Доступність посилання

Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року
Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

«Кілька країн мають стриману позицію, будемо з цим працювати» – Зеленський про перспективи України в НАТО

Президент України Володимир Зеленський заявив про консенсус більшості країн НАТО і стриману позицію кількох країн. Про це він сказав 21 жовтня під час зустрічі з журналістами.

«Можу сказати, що ми бачимо в цілому. Ми бачимо сьогодні консенсус більшості країн Альянсу і стриману позицію кількох країн. Будемо з цим працювати. Ми бачимо сьогодні впевненість у Франції, підтримку Франції. Ми розуміємо, що нас будуть підтримувати британці і вважаємо, що будуть підтримувати італійці», – розповів він щодо ситуації з США і запрошенням у НАТО.

За його словами, щодо реакції Німеччини, то Київ вважає, що в цілому сьогодні ситуація залежить від Сполучених Штатів.

«Вважаємо, що у них йде консолідація їх думок щодо НАТО і це має вплив ще на, наприклад, Угорщину і Словаччину…Щодо Німеччини — побачимо. На мою думку, нам всім доведеться багато працювати з німецькою стороною. Але все ж таки Сполучені Штати будуть мати на це вплив», – сказав Зеленський.

Він ще раз повторив, що німецька сторона має скепсис щодо вступу України в НАТО, але вважає, що їхня оцінка більш м'яка, ніж вона була раніше.

Зеленський зазначив, що яким би шлях України до НАТО не був, юридично ніхто визнавати окуповані території територіями інших держав не буде.

«Чому я наголошую на запрошенні? Тому що воно дається країні в міжнародно визнаних кордонах. І це для мене принципова річ: отримати запрошення під час війни. Це не просто запрошення, а запрошення, поки війна ще не закінчилась. А вже який вступ, як він буде відбуватись, скільки – це наступний крок, дипломатія. Можуть бути різні формати», – сказав він, відповідаючи на запитання щодо ймовірності розмови про частковий вступ до НАТО без окупованих територій.

Минулого тижня під час інтерв’ю українським журналістам Володимир Зеленський заявив, що Україна в питанні вступу до НАТО із США вже стала ближчою, але у Німеччини залишається скепсис.

Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. Першим пунктом є запрошення України до НАТО.

Перед цим Зеленський представив цей план у Британії, Франції, Німеччині та Італії, а у вересні – США.

Зеленський заперечив повідомлення про можливу заміну керівника ГУР

Президент України Володимир Зеленський заперечив можливу відставку начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова. Про це він сказав 21 жовтня під час зустрічі з журналістами.

«Я не збирався це робити. Я не збирався міняти Буданова. Інформація ця ходила, так. По Умєрову не було теж такого питання», – сказав він.

Останні тижні в мережі повідомлялося, що ОП розглядає можливість звільнення очільника ГУР. Наприкінці вересня видання «Українська правда» писало, що міністр оборони Рустем Умєров звільнив двох заступників Буданова – Віктора Зайцева та Ігоря Остапенка. За даними одного з джерел УП, з Будановим це рішення про звільнення не погоджувалося. На думку співрозмовника видання, таке рішення – не ініціатива самого міністра.

38-річний Кирило Буданов очолює військову розвідку України з серпня 2020 року.

Зеленський за час великої війни поміняв уже міністра оборони, начальника Генштабу ЗСУ, секретаря РНБО, керівника Служби зовнішньої розвідки, командувача Об’єднаних сил ЗСУ, голову СБУ та міністра закордонних справ.

«Відчай Росії. Путін втрачає багато людей». Представники Заходу про солдатів КНДР у війні проти України

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент Південної Кореї Юн Сук Йол 21 жовтня обговорили ймовірне відправлення північнокорейських військових до Росії для участі у війни проти України.

Про це та інші реакції на Заході щодо повідомлень про залучення Росією солдат КНДР до війни проти України інформує «Голос Америки». Читайте за лінком

Удар РФ по Запоріжжю: число поранених зросло

Кількість поранених від вчорашнього російського обстрілу Запоріжжя збільшилася до 20 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.

За його словами, у лікарнях допомогу отримують 11 людей, серед них і 8-річна дитина – всі постраждалі у стані середньої тяжкості.

Раніше було відомо про трьох загиблих та 16 поранених.

У Державній службі з надзвичайних ситуацій зазначили, що російські війська зранку 21 жовтня завдали чергового ракетного удару по житловому сектору Запоріжжя. За даними ДСНС, внаслідок удару частково зруйнована двоповерхова будівля дитячого садочка. Вибуховою хвилею й уламками пошкоджені легкові автомобілі, що були поруч.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Майже половина прихильників Путіна в РФ хочуть відновлення відносин із Заходом – опитування

Відновлення відносин із країнами Заходу хочуть 43% прихильників президента Росії Володимира Путіна. Це випливає із телефонного опитування проєкту «Хроніки», результати якого отримала російська служба Радіо Свобода.

До прихильників Путіна проєкт зарахував тих, хто обрав перший варіант при відповіді на запитання «Ви загалом схвалюєте чи не схвалюєте діяльність Володимира Путіна на посаді президента Росії?» Таких виявилося 78%. Кількість тих, хто відмовився відповідати, «Хроніки» не повідомляють.

З’ясувалося, що відновлення відносин із західними країнами хоче значна частина прихильників Путіна – попри його політику дистанціювання від Заходу. Як відповіли на запитання решта 57% тих, хто схвалює діяльність Путіна: «не хочу», «не знаю» або «все одно», проєкт не уточнює. Серед тих, хто не схвалює політику Путіна, відновити відносини із західними країнами хочуть 90%.

Крім того, 61% тих, хто підтримує Путіна, згодні на укладення мирного договору з Україною із обопільними поступками. Серед супротивників політики Путіна на такий мирний договір погодилися б 79%. Позицію незгодних «Хроніки» не розкривають – варіанти можуть бути різними.

Мобілізації чоловіків на війну з Україною хочуть 25% прихильників президента і 13% його супротивників. Зосередження основних зусиль влади на внутрішніх соціальних та економічних проблемах бажають 83% тих, хто схвалює діяльність Путіна і 92% тих, хто не схвалює.

Європарламент затвердив 35 мільярдів євро для України за рахунок заморожених активів РФ

Депутати Європарламенту 22 жовтня на сесії в Страсбурзі погодили допомогу для України на 2025 рік у розмірі 35 мільярдів євро, яку збираються відшкодувати за рахунок прибутків від заморожених російських активів. «За» проголосували 518 депутатів, проти були 56, утримався 61, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.

«Посилена війна Росії проти України та її атаки на українську енергетичну інфраструктуру мають значний вплив на економіку та державні фінанси України. За оцінками Міжнародного валютного фонду, дефіцит фінансування може досягти 41,5 мільярда доларів США у 2025 році, тобто на 15,6 мільярда доларів США більше, ніж передбачалося раніше», – повідомив депутатам єврокомісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс, обґрунтовуючи необхідність затвердити кредитний механізм із використанням заморожених активів РФ на суму 50 мільярдів доларів від «Групи семи», частка ЄС у якому становить 35 мільярдів євро.

Перед голосуванням депутати Європарламенту обговорили це питання на дебатах. Скептики з крайніх правих сил, яких у цьому скликанні побільшало, наполягали, що Україні потрібне мирне, а не воєннне рішення. Дехто нарікав на корупцію і наполягав, що західна допомога лише сприяє руйнації країни. Проте більшість учасників дискусії наполягали, що Україна бореться у війні, яка для цієї держави є самозахистом, що своєю боротьбою Україна захищає Європу, а той факт, що саме російські активи будуть використані для допомоги Україні – це один зі способів змусити Росію заплатити за свої злочини.

«Багато хто говорить на цих дебатах про мир. Мир у час, коли путінський режим бомбардує школи та лікарні. Вони говорять про мир, коли російські військові страчують українських солдатів. Ви в курсі умов Путіна для миру? Нещодавно він їх повідомив на пресконференції. Повна капітуляція українських військових – можете собі уявити, як ці мирні переговори виглядатимуть», – заявив під час дебатів євродепутат від Німеччини Лукас Сіпе.

«Ми хочемо, щоб ця війна закінчилась. Але що ми можемо зробити – це не дозволити Путіну її виграти. Потрібно більше санкцій, зняти обмеження щодо використання Україною зброї, дати перспективу членства в НАТО, організувати конференцію донорів та підтримати мирний план президента Зеленського», – наполіг Жан-Марк Жермен з Франції.

Раніше 22 жовтня Велика Британія повідомила про готовність надати Україні кредит на суму 2,26 мільярда фунтів стерлінгів (це близько 2,93 мільярда доларів), який буде погашено за рахунок доходів від заморожених активів Росії.

Про готовність США надати Україні до 20 мільярдів доларів у межах 50-мільярдного кредиту «Групи семи» за рахунок прибутку від заморожених російських активів поки що повідомляли лише ЗМІ.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков неодноразово заявляв, що Росія категорично проти використання її активів для фінансування України, та попередив про плани Москви подати позови проти причетних до цього процесу. Наразі йдеться про використання не самих коштів, а доходів від їхнього розміщення.

На цей момент у Європі заморожені 211 мільярдів доларів російських активів, більша частина з яких перебуває в Бельгії та керується кліринговою організацією Euroclear, яка за 2023 рік згенерувала 3 мільярди доларів прибутку з цих коштів.

У зоні бойових дій на Донеччині загинули двоє дітей і пенсіонерка – прокуратура

Увечері 21 жовтня в зоні бойових дій на заході Донецької області внаслідок російських ударів загинули двоє дітей і жінка пенсійного віку, повідомила обласна прокуратура.

«За даними слідства, 21 жовтня 2024 року о 21:00 армія РФ атакувала двома БпЛА, попередньо, типу Shahed село Новоукраїнка Покровського району. Тілесних ушкоджень, несумісних з життям, зазнала 14-річна дівчинка. Жінка 29 років отримала перелом ноги й опіки тіла. Крім того, о 23:50 ворог скинув авіабомбу на село Янтарне Курахівської міської громади. Внаслідок вибуху в одному з будинків загинули 64-річна мешканка та хлопчик 11 років. Також дістав поранення 68-річний чоловік», – ідеться в повідомленні.

У цих населених пунктах вогнем і вибуховою хвилею пошкоджені житлові будинки, господарські споруди.

Досудове розслідування у кримінальних провадженнях здійснюється за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України), вказано в повідомленні Донецької обласної прокуратури.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

«Необґрунтовані стереотипні чутки» – дипломат КНДР про надсилання військ для війни проти України

Посол КНДР в ООН Кім Сон заперечив повідомлення про надсилання північнокорейських військових для допомоги Росії у повномасштабній війні проти України.

«Щодо так званої військової співпраці з Росією, то моя делегація не бачить необхідності коментувати подібні безпідставні стереотипні чутки, спрямовані на те, щоб очорнити імідж КНДР та підірвати законні, дружні та партнерські відносини між двома суверенними державами», – цитує Кім Сона південнокорейська агенція «Рьонхап».

Це перший офіційний коментар північнокорейської сторони про надсилання військових в України.

Раніше Національна розвідувальна служба Південної Кореї заявила, що КНДР ухвалила рішення надіслати для участі у війні проти України на боці Росії 12 тисяч солдатів, включно з підрозділами спеціального призначення, і таке перекидання вже розпочалося.

Президент України Володимир Зеленський також заявив, що КНДР фактично надсилає своїх громадян воювати в Україну в російських військах. Газета The Washington Post із посиланням на неназваного співробітника української розвідки писала, що «кілька тисяч північнокорейських піхотинців проходять підготовку в Росії і можуть бути спрямовані на лінію фронту в Україні до кінця цього року».

За словами начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова, Росія готує на сході країни понад 11 тисяч військових із КНДР, які будуть готові до бойових дій із 1 листопада. За його даними, перших північнокорейських військових надішлють до Курської області.

Воював, а тепер допомагає іншим військовим. Андрій Смоленський втратив на війні зір і руки

Із ветераном війни, екскомандиром групи аеророзвідників 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» ЗСУ Андрієм Смоленським та його дружиною Аліною Смоленською «Голос Америки» зустрівся неподалік Вашингтона. Андрій, який втратив зір, руки, а також частково слух через поранення на фронті, зараз проходить реабілітацію у США.

В американській клініці для Андрія Смоленського розробили протез руки, він вчиться ним користуватися, враховуючи те, що протезування незрячих складніше і має свої особливості.

Крім цього, у США Андрію спробують повністю відновити слух. Зараз він ходить із крапельницею, через яку отримує антибіотики для вуха, аби здолати небезпечну бактерію. Читайте і дивіться про це за лінком

Підлеглі Кадирова вивозять обладнання з металургійного комбінату в Маріуполі – WSJ

Після захоплення Маріуполя Росією голова Чечні Рамзан Кадиров отримав металургійний комбінат імені Ілліча як трофей, пише американське видання The Wall Street Journal. Згодом, як повідомляє видання, соратники Кадирова стали вивозити з підприємства обладнання, сталь та вугілля.

За інформацією журналістів, контролює комбінат радник голови Чечні Вахіт Геремеєв, чий підрозділ офіційно здійснює охорону підприємства, але насправді продає брухт і вивозить звідти сучасне обладнання. Зокрема, пишуть журналісти, підлеглі Геремеєва відправили до Росії виробничу лінію вартістю близько 220 мільйонів доларів.

Російська влада повідомляла, що за пів року із заводу вивезли 130 тисяч тонн залізних побічних продуктів, вартість яких оцінюється в 16 мільйонів доларів. За інформацією законного мера Маріуполя Вадима Бойченка, матеріали, що вивозяться, згодом використовують для виробництва автомобілів і в будівельній галузі. Крім того, Роскосмосу продаються промислові гази, цим опікується ще один соратник Кадирова Алаш Дадашов.

Згідно з митними даними, восени 2022 року маріупольський комбінат продав московському трейдеру сталеві вантажі на суму 380 тисяч доларів, а в січні 2023 року з підприємства до Узбекистану експортували метали на суму 50 тисяч доларів.

«Укренерго»: через бойові дії є знеструмлення у трьох областях та Сумах

Через бойові дії та з інших причин сьогодні вранці повністю або частково знеструмлені 550 населених пунктів у шести областях, повідомляє компанія «Укренерго».

Зокрема, через бойові дії є нові знеструмлення у Донецькій, Харківській, Сумській областях. З технічних причин – є знеструмлені споживачі на Київщині, Сумщині та Одещині.

У компанії додають, що внаслідок атаки російських БПЛА сьогодні вранці були пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури в Сумській області, в результаті – знеструмлені споживачі міста Суми. Ремонтно-відновлювальні роботи почнуться одразу, як дозволить безпекова ситуація.

В «Укренерго» зазначають, що споживання електроенергії відповідає сезонним показникам: сьогодні, 22 жовтня, станом на 9:30, воно було на 1,3% нижчим, ніж попереднього дня – у понеділок, 21 жовтня – але
тоді добовий максимум споживання був зафіксований увечері. Він був на 3,4% вищим, ніж попереднього робочого дня.

Користуватись потужними електроприладами енергетики закликають у період найефективнішої роботи сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00, оскільки на енергооб’єктах тривають аварійні та планові ремонти. В години максимального споживання в енергосистемі зберігається дефіцит потужності.

У Міненерго раніше повідомляли, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.

Нині в Україні не діють графіки відключення світла, як це було влітку, але з наближенням зими у Міненерго нагадують, що раціональне споживання допоможе енергетикам тримати енергосистему збалансованою.

За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Затриманий у Польщі громадянин України зізнався в роботі на спецслужби РФ – Сікорський

Затриманий у Польщі за підозрою в готуванні диверсій українець мав плани підпалити фабрику, МЗС країни анонсувало офіційні рішення, пов’язані з цією справою. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розповів в ефірі TVN24, що затриманий зізнався, що діяв за завданням російських спецслужб.

«У нас є інші подібні підпали по всій Європі, і ми знаємо про плани Росії щодо подальших підпалів. Завтра я оголошуватиму рішення МЗС, пов’язані з цією справою», – сказав польський міністр.

За даними польського видання Wyborcza, затриманий громадянин України – Сергій С. 1973 року народження. Він родом із Одеси, але з січня 2024 року жив із дружиною у Німеччині. За даними видання, він став 17-ю затриманою Агентством внутрішньої безпеки (ABW) Польщі особою, яку завербували через телеграм. На допиті він пояснив справу так – «диявол спокушав мене».

Громадянина України затримали 31 січня, а через два дні заарештували. ABW оголосила, що він мав намір «підпалити у місті Вроцлаві об’єкти, розташовані у безпосередній близькості від елементів інфраструктури стратегічного значення". Як пише Wyborcza, Сергій С. зізнався в намірі підпалити лакофарбову фабрику у Вроцлаві і уклав угоду з прокуратурою, але суд не погодився з угодою між ним та обвинуваченням, вважаючи запропоноване покарання, три роки ув’язнення, надто м’яким.

21 травня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про арешт дев’яти осіб, серед яких були громадяни України, Білорусі та Польщі, які підозрювалися у скоєнні диверсій на замовлення російських спецслужб. За словами Туска, йдеться про спробу підпалу заводу з виробництва фарб у Вроцлаві, диверсії в Литві та підпал складу IКЕА.

Раніше президент Польщі Анджей Дуда заявив, що за короткий термін у країні сталося п’ять чи шість серйозних пожеж. «Це спроба дестабілізувати ситуацію у Польщі дією зовнішніх факторів», – заявив президент. Голова польського Бюро національної безпеки Яцек Сев’єра припустив, що до того, що відбувається, можуть бути причетними іноземні спецслужби.

Влада Польщі та інших європейських держав упродовж року неодноразово повідомляла про арешт імовірних російських диверсантів. Російська влада не коментувала цю інформацію.

СБУ виявила у керівниці Миколаївської обласної МСЕК понад 450 тисяч доларів, а в її сина – російський паспорт

Служба безпеки України заявляє про викриття керівниці обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської облради на корупційних схемах для ухилянтів.

Як повідомляє пресслужба відомства, під час обшуків у фігурантки виявлено понад 450 тисяч доларів та колекцію ювелірних виробів, які вона переховувала за різними адресами.

«Більшу частину вилучених грошей та коштовностей знайдено в помешканні її сина – інтерна медичного вишу, в якого СБУ виявила також російський паспорт. За наявними даними, молодик оформив громадянство країни-агресора у колишньому генконсульстві РФ в Одесі до початку повномасштабної війни», – йдеться у повідомленні.

За даними слідства, для переховування нелегальних доходів посадовиця оформила на свого сина три незадекларовані квартири, а протягом 2015–2023 років очільниця МСЕК зазначала у своїх деклараціях винятково офіційні прибутки на загальну суму трохи більше за 2 млн грн.

Правоохоронці встановили, що у 2023 році посадовиця оформила собі та сину 2-гу групу інвалідності для отримання від держави додаткових пільг та соціальних виплат.

Триває розслідування. На підставі отриманих матеріалів вирішується питання щодо повідомлення чиновниці про підозру.

Згідно з інформації на сайті управління охорони здоровʼя Миколаївської ОДА, мова може йти про виконуючу обовʼязки головного лікаря Віру Бєлякову. Наразі публічних її коментарів щодо повідомлення СБУ немає.

Днями президент України Володимир Зеленський анонсував проведення засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

«На жаль, у тилу тут, в Україні, стаються речі, з якими жодних ворогів не треба. Це реально внутрішній ворог. Те, що відбувається із МСЕК та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористались своїми зв’язками з МСЕК та оформили собі фальшиві інвалідності. Я чекаю від правоохоронців зокрема, передусім – СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора – відповідних швидких жорстких рішень. Призначив РНБО», – зазначив Зеленський 20 жовтня у відеозверненні.

Цьому передувала низка повідомлень про ймовірні зловживання у МСЕК. Зокрема на початку жовтня стало відомо, що Державне бюро розслідувань підозрює керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її сина на незаконному збагаченні. Під час обшуків у них знайшли готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах.

Було розпочато кримінальне провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби.

Правоохоронці 5 жовтня затримали та повідомили про підозру в незаконному збагачені керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК). Згодом суд взяв підозрювану під варту з альтернативою внесення застави у сумі 500 мільйонів гривень.

Згідно з даними сайту Хмельницької обласної ради – МСЕК області очолює депутатка міської ради від фракції «Слуга народу» Тетяна Крупа. Її публічних коментарів щодо справи наразі немає.

Однак її адвокатка Анжеліка Моісєєва в коментарі для «Українських новин» заявила, що подала апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції. За її словами, рішення про тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 500 мільйонів гривень порушує «принципи пропорційності та справедливості, закріплені в національному законодавстві та міжнародних правових актах», а вина Тетяни Крупи ще не доведена.

Конгресмени запитали уряд США, чому нафтосервісна компанія SLB досі працює в РФ

У США конгресмени від обох партій розкритикували виняток, який дозволяє нафтосервісній компанії SLB (більш відомій за попередньою назвою Schlumberger, «Шлюмберже») досі працювати в Росії

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну російських військ США та європейські країни прагнуть за допомогою санкцій скоротити доходи Москви від продажу енергоносіїв. Кілька нафтосервісних компаній були змушені залишити Росію, але SLB продовжує свою діяльність.

Понад 50 законодавців, включно з демократами Джейком Аучінклоссом і Ллойдом Доггеттом та республіканцем Брайаном Фіцпатріком, заявили, що з моменту масштабного вторгнення SLB підписала нові контракти, найняла сотні співробітників і ввезла до РФ обладнання приблизно на 18 мільйонів доларів.

«Ця американська компанія підтримує військову машину Володимира Путіна, фінансуючи варварське вторгнення в Україну. Ми закликаємо вас продовжувати підтримувати наших українських союзників, застосовуючи більш жорсткі нафтові санкції, щоб ефективно обмежити прибуток Путіна», – наголошується в листі законодавців на ім’я міністерки фінансів Джанет Єллен і держсекретаря Ентоні Блінкена.

За словами законодавців, адміністрація посилається на генеральну ліцензію міністерства фінансів, яка дозволяє американським особам здійснювати операції, пов’язані з енергетикою, за участю деяких російських фінансових установ під санкціями.

Торік SLB отримала з Росії 5% свого виторгу. На момент початку повномасштабної війни у 2022 році в Росії працювало 10 тисяч її співробітників. Без участі західних нафтосервісних компаній Росія має значні проблеми з розвідуванням і освоєнням нових родовищ.

Компанія SLB наразі не відповіла на запит Радіо Свобода щодо продовження її роботи на території Росії.

ЗСУ можуть втратити території на Курщині. Там вже солдати КНДР?

Курська операція забезпечує стратегічну мету і повертає війну на території, звідки вона прийшла. Так буквально вчора ввечері про цілі операції відгукувався президент України Володимир Зеленський. У той час як офіцер британської розвідки у відставці каже, що «Курська операція була помилкою».

Вона триває вже понад два місяці. Утримувати території військовим ЗСУ важче, ніж на початку.

Армія РФ відбивається. Експерти вже говорять про паритет на Курщині. А тут ще й військові Північної Кореї можуть підсилити армію РФ. Чи вони вже там?

Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» за лінком

Повітряні сили: вночі ЗСУ збили 42 російських БпЛА, більшість – на Сумщині

Повітряні сили ЗСУ повідомили про збиття 42 російських БпЛА в Сумській, Дніпропетровській, Черкаській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Херсонській та Харківській областях.

Більшість – на Сумщині.

Військові додають, що 10 російських безпілотників локаційно втрачено, один БпЛА полетів у Білорусь, ще три – назад у Росію.
Один БпЛА – все ще у повітряному просторі України.

За даними Повітряних сил ЗСУ, У ніч на 22 жовтня війська РФ атакували Україну 60 ударними БпЛА типу Shahed та дронами невстановленого типу (райони пусків: Курськ, Єйськ, Приморсько-Ахтарськ –РФ).

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

За даними ООН, у вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнало поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році».

За минулу добу на фронті відбулося 134 бойові зіткнення – Генштаб ЗСУ

На фронті впродовж доби 21 жовтня відбулося 134 бойові зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

«Учора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах два ракетних удари, а також 82 авіаудари, зокрема скинув 136 КАБ. Крім цього, здійснив більш як чотири тисячі обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, з них 154 – із реактивних систем залпового вогню… Вчора авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони завдали дев’ять ударів по районах зосередження особового складу та озброєння і військової техніки противника і уразили два мости», – вказано в повідомленні.

Як і впродовж попередніх тижнів, найбільш напруженою ситуація була на Покровському та Курахівському напрямках, вказує Генштаб ЗСУ.

«На Покровському напрямку наші захисники відбивали 46 наступальних і штурмових дій агресора поблизу Сухої Балки, Воздвиженки, Миролюбівки, Красного Яру, Променя, Лисівки, Крутого Яру, Селидового та Михайлівки. Противник активно застосовував авіацію. На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 26 атак в районах Гірника, Новодмитрівки, Максимільянівки, Георгіївки, Дальнього, Катеринівки, Зоряного, Гострого та Антонівки», – ідеться в ранковому зведенні.

Також бої тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

«Сили оборони України продовжують операцію в Курській області. За минулу добу ворог завдав по Курщині 41 авіаудар, застосувавши 68 керованих авіабомб», – вказують українські військові.

Кілька російських підприємств зазнали повітряних атак уночі 22 жовтня – влада

Кілька російських промислових підприємств зазнали атак із застосуванням безпілотних літальних апаратів уночі 22 жовтня, повідомили губернатори Тульської, Тамбовської та Воронезької областей.

У Тульській області пошкоджені приміщення Єфремовського спиртзаводу та спиртзаводу в селищі Лужковський Суворовського району, проінформував губернатор Дмитро Міляєв. За попередньою інформацією, постраждалих немає.

У Тамбовській області стався вибух на підприємстві «Біохім» у місті Рассказово, повідомив очільник регіону Максим Єгоров. Постраждалих немає, пожежу загасили через годину. Про збитки Єгоров не повідомив. Підприємство «Біохім» виробляє спирт та «продукцію, що має стратегічне значення для держави».

У Воронезькій області збитий безпілотник, за словами губернатора Олександра Гусєва, впав на будівлю цеху промислового підприємства. Постраждалих немає. На одному поверсі будівлі виникла невелика пожежа. Яке підприємство було атаковане і що воно виробляє, Гусєв не уточнив.

Загалом упродовж ночі над російськими регіонами збиті 18 українських безпілотників, вказало міністерство оборони Росії. 11 дронів були знищені над Брянською областю, три – над Бєлгородською, два – над Курською областю та по одному над Тульською та Орловською областями. Про атаку дронів у Тамбовській області відомство не повідомляло.

На Херсонщині за добу дев’ять людей зазнали поранень унаслідок обстрілів сил РФ – влада

Унаслідок обстрілів з боку російських військових упродовж доби зазнали поранень дев’ятеро людей, повідомив зранку 22 жовтня голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

«Російські військові поцілили в обʼєкт критичної інфраструктури та адмінбудівлі; житлові квартали населених пунктів області, зокрема, пошкоджено 12 приватних будинків. Також окупанти понівечили гаражі, господарчу споруду, газопровід, водопровід, приватні автомобілі, автобус, карету «швидкої» та сільськогосподарську техніку», – вказав чиновник.

За його даними, «минулої доби під ворожим вогнем та авіаударами опинилися» обласний центр і ще 23 населених пункти Херсонщини, над територією області Сили оборони знищили один ударний безпілотник типу Shahed-131/136.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу 1350 військових

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 681 580 своїх військових, зокрема 1350 – за останню добу – такі дані станом на ранок 22 жовтня наводить український Генштаб.

Крім того, в українському командуванні навели дані про втрати російської техніки:

  • танки ‒ 9079 (+8 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини ‒ 18199 (+24)
  • артилерійські системи – 19623 (+34)
  • РСЗВ – 1234 (+2)
  • засоби ППО ‒ 981 (+2)
  • літаки – 369
  • гелікоптери – 329
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 17404 (+71)
  • крилаті ракети ‒ 2625
  • кораблі /катери ‒ 28
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 27111 (+77)
  • спеціальна техніка ‒ 3499 (+20).

Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.

Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.

Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG