Повітряні сили повідомили про збиття 71 дрона, ще 71 – «локаційно втрачено»
Повітряні сили Збройних сил України повідомили про збиття 71 ударного безпілотника зі 145, запущених російськими військами від вечора 24 листопада.
За повідомленням, ще 71 БпЛА – «локаційно втрачено», ймовірно, через активну протидію РЕБ, а один безпілотник полетів у бік Білорусі.
«У ніч на 25 листопада 2024 року (із 18:30 24 листопада) окупанти атакують Україну ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками невстановленого типу із напрямків — Орел, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, ТОТ Криму… Станом на 11:00 протиповітряною обороною збито 71 ворожий безпілотник у Київській, Черкаській, Кіровоградській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Полтавській, Житомирській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах уточнили, що «оскільки противник постійно змінює тактику застосування ударних безпілотників, формат подачі інформації про результати бойової роботи ППО може змінюватися».
Раніше атаки «Шахедів» здійснювалися лише у нічний час – в темну пору доби, а зараз російські війська застосовують ударні БпЛА і протягом дня, додали військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Країни Європи знову обговорюють надсилання військ в Україну – Le Monde
Деякі західні країни знову обговорюють можливість відправлення своїх військ чи приватних військових компаній в Україну, пише французьке видання Le Monde із посиланням на джерела.
Дискусії поновилися на тлі вступу в січні 2025 року на посаду президента США Дональда Трампа, який може зупинити допомогу Києву Вашингтоном.
Le Monde нагадує, що в лютому, коли президент Франції Емманюель Макрон публічно говорив про можливе надсилання західних військ в Україну, це викликало «різку протидію» з боку деяких країн, насамперед Німеччини. В останні тижні такі обговорення відновилися, зокрема, під час візиту до Франції прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.
«Між Великою Британією та Францією ведуться переговори щодо співробітництва в галузі оборони, у тому числі з метою створення ударної сили союзників у Європі, орієнтованої на Україну та європейську безпеку загалом», – заявило виданню британське військове джерело.
Газета також нагадує про нещодавню заяву міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро, який в інтерв’ю ВВС News сказав, що «червоних ліній» у питанні підтримки України не існує. Відповідаючи на запитання, чи це може означати участь французьких військ у бойових діях, він заявив, що Франція «не виключає жодного варіанту».
«Ми підтримуватимемо Україну так інтенсивно і так довго, як необхідно. Чому? Тому що на карту поставлено нашу безпеку. Щоразу, коли російська армія просувається на один квадратний кілометр, загроза стає на один квадратний кілометр ближче до Європи», – говорив Барро.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи публікацію Le Monde, заявив, що у Кремлі не знають, наскільки ці повідомлення відповідають дійсності.
«Але раніше, звичайно ж, із різних європейських столиць такі ідеї озвучувалися. Але висловлювалися також різні контраргументи. Тому єдності думок у європейців щодо цього немає, але якісь гарячі голови з’вляються», — наводить його слова радіо «Маяк».
Наприкінці лютого 2024 року президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну. Він зазначав, що країни Європи «на даному етапі» не мають консенсусу з приводу надсилання військ. Єнс Столтенберґ, який на той момент обіймав посаду генерального секретаря НАТО, говорив, що «ніяких планів щодо розміщення бойових підрозділів НАТО в Україні немає».
У травні Макрон знову допустив надсилання західних військ в Україну. «Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби надійшло прохання України – чого сьогодні немає, – ми на законних підставах мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі – значить не брати уроків з останніх двох років», – говорив він.
У Генштабі ЗСУ заявили про успішне ураження нафтобази в Калузькій області РФ
В українському Генштабі підтвердили успішне ураження нафтобази в Калузькій області Росії в ніч на 25 листопада.
«У ніч на 25 листопада 2024 підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України спільно з іншими складовими Сил оборони атакували низку важливих об’єктів окупантів, зокрема у Брянській, Калузькій і Курській областях Росії. Є підтвердження успішного ураження нафтобази в Калузькій області. Результати бойової роботи по інших об’єктах уточнюються», – йдеться в повідомленні.
Раніше губернатор Калузької області Росії Владислав Шапша заявив, що в Калузі після атаки безпілотників спалахнуло промислове підприємство, назву якого він не уточнив.
Тим часом, телеграм-канали «Обережно, новини» і Baza стверджували, що після атаки безпілотників спалахнув резервуар місцевого нафтопереробного заводу і калузький приладобудівний завод «Тайфун».
Міністерство оборони Росії відзвітувало, що за ніч 25 листопада сили ППО знищили і перехопили над російською територією 23 українські безпілотники.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні, від початку року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.
Війська РФ вдарили по центру Одеси, є постраждалі – ОВА
Російські військові вранці 25 листопада завдали ракетного удару по центру Одеси, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Є постраждалі. Пошкоджена цивільна інфраструктура, зокрема житлові будинки», – йдеться в повідомленні.
Деталей голова ОВА не навів.
Після оголошення повітряної тривоги близько 9:30 25 листопада в Одесі повідомляли про звуки вибуху.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
«Шантажували дітьми та ґвалтували»: з 2022 року насильство щодо жінок в Україні зростає
- «Дуже багато чоловіків відчувають свою якусь безкарність, вони впевнені, що ніхто не буде цим питанням займатися в умовах війни».
- «Знущалися, ґвалтували. Це було прямо перед камерою, ти чуєш все, абсолютно все, і ти розумієш, кого ґвалтують».
- «Вона плакала і казала: «Я не хочу про це згадувати, я не хочу говорити про те, що відбулось. Я добровільно пішла». А за те, що добровільно пішла, їй пообіцяли за декілька днів побачення з двома маленькими дітьми».
Кількість справ щодо домашнього насильства в Україні зростає з року в рік – винятком став лише перший рік повномасштабного вторгнення, стверджує аналітична платформа «Опендатабот». Вже 2023 року зареєстрували понад 2700 відповідних кримінальних проваджень. Це на 11% більше, ніж 2021 року. Загалом за останні 5 років в Україні зареєстрували понад 10 тисяч справ щодо домашнього насильства. Близько 80% від їхньої загальної кількості доходить до суду щорічно.
До міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив детальніше дізнатися про ситуацію з домашнім насильством щодо жінок останніми роками, якими є масштаби вчиненого сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та куди можуть звернутися по допомогу жінки, які постраждали від насильства.
У російській Калузі після атаки дронів сталася пожежа на НПЗ
У російському місті Калуга після атаки безпілотників спалахнуло підприємство, повідомив 25 листопада губернатор Калузької області Владислав Шапша.
За його даними, у ніч на 25 листопада над містом були збиті вісім безпілотників. Через падіння уламків збитих дронів спалахнуло промислове підприємство, назву якого губернатор не уточнив. Пізніше Шапша повідомив, що пожежу загасили. За попередньою інформацією, постраждалих немає, написав він у телеграм-каналі.
Телеграм-канали «Обережно, новини» та Baza стверджують, що після атаки безпілотників спалахнув резервуар місцевого нафтопереробного заводу та калузький приладобудівний завод «Тайфун». Підтверджень цієї інформації немає. У мережі також публікується відео, як стверджується, з місця пожежі на НПЗ.
Міністерство оборони Росії відзвітувало, що за ніч 25 листопада сили ППО знищили та перехопили над російською територією 23 українські безпілотники.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
Голова МЗС України їде до Італії на міністерське засідання «Групи семи»
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 25-26 листопада перебуватиме в Італії для участі в міністерському засіданні «Групи семи», повідомила пресслужба МЗС.
«25 листопада голова МЗС проведе низку двосторонніх переговорів з італійським колегою Антоніо Таяні, головою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем, міністрами закордонних справ країн «Глобального півдня», – йдеться у повідомленні.
26 листопада запланована участь Сибіги в спеціальній сесії міністерської зустрічі «Групи семи», присвяченій Україні, а також низка двосторонніх переговорів із держсекретарем США Ентоні Блінкеном, міністром Європи і закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро, міністеркою закордонних справ Канади Мелані Жолі, міністеркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок, додали у міністерстві.
«Ключовою темою переговорів стане зміцнення підтримки України на тлі нещодавніх агресивних кроків РФ, зокрема залучення до агресії військ КНДР, обстрілу України балістичною ракетою середньої дальності, повітряного терору проти цивільних людей, критичної інфраструктури й енергосистеми», – йдеться в повідомленні.
У МЗС зазначили, що йтиметься про «важливі кроки союзників» задля збільшення військової підтримки України, посилення санкційного тиску на Росію, втілення «плану перемоги», озвученого президентом Володимиром Зеленським, і «просування на шляху до всеосяжного, справедливого і стійкого миру на основі формули миру й Статуту ООН».
Напередодні міністр закордонних справ України заявив, що партнери України «мають відповідати на російський шантаж передачею країні систем ППО, здатних збивати балістичні ракети середньої дальності типу «Орєшнік», використання якої він назвав «типовим шантажем».
Також 26 листопада в Брюсселі відбудеться надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів щодо використання Росією для обстрілу Дніпра експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
Інформація про це засідання з’явилася після того, як ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Генштаб: ситуація на фронті складна, протягом доби було 217 зіткнень
Ситуація на фронті залишається складною, протягом минулої доби зафіксовано 217 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 25 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше російських атак було на Курахівському напрямку, свідчать дані Генштабу.
«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 67 атак. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед поблизу Берестків, Сонцівки, Новодмитрівки, Зорі, Курахового, Дальнього, Романівки, Єлизаветівки і Ганівки», – йдеться в повідомленні.
На Покровському напрямку, за даними Генштабу, загарбники 46 разів атакували у районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Григорівки, Даченського, Пустинки і Чумацького.
Крім того, бої тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках і на Курщині в РФ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах один ракетний удар із застосуванням чотирьох ракет, а також 67 авіаударів, зокрема скинув 85 КАБ. Крім цього, здійснив понад 4200 обстрілів, з них 121 – із реактивних систем залпового вогню і залучив для ураження понад півтори тисячі дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 17 листопада констатував, що російська армія, ймовірно, зосередиться взимку 2024-2025 років на захопленні прифронтових українських міст і на міських боях.
В оприлюдненому 24 листопада звіті аналітики зазначили, що російські військові на Донбасі останнім часом просуваються значно швидше, ніж за весь 2023 рік.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, головною битвою зими, очевидно, стане битва за Покровськ, до якого армія РФ підходить з півдня і південного сходу.
Сили РФ зранку обстріляли центр Харкова, щонайменше 19 постраждалих – влада
Російські військові зранку 25 листопада обстріляли центр Харкова, постраждали, за останніми даними, щонайменше 19 людей, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Він уточнив, що, попередньо, удар був завданий ракетою С-400.
Крім того, за словами мера, пошкоджений, за попередніми даними, 41 будинок.
«Влучання у центральній частині міста, район щільної житлової забудови. Приліт стався у двори, навколо яких багатоповерхові будинки. Горіли господарчі споруди та автомобілі. На місці працюють усі відповідні служби та волонтери», – написав у телеграмі міський голова Харкова Ігор Терехов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
Втрати ЗСУ та РФ на Курщині. Україна втратить переговорні позиції?
«Колосальні» втрати: один до шести, а то й один до семи. Армія Росії втрачає більше, аніж Збройні сили України в боях у Курській області РФ. Про це говорить начальник Генштабу ЗСУ Анатолій Баргилевич.
Та, попри це, ЗСУ втрачають території на Курщині, які раніше контролювали. Путін нібито хоче витіснити ЗСУ з території Росії вже до 20 січня – тобто до інавгурації Трампа.
Чи вдасться Росії успішно контратакувати, попри великі втрати? Чому Путіну важливо вибити ЗСУ з Курщини саме до президентства Трампа?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Армія Росії втратила понад 1600 військових за добу – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 732 350 своїх військових, зокрема 1610 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 25 листопада наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танки – 9429 (+6 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 19 236 (+27)
- артилерійські системи – 20 787 (+22)
- РСЗВ – 1254
- засоби ППО ‒ 1004
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19 480 (+114)
- крилаті ракети – 2764
- кораблі /катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 29 948 (+84)
- спеціальна техніка – 3681 (+2).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
ВМС: Росія тримає два кораблі в Чорному морі, з них один ракетоносій
У Чорному морі станом на ранок 25 листопада чергують два російські кораблі, з яких один є носієм крилатих ракет «Калібр» (до чотирьох), повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі ворожі кораблі відсутні; в Середземному морі кораблі відсутні», – йдеться в повідомленні.
Росія використовує «Калібри» під час масованих ударів по Україні. Зокрема, про їх застосування повідомляли 17 листопада під час комбінованого удару по всіх регіонах України.
20 листопада у розвідці Великої Британії заявили, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, українські Збройні сили знищили або пошкодили понад 25% основних російських військових кораблів, що діяли в Чорному морі.
Зазначається, що після 1000 днів війни військово-морський потенціал Росії в Чорному морі був значно виснажений завдяки «високоефективним українським операціям».
При цьому британська розвідка наголошує, що незважаючи на те, що Чорноморський флот Росії наразі обмежений східною частиною Чорного моря, він зберігає здатність завдавати ударів із великої відстані по території України на підтримку сухопутних операцій.
У червні представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
За даними ВМС України, від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У Москві повістки до військкомату видали студентам консерваторії
До гуртожитку Московської державної консерваторії вранці 24 листопада увірвалися поліцейські, вони шукали призовників, які ухиляються від явки до військкомату, повідомляє телеграм-канал «Обережно, Москва».
У результаті трьох студентів очного відділення під конвоєм доставили до відділу поліції, де їм видали повістки. Один із них, студент п’ятого курсу 26-річний Данило, розповів, що доставлені у відділ провели там понад сім годин. Після видачі повісток їм не повернули відібрані під час затримання паспорти.
Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського – один із провідних музичних вишів світу. Серед його випускників – композитори Олександр Скрябін, Сергій Рахманінов, Альфред Шнітке, Арам Хачатурян, піаністи Святослав Ріхтер, Еміль Гілельс, скрипалі Давид Ойстрах, Леонід Коган, віолончеліст Мстислав Ростропович та багато інших відомих у всьому світі музикантів. До вишу щорічно вступають близько півтори тисячі людей, більшість із них приїздять із інших міст.
У Московській консерваторії навчався піаніст Павло Кушнір, який був заарештований за антивоєнні виступи і помер у липні 2024 року в СІЗО після тривалого голодування.
Нинішнє керівництво консерваторії регулярно проводить акції на підтримку війни проти України, збирає кошти та гуманітарну допомогу для «надання шефської підтримки підрозділам повітрянодесантних військ, які виконують бойові завдання в зоні СВО».
«Трамп – людина, яка розраховує на швидку перемогу». Вадим Пристайко про ATACMS і допомогу США
Журналісти проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії поговорили з колишнім послом України у Великій Британії (2020–2023 роки) Вадимом Пристайком про дозвіл бити американськими ракетами вглиб Росії, чи встигне адміністрація президента США Джо Байдена використати всі гроші, що залишилися на військову допомогу Україні та чи зможе новообраний президент Дональд Трамп закінчити війну «за один день».
Російські війська на Донеччині «просуваються значно швидше, ніж за весь 2023 рік» – ISW
Російські військові на Донбасі останнім часом просуваються значно швидше, ніж за весь 2023 рік, але темпи їхнього просування все ще значно поступаються тим, які сили РФ мали в перший місяць повномасштабного вторгнення в Україну, відзначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Недавні підтверджені успіхи російських військ на полі бою поблизу Вугледара та Великої Новосілки демонструють, що війна в Україні не зайшла в глухий кут. Лінія фронту в Донецькій області стає дедалі мінливішою, оскільки останнім часом російські війська просувалися значно швидше, ніж протягом усього 2023 року», – вказують експерти.
За їхніми висновками, просування російських військ значною мірою є «результатом виявлення та тактичного використання вразливих місць на українських лініях».
«Російські війська здійснюють поступове тактичне просування на південному сході України з осені 2024 року. Російські війська, зокрема, не змогли відновити оперативні маневри, які спостерігалися протягом перших місяців повномасштабного вторгнення Росії, і поточні тактичні наступи Росії, хоча зараз швидше, ніж у місяці позиційної війни… все ще значно нижча від темпів просування Росії в березні 2022 року», – твердять аналітики ISW.
Наприкінці минулого тижня агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело писала, що і в Курській області РФ Україна через російські контратаки втратила понад 40% території, яку вона захопила під час бойових дій у серпні.
Наступаючи на Курськ, ЗСУ мали на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити Росію відтягнути сили і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори. Але російські війська далі просуваються в Донецькій області.
Солдати КНДР вже брали участь у боях проти ЗСУ на Курщині – Генштаб
У Курській області РФ перебувають понад 11 тисяч військових КНДР, вони вже брали участь у боях проти ЗСУ, розповів в ефірі телемарафону заявив начальник Генштабу ЗСУ Анатолій Баргилевич.
Крім того, очільник Генштабу ЗСУ уточнив, що являють собою військовослужбовці КНДР, яких вже Росія перекинула на Курщину.
«Це в основному підрозділи загальновійськові. Вони під виглядом корінного населення Далекого Сходу. З відповідними документами. Підготовлені, щоб вести операції в Європейській частині», – розповів начальник Генштабу ЗСУ.
Про відправлення північнокорейських військових до зони ведення бойових дій у Курській області РФ раніше повідомляли розвідувальні служби України, країн Заходу і Південної Кореї. Стверджується, що Москві надали близько 12 тисяч північнокорейських військових із десантно-штурмових підрозділів.
Участь північнокорейських військових у російському вторгненні в Україну стала першим масштабним розгортанням військ КНДР за кордоном і першим їх застосуванням у Європі. Північна Корея перебуває під найжорсткішими міжнародними санкціями у всьому світі. Будь-яке військове співробітництво з нею було заборонене розпорядженням Ради безпеки ООН.
Москва, яка брала участь у розробці й запровадженні цих обмежень, пізніше назвала їх застарілими – на тлі посилення своєї військової співпраці з Пхеньяном.
Росія атакує Україну «Шахедами», у Києві працює ППО – Повітряні сили
У Києві і низці північних, східних і центральних областей оголошена повітряна тривога через загрозу російських безпілотників.
«Увага! Загроза БпЛА для столиці!» – інформує Київська МВА.
За інформацією Повітряних сил ЗСУ зафіксовано рух БпЛА в напрямку Києва з північного сходу. Тим часом Київська ОВА повідомила про роботу протиповітряної оборони.
«У повітряному просторі зафіксовано БпЛА. Сили ППО працюють по цілях», – йдеться в дописі.
Жителів регіону закликають перебувати в укриттях до кінця повітряної тривоги, а також не фіксувати та не викладати в мережу роботу ППО.
Невдовзі міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про роботу ППО у столиці, закликавши киян перебувати в укриттях.
Раніше ПС ЗСУ попередили про рух ударних безпілотників у низці областей. А саме, станом на 21.57 зафіксовано рух БпЛА:
- БпЛА в північній частині Київщини, курс західний.
- БпЛА в північній, центральній та південній частинах Чернігівщини, курс західний.
- БпЛА в західній та центральній частинах Сумщини, курс західний/південно-західний.
- БпЛА в північній та південній частинах Полтавщини, курс південно-західний.
- БпЛА в північній частині Черкащини, курс південно-західний.
- БпЛА в західній та східній частинах Кіровоградщини, курс західний.
- БпЛА в північній частині Запоріжжя, курс північно-західний.
- БпЛА в районі Кам’янського водосховища, курс південно-західний.
- БпЛА в північній, південній та західній частинах Дніпропетровщини, курс західний.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Путін надурив росіян». Російські державні ЗМІ «запанікували»
Російські державні ЗМІ минулого тижня виступили із «нехарактерними для них панічними статтями», через ріст інфляції та падіння курсу рубля, пише британське видання Defense Express. На це звертає увагу «Голос Америки».
У США в Білому домі вважають, що перспективи російської економіки «похмурі», адже очільник Росії Володимир Путін підриває економіку, щоб фінансувати війну.
«Саме так працюють обмеження на рух капіталу, перетворення енергопоставок на зброю. До цього призводить і нарощування бюджетних витрат до найвищих показників пострадянських часів, щоб живити воєнну машину», – зазначив заступник радника з нацбезпеки США Даліп Сінгх у виступі в аналітичному центрі OMFIF 22 листопада. Більше інформації за лінком
Наступні вісім тижнів будуть найскладнішими в історії України після 1991 року – посол Мельник
Українська дипломатія має «активно працювати» з командою новообраного президента США Дональда Трампа та розробити кілька сценаріїв завершення війни, зазначив посол України в Бразилії Андрій Мельник в інтерв’ю Радіо Свобода.
За його словами, «до інавгурації Трампа Україну очікують найскладніші тижні в її історії, адже новообраний президент США прагне швидко закінчити російську війну проти України».
Мельник зазначив, що «українська дипломатія повинна активно працювати з командою Трампа та розробити кілька сценаріїв завершення війни, щоб уникнути нав’язування мирних рішень ззовні».
«Повірте мені, моєму відчуттю: ці наступні вісім тижнів будуть найбільш відповідальними й складними в історії України після 1991 року. Тобто зараз треба вирішувати. Коли прийде день інавгурація, боюся, до того часу вже буде рішення ухвалене і тоді нам буде складніше», – підкреслив Андрій Мельник.
Він наголосив на необхідності зосередити всі зусилля на цих восьми критичних тижнях до інавгурації президента Трампа.
«Всі можливі канали, які є – дипломатичні, політичні, сімейні, суспільні, релігійні, які завгодно – потрібно для того, щоб наша дипломатія працювала не лише у Вашингтоні, але насамперед в Мар-а-Лаго, на Флориді – там, де більшу частину часу проводить новообраний президент – для того, щоб справді порушити те, що ми очікуємо, пропрацювати там кілька сценаріїв, як це може бути. Найгіршим буде, якщо якісь рішення будуть Україні нав'язані через нашу голову», – додав посол.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
Зеленський повідомив, що ввечері 6 листопада мав «чудову розмову» з Трампом. Також 7 листопада український президент заявляв, що йому не відомі деталі плану Дональда Трампа щодо швидкого припинення війни між Україною і Росією. Він не обговорював це з новообраним президентом США.
Не можна давати Путіну жодного тижня, щоб адаптуватись і знайти протидію – Зеленський
Україна встановлює всі деталі щодо нової ракети РФ, якою було атаковане місто Дніпро. Паралельно «разом з партнерами тривають роботи над пошуком відповіді на цей ескалаційний крок Кремля», зазначив президент Володимир Зеленський у новому відеозверненні 24 листопада.
Зеленський розповів, що сьогодні Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ показали інформаційним агенціям уламки російської ракети, яка вдарила по нашому Дніпру.
«Зараз тривають експертизи, робота з партнерами для встановлення всіх деталей і всіх характеристик щодо цієї ракети. І для того, щоб разом знайти відповідь на цей російський ескалаційний крок», – наголосив він.
Президент підкреслив, що «світ має системи протиповітряної оборони, здатні захищати й від такого».
«Треба на цьому зосередитись – усім. Росія повинна відчувати, що кожен її крок на розширення війни має для неї наслідки. Наслідки – у наших діях на фронті, наших воїнів, наших підрозділів. А також – наслідки в діях світу. У тому, як світ відповідає», - зауважив глава держави.
Зеленський наголосив, що «не можна давати російському диктатору Володимиру Путіну жодного тижня, щоб адаптуватись та знайти протидію».
«Потрібно постійно робити все, щоб Росія була змушена шукати можливість миру. Справжнього миру. І це досягається тільки двома речами – допомогою Україні й тиском на Росію. Дякую всім у світі, хто саме так робить, хто – з нами, з Україною, з українцями! Дякую всім нашим людям, які воюють, працюють заради України!», – сказав президент.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.