Доступність посилання

Краматорськ, Донецька область, після російської атаки, 21 січня 2026 року
Краматорськ, Донецька область, після російської атаки, 21 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

План перемоги Зеленського: що там у ньому?

Наслідки ударів по складах боєприпасів у російському Торопці: «Схеми» публікують супутникові знімки

На знімках з супутника Planet Labs, які є у розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), видні наслідки пожежі, яка здійнялася у ніч проти 18 вересня та ще тривала 19 вересня станом на 15:30 за київським часом, а також – вирви діаметром від 50 до 90 метрів від снарядів, що розірвалися.

Це – результат атаки українських безпілотників на склад Головного ракетно-артилерійського управління Міністерства оборони РФ. Він розташований на території військової частини №11777 у місті Торопець Тверської області.

«Нікого з ЄС не викидатимемо». Єврокомісарка з міграції про чоловіків-біженців, «тиск» української влади й притулок для росіян

БРЮССЕЛЬ – Прихисток від війни на території ЄС знайшли понад чотири мільйони українців, і їхня кількість зростає. Тимчасовий захист, що дає їм право жити й працювати в країнах Євросоюзу, діє до березня 2026-го.

Чи пакуватимуть українці валізи навесні наступного року? Чи зважають топ-чиновники з Брюсселя на прагнення української влади повернути біженців? Що кажуть про «тиск»? І до чого готуватися чоловікам за кордоном, не готовим до мобілізації на Батьківщині?

Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода ексклюзивно поговорив з єврокомісаркою з міграції Ілвою Йоганссон, яка щойно повернулася з Києва.

Війська РФ вдарили по пансіонату для літніх людей у Сумах: є загиблий та постраждалі – ДСНС

Російські війська 19 вересня вдарили по п’ятиповерховій будівлі геріатричного пансіонату (будинок літніх людей) у Сумах. Унаслідок удару загинула одна людина, ще 12 постраждало, повідомила Державна служба України із надзвичайних ситуацій.

«Частково зруйновані технічний та 5-й поверхи. З будівлі евакуйовано 147 осіб. Людей під завалами немає», – йдеться у дописі.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Від початку доби на Курахівському напрямку відбулося 36 боєзіткнень – Генштаб ЗСУ

Ситуація на фронті характеризується особливою активністю військ РФ на Покровському та Курахівському напрямках, де противник застосовує усі наявні сили та засоби для досягнення своїх цілей, йдеться у зведенні генштабу 19 вересня станом на 16:00.

«Продовжуються бої поблизу Цукуриного, Георгіївки, Костянтинівки та Катеринівки на Курахівському напрямку. За уточненою інформацією, у цьому районі за сьогоднішній день відбито 13 з 36 атак окупаційної армії. Точаться запеклі бої», – кажуть військові.

На Покровському напрямку з початку доби війська РФ здійснили вже 22 спроби потіснити ЗСУ із займаних позицій в районах Воздвиженки, Новоторецька, Гродівки, Миролюбівки, Миколаївки, Новогродіки та Маринівки. уточнюються.

Загалом російська армія наступає на 11 напрямках – від початку доби відбулося 95 бойових зіткнень.

Виконувач обов’язків пресофіцера 33 ОМБр Назар Войтенков в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що на населений пункт Курахове, що неподалік Покровська на Донеччині, російська армія наступає з трьох сторін.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 5 вересня заявив, що на Покровському напрямку вдалося зупинити просування сил РФ.

«Нікого з ЄС не викидатимемо». Єврокомісарка з міграції про чоловіків-біженців (відео)

У Меджлісі кримськотатарського народу відреагували на пропозицію Сікорського щодо Криму

Меджліс кримськотатарського народу вважає подібні заяви, які зробив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, «неприпустимими та цинічними», а також такими, що не відповідають національним інтересам України і правам корінного кримськотатарського народу, йдеться у заяві Меджлісу 19 вересня.

«Ми впевнені, що будь-які пропозиції щодо вирішення питання припинення війни росії проти України, досягнення миру в Україні, відновлення її територіальної цілісності, відновлення порушених прав і свобод українських громадян на окупованих територіях має відбуватися на основі національного законодавства України та міжнародного права. Крим – це тимчасово окупована території України і першим кроком до встановлення миру має бути виведення російських окупаційних військ з території півострова», – вказано у повідомленні.

Перед штурмом Покровська: Росія готує кліщі для Селидового?

Прокуратура: війська РФ завдали повторного удару по Сумщині, є поранені

Російські військові завдали повторного удару дроном у місті Середина-Буда Шосткинського району Сумської області під час ліквідації пожежі, яка виникла унаслідок артилерійського обстрілу. Через повторну атаку поранено двох людей, повідомили у прокуратурі.

За даними слідства, 19 вересня близько 11:00 війська РФ обстріляли медичний заклад у місті Середина-Буда Шосткинського району, унаслідок чого відбулось загоряння господарського приміщення.

«У той час, коли місцеві жителі допомагали медикам тушити пожежу, окупанти вдарили безпілотником по тій місцевості. Унаслідок повторного обстрілу поранено 51-річного та 34-річного цивільних чоловіків», – вказано у дописі.

Раніше Офіс генерального прокурора повідомив, що через обстріли прикордоння Сумщини за минулу добу три людини загинули, одна – була поранена.

ЗМІ: Німеччина має намір затвердити 397 млн євро допомоги Україні – виникла незапланована потреба

Німеччина має намір затвердити близько 400 мільйонів євро військової допомоги Україні, йдеться в листі, з яким ознайомилося агентство Reuters.

«Зважаючи на постійне погіршення військової ситуації в Україні, існує серйозний ризик того, що Україна без суттєвого збільшення матеріальної підтримки може зазнати поразки у своїй оборонній кампанії», – йдеться у листі.

Міністерство фінансів, на прохання Міністерства оборони, просить затвердити додаткові видатки у бюджетному комітеті нижньої палати парламенту.

«Виникла незапланована потреба в розмірі близько 397 мільйонів євро лише за останні кілька тижнів стала конкретною в тій мірі, в якій вона відповідає конституційним і бюджетним вимогам незапланованої потреби», – йдеться в листі.

Ця вимога має бути виконана негайно для реалізації заходів у 2024 році, щоб вони могли мати вплив протягом року, що залишився, заявили в міністерстві фінансів.

У бюджеті Німеччини на 2024 рік закладено близько 8 мільярдів євро на допомогу Україні.

У серпні газета Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung із посиланням на документи й джерела повідомила, що після ухвалення нового бюджетного плану уряд Німеччини з причин економії не виділятиме додаткових коштів для допомоги Україні.

Водночас речник уряду країни заявив, що Німеччина продовжить надавати необхідну допомогу для підтримки України на тлі повномасштабного вторгнення Росії, незважаючи на плани скоротити вдвічі свій бюджет на допомогу Києву в 2025 році.

Троє загиблих і один поранений через обстріл на Сумщині. В ОГП повідомили про розслідування

Три людини загинули, одна – була поранена внаслідок російських обстрілів прикордоння Сумської області 18 вересня, повідомив Офіс генерального прокурора.

Як йдеться в повідомленні, за процесуального керівництва Сумської окружної прокуратури розпочате досудове розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.

«За даними слідства, 18 вересня 2024 року близько 21:00 окупанти з артилерії обстріляли цивільну інфраструктуру Краснопільської громади Сумського району. Внаслідок атаки агресора загинули 73-річний чоловік і його 72-річна дружина. Ще одне подружжя пенсіонерів зазнало поранення і було госпіталізоване. Через деякий час 66-річна жінка померла в лікарні», – йдеться в повідомленні.

Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронцями документують наслідки обстрілу, досудове розслідування здійснюється слідчими Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, повідомили в ОГП.

У Сумській обласній військовій адміністрації раніше повідомляли про двох загиблих через російські обстріли.

За даними ОВА, вночі та зранку російські війська здійснили 19 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів області. Атак зазнали Сумська, Бездрицька, Миколаївська, Юнаківська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Есманьська громади.

Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Цивільні після російського полону: чому їх мобілізують до ЗСУ?

В Україні з травня цього року діє оновлений закон про мобілізацію. Згідно з ним військовослужбовці, які були у полоні, мають право звільнитися зі служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільні чоловіки, які також були у російському полоні, продовжують підлягати мобілізації. Колишні бранці та їхні родини вважають, що цю норму потрібно змінити.

Тож з якими проблемами стикаються цивільні після повернення з полону, що вони думають про мобілізацію і чи може парламент ухвалити зміни, які надали б право вибору колишнім бранцям служити у війську чи ні? Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Громадська організація «Цивільні в полоні» влітку цього року звернулася до народних депутатів України з пропозицією внести зміни до законодавства щодо захисту прав цивільних заручників та безвісти зниклих осіб. Сім’ї просять надати відстрочку родинам безвісти зниклих та право вибору звільненим з полону не йти до армії.
  • Правозахисна організація «Медійна ініціатива за права людини» нещодавно також опублікувала матеріал на цю тему. Там вважають, що цивільним українцям, які повертаються з незаконного утримання, держава має надати право бути звільненими від мобілізації. Якщо ж вони хочуть служити, то мають робити це добровільно.

Міненерго: через обстріли і бойові дії минулої доби були знеструмлення у семи областях

Протягом минулої доби через російські обстріли і бойові дії були знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській і Чернігівській областях, повідомило Міністерство енергетики України 19 вересня.

Зокрема, за повідомленням, на Сумщині під час повітряної тривоги на підстанції вимикалося обладнання, знеструмлювалися споживачі, живлення вже відновлено.

«У Чернігівській області внаслідок ворожих обстрілів знеструмлювалися побутові споживачі. Загалом без електропостачання залишались 4972 абоненти. У Донецькій області під час повітряної тривоги знеструмлювалися підстанції, побутові споживачі й шахти. На момент інциденту у шахтах загалом перебувало 72 працівники, їх виведено на поверхню. Живлення частково відновлено», – йдеться в повідомленні.

У Міненерго зазначили, що 19 вересня планові вимкнення світла не прогнозуються, проте закликали продовжувати економно споживати електроенергію, особливо в пікові години: з 7:00 до 10:00 і з 18:00 до 22:00.

У Міненерго наголошують, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.

За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Раніше сьогодні в місії ООН заявили, що російські удари по енергетичній інфраструктурі України завдали значної шкоди і з наближенням зими можуть призвести до ще більш руйнівних наслідків.

«Зима буде надзвичайно складною» – ООН про атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України

Російські удари по енергетичній інфраструктурі України завдали значної шкоди і з наближенням зими можуть призвести до ще більш руйнівних наслідків, заявили спостерігачі ООН із прав людини.

В оприлюдненій 19 вересня доповіді Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй із прав людини в Україні, що ґрунтується на результатах візитів на місця, інтерв’ю з технічними експертами, представниками енергетичних компаній, місцевими жителями і посадовцями, описано далекосяжні наслідки російських атак.

В ООН наголосили, що руйнування енергетичної інфраструктури ставить під загрозу життєво важливі послуги, як-от водопостачання і водовідведення, опалення, охорону здоров'я, освіту й економіку, а особливо страждають вразливі групи населення, зокрема літні люди, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи і малозабезпечені сім’ї.

«Наслідки для цивільного населення від цих атак були цілком передбачуваними, – постраждали мільйони людей», – підкреслила голова ММПЛУ Даніель Белль.

«Ця зима буде надзвичайно складною, – додала вона. – Люди, ймовірно, зіткнуться з регулярними відключеннями електроенергії по всій країні. Будь-які нові атаки, що призведуть до триваліших відключень, можуть мати катастрофічні наслідки».

В ООН закликали Росію негайно припинити атаки на енергетичну інфраструктуру України, зазначаючи, що знищення критично важливих енергооб’єктів порушує принципи міжнародного гуманітарного права, що покликані захищати цивільних осіб.

Міжнародне співтовариство у місії ООН закликали спрямувати першочергову допомогу на ремонт і відновлення енергосистеми України.

«Наслідки цих атак будуть довготривалими і потребують комплексного підходу, – сказала Даніель Белль. – Національні й міжнародні партнери повинні об’єднати зусилля для відновлення критично важливої інфраструктури і притягнення до відповідальності винних осіб за скоєну шкоду».

В ООН нагадали, що в період з 22 березня до 31 серпня російські збройні сили здійснили дев’ять масштабних хвиль скоординованих атак на енергетичну інфраструктуру України, завдавши ударів по об’єктах у 20 з 24 областей, що перебувають під контролем України, включно з Києвом. Ці атаки, із застосуванням ракет, боєприпасів і безпілотників, завдали серйозної шкоди ключовим об’єктам енергетики, зокрема тепловим, гідро- та сонячним електростанціям. Внаслідок ударів загинули щонайменше 18 людей, ще 84 – зазнали поранення.

У доповіді наголошується, що російські удари призвели до втрати близько 9 гігават виробничих потужностей, що становить половину обсягу, необхідного Україні в зимовий період. За даними однієї з великих енергетичних компаній, на яку посилається доповідь, внаслідок атак 2024 року було пошкоджено втричі більше енергоблоків, ніж узимку 2022-2023 року.

Пошкодження спричинили віялові відключення електроенергії по всій країні, у деяких містах під час літньої спеки вимкнення тривало по 12 і більше годин на добу. У доповіді наголошується, що взимку ці наслідки можуть бути ще серйознішими через низьку температуру. За прогнозами експертів, опитаних ММПЛУ, взимку відключення електроенергії триватимуть від чотирьох до 18 годин щодня.

«Вартість українського дрона – це горня кави у Пентагоні»: слухання в Конгресі та уроки від України

Стримування Росії у війні з Україною обходиться американським платникам податків значно дешевше ніж безпосередня участь у війні. Отже США мають фокусуватись на цьому, кажуть очільники Комісії зі стратегії національної оборони, відкоригувати пріоритети та ефективніше використовувати кошти на національну безпеку. Про що іще йшлося, зокрема щодо війни в Україні, на слуханнях в Конгресі США 18 вересня, детальніше – Голос Америки.

Україна, яка стоїть перед обличчям екзистенційної загрози, втілює інновації у військових технологіях та концепціях зі швидкістю, значно більшою за уряд США, вважають учасники слухань Комітету Палати представників США зі збройних сил в Конгресі.

ОВА: через російські обстріли на Сумщині загинули дві людини, є поранені

Внаслідок російських обстрілів Сумської області загинули дві людини, ще двоє поранені, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.

«Краснопільська громада: ворог вдарив з РСЗВ (10 вибухів), артилерії. Внаслідок артобстрілу поранені двоє цивільних, дві цивільні особи загинули», – йдеться у повідомленні.

За даними місцевої влади, вночі та зранку російські війська здійснили 19 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів області. Атак зазнали Сумська, Бездрицька, Миколаївська, Юнаківська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Есманьська громади.

Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Боєприпаси з Індії надходять в Україну, попри протести Росії – Reuters

Артилерійські снаряди, продані індійськими виробниками зброї, були перенаправлені європейськими замовниками в Україну, і Нью-Делі не втрутився, щоб зупинити торгівлю, незважаючи на протести з боку Москви, пише агентство Reuters із посиланням на 11 індійських і європейських урядовців і чиновників оборонної промисловості, а також аналіз митних даних. Всі ці особи говорили на умовах анонімності, зважаючи на чутливість питання.

Передача боєприпасів для підтримки оборони України від Росії відбувається вже понад рік, стверджують джерела і свідчать дані митниці.

Індійські правила експорту зброї передбачають використання зброї заявленим покупцем, який ризикує припиненням майбутніх продажів у разі несанкціонованих передач. При цьому, як заявили два з опитаних агентством індійських чиновників, Індія не вжила ніяких дій для обмеження поставок до Європи.

Кремль порушував це питання перед Індією щонайменше двічі, в тому числі під час липневої зустрічі між міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і його індійським колегою, повідомили троє індійських чиновників.

Міністерства закордонних справ і оборони Росії й Індії повідомлення агентства не коментували. У січні речник МЗС Індії Рандхір Джайсвал заявив, що Індія не відправляла і не продавала Україні артилерійські снаряди.

Два джерела в уряді Індії і два джерела в індійській оборонній промисловості повідомили Reuters, що Делі виробляє лише дуже невелику кількість боєприпасів, які використовуються Україною, причому один чиновник зазначив, що це менше ніж 1% від загальної кількості зброї, імпортованої Києвом після початку повномасштабної війни.

За повідомленням, серед європейських країн, які надсилають індійські боєприпаси в Україну, є Італія й Чехія, яка очолює ініціативу з постачання Києву артилерійських снарядів з-за меж Європейського союзу.

Міністерства оборони України, Італії й Чехії не відповіли на запити агентства про коментарі.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді у серпні перебував зі своїм першим візитом в Україні. Під час візиту він заявив, що Індія виступає за досягнення миру в Україні дипломатичним шляхом, водночас із повагою до суверенітету і територіальної цілісності держави.

Як повідомляло напередодні візиту видання Bloomberg, Моді вирішив відвідати Київ, щоб спробувати збалансувати зв’язки з Вашингтоном і Москвою, але виключив роль посередника в припиненні російської війни в Україні.

Однак, за даними журналістів, Індія погодилася передати повідомлення між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.

8 і 9 липня премʼєр Індії Моді був із візитом у Росії. За інформацією індійських ЗМІ, він домовився з російським лідером Володимиром Путіним щодо звільнення з російської армії громадян Індії, яких обманом відправили на війну проти України.

Візит Моді до Москви розкритикував президент України Володимир Зеленський. Зранку 9 липня український лідер заявив, що «це величезне розчарування і нищівний удар по мирних зусиллях – бачити, як лідер найбільшої демократії світу обіймається із найкривавішим злочинцем у світі в Москві у такий день» (маючи на увазі комбіновану ракетну атаку 8 липня, ціллю якої, зокрема, стала дитяча лікарня «Охматдит»).

Індія, попри дедалі тісніші відносини з Вашингтоном, відмовилася приєднатися до санкцій Заходу проти Москви, натомість співпрацює з Росією як дешевшим джерелом нафти.

Військові РФ влаштували блокаду жителям окупованих сіл на Запоріжжі – Оріхівська МВА

Жителі деяких окупованих населених пунктів Запорізької області перебувають у повній блокаді, повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» начальник Оріхівської міської військової адміністрації Микола Вініченко. За його словами, люди не отримують гуманітарну допомогу, при цьому військові РФ не випускають жителів з окупації.

«На даний час у нас три населених пункти окуповані – це Нестерянка, Копані, Мирне. Залишається там в Нестерянці 78 осіб, у Копанях – 54 людини, у Мирному залишаються дві дитини. На даний час гуманітарна допомога їм не надається. Останній раз це було в серпні – їм привезли крупи і тушонку. Воду люди збирають дощову, переважно харчуються тим, що виросло в городі. Обстрілюються ці населені пункти щодня, дуже багато дронів літає, людей не випускають. Раніше люди могли поїхати до Токмака, а на даний час зробили їм блокаду. Нічим не допомагають і нікуди їх не випускають», – розповів начальник МВА.

За його даними, кількість військових РФ у цих населених пунктах не зменшується, пересуваються вони переважно вночі, коли місцевим заборонено виходити з будинків. Також окупанти проводять постійні обшуки й перевірки цивільних, додав Вініченко.

З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати незалежного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи перевірити їх.

Раніше цього місяця речник оперативного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що на Запорізькому напрямку за останній місяць поменшало російських штурмів на фронті. За його словами, на деяких ділянках фронту армія РФ не наважується на активні бойові дії. Речник не виключає, що це повʼязано з відводом певної кількості російських військ із цього напрямку.

За добу війни РФ втратила 14 танків, РСЗВ та понад 20 артсистем – дані Генштабу ЗСУ

Росія за час свого повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 638 040 військових, зокрема 1130 – за останню добу, повідомив вранці 19 вересня український Генштаб.

Також українське командування оприлюднило свої дані про втрати Москвою військової техніки:

  • танки ‒ 8705 (+14 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини ‒ 17093 (+13)
  • артилерійські системи – 18177 (+23)
  • РСЗВ – 1189 (+1)
  • засоби ППО ‒ 947
  • літаки – 369
  • гелікоптери – 328
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 15417 (+63)
  • крилаті ракети ‒ 2592
  • кораблі /катери ‒ 28
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 24839 (+55)
  • спеціальна техніка ‒ 3109.

Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.

Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.

Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.

Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.

Cили РФ вранці завдали удару по Куп’янську, постраждали шестеро людей – влада

Російські війська вранці завдали удару по Куп’янську, постраждали шестеро людей, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«19 вересня 6:27 Куп’янський р-н, м. Куп’янськ. Внаслідок обстрілу постраждали три жінки та троє чоловіків віком від 50 до 85 років. Стан у всіх – середній», – написав він у телеграмі.

За його словами, напередодні російські війська вісім разів обстрілювали різні населені пункти Куп’янського району.

Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG