? З'ясовували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«Рятувальні роботи зараз іще тривають – розбирають завали. Залучені всі служби. Станом на цей час кількість поранених – 271. Усім надається необхідна допомога. Я вдячний усім рятувальникам, лікарям, медичним сестрам, усім полтавцям, хто долучився до допомоги, здавав кров, хто підтримує», – сказав увечері президент України Володимир Зеленський.
Він гнаголосив, що під завалами зруйнованої будівлі ще можуть бути люди.
«Робиться все, щоб урятувати якнайбільше життів. За наявною зараз інформацією, цей російський удар убив 51 людину. Мої співчуття всім рідним та близьким», – сказав Зеленський.
Що зараз відомо про удар та як реагує влада
Місцеві жителі чули вибухи близько 9:10 ранку, а о 9:17 Повітряні сили повідомили про удар балістикою. Повітряну тривогу оголосили за 2-3 хвилини до вибухів.
У Міністерстві оборони повідомили, що проміжок між тривогою і прильотом ракет був настільки коротким, що застав людей в момент евакуації до бомбосховища.
Після 14:00 українська влада повідомила про влучання по території Інституту звʼязку та сусідній лікарні.
Журналістка з Полтави Інна Безугла розповіла, що два вибухи справді сталися одразу після тривоги, в місті було дуже гучно, у прилеглих районах повилітали вікна, зараз там багато скла.
У місті одразу з’явилася інформація, що потрібно здавати кров, охочих було настільки багато, що запис перенесли на завтра. За офіційною інформацією, пожежу на місці влучання ліквідували, зараз розбирають завали.
Джоане залишає посаду заступника генсекретаря НАТО, щоб балотуватися в президенти Румунії
Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане оголосив 3 вересня про свою відставку з цієї посади, щоб балотуватися на президентських виборах у Румунії в листопаді.
Джоане сказав, що сьогодні ж зустрівся з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, щоб повідомити йому про свої плани.
Джоане й інші джерела в НАТО підтвердили цю інформацію Румунській службі Радіо Свобода. Повідомляється, що Джоане на посаді заступника Столтенберґа змінить німець Боріс Руґе.
Наступником Столтенберґа з жовтня має стати колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.
Конституція Румунії забороняє нинішньому президентові країни Клаусу Йоганнісу переобиратися на третій термін.
Внаслідок ракетного удару по Полтаві поранена 271 людина – Зеленський
Зросла кількість постраждалих наслідок ракетного удару російських військових по Полтаві 3 вересня, розповів президент України Володимир Зеленський у новому відеозверненні.
«Рятувальні роботи зараз іще тривають – розбирають завали. Залучені всі служби. Станом на цей час кількість поранених – 271. Усім надається необхідна допомога. Я вдячний усім рятувальникам, лікарям, медичним сестрам, усім полтавцям, хто долучився до допомоги, здавав кров, хто підтримує», – зазначив він.
Зеленський уточнив, що під завалами зруйнованої будівлі ще є люди.
«Робиться все, щоб урятувати якнайбільше життів. За наявною зараз інформацією, цей російський удар убив 51 людину. Мої співчуття всім рідним та близьким», – сказав український лідер.
Ґроссі порівняв ситуацію на Запорізькій і Курській АЕС
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Маріано Ґроссі повідомив, що вже вп’яте від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вирушить на Запорізьку атомну електростанцію. Перед своїм від’їздом він зустрівся із журналістами у Києві і розповів, як на станцію впливають постійні удари Росії по енергетичній інфраструктурі України й ситуація на АЕС у Курській області Росії.
Коментуючи останні російські атаки на енергетичну інфраструктуру України й ризики, які вони створюють для атомних станцій, Ґроссі сказав, що це «одна проблема, але з двома наборами різних наслідків».
«Якщо говорити про тиск на енергетичну інфраструктуру України, то це – один набір проблем, оскільки ця ситуація також може вплинути на ядерну безпеку трьох наявних АЕС: у Рівненській, Хмельницькій областях і Південноукраїнську. Що стосується постачання електроенергії до ЗАЕС, то це контрольована Росією територія, правильно? Тому це питання, яке не стосується України. Це питання для країни, яка має територіальний контроль», – сказав генеральний директор МАГАТЕ.
Ситуацію на Запорізькій АЕС Ґроссі описав як «нестабільну і крихку», проте не як критичну.
За словами гендиректора МАГАТЕ, ситуація на окупованій Росією атомній станції може змінюватися щодня, залежно від обстрілів. Із початку захоплення російськими військами ЗАЕС вісім разів опинялася на межі знеструмлення.
Щодо ситуації на Курській атомній електростанції, де Ґроссі побував 27 серпня, то він назвав її відмінною від ситуації на Запорізькій АЕС і наголосив, що атомна електростанція за жодних обставин, незалежно від країни чи місця, де вона розташована, не повинна зазнавати нападу або ставати ціллю для військових.
Очільник МАГАТЕ розповів, що разом зі своїм технічним персоналом протестував Курську АЕС на випадок, якщо вона, можливо, опиниться без електропостачання або під дією інших обставин.
Військові РФ розстріляли трьох українських полонених на Торецькому напрямку – прокуратура
Російські військові розстріляли трьох українських військовополонених на Торецькому напрямку, повідомила Донецька обласна прокуратура. Там зазначили, що у зв’язку з цим розпочали досудове розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаних з умисним убивством.
«3 вересня 2024 року в telegram-каналі опубліковано інформацію щодо ймовірного розстрілу представниками ЗС РФ українських військовослужбовців. У повідомленні йдеться про те, як троє військових однієї з бригад ЗСУ вийшли з підвалу будинку з піднятими руками, коли до них майже впритул підібрався ворог. Окупанти поклали їх обличчям на землю, після чого майже відразу розстріляли в спину», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі нагадали, що умисне вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.
«Наразі поширені дані перевіряються. Проводиться низка слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення усіх обставин вказаної події», – додали в прокуратурі.
Раніше Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні в своїх звітах вказувала, що Росія продовжує катувати і страчувати українських військовополонених.
В Офісі генпрокурора повідомляли, що 27 кримінальних проваджень розслідується за фактами страти 61 українського військовополоненого.
У Львові до лікарні доставили посилку з «протитанковими мінами»: вони виявились навчальними
Увечері 3 вересня до лікарні Святого Луки Першого медобʼєднання Львова доправили посилку, в якій виявили кілька предметів, схожих на «протитанкові міни», повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Відомо, що пацієнтів і медперсонал евакуювали. На місце екстрено прибули відповідні служби.
Генеральний директор лікарні святого Луки Василь Трунквальтер зазначив у коментарі «Суспільному», що коробку знайшли у хірургічному корпусі.
«Зараз на місці працюють вибухотехніки та всі відповідні служби. Персонал та пацієнти в безпеці. Зʼясовуємо обставини», – написав міський голова Андрій Садовий у телеграмі.
Згодом пресслужба лікарні повідомила кореспондентці Радіо Свобода, що «протитанкові міни» виявилися навчальними.
Хто та з якою метою надіслав посилку до лікарні, будуть розслідувати правоохоронці.
Зеленський зустрівся з головою МАГАТЕ: йшлося про ядерну безпеку і російські обстріли
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі.
Український лідер наголосив, що «важливо проводити постійний моніторинг не лише стану АЕС, а й критично важливих для їхньої роботи підстанцій».
«Провів зустріч із генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі. Основна увага під час перемовин – питанням посилення ядерної безпеки в Україні, забезпечення постійного моніторингу не лише стану АЕС, а й критично важливих для їхньої роботи підстанцій», – зазначив Зеленський.
ЄС шкодує, що Монголія не заарештувала Путіна за ордером МКС
Європейський союз 3 вересня розкритикував Монголію за невиконання ордера Міжнародного кримінального суду (МКС) на арешт президента Росії Володимира Путіна під час його візиту до країни.
«ЄС шкодує, що Монголія, держава-учасниця Римського статуту МКС, не виконала своїх зобов’язань, згідно зі статутом щодо виконання ордера на арешт», – йдеться в заяві ЄС.
3 вересня Путін зустрівся з президентом Монголії Ухнагійном Хурелсухом в Улан-Баторі під час своєї першої поїздки до країни-члена МКС після того, як суд видав ордер на його арешт у березні 2023 року через депортацію українських дітей.
Норвегія виділить 53 млн доларів на дрони і засоби ППО для України
Уряд Норвегії виділить 570 млн норвезьких крон (53,32 млн доларів США) Міжнародному фонду для України (International Fund for Ukraine, IFU) на закупівлю дронів та засобів протиповітряної оборони, йдеться в повідомленні на офіційному сайті уряду країни.
«Україна має нагальну потребу в більшій кількості військового обладнання для захисту від російської агресії. Разом з іншими країнами Норвегія зробить все можливе, щоб зробити свій внесок», – заявив міністр оборони Бйорн Арільд Грам.
Метою очолюваного Великою Британією фонду є надання Україні військової допомоги. Норвегія вже внесла 1,8 млрд норвезьких крон до IFU, починаючи з 2022 року. Разом з Великою Британією, Нідерландами, Данією, Швецією, Литвою, Австралією, Новою Зеландією та Ісландією загалом було виділено понад 12,5 млрд норвезьких крон.
У червні Норвегія анонсувала відправку Україні боєприпасів на суму приблизно 480 мільйонів норвезьких крон.
Україна у травні уклала безпекову угоду з Норвегією. Повідомлялось, що цього року Норвегія надасть Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (близько 1,2 млрд євро) військової допомоги. Загалом у довгострокову Програму Нансена з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023–2027 роки.
Військова служба правопорядку в ЗСУ залучена до розслідування удару РФ по Полтаві – Сирський
Військова служба правопорядку у Збройних силах України бере участь у розслідуванні обставин російського удару по Полтаві 3 вересня, внаслідок якого загинули десятки людей, повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
«Військова служба правопорядку у Збройних силах України максимально залучена до оперативного розслідування цієї події. Країна-агресор повинна відповісти за кожну вбиту людину, за кожне понівечене життя. Воєнні злочини не мають термінів давності», – написав він у телеграмі.
Раніше в Міноборони повідомили, що до розслідування також долучилася Головна інспекція МОУ.
Арахамія: понад 50% штатної чисельності уряду зазнають змін
Понад 50% штатної чисельності Кабінету міністрів України зазнають змін, заявив голова владної фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
За його словами, «велике перезавантаження уряду» можна очікувати цього тижня.
«Завтра нас чекає день звільнень, а післязавтра – день призначень. Остаточний перелік буде визначений на засіданні фракції 4.09», – написав Арахамія в телеграмі й закликав стежити «тільки за офіційними новинами».
Раніше сьогодні спікер Руслан Стефанчук повідомив, що до Верховної Ради України надійшли заяви про відставку від міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, міністра юстиції Дениса Малюськи, міністра захисту довкілля і природних ресурсів Руслана Стрільця і від голови Фонду державного майна Віталія Коваля.
За словаму голови парламенту, всі заяви будуть розглянуті на одному з найближчих пленарних засідань.
Президент України Володимир Зеленський на пресконференції 27 серпня заявив, що обговорює із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем можливі зміни в уряді.
«Укренерго» повідомило про аварійні відключення світла в Києві й 14 областях
«Укренерго» повідомило про застосування аварійних відключень світла 3 вересня в 14 областях і Києві.
«У Києві, Київській, Житомирській, Черкаській, Чернігівській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій, Харківській, Сумській, Полтавській, Вінницькій областях застосовані аварійні відключення. Оприлюднені раніше графіки застосування обмежень тимчасово не діють», – йдеться в повідомленні.
У компанії уточнили, що після скасування аварійних вимкнень названі регіони повернуться до відключень за графіком.
Раніше компанія ДТЕК повідомила, що в Києві, а також у Київській, Дніпропетровській і Донецькій областях запровадили екстрені вимкнення електроенергії за розпорядженням «Укренерго».
У Полтаві кількість загиблих зросла до 51, під завалами можуть перебувати ще 15 людей
У Полтаві до 51 зросла кількість загиблих внаслідок російського удару 3 вересня, понад 200 людей – поранені – оновлені дані навів Офіс генпрокурора.
«За процесуального керівництва Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони розпочате досудове розслідування за фактом посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», – йдеться в повідомленні.
Керівник обласної військової адміністрації Філіп Пронін в ефірі телемарафону повідомив, що під завалами ще можуть перебувати 15 людей.
За його словами, рятувальні роботи тривають.
Тим часом, речник ДСНС Олександр Хорунжий у коментарі Радіо Свобода повідомив деталі рятувальної операції.