Після того, як Європейський Союз та Сполучені Штати запровадили відповідні санкції у 2022 році, Китай став для Росії єдиним джерелом галію та германію, а також – одним з лідерів у постачанні стибію, хімічних елементів, необхідних для виробництва зброї, зокрема ядерної. Імпортують ці метали в Росію державні та приватні компанії, які так чи інакше повʼязані з російським військово-промисловим комплексом, купуючи їх у китайських фірм з державним капіталом. Про це йдеться у розслідуванні «Схем», проєкту Радіо Свобода.
Статус «обмежено придатні»: чому влада йде на поступки і продовжує термін проходження ВЛК?
Що буде після 5 лютого цього року? Це одне із головних питань, якими зараз задаються військовозобов’язані зі статусом «обмежено придатні». Адже, за законом, до цього часу вони повинні пройти перекомісію. Тобто повторну ВЛК. Це пов’язано з законодавчими змінами і вилученням статусу «обмежено придатний». Але, лише за офіційними даними від заступниці глави Офісу Президента Ірини Верещук, щонайменше мільйон громадян не встигають зробити це до зазначеного терміну. Відтак влада ініціювала продовження терміну проходження медогляду. Проте, коли саме це рішення буде ухвалене – поки неясно.
Радіо Свобода зібрало відповіді на найпоширеніші питання, які виникають у людей щодо цієї проблеми.
Медійного розголосу історія із повторним проходженням ВЛК для людей зі статусом «обмежено придатний» набула у січні 2025року. Саме тоді представники різних ТЦК публічно нагадували військовозобов’язаним: якщо не пройти медогляд вчасно – буде штраф. Сума цього штрафу від 17 тисяч гривень. І якщо з цим все зрозуміло: не пройшов ВЛК – отже порушив закон, то питання про те, чи військовозобов’язаний сам повинен проходити ВЛК, чи очікувати повістку з направленням на медогляд, викликало шквал обговорень.
Харків’янину Дмитру Загребельку 39 років. Нині він один із тих, хто проходить повторну ВЛК. Повістки йому не надсилали, вирішив піти сам, розповів Дмитро у коментарі Радіо Свобода.
«У 2024 році змінили закон. Тепер я повинен заново пройти ВЛК, щоб визначити придатний я чи не придатний. Для цього я пішов сам у грудні. Чому у грудні, бо до цього я лікувався. У мене розсіяний склероз. Коли я пішов – навіть мови не було про те, що будуть штрафи. Всі знали, що потрібно пройти до лютого, але що буде, якщо ти не прийдеш ніхто не знав. Це мене не зупинило. Потрібно пройти, я пішов проходити», – каже Дмитро.
Щоправда, так як Дмитро чинять далеко не всі. І пояснюють це дуже просто: «повістки не було, то і ВЛК проходити не буду». Юристи з такими аргументами погоджуються, бо у законі немає чіткості.
«Закон передбачає, що обмежено придатні особи або військовозобов’язані зі статусом «обмежено придатні» потребують проходження повторної військово-лікарської комісії. Саме ця фраза, що вони підлягають проходженню, не має зобов’язуючого характеру», – пояснює нечіткість формулювання радник юридичної фірми Asters Антон Сінцов.
далі читайте тут
Швеція надає Україні найбільший пакет військової підтримки на понад 1,17 млрд євро
Уряд Швеції надає Україні «найбільший на цей час» пакет військової підтримки вартістю в 13,5 мільярда шведських крон (більше ніж 1,17 мільярда євро) – про це його пресслужба повідомила 30 січня.
Очікується, що пакет, поміж іншого посилить далекобійні можливості України, адже передбачає близько 1 мільярда шведських крон на підтримку українського виробництва далекобійних ракет і безпілотників.
«Пакет поділено на вісім компонентів, найбільший з яких складається з різноманітних закупівель нового обладнання – насамперед у шведської та інших європейських оборонних галузей – з метою передачі Україні», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У Швеції затримали чоловіка, який намагався в’їхати автомобілем на територію посольства РФ
Уряд уточнює, що до пакету входять такі складові:
- закупівлі військового обладнання для ЗСУ на суму приблизно 5,9 мільярда шведських крон
- фінансова допомога на суму приблизно 2,8 мільярда шведських крон, яка піде на пожертви у фонди закупівлі техніки, в тому числі через оборонні можливості
- передача матеріальних засобів від Збройних сил Швеції з відповідними закупівлями на заміну на суму приблизно 3,3 мільярда крон. Зокрема, планується передати 146 вантажних автомобілів, 16 бойових катерів, 23 одиниці озброєння морського призначення, боєприпаси, 1 500 протитанкових ракет TOW, 200 одиниць протитанкової зброї, піхотне спорядження та засоби захисту
- виділення близько 180 мільйонів крон на надання послуг через Шведське агентство оборонних досліджень і Шведський університет оборони
- близько 650 мільйонів крон на навчання українских військових
- 400 мільйонів крон на заходи з обслуговування раніше наданої шведської техніки
Шведський уряд додав, що військова допомога Україні завжди ґрунтується на основі її потреб і пріоритетів.
Міністр оборони України Рустем Умєров прокоментував дані про пакет допомоги, наголосивши, що еквівалент 178 мільйонів доларів підуть на датську модель для підтримки виробництва озброєнь українським ОПК.
Генштаб ЗСУ: армія РФ атакувала 85 разів від початку дня, найбільше – на Покровському напрямку
Російські війська атакують протягом дня на 11 напрямках, йдеться в зведенні Генерального штабу Збройних сил України на 16 годину 30 січня. Командування зафіксувало 85 боєзіткнень від початку дня.
Зокрема, одне з них триває в напрямку Липців на Харківщині. Армія РФ також двічі атакувала на Куп’янському напрямку за підтримки авіації.
За зведенням, російські підрозділи атакували поблизу Копанок, Невського, Ямполівки, Зеленої Долини, Тернів та Колодязя на Лиманському напрямку. Від початку доби ЗСУ відбили сім атак, два боєзіткнення тривають.
Також точаться чотири бої з семи на Сіверському напрямку. На Краматорському українські війська відбивали п’ять штурмових дій поблизу Оріхово-Василівки, Новомаркового, Часового Яру та Предтечиного, одне зіткнення ще триває.
У МЗС викликали посла Словаччини – висловили «глибоке розчарування» заявами Фіцо
До Міністерства закордонних справ 30 січня викликали посла Словаччини Павела Віздала, повідомила пресслужба відомства. Йому висловили «рішуче несприйняття» звинувачень на адресу Києва у втручаннях у внутрішні справи його країни.
«Зокрема, було наголошено, що українська сторона підтримує і розвиває добрі контакти з усіма міжнародними партнерами, які всебічно допомагають нашій державі на тлі російської повномасштабної збройної агресії», – йдеться в повідомленні.
МЗС додає, що з Віздалом зустрівся заступник міністра Олександр Міщенко. Він «висловив глибоке розчарування тим, що прем’єр-міністр Фіцо наразі виступає рупором Кремля і, нехтуючи приналежністю Словацької Республіки до Європейського Союзу, вдається до алогічних дій».
Меморіал «Визволителям Донбасу» у зруйнованому Маріуполі. Як Росія «заміщає памʼять» в окупації
«Окупанти хочуть спотворити «місце сили» в Маріуполі і нав'язати нові штучні наративи цьому простору»
«Росія акцентує свою увагу на протистоянні Заходу. Героями Росії зараз є ті, хто протистоїть цьому уявному колективному Заходу»
«Встановлюють також памʼятники діячів княжої доби, Київської Росії, тобто, з акцентом, що «це все наше». Все це – цементування російського міфу».
У Маріуполі окупанти створюють меморіал «Визволителям Донбасу». 50-метрову конструкцію з гербом Росії доручив поставити російський президент Володимир Путін, повідомили у Маріупольській міській раді. Від початку повномасштабного вторгнення на захоплених територіях України Росія знищує українські меморіальні символи і встановлює власні.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив детальніше дізнатися:
- Як відбувається «заміщення памʼяті» в окупованих населених пунктах на півдні?
- Які монументи зносять насамперед?
- Як реагують в Україні на дії окупантів?
Для спорудження меморіалу, який буде прославляти окупацію Маріуполя, Росія обрала оглядовий майданчик у Приморському парку.
Російське видання «Комсомольська правда» пише, що памʼятник матиме вигляд якоря з гербом Росії. Висота фігури – 50 метрів, що дорівнює 16-поверховому будинку. У створенні споруди бере участь «Російське військово-історичне товариство» – організація, заснована за указом очільника Кремля Володимира Путіна у 2012 році.
Голова Дніпропетровської облради закликав жителів прифронтових громад «чітко оцінити ризики»
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук 30 січня закликав жителів прифронтових громад самостійно визначатися, залишатися чи виїжджати із зони небезпеки.
«Під час війни кожен день пов'язаний із ризиком і небезпекою. Якщо у вас є можливість виїхати з прифронтових територій, варто зробити це заздалегідь. Обласна військова адміністрація може забезпечити виїзд із небезпечних територій та місця для проживання. Якщо ви вирішили залишитися, важливо чітко оцінити всі ризики й бути готовими до будь-яких ситуацій», – написав Лукашук у телеграмі.
Він наголосив, що «наразі офіційна евакуація з прифронтових громад не оголошена» і що «зараз кожен робить вибір самостійно».
МЗС: заяви Джорджеску про Україну вказують на «залежність від господарів у Москві»
Міністерство закордонних справ розкритикувало висловлювання румунського політика Келіна Джорджеску про Україну – відповідну заяву зробив речник відомства Георгій Тихий 30 січня.
Він назвав слова Джорджеску виявом «крайньої неповаги» до України та українського народу.
За словами Тихого, Київ засуджує будь-які дії та заяви, які зазіхають на суверенітет та територіальну цілісність України, а також суперечать міжнародним нормам, статуту ООН і «базовим демократичним цінностям».
«На тлі таких заяв абсурдно виглядають спроби Каліна Джеорджеску позиціонувати себе як «незалежного» політика: озвучені ним тези повністю тотожні тезам російської пропаганди, що вказує на повну залежність від господарів у Москві», – вважає він.
ПАРЄ закликала до справедливого миру для України
Парламентська асамблея Ради Європи 30 січня ухвалила резолюцію про прихильність до справедливого і тривалого миру в Україні. Документ підтримали 86 депутатів.
Резолюція містить тезу, що справедливий мир необхідний для безпеки всього континенту й може бути підтриманий адекватними гарантіями безпеки для України, а будь-які мирні переговори мають відбуватися лише за участю України та на основі принципу «мир через силу».
«Цей принцип підкреслює, серед іншого, що сталі мирні переговори можуть вестися лише з позиції стійкості та потужної обороноздатності, і що справедливий і тривалий мир може бути забезпечений лише адекватними гарантіями безпеки для України», – йдеться в тексті.
Серед іншого, ПАРЄ закликала держави-члени Ради Європи, а також відповідні європейські інституції та міжнародних партнерів «посилити режим санкцій проти РФ та розширити сферу їхньої дії, включивши ширший спектр секторів російської економіки – сільськогосподарську, металургійну та ядерну галузі».
Також на засіданні 30 січня ПАРЄ ухвалила резолюції щодо ситуації в Білорусі та Грузії.
Торецьк: ЗСУ відбивають позиції, але армія РФ просувається
ЗСУ повернули позиції під Торецьком і в самому місті, повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 29 січня.
З огляду на геолоковані аналітиками кадри за 28 та 29 січня, Силам оборони вдалося просунутися біля Леонідівки, що на південному заході від Торецька, та на півночі самого міста.
За оцінками Інституту вивчення війни, російські війська зараз контролюють близько 88% міста.
Водночас військовий кореспондент Богдан Мірошников повідомляє, що армія РФ продовжує тиснути на шахту «Торецька», що розташована на півночі міста.
За його словами, українським захисникам довелося залишити частину території у цьому районі, але вони продовжують утримувати терикон поблизу.
Вирішуватиме Єврокомісія – Стефанішина про відновлення транзиту російського газу через Україну
Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина заявила у Брюсселі, що Україна готова до відновлення транзиту газу до Європи, якщо буде такий запит від ЄС, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Стефанішина пояснила, що питання відновлення транзиту газу порушувала Угорщина «на зустрічі в штаб квартирі НАТО в контексті енергетичної безпеки». Також 30 січня в Брюсселі відбудуться консультації президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та поремʼєр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
«У разі отримання від Європейської комісії будь-яких запитів, Україна, звичайно, виконає свою функцію транзиту. Але питання зараз на стороні Європейської комісії – тих домовленостей, яких Угорщина може досягнути в цьому питанні», – сказала Стефанішина.
На уточнювальне запитання Радіо Свобода, чи означає це, що Україна готова на запит ЄС відновити навіть транзит російського газу, віцепремʼєрка не дала прямої відповіді.
«Мова йде, що ми працюватимемо з європейськими операторами, і Європейська комісія має визначити, чи це важливо зараз для них забезпечити цей транзит, чи ні», – сказала Стефанішина. Вона нагадала, що станом на 1 січня, коли завершувалася угода про транзит російського газу територією України, Єврокомісія запевняла, що навіть повне припинення транзиту не несе енергетичної загрози для Європейського союзу.
Єврокомісія 29 січня в обмін на розблокування продовження санкцій ЄС проти Росії надала Угорщині запевнення, що сприятиме переговорам з Україною щодо транзиту енергоносіїв. До переговорів мають долучати Угорщину та Словаччину.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна готова швидко відновити транзит природного газу своєю територією для країн Східної Європи, однак не російського, а азербайджанського.
Водночас аналітики застерігають, що з огляду на невеликі обсяги видобутку газу в Азербайджані і імпорт цією країною енергоносіїв з Росії, це може означати, що до ЄС потраплятиме російський газ під виглядом азербайджанського.
«Це впливає негативно» – Стефанішина про конфлікт між Міноборони й АОЗ і реакцію НАТО
Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина після зустрічей в Брюсселі у штаб-квартирі НАТО й інституціях ЄС заявила, що питання публічних скандалів між Міноборони й Агенцією оборонних закупівель партнери піднімали на її зустрічах.
«Ключова вимога, що агенції мають функціонувати. Зобов’язання мають виконуватися. Інституцій має бути дві, і в інституціях мають бути керівники», – розповіла позицію НАТО Стефанішина і наполягла, що до кінця лютого питання має бути вирішене.
«Я впевнена, що до кінця лютого цього року ми регулюємо ситуацію, тому що за результатами домовленостей, які я маю штаб-квартирі, в кінці лютого відбудеться спеціальне засідання комітету НАТО, яке буде розглядати питання саме прогресу в цій сфері», – цитує урядовицю кореспондентка Радіо Свобода.
21 січня наглядова рада АОЗ повідомила, що її члени одноголосно ухвалили рішення про подовження контракту з Мариною Безруковою, директоркою Агенції оборонних закупівель. Після цього журналістка і членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ Тетяна Ніколаєнко повідомила, що Міністерство оборони не погодило це рішення наглядової ради, при тому, що, за її словами, МОУ і не мало б його погоджувати, зауважили журналісти проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми».
22 січня наглядова рада Агенції оборонних закупівель Міністерства оборони України уклала додаткову угоду до контракту з чинною директоркою агенції Мариною Безруковою терміном на 1 рік.
Як пояснили в агенції, відповідно до закону «Про управління об’єктами державної власності», до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником.
Але 24 січня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що військове відомство не продовжуватиме контракт із директоркою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою, а також пообіцяв покарати «всіх, хто провалив роботу» щодо оборонних закупівель. Також Міністерство оборони відкликало двох представників держави з Наглядової ради АОЗ.
За словами Умєрова, перезапуск Наглядової ради відбудеться найближчим часом, а директором АОЗ призначений Арсен Жумаділов, який обіймає аналогічну посаду керівника в іншому державному підприємстві – Державний оператор тилу, яка, як і АОЗ, підпорядковується Міністерству оборони.
Сам Жумаділов підтвердив, що погодився стати новим директором Агенції оборонних закупівель. В ефірі Радіо Свобода він зазначив, що Безрукова наразі не звільнена з посади. Це рішення Міністерство оборони, за його словами, має ухвалити цього тижня. Сам він тимчасово виконує обов’язки директора АОЗ. І чи буде розглядати для себе цю посаду надалі як постійну – ще не впевнений. А як керівник ДОТ, він перебуває у запланованій відпустці.
У той же час Марина Безрукова каже, що не розуміє чим саме незадоволені її роботою у Міністерстві, прямих претензій, каже вона, Умєров ніколи не висловлював, навпаки – публічно він підтримував її ідеї.
На конфлікт між міністром оборони України Рустемом Умєровим і Агенцією оборонних закупівель (АОЗ) вже відреагували посли країн «Групи семи» (G7). Вони рекомендують якнайшвидше все врегулювати.
- Після кадрових рішень Умєрова Центр протидії корупції звернувся з заявою до НАБУ щодо Умєрова. Там впевнені, що, звільнивши Безрукову і відсторонивши представників Наглядової ради, міністр вчинив злочин і має понести покарання.
- У відповідь на цю заяву Центру протидії корупції у НАБУ відкрили кримінальне провадження щодо можливого зловживання владою або службовим становищем міністром. «За результатами розгляду заяви ухвалено рішення у порядку статті 214 КПК України про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні від 27.01.2025 із попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.364 КК України», – йдеться в офіційній відповіді, яку Радіо Свобода отримало від НАБУ. Водночас там нагадують, що відповідно до Конституції, Умєров не вважається винним, поки його провину не доведено у суді.
- У Центрі протидії корупції 30 січня заявили, що керівником Агенції оборонних закупівель у державному реєстрі зараз знову вказана Марина Безрукова, і це вже третя зміна керівника у реєстрі за тиждень. При цьому, за даними ЦПК, Арсен Жумаділов – вже не згадується навіть як виконувач обов’язків.
- Жумаділов підтвердив, що до реєстру внесли зміни. «Наскільки розумію, не з першої спроби. Якщо це було зроблено з порушенням законодавства, в державі є органи, які на це мають реагувати. У будь-якому разі повертаюсь до відпустки. Спогади від неї вже є незабутніми», – написав він у фейсбуці.
- Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.
- Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.
Прокуратура: загиблі через удар РФ у Сумах – два подружжя
У прокуратурі Сумської області уточнили, що загиблими внаслідок нічного російського удару в Сумах є два подружжя: 74-річний чоловік і його 69-річна дружина та 65-річний чоловік і його 64-річна дружина.
«Ще дев’ять людей, серед яких 8-річна дівчинка, зазнали поранення», – додали в прокуратурі.
В Офісі генпрокурора повідомили, що за процесуального керівництва Сумської обласної прокуратури розпочате досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів, що спричинило загибель людей.
Державна служба з надзвичайних ситуацій зазначила, що пошуково-рятувальні роботи тривають.
В ОВА повідомили, що в будинку, де було влучання, зруйновано п’ять квартир на чотирьох поверхах, 12 балконів, пошкоджено скління понад 80 вікон і балконів. Пошкоджень також зазнали понад 20 автомобілів.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
FT: в ЄС обговорюють повернення до закупівель газу з Росії в рамках угоди з припинення війни
Офіційні особи низки країн Євросоюзу розмірковують над можливістю відновлення постачання трубопровідного російського газу до Європи – як про один із пунктів можливої мирної угоди, покликаної завершити війну РФ проти України. Про це пише британська газета Financial Times із посиланням на високопоставлені джерела, знайомі з переговорами.
За даними FT, цю ідею підтримують деякі представники Німеччини й Угорщини, а також низки інших країн Євросоюзу. Вони розглядають це як можливість знизити ціни на енергоносії на європейському ринку, що помітно зросли за роки війни, одним із наслідків якої стало різке скорочення імпорту російського газу до Європи.
Водночас плани відновити імпорт газу з Росії викликали різку критику в дипломатів із Брюсселя і країн Східної Європи, пише FT. Видання цитує неназваного представника однієї з цих країн: «Це безумство. Якими ідіотами потрібно бути, щоб навіть думати про це як про можливий варіант?»
Газета зазначає, що подібні плани викликали занепокоєння і в американських експортерів зрідженого природного газу (ЗПГ), які останнім часом помітно збільшили постачання цієї сировини до Європи.
До повномасштабної війни Росії проти України на частку російського трубопровідного газу припадало близько 40% від загального обсягу поставок газу до Євросоюзу, найбільшим імпортером була Німеччина. З 2022 року країни Євросоюзу активно знижували залежність від російського газу, переходячи на постачання із США, Норвегії і Катару. Це привело до втрати Росією домінуючої позиції на європейському газовому ринку.
Євросоюз уже заборонив постачання російського газу морем, але не зміг повністю відмовитися від трубопровідного газу, оскільки від нього залежать деякі європейські країни, зокрема Словаччина й Угорщина.
У січні після того, як Україна завершила транзит російського газу, єдиним трубопроводом, яким паливо надходить до ЄС, залишився «Турецький потік». Представники влади Угорщини, а також Словаччини виступають за відновлення транзиту російського газу через Україну.
Суд у РФ дав 11 років за ґратами харків’янину, який приїхав в окуповане село шукати матір
У Росії Санкт-Петербурзький міський суд засудив до 11 років колонії суворого режиму 29-річного українця Івана Забавського, визнавши його винним у справі про шпигунство, передає кореспондент видання «Медіазона» із зали засідання.
Забавський був заарештований у червні 2023 року. Чоловік жив у Харкові та працював у кафе з шаурмою. Його мати Марина Забавська після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну залишалася у селі Тавільжанка Куп’янського району в Харківській області.
У вересні рідна сестра Марини загинула під час обстрілу. До села підійшли російські війська, і жінка вирішила поїхати до Росії. Зв’язку в Тавільжанці не було, Іван не міг знайти матір. Тоді він вирішив поїхати до Тавільжанки як водій із вантажем гуманітарної допомоги – інші машини до прифронтової зони не пропускали. Відтоді він зник, а село опинилося під російською окупацією. Сусіди говорили Марині Забавській, що бачили, як її сина забирають російські військові.
Лише в травні 2023 року російське міністерство оборони відповіло Забавській, що її син перебуває в Росії та був затриманий «за протидію спеціальної військової операції». Таке формулювання часто фіксується в листуванні російських військових із рідними цивільних заручників з України.
Суд розпочав розглядати справу Забавського за статтею про шпигунство лише влітку 2024 року. Процес відбувався в закритому режимі, подробиці звинувачення невідомі. У дебатах прокурор просив засудити українця до 13 років позбавлення волі.
На Херсонщині протягом минулої доби внаслідок російських обстрілів загинули три людини, десятеро – були поранені, повідомив вранці 30 січня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, 29 січня під російськими ударами опинилися 40 населених пунктів області.
«Російські військові били по соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили три багатоповерхівки і 22 приватні будинки. Також окупанти понівечили газопровід, гаражі та приватний автомобіль», – зазначив Прокудін.
В обласній військовій адміністрації також повідомили, що вранці в регіоні були поранені ще троє людей: двоє жінок під час обстрілу Херсона і чоловік у Бериславі.
«У 48-річної жінки діагностували вибухову травму й контузію. Їй надали медичну допомогу. 61-річну жінку – шпиталізували. Через ворожу атаку вона дістала вибухову травму і ампутацію руки… Внаслідок ворожої атаки (по Бериславу – ред.) 48-річний місцевий житель дістав вибухову травму та поранення ноги», – йдеться в повідомленні.
Тим часом, на Донеччині, за словами голови ОВА Вадима Філашкіна, через російські удари загинула одна людина в Сіверську, четверо – постраждали: у Покровську і Білицькому Добропільської громади.
«Всього за добу росіяни 16 разів обстріляли населені пункти Донеччини», – повідомив голова ОВА, додавши, що внаслідок цього пошкоджені приватні будинки, багатоповерхівки, господарчі споруди, адмінбудівля.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Максим Буткевич про російський полон, ціну обміну, «визнання окупації» та відповідальність за війну
«Для мене питання відповідальності є ключовим», – говорить в інтерв’ю Українській службі Голосу Америки український правозахисник і журналіст Максим Буткевич, який після повномасштабного вторгнення став добровольцем і на понад два роки потрапив у російський полон.
Буткевича, який командував взводом і потрапив у полон у червні 2022-го під час виконання бойового завдання в селищі Мирна Долина на Луганщині, «засудили» за нібито «насильство над цивільними» на 13 років тюрми. Згодом він повідомив, що визнав провину під загрозою тортур.
У в’язниці та колонії, яку російські сили створили на окупованій території України, Максим Буткевич, який з 2014 року виступав на захист політичних бранців Кремля та порушував проблему квазісудів над громадянами України на окупованих територіях Донбасу, сам зазнав побиття та відчув на собі чимало тих методів тиску на людину та порушення її прав, проти яких боровся багато років.
У жовтні минулого року його обміняли разом з кількома іншими засудженими військовополоненими. І з того часу український правозахисник веде активну адвокаційну та роз'яснювальну роботу про порушення прав людини Російською Федерацією в перебігу її понад 10-літньої війни проти України.
Зустрівшись з кореспонденткою Голосу Америки у Вашингтоні, Буткевич сказав, що велика війна та ув’язнення лише укріпили його віру в міжнародний захист прав людини.
Він розповів Голосу Америки про те, для чого Росія фабрикує судові справи проти військовополонених, про брутальність, яка стала для росіян повсякденністю, про те, чим можна пожертвувати для укладення миру, і про те, як порозумітися українцям після війни.
Окрему увагу у розмові з кореспонденткою Голосу Америки він приділив питанню відповідальності за злочини російської влади, яку доведеться понести усім росіянам, а не лише очільникам російської держави.
Повітряні сили: вночі збили 37 російських дронів, 39 – «локаційно втрачені»
Російські війська в ніч на 30 січня атакували Україну 81-м ударним безпілотником типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів із напрямків: Курська, Орла, Міллерова і Приморсько-Ахтарська в РФ, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 37-ми ударних БпЛА типу Shahed і безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Херсонській та Одеській областях. 39 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах зазначили, що внаслідок російського удару постраждали Чернігівщина, Сумщина, Одещина і Полтавщина.
«Уражено промислові підприємства, приватні й багатоквартирні будинки, автотранспорт. Ворожий ударний БпЛА влетів у багатоповерхівку в Сумах. На жаль, є загиблі, спеціальні служби ліквідовують наслідки, постраждалим надається допомога», – повідомили військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Суворо засекречене розташування: як працюють медики у стабілізаційному пункті для військових (відео)
Розташування цього фронтового стабілізаційного пункту заховане від сторонніх очей і суворо засекречене. Лікарі тут рятують життя бійців, яких привозять з передової з чисельними пораненнями. Під час одного такого порятунку на місці побували кореспонденти телеканалу «Настоящее Время». Більше подробиць – дивіться.
«Жахливий російський злочин» – Зеленський про удар по Сумах
Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття родинам чотирьох людей, загиблих унаслідок здійсненої російськими військовими повітряної атаки по багатоповерхівці в Сумах. Ще дев’ятеро людей, серед яких дитина, зазнали поранень, на місці ще тривають рятувальні роботи, відзначив глава держави зранку 30 січня.
«Жахлива трагедія, жахливий російський злочин. Дуже важливо, щоб світ не робив пауз у тиску на Росію за цей терор. І я вдячний усім лідерам, які висловлюються на підтримку України, українців», – написав глава держави в телеграмі.
Вночі 30 січня місцева влада повідомила, що у Сумах безпілотник влучив у багатоповерховий будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.