«Де флот? Його немає. Це факт перемоги ворога». Як Росія втратила своє панування у Чорному морі
На початку повномасштабного вторгнення Росія поставила перед Чорноморським флотом чотири ключові завдання: блокада українського узбережжя, морська десантна операція, підтримка сухопутних військ на приморському напрямку та завдання ракетних ударів по території України. Проте через два з половиною роки Україні вдалося не лише розблокувати зерновий коридор, а й змусити Чорноморський флот тікати з Криму та переховуватись у Новоросійську. Разом з експертами ми проаналізуємо, наскільки боєздатним залишається Чорноморський флот Росії та які поставлені задачі на початку війни провалились?
Україна може виробляти вдвічі більше дронів, але потрібне фінансування – Зеленський
Президент Володимир Зеленський заявив 11 вересня в Києві після саміту «Кримської платформи», що Україна має можливості збільшити власне виробництво дронів, але це потребує додаткового фінансування.
«Сьогодні українські заводи готові вдвічі збільшити виробництво. Деякі приватні компанії готові навіть і вп’ятеро більше виготовляти. Вони можуть, вони готові. У нас немає достатньо грошей у бюджеті для цього. Тому ми просимо наших партнерів допомогти нам із фінансуванням», – зазначив Зеленський.
Також він додав, що в Україні виробництво дронів «дешевше і ми швидші».
Президент Литви Ґітанас Науседа, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня на спільній із Зеленським пресконференції запевнили у своїй підтримці України. Український лідер подякував партнерам за вже надану допомогу в рамках Коаліції дронів.
До Коаліції дронів, яка складається 16 країн, входять Латвія, Велика Британія, Австралія, Чехія, Данія, Франція, Естонія, Італія, Нова Зеландія, Канада, Литва, Нідерланди, Польща, Україна, Німеччина та Швеція.
Держави-члени коаліції працюють над постачанням різних типів безпілотників, таких як розвідувально-ударні безпілотники, безпілотні літальні апарати, керовані штучним інтелектом, і технології боротьби з дронами.
За даними міністерства оборони Латвії, цього року ця балтійська країна виділила 20 мільйонів євро на коаліцію безпілотників. Раніше 11 вересня прем’єр-міністерка Латвії анонсувала новий пакет військової допомоги для України.
Далекобійні ракети та дозвіл від США на удари по Росії: як це змінить хід війни?
Питання дозволу США на застосування Україною далекобійних ракет для ударів по території Росії стосується ракет, які мають радіус ураження до 300 км, зокрема ATACMS. Президент Володимир Зеленський вже неодноразово звертався до адміністрації президента Джо Байдена з проханням дозволити використовувати їх. То коли буде такий дозвіл? І як це вплине на хід війни?
Далекобійна зброя та можливість її застосування є важливою для України, оскільки російські сили використовують свої об’єкти в тилу для атак на українські міста та критичну інфраструктуру, пояснюють експерти.
Її робота з переселенцями розпочалася ще у 2014-тому. Спочатку це були табори для дітей з Донецької та Луганської областей, які через війну залишили свій дім. Далі тримісячне волонтерство у Грузії для мігрантів з Південної Осетії та Абхазії, освітні проєкти в Україні, де брали участь діти-ВПО. З початком повномасштабної війни Ірина Колотило створила волонтерську ініціативу, яка допомагала з пошуком житла та адаптацією переселенців у її рідному містечку в Чернівецькій області.
Нині Ірина – сама біженка, прихисток знайшла в Канаді. Уже на новому місці вона продовжила працювати з новоприбулими. Так тут називають тих, хто мігрував у країну, зокрема й українців, які переїхали під час повномасштабної війни. Своєю історією жінка поділилася із проєктом «Ти як?» від Радіо Свобода.
Армія РФ пробивається до Курахового: чим важливе це місто на Донбасі
Армія Росії просунулася біля Українська і на його околицях, – повідомив у ніч проти 11 вересня аналітичний проєкт DeepState. Це південний фланг Очеретинського виступу, який у звітах українського Генштабу називається Курахівським напрямком.
Судячи з карти, тут уже утворилися передумови для оточення угруповання Сил оборони на південь від Українська і на північ від Красногорівки.
Понад те, аналітики наводять слова бійця ЗСУ на псевдо «Син Маннергейма», який стверджує, що саме Курахове, а не Покровськ, є головним напрямком удару російської армії.
«Противник прагне опанувати Курахове, щоб згодом змусити відступити все Вугледарське угруповання СОУ (Сил оборони України – ред.) разом із залишками угруповання Красногорівки», – каже боєць.
Зважаючи на повідомлення Генштабу, напруження на фронті продовжує знижуватись – на ранок 11 вересня відомство повідомило про 131 атаку армії Росії. У лідерах – Покровський та Курахівський напрямки – 32 та 29 атак відповідно.
Російські війська атакують західний фланг українського угруповання в Курській області РФ
Український OSINT-ресурс DeepState 11 вересня заявив про погіршення ситуації на лівому (західному) фланзі українського угруповання, яке контролює частину Курської області РФ.
За даними дослідників, російські військові «розпочали активні штурмові дії, переправивши бронетехніку спочатку через Сейм, а потім і через дрібніші річки». «Ще один удар відбувся з Коренєво, яке втратили нещодавно, на Снагость», – ідеться в повідомленні.
Про це заявляють і російські ресурси.
«За даними пов’язаного з міністерством оборони Росії каналу «Рыбарь», на кордоні Глушкввського та Коренєвського районів підрозділи 155-ї бригади морської піхоти та 51-го гвардійського парашутно-десантного полку перейшли у контрнаступ на рубежі Гордіївка – Снагость», – пише російська служба Бі-Бі-Сі.
Окремі російські «воєнкори» заявляють про відновлення російського контролю над селом Снагость і ще кількома населеними пунктами, але незалежного підтвердження ці дані ще не мають.
Українські офіційні ресурси про зміну ситуації в Курській області наразі не повідомляли.
Ця атака на цей час не загрожує центральному для логістики українського угруповання в Курській області місту Суджа – його від села Снагость відділяє понад 40 кілометрів, якщо рухатися автошляхами або уздовж них.
Раніше цього місяця в інтерв’ю CNN головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні.
Сирський розповів, що вважає операцію на Курщині успішною: «Це зменшило загрозу наступу противника. Ми завадили їм діяти. Ми перенесли бойові дії на територію ворога, щоб він міг відчути те, що відчуваємо ми щодня».
За словами головнокомандувача, Москва перекинула до Курської області десятки тисяч військових, в тому числі деякі зі своїх найкращих десантно-штурмових підрозділів.
За час наступу ЗСУ в Курській області Росії Київ заявив, що отримав контроль над понад 1200 кілометрами російської території.
Раніше повідомлялося, що операція мала на меті покращити позицію Києва у разі мирних переговорів. Аналітики також припускають, що операція спрямована на те, щоб донести до росіян серйозність неспровокованого вторгнення в Україну.
Це стало першим іноземним вторгненням на територію Росії з часів Другої світової війни.
Лисак: через удар Росії по Дніпропетровщині постраждали двоє людей
Наразі відомо про двох постраждалих внаслідок російської атаки на Кам’янський район, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Спершу стало відомо про потерпілого з опіками, його госпіталізували в стані середньої тяжкості.
«Окрім 22-річного чоловіка, з ушкодженнями і 32-річна жінка. У неї мінно-вибухова травма та струс головного мозку. Обидва у лікарні. Стан потерпілих медики оцінюють як середній», – додав голова області згодом.
Лисак уточнив, що російський удар спричинив руйнування та займання в одному з підприємств Кам’янського району. Він також уточнив, що загиблий, про якого повідомлялося раніше – 38-річний чоловік.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Шмигаль: прем’єр-міністерка Латвії анонсувала новий пакет військової допомоги для України
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся з головою уряду Латвії Евікою Сілінею в Києві – про це він повідомив 11 вересня.
За його словами, він подякував Латвії підтримку України, зокрема, за ініціативу «Коаліція БПЛА для України» та постачання безпілотників для Сил оборони.
«Під час нашої зустрічі пані Сіліня оголосила про черговий пакет військової підтримки, у який ввійдуть бронетранспортери», – заявив він.
Шмигаль додав, що сторони обговорили розширення співпраці між країнами у сферах, які стосуються посилення українських військових на полі бою. Поміж іншого, йдеться про співпрацю між оборонними компаніями.
«Латвія послідовно підтримує санкції проти агресора та є нашим надійним союзником в інтеграції до ЄС і НАТО. Крім того, наші латвійські друзі надають допомогу енергетичним обладнанням і планують передати Україні сонячні панелі для лікарень. Подякував за підтримку у відновленні нашої країни, зокрема Чернігівської області», – повідомив голова уряду.
Евіка Сіліня повідомила про візит до Києва раніше 11 вересня. Зокрема, вона взяла участь у відкритті меморіалу жертвам геноциду кримськотатарського народу.
Зеленський: армія Росії скоїла щонайменше 137 тисяч воєнних злочинів в Україні
Російські військові скоїли в Україні 137 тисяч воєнних злочинів, сказав президент України Володимир Зеленський на конференції United for Justice (Об’єднані заради справедливості), що цього разу присвячена обстрілам цивільної інфраструктури.
«Станом на сьогодні є щонайменше 137 000 причин, щоб ми продовжували цю роботу і щоб ми довели її до кінця. 137 тисяч – саме стільки воєнних злочинів скоєно Росією на даний момент. Злочинів проти миру і людяності, проти нашої держави, проти наших людей і злочинів проти України і українців 137 тисяч і це означає, що вироків має бути не менше», — сказав президент у вітальній промові, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Зеленський не уточнив, чи це кількість злочинів від початку війни 2014 року, чи від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Але у грудні 2023 року міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомляв, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зафіксовано понад 102 тисячі воєнних злочинів, скоєних російськими військовими.
Читайте також: «У пошуках справедливості для України». Що стоїть на заваді розслідуванню злочинів РФ?
Він також, в контексті боротьби за справедливість, згадав про прецедент порушення Римського статуту владою Монголії, коли президент Росії Володимир Путін приїхав туди із візитом. Зважаючи на Римський статут, який ратифікувала Монголія, вони мали б арештувати російського президента.
«Світ має безліч конвенцій, має тисячі сторінок декларацій, працює Римський статут для, до речі, понад сотні країн світу. Повинен працювати Римський статут, але нещодавно знайшлося виключення в Монголії для Путіна і це відповідальність не просто чиясь окремо, це відповідальність всього світу – зупинити деградацію системи права, не допустити руйнування тих норм, які ще залишаються. Система права має і мусить працювати так, щоб Римський статут і зокрема ордер міжнародного кримінального суду, який був виданий стосовно головного російського злочинця реально обмежували його і вже забезпечували його ізоляцію», — додав лідер України.
Зеленський також наголосив, що є ще достатньо країн, які досі не ратифікували Римський статут, але для України та для демократичного світу загалом це важливо і має бути реалізовано, щоб панувала справедливість, а не безкарність.
21 серпня Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. Водночас його юрисдикцію щодо громадян України відклали на сім років.
Донецька ОВА повідомляє про загиблих через удари Росії по Костянтинівці
Російські війська обстріляли Костянтинівку двічі протягом дня, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 11 вересня.
Внаслідок другого обстрілу, за його словами, загинула одна людина, п’ятеро поранені.
Читайте також: Російські обстріли: є загиблі та поранені в чотирьох областях – ОВА
«Таким чином, сьогодні росіяни двома ударами по місту вже вбили 3 людей і поранили 5», – заявив Філашкін.
Він додав, що на місці обстрілів працюють відповідні служби, остаточні наслідки удару встановлюють.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Незаконне утримання Росією українських журналістів є зброєю проти свободи слова – про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час зустрічі з президентом Радіо Свобода Стівеном Капусом 11 вересня.
Лубінець повідомив, що учасники зустрічі обговорили питання звільнення незаконно утримуваних Кремлем українських журналістів та способи тиску на Росію через міжнародну спільноту.
За даними омбудсмана, від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла близько 600 злочинів проти журналістів і медіа в Україні. Серед них – незаконні затримання та викрадення медійних працівників.
Читайте також: Радіо Свобода – 70. Журналісти, політики, представники духовенства на заході до річниці. Репортаж
«Одним з незаконно засуджених є Владислав Єсипенко – український журналіст Радіо Свобода, якого затримали та засудили за сфабрикованою справою у Криму», – нагадав він.
Напередодні, на заході з нагоди 70-річчя української редакції Радіо Свобода, Стівен Капус закликав до звільнення журналіста проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка, котрий перебуває в російському полоні з 2021 року:
«Деякі наші журналісти у в’язниці. Тож сьогодні я хочу сказати: журналістика це не злочин, Влад Єсипенко має повернутися додому».
Капус також додав, що усі ці роки видання боролося за свободу слова та демократію. І продовжує робити це і далі, під час війни Росії проти України.
Читайте також: «Репортери без кордонів» готують позов через атаку на журналістів у Краматорську
10 березня 2021 року позаштатний журналіст проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» перестав виходити на зв’язок із рідними. Невдовзі стало відомо, що ФСБ Росії затримала чоловіка, звинувативши його у «зв’язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні й перевезенні боєприпасів». Зрештою його засудили до п’яти років колонії загального режиму та штрафу 110 тисяч рублів.
У Міністерстві закордонних справ України назвали «політично вмотивованим» винесений Єсипенку вирок. Держдепартамент США засудив вирок Єсипенку, назвавши його «ще одним прикладом зловживань російської окупаційної влади у Криму». Сам Єсипенко стверджує, що російські силовики його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень.
Польща ще на три місяці продовжила дію буферної зони на кордоні з Білоруссю
Польща на 90 днів продовжила тимчасову заборону на перебування в певній ділянці прикордонної смуги, що прилягає до державного кордону з Республікою Білорусь. Відповідне рішення 11 вересня підписав міністр внутрішніх справ і адміністрації Томаш Семоняк.
За словами міністра, буферна зона дала конкретні, добрі результати.
«Передусім вона націлена на контрабандистів, які переправляють людей через кордон», – написав у мережі X Семоняк.
Читайте також: Стубб зустрівся з Дудою: говорили про війну в Україні, оборону і відносини з Росією
Буферну зону на кордоні з Білоруссю Польща запровадила 13 червня 2024. Відтоді, за інформацією МВС, кількість спроб незаконного перетину польсько-білоруського кордону зменшилася на 64%.
У період дії буферної зони з 13 червня по 9 вересня цього року співробітники Підляського прикордонного відділу затримали загалом 71 кур’єра.
Напередодні Міністерство внутрішніх справ Польщі заявило, що Білорусь штучно нарощує міграційний тиск на польсько-білоруському кордоні в рамках гібридних дій, спрямованих на дестабілізацію Польщі та інших країн-членів Європейського Союзу.
Скільки жителів Херсонщини отримали російські житлові сертифікати? Як херсонці розпоряджаються житлом, яке купують за цією програмою? Навіщо Росія запровадила систему житлових сертифікатів, і якими можуть бути наслідки такої політики, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Понад 100 тисяч жителів окупованої частини Херсонщини отримали сертифікати на житло в Росії або на захоплених територіях, заявив у серпні повідомив так званий губернатор регіону Володимир Сальдо. За його словами, реалізували ці сертифікати, тобто придбали квартири чи будинки, начебто понад 93 тисячі осіб. Найчастіше житло купували у південних регіонах – в окупованому Криму та Краснодарському краї Росії. Також начебто у Ростовській та Московській областях. Загалом жителі Херсонської області розселилися в десятках регіонів Росії, - запевняє Сальдо. Втім, окупаційний чиновник зазначив, що були й відмови у наданні житлових сертифікатів. Зокрема, у випадках, коли люди не отримали російські паспорти.
- Керівник Управління Росреєстру на окупованій частині Херсонської області Василь Романов раніше розповідав, що реалізувати житлові сертифікати можна в будь-якому регіоні Росії. Але обов'язковою умовою є перереєстрація житла за російським законодавством.
- У Центрі національного спротиву наголошували, що видача житлових сертифікатів напряму пов'язана з примусовою паспортизацією населення окупованих територій. У такий спосіб місцевих жителів спонукають отримувати російські документи.
Заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський вважає, що кількість 100 тисяч сертифікатів, про яку звітує окупаційна влада, не відповідає дійсності.
«Насправді, по наших даних, значно менше людей використало цю можливість. А взагалі, Російська Федерація використовує цей інструмент для переселення наших людей. Тобто, немає зараз примусового вивозу людей, але вони таким чином захочуть мешканців Херсонщини, щоб вони переїжджали на територію Російської Федерації. Тобто, це є програма фактично переселення населення. Значна кількість людей, які все ж ці сертифікати отримали, вони просто використовують можливість для того, щоб трохи заробити на цій всій історії. Вони отримали сертифікати, вони їх намагаються на території або Криму, або РФ реалізувати, а потім намагаються продати швиденько це житло, та чекають деокупації Херсонщини», – розповів Соболевський.
Житлом, яке залишається на окупованій частині Херсонщини і з якого виїжджають господарі, окупаційна влада розпоряджається на власний розсуд, зазначив політик.
Суд ЄС відмовив кільком росіянам у скасуванні санкцій
Суд Євросоюзу виніс рішення, яким відмовив російським олігархам Геннадію Тимченку, Олені Тимченко, Михайлу Фрідману, Петру Авену і Герману Хану у скасуванні європейських санкцій проти них.
Не вдалося оскаржити європейські санкції і Національному розрахунковому депозитарію (НРД) Росії, який є основним зберігачем російських цінних паперів та відіграє істотну роль у функціонуванні російського фінансового ринку. Про рішення повідомили в Суді ЄС 11 вересня.
«НРД надає фінансові послуги, які мають значну цінність як для російського уряду, так і для російського Центрального банку, – йдеться у рішенні Суду ЄС, – Це підприємство надає уряду Росії кількісно та якісно значну матеріальну чи фінансову підтримку, надаючи йому свої фінансові ресурси з метою продовження діяльності з дестабілізації України».
Обмеження щодо Тимченків, Фрідмана, Авена та Хана вимагають від них декларувати свої кошти та співпрацювати з компетентними національними органами в ЄС. Позивачі намагалися довести у суді, що не мають звʼязку з російською війною в Україні. Наприклад, мільярдер Геннадій Тимченко у своєму позові стверджував, що його тісні зв'язки з президентом Володимиром Путіним не означають, що він є союзником у війні в Україні. Але юристи Ради ЄС наполягали, що Тимченко, якого в ЗМІ називають «головним скарбником Путіна», робить внесок у російську економіку завдяки своїм звʼязкам в банку «Россия».
Євросоюз запровадив санкції проти п’яти російських компаній за «інформаційні маніпуляції»
Раніше деяким росіянам вдавалось оскаржити європейські санкції у Суді ЄС, після чого Рада ЄС викреслювала їх із санкційних списків. Зокрема, 11 вересня посли ЄС виключили зі списків ще двох росіян. Це Нікіта Мазепін, син російського мільярдера Дмитра Мазепіна, та Віолета Пригожина, мати вже покійного засновника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина. Рада ЄС не змогда належним чином обґрунтувати у суді економічні звʼязки Мазепіна молодшого зі своїм батьком. А Віолета Пригожина через суди довела, що не була співвласницею бізнесів свого сина з 2017 року.
До цього, після успіху у Суді ЄС, санкції не були продовжені також щодо засновника «Яндекса» Аркадія Воложа, бізнесмена Сергія Мндоянца та голови російського націоналістичного байкерського клубу «Нічні вовки» в Європі Йозефа Хамбалека, який є громадянином Словаччини.
Рада ЄС переглядає та продовжує санкції щодо російських політиків, олігархів та військових, а також компаній, які допомагають функціонувати воєнній машині Кремля, кожні 6 місяців. Росіянам вдається оскаржити через суди зазвичай лише ті санкції, термін дії яких уже сплив.
Раніше суд ЄС ухвалював низку рішень щодо позовів російських бізнесменів у зв’язку з санкціями, у низці випадків задовольняючи їхні клопотання. Так, у квітні суд Євросоюзу скасував персональні санкції щодо мільярдерів Петра Авена та Михайла Фрідмана (вони залишаються у списку санкцій, оскільки рішення суду стосується лише одного з рішень Ради ЄС щодо санкційного режиму щодо них). Загалом Євросоюз ввів обмеження проти понад 2 тисяч російських громадян чи компаній, за рішенням суду чи самої Ради ЄС санкції зняли менш ніж з десяти.
Голова Дніпропетровщини повідомив про загиблого через російську атаку
Російські війська атакували Кам’янський район Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 11 вересня.
Спершу голова ОВА повідомив про вибух у Кам’янському районі.
«Через атаку росіян є загиблий. Не минулося і без постраждалих», – згодом заявив він.
Лисак додав, що в області триває тривога, і закликав її не ігнорувати.
Читайте також: ДСНС: на Дніпропетровщині підірвалися піротехніки, загинув сапер-водій
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Влада Мурманській області РФ заявила про атаку дронів
У Мурманській області Росії літають безпілотники, повідомив 11 вересня губернатор регіону Андрій Чібіс.
Він розповів про роботу ППО і попросив з розумінням ставитися до обмежень, які запровадили у регіоні.
Телеграм-канал Baza написав, що БПЛА були виявлені в районі Сєвєроморська. Після цього на всьому Кольському півострові було введено обмеження на польоти.
У Сєвєроморську розташована головна військово-морська база Північного флоту РФ. Також на території регіону є аеродром «Оленья».
В кінці липня під час вибуху на військовому аеродромі «Оленья» в Мурманській області Росії було пошкоджено одразу два стратегічних бомбардувальники Ту-22М3, заявив у коментарі Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
Аеродром «Оленья» розташований за 1800 кілометрів від кордону України.
Від початку повномасштабного вторгнення військові аеродроми Росії піддавалися численним атакам. Зокрема 5 грудня 2022 року відбувся один із найбільш помітних ударів, здійснений безпілотниками на стратегічний військовий аеродром «Енгельс-2», де базуються стратегічні бомбардувальники Ту-95 і Ту-160. У результаті удару було пошкоджено кілька літаків. Влада Росії зазвичай удари не коментує.
Росія: губернатор Бєлгородської області повідомив про сходження поїзда з рейок
У Бєлгородській області Росії зійшов із рейок вантажний поїзд, заявив губернатор області В’ячеслав Гладков вранці 11 вересня.
«У Новооскольському міському окрузі внаслідок незаконного втручання в роботу залізничного транспорту відбулося сходження зі шляхів локомотива та кількох порожніх вагонів вантажного складу. Постраждалих немає», – заявив він.
Читайте також: Влада Росії повідомила про пожежу на майданчику для зберігання палива у Бєлгородській області
Гладков додав, що пасажирські поїзди відправили в об’їзд цієї ділянки. Інформація про наслідки події уточнюється.
Згодом очільник Бєлгородської області заявив про нібито «атаки безпілотників із боку ЗСУ» по трьох населених пунктах регіону, ніхто не постраждав.
Українське командування наразі не коментувало ці заяви.
У прикордонних регіонах Росії регулярно лунають вибухи. Часто російська сторона звинувачує Україну у причетності до цих інцидентів, проте Київ переважно офіційно це не коментує.
WP: Гарріс не проти провести ще одні дебати із Трампом у жовтні
Віцепрезидентка США і кандидатка в президенти від Демократичної партії Камала Гарріс хоче провести ще одні дебати з кандидатом від республіканців Дональдом Трампом. Рішення про проведення ще одних дебатів було прийнято ще до вчорашньої зустрічі, пише 11 вересня американське видання The Washington Post із посиланням на джерела.
Голова передвиборчої кампанії Джен ОʼМеллі Діллон після дебатів зазначила, що Гарріс готова до повторних.
Раніше Трамп закликав провести три тури дебатів, але поки його команда не підтвердила намір влаштувати ще одну публічну дискусію.
«Ми подивимося на це, але вони хочуть повторних дебатів, тому що вони програли», – сказав Трамп журналістам після дебатів 10 вересня.
Ввечері 10 вересня у Філадельфії відбулися дебати між віцепрезиденткою від Демократичної партії Камалою Гарріс і колишнім президентом-республіканцем Дональдом Трампом.
Зареєстровані виборці США вважають, що Гарріс перевершила свого опонента, свідчить опитування американського телеканалу CNN, яке провела дослідницька група SSRS. За словами 63% спостерігачів, Камала Гарріс виступила на сцені краще за Трампа. Результати опитування відображають позицію лише серед тих виборців, які взяли участь в опитуванні та спостерігали за дебатами, і не відображають погляди всіх громадян США.
Вибори президента США відбудуться 5 листопада.
Сибіга обговорив зі Столтенберґом оборонне виробництво в Україні та обмеження на удари вглиб Росії
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів розмову з генеральним секретарем Єнсом Столтенберґом – про це він повідомив 11 вересня.
За його словами, розмова стосувалася збільшення військової допомоги Україні, нарощування оборонного виробництва та інвестицій в українське озброєння.
«Я також підтвердив, що Україна продовжує свій курс на членство в НАТО. Я ще раз наголосив на життєво важливій необхідності для України мати можливість без обмежень використовувати наявну зброю проти законних військових цілей в Росії», – заявив міністр.
Читайте також: НАТО, яке не обороняється: чи почнуть країни Альянсу збивати російські дрони і ракети
Сибіга додав, що подякував генеральному секретарю за «особисту підтримку» з цього та інших питань.
Столтенберґ наразі не коментував розмову зі свого боку.
Речник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі заявив 5 вересня, що США не будуть змінювати свою політику щодо ударів американськими ракетами по військових цілях на території Росії, бо російські літаки поза зоною досяжності ATACMS.
За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), в Росії є щонайменше 250 військових об’єктів у зоні дії наданих США ракет ATACMS.
Глава Сенату Чехії прибув до Києва для участі у саміті «Кримської платформи»
Глава Сенату Чехії Мілош Вистрчіл прибув до Києва для участі у саміті «Кримської платформи», написав політик у мережі Х 11 вересня.
«У серпні 2021 року на інавгураційному саміті платформи я сказав, що анексія Криму не може бути подібною до нашого мюнхенського «про нас без нас». Тоді я представляв Чеську Республіку і наголосив, що ми повинні стати на захист України. Розвиток подій після анексії Криму показує нам, що якщо наша підтримка буде недостатньою, Росія не зупиниться», – йдеться у дописі.
Вистрчіл також наголосив, що мирні переговори «не можуть відбуватися без участі України і що результати переговорів повинні бути прийнятними для України».
Раніше стало відомо, що до Києва у середу прибув президент Литви Ґітанас Науседа для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Також на сьогодні запланований візит до України Державного секретаря США Ентоні Блінкена разом із міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Леммі.
9 вересня, президент України Володимир Зеленський анонсував саміт Кримської платформи. Захід відбудеться у середу, 11 вересня, у Києві.
Наприкінці червня в Києві відбувся міжнародний форум експертної мережі «Кримської платформи». Перед цим у травні в Софії відбулася друга Чорноморська конференція безпеки Міжнародної «Кримської платформи».
Минулий саміт Кримської платформи пройшов у Чехії 23 жовтня 2023 року. У ньому взяли участь майже 70 парламентів і парламентських асамблей, які представляють п’ять континентів.