У Силах ТРО прокоментували скарги бійців батальйону 114-ї бригади на умови служби
У Регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Північ» прокоментували ситуацію у 208-му батальйоні 114-ї окремої бригади і визнали, що у зоні їхньої відповідальності вона є складною. В той же час запевняють, що нещодавно батальйон отримав підкріплення, що частково стабілізувало ситуацію.
Про це йдеться у відповіді за підписом начальника відділення комунікацій Регіонального управління Сил територіальної оборони «Північ» ЗСУ, полковника Григорія Мазура, яку редакція Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) отримала після оприлюднення заяв окремих військовослужбовців 208 батальйону, які скаржаться на проблеми з неукомплектованістю батальйону, а також тривалу відсутність ротацій, погане матеріально-технічне забезпечення, погані умови несення служби.
Ось як це прокоментували у Регіональному управлінні Сил тероборони «Північ»:
«Ситуація в зоні виконання бойових завдань 208-го окремого батальйону 114-ї окремої бригади Сил територіальної оборони є складною, що сьогодні характерно для багатьох ділянок фронту. Основні труднощі пов’язані з нестачею особового складу, зокрема, стрільців. Але водночас 208-й батальйон нещодавно отримав підкріплення військовослужбовцями з інших підрозділів та управління бригади, що дозволило частково стабілізувати ситуацію у цьому питанні. Проблема з доукомплектуванням залишається на порядку денному в Регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Північ». З цією метою керівний склад управління та 114-ї бригади вживають всіх необхідних заходів для її вирішення».
Крім того, у Регіональному управлінні Сил ТРО «Північ» прокоментували повідомлення бійців щодо забезпечення. Окремі представники 208-го батальйону 114-ї бригади ТрО скаржилися Радіо Свобода, що бійці батальйону довго перебувають на бойових позиціях, їм не можуть довезти їжу, а воду скидають у пляшках з дронів.
В управлінні Сил ТрО «Північ» на це кажуть, що логістичні шляхи ускладнені через вогневий вплив російських військ. Це ускладнює доставку боєприпасів, води та продовольства.
«У відповідь на ці загрози військовими фахівцями батальйону та бригади розроблено нові маршрути доставки. Також активно використовуються безпілотні літальні апарати для транспортування необхідних ресурсів у бойових умовах… Проблеми, пов’язані із застосуванням противником дронів-камікадзе, також є характерними для цього напрямку. Засобів радіоелектронної боротьби не вистачає. Але з цього питання організовуємо взаємодію з іншими військовими частинами у зоні відповідальності для оптимального використання всіх наявних засобів захисту», – йдеться у відповіді.
Читайте також: Командування 123 бригади ТрО повідомило про загибель комбата Ігоря Гриба: триває службове розслідування
У листі до Радіо Свобода регіональне управління Сил територіальної оборони заперечує повідомлення бійців батальйону про зникнення заступника командира батальйону та заступника начальника штабу. Військовослужбовці 208-го батальйону, зокрема, були стурбовані тим, що заступник командира може бути в полоні, оскільки представників штабу нібито відправляли на бойові завдання.
«Ці командири не зникли безвісти і не потрапили до полону. Вони продовжують виконувати свої обов’язки. Складні бойові умови та перебої зі зв’язком іноді впливають на здійснення своєчасної координацією дій», – заявляє командування.
Скарги бійців 208-го батальйону 114-ї бригади ТрО в регіональному управлінні Сил ТрО «Північ» пояснили тривалим перебуванням на бойових позиціях без ротацій та моральним станом особового складу. Там запевняють, що працюють і над цією проблемою:
«Щодо критики, яка оприлюднена в матеріалі від окремих бійців, то вона може бути результатом перевантаження в умовах бойових дій, наслідком психологічного стресу. Варто наголосити, що більшість військовослужбовців 208-го батальйону продовжують виконувати свої обов’язки з гідністю та професіоналізмом. Поодинокі звернення до медіа цих військовослужбовців та їхні коментарі не завжди відображають реальний стан справ у підрозділах».
Раніше до Радіо Свобода (проєкту Свобода.Ранок) звернулися кілька військовослужбовців 208 батальйону 114 бригади Тероборони. Вони заявили про велику недоукомплектованість батальйону, як наслідок – тривалу відсутність ротацій, погане матеріально-технічне забезпечення.
Що зміниться для громадян України, внаслідок «історичного» підвищення податків? Пояснюємо
«Історичним» називають ухвалене парламентом підвищення податків через його вплив на населення та бізнес. Головна зміна, яка викликала чи не найбільший резонанс, стосується підвищення військового збору. Особливо для тих, хто і так його вже сплачував.
Радіо Свобода пояснює що саме і для кого змінилося в оподаткуванні.
Верховна Рада України 10 жовтня ухвалила закон про підвищення податків. Рішення підтримало 247 народних депутатів.
Основні зміни
- Підвищення військового збору для фізичних осіб
Військовий збір, який раніше становив 1,5% від доходу, тепер зростає до 5%. Це стосується всіх працюючих громадян, які отримують заробітну плату. Таким чином, кожен українець, який офіційно працевлаштований, буде віддавати більший відсоток своїх доходів для підтримки оборонних зусиль України для відбиття агресії Росії.
- ФОПи на спрощеній системі оподаткування
Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) також з'явилися нові зобов’язання щодо сплати воєнного збору. Підприємці 1, 2 і 4 груп будуть сплачувати 10% від мінімальної заробітної плати, що наразі складає 800 грн на місяць. ФОПи третьої групи сплачуватимуть 1% від свого доходу.
- Зміни для банків та фінансових установ
Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році. Для інших фінансових установ податок на доходи складатиме 25% і буде запроваджений із наступного року.
Критика та занепокоєння
Законопроєкт викликав чимало дискусій у парламенті та суспільстві.
Тут виникне дуже багато практичних питань по реалізації закону
народний депутат Ярослав Железняк
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від партії «Голос», Ярослав Железняк, критикує текст закону, наголошуючи на його недопрацюваннях.
Про це він написав у своєму Телеграмі. За його словами, в законі є низка технічних помилок, які можуть спричинити юридичні колізії, зокрема питання, як саме вираховувати військовий збір з середини місяця.
Окрім підвищення податків, уряд прогнозує інфляцію у розмірі 10%, що також негативно вплине на реальні доходи населення.
Економіст Олег Пендзин в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) пояснив, що зростання цін без підвищення мінімальної заробітної плати чи прожиткового мінімуму призведе до зниження купівельної спроможності населення.
«Якщо ви доходи не міняєте, але ціни виростуть на 10%, що буде з вашою купувальною спроможністю? Мінус 10%. Це означає, що у нас на 3 роки заморожується соціальний стандарт і буде падіння реального доходу», – зазначає економіст.
ОГП: смерть журналістки Рощиної розслідують як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством
Кримінальне провадження, відкрите за фактом зникнення української журналістки Вікторії Рощиної в РФ, докваліфіковано як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством, повідомили 11 жовтня в офісі Генерального прокурора.
Досудове розслідування за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора здійснюватиме Головне слідче управління Служби безпеки України, йдеться у повідомленні.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко 10 жовтня повідомив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Медійна ініціатива за права людини повідомила, що Росія утримувала українську журналістку Вікторію Рощину в слідчому ізоляторі №2 Таганрога Ростовської області РФ та у виправній колонії №77 в окупованому Бердянську Запорізької області, де до полонених застосовують тортури.
Росіяни вперше затримали Рощину у Бердянську в березні 2022 року, коли вона писала репортажі для ЗМІ (в тому числі і для Радіо Свобода) про життя на тимчасово захоплених територіях. Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але в липні 2023 року знову поїхала на окуповані Москвою території.
Вікторія Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон російські сили.
Вікторія Рощина була авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Вона також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» і «Цензор.нет».
СБУ заявляє про затримання російського коригувальника в Сумській області
Служба безпеки України заявила 11 жовтня про затримання «агента ФСБ під час контррозвідувальних (безпекових) заходів у Сумах». Як ідеться в повідомленні спецслужби, ним виявився 22-річний уродженець Херсонщини, який «готував російські удари по Силах оборони, що знаходяться поблизу району проведення Курської операції».
«Для виконання ворожого завдання фігурант обходив місцевість, де за допомогою мобільного телефона приховано фільмував локації військових об’єктів. Отримані відеофайли з прив’язкою до місцевості агент пересилав своєму куратору, особу якого вже встановлено Службою безпеки. Співробітники СБУ завчасно викрили фігуранта, задокументували його злочинні дії і затримали, запобігши передачі ворогу розвідданих», – ідеться в повідомленні.
У США наразі немає суспільного консенсусу щодо допомоги Україні і є суттєва партійна різниця у ставленні до України та Росії. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Інститутом Пірсона/AP-NORC.
Однак, великою новиною стало те, що ставлення до того, чи мають США підтримувати Україну в її намаганні відбити агресію Росії – суттєво змінилися. Як саме? Розповідає Голос Америки.
Погляди на те, скільки США витрачає на війну (РФ проти України – ред.), суттєво змінилися протягом року. Значно менше людей вважають, що Сполучені Штати витрачають забагато на підтримку України у повірянні із жовтнем минулого року (34% проти 52%), – йдеться у висновках соцопитування, проведеного Інститутом Пірсона/AP-NORC у вересні 2024 року.
За даними дослідження, у жовтні 2023 року 52% респондентів відзначили, що, на їхню думку, США витрачають забагато на допомогу Україні, 31% – що США витрачають стільки, скільки потрібно, а 15% – що США витрачають замало.
У вересні цього року лише 34% опитаних відзначили, що США витрачає забагато на підтримку України, 39% сказали, що американці витрачають стільки, скільки потрібно, а 21% – що США витрачають замало.
Загиблу в РФ журналістку Рощину утримували в місцях, де застосовують тортури – правозахисники
Росія утримувала українську журналістку Вікторію Рощину в слідчому ізоляторі №2 Таганрога Ростовської області РФ та у виправній колонії №77 в окупованому Бердянську Запорізької області, де до полонених застосовують тортури, повідомила 11 жовтня Медійна ініціатива за права людини.
«Обидва місця з перших місяців повномасштабного вторгнення росіяни використовують для утримання як українських військових, так і цивільних, зокрема, жінок. Таганрог (Бердянськ насправді також – там катували електричним струмом) відомий як одне з найбільш для українців жорстоких місць утримання на території РФ. Його називають пеклом на землі. Зокрема, у Таганрозі тримають азовців із «Азовсталі». Звільнені розповідають про страшні тортури. Там усі, з кого хочуть зробити злочинців, зізнаються у злочинах – оговорюють себе. Потім їх переводять у Ростов та судять», – написала виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко 10 жовтня повідомив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Росіяни вперше затримали Рощину у Бердянську в березні 2022 року, коли вона писала репортажі для ЗМІ (в тому числі і для Радіо Свобода) про життя на тимчасово захоплених територіях. Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але в липні 2023 року знову поїхала на окуповані Москвою території.
Суд обирає запобіжний захід Гнезділову, який публічно заявив про СЗЧ. Він повідомив, що голодуватиме
Печерський суд розпочав засідання що обрання запобіжного заходу Сергію Гнезділову – військовослужбовцю 56-ї ОМПБр, який у вересні публічно заявляв про самовільне залишення служби (СЗЧ).
Перед засіданням Гнезділов заявив, що голодуватиме, якщо законодавство про демобілізацію так і не буде розроблене та ухвалене і додав, готовий повернутися на службу, якщо такий документ ухвалять, передає кореспондентка Радіо Свобода.
РФ атакувала Україну двома ракетами і 66 дронами, більшість об’єктів знешкоджена – Повітряні сили
У ніч на 11 жовтня сили РФ атакували Україну балістичною ракетою Іскандер-М із окупованого Криму, керованою авіаційною ракетою Х-31П із повітряного простору над акваторією Чорного моря, а також 66 ударним БпЛА, запущеними з району Курська, повідомили зранку 11 жовтня Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 11:00 у результаті протиповітряного бою збито 29 ворожих БпЛА у Київській, Черкаській, Вінницькій, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Чернігівській та Житомирській областях. 31 ворожий безпілотник локаційно втрачено у різних регіонах України, імовірно внаслідок активної протидії РЕБ. Два ударні БпЛА повернули у напрямку Росії», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили додають, що чотири БпЛА ще перебувають у повітряному просторі України.
КОВА: на Київщині 8 годин тривала повітряна тривога, сили ППО збили усі «Шахеди»
Усі ударні БПЛА, якими війська РФ атакували Київщину знищено. Повітряна тривога тривала майже 8 годин, повідомив 11 жовтня начальник Київської ОВА Руслан Кравченко.
«Влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено. Постраждалих серед населення немає», – йдеться у повідомленні.
За даними місцевої влади, падіння уламків збитих дронів фіксуються поза межами населених пунктів на відкритих ділянках місцевості.
Раніше повідомлялося про збиття усіх дронів, що атакували Київ, а також про бойову роботу проти решти запущених БПЛА у Київській області.
Вранці у Києві працювали сили протиповітряної оборони, повідомляв міський голова Віталій Кличко.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Під контролем ЗСУ залишається 40-50% міста Торецьк на Донеччині – МВА
За минулу добу російським військам не вдалося просунутися у Торецьку на Донеччині. Однак, під контролем Збройних сил залишається лише половина міста, повідомив 11 жовтня у ефірі телемарафону начальник міської військової адміністрації Василь Чинчик.
«Орієнтовно 40-50 відсотків міста знаходиться під контролем Збройних сил України, інша територія захоплена ворогом і ворог намагається і докладає всіх зусиль щоб у найкоротші терміни захопити місто», – сказав він.
За даними МВА, у Торецьку залишається близько 1150 жителів. Українська влада і далі продовжує евакуацію. За вчорашній день з території Торецької громади вдалося евакуювати сімох людей.
«Безпекова складова дозволяє лише у певні проміжки часу, коли настає затишшя або є сприятливі кліматичні умови, в’їхати в місто і евакуйовувати населення», – зазначив Чинчик.
8 жовтня речниця оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» Анастасія Бобовнікова повідомила, що ситуація в Торецьку на Донеччині постійно змінюється, сили РФ зайшли на східну околицю.
А речник Обʼєднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Артем Джепко в ефірі Радіо Свобода 8 жовтня заявив, що російські сили зайшли у Торецьк вулицею Центральна і дійшли до шахти «Центральна», проте ситуація в місті залишається динамічною.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
Число жертв попередньої ракетної атаки в Одесі зросло до дев’яти – влада
До дев’яти зросло число загиблих унаслідок здійсненої 9 жовтня російської ракетної атаки, метою якої була припортова інфраструктура Одеси, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Сьогодні вранці у лікарні помер 48-річний чоловік. За два дні російські терористи вбили 13 цивільних людей на Одещині, більшість із яких – молодь», – написав чиновник у телеграм-каналі, рахуючи жертв обох повітряних атак.
Друга така балістикою сталася в ніч на 11 жовтня, забравши життя чотирьох людей, серед них неповнолітня дівчина.
Національне бюро розслідувань (НБР) Фінляндії 11 жовтня повідомило про завершення кримінального провадження за підозрою у вчиненні воєнних злочинів в Україні у 2014 році.
«Одну особу підозрюють у кількох воєнних злочинах, у тому числі в тяжких воєнних злочинах… Матеріали кримінального провадження будуть передані до прокуратури. За матеріалами заступник генпрокурора вирішить питання про притягнення до відповідальності у справі. Будь-які звинувачення мають бути висунуті до 31 жовтня 2024 року», – ідеться в повідомленні.
НБР повідомило, що його співробітники і прокурори у справі «співпрацювали з Фінськими силами оборони та Фінською службою безпеки та розвідки. Крім того, вони обмінялися інформацією з Генеральною прокуратурою України та Службою безпеки України, Європолом, Євроюстом та Міжнародним кримінальним судом (МКС)».
У повідомленні слідчого органу не вказане ім’я і прізвище фігуранта справи, але обставини вказують на те, що йдеться про чоловіка, який має документи на ім’я Воїслава Тордена (на Донбасі у 2014 році він був відомий як Ян Петровський).
В Одеському районі четверо людей загинули внаслідок російського балістичного удару – Кіпер
Російські військові атакували Одеську область балістичними ракетами, загинули четверо людей, серед яких підліток, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер зранку 11 жовня.
«Унаслідок атаки в Одеському районі сталося руйнування двоповерхової будівлі, де жили та працювали цивільні. Під завалами опинилися люди. Рятувальники ДСНС урятували четверо людей, ще троє людей, на жаль, під уламками будівлі загинули. Серед загиблих 43-річна жінка, 22-річний хлопець та 16-річна дівчина. Ще одна жінка від отриманих травм померла в лікарні», – написав чиновник у телеграмі.
Генштаб ЗСУ повідомив про майже 170 боєзіткнень за добу, найбільше на Лиманському напрямку
Протягом минулої доби зафіксовано 169 бойових зіткнень. Найбільше штурмових дій з боку військ РФ зафіксовано на Лиманському Покровському та Курахівському напрямку, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ 11 жовтня.
«На Лиманському напрямку наші війська відбивали 30 штурмових дій окупантів в районах Дружелюбівки, Греківки, Площанки, Невського, Макіївки, Новосадового, Торського та в Серебрянському лісі», – кажуть військові.
За даними штабу, на Покровському напрямку ЗСУ відбивали 24 атаки у районах міст Селидове, Крутий Яр, Промінь, Лисівка, Миролюбівка та Калинове. Також 24 атаки відбито на Покровському напрямку у районах Селидове, Крутий Яр, Промінь, Лисівка, Миролюбівка та Калинове.
«На Куп’янському напрямку кількість боєзіткнень склала 14 ворожих атак. Сили оборони відбивали штурмові дії противника біля Синьківки, Лозової, Колісниківки та Степової Новоселівки», – додали у Генштабі.
Читайте також: Сирський: Росія перекинула до Курської області з інших напрямків 50 тисяч військових
Крім того, війська РФ здійснювали атаки на Времівському, Харківському, Куп’янському, Сіверському напрямку Силами оборони відбито чотири атаки поблизу Верхньокам’янського, Краматорському, Торецькому, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Триває операція Сил оборони України в Курській області.
За даними аналітиків DeepState, росіяни окупували три населені пункти в районі міста Мирноград на Донеччині – Миколаївку, Красний Яр, Крутий Яр. Аналітики, зазначили, що Миколаївка є останнім населеним пунктом перед Мирноградом. У Генштабі ЗСУ цю інформацію не коментували.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
У ніч проти 11 жовтня російська армія атакувала Київ безпілотними літальним апаратами. Усі БПЛА було знешкоджено, повідомила Київська міська військова адміністрація (КМВА).
За даними місцевої влади, дрони заходили з різних напрямків. Повітряна тривога у столиці тривала понад три години. Інформація щодо руйнувань чи постраждалих не надходила.
«На цю хвилину в Київській області ведеться бойова робота проти решти запущених БПЛА ворога. Тож не виключено оголошення повітряної тривоги у Києві. Тому наполегливо прошу дослухатися до сигналів оповіщення і у разі небезпеки користуватися укриттями», – йдеться у повідомленні.
Вранці у Києві працювали сили протиповітряної оборони, повідомляв міський голова Віталій Кличко.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Переломний момент: російський наступ і невизначеність підтримки США загрожують майбутньому України
Україну чекає третя зима у війні. Сили оборони країни вже двічі проходили випробування сирістю і холодом на лінії зіткнення. А населення – тривалі відключення світла, а то і тепла, внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Що цього разу? Чому експерти прогнозують найважчу для України воєнну зиму. Аналіз від Радіо Свобода про це.
Наближається зима, російські війська наступають, а майбутнє підтримки з боку найпотужнішого прихильника Києва є невизначеним, оскільки Сполучені Штати наближаються до президентських виборів, які відбудуться менш ніж за місяць.
Україна бореться за своє виживання та суверенітет, а тому кожен день, тиждень чи місяць може стати вирішальним для долі країни.
Але комплекс факторів призводить до того, що зараз може настати переломний момент. Україна стикається з тиском на кількох фронтах – не в останню чергу на фактичній лінії фронту, яка перетинає країну з північного сходу на південь. Російські війська просуваються вперед на Донбасі, де минулого тижня вони зайняли стратегічне місто Вугледар.
З наближенням зими безперервні російські атаки суттєво знизили потужності з виробництва електроенергії в Україні, створюючи передумови для енергетичної кризи.
Цього тижня навіть погода на іншому кінці світу, здавалося, працювала проти Києва: президент США Джо Байден скасував поїздку до Німеччини через ураган у Флориді, що призвело до скасування зустрічі у форматі Рамштайн.
За добу армія РФ втратила ще 1140 військових, гелікоптер і майже 60 артсистем – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 666 340 своїх військових, зокрема 1140 – за останню добу – такі дані станом на ранок 8 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у техніці РФ, то в українському командуванні навели такі:
- танків – 8953 (+8 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 17 800 (+35)
- артилерійських систем – 19 322 (+59)
- РСЗВ – 1229 (+4)
- засобів ППО – 976
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329 (+1)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 16 837 (+70)
- крилатих ракет – 2619
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 26 398 (+84)
- спеціальної техніки – 3396 (+10)
Сирський: Росія перекинула до Курської області 50 тисяч військових
Росія перекинула з інших напрямків до Курської області близько 50 тисяч військових, повідомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський у документальному фільмі у телемарафоні.
За словами Сирського, таким чином російські сили послабили угрупування на інших напрямках, зокрема, Запорізькому, Херсонському та Краматорському.
«Це, звичайно, полегшило нам умови для ведення оборонної операції», – додав Сирський.
6 серпня 2024 року на територію Курської області Росії увійшли підрозділи ЗСУ. Відтоді в регіоні тривають бої. Українська армія заявляє про контроль над десятками населених пунктів, включно з райцентром, містом Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні, а українські сили завадили цьому.
6 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція ЗСУ є «важливим етапом війни», оскільки за достатньої підтримки партнерів Україна зможе тиснути на Росію «саме так, як потрібно, щоб у Росії відчували, що війна нічого їм не дасть». Зеленський також додав, що Курська операція дала один із найбільших внесків в обмінний фонд заради звільнення українців із полону.
«Підштовхнути Україну до переговорів» – ISW про російські удари по цивільних суднах
Війська РФ наносять удари по цивільних суднах з метою підірвати довіру до українського зернового коридору, підтримку України з боку Заходу та підштовхнути Україну до передчасних переговорів, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 10 жовтня.
9 жовтня голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер заявив, що російські балістичні ракети завдали удару по портовій інфраструктурі в Одеському районі, Також українські офіційні особи повідомили, що російська балістична ракета влучила в цивільне судно під прапором Палау в Одеському порту 7 жовтня, і що російські ракети пошкодили цивільне вантажне судно в ніч з 5 на 6 жовтня поблизу Одеси.
«Російські джерела намагалися виправдати нещодавні російські удари по цивільних суднах, стверджуючи, що ці судна перевозили зброю, але ISW не бачив незалежних підтверджень цих тверджень», – вказано у повідомленні.
Аналітики наголошують, що Російські війська і раніше цілеспрямовано атакували українські порти та зернову інфраструктуру на півдні України, намагаючись завдати шкоди українському експорту зерна та підірвати міжнародну довіру до українського зернового коридору.
«Російські удари по цивільних суднах у зерновому коридорі майже напевно спрямовані на те, щоб підірвати довіру до здатності України забезпечити дотримання та захист коридору, вплинути на триваючі на Заході дискусії щодо довгострокової західної підтримки України, а також негативно позначитися на зусиллях України з відновлення її економіки на тлі триваючої війни», – кажуть в ISW.
«Лежимо вночі та рахуємо вибухи»: Запоріжжя під ударами КАБів. Як змінилося місто?
Російська армія продовжує обстрілювати Запоріжжя КАБами. Цього тижня окупанти вчергове вдарили по місту. За даними місцевої влади, ураження зазнали обʼєкти інфраструктури. Жителі зруйнованих багатоповерхівок міста діляться емоціями та історіями свого порятунку:
«Третій рік війни – у нас немає жодних бомбосховищ нормально обладнаних, де справді можна сховатися. Нам бігти нема куди просто. Ось ми лежимо і рахуємо вибухи вночі».
«Мене пес врятував. Не знаю, чи була б жива, якби не пішла його вигулювати. Вже б може не було мене. Пса точно не було – розплющило б його».
Про те як змінилося життя у Запоріжжі за останні тижні, відколи місто обстрілюють КАБами, які настрої у місцевих жителів, чи налаштовані вони виїжджати із Запоріжжя, чи можна поліпшити безпекову ситуацію у прифронтових містах, і що для цього потрібно – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров вважає, що «Росія завдає постійних ударів по місту від безсилля». Оскільки українські військові не дають шансу окупантам просунутися на лінії фронту.