Генштаб: за добу на Покровському напрямку ЗСУ зупинили 73 штурмових і наступальних дій військ РФ
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 152 бойових зіткнення, майже половина – на Покровському напрямку, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на цій ділянці фронту українські захисники зупинили 73 штурмових і наступальних дії агресора в районах населених пунктів Водяне Друге, Миролюбівка, Промінь, Єлизаветівка, Мирноград, Котлине, Надіївка, Андріївка, Шевченко, Дачне, Улакли та Янтарне.
На Торецькому напрямку, як йдеться у зведенні, противник активізувався, здійснивши 17 атак неподалік Торецька, Кримського, Диліївки, Щербинівки та Озарянівки. На Лиманському напрямку війська РФ атакували 15 разів, намагаючись просунутись уперед поблизу Надії, Новоєгорівки, Макіївки, Копанок, Невського, Тернів та в напрямку Зарічного.
Читайте також: Армія РФ прорвала оборону ЗСУ під Тернами? Це дорога на Лиман і Сіверськ
Також сили РФ не припиняють своїх атак на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Новопавлівському та Курському напрямках
У штабі повідомляють про чотири безрезультатні спроби російських загарбників штурмувати позиції українських підрозділів в острівній зоні дельти Дніпра на Придніпровському напрямку.
Росія, зважаючи на все, прорвала ще одну лінію фронту на Донбасі, яка тривалий час була стабільною – біля Тернів та Іванівки на півночі Донецької області, повідомив проєкт DeepState у ніч на 20 січня.
Загроза в тому, що війська РФ вийшли на західний берег річки Жеребець і вже, за словами аналітиків, намагаються прориватися на південь.
Сили оборони роблять все, щоб не допустити захоплення Покровська російською армією, запевнив головком Олександр Сирський в інтерв’ю «ТСН Тиждень» 19 січня. Тим часом ворог намагається зачепитись за населені пункти на півдні і заході Покровська, констатує Віктор Трегубов, речник ОСУ «Хортиця».
За спостереженнями Інституту дослідження війни (ISW) на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Атака РФ на Дніпропетровщині: «Укрзалізниця» заявляє про поранення двох своїх працівників
Через російські обстріли залізничної інфраструктури у Дніпропетровській області поранені двоє працівників «Укрзалізниці», повідомляє пресслужба компанії у телеграмі.
«Залізнична інфраструктура Дніпропетровщини під ворожою атакою. Внаслідок обстрілів зазнали поранень двоє залізничників. Одного госпіталізовано, іншому – надано медичну допомогу на місці. Також пошкоджено будівлі та рухомий склад», – йдеться в повідомленні.
Раніше місцева влада повідомила, що у Дніпрі після ранкової російської атаки частково зруйноване складське приміщення. За даними голови ОВА, через російську атаку в Синельниківському районі постраждав чоловік – він перебуває у лікарні в стані середньої тяжкості. Також в районі пошкоджені транспортне підприємство та приватні будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Дніпрі вранці пролунали вибухи. Влада розповіла про наслідки удару РФ
У Дніпрі після ранкової російської атаки частково зруйноване складське приміщення, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Неспокійним видався ранок для Дніпропетровщини. Вибухи пролунали в обласному центрі. У місті частково зруйноване складське приміщення, яке не експлуатувалося», – написав він у телеграмі.
За його даними, через російську атаку в Синельниківському районі постраждав чоловік – він перебуває у лікарні в стані середньої тяжкості. Також в районі пошкоджені транспортне підприємство та приватні будинки.
Місцева влада повідомляє, що після опівночі російські війська з важкої артилерії двічі вдарили по Нікопольщині – по Червоногригорівській та Покровській громадах. Постраждалих немає.
Близько 6:00 Повітряні сили ЗСУ попереджали про швидкісні цілі в напрямку Дніпра. У соцмережах писали про звуки вибухів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія за добу війни втратила 1600 солдатів, 12 танків та 60 артсистем ‒ Генштаб ЗСУ
За час повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 822 030 своїх військових, зокрема 1600 – за останню добу – такі дані станом на ранок 21 січня наводить Генштаб ЗСУ.
Щодо втрат російської техніки, то в Генштабі заявили про такі:
- танки ‒ 9833 (+12 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 20477 (+23)
- артилерійські системи – 22134 (+60)
- РСЗВ – 1262
- засоби ППО ‒ 1050 (+1)
- літаки – 369
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 22898 (+130)
- крилаті ракети ‒ 3051
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 34682 (+194)
- спеціальна техніка ‒ 3710(+4).
Міністерство оборони Великої Британії 19 січня заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, йдеться у дописі відомства в соцмережі Х.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Трамп заявив, що Путін «знищує» Росію, відмовляючись досягти мирної угоди з Україною
Президент США Дональд Трамп заявив, що лідер Кремля Володимир Путін «руйнує» Росію, відмовляючись укласти угоду про припинення війни в Україні, додавши, що він може поговорити з Путіним найближчим часом, не називаючи конкретних термінів.
«Він повинен укласти угоду. Я думаю, що він знищує Росію, не укладаючи угоду», – сказав Трамп журналістам 20 січня після прибуття до Білого дому після інавгурації.
«Я думаю, що у Росії будуть великі проблеми…Більшість людей думали, що війна закінчиться за тиждень..Я думаю, що йому було б дуже добре, якби він закінчив цю війну», – сказав Трамп у своєму, схоже, найбільш критичному публічному висловлюванні про війну Путіна.
Президент США сказав, що в якийсь момент поговорить з Путіним, яким він часто висловлював захоплення, не уточнивши час. Західні лідери, за винятком правих діячів, таких як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, союзник Трампа, уникали зустрічей і – в більшості випадків – дзвінків з Путіним, намагаючись політично ізолювати його.
«Я чудово ладнаю з [Путіним]. Я сподіваюся, що він хоче укласти угоду», – сказав Трамп про можливу зустріч.
Президент США також сказав, що його український колега Володимир Зеленський сказав йому, що прагне мирної угоди для припинення війни.
Під час президентської кампанії Трамп пообіцяв закінчити війну в Україні протягом 24 годин після вступу на посаду. В останні тижні він відмовився від цих слів, але все одно пообіцяв швидко закінчити війну.
Багато аналітиків кажуть, що закінчити війну в найближчій перспективі буде важко, оскільки Путін вважає, що він перемагає, і не має стимулів припиняти бойові дії, навіть якщо Росія зазнає нищівних втрат в людях і техніці.
Росія витратила сотні мільярдів доларів на війну, зазнала приблизно 700 000 втрат своїх військових, налякала своїх сусідів, а також втратила прибутковий європейський газовий ринок і доступ до західних фінансових ринків, оскільки рубль різко впав у ціні.
Кремль витрачає близько 40 відсотків свого бюджету на військові потреби і намагається стримати інфляцію. Натомість захопила деяку територію України, і наполягає на визнанні цих «територіальних реалій».
Прихильники України висловлюють побоювання, що Трамп, який критикував обсяг допомоги, наданої адміністрацією Байдена, може чинити тиск на Київ, щоб змусити його піти на поступки, які він досі відкидав – наприклад, віддати території, які наразі окуповані російськими військами.
Однак деякі експерти сумніваються, що Трамп відмовиться від України, кажучи, що перемога Росії може зашкодити його іміджу так само, як захоплення Кабула талібами в серпні 2021 року зашкодило репутації адміністрації Байдена.
Останні заяви Трампа пролунали через кілька годин після того, як президент Франції Емманюель Макрон попередив, що війна не закінчиться «завтра чи післязавтра» і що вкрай важливо залишити Київ у сильній позиції перед будь-якими потенційними мирними переговорами.
Перед повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року Росія спочатку вторглася і незаконно анексувала український Кримський півострів у 2014 році, а потім почала підтримувати сепаратистів на сході України, захопивши і, зрештою, заявивши свої претензії на значну частину східної України.
Російська влада заявляє про атаку БПЛА на Смоленську область
Смоленська область Росії перебуває під атакою «українських БПЛА», заявив губернатор регіону Василь Анохін на початку доби 21 січня.
Він повідомив про роботу протиповітряної оборони в Смоленську і закликав місцевих «уникати відкритих просторів».
Офіційно місцева влада не повідомляє про влучання в регіоні. Російські телеграм-канали пишуть, що ціллю дронів міг бути Смоленський авіаційний завод. Канал Shot також заявляє про можливу атаку на нафтопереробний завод «Ярцево».
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці заяви. Українське командування їх не коментувало.
Увечері 20 січня губернатор Воронезької області Олександр Гусєв повідомив про атаку безпілотників на нафтобазу в регіоні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Росія: безпілотники знову атакували нафтобазу в Воронезькій області
Безпілотники повторно атакували нафтобазу російської державної компанії «Роснефть» у місті Лиски Воронезької області увечері 20 січня. Це підтвердив губернатор області Олександр Гусєв, передає російська служба Радіо Свобода.
Він заявив, що кілька дронів збили засоби протиповітряної оборони – один із них упав на території нафтобази, і через це виникла пожежа. Про постраждалих не повідомляється.
Місцеві моніторингові групи повідомляють про падіння на території нафтобази щонайменше трьох безпілотників і стверджують, що загалом область увечері в понеділок атакували щонайменше 30 БПЛА.
Українське командування не коментувало ці заяви.
Раніше в ніч з 15 на 16 січня нафтобаза в Лисках вже зазнавала атаки. Тоді на території Лискинського району Воронезької області вводили режим надзвичайної ситуації у зв’язку з пожежею, що триває на нафтобазі.
Генеральний штаб Збройних сил України тоді підтвердив удар безпілотниками по базі «Роснефти» у місті Ліски. У повідомленні наголошувалося, що ця нафтобаза забезпечує паливом угруповання військ, яке веде війну проти України.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Голова МВА: ще один чоловік поранений через удар Росії по Херсону
Російські війська атакували Дніпровський район Херсона, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко 20 січня.
За його даними, через удар постраждав 67-річний чоловік:
«В нього контузія, вибухова та закрита черепно-мозкова травми, уламкове поранення руки».
Мрочко додав, що постраждалому надали допомогу на місці. На момент удару він був на вулиці.
Вранці голова міста повідомив про удар по цьому ж району Херсона: російські війська атакували місто з дрона, поранена людина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини ударними дронами. Часто, як повідомляє місцева влада, російські БПЛА атакують громадський транспорт, цивільні автівки.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Майно в управлінні АРМА планують використовувати для допомоги військовим – меморандум
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів сприятиме використанню арештованого майна в своєму управлінні для допомоги військовим та їхнім родинам – про це відповідний меморандум повідомила пресслужба АРМА 20 січня.
За повідомленням, документ підписали очільниця агентства Олена Дума та голова Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників Сергій Куніцин.
«Метою Меморандуму є консолідація зусиль обох сторін для забезпечення соціальних гарантій ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, сімей загиблих захисників України та інших осіб, які потребують підтримки», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, серед основних напрямків співпраці відомств будуть:
- участь у формуванні державної політики щодо соціальних гарантій для військових, ветеранів, їхніх сімей та людей, які отримали інвалідність внаслідок війни
- вдосконалення законодавства для «підвищення ефективності управління активами, особливо в умовах воєнного стану, що передбачає відкриття від імені держави можливості для реабілітації ветеранів, УБД, осіб з інвалідністю внаслідок війни»
- сприяння передачі без конкурсів автотранспорту військовим та фортифікаційну техніку на потреби фронту
- сприяння забезпеченню житлом, тимчасовому розміщенню та працевлаштуванню ветеранів та членів їхніх родин на підприємствах, що перебувають в управлінні АРМА
Агентство додає, що одразу після підписання меморандуму голова Консультативної ради у справах ветеранів Куніцин зустрівся зі спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
Він передав йому лист голови АРМА Думки щодо «необхідності визнання законопроєкту № 11009 невідкладним, аби АРМА мала змогу передавати за спрощеною процедурою арештовані санаторії для реабілітації військових».
Цей документ, зокрема, регламентує використання арештованих активів для забезпечення реабілітації військовослужбовців і ветеранів, а також розміщення переселенців, військових і їхніх сімей. Він був зареєстрований у лютому 2024 року.
Макрон каже, що війна в Україні «не закінчиться завтра чи післязавтра»
Президент Франції Емманюель Макрон сказав, що війна Росії проти України не закінчиться «завтра чи післязавтра» після інавгурації президента США Дональда Трампа, який обіцяв швидко досягти миру.
У своєму зверненні до збройних сил Франції Макрон наголосив, що важливо дати Україні «засоби, щоб вступати в будь-які майбутні переговори з позиції сили».
«Виклик, коли військові дії припиняться, полягатиме в тому, щоб дати Україні гарантії проти будь-якого повернення війни на її території та гарантії нашої власної безпеки», – сказав він
Макрон також повторив заклик до країн Європи взяти на себе більше відповідальності за власну оборону.
«Що ми будемо робити в Європі завтра, якщо наш американський союзник виведе свої військові кораблі з Середземного моря? Якщо вони відправлять свої винищувачі з Атлантики в Тихий океан? Відповідь має бути від нас» – сказав Макрон.
Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії заявляв, що може припинити війну РФ в Україні впродовж 24 годин після вступу на посаду. Втім, на пресконференції 7 січня він сказав, що сподівається завершити бойові дії впродовж шести місяців.
Під час своєї промови на церемонії інавгурації Дональд Трамп не згадав прямо про війну Росії проти України, але сказав, що хоче, щоб його спадщиною була «спадщина миротворця та обʼєднувача».
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
20 січня президент Росії Володимир Путін на засіданні Ради безпеки РФ заявив, що Росія відкрита для діалогу з новою адміністрацією президента США Дональда Трампа щодо України. Путін також привітав Дональда Трампа зі вступом на посаду президента США і заявив, що Росія сподівається будувати діалог зі Штатами «на основі взаємоповаги».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Зеленський про інавгурацію Трампа: зараз «є хороший шанс» досягти безпеки в Європі
Президент Володимир Зеленський зустрівся зі спікером Сейму Литви Саулюсом Сквернялісом під час його візиту до Києва – про це він зявив у вечірньому зверненні 20 січня.
За словами Зеленського, сторони говорили про подальшу співпрацю між Україною у Литвою.
«Я вдячний за підтримку всім литовцям, усім нашим друзям, хочу подякувати Гітанасу – президенту Литви. І впевнений: зараз саме така єдність, як між нашими країнами – між Україною та Литвою – потрібна всій нашій Європі, щоб ми змогли досягти безпеки для себе, для всіх у Європі», – заявив він.
На думку президента, «зараз для цього є хороший шанс», яким він вважає інавгурацію 47-го президента Сполучених Штатів Дональда Трампа:
«Він сильна людина. Я бажаю успіху Президенту Трампу і всій Америці. Українці готові працювати разом з американцями, щоб досягти миру, справжнього миру. Це шанс, яким потрібно скористатись».
20 січня Дональд Трамп офіційно став 47-м президентом Сполучених Штатів. Урочиста церемонія інавгурації відбулася опівдні в ротонді Капітолія.
Під час своєї промови на церемонії інавгурації 47-й президент США Дональд Трамп сказав, що хоче бути миротворцем і вимірювати силу Сполучених штатів у війнах, які були закінчені. Він не згадав прямо про війну Росії проти України, але згадав про звільнення заручників в Ізраїлі.
«Конкретного плану у нього немає» – Мережко про те, чому Трамп не згадав у промові Україну
Те, що президент США Дональд Трамп не згадав під час інавгураційної промови Україну не є негативним сигналом, вважає голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Мережко.
«Краще б назвав, безумовно. Але я до цього ставлюся нейтрально. Його виступ, головне що я хотів сказати, його ідеї були доволі абстрактними. Я бачу, що у нього немає конкретики і немає конкретного плану. У нього є, по-перше, бажання бачити себе миротворцем. І, по-друге, ідея, яка полягає у тому, що треба закінчити війну і натяк на війну Росії проти України. І все. Тобто нічого нового не було сказано. І, виходячи з цього, можна зробити висновок, що конкретного плану у нього просто немає. Тому він не назвав, власне, Україну. Це також свідчить про те, що крім ідеї і загального бажання бути миротворцем, нічого конкретного на сьогодні немає», – каже Мережко в коментарі Радіо Свобода.
Мережко звертає увагу, що Трамп двічі підкреслив під час промови, що хоче бачити себе миротворцем і чує у його словах натяк на Україну.
«І дуже цікава річ. Він сказав, як буде вимірюватися воєнна сила США – не тими війнами, які вони проводять, а, по-перше, це війни, які США закінчили або допомогли закінчити. Це явний, прозорий натяк на Україну. І, по-друге, війни, в які США не дали себе втягнути або розпочати. Тобто він так це бачить», – додає депутат.
20 січня Дональд Трамп, який у листопаді здобув перемогу на виборах глави держави, офіційно став 47-м президентом Сполучених Штатів після приведення до присяги.
Під час своєї промови на церемонії інавгурації Дональд Трамп не згадав прямо про війну Росії проти України, але сказав, що хоче, щоб його спадщиною була «спадщина миротворця та обʼєднувача».
«Ми будемо вимірювати наш успіх не лише битвами, які ми виграємо, але й війнами, які ми закінчуємо, і, можливо, найважливіше, війнами, в які ми ніколи не вступаємо, – розповів Дональд Трамп.
Президент України Володимир Зеленський привітав Дональда Трампа з поверненням на посаду президента США. Український лідер відзначив рішучість Трампа, а також наголосив, що політика Трампа «мир через силу» «дає можливість зміцнити американське лідерство і домогтися довгострокового і справедливого миру».
Для України важливі слова Трампа про прагнення завершити війни – Стефанчук
Україна вірить у подальшу співпрацю з новою американською адміністрацією, яка, як сподіваються в Києві, допоможе досягти справедливого миру, зміцнити глобальну безпеку та відновити єдність демократичного світу – про це в коментарі Радіо Свобода заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Стефанчук привітав народ США та Трампа з його інавгурацією, вказавши на важливі наміри, які він задекларував у своїй промові: бути миротворцем та об’єднувачем.
«Особливо важливими для нас стали слова президента Трампа про прагнення завершити війни та не допустити нових. Його підхід до досягнення миру через силу та рішучість має значення для України, яка бореться за свою свободу та суверенітет перед обличчям агресії. Як сказав президент Трамп, «наша сила зупинить усі війни та принесе новий дух єдності у світ, який був сповнений насильства та непередбачуваності», – заявив Стефанчук.
Під час своєї промови на церемонії інавгурації 47-й президент США Дональд Трамп сказав, що хоче, щоб його спадщиною була «спадщина миротворця та обʼєднувача».
Трамп не згадав прямо про війну Росії проти України. Натомість він згадав про звільнення заручників у результаті домовленості про перемир’я Ізраїлю і «Хамасу».
20 січня президент Росії Володимир Путін на засіданні Ради безпеки РФ заявив, що Росія відкрита для діалогу з новою адміністрацією президента США Дональда Трампа щодо України. Путін також привітав Дональда Трампа зі вступом на посаду президента США і заявив, що Росія сподівається будувати діалог зі Штатами «на основі взаємоповаги».
У своїй промові Трамп не згадав про Україну, але сказав, що буде «миротворцем»
Під час своєї промови на церемонії інавгурації 47-й президент США Дональд Трамп сказав, що хоче бути миротворцем і вимірювати силу Сполучених штатів у війнах, які були закінчені.
«Вимірюватиму силу не тільки битвами які ми виграли, але й війнами які ми закінчили. Моєю найбільшою спадщиною буде спадщина миротворця і обʼєднувача», – каже Дональд Трамп.
Трамп не згадав прямо про війну Росії проти України.
Натомість він згадав про звільнення заручників у результаті домовленості про перемир’я Ізраїлю і «Хамасу».
Він також додав, що планує побудувати «найсильніші Збройні сили, які ніхто до цього й не бачив».
20 січня Дональд Трамп офіційно став 47-м президентом Сполучених Штатів.
Напередодні телеканал CNN із посиланням на джерела повідомив, що Трамп доручив помічникам організувати телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним. За їхніми словами, новообраний президент США хоче поспілкуватися з президентом РФ у перші дні після інавгурації, щоб обговорити особисту зустріч. Як стверджується, у Трампа сподіваються швидко розпочати роботу над врегулюванням війни Росії проти України.
Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії заявляв, що може припинити війну РФ в Україні впродовж 24 годин після вступу на посаду. Втім, на пресконференції 7 січня він сказав, що сподівається завершити бойові дії впродовж шести місяців.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
20 січня президент Росії Володимир Путін на засіданні Ради безпеки РФ заявив, що Росія відкрита для діалогу з новою адміністрацією президента США Дональда Трампа щодо України. Путін також привітав Дональда Трампа зі вступом на посаду президента США і заявив, що Росія сподівається будувати діалог зі Штатами «на основі взаємоповаги».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Фіцо: нереалістично очікувати, що Росія піде з територій, які вона захопила в Україні
Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що нереалістично очікувати, що Росія виведе війська з територій, які вона захопила в Україні. Про це він сказав 20 січня на пресконференції в Анкарі за підсумками переговорів з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
«Давайте відкинемо рожеві окуляри і будемо трохи реалістами. Особливо в тому, що стосується варіантів досягнення миру. Насправді, в нинішній ситуації нереалістично очікувати, що Російська Федерація піде з територій, які вона зараз утримує. Так само нереалістично очікувати, що Україна стане членом НАТО. Це не просто думка словацького уряду, а ситуація, яка є неможливою», – заявив Фіцо.
Словацька опозиція 15 січня заявила, що буде ініціювати вотум недовіри уряду Роберта Фіцо, звинувативши прем’єр-міністра у зближенні зовнішньої політики з Росією, а не у вирішенні внутрішніх проблем країни.
Литва передала Україні пакет допомоги з дронами власного виробництва
Литва передала Україні новий пакет допомоги, до якого увійшли дрони литовського виробництва, йдеться у повідомленні Міністерства оборони країни.
Зазначається, що литовські вантажівки з військовою допомогою вже прибули в Україну.
«Продовжуючи посилювати військові спроможності України, ми доставили тисячі безпілотників від литовських виробників, а також тепловізори і п'ятитонні телескопічні навантажувачі», – повідомили у відомстві.
Міністр національної оборони Литви Довіле Шакалієне зауважила, що «не можна сповільнювати темпи допомоги Україні, адже від цього залежить і безпека Литви».
«Ми не можемо сповільнювати темпи підтримки України, оскільки забезпечення безпеки України означає забезпечення нашої власної безпеки. Ми маємо стільки ж часу, скільки й Україна. Ми також усунули бюрократичні бар'єри, тому військова допомога буде надходити в Україну швидше», – наголосила вона.
Раніше делегація з Литви провела зустріч з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Він зазначив, що висловив вдячність за військову, гуманітарну і політичну допомогу, яку Литва надає Україні з початку повномасштабної війни.
23 листопада 2024 року, Україна та Литва підписали меморандум, який передбачає фінансування українських далекобійних дронів. Це довгострокова угода, в рамках якої вже погоджено перший транш у розмірі 10 мільйонів євро. Литва спрямовує ці кошти на виробництво української далекобійної зброї, зокрема проєкту «Паляниця».
У СБУ заявили, що викрили українські компанії, які постачали Росії мікрочипи для ракет і дронів
Служба безпеки України викрила в Харківській, Чернівецькій та Одеській областях підприємства, які «в обхід міжнародних санкцій під час війни постачали Росії електронні компоненти для виробництва ракет і безпілотників», повідомила пресслужба відомства.
За даними СБУ, «викриті компанії входять до заснованої в РФ великої міжнародної корпорації, що виготовляє унікальні мікрочипи й електронні плати для систем навігації й управління балістичних і крилатих ракет типу «Х-101», «Калібр» й «Іскандер-К».
«Частина цих плат використовується також для систем наведення дронів-камікадзе, реактивних установок залпового вогню «Торнадо-Г» та бортової навігації ударно-розвідувального вертольота Ка-52», – наголосили у пресслужбі.
За даними слідства, «фігуранти розробили план системного постачання електронних компонентів з України до Росії в обхід санкційних заборон».
«Для успішної реалізації задуму зловмисники підмінювали кінцевого споживача та скуповували продукцію на території України й інших держав. Надалі продукцію відправляли до підконтрольної компанії на Близькому Сході, котра перебуває під міжнародними санкціями, а звідти – російській компанії, яка також під санкціями Заходу. Серед кінцевих споживачів товару були стратегічні державні підприємства РФ та підприємства, які працюють у структурі військово-промислового комплексу країни-агресора, зокрема акціонерне товариство «СпецТехМаш»», – йдеться у повідомленні.
У СБУ уточнили, що «факти використання російськими загарбниками українських мікрочипів й електроплат підтверджені висновками фахових експертиз, зроблених на підставі вивчення уламків ворожих ракет і дронів».
«СБУ затримала одного з фігурантів, у якого виявився російський паспорт. Йому оголосили підозру за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України – пособництво державі-агресору, вчинене організованою групою. Підозрюваному загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За тією ж статтею правоохоронці готують повідомлення про підозру іншим учасникам схеми», – підсумували в СБУ.
Шольц вважає, що Трамп не буде «негайно» скорочувати допомогу Україні
Канцлер Німеччини Олаф Шольц не очікує «негайного скорочення» американської допомоги Україні з початком роботи нової адміністрації президента США Дональда Трампа. Про це він сказав на форумі, організованому німецьким виданням Frankfurter Allgemeine Zeitung.
«Ми побачимо, як це буде в довгостроковій перспективі», – додав Шольц.
Шольц вважає, що це повʼязано з тим, що Трамп прагне завершити війну в Україні найближчим часом і обговорити це з російським президентом. За його словами важливо, щоб «це не сталося через голови українців та Європи».
Канцлер Німеччини також сказав, що не бачить проблеми в тому, що Трамп не запросив його на церемонію інавгурації і що посол Німеччини в США Андреас Міхаеліс представлятиме країну на цьому заході: «Це цілком нормально, що посли представляють свої країни там, де вони перебувають».
Адміністрація Джо Байдена впродовж останніх тижнів своєї роботи прискорила надсилання військової допомоги Україні, побоюючись, що Дональд Трамп після повернення до Білого дому може відмовитися передавати Києву виділені Конгресом кошти, які на той момент не будуть витрачені.
Під час передвиборчої кампанії Трамп також критикував надання допомоги Україні.
Орбан каже, що передає Трампу «естафету миру», але не вірить у перемогу Заходу
Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає, що війна в Україні має бути завершена якнайшвидше, і що це було метою миротворчої місії Угорщини, яку тепер зможе продовжити обраний президент США Дональд Трамп. Про це він сказав на конференції в Будапешті, присвяченій підсумкам головування Угорщини в Раді ЄС у другому півріччі 2024 року.
«Ми стояли на своєму, і сьогодні ми з гордістю передаємо естафету миру новому американському уряду. Давайте подивимося правді в очі, вона їм більше підходить, точніше, відповідає їхньому масштабу. Добрі наміри, мужність, дипломатична майстерність і християнське почуття обовʼязку є цінними, але, врешті-решт, мир вимагає сили», – заявив Орбан.
Орбан переконаний, що Європейський cоюз не може перемогти Росію, а тому має тримати відкритими дипломатичні канали.
«Угорське головування підняло прапор миру, відкрило двері для припинення вогню і мирних переговорів ініціювало діалог з воюючими сторонами і чинило тиск на європейських лідерів для відновлення дипломатії та комунікації.... Але чи справді ми віримо, що наші війська будуть марширувати під прапором Європейського союзу на Красній площі в Москві? Якщо ми так не думаємо, то ми повинні тримати дипломатичні канали відкритими для переговорів», – заявив Орбан.
На його думку, ЄС вже опинився на стороні тих, хто програє, через свою стратегію підтримки України та запровадження санкцій проти Росії.
«Не тільки Україна веде війну, але й європейські економіки. Ціни стрімко зростають, наші гроші витрачаються на український фронт, санкції завдали шкоди нашим компаніям, а ціни на енергоносії підривають європейський бізнес, який був конкурентоспроможним до війни», – каже Орбан.
11 грудня 2024 року президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Як зазначено в офіційному повідомленні Кремля, лідери обговорили економічну співпрацю, події у Сирії та особливо докладно – «українську проблематику».
Орбан у соцмережі Х написав, що зараз «найнебезпечніші тижні російсько-української війни» і що Угорщина зробить усі можливі дипломатичні кроки, щоб сприяти припиненню вогню та мирним переговорам.
Розмова Орбана і Путіна відбулася з ініціативи угорської сторони. Двома днями раніше Віктор Орбан зустрівся у Флориді з обраним президентом США Дональдом Трампом та підприємцем Ілоном Маском. Після цього на брифінгу в Будапешті міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина продовжить свою миротворчу місію щодо врегулювання конфлікту між Росією та Україною (на ведення цієї місії Будапешт ніхто не уповноважував – юридична служба Європейського союзу повідомила державам-членам 10 липня, що переговори, які угорський прем’єр Віктор Орбан провів у Москві з лідером РФ Володимиром Путіним, порушили договори в межах ЄС).
Угорщина – одна з небагатьох країн ЄС, яка після початку повномасштабної війни Росії в Україні продовжує підтримувати тісні відносини з Кремлем. Віктор Орбан багаторазово виступав проти європейських санкцій щодо Росії та проти надання військової допомоги Україні.
Чого очікують українці від президента США в контексті російсько-української війни? (відео)
Чи вірять українці, що Дональд Трамп допоможе закінчити війну в Україні, як він це обіцяв під час свої передвиборчої кампанії. Чого очікують українці від президента Сполучених Штатів в контексті російсько-української війни. Це питання кореспонденти Радіо Свобода поставили жителям на вулицях Одеси, Запоріжжя та Харкова – ці міста зараз чи не найбільше потерпають від ракетних атак армії РФ. Відповіді – в матеріалі Радіо Свобода.