Зеленський зустрівся з Байденом у Білому домі
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Джо Байденом у Білому домі в четвер, щоб представити свій «план перемоги» у війні після того, як президент США оголосив про військову допомогу Україні на майже 8 мільярдів доларів.
«Росія не переможе. Україна переможе, і ми продовжуватимемо підтримувати вас на кожному кроці», – сказав Байден, приймаючи Зеленського в Овальному кабінеті, повідомляють західні медіа.
Американський президент зазначив, що США посилять позицію Києва на майбутніх переговорах, присвяченим питанню оборони України.
Як очікувалось, під час зустрічі Зеленський планує представити Байдену «План перемоги України».
Також сьогодні у президента України запланована зустріч з віцепрезиденткою Камалою Гарріс.
Перед цим Зеленський зустрівся з двопартійною делегацією Сенату США.
У Білому домі відреагували на претензії через візит Зеленського на завод у Пенсильванії
У візиті українського президента Володимира Зеленського на завод у Пенсильванії немає нічого надзвичайного, заявила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
За її словами, використання транспорту Пентагону для подорожей іноземного лідера на території США є звичайною практикою.
«Весь світ знає, що це той, кого Путін бажає вбити. Він дав дуже чітко зрозуміти, коли мова йде про президента Зеленського», – сказала вона.
Речниця Білого дому закликала республіканців відмовитись від вимоги провести розслідування через нібито політичність цього візиту. Вона нагадала, що два місяці тому президент України «провів дуже схожий захід з губернатором-республіканцем».
22 вересня президент України Володимир Зеленський відвідав у США Скрентонський армійський боєприпасний завод, де виробляють складові частини артилерійських і мінометних снарядів.
Скрентонський боєприпасний завод є одним із лише двох заводів у Сполучених Штатах, які виробляють 155-міліметрові артилерійські снаряди, які є одними з найважливіших аспектів американської військової допомоги Україні: понад 3 мільйони їх відправлено в країну.
ОВА: через артилерійський обстріл селища на Херсонщині – загинула людина, ще одна поранена
Російські війська ввечері обстріляли селище Томина Балка на Херсонщині – загинула людина, ще одна поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, сили РФ завдали щонайменше шість ударів з реактивної артилерії.
«Влучили в господарську споруду, там спалахнула пожежа. На місці «прильоту» загинула жінка 1967 року народження. Щирі співчуття рідним загиблої. Також поранення дістав її 62-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сполучені Штати заявили Європейському Союзу, що нададуть 20 мільярдів доларів на масштабний пакет допомоги Україні на чолі з «Групою семи» (G7), якщо блок змінить свій режим санкцій проти Росії, пише Bloomberg на свої джерела.
За даними видання, навіть якщо ЄС не внесе змін, США все одно зроблять свій внесок у запланований пакет допомоги у розмірі 50 мільярдів доларів, але ця сума буде меншою.
Представник США заявив, що Вашингтон має намір взяти участь у наданні Україні 50 мільярдів доларів, розмір його внеску залежатиме від того, які гарантії ЄС зможе надати щодо того, що російські активи залишаться знерухомленими.
У червні G7 в принципі погодилася надати Україні безповоротну позику, яка буде погашена за рахунок прибутку, отриманого від заморожених російських активів на суму близько 280 мільярдів доларів, більша частина яких є в Європі.
США і ЄС спочатку домовилися про внески на схожі суми – близько 20 мільярдів доларів кожен, поки Вашингтон не зажадав від Європи більш тривалого режиму санкцій, щоб забезпечити збереження прибутків.
ЄС перебуває в процесі коригування своїх санкцій щодо знерухомлених активів, щоб їх поновлювати лише кожні 36 місяців, як того вимагають США (не як зараз – кожні шість місяців). Блок також запропонував виділити 35 мільярдів євро (39 мільярдів доларів) зі свого колективного бюджету у випадку, якщо США не приєднаються до кредиту.
Ця остання пропозиція ЄС збільшити свою частку отримала відсіч з боку членів «Групи семи» – Німеччини, Франції та Італії – під час недавньої зустрічі послів ЄС у Брюсселі, розповіли джерела видання.
Європейська комісія підкреслила, що метою було забезпечити участь США шляхом внесення змін до режиму санкцій, щоб план залишався ініціативою «Великої сімки», повідомляє співрозмовник. Комісія закликала держави-члени завершити реформу санкцій, що вимагає одностайності.
Угорщина, яка часто відкладала або блокувала зусилля ЄС щодо України, запропонувала відкласти будь-яке рішення щодо російських активів до виборів у США 5 листопада.
Єврокомісія повідомила, що США можуть приєднатися до ініціативи навіть після виборів, але додала, що блок повинен завершити свою законодавчу роботу до кінця жовтня.
Очікується, що країни «Групи семи» завершать виконання своїх зобов’язань на міністерській зустрічі 25 жовтня. Лідери ЄС планують зустрітися 17-18 жовтня, тоді, ймовірно, обговорюватиметься підтримка України.
Зеленський зустрівся з двопартійною делегацією Сенату США, на черзі розмова з Байденом – ОП
Президент Володимир Зеленський зустрівся у четвер, 26 вересня, з двопартійною делегацією Сенату США, щоб обговорити ключові пункти плану перемоги, повідомив Офіс президента України.
«Це має бути нашим спільним досягненням – перемога заради свободи, без жодних компромісів ціною свободи. Тут, у столиці США, ми маємо багато друзів, які з перших днів повномасштабного вторгнення стоять пліч-о-пліч з українцями в боротьбі за свободу та незалежність. Дякую кожному члену Сенату за таку підтримку», – цитує Зеленського його пресслужба.
Після цієї зустрічі лідер України прибув до Капітолію для розмови з президентом США Джо Байденом, повідомили журналістам в Офісі президента.
Її початок очікується о 13:45 за Вашингтоном (20:45 за Києвом). Раніше Зеленський повідомляв, що представить Байдену план перемоги України.
О 22.00 за Києвом у Зеленського запланована зустріч з віцепрезиденткою Камалою Гарріс.
Раніше лідер більшості у Сенаті демократ Чак Шумер повідомив, що 26 вересня має намір зустрітися з президентом України. Також була передбачена зустріч із лідером меншості в Сенаті, республіканцем Мітчем Макконнеллом та членом Палати представників, демократом Грегорі Міксом, високопоставленим членом Комітету із закордонних справ.
Зустріч зі спікером Палати представників США, республіканцем Майком Джонсоном не була запланована. У розмові з журналістами ввечері 25 вересня про це сказав сам Джонсон.
Зустріч президента Зеленського із кандидатом у президенти від Республіканської партії Дональдом Трампом також не відбудеться. Про це Радіо Свобода інформувало 24 вересня.
Ще тиждень тому, 18 вересня, Трамп називав зустріч із Зеленським можливою. «Напевно, так», – сказав тоді Трамп, відповідаючи на запитання журналіста про те, чи має він намір зустрітися із президентом України.
Міноборони пропонує дозволити ставати на військовий облік онлайн без медогляду
У Міністерстві оборони України розроблено законопроєкт, що дозволить українцям призовного віку ставати на військовий облік онлайн за допомогою засобів електронної ідентифікації.
Відповідний проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» схвалено на черговому засіданні Кабінету міністрів України, йдеться 26 вересня на сайті оборонного відомства.
У Міноборони пропонують дозволити ставати на військовий облік призовників та уточнювати персональні дані у сервісі «Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста».
«Крім цього, планується ліквідувати комісії для взяття на такий облік та скасувати проходження медичного огляду під час взяття громадян на військовий облік. Передбачається, що громадяни, які здобувають вищу освіту, будуть проходити медичний огляд перед практичними заняттями базової загальновійськової підготовки», – кажуть у міністерстві.
Також проєкт закону пропонує уточнити положення щодо військового обліку жінок, які виявили бажання проходити базову військову службу – безпосередньо перед направленням на таку службу за їхнім бажанням вони будуть братися на військовий облік призовників, а після завершення базової військової служби вони будуть братися на військовий облік військовозобовʼязаних.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
У Польщі суд виніс вирок білорусу та українцю за шпигунство на користь Росії
Суд у Польщі засудив двох людей, громадян України та Білорусі, до тюремного терміну за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії, повідомляє польське агентство новин PAP.
Як зазначається, двоє підсудних були серед 16 громадян Білорусі, України та Росії, заарештованих за рішенням Агентства внутрішньої безпеки Польщі в рамках розслідування діяльності шпигунської мережі, завданням якої був збір інформації про транспортування військової техніки в Україну.
У Варшаві наголошують, що роль Польщі у підтримці Києва зробила її ключовою мішенню для російського шпигунства та диверсій.
Суд у польському місті Люблін призначив 23-річному українцю Максиму Л. шість років позбавлення волі та штраф приблизно 4 тисячі доларів за участь в організованій групі, відповідальній за злочини проти польської держави, шпигунство, а також зберігання канабісу.
30-річний білорус Владислав П. отримав 2 роки та 10 місяців позбавлення волі, а також штраф за участь у злочинній групі та шпигунство.
Суддя Мирослав Бжозовський заявив у ході процесу, що участь підсудних у злочинному угрупуванні не викликає сумнівів. Суддя зазначив, що злочини скоїлися з метою фінансової вигоди.
За даними PAP, решта заарештованих у рамках цього розслідування отримали терміни від 13 місяців до шести років ув’язнення. Максим Л. та Владислав П. мають право оскаржити вирок.
У березні 2023 рок у Польщі затримали шістьох іноземних громадян за підозрою у шпигунстві на користь Росії. Вони, як заявили у польській спецслужбі, за допомогою мережі прихованих відеокамер спостерігали за перевезеннями вантажів залізницею біля ключової для постачання озброєння в Україну залізничної станції.
Повідомлялося, що більшість камер розташовувалася в районі підʼїздів до аеропорту міста Жешува, куди надходять військові вантажі для України.
Поразки і перемоги Зеленського у США: як один візит може змінити все?
Візит президента України Володимира Зеленського до США продовжує обростати скандалами. Головні з них стосуються звинувачення з боку республіканців у нібито втручанні в американські вибори.
Ба більше, у Республіканській партії зажадали звільнення посолки України у США Оксани Маркарової.
Дивіться про це у програмі «Свобода Live» за лінком
Чому армія Росії повернула від Покровська на Вугледар? Пояснює офіцер ЗСУ
Прорив лінії фронту армією РФ у районі Очеретиного навесні цього року спричинив подальше просування загарбників углиб Донецької області. Війська країни-агресора підійшли до Покровська, водночас атакуючи великими силами в районі Вугледару та Курахового.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) обговорили ситуацію на фронті з Миколою Мельником – офіцером ЗСУ та військовим експертом, який зараз відновлюється після важкого поранення. Читайте і дивіться за лінком
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив віднести до захищених статей бюджету фінансування виробництва зброї та військової техніки. Зокрема, тих позицій, які передбачені програмою «Зброя перемоги».
«Україна постійно потребує зброї та військової техніки. Але сьогодні через законодавчі обмеження ми не можемо фінансувати з державного бюджету довгострокові військові контракти. Маємо виправити цю ситуацію. Тому доручаю Мінекономіки разом з Міноборони, Міністерством фінансів та Мінстратегпромом розробити відповідні законодавчі зміни – віднести до захищених статей бюджету фінансування виробництва зброї та військової техніки. Зокрема, тих позицій, які передбачені програмою «Зброя перемоги», – сказав він під час виїзного засідання уряду в Миколаївській області.
За його словами, це може бути певний відсоток від усіх видатків на закупівлю озброєння, але виробники мають точно знати, що довгострокові (3-х, 5-ти, 10-річні) контракти з державою на виробництво необхідної зброї стабільні та фінансово гарантовані.
«Це допоможе бізнесу активніше розвивати цей напрямок, а державі – вчасно та ритмічно отримувати нове озброєння», – вважає Шмигаль.
Захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.
Уряд 13 вересня затвердив проєкт державного бюджету на 2025 рік, 20 вересня цей документ був представлений у Верховній Раді. На наступний рік у бюджеті закладають 2,2 трлн гривень на озброєння і військову техніку.
Британія найближчими тижнями передасть Україні шість установок AS90 – Міноборони
Велика Британія найближчими тижнями передасть Україні шість артилерійських установок AS90.
Як повідомляє Міністерство оборони країни, Великобританія прискорює надання життєво важливої військової підтримки, а уряд має намір перевиконати свою обіцянку щодо постачання 12 артилерійських гармат AS90.
«Загалом планується доставити 16 одиниць, 10 з яких вже доставлено, а ще шість будуть доставлені найближчими тижнями», – йдеться у повідомленні.
Українські військові проходили у Британії навчання на самохідній артилерійській установці AS90.
ОВА: через атаки російських дронів на Херсонщині постраждали щонайменше семеро людей
Через атаки російських дронів на Херсонщині постраждали щонайменше семеро людей, повідомила в телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними місцевої влади, близько 16:50 війська РФ атакували з БпЛА Кіндійку – 43-річний чоловік дістав вибухову травму і поранення грудної клітини.
Також через скидання вибухівки з дрона в Антонівці постраждав 70-річний чоловік – у нього діагностували мінно-вибухову травму, уламкове поранення ніг та грудної клітки.
«Зранку у Станіславській громаді росіяни атакували з дрона цивільний автомобіль. У 25-річного чоловіка діагностували вибухову травму. Він самостійно звернувся до лікарні, де йому надали необхідну меддопомогу», – йдеться у повідомленні.
У Херсонській ОВА додають, що через скидання вибухівки з дрона у Кіндійці 53-річний чоловік зазнав вибухової травми та уламкових поранень рук, через дроновий удар по Бериславу постраждали двоє людей, 45-річний чоловік потрапив під удар російського БпЛА у Дніпровському районі Херсона – у нього вибухова травма, уламкове поранення гомілки і перелом кістки ноги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Міністерство закордонних справ України засуджує і вважає неприпустимим використання партією влади Грузії у своїй політичній рекламі зображень наслідків війни РФ проти України.
«Закликаємо Уряд Грузії, партію влади «Грузинська мрія» та всі зацікавлені сторони утримуватися від використання теми агресивної війни проти України та її громадян у внутрішньополітичній боротьбі в Грузії», – йдеться у заяві відомства.
У МЗС зазначають, що Україна послідовно, неухильно та рішуче продовжуватиме підтримувати суверенітет і територіальну цілісність Грузії в межах її міжнародно визнаних кордонів.
У дипломатичному відомстві також висловили сподівання, що парламентські вибори в Грузії пройдуть у мирний та демократичний спосіб, а грузинський народ продовжить стратегічний курс на приєднання до ЄС та НАТО.
У cтолиці Грузії Тбілісі з’явилися передвиборчі банери, на яких зображені міста, будівлі та церкви, знищені внаслідок російського вторгнення в Україну, зокрема Маріуполь із написом «Ні війні!». З правого боку на фото зображені об’єкти, збудовані та відновлені мільярдером Бідзіною Іванішвілі, а також вид на нічний Батумі з написом «Вибери мир».
У партії «Грузинська мрія» підтвердили, що банери є частиною їхньої передвиборчої кампанії, яка має на меті нагадати населенню, «куди веде країну опозиція».
ЄС відреагував на заяви Путіна щодо ядерної зброї
Європейський союз «рішуче відкидає» загрози, озвучені російським президентом Володимиром Путіним щодо ядерної відповіді.
«Вже не вперше Путін робить ставку на свій ядерний арсенал. Також це лише продовження дуже безвідповідальної та неприйнятної поведінки з боку Путіна, який демонструє усьому світу його справжнє обличчя, особливо під час проведення тижня високого рівня в ході Генасамблеї ООН», – сказав речник ЄС із зовнішньої політики Петер Стано під час брифінгу.
За його словами, Путін знову і знову не цурається ядерної авантюри.
Він також зауважив, що ЄС «рішуче відкидає» ці загрози і намагається доносити свою позицію до міжнародних партнерів, привертаючи їхню увагу до того, наскільки безумною та безвідповідальною є поведінка Путіна.
Президент РФ Володимир Путін 25 вересня заявив про ядерну відповідь на тлі прагнень Києва отримати від Заходу дозвіл на удари західною зброєю вглиб РФ.
За його словами, Росія в оновленій редакції своєї ядерної доктрини планує розглядати як спільний напад агресію з боку будь-якої неядерної держави, але за участю чи за підтримки ядерної країни. Путін зазначив, що Москва розглядатиме можливість застосування ядерної зброї вже при отриманні «достовірної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу». Йдеться про літаки стратегічної і тактичної авіації, крилаті ракети, безпілотники, гіперзвукові й інші літальні апарати.
В американському Інституті вивчення війни, аналізуючи заяву Путіна, зазначили, що він продовжує погрожувати можливістю ядерної конфронтації між Росією і Заходом, щоб посилити контроль над ухваленням західних рішень і перешкодити Заходу в наданні дозволу Україні використовувати далекобійну зброю для ударів по військових об’єктах у РФ.
«ISW давно вважає російські погрози ядерною зброєю частиною плану Кремля, спрямованого на самостримування Заходу, а не такими, що свідчать про готовність Росії застосувати ядерну зброю. ISW продовжує вважати, що Росія навряд чи використає ядерну зброю в Україні чи деінде», – наголосили аналітики.
В Офісі президента України назвали слова Путіна черговим «ядерним шантажем».
7 вересня директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Вільям Бернс, коментуючи погрози Росії застосувати ядерну зброю, заявив, що Путін продовжуватиме періодично погрожувати прямою конфронтацією Заходу, але ці погрози не повинні залякати Захід.
Через російський удар по Харкову постраждали четверо людей – Синєгубов
Через російський удар по Харкову постраждали четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На цю хвилину медики екстренки надали допомогу чотирьом постраждалим, з них двоє людей – отримали гостру реакцію на стрес. Ще дві жінки отримали поранення склом, одна з них – госпіталізована», – написав він у телеграмі.
За даними місцевої влади, російські війська вдарили по Харкову трьома керованими авіабомбами – один з КАБів влучив у землю, пошкоджено два приватні будинки та господарчу споруду. Горить дах будинку.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння атакують Харків і Харківщину. 24 вересня війська РФ завдали ударів по Київському, Немишлянському, Салтівському і Шевченківському районах Харкова. По одному з багатоквартирних житлових будинків було пряме влучання. Внаслідок цих ударів загинули п’ятеро людей.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Британія запровадила санкції проти п’яти суден та двох компаній, які транспортують російський СПГ
Велика Британія запровадила санкції проти п’яти суден та двох компаній, задіяних у російському секторі скрапленого природного газу.
Як повідомляє британський уряд, це перший випадок, коли Британія використовує свої нові повноваження щодо специфікації суден для прямого впливу на судна, що перевозять СПГ.
Сьогодні під обмеження потрапили такі судна:
- Pioneer
- Asya Energy
- Nova Energy
- North Sky
- Scf la Perouse
Компанія Ocean Speedstar Solutions OPC, яка є оператором Pioneer та Asya Energy, і White Fox Ship Management – оператор North Sky.
«Британія вжила рішучих заходів для запровадження санкцій проти п’яти суден та двох пов’язаних з ними компаній, які беруть участь у транспортуванні російського скрапленого природного газу, в тому числі з флагманського російського проєкту «Арктик СПГ 2», – йдеться у повідомленні.
На початку цього року Велика Британія запровадила санкції проти «Арктик СПГ 2» разом з союзниками в США та ЄС. Відтоді проєкт був змушений скоротити виробництво.
В уряді Британії додають, що СПГ є важливим джерелом фінансування незаконної війни президента РФ Володимира Путіна проти України. Росія планує збільшити свої доходи від СПГ, прагнучи збільшити свою частку на світовому ринку СПГ з 8% до 20%.
Загалом Велика Британія запровадила санкції проти 15 суден і компанії, залучених до російського сектору СПГ.
Російські війська під час чергового масованого удару по Україні в ніч на 26 вересня із застосуванням дронів і ракет, зокрема, атакували три об’єкти передачі електроенергії, один із них – у Миколаївській області, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
«Але своїх цілей російські терористи не досягли – енергосистема України працює в збалансованому режимі, вимкнень електропостачання не заплановано», – зазначив він.
Раніше сьогодні в Міністерстві енергетики повідомили, що за добу через російські обстріли і бойові дії були знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Івано-Франківській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях.
Через російські обстріли Донеччини загинули троє людей, є поранені – ОВА
Через російський обстріл в Часовоярській громаді Донецької області загинула людина, ще троє поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Одна людина загинула й три поранені в Часовоярській громаді. Часів Яр перебуває під постійним обстрілом, росіяни намагаються зрівняти місто із землею», – написав він у телеграмі.
Також Філашкін додав, що у Торецьку через нічний обстріл загинули двоє людей, ще двоє поранені.
«Сьогодні вночі місто потрапило під артилерійський обстріл, один зі снарядів влучив у будинок. На місці загинули 75-річний чоловік і 50-річна жінка», – повідомив він.
Ексгумація і перепоховання жертв Волині. Чи блокуватиме Польща вступ України до ЄС?
За словами теперішнього міністра закордонних справ Андрія Сибіги, Україна покладає великі сподівання на польське головування в ЄС. Чи виправдаються вони? Чи справді Польща буде блокувати вступ України до Європейського союзу через історичні питання? Радіо Свобода розпитала у польських та українських парламентарів.
«Без вшанування жертв Волині, Україна не увійде до ЄС». Ці слова міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша сказані 29 серпня 2024 року в ефірі Польського радіо запустили в Польщі нову хвилю гучних заяв, що стосуються польсько-українських історичних питань.
Днем пізніше, 30 серпня 2024 року прем’єр Дональд Туск підтримав свого міністра сказавши: «Україна так чи інакше повинна буде виправдати польські очікування. Вона не буде членом ЄС без згоди Польщі».
У політичних кулуарах заговорили про те, що Польща може використати своє головування у Раді ЄС, яке починається 1 січня 2025 року для тиску на Україну у питанні Волині.
Варто зауважити, що ці висловлюванням Туска і Косіняка-Камиша передували слова тогочасного українського міністра закордонних справ Дмитра Кулеби в Ольштині на Кампусі «Польща майбутнього». 29 вересня 2024 року відповідаючи на питання про ексгумацію жертв Волині, дипломат згадав операцію «Вісла» і те, що українців примусово виселили з українських територій.
«Якби ми зараз почали копирсатися в історії, то ми б могли піти глибоко в історію і дорікати за все погане, що поляки зробили українцям і українці полякам. Ми не маємо проблем з продовженням ексгумації, маємо тільки запит до польських урядовців, щоб теж вшанувати українців, хочемо, аби це було двосторонньо», – сказав тоді Кулеба. Його слова поляки розцінили як територіальні претензії та недоречне порівняння подій на Волині 1943 року операції «Вісла».
Днями, 23 вересня 2024 року президент Польщі в ефірі Polsat News теж прокоментував слова міністра оборони. Анджей Дуда заявив, що Путін напав на Україну, щоб зупинити її інтеграцію в ЄС: «Якщо хтось говорить, що буде блокувати доступ України до Європейського союзу, то тим самим вписується в політику Володимира Путіна», – сказав Анджей Дуда, додавши, що також в інтересах України знайти порозуміння з Польщею у всіх важких питанням, в тому числі історичних.
Безумовно, місце України в Євросоюзі і НАТО. Цей шлях не тільки незворотній, але й необхідний, щоб гарантувати безпеку як України, так і всього регіону та Євросоюзу – вважає депутат Сейму від опозиційної партії «Право і справедливість» Марцін Пшидач...