«Він розуміє, що відбувається»: Тихий про обраного спецпредставника США щодо України Кіта Келлога
Поки зарано коментувати мирні ініціативи Кіта Келлога, якого номіновано переможцем президентських виборів у США Дональдом Трампом на посаду спеціального представника щодо України, сказав на брифінгу 28 листопада речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.
Келлога у ЗМІ називають автором мирного плану, що передбачає заморозку війни Росії проти України.
«Давайте, коли розпочнеться з ним взаємодія, він приїде, почнеться спілкування, будуть контакти, тоді будемо коментувати і за результатами повідомляти наскільки ці дискусії пройшли... Треба дивитися у майбутнє, а не в минуле для того, щоб розібратися якими ці пропозиції будуть», – рзюмував Георгій Тихий.
У МЗС зазначили, що генерал Келлог має «колосальний досвід» у сфері національної безпеки та оборони.
«Він, дійсно, розуміє, що відбувається, яка динаміка і в чому полягає суть російської агресії проти України», – зазначив Тихий.
Напередодні Дональд Трамп обрав Кіта Келлога на посаду спеціального представника з питань України та Росії. Він зазначив, що Келлог працював на важливих посадах у сфері національної безпеки за його першої каденції.
Келлог, генерал-лейтенант армії у відставці, який тривалий час був головним радником Трампа з питань оборони, працював радником з національної безпеки колишнього віцепрезидента Трампа Майка Пенса.
13 листопада телеканал Fox News із посиланням на джерела повідомляв, що в адміністрації Дональда Трампа після його вступу на посаду з’явиться посада спеціального посланця з питань України, який із боку США опікуватиметься переговорами, спрямованими на припинення війни.
Під час першого терміну Трампа з 2017 до 2019 року в його адміністрації вже був спецпосланець із мирних переговорів в Україні (тоді це стосувалося виконання Мінських угод). Першою і єдиною людиною, яка обіймала цю посаду, був Курт Волкер. Він формально вважався радником на добровільних засадах і не отримував зарплату як держслужбовець.
Під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що в разі обрання закінчить війну у найближчий термін, знайшовши спосіб змусити Москву та Київ розпочати переговори.
Норвегія у 2025 році виділить понад два мільярди доларів на підтримку України – премʼєр
Норвегія наступного року виділить понад два мільярди доларів на підтримку України, повідомив прем'єр-міністр країни Йонас Гар Стьоре.
«Норвегія непохитна у своїй підтримці України. Ми продовжуємо нашу підтримку до 2030 року, і наступного року ми виділимо щонайменше 35 мільярдів норвезьких крон (2,3 мільярда доларів США). Для України дуже важливо, щоб наша підтримка була стійкою протягом багатьох років і щоб за нею стояла широка політична згода. Ми хочемо, щоб народ України знав, що підтримка Норвегії триватиме», – сказав Стьоре, якого цитує пресслужба норвезького уряду.
Зазначається, що у 2025 році на програму підтримки буде виділено щонайменше 35 мільярдів норвезьких крон. З них 22,5 мільярда (приблизно 1,5 млрд доларів) буде виділено на військову підтримку, а 12,5 мільярда – на гуманітарну та цивільну підтримку.
Програма підтримки України за програмою Нансена була започаткована у лютому 2023 року. На сьогоднішньому засіданні політичні партії домовилися про розширення та продовження програми ще на три роки – до 2030 року.
За даними норвезького уряду, загальний обсяг фінансування буде збільшено до щонайменше 154,5 млрд норвезьких крон (10,1 млрд доларів США) на період дії програми. Встановлюється мінімальний обсяг асигнувань у розмірі 15 млрд норвезьких крон (1,4 млрд доларів США) на рік. Це означає, що асигнування, які перевищують цю суму в будь-якому конкретному році, не будуть вираховуватися із загального обсягу фінансування, як це було раніше.
Президент України Володимир Зеленський заявив назвав рішення Норвегії щодо збільшення підтримки для України на наступний рік «дуже вагомим».
«Уряд Норвегії та парламент дійшли згоди щодо мінімального рівня фінансування для допомоги Україні – це 3,2 мільярда доларів. Саме такими днями, коли є масовані російські удари, важливо відчувати, що партнери – з нами пліч-о-пліч», – сказав він у своєму відеозверненні.
20 вересня стало відомо, що Норвегія продовжить свій пакет допомоги Україні до 2030 року, збільшивши загальну суму до 135 мільярдів крон
Навесні 2022-го року, на початку повномасштабного вторгнення, російські військові влаштували на території білоруського міста Наровля фільтраційний табір, який став місцем незаконного утримання, тортур та знущань над українськими військовополоненими і цивільними, зокрема дітьми. Деякі українські правозахисники називають цей табір одним із найжорстокіших у ставленні до полонених. Затриманих допитували та били, а кадри з їхньою участю використовували у пропагандистських відео.
Відомостей про цей фільтраційний табір було мало, а місцезнаходження – невідоме. Але журналістам «Схем» (Радіо Свобода) у співпраці з колегами з «Білоруського розслідувальницького центру», білоруської редакції Радіо Свобода та за підтримки проекту з документації воєнних злочинів The Reckoning Project і гакерської групи «Кіберпартизани» вдалося встановити точну локацію цього місця незаконного утримання в неволі. Це стало можливим завдяки аналізу супутникових знімків, пропагандистських відео з полоненими, свідчень колишніх бранців і даних, отриманих від гакерів.
З’ясувалося, що цей фільтраційний пункт розташовувався на території однієї із будівель, що належала білоруському державному підприємству.
Чи стануть ці факти про роль влади Білорусі та Олександра Лукашенка у війні проти України предметом вивчення міжнародної системи кримінального правосуддя?
Російські військові розстріляли чотирьох військових Збройних сил України, які здалися в полон – про це повідомив Офіс генерального прокурора 28 листопада.
За оперативними даними прокуратури, це сталося 22 листопада – російські військові здійснили наступ на позицію ЗСУ поблизу села Петрівка Покровського району Донеччини.
«Під час ворожого штурму четверо військовослужбовців Збройних Сил України вимушено здались у полон. Одразу після цього окупанти відкрили по них вогонь на ураження з автоматичної зброї. Умисне вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин», – повідомляє відомство.
Офіс додав, що за керівництва Донецької обласної прокуратури відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів і звичаїв, поєднаного з умисним вбивством. Тривають слідчі дії для встановлення обставин злочину та всіх причетних до нього.
ОГП: російські військові розстріляли 4 українських полонених у Покровському районі
Російські військові розстріляли чотирьох військових Збройних сил України, які здалися в полон – про це повідомив Офіс генерального прокурора 28 листопада.
За оперативними даними прокуратури, це сталося 22 листопада – російські військові здійснили наступ на позицію ЗСУ поблизу села Петрівка Покровського району Донеччини.
«Під час ворожого штурму четверо військовослужбовців Збройних Сил України вимушено здались у полон. Одразу після цього окупанти відкрили по них вогонь на ураження з автоматичної зброї. Умисне вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин», – повідомляє відомство.
Офіс додав, що за керівництва Донецької обласної прокуратури відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів і звичаїв, поєднаного з умисним вбивством. Тривають слідчі дії для встановлення обставин злочину та всіх причетних до нього.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на останню заяву російського президента Володимира Путіна щодо можливих ударів новими балістичними ракетами «Орєшнік» по «центрах ухвалення рішень у Києві».
«До тисяч ракет, які вже били по Україні, Путін, очевидно, хоче додати ще тисячі. Йому закінчення цієї війни не потрібне. Більше того, Путін хоче не дати ще й іншим закінчити цю війну. Розмахувати своїм «орєшніком» зараз він може тільки для того, щоб зірвати зусилля президента Трампа, які точно будуть після інавгурації. Путін хоче загострити ситуацію зараз так, щоб у президента Трампа нічого не вийшло – щоб він не зміг закінчити війну», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, путінська ескалація зараз – це тиск, щоб згодом змушувати президента США йти на умови Росії.
Читайте також: У МЗС відреагували на погрози Путіна новими ударами «Орєшніком»
Президент Росії Володимир Путін 28 листопада на саміті країн Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) в столиці Казахстану Астані заявив, що цілями ударів новими балістичними ракетами «Орєшнік» можуть стати «центри ухвалення рішень у Києві».
Greenpeace: МАГАТЕ не вдається оперативно захистити атомні об’єкти України від російських атак
Міжнародне агентство з атомної енергії не виконує взяту на себе місію із захисту атомної енергетики України – таку оцінку озвучила філія міжнародного фонду із захисту довкілля Greenpeace в Центральній та Східній Європі 28 листопада.
Фонд вказав на власний аналіз проведений у жовтні, який «підкреслив вразливість української АЕС до катастрофічного збою через нестабільність енергомережі», спричинену російськими повітряними атаками.
«Минуло три місяці після того, як МАГАТЕ погодилося розробити план і спрямувати своїх інспекторів для захисту енергетичної системи України. Це наразі призвело до загалом шести днів перевірки, остання з них відбулася в жовтні. Відтоді Росія завдала двох масштабних ударів, навмисно цілячись у електромережу України та загрожуючи безпеці її атомних станцій», – заявляє організація.
Вона нагадує, що після ракетної атаки 17 листопада генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі заявив, що агентство «готове організувати відповідні місії найближчим часом».
У МЗС відреагували на погрози Путіна новими ударами «Орєшніком»
У Міністерстві закордонних справ відреагували на останню заяву російського президента Володимира Путіна щодо можливих ударів новими балістичними ракетами «Орєшнік» по «центрах ухвалення рішень у Києві».
«Цими заявами Путін демонструє, що він є єдиною людиною, яка хоче продовжити цю війну та розширити цю війну», – сказав на брифінгу речник МЗС Георгій Тихий.
Він звернув увагу, що Путін зробив цю заяву під час свого візиту до Казахстану, показуючи неповагу до цієї країни та інших держав, які закликають уникати будь-якої ескалації. Йдеться про Китай, Бразилію та інші країни.
«Ми чекаємо, що ці країни відреагують на заяву Путіна. Це дуже важливо», – наголосив Тихий.
Представник МЗС зауважив, що Росія впевнено перетворюється Північну Корею, оскільки раніше лише КНДР була країною, яка регулярно погрожувала ракетами іншим країнам.
Президент Росії Володимир Путін 28 листопада на саміті країн Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) в столиці Казахстану Астані заявив, що цілями ударів новими балістичними ракетами «Орєшнік» можуть стати «центри ухвалення рішень у Києві».
21 листопада Росія завдала удару по українському місту Дніпро, як заявив президент Володимир Путін, новою ракетою під назвою «Орєшнік». Путін заявив, що цей удар був здійснений у відповідь на використання Києвом ракет дальнього радіусу дії, що постачаються Заходом, для атаки цілей в глибині Росії після отримання довгоочікуваного дозволу від Сполучених Штатів.
ДСНС: у Києві виявили залишки російської крилатої ракети Х-55
Піротехніки виявили залишки російської авіаційної крилатої ракети Х-55 в одному з районів Києва, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Уламки, хоч і не становили прямої загрози для населення, могли стати небезпечними без оперативного втручання», – йдеться у повідомленні.
У ДСНС нагадують, що у разі виявлення підозрілого предмета, варто не підходити і не торкатися його, а одразу повідомити про знахідку за номером 101.
Рятувальники не уточнюють, у якому саме районі виявили залишки ракети.
Виконати наказ і вижити. Що змінюється у базовій загальновійськовій підготовці?
В Україні змінюють базову загальновійськову підготовку (БЗВП).
У Генштабі розробили оновлений – триваліший – курс підготовки: півтора місяці замість одного. Курс впровадили з 1 листопада. Розповідаємо, що змінилося, і порівнюємо з тим, що було раніше.
На незадовільну якість базової загальновійськової підготовки, яку проходять всі, кого призивають на військову службу (як за контрактом, так і по мобілізації), не раз нарікали і рекрути, і бойові бригади, які поповнюються новобранцями, й інструктори навчальних цетрів, і аналітичні організації. Про недоліки «учебок» писали українські та іноземні ЗМІ. Серед них і Радіо Свобода.
У вересні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю CNN визнав, що динаміка бойових дій вимагає рішень, коли мобілізовані потрапляють на фронт раніше, ніж потрібно, й отримують менше підготовки, ніж хотілося б.
У командуванні Сухопутних військ розповіли про вдосконалення базової загальновійськової підготовки (БЗВП).
Курс БЗВП буде довшим, у ньому вивчатимуть БПЛА, системи РЕБ, ведення вогню з кулеметів та гранатометів, більше часу тренуватимуться у складі підрозділу та відведуть домедичній підготовці. Ці зміни анонсують Сухопутні війська ЗСУ, у підпорядкування яких перебувають навчальні центри з БЗВП.
Як стверджується, за оновленою програмою навчатимуть основам застосування БПЛА та засобів РЕБ, стріляти з кулеметів та гранатометів, а також значно більше часу приділяють тренуванням у складі підрозділу.
Від початку повномасштабного вторгнення і по жовтень 2024 включно курс БЗВП тривав 1 місяць (на практиці базова «учебка» триває здебільшого 5 тижнів, однак це означає, що сюди входять ненавчальні дні). З листопада тривалість курсу збільшили до 1,5 місяця. Тепер це 49 діб, з яких 42 – навчальні.
Курс є базовим для всіх. Після нього військовослужбовець отримує військово-облікову спеціальність (ВОС-100) – стрілець. Для набуття іншої ВОС він проходить додаткову фахову підготовку строком від 14 до 50 діб.
Станом на 16:00 на фронті було 80 російських атак, основні зусилля противник надалі зосереджує на Покровському та Курахівському напрямках – там він провів понад половину усіх атак. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, також сили РФ активно діють на Лиманському, Куп’янському та Времівському напрямках, де ще 15 боєзіткнень тривають.
На Покровському напрямку з початку доби війська РФ здійснили вже 31 спробу потіснити українських захисників із займаних позицій в районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Крутого Яру, Даченського, Жовтого, Чумацького, Нового Труда та Пустинки.
Також на Курахівському напрямку російські загарбники 31 раз атакували у спробі просунутися біля населених пунктів Сонцівка, Берестки, Новодмитрівка, Курахове, Дальнє, Єлизаветівка, Романівка, Антонівка та Гнатівка.
На Оріхівському та Гуляйпільському напрямках противник активних дій не проводив, додають в Генштабі.
Читайте також: Просування сил РФ на заході Донеччини не означає краху українського фронту – ISW
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 17 листопада констатував, що російська армія, ймовірно, зосередиться взимку 2024-2025 років на захопленні прифронтових українських міст і на міських боях.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, головною битвою зими, очевидно, стане битва за Покровськ, до якого армія РФ підходить з півдня і південного сходу.
У Херсоні через російський обстріл загинув цивільний – влада
У Херсоні через російський обстріл 28 листопада загинув цивільний, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«У Дніпровському районі через ворожий обстріл смертельні поранення дістав 59-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
Прокудін також нагадав, що 28 листопада під російськими ударами знову опинилися об’єкти критичної інфраструктури, і на Херсонщині через відсутність подачі електроенергії з боку Миколаївської області нині без світла залишаються 157 тисяч абонентів.
«Це – 64 населені пункти у Херсонській, Станіславській, Музиківській, Дар’ївській, Білозерській та Чорнобаївській громадах. Бригади працюють, щоб якнайшвидше відновити електропостачання. За попередніми даними, подачу електроенергії вдасться частково відновити вже сьогодні, після 17:00. Першими підключатимуть об’єкти критичної інфраструктури», – написав Прокудін.
У ГУР заявили, що знищили в Криму російську РЛС вартістю 5 млн доларів
Головне управління розвідки Міноборони України заявляє, що 28 листопада в окупованому Криму в результаті «успішної операції» ГУР був знищений російський радіолокаційний комплекс «Подльот».
Система була уражена поблизу населеного пункту Котовське на заході півострова, кажуть у ГУР.
«Мобільна РЛС 48Я6-К1 «Подльот» використовується ворогом для виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах у складній перешкодовій обстановці. Орієнтовна вартість знищеного ворожого радіолокаційного комплексу, призначеного, зокрема, для видачі цілевказівок для ЗРК С-300 і С-400, становить 5 мільйонів доларів», – зазначили у розвідці.
Радіо Свобода поки не може перевірити ці дані з незалежних джерел.
У Мінстратегпромі прокоментували надходження неякісних мін на фронт
Міністр із питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін, коментуючи питання неякісних мін на фронті, заявив, що кілька сотень снарядів відібрали для аналізу, і комісія з перевірки якості мін, що запрацювала 8 листопада, виявила чотири недоліки.
Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, він сказав про це на зустрічі з журналістами, які висвітлюють військові теми.
«У мінах комісія виявила чотири недоліки. Зокрема, невідповідність геометричних параметрів міни, порохові гази виходили між корпусом ствола міномету і міною, не завжди спрацьовув капсуль детонатор, а також неконденційність порохів», – сказав Сметанін.
Європарламент закликає міжнародне співтовариство вжити «швидких і рішучих заходів» у відповідь на тривожну ескалацію агресивної війни Росії проти України.
Відповідна резолюція була схвалена 390 депутатами, 135 були «проти» і 52 утрималися.
Депутати засудили використання Росією північнокорейських військ проти української армії та випробування нових балістичних ракет в Україні – ці нещодавні ескалаційні кроки є новою фазою у війні та новим ризиком для безпеки Європи в цілому.
Наполягаючи на тому, що «жодні переговори щодо України не можуть відбуватися без України», депутати Європарламенту закликають ЄС працювати над досягненням якомога ширшої міжнародної підтримки України та визначенням мирного вирішення війни.
Засуджуючи Іран, Білорусь та Північну Корею за військову підтримку Росії, Європарламент закликав країни-члени ЄС ще більше посилити режим санкцій проти цих країн.
Євродепутати також закликали Пекін припинити всю військову допомогу або допомогу подвійного призначення, яку він надає Росії, додаючи, що відмова змінити курс ризикує серйозно вплинути на двосторонні відносини між ЄС і Китаєм.
Нідерланди передали Україні три пускові установки Patriot – міністр
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс повідомив про постачання Україні трьох пускових установок зенітних ракетних комплексів Patriot.
«На українців чекає важка зима, оскільки тривають руйнівні авіаудари. Тому ми поставили три пускові установки Patriot. Це рятує життя і захищає життєво важливу інфраструктуру. У наших спільних інтересах було й залишається зупинити російську агресію», – написав він у соцмережі X 28 листопада.
Міністр не уточнив, коли були здійснені ці поставки. Влада України про них не повідомляла.
У вересні Брекельманс в інтерв’ю Радіо Свобода анонсував поставку цих пускових установок і закликав інших партнерів України долучитися до передання їй ППО на тлі російських авіаударів.
Після атаки РФ «Укренерго» посилило відключення електрики
Компанія «Укренерго» оновила графік відключень електропостачання на сьогодні – до кінця доби будуть одночасно застосовуватись три черги побутових споживачів.
Раніше до ранкової атаки РФ планувалось, що 8:00 – 19:00 для побутових споживачів буде діяти одна черга відключень, а 7:00 – 20:00 — мали діяти обмеження для промисловості та бізнесу.
Як повідомляє пресслужба компанії, час застосування та обсяг обмежень протягом доби можуть змінитись.
В «Укренерго» пояснюють, що причина тимчасового посилення обмежень – пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки 28 листопада.
Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене обладнання, додають в компанії.
28 листопада російські військові здійснили масовану ракетну атаку, в багатьох містах чули звуки вибухів, працювала ППО. Міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив, що РФ атакує енергетичну інфраструктуру, компанія «Укренерго» заявила про екстрені відключення електрики. Згодом їх скасували.
Місцева влада повідомляла, що російські війська вранці 28 листопада вдарили крилатими ракетами по об’єкту критичної інфраструктури Рівненщини. Також відомо, що об’єкти критичної інфраструктури Прикарпаття знову стали ціллю російської ракетної атаки.
Голова Львівської ОВА Максим Козицький без подробиць повідомив, що російські військові атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в регіоні. За його даними, станом на 12:00 без електропостачання залишилися 467 тисяч абонентів.
Cили РФ завдали ракетного удару по селу біля Харкова – ОВА
Російські війська продовжують завдавали ударів селу біля Харкова та, за попередніми даними, по одному з районів міста, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Об 12:40 загарбники завдали ракетного удару по селу Руська Лозова Харківського району. За попередньою інформацією, влучання біля одного з навчальних закладів населеного пункту», – йдеться у повідомленні.
В обладміністрації також зазначають, що, за попередніми даними, близько 12:33 сили РФ вдарили по Київському району Харкова – на даний час інформація про постраждалих не надходила. Однак мер міста Ігор Терехов о 13:15 у своєму телеграмі написав, що, за уточненою інформацією, цього разу «прильотів» по місту Харкову не було.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.