У Дагестані кажуть про атаку дрона на Каспійськ, у Махачкалі закривали аеропорт
У Дагестані кажуть про атаку дрона на місто Каспійськ. Про це повідомив голова республіки Дагестан у Росії Сергій Меліков.
Російський чиновник заявив, що дрон «безрезультатно спробував атакувати» об'єкти у Каспійську. Інформації про руйнування та жертви немає.
При цьому російські ЗМІ писали, що аеропорт Махачкали тимчасово припиняв роботу. Там оголошував план «Килим». Його оголошують у тому разі, якщо є загроза враження літаків або було зафіксовано перетин кордону РФ.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Вночі знищено майже всі цілі, якими Росія атакувала Україну – Повітряні сили
Росія випустила по Україні десяток «Шахедів» у ніч проти 30 листопада. Сили протиповітряної оборони знищили майже всі цілі, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
«Цієї ночі окупанти випустили по Україні 10 «Шахедів» та безпілотників невстановленого типу. Пуски були з двох районів – Курська та Приморсько-Ахтарська у Росії. Сили протиповітряної оборони збили вісім дронів. Ще один безпілотник локаційно втрачено, інший полетів на окуповану територію», – зазначили у Повітряних силах ЗСУ.
Відомо, що ППО працювала у Київській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Херсонській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сафарі на людей. Військові РФ масово атакують дронами населення Херсону та області
Два роки після деокупації Херсону місто перебуває під постійним вогнем противника. Окрім КАБів та артилерії, російські війська масово застосовують ударні дрони проти цивільного населення.
З безпілотників армія РФ скидає боєприпаси просто на людей та їхні автівки, палить будинки.
Лише за жовтень від скидів з дронів загинуло 12 мирних мешканців і ще понад сотня поранені, серед них – троє дітей. У листопаді відомо про 5-х загиблих і понад пів сотні поранених цивільних. Читайте і дивіться про це за лінком
В армії РФ може з’явитися окрема служба безпілотних систем – ISW
Російські військові розглядають можливість створення окремої служби безпілотних систем. Таким чином Міноборони Росії «намагається наздогнати створені в лютому 2024 року українські Сили безпілотних систем», йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що під час візиту до Казахстану 28 листопада президент РФ Володимир Путін на пресконференції заявив, що «Міноборони і Генштаб РФ розглядає можливість створення нової служби безпілотних систем у складі Збройних сил Росії та підкреслив, що безпілотники є одним із найважливіших факторів ведення бойових дій».
Водночас, в ISW наголосили, що пов’язаний із Повітряно-десантними військами РФ військовий блогер пояснив, що «російські підрозділи безпілотників наразі неофіційно діють у складі інших російських військових частин та одночасно виконують свої офіційні завдання, такі як проведення штурмових операцій або виконання медичних і саперних функцій».
Путін також похвалив міністра оборони Росії Андрія Белоусова, назвав його головним у створенні служби безпілотних систем і назвав його «сучасним міністром оборони».
Аналітики зазначають, що нещодавно Белоусов зіткнувся з «суттєвою негативною реакцією» з боку російської ультранаціоналістичної спільноти військових блогерів за нездатність адекватно відреагувати на велику кількість загиблих російських операторів безпілотників та фахівців з проведення штурмових операцій в Україні. В ISW переконані, що «згадка Путіна про причетність Бєлоусова може бути спробою відновити його імідж серед російських ультранаціоналістів і військовослужбовців».
«Інсайдерське джерело в Кремлі стверджує, що створення нової служби може зайняти у Бєлоусова від шести місяців до року, адже це буде вимагати кількох реформ і розширення освітніх програм, реєстрації нових військових спеціальностей та інтеграції волонтерських проєктів у бюрократичну систему Міноборони Росії», – кажуть в ISW.
Зокрема, у серпні 2024 року Бєлоусов створив Центр перспективних безпілотних технологій «Рубікон» на базі невстановленої безпілотної авіаційної частини.
«Центр «Рубікон», схоже, є ініціативою Міноборони Росії щодо створення освітньої бази та розробки безпілотників, необхідних для створення нової служби безпілотних систем», – зазначили аналітики.
Армія РФ використовує українські стратегічні бомбардувальники, які офіційний Київ передав Москві в межах угоди між урядами двох країн у 1999 році в обмін на погашення заборгованості за спожитий російський газ. Це з’ясували журналісти «Схем» (Радіо Свобода) за допомогою аналізу серійних номерів літаків в угоді тих часів, яку розшукали в архіві, даних з міжнародних авіареєстрів і співставлення з номерами бомбардувальників, які використовує РФ, що зафіксувало Головне управління розвідки.
У Херсоні російський дрон атакував маршрутку, є постраждалі – влада
Сили РФ скинули вибухівку на маршрутне таксі у Херсоні, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«У Херсоні російські військові атакували з дрона громадський транспорт. Ворог скинув вибухівку на маршрутку в Дніпровському районі. Постраждали 4 людини», – зазначили у відомстві.
За інформацією ОВА, «вибухові травми та осколкове поранення живота дістали жінки віком 35, 52 та 62 роки, поранення гомілки зазнав 59-річний чоловік. Усіх потерпілих доправили до лікарні».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На фронті за минулу добу зафіксовано 192 бойових зіткнення – Генштаб ЗСУ
На фронті минулої доби, 29 листопада, було зафіксовано 192 бойових зіткнення Сил оборони України з силами РФ, йдеться в оперативному зведення Генерального штабу ЗСУ.
«На Харківському напрямку сталося сім ворожих атак в районах Кудіївки, Глибокого, Вовчанська та Тихого. На Куп’янському напрямку за добу зафіксовано вісім російських атак. Сили оборони відбивали штурмові дії ворога поблизу Колісниківки, Лозової, Першотравневого та Зеленого Гаю», – зазначили у Генштабі.
Водночас відомо, що «на Лиманському напрямку ворог атакував 20 разів, намагався просунутись неподалік Греківки, Новоєгорівки, Тернів, Ямполівки, Діброви, Торського, Зарічного, Григорівки та в Серебрянському лісі».
«На Краматорському напрямку загарбники чотири рази атакували у районі Часового Яру та в бік Білої Гори. На Торецькому напрямку війська РФ двічі атакували неподалік Дружби і Торецька», – уточнили у відомстві.
За даними відомства, «на Покровському напрямку українські захисники зупинили 41 штурмову і наступальну дію армії РФ в районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Даченського, Чумацького, Нового Труда і Жовтого».
«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 46 атак. Основні зусилля ворог прикладав у районах Сонцівки, Берестків, Новодмитрівки, Зорі, Курахового, Дачного, Дальнього, Єлизаветівки, Ганнівки та Успенівки», – йдеться у зведенні.
«Російська. Крапка». Як Кремль викорінює українську мову в окупації
Писати українською ще можна, а от говорити вголос не наважуються. За понад 10 років окупації частини Донеччини та Луганщини Росія створила всі умови, щоб викорінити українську з освіти, культури та навіть повсякденного життя.
Якою була мовна обстановка на Донбасі на момент, коли Росія зайшла туди, та до якого результату Кремль довів підконтрольні йому території зараз? Читайте і дивіться про це за лінком
У грудні 1991 року Борис Єльцин, майбутній президент Росії, детально розповів тодішньому держсекретареві США Джеймсу Бейкеру про те, як саме кремлівська система ядерного удару буде активована для можливого нападу.
За несподіваним жестом відкритості Єльцина послідувала низка поступок із обох боків, які призвели б до того, що тисячі ядерних боєголовок могли бути вилучені з арсеналів кожної країни. Публікацію на цю тему читайте за лінком
ОВА: сили РФ посилюють репресії проти жителів окупованої Луганщини
Силові структури Росії посилюють репресивні заходи проти населення тимчасово окупованої Луганської області, йдеться у повідомленні пресслужби обласної військової адміністрації.
«Вибір жертви не залежить від наявності чи відсутності російського паспорта. Здебільшого місцевих звинувачують у роботі на українські спецслужби, участі у терористичних організаціях чи їх фінансуванні, співробітництві з іншими державами. Крім того, луганчанам приписують розпалювання ненависті чи то неповідомлення окупантів про осіб, які нібито скоїли злочин за законодавством РФ», – повідомили в ОВА.
Яку зауважили в ОДА, «під останнє може підпасти майже кожен, хто залишився в окупації". Адже в умовах постійного посилення Кремлем репресивного механізму та відсутності у більшості населення доступу до інтернету люди не мають змоги оперативно слідкувати за змінами у законах РФ».
Відомо, що «лише за останні два місяці на тимчасово захопленій території Луганщини загарбники відкрили 68 кримінальних проваджень із зазначених приводів».
«Силовики з Росії, які приїздять в регіон у відрядження, у такий спосіб намагаються усіляко проявити себе і покращити статистику органів, які вони представляють, нехтуючи людськими долями», – констатували в ОДА.
Редакція Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел через окупацію Росією частини Луганської області.
За добу Росія втратила ще 1740 військових, 5 танків і понад 20 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 740 400 своїх військових, зокрема 1740 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 30 листопада наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танків – 9463 (+5 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 19 355 (+12)
- артилерійських систем – 20 909 (+23)
- РСЗВ – 1253 (+2)
- засобів ППО – 1019
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19 792 (+42)
- крилатих ракет – 2851
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 30 431 (+72)
- спеціальної техніки – 3617 (+2).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
ОП: Україна та Норвегія працюватимуть спільно для виробництва зброї
Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стьоре обговорив виробництво зброї в Україні, повідомила 29 листопада пресслужба українського президента.
Зазначається, що лідери також підняли тему пріоритетних потреб України. На тлі російських ударів по енергетичній інфраструктурі це генератори, інше енергетичне обладнання та додаткові засоби ППО.
«Глава держави подякував за вчорашнє рішення парламенту Норвегії збільшити допомогу Україні на наступний рік з 1,4 мільярда доларів до 3,2 мільярда доларів та особливо відзначив його одностайну підтримку всіма парламентськими силами», – йдеться у повідомленні.
Зеленський наголосив на тому, що частина цих коштів піде на власне українське виробництво дронів та іншого озброєння.
Напередодні Норвегія ухвалила рішення наступного року виділити понад два мільярди доларів на підтримку України.
У 2025 році на програму підтримки буде виділено щонайменше 35 мільярдів норвезьких крон. З них 22,5 мільярда (приблизно 1,5 млрд доларів) буде виділено на військову підтримку, а 12,5 мільярда – на гуманітарну та цивільну підтримку.
У лютому 2023 року парламент Норвегії схвалив багаторічну програму підтримки України на суму 75 мільярдів норвезьких крон (7,3 мільярда доларів) – 15 мільярдів норвезьких крон щорічно.
20 вересня стало відомо, що Норвегія продовжить свій пакет допомоги Україні до 2030 року, збільшивши загальну суму до 135 мільярдів крон, заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Київ постійно закликає своїх західних союзників постачати більш сучасну зброю і системи протиповітряної оборони, які допомогли б йому, з одного боку, захистити небо, а з іншого – дозволили б завдати ударів по військових цілях глибше в Росії, щоб запобігти атакам Москви.
ЗМІ: суд продовжив запобіжний захід Сергію Гнезділову, який публічно пішов у СЗЧ
Печерський районний суд Києва продовжив 29 листопада тримання під вартою до 15 січня без права внесення застави для військовослужбовця 56-ї ОМПБр Сергія Гнезділова, який публічно самовільно залишив свою частину, повідомляє «Суспільне».
Зазначено, що тримання під вартою вимагала сторона обвинувачення, водночас сторона захисту просила суд обрати запобіжний не повʼязаний з увʼязненням.
Сам Гнезділов повторив тезу, що готовий буде повернутися на службу, як тільки будуть встановлені чіткі терміни служби.
11 жовтня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Сергію Гнезділову. До цього Гнезділова затримали правоохоронці, його дії кваліфікували як дезертирство.
21 вересня Сергій Гнєзділов, який у 2019 році долучився до лав ЗСУ, самовільно залишив військову частину й оголосив про це публічно, щоб, за його словами, привернути увагу до необхідності ротацій для піхоти, а також до відсутності чітких термінів для служби.
У 56-ій ОМПБр відреагували на дії Гнезділова, там призначили службове розслідування та заявили, що військовий «вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення».
Думки у суспільстві з приводу СЗЧ Гнезділова розділилися: хтось критикував самовільне звільнення з частини, а хтось навпаки підтримував.
Також у своєму фейсбуці Гнезділов написав про мінімум 80 тисяч випадках СЗЧ. Радіо Свобода направило запит до міністерства оборони щодо цієї інформації, але наразі не отримало відповіді.
Гнезділов вказував, що «СЗЧ – кримінальний злочин», утім, він закликав вирішувати проблеми, а не мовчати про них.
24 вересня прокуратура повідомила про відкриття кримінального провадження щодо Гнезділова.
Президент змінив склад Ставки верховного головнокомандувача
Президент України Володимир Зеленський увів до Ставки верховного головнокомандувача голову Державної служби спецзвʼязку Олександра Потія, йдеться в указі глави української держави.
15 листопада Кабмін призначив Олександра Потія новим головою Державної служби спецзвʼязку. Він замінив на посаді Юрія Мироненка.
Ставка Верховного головнокомандувача Збройних сил України – надзвичайний орган найвищого військового керівництва України, який у період війни здійснює стратегічне управління Збройними силами України та іншими військовими формуваннями держави.
Сибіга обговорив шляхи посилення оборони України з Блінкеном і низкою дипломатів Європи
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів низку переговорів із колегами зі Сполучених Штатів та трьох країн Європи – про це він повідомив 29 листопада.
Зокрема, голова МЗС прозвітував про розмову з державним секретарем Ентоні Блінкеном, якому розповів про наслідки посилених атак Росії на енергосистему та атомні об’єкти України.
«Ми обговорили шляхи посилення оборонних спроможностей України повітряний щит та енергетичну стійкість», – повідомив Сибіга.
Згодом міністр також звітував про розмову з болгарським колегою Іваном Кондовим щодо подальшого посилення двосторонньої співпраці.
Крім того, він провів розмови з головою МЗС Норвегії Еспеном Бартом Ейде та головним дипломатом Греції Ґеорґосом Ґерапетрітісом, з якими обговорив наслідки російських атак та підтримку України.
За словами Сибіги, у розмовах із Кондовим, Ейде та Ґерапетрітісом сторони обмінялися поглядами «напередодні важливих подій».
Ейде, своєю чергою, подякував голові МЗС України за «хорошу розмову», додавши, що Норвегія буде тісно співпрацювати з Києвом у міжнародній політиці у «переломний момент».
Напередодні прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стьоре повідомив, що Норвегія наступного року виділить понад 2 мільярди доларів на підтримку України.
Зеленський: «гаряча фаза» війни може завершитися, якщо Україну візьмуть до НАТО
Щоб покласти край «гарячій фазі» війни, потрібно запросити до НАТО неокуповану частину України із визнанням міжнародно визнаних кордонів, розповів президент України Володимир Зеленський в інтервʼю Sky News.
«Якщо ми хочемо зупинити гарячу фазу війни, нам потрібно взяти під парасольку НАТО підконтрольну нам територію України», – сказав президент.
Зеленський наголошує, що в самому запрошенні до НАТО мають бути включені всі міжнародно визнані кордони України. Він вважає, що це дозволить йому домовитися про повернення решти пізніше «дипломатичним шляхом».
Лідер України додав, що ніхто офіційно не запропонував такого варіанту.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
В адміністрації президента США Джо Байдена раніше заявили, що серед членів НАТО поки що немає консенсусу щодо запрошення України в альянс, яке президент Володимир Зеленський визначив першим пунктом свого «плану перемоги».
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна в майбутньому приєднається до альянсу і стане 33-м чи 34-м його членом. Відповідаючи на запитання про заклик Зеленського надати Києву запрошення на вступ до НАТО, Рютте назвав шлях України до альянсу незворотнім.
При цьому він не дав відповіді на конкретне питання, коли це станеться, і зазначив, що зараз союзники працюють над тим, щоб побудувати «міст» до вступу України до НАТО.
«Добре розуміє, що в бригадах»: Зеленський призначив полковника Палісу заступником голови ОП
Полковник Павло Паліса став заступником керівника Офісу президента – відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський 29 листопада.
Про це він також згадав у вечірньому зверненні в п’ятницю. Зеленський вказав на те, що Паліса – бойовий командир, який очолює 93-ю окрему механізовану бригаду «Холодний Яр».
«Він добре розуміє, що в бригадах, на фронті, і мені потрібна саме така людина, щоб точно знав в щоденному режимі інформацію безпосередньо з фронту», – сказав президент.
Павло Паліса – полковник ЗСУ, випускник Львівського інституту сухопутних військ (нині Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного) та Командно-штабного коледжу армії США.
У 2023 році став кавалером ордена Богдана Хмельницького третього ступеня.
Сьогодні ж президент повідомив, що новим командувачем Сухопутних військ став генерал-майор Михайло Драпатий. Також командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Олег Апостол став заступником Головнокомандувача Збройних Сил.
«Продовжимо нашу військову підтримку України»: Шольц після розмови із Зеленським
Німеччина продовжить військову підтримку України в тісній координації з європейськими та міжнародними партнерами, написав у мережі Х канцлер Олаф Шольц за підсумками телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським 29 листопада.
«Ми продовжимо нашу військову підтримку України в тісній координації з нашими європейськими та міжнародними партнерами. Я домовився з Володимиром Зеленським, що ми залишатимемося в контакті – також з перспективою можливих шляхів до справедливого миру», – вказано у дописі.
Раніше Володимир Зеленський розповів, що провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцом та подякував за лідерство в допомозі Україні системами ППО. Крім того, відомо, що Шольц розповів Зеленському деталі своєї розмови з президентом РФ Володимиром Путіним.
«Очевидно, що тільки сила зброї та сила дипломатії разом можуть примусити винуватця війни до миру, і що мир можливий лише завдяки силі», – зазначив президент України.
Олаф Шольц відмовляється надіслати в Україну німецьку ракетну систему великої дальності Taurus, побоюючись ескалації протистояння НАТО з Росією.
У Німеччині відмова Шольца надати Києву ракети Taurus викликає суперечки навіть у його власній трипартійній коаліції із «Зеленими» та ліберальними «Вільними демократами» (FDP).
Новий голова Євроради: мир в Україні «не може бути миром кладовища»
Попередній голова Європейської ради Шарль Мішель 29 листопада офіційно передав свої повноваження наступнику, колишньому прем’єр-міністру Португалії Антоніу Кошті.
У своїй промові він закликав до єдності Європи та захисту європейських цінностей: людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права, прав людини, в тому числі прав меншин:
«Ці цінності та принципи є самою сутністю Європи та нашим способом життя. І їх треба захищати. Це головний урок темного минулого Європи, сповненого диктатури та війн».
Кошта згадав про війну в Україні, зазначивши, що повномасштабне вторгнення Росії триває тисячу й десять днів.
«Ми всі прагнемо миру. Особливо бойовий і героїчний український народ. Але мир не може означати спокій на кладовищі. Мир не може означати капітуляції. Мир не повинен винагороджувати агресора. Мир в Україні має бути справедливим; він мусить бути сталим і ґрунтуватися на міжнародному праві», – заявив політик.
Він наголосив, що, хоча війна триває на території Європи, вона ставить на карту загальні принципи, закріплені в Статуті ООН: право народів на самовизначення та вибір власного майбутнього, а також повагу до територіальної цілісності та кордонів.
«Тому ми повинні написати нову главу Європейського Союзу як мирний проект. Ставши сильнішими, ефективнішими, стійкішими, і так – більш автономними у сфері безпеки та оборони», – додав Кошта.
Високий представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель, який завершує свою роботу на цій посаді, нещодавно розкритикував недостатню, на його думку, підтримку України блоком. Він також закликав ЄС до подальшого відновлення власних оборонних спроможностей.
У Мінекономіки розповіли про нові правила бронювання працівників від мобілізації
Після оновлення критичності за новими обов’язковими критеріями, підприємства зможуть бронювати працівників до 12 місяців. До оновлення підприємства зможуть забронювати працівників до 28 лютого 2025 року. Відповідні зміни ухвалив Кабінет міністрів 29 листопада, повідомляє Міністерство економіки.
З 1 грудня 2024 року процедура бронювання знову стане доступною через портал «Дія». Для того, щоб бронювати своїх працівників, підприємство повинно отримати або оновити свою критичну важливість за новими обов’язковими критеріями. У бізнесу є на це понад три місяці – до кінця лютого 2025 року, кажуть у міністерстві.
Крім того, уряд спростив механізм перевірки зарплат у працівників критичних підприємств, яких бронюють.
«Якщо підприємство з 1 грудня хоче забронювати нового чи вже працюючого фахівця – керівник під час подання списку на бронювання на порталі Дія має декларативно підтвердити, що нарахована зарплата працівника (до сплати усіх податків) буде не менше 20 тисяч гривень. Таким чином, якщо підприємство хоче забронювати нового працівника чи продовжити діюче бронювання працівника йому буде достатньо встановити рівень зарплати вищу за 20 тисяч гривень з дати бронювання без обов’язку мати вищу зарплату у попередній період», – йдеться у повідомленні.
Також ухвала Кабміну пропонує наступні зміни:
- До списку посад, які можуть бути заброньовані без обмежень за обсягами, додано фахівців у сфері протезно-ортопедичного виробництва.
- Бізнес, що реалізує гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, повинен відповідати новим критеріям, затвердженим Міністерством реінтеграції.
У Мінекономіки кажуть, що для оновлення критичності підприємство має відповідати трьом критеріям з восьми.
Два критерії обов’язкові:
- Середня зарплата на підприємстві повинна бути не менше 2,5 мінімальних зарплат (це приблизно 20 тисяч гривеь). І також зарплата працівника, якого бронює підприємство має бути не менше 2,5 мінімальних зарплат (20 тисяч гривень).
- Компанія не повинна мати заборгованості зі сплати податків.
- Третій критерій підприємство обирає самостійно із тих, які зазначені у постанові №76 або в регіональних чи галузевих критеріях.
Раніше Кабмін оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності. В уряді очікують, що це дозволить зменшити ризик зловживань, коли компанії працевлаштовують людину заради «тіньової» домовленості про бронювання.
У вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».
«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
Франція прискорила процес передачі Україні винищувачів Mirage – Зеленський
Франція погодилася прискорити процес постачання в Україну винищувачів Mirage. Також Париж допоможе посилити українську протиповітряну оборону, повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками перемовин зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном.
«Подякував за готовність Франції допомогти з невідкладним посиленням протиповітряної оборони України, а також за комплексну оборонну підтримку та прискорення процесу передачі літаків Mirage», – написав Зеленський.
Як наголосив український президент, «він цінує, що Франція розуміє виклики, з якими стикається Україна». Також за словами Зеленського, у ході переговорів «було детально обговорено питання, як посилити українську ППО».
«Я наголосив на важливості запрошення України до НАТО, розширення далекобійних можливостей – не лише як необхідного заходу щодо протидії російській агресії, а й для наближення миру», – уточнив Зеленський.
Він додав, що «також обговорювалося продовження підготовки та оснащення українських бригад як на території країн НАТО, так і через розвиток ідеї щодо тренувальних місій на території України».
Раніше міністр оборони Себастьян Лекорню анонсував, що Париж надасть Україні свої винищувачі Mirage 2000 на початку 2025 року. Він також заявив, що літаки будуть оснащені новою технікою: ракетами для повітряно-земляного бою та захистом від радіоелектронної боротьби.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.