Треба працювати над вирішенням проблем, які зумовлюють СЗЧ – Драпатий про події у 155 бригаді
В командуванні Сухопутних військ запрацювала гаряча лінія для військовослужбовців 155-ої окремої механізованої бригади «Анна Київська». Телефон довіри відкрили для прямого контакту з бійцями для стабілізації ситуації в бригаді, повідомив командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий.
Він розповів, що поспілкувався з командуванням підрозділу та французькими журналістами, які відвідали позиції та спілкувалися з бійцями бригади.
Командувач Сухопутних військ пояснив, що під час створення нової бригади мали місце такі проблеми:
- неналежне управління та контроль за всім процесом;
- помилки під час комплектування, і не завжди виважені рішення щодо управління особовим складом бригади;
- недосконале планування підготовкою як в Україні, так і за кордоном;
- запізніла реакція вищого командування на проблеми, що виникали в процесі створення та набуття спроможностей новою бойовою одиницею Сухопутних військ.
«Попри всі складнощі, бригада зайняла смугу, виконує бойові завдання, тримає позиції, і паралельно – працює над усуненням помилок та покращенням боєздатності. Це відбувається в трьох напрямках: підготовка та бойовий дух; забезпечення; управління та керованість особовим складом», – зазначив Михайло Драпатий.
Щодо самовільного залишення військової частини, Драпатий вважає, що це головний виклик, з яким стикнулася бригада через низьку ефективність та мотивацію командирів середньої ланки, які безпосередньо керують людьми.
«Тут немає простого рецепту – треба працювати над вирішенням всіх проблемних моментів, які зумовлюють СЗЧ, не тільки в Сухопутних військах, але в цілому в Збройних Силах. Кількість СЗЧ в бригаді буде зменшуватися пропорційно рішенням, які впливатимуть на боєздатність та мотивацію особового складу. Це – спільна задача органів влади та Сил оборони і всі відповідальні отримали вказівки», – наголосив командувач.
Також Драпатий обіцяє працювати над забезпеченням і підготовкою бригади.
Ситуація в 155-й механізованій бригаді стала публічною 31 грудня, коли про це написав журналіст Юрій Бутусов. За його словами, ще до першого бою підрозділ самовільно залишили більше ніж тисяча мобілізованих, командира бригади звільнили, а один із керівників, відповідальних за формування бригади, помер від серцевого нападу.
Тим часом, 6 січня агенція France-Presse із посиланням на офіційного представника французької армії повідомила, що кілька десятків із понад двох тисяч українських військових зі складу 155-ї бригади «Анна Київська» дезертирували під час навчання.
«Була певна кількість дезертирств, але вони залишаються дуже незначними, враховуючи кількість людей, які пройшли навчання», – сказав агенції офіційний представник французької армії.
За підсумками наради з командирами підрозділів безпілотних систем головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що «приділив окрему увагу нарощенню спроможностей підрозділу безпілотних систем 155-ї механізованої бригади, а також проблемним питанням, які необхідно вирішити». Про це зазначено у його дописі у телеграмі 5 січня.
Сирський не уточнив, про які саме проблемні питання йдеться.
Радіо Свобода спільно з платформою пам’яті Меморіал продовжує розповідати про дітей, які загинули внаслідок дій російської армії під час повномасштабної війни, яку вже майже три роки Росія веде проти України. За даними Офісу Генерального прокурора, на цей момант підтвердили загибель 596 українських дітей. Однак, це неповні дані, бо в умовах ведення активних бойових дій і окупації частини українських територій – зібрати і верифікувати всю інформацію неможливо.
У цьому тексті розповідаємо історії трьох дітей: Кирила та Софії, які загинули в Умані на Черкащині, та Єгора, життя якого обірвалося у Глухові на Сумщині.
Текст спеціально для Радіо Свобода підготувала платформа пам'яті Меморіал, що розповідає історії убитих Росією цивільних та загиблих українських військових. Щоб повідомити інформацію про жертви розв'язаної Росією війни – заповніть форми: для загиблих військових та цивільних жертв.
Генштаб ЗСУ підтвердив ураження нафтобази у російському Енгельсі
У ніч проти 8 січня Сили оборони України уразили базу зберігання нафтопродуктів «Комбинат Кристал» в Енгельсі Саратовської області Росії, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«В районі цілі фіксувалися численні вибухи, здійнялася масштабна пожежа. Слід зазначити, що ця нафтобаза забезпечувала паливом військовий аеродром «Енгельс-2», де базується стратегічна авіація ворога», – вказано у дописі.
За даними Генштабу, ураження нафтобази створює серйозні логістичні проблеми для стратегічної авіації російських військ та суттєво знижує їх можливості завдавати ударів по українських містах та цивільних об’єктах.
Вранці губернатор Саратовської області РФ Роман Бусаргін написав, що регіон вночі зазнав масованої атаки БПЛА, є пошкодження на одному з промислових підприємств, але не уточнював на якому саме. Російські телеграм-канали інформували про пожежу в районі нафтобази.
Шахта не працює, лишилися кілька магазинів і «Укрпошта» – Добряк про ситуацію в Покровську
В Покровську, що на Донеччині, закрита шахта, працюють кілька магазинів, одне відділення «Укрпошти» та в обмеженому режимі – міська лікарня. Усе місто прострілюється артилерією або FPV-дронами. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив голова Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк.
«Шахта у нас вже не працює, тільки на підтримку, видобутку немає. В місті працює декілька крамниць. Є великий страх, що ти просто потрапиш під обстріл, який хаотичний. Немає такого місця у місті, яке б не прострілювалося артилерією чи FPV-дронами. В місті ще працює міська лікарня, в скороченому форматі. Також ще працює одне відділення Укрпошти», – розповів Добряк.
За його словами, обстріли міста почастішали, а більшість комунальних послуг недоступні. Попри це, в Покровську залишаються 7 200 людей. Є також фахівці, котрі доглядають за старшими людьми та «вмовляють тих, хто ще не виїхав».
На Херсонщині трьох людей поранено через атаки російських БПЛА – влада
Російські війська вранці, 8 січня, атакували з БПЛА кілька районів Херсонської області. Унаслідок атак поранено трьох місцевих жителів, повідомила обласна військова адміністрація.
«Російські війська атакували з дрона Наддніпрянське. Під ворожий удар потрапив 57-річний чоловік. Він дістав вибухову травму, контузію, множинні уламкові поранення голови та відкритий перелом передпліччя», – вказано у дописі.
Також російські війська атакували Берислав, повідомила місцева влада.
«Через скидання вибухівки з дрона 66-річний чоловік дістав вибухову травму та поранення руки. У 69-річної жінки діагностували вибухову травму, уламкові поранення рук, ніг, голови та живота. Наразі потерпілі перебувають у лікарні», – кажуть в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Речник ВМС України: Росія відмовилася від ремонту своїх військових кораблів у Криму
Росіяни остаточно відмовилися від ремонту своїх військових кораблів на потужностях у Криму через загрозу українським ударам – про це в ефірі українського телемарафону заявив речник Військово-морських сил України, капітан 3 рангу України Дмитро Плетенчук, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Ми вже довели на практиці, що використовувати ремонтні бази для Чорноморського флоту росіян більше не вийде. Щоб відновлювати кораблі, спочатку їх потрібно туди завести, а зараз ніхто цього не робитиме», – заявив Плетенчук.
Разом з цим речник ВМС нагадав про знищення малого ракетного корабля «Циклон» у Севастопольській бухті, два удари по підводному човну «Ростов-на-Дону», а також удар по малому ракетному кораблю «Аскольд» у Керчі:
«Ці приклади підказують росіянам, що все ж таки використовувати Крим для ремонту суден неможливо в принципі».
Читайте також: ISW: посилення можливостей України в Чорному морі загрожуватиме контролю РФ над Кримом
Російські військові та влада не коментували ці заяви, незалежних підтверджень їм наразі немає.
20 листопада у розвідці Великої Британії заявили, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, українські Збройні сили знищили або пошкодили понад 25% основних російських військових кораблів, які діяли у Чорному морі.
При цьому британська розвідка наголошує, що, хоча Чорноморський флот Росії обмежений територією східної частини Чорного моря, він зберігає здатність завдавати ударів з великої відстані територією України для підтримки сухопутних операцій.
За даними ВМС України, від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
Reuters: найбільші порти на сході Китаю закрили вхід для танкерів «тіньового флоту» Росії
Ключові порти на східному узбережжі Китаю закрили вхід для нафтових танкерів, які потрапили під санкції США, пише 8 січня Reuters з посиланням на неназваних трейдерів.
За словами трьох трейдерів, які розмовляли з Reuters, китайська компанія Shandong Port Group у понеділок опублікувала повідомлення про заборону на вхід таких суден до своєї мережі портів.
Це рішення потенційно обмежує доступ суден з чорного списку до основних енергетичних терміналів на східному узбережжі Китаю.
Повідомляється, що Shandong Port Group контролює основні порти на східному узбережжі Китаю, включаючи Циндао, Жичжао, Яньтай, які є основними терміналами для імпорту санкційної нафти.
Рішення ухвалено в той час, коли Міністерство оборони США внесло в чорний список COSTCO, провідну китайську судноплавну компанію, та низку інших компаній за ймовірні зв’язки з військовою діяльністю.
Також надходили повідомлення про те, що адміністрація президента США Джо Байдена планує накласти санкції на велику кількість додаткових танкерів «тіньового флоту», залучених до російської торгівлі енергоносіями.
Обмеження щодо «тіньового флоту» Росії увійшли до 15-го пакета санкцій Євросоюзу, затвердженого 16 грудня. До списку санкцій було внесено ще 52 судна з третіх країн, які, як стверджується, дозволяють підтримувати енергетичний сектор Росії і причетні до перевезення військової техніки для російської армії. Загальна кількість суден під санкціями Євросоюзу сягнула 79. Їм заборонено входити до портів ЄС та отримувати послуги від європейських компаній.
За підрахунками експертів, за допомогою «тіньового флоту» експортується майже 70% російської нафти, яка перевозиться танкерами. За оцінкою Atlantic Council, майже три чверті російських постачань нафти здійснюється з використанням «тіньового флоту». Ці дані, як пише газета The Guardian, ілюструють проблеми, яких зазнають західні країни, що намагаються скоротити доходи Росії від експорту нафти шляхом запровадження так званої цінової стелі на російську нафту.
«Тіньовий флот» – засіб обходу санкцій для країн, яким заборонено торгувати нафтою або, як у випадку Росії, на торгівлю накладено обмеження (зокрема, у вигляді цінової стелі).
ДБР: 120 посадовцям повідомили про підозру в незаконному переправленні людей через кордон у 2024-му
Державне бюро розслідувань протягом 2024 року викрило 120 посадовців у зв’язку з незаконним переправленням людей через кордон – про це відомство заявило 8 січня.
У минулому році ДБР, за повідомленням, розслідувало 287 таких кримінальних проваджень.
«За минулий рік у цих провадженнях було повідомлено про підозру 120 посадовцям, до суду скеровано 61 обвинувальний акт. Серед фігурантів найчастіше траплялися працівники ТЦК, МСЕК, лікарі та правоохоронці», – йдеться в повідомленні.
Бюро оцінює суму задокументованих хабарів у провадженнях щодо нелегального переправлення військовозобов’язаних через кордон у 11 мільйонів 400 тисяч гривень. За даними ДБР, завдяки його роботі під арешт потрапило майно фігурантів загальною вартістю майже 11 мільйонів гривень.
«Очікую практичних результатів»: очільниця місії України при НАТО про засідання «Рамштайну»
Якби адміністрації президента США не було що запропонувати Україні, вони б не скликали засідання Контактної групи з питань оборони у форматі «Рамштайн», сказала Радіо Свобода очільниця місії України при НАТО Наталія Галібаренко.
«Я очікую практичних результатів за дуже простою логікою – якби американській адміністрації не було що запропонувати Україні, вони б не скликали «Рамштайн». Це не тільки політичне питання для того, щоб подякувати, попрощатися з нинішньою адміністрацією. Але це також для американців питання того, що вони закривають певним чином ті домовленості, ті обіцянки, які вони надавали», – наголошує дипломатка.
Раніше у Міністерстві оборони США повідомили, що під час 25-го засідання Контактної групи на авіабазі Рамштайн у Німеччині складуть план обороноздатності України. Зокрема, лідерам коаліцій з 50 країн потрібно буде схвалити дорожні карти, які сформулюють потреби та цілі українських військово-повітряних сил, бронетехніки, артилерії, розмінування, безпілотників, інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, інформаційних технологій і безпеки на морі до 2027 року.
Напередодні міністр оборони Сполучених Штатів Америки Ллойд Остін вирушив з Вашингтона до Німеччини, де 9 січня він проведе засідання у форматі «Рамштайн». Це буде його останнє засідання на посаді очільника Пентагону.
Очікується, що у зустрічі візьме участь український президент Володимир Зеленський.
Засідання «Рамштайну», яке мало відбутися в жовтні 2024 року і в якому мали взяти участь президенти України Володимир Зеленський і США Джо Байден, відклали після того, як Байден скасував свою подорож до Німеччини через ураган «Мілтон» у Сполучених Штатах.
Останній «Рамштайн»? Що чекає на ключовий формат підтримки України
Девʼятого січня на авіабазі Рамштайн у Німеччині відбудеться 25-та зустріч Контактної групи з питань оборони України, до якої долучені понад 50 країн. Це буде остання зустріч під головуванням чинної адміністрації США, і багато хто запитує – чи не стане вона останньою в історії самого формату?
Це питання кореспонденти Радіо Свобода в Брюсселі поставили 5-ом дипломатам в НАТО та кільком експертам.
Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США в деяких європейських столицях перейшли в «режим очікування» у питанні допомоги Україні, сподіваючись, що, можливо, скоро вона не знадобиться. Проте наступна зустріч «Рамштайн» має стати сигналом – допомога не зупинилась, принаймні поки що. Міністр оборони США Ллойд Остін особисто очолить засідання, щоб «підтвердити незмінну відданість США Україні», повідомили у Пентагоні.
На зустрічі складуть план обороноздатності України для підтримки створення надійних сил стримування до 2027 року, йдеться на сайті Міністерства оборони США.
«Лідерам коаліції потрібно буде схвалити дорожні карти, які сформулюють потреби та цілі українських військово-повітряних сил, бронетехніки, артилерії, розмінування, безпілотників, інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, інформаційних технологій і безпеки на морі до 2027 року. Ці дорожні карти мають на меті забезпечити донорів планувати та підтримувати Україну стабільно в майбутньому», – пояснив один із чиновників Пентагону.
Нічна атака Росії: Повітряні сили звітують про збиття 41 безпілотника
Російські війська випустили 64 ударних дрони типу Shahed і безпілотники-імітатори по Україні протягом ночі проти 8 січня, повідомляє командування Повітряних сил.
За даними військових, пуски здійснювалися з напрямків російських Орла, Курська, Брянська та Приморсько-Ахтарська. Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи.
«Станом на 09.00 підтверджено збиття 41-го ударного БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Житомирській, Дніпропетровській, Миколаївській та Кіровоградській областях», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Український пілот F-16 встановив рекорд зі збиття ракет за один виліт – Ігнат
Ще 22 російських дрони-імітатори були «локаційно втрачені» без негативних наслідків, йдеться в зведенні. За даними Повітряних сил, три із них полетіли в напрямку Росії, один – до Білорусі.
Повітряні сили попереджали про загрозу безпілотників у кількох регіонах України протягом ночі та ранку 8 січня. Зокрема, на Київщині уламки дрона пошкодили приватний будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ОВА: на Київщині повітряна тривога тривала 7 годин, уламки БПЛА пошкодили приватний будинок
Внаслідок падіння уламків збитої цілі в одному з населених пунктів зафіксовано пошкодження приватного будинку
У ніч проти 8 січня війська РФ вкотре атакував Київщину за допомогою БПЛА. Тривога тривала 7 годин, повідомив виконувач обов’язків голови Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник.
«В регіоні працювали сили ППО. Є збиті ворожі цілі. Постраждалих серед населення немає. Влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено», – вказано у дописі.
За даними ОВА, внаслідок падіння уламків збитої цілі в одному з населених пунктів зафіксовано пошкодження приватного будинку та паркану.
За добу на фронті відбулося 176 боєзіткнень, найбільше на Покровському напрямку – Генштаб
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 176 бойових зіткнень. Найбільше боїв відбулося на Покровському і Курахівському напрямках та на Курщині РФ, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ 8 січня.
«На Покровському напрямку впродовж минулої доби наші захисники зупинили 41 штурм агресора в районах Тарасівки, Водяного Другого, Єлизаветівки, Променя, Лисівки, Сухого Яру, Зеленого, Нового Труда, Покровська, Котлиного, Нововасилівки, Надіївки», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, сили оборони відбили 25 атак на Курахівському напрямку поблизу Срібного, Слов’янки, Петропавлівки, Андріївки, Курахового та Дачного.
«Триває операція в Курській області, минулої доби відбулось 32 боєзіткнення, ворожа артилерія завдала 146 обстрілів по населених пунктах та позиціях наших військ, зокрема, шість - із реактивних систем залпового вогню», – зазначили військові.
Також війська РФ атакували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському напрямках.
Російська влада заявила про масовану атаку БПЛА на Енгельс. Виникла пожежа в районі нафтобази
Саратов і Енгельс у Росії сьогодні вночі зазнали масованої атаки БПЛА, є пошкодження на одному з промислових підприємств, написав губернатор Саратовської області Роман Бусаргін вранці 8 січня.
За попередньою інформацією, ніхто не постраждав. На підприємстві, яке було атаковано, виникла пожежа, каже російська влада.
Генштаб ЗСУ: за добу Росія втратила ще 1660 військових, чотири танки і 19 артсистем
Російські сили за останню добу втратили 1660 своїх військових, а загалом за час повномасштабного вторгнення в Україну – близько 801 670 осіб – такі дані станом на ранок 8 січня наводить український Генштаб.
Серед інших втрат Росії у війні в Генштабі навели такі:
- танки – 9714 (+4 за останню добу)
- бойові броньовані машини – 20 205 (+16)
- артилерійські системи – 21 729 (+19)
- РСЗВ – 1260
- засоби ППО – 1038
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 21 727 (+19)
- крилаті ракети – 3014
- кораблі /катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 33 307 (+81)
- спеціальна техніка – 3681
Війська РФ використають просування в Торецьку для активізації наступу на цьому напрямку – ISW
Російські війська нещодавно просунулися в північно-західній частині Торецька Донецької області після кількох тижнів більш інтенсивних наступальних операцій Росії та успіхів у цьому районі, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 7 січня.
«Російські війська активізували наступальні операції на Торецькому напрямку в червні 2024 року, ймовірно, з метою зменшити український виступ у цьому районі та позбавити українські сили можливості обстрілювати тилові російські райони в напрямку Часів Яру та Покровська, на яких на той час були зосереджені основні зусилля росіян», – вказано у звіті.
Зазначено, що сили РФ, схоже, змінюють тактику штурму в Торецьку, щоб забезпечити собі тактичні переваги в населеному пункті. Аналітики додають, що російські війська, ймовірно, використовують переважаючу чисельність особового складу, щоб інтенсифікувати наступальні дії і просунутися в межах Торецька.
Також, на думку ISW, армія Росії має намір використати свої успіхи для просування на захід від Торецька і Щербинівки та вздовж траси Т-05-16 Торецьк-Костянтинівка в напрямку найпівденнішої точки українського фортифікаційного поясу в Костянтинівці.
«Таке просування ускладнить здатність України нанести контрудар у ближній тил сил Росії на південний схід від Часового Яру, в тому числі в напрямку Кліщіївки, і дозволить російським військам розгорнути додаткові артилерійські системи в межах досяжності Костянтинівки, а також використовувати безпілотники з видом від першої особи (БПЛА) в межах досяжності від міста. Російські війська також можуть спробувати просунутися на захід і північний захід від Нью-Йорка і Леонідівки в напрямку автошляхів Н-20 Донецьк – Костянтинівка і Н-32 Покровськ – Костянтинівка, щоб потіснити Костянтинівку з півдня і створити більш стабільний південний фланг для наступу на Костянтинівку», – кажуть в ISW.
В Інституті вивчення війни припустили, що російські війська намагатимуться вирватися з міського оточення Торецька і просунутися в більш відкриті сільські райони, подібні до тих, де російські війська досягли значних успіхів на інших ділянках фронту за останні місяці, однак сили РФ навряд чи становитимуть значну загрозу для Костянтинівки, якщо тільки російське військове командування не посилить існуюче угруповання військ у цьому районі військами з інших ділянок фронту.
За даними Генштабу, минулої доби на Торецькому напрямку війська РФ сім разів штурмували позиції ЗСУ в районі населеного пункту Торецьк.
Символи і настрої: чи є ознаки зростання антисемітизму в Україні?
Проявами антисемітизму занепокоєні у посольстві Ізраїлю в Києві. Із такою заявою виступив днями посол Міхаель Бродський. Це сталося після випадків антисемітського вандалізму у дні святкування Хануки.
Водночас експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов каже – нині рівень антисемітизму в Україні найнижчий за останні два десятиліття. Втім, за даними соціологів, рівень «соціальної дистанції» щодо євреїв у 2024 міг зрости, хоча ці дані перевірятимуть через можливі «методологічні проблеми».
Радіо Свобода з'ясовувало:
- чи є ознаки зростання антисемітизму в Україні?
- чому виникли дискусії щодо встановлення ханукії?
- про які настрої свідчать соціологічні дослідження?
Стурбованість посольства Ізраїлю
Інциденти на ґрунті антисемітизму, які стурбували посольство Ізраїлю, трапилися у Миколаєві та у Львові у дні святкування єврейського свята Хануки.
Вночі 31 грудня невідомі підпалили двері синагоги у Миколаєві, повідомили у місцевій поліції.
Пентагон: на засіданні «Рамштайну» складуть план обороноздатності України до 2027 року
Під час 25-го засідання Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн») на авіабазі Рамштайн у Німеччині складуть план обороноздатності України для підтримки створення надійних сил стримування до 2027 року, йдеться на сайті Міністерства оборони США.
До Контактної групи долучені понад 50 країн, які регулярно збираються для обговорення потреб безпеки України.
«Лідерам цих коаліцій потрібно буде схвалити дорожні карти, які сформулюють потреби та цілі українських військово-повітряних сил, бронетехніки, артилерії, розмінування, безпілотників, інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, інформаційних технологій і безпеки на морі до 2027 року. Ці дорожні карти мають на меті забезпечити донорів планувати та підтримувати Україну стабільно в майбутньому», – пояснив один із чиновників оборони.
В іншому повідомленні Пентагону вказано, що міністр оборони Сполучених Штатів Америки Ллойд Остін вирушив з Вашингтона до Німеччини, де 9 січня він проведе засідання у форматі «Рамштайн».
«Зустріч буде зосереджена на необхідності забезпечення продовження надання ключових можливостей, включаючи системи протиповітряної оборони, артилерійські боєприпаси та броньовані транспортні засоби, а також зусилля з посилення оборонної промислової бази», – повідомила пресслужба відомства.
Раніше кореспондентка Радіо Свобода з посиланням на Військово-повітряні сили США повідомила, що 25-те засідання Контактної групи з питань оборони України пройде 9 січня на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині.
Засідання «Рамштайну», яке мало відбутися в жовтні 2024 року і в якому мали взяти участь президенти України Володимир Зеленський і США Джо Байден, відклали після того, як Байден скасував свою подорож до Німеччини через ураган «Мілтон» у Сполучених Штатах.
Український президент повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» Україна надасть свій «план перемоги» усім партнерам.
Зеленському довіряє понад половина українців, але підтримка скорочується – опитування КМІС
Рівень довіри до президента України Володимира Зеленського скорочується, але главі держави все ще довіряє понад половина українців, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) упродовж 2–17 грудня 2024 року.
Станом на грудень 2024 року Зеленському довіряли 52% українців, не довіряли – 39%, ще 9% відповіли, що не можуть визначитися. Показники довіри за рік погіршилися, але баланс довіри-недовіри залишається позитивним і становить +13%.
Станом на кінець 2023 року 77% довіряли президенту, але до лютого 2024 року довіра знизилася до 64%, а до травня 2024 року — до 59% (водночас частка тих, хто не довіряє, зросла за вказаний період з 22% до 36%).
Згодом, до жовтня 2024 року ситуація стабілізувалася, проте між жовтнем і груднем 2024 року рівень довіри знову став знижуватися, хоча за рахунок не стільки тих, хто не довіряє, а тих, хто має невизначене ставлення до президента, тобто зросла насамперед невизначеність, а не недовіра.
Під час грудневого опитування співробітники КМІС опитали 2000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, контрольованій урядом.