ЛЬВІВ ‒ 26 листопада міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський зробили спільну заяву, в якій, зокрема, мовиться, що Україна не перешкоджатиме у проведенні польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на українській території, згідно з законодавством України і позитивно розглядатиме заявки з цих питань. Йдеться про жертв Волинської трагедії 1942-1944 років, коли під час нацистської окупації спалахнуло насилля, що вилилося улітку 1943 року у масові убивства поляків.
Однак у цій спільній заяві, де обоє міністрів «рішуче налаштовані розв’язати спірні питання нашого спільного минулого», жодним словом не сказано про пошанування місць поховання українців на території Польщі.
Заяву міністрів неоднозначно сприйняли в Україні.
Український і польський міністри зустрілись у Варшаві. Це також був перший робочий день нового посла України у Польщі Василя Боднара, який 26 листопада вручив копії вірчих грамот заступниці міністра закордонних справ Польщі і заявив про те, що працюватиме над зміцненням українсько-польського стратегічного партнерства.
Василя Боднара називають досвідченим дипломатом в польсько-українських питаннях і спільна заява міністрів для нього є так званою дорожньою картою чи порядком денним на новій посаді.
Ось кілька тез зі спільної заяви керівників МЗС України та Польщі:
Спільні зусилля будуть спрямовані на максимальне посилення обороноздатності України шляхом подальшої передачі техніки та зброї Польщею разом з іншими країнами НАТО і ЄС, продовження підготовки українських військових, зокрема у складі Українського легіону, а також виконання інших положень Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Республікою Польща від 8 липня 2024 року;
Польща підтверджує свою підтримку дій, зокрема Плану перемоги, що мають на меті створення умов, за яких Росія буде змушена припинити свою агресію проти України та прийняти умови справедливого миру; санкції проти Росії мають бути посилені, в тому числі з урахуванням пропозицій української сторони;
Україна у майбутньому повинна стати повноправним членом ЄС і НАТО. Польща підтримує розширення цих організацій на Україну;
Польща підтверджує свою готовність брати активну участь у відбудові України.
Голова Херсонщини: поранена через російський обстріл Білозерки жінка померла в лікарні
Російські війська вдарили по селищу Білозерка на Херсонщині з артилерії, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, внаслідок атаки постраждала 67-річна жінка.
«У важкому стані її доправили до лікарні. Але, на жаль, від отриманих травм потерпіла померла», – додав голова області.
Раніше 27 листопада обласна військова адміністрація повідомляла про чотирьох поранених на Херсонщині внаслідок російських обстрілів: в Антонівці, Станіславі, Кіндійці та Дніпровському районі Херсона.
Читайте також: Сили РФ скинули з дрона вибухівку на цивільне авто у Херсоні, є постраждалі – ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сеул розповів про зустріч з українською делегацією, про надання зброї не згадує
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль під час зустрічі з українською делегацією висловив сподівання, що Сеул і Київ ефективно реагуватимуть на загрози безпеці, спричинені військовою співпрацею КНДР та Росії. Про це йдеться у заяві офісу Юна.
Пізніше українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим окремо зустрілася з радником Юна з питань національної безпеки Шин Вон сіком та міністром оборони Кім Йонг Хеном, щоб обговорити співпрацю між двома країнами. Під час зустрічей Умеров поінформував південнокорейських посадовців про стан російсько-української війни та висловив сподівання, що Київ і Сеул зміцнюватимуть співпрацю, йдеться у повідомленні.
За повідомленням, Умєров детально пояснив ситуацію в Україні та тенденції щодо відправлення військ Північною Кореєю, а також обговорив співпрацю України у сфері безпеки з країнами НАТО та ЄС. У відповідь на безпрецедентну кризу він сказав, що співпраця розширюється і сподівається на зміцнення всіх аспектів співпраці з Кореєю в майбутньому.
Офіс президента Південної Кореї інформує, що сторони домовилися співпрацювати з дружніми країнами, продовжуючи обмінюватися інформацією про розміщення Північною Кореєю військ у Росії та передачу зброї та технологій між Росією та Північною Кореєю. Офіс також зауважив, що оскільки адміністрація Байдена та новообраний президент Трамп реагують на ситуацію в Україні як одна команда, вони вирішили тісно спілкуватися та співпрацювати зі Сполученими Штатами.
«Схеми» називають українських посадовців, які погодили продаж останніх Ту-95
«Схеми» (Радіо Свобода) називають посадовців, які погодили масштабне відчуження військового майна Збройних сил України в 2011-му році, внаслідок чого були продані два останні стратегічні бомбардувальники Ту-95МС. Це, зокрема, тогочасні урядовці – міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога – нині народний депутат України, перша заступниця міністра юстиції Інна Ємельянова – тепер членкиня Комісії з правової реформи при президентові України, та керівник комісії з реорганізації Мінекономіки Валерій Мунтіян – нинішній співробітник державної фінустанови РФ «Зовнішекономбанку». Також журналісти доповнили список українських високопосадовців, які у 1999-му році підтримали рішення про передачу в Росію в обмін на погашення газового боргу одинадцятьох бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160, і які тепер використовує армія РФ.
«З задоволенням прийняв запрошення Путіна». Фіцо каже, що поїде на парад 9 травня в Москві
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що «з задоволенням прийняв запрошення» російського президент Володимира Путіна взяти участь в урочистостях до 9 травня в Москві. Про це він повідомив на своїй сторінці в фейсбук.
За його словами, громадяни Словаччини з «повагою і шаною відзначають всі річниці та події, пов'язані зі звільненням нашої території Червоною Армією в 1944-1945 роках», а також допомогу, яку колишній Радянський Союз надав Словацькому національному повстанню.
Фіцо каже, що словацький уряд цінує спадщину боротьби з фашизмом, «історичну правду про Другу світову війну та роль, яку відіграла в ній Червона Армія».
«Саме тому у 2025 році уряд Словаччини візьме на себе організацію низки заходів, які завершаться травневими святкуваннями перемоги над фашизмом. У дусі вищесказаного, природно, що як прем'єр-міністр я маю великий інтерес до участі в офіційних урочистостях з нагоди перемоги над фашизмом, які відбудуться в Москві 9 травня 2025 року. Тому я із задоволенням прийняв офіційне запрошення Путіна взяти участь у цих важливих урочистостях, що я і зроблю», – написав він.
У жовтні Роберт Фіцо дав інтерв’ю програмі російського телебачення «60 хвилин», яку веде пропагандистка Ольга Скабєєва. Серед іншого, він заявив, що прагне відвідати Москву 9 травня.
Росія: курс рубля перевищив рівень падіння у березні 2022 року
У Росії курс долара на міжнародному ринку Forex у середу, 27 листопада, перевищив 111 рублів – востаннє він досягав такого рівня в середині березня 2022 року.
Падінню сприяє, зокрема, новий пакет санкцій США проти російської економіки, зокрема проти «Газпромбанку» – одного з найбільших постачальників валюти в країні, писав напередодні РБК.
Центробанк РФ напередодні встановив курс долара на рівні 105 рублів за долар і 110,49 за євро. прогноз був прописаний у прийнятому Держдумою та Радою Федерації проект федерального бюджету.
У листопаді російський міністр фінансів Антон Силуанов говорив, що послаблення рубля сприяє експорту. Міністерство прогнозувало середній курс долара у 103 рублі до 2027 року, писав The Bell. Такий прогноз був прописаний у схваленому Держдумою та Радою Федерації проєкті федерального бюджету.
Однак рубль дешевшає швидше за прогнози відомства. Опитані РБК експерти вказують серед можливих причин скорочення припливу валюти, ціну на нафту і «спекулятивну складову», тобто біржову гру на ослаблення рубля.Bloomberg повідомляв, що влада розраховує, що валюта, що подешевшала, скоротить дефіцит бюджету військового часу.
Міжнародна правозахисна організація Freedom Now подала в ООН петицію у справі журналіста Єсипенка
Міжнародна правозахисна організація Freedom Now подала від імені засудженого в Криму владою Росії фрилансера Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Владислава Єсипенка петицію до робочої групи ООН з безпідставних затримань (WGAD).
У документі, який є у розпорядженні Крим.Реалії, вказуються численні випадки, коли російська влада порушувала права Владислава Єсипенка, який виконував журналістську роботу в анексованому РФ Криму.
За повідомленням Freedom Now, петиція публічна і найближчими тижнями WGAD проведе її попередній розгляд, а потім передасть її російському уряду. Росія матиме 60 днів на відповідь. Якщо російський уряд не відповість (як це часто бувало в минулому), WGAD продовжить розгляд справи та зробить свій висновок.
У вересні 2023 року WGAD ухвалила рішення щодо затримання в Білорусі журналіста білоруської служби Радіо Свобода Ігоря Лосика. Його назвали безпідставним і закликали звільнити журналіста.
Владислав Єсипенко – український журналіст, фрилансер Крим.Реалії. До арешту висвітлював соціальну та екологічну проблематику, проводив опитування кримчан.
Поліція: у 2024 році затримали 179 людей, які скоювали підпали на замовлення спецслужб РФ
За дев’ять місяців 2024 року поліцейські затримали 179 людей, які скоювали підпали на замовлення спецслужб РФ, повідомив заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов.
«Це підпали автомобілів військових, залізничної інфраструктури, державних підприємств. Завдання кримінальної поліції – швидко встановлювати та притягувати зловмисників до відповідальності, аби запобігти наступним злочинам. За десять місяців поліцейські затримали 179 осіб, які скоїли підпали на замовлення російських спецслужб», – сказав Нєбитов, якого цитує пресслужба Нацполіції.
У жовтні поліція у відповідь на запит Радіо Свобода, відправлений у липні, заявила про тенденцію до збільшення випадків підпалів авто військових.
За даними Нацполіції, від початку року станом на 23 липня було зареєстровано 98 кримінальних порушень за фактами підпалів 110 автомобілів, які належать військовим, перебувають на балансі військових частин, або належать цивільним і використовуються для потреб військових. Найбільше таких кримінальних правопорушень зареєстровано в Одеській області – 27.
Читайте також: «Тобі за це нічого не буде»: як спецслужби РФ свідомо вербують дітей для підпалів авто ЗСУ і будівель ТЦК
На початку жовтня СБУ повідомила про «один із перших тюремних вироків» за підпал автомобіля військовослужбовців: жительку Кіровоградщини засудили до шести років позбавлення волі.
У червні Національна поліція повідомляла, що російські спецслужби з метою дестабілізації ситуації в Україні заохочували неповнолітніх за гроші палити автомобілі військовослужбовців ЗСУ.
Раніше проєкт розслідувань Радіо Свобода «Схеми» виявив, що російські спецслужби масово використовують неповнолітніх українців для підпалів автомобілів військовослужбовців ЗСУ і будівель ТЦК в межах дезінформаційної кампанії РФ, метою якої є показати, що в Україні нібито існує активне підпілля, що в такий спосіб виступає проти загальної мобілізації.
Влада: після атаки РФ на Тернопільщині ситуація із електрикою залишається критичною
На Тернопільщині унаслідок пошкодження ключового енергооб’єкта області ситуація із постачанням електроенергії залишається критичною, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, протягом останньої доби вдалося вирішити низку технічних питань, що дозволило забезпечити роботу всіх об’єктів критичної та соціальної інфраструктури.
Місцева влада зазначає, що продовжується робота щодо стабілізації ситуації за рахунок підключення до зовнішніх мереж сусідніх областей та залучення альтернативних джерел генерації та когенерації.
Раніше «Тернопільобленерго» опублікував графік погодинних відключень у Тернополі та області – він передбачає наявність електроенергії протягом середи від чотирьох до шести годин для кожної з п’яти черг.
На заході України внаслідок атаки російських дронів типу «Шахед» 26 листопада без електрики залишився Тернопіль та прилеглі населені пункти.
The Economist оприлюднив приблизні дані про втрати України у війні
За майже три роки повномасштабного вторгнення РФ Україна могла втратити від 60 до 100 тисяч військових загиблими. Про це 26 листопада пише журнал The Economist з посиланням на витоки або опубліковані звіти розвідок, представників оборонного відомства, дослідників, відкриті дані та сайт Ualosses.
Журналісти зауважують, що ці звіти важко перевірити самостійно, а солдати, які зникли безвісти або вважаються загиблими, не завжди відображаються в цих даних. Тим не менш, вони дають приблизне уявлення про кількість загиблих.
Ще близько 400 тисяч солдатів могли отримати поранення.
Дані вебсайту UAlosses свідчать, що з 2022 року загинули щонайменше 60 435 солдатів. На відміну від інших джерел, UAlosses каталогізує імена та вік загиблих, що дає змогу підрахувати втрати за віковими групами та у відсотках від чоловічого населення (хоча деякі жінки служать на передовій, більшість бійців – чоловіки), пише The Economist.
Ці цифри свідчать про те, що загинуло понад 0,5% довоєнного населення України – чоловіків призовного віку (18-49 років), але дані UAlosses не є вичерпними, і вік не всіх солдатів відомий, зауважують журналісти.
Видання також нагадує, що у листопадовому звіті Wall Street Journal, опублікованому з посиланням на анонімних представників західної розвідки, йдеться про те, що на сьогодні загинуло до 200 000 російських солдатів.
Українська сторона наразі не коментувала оприлюднені дані The Economist.
Київ тривалий час не повідомляв про свої втрати, заявляючи, що ці дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими. За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 735 410 своїх військових.
Натомість Москва востаннє офіційно називала кількість убитих у вересні 2022 року – тоді казала про 5937 загиблих зі свого боку.
Але журналісти, які ведуть підрахунок втрат РФ, станом на 8 листопада 2024 року встановили імена 77 143 російських військових, які загинули у війні проти України.
В окупованому Севастополі підбили підсумки повітряної атаки
Севастополь був атакований двома ракетами та п’ятьма безпілотниками, стверджує окупаційний голова міста Михайло Развожаєв у своєму телеграм-каналі. За його словами, всі повітряні цілі нібито були знищені над акваторією Чорного моря на підльоті до міста, зокрема дві ракети в районі Північної сторони.
Він також заявив, що під час повторної атаки по Севастополю тривога не вмикалася, оскільки, за його твердженням, відповідне попередження оголошують лише «при масованій атаці, коли на місто йде від 20 БПЛА і є ризик для жителів».
Водночас у російському міністерстві оборони стверджують, що Кримський півострів був атакований 25 дронами. Развожаєв ці цифри військового відомства не коментував. Перевірити правдивість заяв російської влади та військових неможливо. Українські військові дані не коментували.
Жителі Севастополя нарікали на відсутність сигналу повітряної тривоги під час повторної атаки на місто вранці 27 листопада. Відповідні скарги вони залишають у коментарях на сторінці Развожаєва.
У Севастополі о 9:15 за місцевим часом (8:15 за Києвом) було оголошено повітряну тривогу, проте вже о 9:42 Розвожаєв повідомив про її відбій, хоча в місті продовжувала працювати ППО, а сам окупаційний очільник Севастополя після відбою повідомляв про збитття БпЛА.
Як повідомляв кореспондент Крим.Реалії, такої активності ППО РФ у місті «не було давно», також він інформував про сильний вибух.
За словами Развожаєва, в районі Качі над акваторією нібито було збито два БпЛА. Він також повідомив, що за інформацією від російської Рятувальної служби Севастополя, зафіксовано падіння осколків у районі Орлівки поряд із Качинським шосе. Пізніше він додав, що ППО РФ нібито збило ще два БпЛА літакового типу над акваторією Чорного моря в районі Орлівки та один дрон у районі Парку Перемоги. Перевірити слова Развожаєва поки що не можна.
Як зазначав кореспондент Крим.Реалії, на збивання безпілотників був схожий лише один звук. Інші гучні звуки були схожі на запуск ракет та їхні вибухи. За його словами, близько 10:25 за місцевим часом було чути черговий сильний вибух. Повторний сигнал тривоги у місті не вмикали.
Як писав телеграм-канал «Кримський вітер», над Військово-морським училищем імені Нахімова у Стрілецькій бухті Севастополя було видно дим. Водночас російські та кримські телеграм-канали повідомляли про звуки роботи ППО на російському військовому аеродромі «Саки» в Новофедорівці, а також у районі аеродрому «Бельбек».
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Підконтрольний РФ очільник Криму Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.
В Україні через ракетну небезпеку оголошена масштабна повітряна тривога – відбій
В усіх регіонах України оголошена повітряна тривога через ракетну небезпеку.
Як повідомляють Повітряні сили Збройних сил України, небезпека пов’язана зі зльотом МіГ-31К. Цей літак є потенційним носієм крилатих ракет «Кинджал».
О 13:26 було оголошено відбій.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
«Через наші FPV росіяни відмовлялися воювати»: пілот «Хаммер» про бої на Покровському напрямку
Знищення живої сили та броньованої техніки противника, а також дистанційне мінування територій здійснюють бійці батальйону ударних БпАК 154 ОМБр, зокрема, і на Покровському напрямку. Ця ділянка Східного фронту за кількістю штурмів військ РФ наразі – найгарячіша.
Бойова робота екіпажів починалася ще під час штурмів міста Селидове (нині тимчасово окуповане російськими військами). На їхній ділянці російські військові відмовилися йти у наступ через ефективне застосування fpv-дронів, і це підтвердило радіоперехоплення, розповів Радіо Свобода боєць на псевдо «Хаммер». «Хаммер» у цивільному житті працював шеф-кухарем у ресторанах Одеси, а тепер боронить Україну за допомогою безпілотників. За його словами, для ефективної роботи екіпажі потребують надійних повнопривідних автівок, а також дронів різних типів. «Хаммер» не сумнівається у перемозі ЗСУ і, каже, багато в чому сподівається на стійкість піхоти.
Окупований Крим як «виклик екології». Як російська війна проти України впливає на глобальний клімат
Військова діяльність Росії в окупованому та анексованому РФ Криму руйнує його екосистему та створює загрози глобальному клімату. Таких висновків дійшли експерти різних українських природоохоронних та екологічних інституцій, вивчивши процеси на Кримському півострові під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Журналісти Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) дослідили, які екологічні зміни запустила Росія в Причорномор'ї та як цей регіон може вплинути на кліматичну ситуацію у світі.
ЗМІ: українська делегація зустрілася з президентом Південної Кореї (оновлено)
Українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим зустрілася з президентом Південної Кореї Юн Сок Йолем у середу, пише Reuters з посиланням на офіс Юна.
«Ні урядові Південної Кореї, який планує постачання зброї в Україну», – було написано на плакаті, який тримала невелика група протестувальників, що зібралася біля офісу Юна в столиці.
Очікувалося, що Умєров поділиться розвідданими про розгортання військ Північної Кореї в Росії і попросить Південну Корею підтримати військові зусилля України.
Раніше видання South China Morning Post повідомило, що українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим має намір відвідати Південну Корею з проханням про військову допомогу.
Візит відбувається приблизно через місяць після того, як президент України Володимир Зеленський під час телефонних переговорів з Юном оголосив про плани Києва направити делегацію до Південної Кореї.
Юн також заявляв, що Сеул може розглянути можливість надання Україні військової підтримки залежно від рівня військової співпраці між Пхеньяном і Москвою.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
За останніми даними Пентагону, Росія залучила понад 12 000 військових з КНДР для підтримки свого вторгнення в Україну. Однак Міноборони США наразі не підтверджує перебування північнокорейських сил на території України.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. Але нагадав про договір щодо стратегічного партнерства з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
«Не треба любити Україну, щоб і далі їй допомагати» – Дональд Туск
Найефективнішим захистом польських і європейських кордонів є підтримка України, сказав 27 листопада прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск перед зустрічами в балтійсько-скандинавському форматі, куди Польщу запросили як спеціального гостя.
За словами Туска, на цих зустрічах ітиметься про взаємини Європи та США в контексті безпеки Заходу, про регіональну співпрацю в питаннях безпеки та про війну в Україні. Голова польського уряду наголосив, що всі хочуть миру, але це має бути справедливий мир з дотриманням територіальної цілісності України.
«Не треба любити Україну, не треба великих слів про солідарність і примирення, достатньо прорахований, холодний інтерес Польщі та Європи, щоб і далі допомагати Україні. Не можна вважати, що якщо, можливо, Америка відмовиться від тієї масованої допомоги для України, то Європа теж так має вчинити. Зовсім навпаки, бо в наших інтересах, щоб Україна вистояла і вийшла переможно з цієї конфронтації з Росією», – сказав Туск.
Він наголосив, що Польща і Європа будуть набагато безпечнішими, якщо Україна буде незалежна, сильна і готова далі протидіяти російській агресії: «Тут не мають жодного значення сентименти чи ресентименти, так нам підказує холодний розрахунок».
Президент України Володимир Зеленський 20 листопада провів телефонну розмову з премʼєр-міністром Польщі Дональдом Туском.
«Подякував польському народу за солідарність з Україною з перших днів повномасштабного вторгнення та прем’єр-міністру за його особисту принципову реакцію на останній російський обстріл і спроби припинити політичну ізоляцію російського диктатора Путіна», – йдеться у повідомленні.
Голова уряду Польщі повідомив, що його країна готує для передачі 45-й пакет підтримки та вже розпочала роботу над наступним оборонним пакетом.
На Херсонщині через сьогоднішні атаки РФ поранені четверо людей – ОВА
На Херсонщині через російські атаки поранені четверо людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрації.
За даними ОВА, до лікарні шпиталізували жителя Кіндійки 50-річного чоловіка, який зазнав мінно-вибухової травми та уламкових поранень ніг через атаку російського безпілотника.
Близько 10:00 сили РФ скинули вибухівку з дрона на цивільного у Станіславі – 68-річний чоловік зазнав мінно-вибухової травми, контузії та уламкового поранення ноги. Також армія РФ атакувала з БпЛА жителя Антонівки – у 44-річного чоловіка діагностували мінно-вибухову травму та уламкові поранення ніг.
Також, як повідомляє місцева влада, російські війська обстріляли Дніпровський район Херсона – поранена 70-річна жінка, яка перебувала на вулиці, в неї є вибухова травма, уламкове поранення живота, передпліччя та гомілки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Досить убивати» – засуджений у РФ депутат Горінов влаштував антивоєнну акцію на суді
2-й Західний окружний військовий суд на виїзному засіданні у Володимирському гарнізонному військовому суді розпочав розглядати нову кримінальну справу проти московського муніципального депутата Олексія Горінова, повідомляє «Медіазона».
Перед засіданням Горінов стояв у клітці з плакатом «Досить вбивати. Зупинимо війну». Пристави спробували відібрати цей плакат, на що депутат відповів, що вони мають скласти акт вилучення.
Горінова, засудженого до семи років позбавлення волі за статтею про «фейки» про армію, тепер звинувачують у виправданні тероризму (частина 1 статті 205.2 КК) через бесіди з співкамерниками про український батальйон «Азов» та підрив Кримського мосту.
Колишній головний редактор «Нової газети» та лауреат Нобелівської премії миру Дмитро Муратов розповідав, що в камеру до Горінова спеціально підсаджували ув’язнених із прихованими мікрофонами, які мали записувати всі розмови з ним. Крім того, адміністрація поставила до камери телевізор, щоб ув’язнені дивилися новини. Підсаджені співкамерники виводили Горінова на обговорення новин, насамперед подій в Україні.
Як зазначає «Медіазона», під час такої розмови співкамерник сказав Горінову, що на боці України воюють лише «бандерівці», на що депутат відповів, що там воюють ЗСУ. Ця одна із фраз, яка лягла в основу звинувачення у новій справі.
Адвокатка Олена Савельєва попросив суд повернути кримінальну справу прокурору через порушення на етапі слідства. За її словами, в обвинувальному висновку немає докладного та зрозумілого викладу висунутого звинувачення.
Крім того, з обвинувального висновку не можна зрозуміти мотив злочину, сказала адвокатка. Вона пояснила, що там йдеться, але ніяк не підтверджується, що Горінов – прихильник «націоналістичної ідеології», «підтримує держпереворот» у 2014 році в Україні та наступну «націоналістичну політику цієї держави», не підтримує «приєднання» Криму до Росії.
Прокурор на першому засіданні також оголосив обвинувальний висновок. У ньому йдеться про те, що з 15 грудня до 9 лютого 2023 року Горінов перебував на лікуванні в колонії з діагнозом «позалікарняна лівостороння пневмонія». З 1 до 20 січня 2023 року він утримувався там із чотирма свідками обвинувачення в одній палаті. У них, як вважає слідство, склалися довірливі стосунки, внаслідок чого Горінов дозволив собі висловлювання, в яких виправдовувалися руйнівні дії – вибух на Кримському мосту та дії батальйону «Азов».
У липні 2022 року Міщанський районний суд Москви засудив Олексія Горінова до семи років колонії, визнавши його винним у поширенні так званих «фейків» про російську армію. Приводом для справи стало те, що під час засідання ради депутатів Горінов, серед іншого, запропонував оголосити хвилину мовчання «через жертви військової агресії в Україні».
У колонії у Горінова погіршився стан здоров’я. Йому відмовляли в медичній допомозі. Крім того, в колонії його поставили на профілактичний облік як «схильного до втечі» — через це його перевіряють уночі щодві години. Внаслідок цього депутата позбавили нормального сну.
Україна отримала 4,8 мільярда доларів від Світового банку – Шмигаль
Україна отримала 4,8 мільярда доларів від Світового банку в межах проєкту PEACE, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Це найбільший в історії банку інвестиційний проєкт, започаткований для підтримки нашої держави в реалізації реформ, соціальної та освітньої сфери, сфери охорони здоров’я, агровиробників, а також проєктів відновлення», – написав він у телеграмі.
За даними прем’єра, загалом протягом повномасштабної війни через механізми Світового банку було залучено майже 50 млрд доларів.
Минулого тижня з візитом в Україні перебувала керівна директорка Світового банку з питань операційної діяльності Анною Б’єрде. Вона зустрілася з президентом України та прем’єр-міністром. З Шмигалем Б’єрде, серед іншого, обговорювала фінансування спільних проєктів відбудови й розвитку економіки в цьому та наступному роках.
Проєкт Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE) надає допомогу у виплаті пенсій людям похилого віку, грантів внутрішньо переміщеним особам, заробітної плати вчителям та працівникам служб з надзвичайних ситуацій. Світовий банк запровадив низку механізмів, призначених для моніторингу надання послуг і перевірки щодо шахрайства та корупції. Кошти перераховуються уряду України після того, як Світовий банк отримає належне підтвердження прийнятних витрат.
PEACE є головним фінансовим інструментом Світового банку для України, який дозволив іншим міжнародним донорам об’єднати свої зусилля задля надання швидкої, адресної та прогнозованої підтримки.
Світовий банк з лютого 2022 року мобілізував для України майже 55 мільярдів доларів США, з них майже 46 мільярдів вже надійшли (станом на 26 листопада 2024 року).