Російська «Агенція соціального дизайну» або «АСД» політтехнолога Іллі Гамбашидзе стоїть за запуском і медійним супроводом «політичного руху» «Другая Украина» прокремлівського політика Віктора Медведчука, якого в Україні обвинувачують у державній зраді. Про це ідеться у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Схеми».
У витоку внутрішніх документів «АСД», доступ до якого «Схеми» отримали у межах медіаконсорціуму, журналісти виявили файл, де сформульовані основні завдання, визначена цільова аудиторія, ідеологія проєкту, напрямки та види робіт, а також зазначені показники ефективності.
Найактивніше війська РФ діють на Курахівському напрямку, де відбулося 22 атаки – Генштаб
Від початку доби 17 вересня на фронті відбулося 88 бойових зіткнень, з них більш як половина – на Курахівському та Покровському напрямках, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Найбільша кількість боєзіткнень на цей час на Курахівському напрямку. За підтримки авіації загарбники 22 рази намагалися просунутися поблизу Цукуриного, Желанного Першого, Гірника, Георгіївки та Костянтинівки. Шість боєзіткнень наразі не завершені», – йдеться у дописі.
Також на Покровському напрямку війська РФ здійснили вже 19 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах Гродівки, Новоторецького, Орлівки, Миколаївки, Українська та атакували у бік Зеленого Поля, кажуть у штабі.
Бойові дії також тривають на Лиманському, Куп’янському, Харківському, Торецькому, Сіверському, Краматорському, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Виконувач обов’язків пресофіцера 33 ОМБр Назар Войтенков в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що на населений пункт Курахове, що неподалік Покровська на Донеччині, російська армія наступає з трьох сторін.
ДСНС: на Донеччині через обстріл РФ загинув рятувальник, ще четверо поранені у Харкові
Вранці 17 вересня унаслідок обстрілу військами РФ села у Покровському районі Донеччини загинув рятувальник, повідомили у Державній службі із надзвичайних ситуації.
Також сьогодні російська армія вдарила авіабомбами по Харкову.
«На даний момент відомо про чотирьох рятувальників, які зазнали поранення – у момент атаки вони гасили пожежу у лісосмузі. Троє працівників перебувають у важкому стані», – йдеться у дописі.
Сьогодні, 17 вересня, в Україні відзначають День рятівника.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що внаслідок російської агресії проти України загинули 97 працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, 395 – були поранені, ще четверо перебувають у російському полоні.
«Україна має завдати максимального болю Росії»: екскомандувач ВПС Британії про те, як зупинити війну
Шон Белл служив бойовим пілотом і віце-маршалом Королівських військово-повітряних сил Великої Британії, а також обіймав кілька інших посад у британському міністерстві оборони. Зараз він працює військовим аналітиком на телеканалі Sky News.
В інтерв'ю грузинській службі Радіо Свобода Белл сказав, що Україна «знаходить способи боротися по-іншому» у війні з Росією, наголосивши на операції, яку проводить ЗСУ у Курській області Росії, а також на ударах українських безпілотників по російській енергетичній інфраструктурі та військових об'єктах на території РФ.
У ВМС заявили про знищення складу боєприпасів РФ під Маріуполем
Підрозділи Військово-морських сил ЗСУ днями знищили сховища з боєприпасами поблизу окупованого росією Маріуполя на Донеччині, повідомила пресслужба ВМС у вівторок.
«За підтвердженими даними, внаслідок удару було знищено як інфраструктуру сховищ, так і тони боєприпасів, які загарбники накопичували для застосування на території України», – вказано у дописі.
Суд у Росії посилив вирок учаснику опитування Радіо Свобода
Московський міський суд посилив вирок Юрію Коховцю, призначивши йому п’ять років колонії замість примусових робіт за участь в опитуванні, яке проводила російська служба Радіо Свобода два роки тому. Про це повідомляють RusNews і «Медіазона» із зали суду.
Коховця визнали винним у поширенні фейків про російську армію з мотивів політичної ненависті. В останньому слові Коховець повторив, що на момент участі в опитуванні не знав про існування кримінальної статті і не думав, що відео з опитуванням буде опубліковане.
До суду Коховець прийшов без речей: вони з адвокатом сподівалися, що колишній вирок – п’ять років примусових робіт – суд залишить без змін. Рішення суду вони планують оскаржувати.
Військові РФ стратили бійця ЗСУ? Що відомо зараз
Вранці 17 вересня Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що російські військові, ймовірно, стратили мечем беззбройного українського військовополоненого з перев'язаними скотчем руками.
«Рівень варварства та кровожерності неможливо осягнути. Такі дії є грубим порушенням Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими! Скільки ще світ дивитиметься, як Росія відкрито демонструє зневагу будь-якими нормами та законами?», – написав він.
Лубінець надіслав листи до міжнародних організацій, МКЧХ та ООН, щоб вони зафіксували чергове порушення прав людини з боку Росії.
На фото, опублікованому в мережі, на мечі є напис «За Курськ». За деякими даними, подія сталася у Новогродівці Донецької області – місті-ключі до Покровська.
Офіс генерального прокурора повідомив про початок розслідування за фактом ймовірної страти українського військовослужбовця представниками російських збройних сил. Кримінальне провадження відкрите за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
Війська РФ вдарили КАБами по Харкову: шестеро постраждалих, зокрема рятувальники – влада
Шестеро людей, зокрема четверо рятувальників, постраждали в Харкові 17 вересня внаслідок російського удару, повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його словами, відомо про два удари КАБами по Київському району, один із яких був по відкритій території.
Постраждалим надають медичну допомогу, зазначив Терехов.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов додав, що два цивільні чоловіки 19 і 25 років перебувають у легкому і середньому стані.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Нова Єврокомісія: посилення ролі країн Балтії на тлі невизначеності щодо майбутнього розширення ЄС
Після деяких затримок і чималих проблем через, зокрема, меншу кількість жінок, ніж раніше, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 17 вересня представила свою нову команду Європейської комісії на наступні п’ять років.
Скажімо так: великими переможцями є країни Балтії та Польща, які отримали потужні позиції. Про інші країни центральної та східної Європи так не скажеш. Подивимося, що буде з розширенням ЄС.
Зрозуміло, що Балтія здається близькою серцю фон дер Ляєн.
Звичайно, ми вже знали, що колишній прем’єрка Естонії Кая Каллас станеВверховним представником з зовнішньої політики ЄС.
Зеленський: в Україні через агресію Росії загинули 97 працівників ДСНС
Внаслідок російської агресії проти України загинули 97 працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, 395 – були поранені, ще четверо перебувають у російському полоні, повідомив президент Володимир Зеленський 17 вересня, у День рятівника.
За словами голови держави, за час повномасштабного російського вторгнення українські рятувальники понад 170 тисяч разів виїжджали на місця обстрілів і ліквідували більше ніж 20 тисяч пожеж, а сапери ДСНС знешкодили понад пів мільйона вибухонебезпечних предметів.
Як повідомили у пресслужбі президента, під час зустрічі з особовим складом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Зеленський, зокрема, вручив орден «Золота Зірка» рідним загиблого Героя України, підполковника служби цивільного захисту Артема Костирі.
«Підполковник понад 70 разів брав участь у ліквідації наслідків російських обстрілів. Після деокупації Харківщини організував відновлення майже сотні пошкоджених пожежно-рятувальних підрозділів. Завдяки йому вдалося евакуювати понад 2400 людей. Артем Костиря загинув цього року 13 липня під час ліквідації наслідків ворожого обстрілу, коли російські окупанти завдали повторного удару балістичною ракетою», – йдеться в повідомленні.
День рятівника в Україні відзначають щороку 17 вересня.
У Росії вбили опозиційного активіста Віталія Іоффе
У російському Санкт-Петербурзі вбили опозиційного активіста Віталія Іоффе, повідомила Радіо Свобода його близька родичка.
Російські ЗМІ також повідомили про вбивство Іоффе з посиланням на його дочку й інші джерела.
Близький до Кремля Telegram-канал Mash написав, що 20-річного жителя Санкт-Петербурга затримали за підозрою у вбивстві. Про мотиви його дій не повідомляють.
Іоффе був відомий своєю критикою російської влади. Він відкрито засуджував вторгнення Росії в Україну.
Вперше Віталій Іоффе вийшов на протестну акцію в Петербурзі після окупації Криму в 2014 році. У 2022 році разом із активістом на антивоєнні мітинги почали ходити його старша дочка і дружина.
Віталій Іоффе неодноразово проводив одиничні пікети на підтримку політв’язнів, обвинувачених у «фейках» і «дискредитації» армії РФ.
Війська РФ обстріляли Глухів, дві людини поранені – прокуратура
Російські військові 17 вересня завдали авіаударів по цивільній інфраструктурі Глухова на Сумщині, дві людини поранені, повідомила обласна прокуратура.
«За даними слідства, 17 вересня 2024 року близько 10:00, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, окупанти скинули, за попередніми даними, три керовані авіабомби на цивільну інфраструктуру міста Глухів Шосткинського району. Унаслідок атаки ворога отримали поранення батько й син, яким 64 і 34 роки», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі додали, що також були пошкоджені щонайменше 20 приватних домоволодінь.
За даними відомства, проводиться досудове розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни.
Російські війська регулярно обстрілюють Сумщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Тепер і там війна з окопами і мінами»: західні медіа аналізують фронт на Курщині
У Курській області РФ оголосили обов’язкову евакуацію жителів з населених пунктів, які розташовані за 15 кілометрів від кордону з Україною. Це рішення, за словами губернатора регіону Олексія Смирнова, ухвалили на підставі оперативної інформації. За даними Інституту вивчення війни (ISW), українські війська і справді продовжують наступальні операції по всьому виступу в Курській області та просунулись в Глушковському районі. Хоча частково військові РФ звідти відтіснили українців.
Що пишуть західні ЗМІ про можливості ЗСУ на Курщині та чого чекати від операції в найближчому майбутньому – аналіз Голосу Америки.
В ОП повідомили, на які умови для досягнення миру Україна категорично не погодиться
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що на сьогоднішній день не існує жодного плану з припинення війни, де фігурувало б замороження конфлікту, припинення вогню або передача Росії якихось територій. Він сказав про це в ефірі телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).
«Про це президент неодноразово говорив, це чітко домінуюча позиція: жодного заморожування конфлікту, тому що воно не приведе до фіналу війни як такої, а призведе лише до отримання Росією можливості накопичити додаткові ресурси і продовжити вже третім етапом масові вбивства цивільного населення в Україні. Тому, звичайно ж, немає жодних концепцій поступки територіями, немає жодних концепцій заморозки конфлікту», – сказав він.
Подоляк наголосив, що офіційна позиція Києва лише одна: війна має закінчитися поразкою Росії.
«Поразку Російської Федерації можна забезпечити певною кількістю зброї як такої. Тобто, грубо кажучи, військовий, дипломатичний, економічний і політичний примус, – каже він. – Плюс Курська операція, яка показує, що справді можна ефективно працювати, у тому числі на території Росії, приносячи туди і масштабуючи там війну».
За словами Михайла Подоляка, Курська операція фігурує у «плані перемоги» президента Володимира Зеленського.
«Це істотно впливатиме на ті соціальні настрої, по-перше, які є в Росії. По-друге, це буде суттєво тиснути на путінське оточення і вести до фіналу цієї війни», – заявив він.
За словами радника голови ОП, західні союзники зацікавлені в тому, щоб міжнародне право домінувало, але для цього мають бути тактичні чи стратегічні поразки Росії, оскільки все інше призводитиме лише до ескалації.
«Якраз таки неправильний фінал цієї війни призведе до ескалації ситуації не лише у Східній Європі, а й у Європі в цілому, і це очевидно для наших західних союзників, – каже Подоляк. – Інше питання – бюрократія, швидкість ухвалення рішень, готовність дійсно перестати ховатися за цими міфічними «червоними лініями», точніше, міркувати про них, і так далі. Але з цим працює українська дипломатія, президент України інтенсивно говорить про це на різних майданчиках».
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив, що «план перемоги» України у війні з Росією готовий на понад 90%, і наступного тижня його презентують союзникам. Зокрема, Зеленський має представити цей план президентові США Джо Байдену і кандидатам у президенти Камалі Гарріс і Дональду Трампу. Зміст плану поки що не розголошують.
Німецьке видання Bild недавно написало з посиланням на власні джерела, що Зеленський, який під час візиту до США планував представити свою стратегію перемоги, може заявити про готовність погодитися на локальне припинення вогню на певних ділянках фронту і таким чином тимчасово заморозити ситуацію. В Офісі українського президента статтю назвали фейком.
WSJ оцінило загальні втрати Росії й України у війні в понад мільйон військових
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку наводить газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета. Високі втрати тяжко переносяться російською армією, йдеться в матеріалі, але для менш населеної України вони можуть бути значно важчими.
Втрати на полі бою і відтік населення завдають величезної шкоди майбутньому двох країн, пише видання. Населення України з 48 мільйонів за переписом 2001 року могло скоротитися до 25 – 27 мільйонів без урахування жителів окупованих Росією територій. За оцінками газети, Росію після початку війни залишили близько 600 тисяч людей, переважно молодих професіоналів.
За даними українського Генштабу, станом на ранок 17 вересня Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 635 880 своїх військових, зокрема 1020 – за останню добу.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Поіменні списки загиблих ведуть, ґрунтуючись на відкритих даних, кілька команд дослідників і волонтерів. В одному з таких списків, яким займаються журналісти Російської служби Бі-Бі-Сі, «Медіазони» і волонтери, – понад 69 тисяч російських солдатів і офіцерів.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Більшість українців – 79% – стверджує, що навіть у разі отримання громадянства США чи країни ЄС вони би все одно залишилися в Україні. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Натомість 19% респондентів заявили про готовність переїхати за кордон – ця частка зросла порівняно з вереснем 2022 року (7%), але залишається помітно нижчою, ніж у 2020 році – 28%.
За даними соціологів, у всіх регіонах України є тренд до зростання частки тих, хто готовий переїхати закордон, але, по-перше, всюди (крім Сходу) поточний показник нижче, ніж у 2020 році (на Сході показники такі самі, як і були в 2020 році), а по-друге, у всіх регіонах абсолютна більшість (від 75-81%) не хотіли би переїжджати, а хочуть лишатися в Україні.
Як зауважують у КМІС, результати опитування показують, що насправді більшість українців (зокрема, українських чоловіків мобілізаційного віку та жінок молодшого / середнього віку) хочуть лишатися в Україні, попри всі наявні складнощі та ризики.
«Поширений у медіа образ молодого чоловіка, який перепливає Тису, чи молодої жінки, яка їде жити краще життя в Європу, не є репрезентативним для чоловіків і жінок України. Безумовно, проблеми існують, але українці зберігають віру в Україну, зберігають віру в краще майбутнє та демонструють готовність лишатися і працювати на досягнення омріяного майбутнього», – прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
У жовтні 2020 КМІС проводив всеукраїнське телефонне опитування, де серед іншого ставилося запитання «А якби Вам зараз без умов надали громадянство США або ЄС, Ви б поїхали для постійного проживання в ці країни?». Тоді 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати жити за кордон. У вересні 2022 року – через пів року після повномасштабного вторгнення – КМІС повторив це запитання, і частка тих, хто хотів переїхати, скоротилася до 7% (зниження відбулося і через те, що частина людей, що бажали переїхали, здійснили своє бажання на тлі вторгнення, але також значною мірою – і через зростання патріотизму та оптимізму щодо майбутнього України).
Упродовж 1-6 вересня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про бажання переїхати жити в США / ЄС. Методом телефонних інтерв’ю опитали 1022 респондентів віком 18 років і старше.
Подружжя пенсіонерів, Олександр та Анна Ємець, уже понад рік живуть в одному з львівських гуртожитків. Кілька разів на тиждень вони їздять на Марсове поле провідати свого сина Євгена. Він загинув 5 грудня 2022 року на Луганщині під час евакуації побратимів. Останній раз батьки бачили сина ще до початку повномасштабної війни. І більше їм не судилося побачити – ні живим, ні бодай попрощатися з ним після смерті. Після звістки про загибель Євгена подружжя наважилось виїхати з-під російської окупації. Утім, вони так і не змогли провести його в останню путь.
Про життя в окупації і пам’ять про сина – у репортажі проєкту «Ти як?» від Радіо Свобода.
Війська РФ у серпні майже 50 разів атакувати залізницю – «Укрзалізниця»
У серпні російські війська 46 разів завдали ударів по об’єктах залізничної інфраструктури, повідомляє у телеграмі пресслужба «Укрзалізниці».
За даними компанії, під час виконання посадових обов’язків один залізничник загинув, ще трьох поранено.
Попереднього місяця сили РФ поцілили як по енергетичній залізничній інфраструктурі, так і по станціях та рухомому складу, додають в «Укрзалізниці».
Найбільше обстрілів зазнають об’єкти у прифронтовій зоні на Донеччині, Харківщині та на півдні країни.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Військовий комітет НАТО збирався у Празі на свою щорічну конференцію на вихідних (13-14 вересня), підводячи підсумки двох речей: подальшої військової підтримки Заходом України та готовності Альянсу у разі військової загрози.
Комітет об’єднує керівників оборонних відомств (зазвичай вищого військового офіцера країни) з 32 членів альянсу і є найвищим військовим органом НАТО, якому доручено давати поради стратегічним командувачам НАТО та цивільній структурі організації на чолі з генеральним секретарем.
Після празької зустрічі я розмовляв із головою Військового комітету, адміралом ВМС Нідерландів Робом Бауером, який обіймає цю посаду з 2021 року в період, коли Росія веде повномасштабну війну проти України.
Наша розмова була зосереджена на Україні, особливо на тлі ознак того, що ключові союзники готові дозволити Україні завдавати ударів по цілях у глибині Росії зброєю західного виробництва.
Адмірал Бауер хотів підкреслити, що дискусія про те, щоб дозволити Україні завдати глибокого удару по Росії, не відбулася під час зустрічі в Празі, і що він не брав участі в цих переговорах, зрештою, тому що це політична дискусія, яка відбувається в різних країнах, в національних столицях, зокрема Вашингтоні.