Армія РФ заходить у Покровськ?
Армія Росії майже захопила селище Шевченко поблизу Покровська. Про це вранці 11 грудня повідомив проєкт DeepState.
З огляду на карту проєкту, від сірої зони до південно-західних околиць Покровська військам РФ залишилося близько півтора кілометра навпростець.
Також Росія розширює плацдарм на захід від Селидового: ймовірно, щоб не дозволити Силам оборони його зрізати – і завадити їм розпочати штурм Покровська.
Днем раніше волонтер Сергій Стерненко також повідомив у своєму телеграм-каналі, що ситуація на Покровському напрямку «стрімко погіршується». Серед причин такої ситуації він називає неправдиві доповіді нагору про ситуацію на місцях, відправку військових на вже зайняті противником позиції та стиранням підрозділів у контрнаступах замість посилення оборонних рубежів.
Генштаб ЗСУ повідомив вранці 11 грудня, що на фронті сталося 208 бойових зіткнень – це дуже багато. У лідерах традиційно Покровський та Курахівський напрямки – 53 та 45 атак відповідно.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Через авіаудар РФ по Сумщині загинуло подружжя – прокуратура
11 грудня у селі Біловоди Хотінської громади на Сумщині на території приватного домоволодіння на згарищі правоохоронці виявили тіла 55-річного чоловіка та його 65-річної дружини, повідомила обласна прокуратура.
За даними слідства, будинок загиблих зруйновано вщент внаслідок російського авіаудару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Росія робить ставки на фронт»: як довго протримається Курахове і чому важливо вчасно вийти
Армія РФ закріпилася на західному березі Курахівського водосховища і намагається пробитися до життєво важливої для оборони міста Курахове траси N-15. Вона вже під вогневим контролем противника – працюють FPV та міномети – пише військовий блогер Богдан Мирошников.
В самому Кураховому, яке, за даними Deep State, окуповане на дві третини, тривають міські бої.
За інформацією Генштабу ЗСУ, Курахівський напрямок – другий за активністю наступу армії РФ після Покровського. Тут щодня відбувається близько 40 атак. На напрямку діє авіація, противник наносить авіаудари КАБами.
На північ від Курахового Росія продовжує тиснути у напрямку Зоря-Сонцівка-Старі Терни. Південніше – в районі Успенівки армія РФ намагається замкнути «мішок». Військові аналітики почали говорити про ймовірну необхідність виходу Сил оборони з Курахового, поки це можна зробити без великих втрат.
Як правильно називати Донбас і чому? Розмова з історикинею Оленою Стяжкіною
Донеччина та Луганщина – саме такі назви закликає використовувати письменниця та історикиня Олена Стяжкіна замість Донбасу. Вона переконана, що цей топонім є небезпечним, адже допомагає Кремлю створювати наративи, вигідні йому – і загрозливі для України.
Олена Стяжкіна родом із Донецька, до весни 2014 року викладала історію в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. Історію мешканців цього міста від радянських часів до російської окупації вона описала у своїй книзі «Смерть лева Сесіла мала сенс». Цьогоріч американське видавництво HURI Publication при Українському дослідницькому інституті у Гарварді переклало цю книжку англійською мовою та видало у Сполучених Штатах.
Про небезпеку топоніма Донбас, як брати Кеннеді побудували перший металургійний завод у Маріуполі та про літературу під час війни – Олена Стяжкіна розповіла в інтерв’ю Голосу Америки.
Сибіга запропонував країнам Заходу кроки для стримування «гібридного наступу» РФ на Європу
Паралельно з військовою агресією проти України Росія розпочала «масований гібридний наступ» на Європу про що свідчать події у Грузії, Молдові та Румунії, написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у мережі Х 11 грудня.
«Вона (Росія – ред.) використовує всі гібридні інструменти – від пропаганди та кібератак до підривної діяльності та саботажу, втручання у внутрішні справи та спроб дестабілізувати цілі країни... Грузія, Молдова та Румунія – це найсвіжіші випадки, але гібридні зусилля Росії активні від Західної Європи до Балканських та Балтійських країн», – йдеться у дописі.
Очільник МЗС закликав всі європейські уряди та суспільства обʼєднати зусилля для стримування впливу Росії.
«Щоб протистояти цьому гібридному наступу і захистити Європу, необхідно вжити низку невідкладних заходів, включаючи повне блокування російської пропаганди, посилення зусиль поліції і контррозвідки, зміцнення кіберзахисту і посилення Шенгенської візової політики для громадян Росії», – наголосив Сибіга.
Раніше ЗМІ повідомили про існування в Боснії і Сербії таборів, повʼязаних з російською групою найманців «Вагнера», де інструктори готували молодих людей для організації заворушень в Молдові напередодні і під час президентських виборів. Самі вибори в Молдові супроводжувалися заявами про втручання Росії і фальсифікації.
Також у Вища рада національної оборони Румунії розсекретила п’ять документів, які показали, як переможець першого туру президентських виборів Калін Джорджеску за дуже короткий час зріс у популярності, зокрема, завдяки просуванню в TikTok. Згідно з оприлюдненими даними розвідки, сервіс TikTok повідомив румунській владі про виявлення мережі акаунтів, пов’язаних з російським державним ЗМІ Sputnik, цільовою аудиторією мережі були користувачі в Румунії та Молдові.
6 грудня Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори, другий тур яких мав відбутися 8 грудня.
У Грузії 26 жовтня відбулися парламентські вибори. За офіційними даними ЦВК Грузії, 53,93% голосів отрмала правляча «Грузинська мрія». Міжнародні спостерігачі констатували, що вибори в Грузії відбулися зі «значними порушеннями» – це суттєво поставило під загрозу демократичну цілісність виборчого процесу.
Лисак: у Дніпровському районі через російську атаку є пошкодження
У Дніпровському районі через російську атаку є пошкодження, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його його словами, пошкодженні три приватні будинки, гараж, газогін та лінія електропередач, «зачепило інфраструктуру». Люди не постраждали.
Рятувальники продовжують обстежувати територію.
Раніше Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух крилатої ракети на Дніпропетровщину. Місцева влада повідомляла, що сьогодні вдень сили протиповітряної оборони на Дніпропетровщині збили дві ракети.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Неприйнятна позиція»: Стефанішина розповіла про дискусії в ЄС щодо мобілізації в Україні
Питання мобілізації в Україні та віку солдатів підіймалося на зустрічах української віцепрем’єрки з євроінтеграції із топпосадовцями Європейського союзу. Про це Ольга Стефанішина розповіла, відповідаючи на запитання Радіо Свобода в Брюсселі.
«Це питання задавалося з точки зору того, що дійсно воно є в публічному дискурсі. Але я і рада, що це питання задається, тому що в нас є дуже очевидна відповідь. Ми не можемо прийняти цю критику, оскільки немає системи планування, тренування і оснащення українських бригад», – зазначила Стефанішина.
Урядовиця наголосила, що в умовах відсутності цього планування з боку союзників «не можна таку неспроможність перекладати на мобілізаційний вік в Україні».
Віцепрем’єрка з євроінтеграції мала цю дискусію, зокрема, з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом та очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас.
«ЄС може відіграти велику роль саме в тренуванні українських військових… Спроможності тут великі – питання в плануванні. За умов належного планування і оснащення, безумовно, питання мобілізації не буде предметом таких дискусій. Тому, звичайно, це (заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років – ред.), скажімо так, – неприйнятна позиція», – резюмувала Стефанішина.
Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік до 18 років, то всіх новобранців забезпечать повним спорядженням.
Володимир Зеленський, коментуючи слова Міллера, наголосив 10 грудня, що Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад. Голова держави зазначив, що «пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні».
Минулого місяця радник керівника Офісу президента України Сергій Лещенко заявив, що американські політики з обох партій тиснуть на президента Зеленського в питанні, чому в Україні не проводиться мобілізація тих, кому від 18 до 25 років.
Водночас, за його словами, президент «продовжує переконувати політиків з обох партій давати зброю без зміни призовного віку». Зеленський тоді заявляв, що в Україні поки не передбачається проведення мобілізації з 18 років.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
«Повертають Росію до реальності» – Зеленський про нічні удари ЗСУ по російських цілях
Президент України Володимир Зеленський прокоментував удари Збройних сил України по російських цілях минулої ночі.
«Уражені військові об’єкти на території Росії, а також об’єкти паливно-енергетичного комплексу, який працює на агресію проти нашої держави та людей. Головком доповів щодо деталей ураження. Це саме такі далекобійність і влучність, які крок за кроком повертають Росію до реальності – до реальності того, що війну потрібно завершувати», – написав він у телеграмі після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Головнокомандувач також доповів щодо найбільш гарячих напрямків фронту, де тривають жорстокі бої, – це Покровський та Курахівський напрямки.
«Російська армія, як і в листопаді, зараз, у грудні, рекордно витрачає своїх людей у боях і штурмах. Цими місяцями – листопад і грудень – рекордні російські втрати», – написав Зеленський.
Влада Брянської та Ростовської областей РФ заявила про нічну атаку безпілотників та ракет.
У Ростовській області, за словами губернатора Юрія Слюсаря, сьогодні вночі ракетної атаки зазнав Таганрог – пошкоджене промислове підприємство.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на місцевих жителів пише, що зазнав атаки ПАТ «Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Г. М. Берієва» (ТАНТК ім. Г. М. Берієва). Офіційних підтверджень цих даних немає.
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз без подробиць заявив, що внаслідок атаки безпілотника у Брянську сталося займання виробничого об’єкта. Російські телеграм-канали, зокрема Astra, писали, що після атаки сталася пожежа на нафтобазі в Брянську.
Натомість Міноборони РФ заявляє про атаку українських БПЛА на Брянську область і нібито знищення 14 дронів, але не згадує про ракетну атаку на Ростовську область.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Після зустрічі з Трампом Орбан зателефонував Путіну – обговорювали Україну
Кремль заявив про телефонну розмову президента РФ Володимира Путін та прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
За повідомлення, розмова відбулася за ініціативи угорської сторони.
Сторони, серед іншого, обговорювали Україну. Орбан, як зазначається, висловив зацікавленість у сприянні «спільному пошуку шляхів політико-дипломатичного вирішення кризи».
Кремль повідомляє, що Путін озвучив «принципові оцінки поточного розвитку ситуації навколо України та деструктивної лінії київського режиму, який, як і раніше, виключає можливість мирного врегулювання конфлікту». (Київ насамперед наполягає на гарантіях безпеки - ред.)
Будапешт наразі подробиць цієї розмови не повідомляв.
Віктор Орбан 9 грудня у Флориді зустрівся з обраним президентом США Дональдом Трампом.
Перед цим 7 грудня у Парижі відбулася зустріч Трампа з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Емманюелем Макроном. Коментуючи цю зустріч, Трамп акцентував увагу на необхідності якнайшвидшого завершення війни, а Зеленський говорив про «мир завдяки силі».
«Це (війну) не закінчити просто папірцем і кількома підписами. А припинений вогонь без гарантій може бути розпалений знову в будь-який момент, як Путін це вже робив. Щоб гарантувати, що втрат українців і українок більше не буде, треба гарантувати надійність миру й не заплющувати очі на окупацію», – заявляв президент України.
Кількість загиблих у Запоріжжі зросла до восьми – ДСНС
У Запоріжжі з-під завалів деблокували тіло ще однієї загиблої людини, число загиблих внаслідок вчорашнього російського удару по місту зросло до восьми, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Наразі внаслідок російського ракетного удару по приватному медзакладу міста загинули вісім осіб, постраждали 22 людини, серед яких дитина», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС додали, що на місці удару тривають аварійно-рятувальні роботи, ймовірно, під завалами ще перебувають люди.
10 грудня близько 15:00 російські війська завдали ракетного удару по середмістю Запоріжжя. За даними Офісу генпрокурора, внаслідок влучання зруйнована будівля приватної клініки і розташоване поруч кафе, вибуховою хвилею й уламками пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, автомобілі місцевих жителів.
11 грудня в Запорізькій області оголошено день жалоби за загиблими.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Reuters: під час зустрічі у Парижі Трамп говорив про припинення вогню, Зеленський – про гарантії
Обраний президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентами України та Франції у Парижі минулого тижня говорив про необхідність негайного припинення вогню та початку переговорів про завершення війни в Україні. Володимир Зеленський, у свою чергу, наполягав на гарантіях безпеки для України.
Подробиці зустрічі наводить агентство Reuters, яке посилається на джерела.
За словами джерел Reuters, Трамп у ході зустрічі, яка тривала 35 хвилин і на якій був також присутній Емманюель Макрон, поводився «доброзичливо, шанобливо і відкрито і, схоже, був налаштований слухати». Він, однак, не розкрив свого бачення можливого миру.
Зеленський, у свою чергу, висловив побоювання, що намір якнайшвидше покласти край війні в Україні призведе до того, що конфлікт закінчиться більшою мірою на умовах Москви.
Джерело в офісі президента України повідомило Reuters: «Під час зустрічі йшлося про те, що потрібні гарантії, оскільки одного припинення вогню без належних гарантій недостатньо, Путін може знову його порушити, як він уже робив раніше».
Зокрема, раніше Зеленський згадував, наприклад, формальне запрошення України до НАТО або розміщення в країні військових із країн-союзників.
Одне з джерел зазначило, що Макрон і Зеленський на зустрічі в цілому виступали із спільною позицією і намагалися переконати Трампа в необхідності чинити тиск на Москву. Як аргумент було використано і стрімке падіння режиму президента Сирії Башара Асада, який був союзником Росії.
Як зазначається у матеріалі, Трамп «поки що обмірковує всі деталі».
7 грудня у Парижі відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського, його французького колеги Емманюеля Макрон та Дональда Трампа.
Після зустрічі Зеленський заявив, що Трамп «налаштований рішуче».
«Ми всі хочемо завершити цю війну якнайшвидше та справедливо. Домовилися працювати далі. Мир завдяки силі можливий!», – написав він у телеграмі.
Раніше, коментуючи зустріч у Парижі, Трамп акцентував увагу на необхідності якнайшвидшого завершення війни, а Зеленський говорив про «мир завдяки силі».
В інтерв’ю Paris Match обраний президент США, який вступить на посаду 20 січня, назвав завершення війни в Україні своїм головним пріоритетом, зазначивши, що це складніше завдання, ніж врегулювання конфлікту на Близькому Сході.
Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що українській армії бракує сил для звільнення деяких тимчасово окупованих Росією територій і треба шукати дипломатичні рішення. А перед цим в розмові з Sky News він допустив закінчення гарячої фази війни за умови, що контрольована урядом частина української території буде взята під парасольку НАТО, що дасть змогу йому пізніше домовитися про повернення окупованих територій «дипломатичним шляхом».
Ці слова президента України відрізняються від попередніх заяв української влади, у яких йшлося про те, що жодних дипломатичних вирішень не буде без повернення на кордони 1991 року.
Натомість міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров днями заявив, що мир в Україні можливий лише у випадку відмови від членства в НАТО і втрати Україною частини територій.
Генштаб: протягом доби було 208 бойових зіткнень, майже половина – на двох напрямках
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 208 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 11 грудня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, майже половина всіх зіткнень відбулася на двох напрямках: Покровському і Курахівському.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 53 штурмових і наступальних дій агресора в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Мирноград, Новотроїцьке, Пушкіне, Лисівка, Даченське, Новий Труд, Зелене, Піщане, Покровськ і Шевченко. На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 45 атак позицій наших військ поблизу населених пунктів Сонцівка, Старі Терни, Зоря, Курахове, Дачне і Дальнє», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 26 російських атак було на Лиманському напрямку. Війська РФ намагалися просунутися тут поблизу населених пунктів Греківка, Копанки, Надія, Зелений Гай, Макіївка, Ямполівка, Зарічне, Терни, Торське і в напрямках Дружелюбівки, Чернещини, кажуть у командуванні.
Також, за повідомленням, бойові зіткнення минулої доби відбувалися на Харківському, Куп’янському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України за минулу добу відбили 22 атаки російських загарбників. Ще одне боєзіткнення триває», – йдеться в повідомленні.
Напередодні речник Сил оборони півдня Владислав Волошин в ефірі національного телемарафону заявив, що російські війська готуються активізувати наступ на запорізьких напрямках. Він зазначив, що російські штурми тривають, поміж іншого, на Времівському напрямку Донеччини.
Від 5 грудня проєкт DeepState повідомляє про щоденне просування російської армії на південний захід від Покровська – в районі селища Шевченко.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив у звіті за 7 грудня, що Росія, ймовірно, не відмовиться від планів взяти Покровськ, незважаючи на рекордні втрати на фронті.
На думку аналітиків, росіяни намагатимуться обійти місто із заходу, щоб змусити Сили оборони вийти з Покровська та Мирнограда поряд без штурмів в лоб.
Через обстріли РФ у чотирьох прифронтових областях загинули сім людей, майже 60 поранені – влада
За минулу добу через російську агресію на прифронтових Херсонщині та Донеччині загинули сім людей, ще 57 – зазнали поранень, повідомляє місцева влада.
За даними голови Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, одна людина поранена у Костянтинівці.
Минулої доби російські війська обстріляли 35 населених пунктів Херсонщини, зокрема обласний центр – загинула одна людина, ще 15 поранені, повідомила обласна влада.
На Харківщині, за даними голови ОВА Олега Синєгубова, через російські атаки постраждали 19 людей. Він повідомив, що у селі Івашки через обстріл FPV-дронами знищений приватний будинок, ще два пошкоджені, постраждала 59-річна жінка, а у селі Западне внаслідок обстрілу постраждав 63-річний чоловік.
Синєгубов також повідомив, що кількість постраждалих через удар по Златополю зросла до 17 людей, внаслідок ракетних обстрілів пошкоджено 16 житлових будинків, адміністративна будівля, 4 господарчі споруди.
За минулу добу сили РФ завдали 268 ударів по 10 населених пунктах Запорізької області, повідомив голова ОВА Іван Федоров. Зокрема, через ракетний удар по обласному центру загинули шестеро людей, ще 22 поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Головне управління розвідки Міноборони України заявляє, що у Росії минулого тижня згоріли два магістральні тепловози, які забезпечували логістичні потреби російської армії.
Як повідомляє пресслужба ГУР, це сталося 5 грудня у залізничному депо міста Брянск, там спалахнула пожежа.
«Процес загадкового знищення або виведення з ладу об’єктів, які використовуються державою-агресором у геноцидній війні проти України, не припиняється», – заявили в українській розвідці.
Російська місцева влада про це не повідомляла.
Брянська область РФ межує з Україною. Місцева влада час від часу повідомляє про атаки безпілотників. Зокрема, стверджується, що вночі 11 грудня область зазнала атаки. Міноборони РФ заявило про нібито перехоплення і знищення 14 українських дронів над Брянською областю.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Росія за добу війни втратила 1400 солдатів – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 757340 своїх військових, зокрема 1400 – за останню добу, такі дані станом на ранок 11 грудня наводить Генштаб ЗСУ.
Також штаб повідомляє про такі втрати РФ військової техніки:
- танки ‒ 9526 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 19616 (+20)
- артилерійські системи – 21067 (+3)
- РСЗВ – 1253
- засоби ППО ‒ 1023
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 20111 (+4)
- крилаті ракети ‒ 2859
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 31073 (+36)
- спеціальна техніка ‒ 3641 (+4).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень.
За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих та понад 550 тисяч поранених.
Ракетний удар РФ по Запоріжжю: число жертв зросло
Кількість жертв російського ракетного удару по Запоріжжю зросла до шести людей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Раніше було відомо про чотирьох загиблих та 22 поранених.
«Наразі відомо про 6 загиблих громадян, 22 людини постраждали, внаслідок удару у Запоріжжі. Аварійно-рятувальні роботи продовжуються», – йдеться у повідомленні.
Очільник Запорізької ОВА Іван Федоров уточнив, що під завалами зруйнованої ракетною атакою будівлі перебувають четверо людей. Згодом він повідомив, що 11 грудня в Запорізькій області оголошено день жалоби за загиблими.
10 грудня близько 15:00 російські війська завдали ракетного удару по середмістю Запоріжжя. Раніше повідомлялося про загибель чотирьох людей, ще 22 поранені, серед них є одна дитина.
За даними Офісу генпрокурора, внаслідок влучання зруйнована будівля приватної клініки та розташоване поруч кафе, вибуховою хвилею та уламками пошкоджено багатоповерхові житлові будинки, автомобілі місцевих мешканців.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія: влада заявила про ракетну атаку на Таганрог, Міноборони мовчить
Влада Брянської та Ростовської областей РФ заявила про атаку безпілотників та ракет.
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз заявив, що внаслідок атаки безпілотника у Брянську сталося займання виробничого об’єкта, пожежу ліквідовано.
У Ростовській області, за словами губернатора Юрія Слюсаря, сьогодні вночі ракетної атаки зазнав Таганрог – пошкоджене промислове підприємство, згоріли 14 автомобілів. За попередніми даними, люди не постраждали.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на місцевих жителів пише, що зазнав атаки ПАТ «Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Г. М. Берієва» (ТАНТК ім. Г. М. Берієва).
Офіційних підтверджень цих даних немає, але очільниця Світлана Тамбулова заявила, що район пошкодження оточений співробітниками поліції, у радіусі одного кілометра буде проведено обстеження.
Натомість Міноборони РФ заявляє про атаку українських БПЛА на Брянську область і нібито знищення 14 дронів, але не згадує про ракетну атаку на Ростовську область.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Росія: місцеві повідомляють про вибухи в Брянській області, губернатор заявив про збиття БПЛА
У російському Брянську пролунали вибухи, повідомляють місцеві Телеграм-канали наприкінці доби 10 грудня та на початку доби в середу.
Зокрема, канал Baza, посилаючись на місцевих жителів, повідомив про серію вибухів у Брянській області та «сильну пожежу». Інші місцеві телеграм-канали заявляють про вибухи в самому Брянську.
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз згодом заявив про збиття 10 безпілотників над територією регіону.
За його словами, постраждалих немає, на місці працюють оперативні та екстрені служби.
Він не уточнив, де саме відбулося ймовірне збиття і чи спричинило воно пошкодження.
У Брянську, поміж іншого, розташована нафтобаза.
Українське командування наразі не коментувало ці повідомлення.
Раніше увечері 10 грудня губернатор Брянської області Росії Олександр Богомаз заявляв про спробу атаки дрона на регіон. За його словами, безпілотник був знищений силами ППО Міноборони Росії.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні, від початку року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.
Ядерна зброя та вступ до НАТО мають приблизно однаковий рівень підтримки серед респондентів опитування щодо найкращих гарантій безпеки України – такі результати дослідження оприлюднив Центр «Нова Європа» 10 грудня.
Опитування на замовлення центру провела агенція «Інфо Сапієнс» у листопаді 2024 року. Вибірка склала 1000 респондентів, опитаних у ході телефонних інтерв’ю. Похибку оцінюють у не більше ніж 3,1%.
За даними опитування, найкращими гарантіями безпеки України вважають:
- розробку Україною ядерної зброї – 31,3% учасника опитування
- вступ до НАТО (без контролю над частиною територій) – 29,3%
- оборонний союз зі Сполученими Штатами включно з можливістю розміщення військ США в Україні – 11,2%
- миротворці ООН – 8,9%
- розміщення європейських військ в Україні – 6,4%
- важко сказати – 12,9%
«Не можна виключати, що на відповіді впливала також думка, наскільки та чи інша опція взагалі реалістична. У будь-якому випадку помітне збереження, так би мовити, тенденції на досягнення самодостатності — українці упродовж останніх років головні безпекові сподівання пов’язували насамперед зі Збройними Силами України, а потім уже з партнерськими можливостями», – вважають аналітики.
Центр оцінює майже однакові показники підтримки для розробки ядерної зброї і членства в НАТО як ознаку боротьби «між суверенізованим підходом щодо посилення безпеки і вірою в колективну оборону».
Дослідження також виявило «скепсис щодо переговорів із Росією» – згідно з ним, 64,1% українців вважають, що на них не варто без реальних безпекових гарантій зі сторони Заходу. Близько 30% опитаних виступають за переговори у будь-якому випадку.
«Загалом серед українців, як бачимо, домінує переважно скептичне ставлення до «переговорів заради переговорів». Найбільше за переговори виступає вікова група 30-39 років (майже 40%). Регіональний вимір прибічників переговорів такий: Київ найбільш недовірливий (лише 18%), майже стільки ж на Заході (20%), більшість прибічників на Півдні і Сході – 34,5% і 43,7% відповідно», – йдеться в пресрелізі.
Серед інших висновків аналітики згадують: майже 40% опитаних вважають, що Україна має йти на переговори лише коли Росія виведе свої війська принаймні на позиції до 24 лютого 2022 року. Ще 26,2% українців впевнені, що передумовою для перемовин мають стати безпекові гарантії з боку Заходу. 12,1% вважають, що йти на переговори з Росією не можна за жодних обставин.
Також, за висновком дослідження, більшість українців – 53,2% – не сприймають територіальні поступки Росії. Рік тому, за даними «Нової Європи», цей показник становив 76,2%.
«Високий рівень неприпустимості поступок зберігається щодо надання російській мові державного статусу (70,9%) і щодо скорочення армії України (74,5%). Мова і армія, вочевидь, сприймаються як екзистенційні основи держави, які не можуть ставати предметом будь-яких обговорень з іншими державами», – зазначають у центрі.
Міністерство закордонних справ заявило 3 грудня, що Україна не погоджується на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО.
«Україна може розробити елементарну ядерну бомбу протягом кількох місяців», – зауважила у листопаді британська газета The Times. Видання посилалося на аналітичну доповідь українського Національного інституту стратегічних досліджень. Західні експерти, щоправда, оцінили такі заяви дуже скептично, а Міністерство закордонних справ України офіційно заявило, що жодних планів створення ядерної зброї Україна не розглядає.
ДСНС: двох жінок врятували з-під завалів зруйнованого будинку в Запоріжжі
Рятувальники звільнили з-під завалів двох жінок у Запоріжжі після російського удару, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 10 грудня.
За повідомленням служби, дві жінки зателефонували на лінію 101 і повідомили, що перебувають під завалами зруйнованої будівлі. Рятувальники з’ясували деталі, щоб визначити точне місце їх перебування.
«Отримавши важливу інформацію, надзвичайники за допомогою спецобладнання визволили постраждалих. Більше семи годин жінки перебували під уламками, чекаючи допомоги. Завдяки злагодженій роботі рятувальників їх вдалося дістати з пастки й передати медикам», – заявляє ДСНС.
Лікарі швидкої допомоги оглянули обох жінок і доправили їх до медичного закладу.
Загалом підрозділи ДСНС врятували чотирьох людей.
Внаслідок російської атаки на Запоріжжя 10 грудня загинули четверо людей. За даними ДСНС, 21 людина зазнала поранення, серед них одна дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.