Вночі сили РФ атакували Харків: пошкоджено понад 10 будинків – влада
У ніч проти 26 грудня російські військові вкотре атакували Харків ударними безпілотниками, розповів мер міста Ігор Терехов.
«Один з ударів прийшовся на приватний будинок в Основ’янському районі міста», – йдеться у повідомленні.
Терехов уточнив, що «за попередньою інформацією, пошкоджено вікна, дах та частину будівлю. Водночас інформації про постраждалих немає».
Також мер додав, що «профільні служби вже працюють на місці. Зокрема, обстежують пошкодження та надають необхідну допомогу».
За словами голови ОВА Олега Синєгубова, внаслідок нічного удару «Шахеда» близько 04:43 в Основ'янському районі були пошкоджені вікна та дахи 12 приватних будинків.
«Постраждалих немає», – констатував Синєгубов.
Також голова ОВА показав фото наслідків удару дронами по кількох районах Харкова 25 січня.
«Протягом доби ворог завдавав ударів по Харкову безпілотниками типу «Молнія» та «Шахед». Це Шевченківський, Київський, Холодногірський, Основʼянський райони міста», – розповів Синєгубов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. При цьому війська РФ часто завдають повторних ударів, коли на місці працюють рятувальники і медики.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Втрати РФ у війні в Україні перевищили 830 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабної війни проти України втратила близько 830 190 військових, за останню добу – 1720, такі дані станом на ранок 26 січня наводить український Генштаб.
Серед техніки, яку втратила Росія у війні, в Генштабі ЗСУ назвали таку:
- танків – 9860 (+9 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 20 549 (+4)
- артилерійських систем – 22 323 (+14)
- РСЗВ – 1263
- засобів ППО – 1050
- літаків – 369
- гелікоптерів – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 23 253 (+40)
- крилатих ракет – 3053
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 35 124 (+53)
- спеціальної техніки – 3715
Напередодні Міністерство оборони Великої Британії заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, йдеться у дописі відомства в соцмережі Х.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Відомо про близько 20 тисяч людей, вбитих у Маріуполі, але точних цифр немає – Зеленський
Точна кількість загиблих в ході боїв за Маріуполь досі невідома – про це сказав президент Володимир Зеленський у інтерв’ю, уривок якого його пресслужба оприлюднила 25 жовтня.
Таким чином він відповів на питання про кількість смертей у місті на початку повномасштабного вторгнення.
«Я думаю, що реально це неможливо зрозуміти без відповідних робіт просто на місці. У нас була інформація, що росіяни вбили біля 20 тисяч. Але я не можу сказати конкретно. Люди там були різні. Були тисячі людей, які в полоні, і більшість – із цього напрямку. Ми повернули 4 тисячі полонених, а там ще тисячі», – сказав Зеленський.
Він нагадав, що більшість із 19,5 тисяч дітей, про депортацію яких до Росії відомо українській владі, були вивезені з окупованих південних регіонів України, у тому числі Маріуполя.
Також Зеленський додав, що російські війська вбивали або викрадали цивільних, які протестували проти окупації: «це сотні або тисячі або десятки тисяч».
«Крім того, що там йшли бойові дії і дуже багато людей були поранені або загинули під завалами. Там просто розбили велику кількість будівель», – сказав він.
Президент висловив переконання, що окупаційна влада зводить нові будівлі на місці зруйнованих не лише з метою пропаганди, а й щоб приховати загибель цивільних. На його думку, таку практику Москва вже застосовувала:
«Ви ж знаєте, що Грозний повністю побудований (наново – ред.), побудоване місто. Коли була війна в Чечні, коли вони боролися за свою незалежність, Грозного не було, жодної будівлі не було. Вони знищили повністю все місто і потім побудували нове. Це не для того, щоб показати «ось дивіться», це не тільки маркетинг. Це передусім щоб заховати всіх людей, кого вони вбили. Це страшні люди. Тому ніхто не знає реальну кількість».
Зеленський у своїх соцмережах раніше анонсував розмову з італійською журналісткою Чечілією Салою, зазначивши, що це її перше інтерв’ю після звільнення з ув’язнення в Ірані.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Бої за місто тривали до виходу останніх українських військових із заводу «Азовсталь» у травні.
За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони Росії називає ці звинувачення «фейками».
ДСНС: російський обстріл пошкодив пожежну частину в Костянтинівці
Російська армія обстріляла Костянтинівку на Донеччині, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, снаряд влучив на територію пожежно-рятувальної частини в місті.
«Внаслідок вибуху було пошкоджено віконні блоки частини, генератор, 5 приватних легкових автомобілів та газопровід низького тиску», – додає служба.
За даними ДСНС, ніхто з особового складу не постраждав.
Протягом доби 22 січня внаслідок російських обстрілів України постраждали п’ятеро рятувальників, повідомляла ДСНС.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. При цьому війська РФ часто завдають повторних ударів, коли на місці працюють рятувальники і медики.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«У них є всі можливості»: Зеленський вважає, що країнам Європи треба посилювати власні армії
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп хоче завершення війни в Україні, але «ще саме не знає всіх деталей» – таку думку президент Володимир Зеленський висловив у інтерв’ю італійській журналістці Чечілії Салі. Уривок із цього пресслужба президента опублікувала 25 січня.
Коментуючи заяви Трампа про війну в Україні, Зеленський схвально оцінив його заклики до Росії піти на переговори, аби уникнути посилення санкцій. Водночас він розповів, що говорив президенту США про попередні спроби переговорів із Росією і «про те, що Путін дає слово, а потім його не тримає».
«Якщо та сторона не тримає слово і його порушує і дуже часто бреше, значить, потрібні виняткові умови. Тобто робити таку атмосферу навколо, щоб, незважаючи на ті чи інші домовленості, забезпечити неможливість знову зірвання домовленостей і повернення війни в Україну… Я відчував по зустрічах, що він цього (завершення війни – ред.) хоче, казав йому відверто, що Путін цього точно не хоче, тому швидко це не станеться. Але Трамп завдяки силі, санкціям, міцності США, економіці може це прискорити», – вважає Зеленський.
На питання про можливість формату врегулювання без участі США президент вказав на чисельність армій Європи.
«У Франції – 200 тисяч плюс. На папері 250, я не знаю реальний склад, але ми розуміємо, що десь навколо цих цифр. Всі інші країни – менше. Тобто, якщо без США, Європа, за всієї поваги – Франція, Італія Німеччина – навіть якщо вони будуть всі разом і доєднаються до мільйонної армії України, тоді так, ми зможемо зрівнятися. Але, якщо ми говоримо, хто може зупинити – то тільки велика кількість союзників. Якщо в нас немає Америки, Україна повинна не зменшувати свою армію, а збільшувати, бо Європи буде недостатньо», – каже він.
Голова держави розповів, що під час саміту в Швейцарії закликав європейських партнерів посилювати свою обороноздатність. За його словами, в них є «всі можливості збільшити видатки на свій захист, свою армію і зброю, на технології».
Серед технологій, які можуть бути корисними для захисту кордонів і в мирний час, Зеленський назвав дрони та системи радіоелектронної боротьби. Він висловив переконання, що Європі варто посилювати оборону навіть після закінчення війни, тому що її армії слабші за російську.
«Не дуже хочеться говорити про посилення армії, якщо чесно, хочеться говорити про інше, боротися з реальними викликами для людства. Є багато різних хвороб, витрачати на це – на науку, освіту, але ми з вами перебуваємо в реаліях, і ви ці реалії знаєте, ви самі були в полоні. Є такі люди. Є такі держави. І їм все одно на ваші права, ваші життя. Вони розуміють тільки мову сили. Сьогоднішня путінська Росія – це саме така держава. Вона не відрізняється від сьогоднішнього Ірану і Північної Кореї», – заявив президент.
Зеленський у своїх соцмережах раніше анонсував розмову з італійською журналісткою Чечілією Салою, зазначивши, що це її перше інтерв’ю після звільнення з ув’язнення в Ірані.
Сала – італійська журналістка, яку затримали в Ірані в грудні минулого року. На початку січня Іран звільнив її перед тим, як Італія випустила з в’язниці Мухаммада Абедіні, підозрюваного в постачанні сучасної технології безпілотників іранським військовим в порушення санкцій США.
Президент США Дональд Трамп раніше цього тижня заявив, що Європейський союз повинен робити більше для підтримки України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що витрати на оборону, можливо, доведеться збільшити до 3,7 відсотка ВВП. Вище цього показника зараз лише Польща. Поточна ціль щодо витрат на оборону становить 2 відсотки ВВП, яку більшість членів досягли або перевищили у 2024 році. Рютте також закликав Європу більше інвестувати в оборону, нарощувати виробництво озброєнь і брати більшу частку витрат на допомогу Києву.
Нова цільова сума витрат, ймовірно, буде погоджена на саміті НАТО в Гаазі в червні. Для цього потрібна згода всіх 32 держав-членів.
Орбан не хоче газу від Трампа, хоче його лише від Путіна
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан підтвердив, що він чинить перешкоди запланованому продовженню санкцій ЄС щодо Росії, вимагаючи поновлення постачань російського газу через українські трубопроводи. Читайте про це за лінком
Туск: блокування Орбаном санкцій ЄС означатиме, що він «грає в команді Путіна, а не в нашій»
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 25 січня прокоментував ситуацію із продовженням санкції Євросоюзу проти Росії, яке наразі блокує Угорщина.
Туск, країна якого наразі головує в Євросоюзі, назвав таке блокування грою на користь президента Росії:
«Якщо Орбан дійсно заблокує європейські санкції в ключовий момент війни, буде абсолютно зрозуміло, що в цій великій грі за безпеку та майбутнє Європи він грає в команді Путіна, а не в нашій».
Прем’єр Польщі додав, що цей факт «матиме всі наслідки».
Напередодні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вчергове розкритикував санкції ЄС проти Росії, заявивши, що його країна «втратила 19 мільярдів євро протягом останніх трьох років». У зв’язку з цим він знову закликав відновити транзит російських енергоносіїв до Європи.
Днями голова МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт проведе консультації зі Сполученими Штатами, перш ніж ухвалювати рішення про чергове продовження санкцій Європейського союзу проти Росії.
Європейський Союз зіткнувся з ще одним потенційним протистоянням з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном через його відмову підписати продовження санкцій проти Росії через її війну проти України.
21 січня Віктор Орбан розкритикував санкційний режим ЄС, який має поновлюватися кожні шість місяців і термін дії якого закінчується 31 січня, заявивши, що 15 раундів санкцій завдають шкоди європейській економіці і «настав час змін».
Він заявляє, що європейські санкції ні завершили війну, паралізувати економіки РФ.
Агенція оборонних закупівель заявляє, що продовжує роботу під керівництвом Безрукової
Агенція оборонних закупівель продовжує роботу під керівництвом чинної директорки Марини Безрукової – про це йдеться в заяві відомства 25 січня.
Агенція вказала на те, що контракт із Безруковою продовжила Наглядова рада 23 січня:
«А отже АОЗ продовжує працювати під керівництвом Марини Безрукової, адже повноваження подовжувати чи розривати діючий контракт директора має виключно Наглядова рада. І це відповідає як Закону України, так і останній редакції Статуту Агенції».
Пресслужба агенції стверджує, що Наглядова рада залишається чинною, попри заяву міністра оборони Рустема Умєрова про відкликання двох її членів від держави.
«У цих обставинах попереднє анонсування нібито нового керівника Агенції є прямим проявом тиску на Наглядову раду та спробою замінити незалежне корпоративне управління на «ручний режим», – йдеться в повідомленні.
АОЗ звинуватило Міністерство оборони в порушенні попередніх домовленостей із громадянським суспільством і міжнародними партнерами, які фінансують виробництво української зброї в межах «данської моделі».
Відомство також звітує про прогрес в укладенні прямих контрактів, зниженні цін на критично важливі боєприпаси та зростання обсягів постачань.
«Нам також важко пояснити позицію, коли з одного боку, Міністерство подає як перемогу авансування виробництва далекобійних дронів на 2025 рік і укладання Агенцією перехідних та довгострокових контрактів, а з іншого – продукує звинувачення в тому, що АОЗ використовувала бюджет 2024 не лише на контракти з постачанням у цьому році», – заявляє воно.
Агенція наголосила, що спроби втручання в діяльність незалежних наглядових органів «можуть мати негативні наслідки як для міжнародної підтримки України, так і для стабільного постачання озброєння і військової техніки на фронт».
Міністерство оборони наразі не коментувало цю заяву.
Напередодні міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Міноборони не буде продовжувати контракт із директоркою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою, а також пообіцяв «всіх, хто провалив роботу» щодо оборонних закупівель. Також Міністерство оборони відкликало двох представників держави з Наглядової ради.
За словами Умєрова, перезапуск Наглядової ради відбудеться найближчим часом, а директором АОЗ буде призначено Арсена Жумаділова, який очолює «Державий оператор тилу». Сам Жумадіов підтвердив, що погодився стати новим директором Агенції оборонних закупівель.
22 січня Наглядова рада Агенції оборонних закупівель Міністерства оборони України уклала додаткову угоду до контракту з чинною директоркою агенції Мариною Безруковою терміном на 1 рік.
Напередодні, 21 січня, Наглядова рада АОЗ повідомила, що її члени одноголосно ухвалили рішення про подовження контракту з Мариною Безруковою. Після цього журналістка та членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ Тетяна Ніколаєнко повідомила, що Міністерство оборони не погодило це рішення Наглядової ради, при тому, що, за її словами, МОУ і не мало б його погоджувати, зауважили журналісти проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми».
Російські війська обстрілювали Нікопольщину протягом дня, двоє людей постраждали – голова ОВА
Армія Росії била по Нікопольському району кілька разів протягом дня, використовуючи артилерію та дрони, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечері 25 січня.
Зокрема, повідомив він, у Нікополі постраждали двоє людей.
Раніше Лисак повідомляв про госпіталізацію 48-річного чоловіка та 70-річної жінки.
«Пошкоджені 3 багатоквартирні будинки і 2 – приватні. Понівечені промислове підприємство та будівля, яка не експлуатувалася. Зачепило 3 авто», – додав голова області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: армія Росії 27 разів атакувала на Краматорському напрямку від початку доби
Від початку доби 25 січня на фронті відбулося 123 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб у зведенні на 16 годину в суботу.
«Окупанти продовжують застосовувати авіацію, зокрема скидають КАБ, та здійснювати атаки на всіх напрямках сходу та півдня нашої країни. Сили оборони тримають рубежі та вживають необхідних заходів для недопущення прориву оборони», – повідомляє командування.
Зокрема, один із семи російських штурмів триває на Куп’янському напрямку. На Лиманському напрямку армія РФ 25 разів атакувала в 12 районах, дев’ять сутичок досі тривають.
«На Краматорському напрямку Сили оборони відбивали 27 ворожих спроб просунутись вперед поблизу Оріхово-Василівки, Новомаркового, Часового Яру, Ступочок, Предтечиного та Білої Гори наразі тривають 13 боєзіткнень», – йдеться в зведенні.
Чотири боєзіткнення з восьми тривають у районі Торецька.
На Покровському напрямку російські війська 32 рази атакували позиції Сил оборони біля населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Миролюбівка, Промінь, Зелене, Удачне, Новоолександрівка, Котлине, Богданівка, Андріївка, Шевченко, Дачне, Улакли та Костянтинопільське. Дев’ять боєзіткнень ще тривали на момент зведення.
Також ЗСУ відбили вісім російських атак на Новопавлівському напрямку поблизу Новосілки, Новодарівки, Костянтинополя та Великої Новосілки.
Ще 15 бойових зіткнень відбулися сьогодні на Курському напрямку, сім тривають.
За даними Генштабу, на Оріхівському, Гуляйпільському, Придніпровському, Харківському та Сіверському напрямках від початку доби російські війська наступальних дій не проводили.
Сили оборони докладають зусиль, аби не дозволити агресору оточити Велику Новосілку на півдні Донеччини, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 24 січня.
За його словами, особливі труднощі створює географічне розташування Великої Новосілки – річка перетинає селище і обмежує маневри ЗСУ. Але, зазначив речник, Сили оборони розробляють плани з нівелювання цих складнощів.
Влада РФ оголосила суцільний паспортний контроль на в’їзді на Керченський міст
При в’їзді на Керченський (Кримський) міст з боку Краснодарського краю РФ запроваджено суцільний паспортний контроль – про це заявив російський міністр транспорту окупованого Криму Олександр Овдієнко, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За словами Овдієнка, підставами для такого рішення є указ президента РФ про запровадження підвищеного рівня реагування в Криму та Краснодарському краї Росії, у тому числі рішення Антитерористичної комісії Темрюцького району, розпорядження голови Краснодарського краю РФ про безстрокове запровадження «жовтого» рівня терористичної загрози в регіоні, Темрюцькому районі та Керченському мосту.
Овдієнко закликав мати при собі оригінали документів для швидкого проходження ручного огляду.
Керченський міст забезпечує основний трафік до окупованого Криму з російської території, а також використовується для військових поставок на територію Кримського півострова.
8 жовтня 2022 року українські сили вперше атакували Керченський (Кримський) міст. Як розповів пізніше Голова Служби безпеки України Василь Малюк, тоді були використані саморобні вибухові пристрої та суміш гексогену у тротиловому еквіваленті – 21 тонна.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму регулярно чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Терехов: троє людей постраждали через удари Росії по Харкову
Через удари російських військ у Харкові є пошкодження та постраждалі, повідомив мер міста Ігор Терехов 25 січня.
За даними Терехова, удари фіксували, зокрема, в Київському та Шевченківському районі – в останньому пошкоджені сім автомобілів.
«Надійшла інформація про трьох постраждалих внаслідок удару по Холодногірському району. Двом жінкам та одному чоловікові було надано медичну допомогу на місті», – заявив міський голова.
Раніше 25 січня місцева влада повідомила про удари по трьох районах Харкова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЗМІ Росії запустили фейк про Зеленського і миротворців Заходу
22 січня російське державне інформаційне агентство РІА «Новості» повідомило, що президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Bloomberg News закликав Захід окупувати Україну. Цей фейк розвінчує «Голос Америки». Читайте за лінком
Переговорний майданчик без України «не матиме реальних результатів» – Зеленський
Виключити Україну з будь-якого переговорного майданчика неможливо, вважає президент України Володимир Зеленський. Про це він сказав під час зустрічі з президенткою Молдови 25 січня, відповідаючи на питання журналістів.
«Війна Росії проти України, проти Європи, проти всього світу. Але передусім війна йде на нашій землі. Виключити Україну неможливо з будь-якого переможного майданчика. Або цей переговорний майданчик не буде мати реальних результатів, а буде мати лише результати політичні і з безпекою та закінченням війни такі результати не будуть ніяк пов’язані», – заявив він.
Зеленський додав, що мав «хороші зустрічі» з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом, і висловив підтримку його прагненням досягти успіху в мирному врегулюванні:
«Я впевнений, що в нього є великі шанси. І будемо вірити, що йому вдасться. Це можна зробити лише з Україною, по-іншому це просто не вийде. Бо Росія не хоче закінчувати війну, а Україна хоче. І це дуже важливий аргумент».
Він також додав, що сам формат ймовірних переговорів повинен бути закріплений на папері і має передбачати участь Європи.
«Який буде майданчик щодо перемовин? Україна, Америка. Я дуже надіюсь, що буде Україна, Америка, Європа і (росіяни – ред.). Так, я б дуже хотів, щоб європейський голос також був. Для нас це важливо, бо ми будемо членами ЄС. Але я не можу сьогодні чітко сказати, яка буде структура переговорного процесу. Бо ми ще не маємо спільного плану. Ми маємо наш План («формулу миру» – ред.)», – уточнив президент.
Президент Росії Володимир Путін 24 січня заявив, що готовий до мирних переговорів і зустрічі з президентом США Дональдом Трампом. Лідер Росії вважає, що якщо мирні переговори почнуться в рамках нинішнього правового поля, вони будуть нелегітимними через українське законодавство, яке забороняє Зеленському вести прямі переговори з Путіним. І натякнув, що їм краще зустрітися удвох.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак у відповідь на це інтервʼю наголосив, що Путін намагається просувати ідею переговорів Росії із США без участі України і, що «цього не буде».
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Росія прагне використати Молдову проти України, але ми дамо відсіч – Санду
Молдовська влада «дасть відсіч» спробам Росії шляхом створення енергетичної кризи у Придністров’ї «консолідувати свою незаконну військову присутність у цьому регіоні і використати Молдову проти України», заявила президентка країни Мая Санду на спільному з лідером України Володимиром Зеленським брифінгу в Києві.
Санду зазначила, що «Росія після її безпрецедентних спроб втрутитися у вибори та референдум у Молдові, які виявилися невдалими, влаштувала енергетичну кризу на правому березі Дністра».
«Це прорахована стратегія. Росія прагне створити соціальний та економічний хаос, розпалити напруженість на Дністрі та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Його кінцева мета – консолідувати свою військову присутність, незаконно дислоковану в Придністровському регіоні і використати Молдову проти України. Президенте Зеленський, дорогий народе України, будьте впевнені – Молдова дасть відсіч», – сказала Санду.
Вона запевнила, що Молдова залишиться «надійним сусідом і непохитним прихильником України».
«Ми з президентом Зеленським обговорили рішення, щоб ця енергетична криза не стала кризою безпеки. Молдова та Україна працюватимуть разом і з ЄС, щоб захистити людей на обох берегах Дністра від шантажу Росії», – зазначила президентка Молдови.
За словами Санду, «сторони також підтвердили спільну відданість мирній реінтеграції Молдови, ключовою передумовою якої є виведення російських військ, незаконно дислокованих на молдовській території».
Президентка Молдови Мая Санду прибула до Києва у суботу, 25 січня.
Раніше, 24 грудня, у Кишиневі відбулася церемонія інавгурації Маї Санду на посаду президента Молдови. Чинна прозахідна президентка Молдови перемогла дружнього до Росії претендента Олександра Стояногло у другому турі голосування 3 листопада.
Вибори в Молдові супроводжувалися заявами про втручання Росії і фальсифікації.
Москва, не надаючи доказів, стверджує, що голосування було нечесним, і відмовляється визнавати Санду легітимним президентом країни. Міжнародні спостерігачі заявили, що вибори пройшли «ефективно і професійно».
Армія РФ вдарила по Харкову: у деяких районах можливі перебої зі світлом та водою – влада
У суботу, 25 січня, сили РФ вдарили дронами по трьох районах Харкова, повідомили у телеграмі мер міста Ігор Терехов і голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Синєгубов.
«Окупанти вдарили безпілотниками по Шевченківському та Холодногірському районах Харкова», – розповів голова ОВА.
Як уточнив мер, удар БПЛА припав на Холодногірський район.
«Інформація щодо можливих постраждалих та руйнувань уточнюється», – зазначив він.
Також зафіксовано ще один удар, попередньо, БПЛА «Молнія» у Шевченківському районі, розповів голова Харківської ОВА.
«За попередньою інформацією є постраждалі люди та автівки. На місці прильоту пожежа», – констатував Терехов.
Третій удар, за даними Терехова – по Київському району міста.
«На даний час інформації про постраждалих немає», – розповів міський голова.
За даними Терехова, «внаслідок удару по Харкову у деяких районах міста можуть бути проблеми з електро- та водопостачанням».
«Наші фахівці вже працюють над відновленням подачі послуг у домівки харківʼян. Також можливі повторні удари по місту – будьте обережні», – додав очільник міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Військова допомога Україні не зупинена»: Зеленський відреагував на рішення нової адміністрації США
Військова допомога США Україні не зупинена, зазначив президент Володимир Зеленський, коментуючи рішення нової адміністрації президента США Дональда Трампа щодо зупинення зовнішньої допомоги на 90 днів.
«Я знаю є велика кількість інституцій у всьому світі, які підтримували раніше урядом США. Я можу сказати тільки те, що може недоотримати Україна. І те, чим займаюся я. Я сфокусований на військовій допомозі. Вона не зупинена, Слава Богу», – сказав Зеленський під час пресконференції з президенткою Молдови Санду, передає кореспондент Радіо Свобода.
Раніше, 20 січня, президент США Дональд Трамп підписав указ про тимчасову паузу в наданні зовнішньої допомоги США іншим країнам на 90 днів для оцінки ефективності й узгодженості відповідних програм із зовнішньою політикою США.
Згодом Пентагон уточнив, що указ не впливає на програми збройної допомоги Україні.
24 січня Державний департамент США розпорядився заморозити нове фінансування майже всіх програм зовнішньої допомоги США в рамках прагнення президента Трампа «привести ці програми у відповідність зі своїми зовнішньополітичними цілями».
Держсекретар Марко Рубіо надіслав послання в посольства США по всьому світу, в якому роз’яснюється реалізація указу, підписаного Трампом 20 січня, в якому йдеться, що «ніяка подальша іноземна допомога Сполучених Штатів не повинна надаватися в такий спосіб, який не повністю відповідає зовнішній політиці президента Сполучених Штатів».
В указі Трампа йдеться, що нинішня іноземна допомога США «не відповідає американським інтересам і в багатьох випадках суперечить американським цінностям».
Указ Трампа закликає до 90-денної паузи в наданні США зовнішньої допомоги з метою «розвитку для оцінки ефективності» та «узгодженості із зовнішньою політикою Сполучених Штатів».
Шпиталь-криївка: шість метрів під землею. Унікальний госпіталь медики розгорнули поблизу передової
Передова хірургія під землею. В Україні розгорнули перший підземний шпиталь неподалік від лінії фронту. Сконструйований із шести металевих бункерів, оснащених системами вентиляції, водопостачання та альтернативними джерелами живлення. Розташований на глибині близько 6 метрів під землею, що робить перебування в ньому безпечним для медиків і пацієнтів. Такий підземний шпиталь відповідає стандартам НАТО для польових шпиталів другого рівня. Тут надають розширену медичну допомогу та проводять складні операції.
Чи може такий шпиталь витримати атаки артилерії та КАБів? У скільки обійшлося будівництво? Та які надскладні операції медики проводять фактично на передовій? Читайте і дивіться про це за лінком
На фронті за минулу добу відбулось понад 210 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті минулої доби, 24 січня, було зафіксовано 211 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими військовими, йдеться в оперативному зведенні Генштабу ЗСУ
«На Харківському напрямку ворог двічі намагався прорвати оборонні рубежі поблизу Вовчанська.На Куп’янському напрямку сталося 14 російських атак. Оборонці України відбивали штурмові дії неподалік Піщаного, Дворічного, Глушківки, Нової Кругляківки, Зеленого Гаю та Загризового», – кажуть у Генштабі.
Також, за даними ЗСУ, «на Лиманському напрямку війська РФ атакували 16 разів, намагались вклинитися в оборону поблизу Новоєгорівки, Новолюбівки, Копанок, Зеленої Долини і Торського».
У зведенні йдеться про те, що на Краматорському напрямку сили РФ 43 рази атакували у районах Часового Яру, Оріхово-Василівки, Ступочок, Васюківки, Новомаркового та Білої Гори.
«На Покровському напрямку захисники України зупинили 88 російських штурмових дій у бік населених пунктів Водяне Друге, Баранівка, Миролюбівка, Мирноград, Шевченко, Єлізаветівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Покровськ, Новоукраїнка, Удачне, Котлине, Новоєлізаветівка,
Також відомо, що Сили оборони України продовжують операцію в Курській області Росії – «минулої доби росіяни завдали 38 авіаударів, скинувши при цьому 50 КАБів, здійснили 436 обстрілів, в тому числі 15 – із РСЗВ. Українські захисники відбили 14 ворожих штурмових дій».
Курс військової підготовки для студентів передбачає 300 академічних годин – Міноборони
Курс базової загальновійськової підготовки (БЗВП), який із 1 вересня стане обов’язковим для студентів вищих навчальних закладів, передбачає 300 академічних годин, зокрема, 210 годин практичних занять, йдеться у повідомленні Міністерства оборони.
«Програма складається з двох компонентів: теоретичний курс (90 академічних годин) проводитиметься безпосередньо у закладах освіти; практичний курс (210 академічних годин) реалізовуватиметься у спеціальних навчальних центрах ЗСУ», – пояснюють у міністерстві.
Зазначається, що програма БЗВП розроблена з урахуванням сучасних викликів та досвіду провідних європейських країн, зокрема Польщі, Фінляндії та країн Балтії. Вона спрямована на формування у молоді необхідних військових навичок та забезпечення готовності громадян до захисту держави.
У Міноборони кажуть, що для здобувачів вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти БЗВП викладатимуть на другому році навчання. Для здобувачів вищої освіти на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра та освітнього ступеня молодшого бакалавра – на першому році навчання.
При цьому, за даними Міноборони, «якщо теоретичний курс проходитимуть усі студенти, то практичний є обов'язковим для чоловіків, які придатні до служби в армії за станом здоров'я. Жінки проходитимуть практичні заняття за бажанням».
Теоретична підготовка буде інтегрована в навчальний план як окрема дисципліна. Практичні заняття проводитимуться під час канікул, що дозволить уникнути конфлікту з основним навчанням, наголосили у відомстві.
У Міноборони кажуть, що відмова здобувача освіти чоловічої статі, який визнаний придатним до військової служби, від проходження практичної підготовки базової підготовки є підставою для його відрахування із закладу освіти відповідно до законодавства.
Після проходження курсу студенти складають військову присягу та отримають сертифікат і військо-облікову спеціальність. Це звільнить їх від проходження обов’язкової базової військової служби, яку, згідно з чинним законодавством, мають пройти всі чоловіки у віці 18-25 років.
Наголошується, що «базова військова підготовка буде необхідною умовою для першого працевлаштування на державну службу, в органи місцевого самоврядування та прокуратуру».
З 1 вересня 2025 року у вищих навчальних закладах буде запроваджено базову загальновійськову підготовку. Вона складатиметься з теоретичного і практичного курсів. Теоретичний мають пройти і чоловіки і жінки. Практичний – обов'язковий для чоловіків. Водночас якщо жінки захочуть пройти практичний курс БЗВП, вони матимуть тоді пройти ВЛК, бути придатними до військової служби і стати на облік в ТЦК.
Міноборони повідомляло, що президент Володимир Зеленський 15 січня підписав законопроєкт щодо змін до закону України про військовий обов’язок і військову службу. Закон передбачає зміни щодо прийняття громадян України на військовий облік, а також їх медичне обстеження під час проходження базової загальновійськової підготовки
18 травня минулого року набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».