- Президент США Дональд Трамп підтвердив New York Post, що розмовляв із очільником Росії Володимиром Путіним про припинення війни в Україні. Трамп вкотре запевнив, що має конкретний план закінчення війни, але не розкрив його деталей.
- «Війна в Україні залишається найголовнішою та найбільшою кризою, що матиме наслідки для майбутнього Європи. Путін як ніколи намагається виграти цю війну на полі бою. На карту поставлена не лише доля України, але й доля Європи. Наше першочергове завдання – посилення спротиву України», – сказала 4 лютого на Конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.
- Перебуваючи 7 лютого у польскому Ґданську очільниця Єврокомісії повідомила, що у середині березня представить Білу книгу про майбутнє європейської оборони. «Ми маємо збільшити спільне фінансування для оборони, для протидії гібридним загрозам та надати більше простору для національних бюджетів, щоб збільшити витрати на оборону», – зазначила президентка Єврокомісії.
Ці заяви звучать напередодні знакових масштабних міжнародних подій, які мають відбутися наступного тижня: «Рамштайну» і Мюнхенської безпекової конференції.
Статтю на цю тему Анатолія Курносова, аналітик Центру політичних студій «Доктрина», виконавчий директор ГО «Коло європейського діалогу», читайте за лінком
Президент Володимир Зеленський повідомив, що цього тижня російські військові випустили по Україні понад 1260 авіабомб, майже 750 ударних дронів і більш ніж 10 ракет різних типів.
«Російське військове виробництво, яке забезпечує такий терор, тримається на трьох речах – це схеми обходу санкцій, без яких у Росії не було б критично важливих компонентів, високі ціни на нафту, які було б правильно знизити, і недостатня кількість наших далекобійних ракет і дронів», – написав голова держави в телеграмі 9 лютого.
Він подякував всім партнерам, які посилюють санкції. «Має бути більше глобальної роботи, щоб знизити можливості російської нафтової галузі. І ми й надалі будемо збільшувати виробництво наших ракет і дронів і закликаємо всіх партнерів інвестувати в український ОПК, тому що це інвестиції в захист життя», – зазначив Зеленський.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ISW: Росія «активно просуває затяжну війну, а не мир»
Росія продовжує нарощувати свій військовий потенціал, що вказує на те, що Кремль не зацікавлений у переговорах чи тривалому мирі з Україною, пише у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики згадали заяву президента України Володимира Зеленського, який із посиланням на українську розвідку 8 лютого сказав, що Росія створює нові армійські дивізії, розвиває військове виробництво і планує збільшити чисельність військового персоналу на понад 100 тисяч солдатів, а також поглиблює військову співпрацю з Північною Кореєю.
В ISW зазначили, що в січні 2023 року тодішній міністр оборони Росії Сергій Шойгу оголосив, що РФ створить 14 нових військових дивізій, і аналітики не можуть оцінити, чи має на увазі Зеленський ці раніше оголошені плани чи створення додаткових нових дивізій.
«ISW також не може перевірити стан формування 14 підрозділів, про які Шойгу заявив раніше. Зеленський підкреслив, що зусилля Росії з формування сил, реструктуризації та оборонного виробництва ясно показують, що Путін не зацікавлений у переговорах з Україною і прагне продовжувати війну», – йдеться в повідомленні.
Такі російські плани, за словами аналітиків, свідчать про те, що Росія, а не Україна, є стороною, яка відмовляється від добросовісних переговорів і «активно просуває затяжну війну, а не мир», водночас встановлюючи умови для підготовки до потенційного ширшого конфлікту з НАТО.
«Російські офіційні особи й інформаційний простір часто розглядають війну в Україні як частину більшого протистояння із Заходом», – зазначили в ISW.
В інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану, яке вийшло 4 лютого, президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий брати участь у мирних переговорах за одним столом із президентом РФ Володимиром Путіним «якщо це єдиний варіант, за якого ми можемо принести мир громадянам України». У Кремлі назвали «порожніми» слова Зеленського про готовність до переговорів із Путіним.
За оцінками американського Інституту вивчення війни, Путін 20 січня повторив, що Кремль готовий вести переговори зі Сполученими Штатами щодо війни РФ проти України, але дав зрозуміти, що зберігає свої вимоги щодо повної капітуляції України.
Президент США Дональд Трамп заявив, що розмовляв по телефону зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб обговорити припинення війни Росії в Україні, повідомило пізно ввечері 8 лютого New York Post. Про те, коли відбулася ця розмова, він не уточнив. Білий дім про це не повідомляв і слова американського президента не уточнював.
Тим часом, речник Путіна Дмитро Пєсков не підтвердив і не заперечив інформацію про розмову.
7 лютого Трамп заявив, що наступного тижня, ймовірно, зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським, щоб обговорити закінчення війни.
Після свого повторного вступу на посаду Трамп неодноразово наполягав на якнайшвидшому припиненні війни між Росією та Україною. Конкретні параметри можливої зупинки війни президент США наразі не озвучував.
31 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що війна Росії проти України не закінчиться досягненням «максималістських цілей» сторін, і повторив, що обом їм доведеться піти на поступки на можливих майбутніх переговорах.
Путін продовжує поширювати «фальшивий наратив» щодо Зеленського
Україна запровадила воєнний стан у 2022 році після повномасштабного воєнного вторгнення Росії. Президентський термін президента України Володимира Зеленського закінчився б у травні 2023 року, але Конституція України забороняє проводити вибори, поки в країні триває війна.
Це означає, що Зеленський залишається на посаді законно, наголошує «Голос Америки», тоді як очільник Росії Володимир Путін продовжує поширювати фальшивий наратив про «нелегітимність» Зеленського на тлі закликів Трампа про переговори між РФ та Україною.
Яку саме мету переслідує Путін? Про це тут
Кім заявив про намір продовжувати підтримку військ РФ, попри великі втрати
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин 8 лютого пообіцяв підтримувати Росію у війні проти України і пригрозив посилити свої ядерні сили, щоб протистояти військовому співробітництву США з Японією і Південною Кореєю.
«Армія і народ [Північної Кореї] незмінно підтримуватимуть і заохочуватимуть справедливу справу російської армії і народу щодо захисту свого суверенітету, безпеки і територіальної цілісності, відповідно до духу договору про всеосяжне стратегічне партнерство між [Північною Кореєю] і Росією», – цитують Кіма державні ЗМІ.
Західні лідери й українські офіційні особи заявляють, що з осені минулого року Північна Корея направила приблизно 11 тисяч військових воювати на боці армії РФ проти українських сил, головним чином у російській Курській області.
Їхній поточний статус невизначений, деякі джерела в розвідці кажуть, що багато підрозділів були виведені з лінії фронту після того, як зазнали значних втрат у боях проти українських сил.
Водночас президент України Володимир Зеленський 8 лютого заявив, що «співпраця Росії з Північною Кореєю продовжить розширюватися».
Зеленський публічно звинуватив Росію і Північну Корею в спробах приховати докази розгортання сил шляхом видачі фальшивих документів північнокорейським солдатам, в яких вони ідентифікуються як громадяни Росії.
Кремль і Пхеньян не коментували напряму розгортання північнокорейських військ в Росії або повідомлення про великі втрати.
Раніше японський телеканал NHK повідомив, що у 2025 році Північна Корея за сприяння Росії розпочне серійне виробництво безпілотників. За даними джерел, угода могла бути досягнута в обмін на відправлення північнокорейських військових для участі у бойових діях на боці Росії проти України. При цьому Москва не планує сприяти КНДР у створенні ядерної зброї, стверджують співрозмовники телеканалу.
New York Post: Трамп провів телефонну розмову з Путіним
Президент США Дональд Трамп заявив, що розмовляв по телефону зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб обговорити припинення війни Росії в Україні, повідомило пізно ввечері 8 лютого New York Post.
За повідомленням, в інтерв’ю на борту Air Force One у п’ятницю Трамп сказав, що «краще не казатиме» про те, скільки разів він уже зідзвонювався з Путіним.
За словами американського президента, Путін «хоче, щоб люди перестали гинути» на полі бою.
Трамп також знову заявив, що має конкретний план закінчення війни, але не розкрив його деталей.
Про те, коли відбулася можлива розмова Трампа і Путіна, не уточнюється. Білий дім про це не повідомляв і слова американського президента не уточнював.
Тим часом, речник Путіна Дмитро Пєсков не підтвердив і не заперечив інформацію про розмову.
«В міру того, як адміністрація у Вашингтоні розгортає свою роботу, виникає багато різних комунікацій, і ці комунікації ведуться по різних каналах, і, звичайно, на тлі множинності цих комунікацій я особисто можу чогось не знати, бути не в курсі чогось. Тому в цьому разі я не можу це ні підтвердити, ні спростувати», – сказав Пєсков у коментарі російському «Інтерфаксу».
Наприкінці січня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін готовий провести телефонну розмову з Трампом, і Москва чекає повідомлення з Вашингтона.
7 лютого Трамп заявив, що наступного тижня, ймовірно, зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським, щоб обговорити закінчення війни.
Після свого повторного вступу на посаду Трамп неодноразово наполягав на якнайшвидшому припиненні війни між Росією та Україною. Конкретні параметри можливої зупинки війни президент США наразі не озвучував.
31 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що війна Росії проти України не закінчиться досягненням «максималістських цілей» сторін, і повторив, що обом їм доведеться піти на поступки на можливих майбутніх переговорах.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні перевищили 849 тисяч військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 849 320 тисяч своїх військових, зокрема 1460 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 9 лютого наводить український Генштаб.
Щодо інших втрат РФ, то у командуванні Збройних сил України навели такі:
- танки ‒ 9992 (+11 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 20797 (+20)
- артилерійські системи – 22844 (+24)
- РСЗВ – 1273
- засоби ППО ‒ 1056
- літаки – 370 (+1)
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 24486 (+83)
- крилаті ракети ‒ 3054
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 36529 (+127)
- спеціальна техніка ‒ 3739 (+1).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 4 лютого 2025 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Розвідка Британії нещодавно заявила, що січень 2025 року, ймовірно, став другим місяцем повномасштабної війни із найбільшими втратами серед російських військових після грудня 2024 року.
У розвідці наголосили, що в лютому рівень втрат Росії, ймовірно, продовжуватиме перевищувати 1000 осіб на день, «відображаючи високий темп російських операцій і наступальних дій».
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Путін наказав створити в московському музеї Перемоги експозицію про війну проти Україні
Президент Росії Володимир Путін наказав створити в московському музеї Перемоги постійну експозицію про війну проти Україні (російська влада називає її спеціальною військовою операцією), пише російська служба Радіо Свобода з посилання на видання «Медуза»
Стверджується, що доручення було зроблено ще в грудні. Відповідальними за його виконання призначено міністрів оборони і культури. Виконати його наказано до 1 липня.
Музей Перемоги на Поклонній горі присвячений Великій Вітчизняній війні (так у Росії називають період Другої світової війни, під час якого СРСР протистояв Німеччині). Його було відкрито 9 травня 1995 року – до 50-річчя перемоги. Нинішнього року відзначають 80 років перемоги, у звʼязку з чим Путін оголосив 2025 рік «роком захисника Вітчизни».
Як зазначає російська служба Радіо Свобода, у музеї Перемоги зараз працює відкрита з 2023 року виставка «Звичайний нацизм». Всупереч назві, вона присвячена не гітлерівській Німеччині, а Україні. Як ідеться на сайті музею, «експозиційний проєкт присвячений історії виникнення та розвитку українського варіанта нацизму з моменту його зародження і до наших днів».
Раніше видання «Вёрстка» повідомляло, що щонайменше в 12 російських регіонах школи обладнали музеї, присвячені війні Росії проти України. У них школярам за допомогою шоломів віртуальної реальності пропонують подивитися на руйнування в українських містах, зброю, військову техніку і президента Росії Володимира Путіна.
«Перекрити кисень Росії». Які санкції допоможуть припинити війну РФ проти України?
Росія є суттєво слабшою, ніж очільник РФ Володимир Путін намагається удати, й не досягла бажаного, вступаючи у 4-й рік масштабної війни проти України. Наразі наступив момент, коли Захід повинен нарешті поставитися серйозно до того, щоб допомогти Україні завершити війну у задовільний для неї спосіб, зокрема й шляхом економічного тиску на Росію.
На такому загальному тлі пройшла дискусія у вашингтонському Інституті Гадсона. Читайте про це тут
Удар по Кремлю. Калінінградська область опинилася в енергетичній ізоляції
8 січня три Балтійські країни – Латвія, Литва та Естонія – відключилися від спільної енергосистеми з Росією і Білоруссю.
«У це важко повірити, але протягом 34 років після відновлення незалежності, після вступу до Європейського союзу і НАТО Балтійські країни все ще залишались у цій енергосистемі, що створювало серйозні передумови для російського шантажу в кризові моменти», – зазначає політичний оглядач Віталій Портников. Його статтю читайте за лінком
У Балтійському морі обірвався кабель російського «Ростелекому»
У винятковій економічній зоні Фінляндії обірвався російський кабель, повідомила 8 лютого берегова охорона Фінської затоки у мережі Х.
«Берегова охорона Фінської затоки здійснює моніторинг виконання Закону про ВЕЗ (вільна економічна зона – ред.) та умов експлуатації ВЕЗ у Фінській затоці, де російське судно ремонтує пошкоджений російський кабель», – йдеться у повідомленні.
Російське державне видання «РИА Новости» зазначило, що підводний кабель «Ростелекому» пошкоджено в Балтійському морі через зовнішній вплив, тривають відновлювальні роботи.
Російська компанія повідомили виданню, що на абонентів це не вплинуло.
За останні місяці в Балтійському морі були пошкоджені два телекомунікаційні й енергетичні кабелі (не рахуючи останнього інциденту). Танкер Eagle S, який ходить під прапором Островів Кука і, за низкою повідомлень, належить до російського «тіньового флоту», за допомогою якого Москва обходить санкції на нафту, що експортується, зараз перебуває під арештом у Фінляндії. Ймовірно, саме якір цього судна перерізав кабель Estlink 2, що з’єднує Естонію і Фінляндію.
Президент Фінляндії Александр Стубб стверджував, що обрив кабелю, ймовірно, був саботажем, влаштованим Росією.
19 січня видання The Washington Post написало з посиланням на високопоставлених представників США і країн ЄС, що розвідувальна спільнота поступово приходить до висновку, що пошкодження кабелів якорями комерційних суден не були результатом навмисних дій за вказівкою Москви. За повідомленням, наявні докази на даний момент нібито свідчать про те, що кабелі були пошкоджені через недосвідченість екіпажів суден, що погано обслуговуються.
Офіційно в бюро розслідувань Фінляндії заявили, що розслідування продовжується і робити висновки зарано.
Сирський каже, що поінформував голову Військового комітету НАТО щодо потреб ЗСУ і ситуації на фронті
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провів зустріч із новим головою Військового комітету НАТО адміралом Джузеппе Каво Драгоне в рамках його першого візиту в Україну, повідомив він у своєму телеграмі 8 лютого.
«Поінформував адмірала Драгоне про поточні потреби Сил оборони України в озброєнні і військовій техніці та про ситуацію на лінії бойового зіткнення, яка залишається складною. На цьому тлі ми проводимо реформу для покращення системи управління військами в зоні бойових дій. Переводимо їх на корпусну систему, щоб підвищити ефективність управління. Водночас потребуємо підсилення бойових бригад зброєю та військовою технікою», – йдеться у дописі.
Сирський додав, що подякував НАТО за підтримку та створення Спеціальної місії НАТО з безпекової допомоги та підтримки для України (NSATU).
Новопризначений голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне 7 лютого приїхав до Києва, де зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
У січні італійський адмірал Джузеппе Каво Драгоне замінив на посаді голови військового комітету НАТО нідерландця Роба Бауера.
«Це означає, що Київ не поверне частину територій»: Шольц про миротворців в Україні
Канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що розмови про відправлення миротворців до України недоречні, оскільки це означатиме, що в Європі припускають, що Україна не поверне частину окупованих територій. Про це він розповів в інтерв’ю німецькому виданню RND, яке було опубліковано 8 лютого.
«Я вважаю, що такі дискусії недоречні і передчасні. Адже передбачається, що Україна не отримає частину своєї території назад від Росії. Я дуже серйозно кажу, що нічого не повинно вирішуватися через голови українців. Спочатку нам потрібне припинення конфлікту і реальні переговори, а не продиктований мир. Тільки тоді можна буде побачити, як можуть виглядати майбутні гарантії безпеки для України», – сказав він.
Шольц додав, що Україна у будь-якому випадку «матиме армію, яку вона не зможе утримувати лише за рахунок власних фінансових ресурсів», а тому потребуватиме допомоги партнерів.
Раніше британська преса повідомила, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон почали обговорювати можливість відправлення британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.
Емманюель Макрон вперше заговорив, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну ще наприкінці лютого 2024 року, але тоді ця ідея не знайшла підтримки серед країн-партнерів.
Президент України Володимир Зеленський у грудні в Брюсселі без подробиць заявив, що бачить «позитивні зрушення» у дискусіях щодо ймовірності розміщення миротворчих військ в Україні. А 13 січня розповів, що розмовляв із французьким колегою Емманюелем Макроном й обговорював ідею розміщення «контингентів партнерів» в Україні.
16 січня Зеленський заявив, що розміщення іноземного військового контингенту в Україні обговорюють з тими країнами, які хочуть або спроможні це зробити, втім говорити про деталі, зокрема, щодо чисельності, за його словами, ще зарано.
Президент Росії Володимир Путін не готується до перемовин, а російська армія створює нові дивізії та розвиває військове виробництво, заявив президент України Володимир Зеленський у зверненні 8 лютого.
«Путін готується зовсім не до перемовин, не до настання миру, а до продовження війни, і не тільки проти нас, проти України. Вони зараз збільшують свою армію ще на понад 100 тисяч солдатів. Усі партнери повинні про це знати й повинні це бачити. Відповідну інформацію ми готові передавати, і по лінії розвідок уже відбувається відповідна комунікація», – сказав Зеленський після зустрічі з очільником Військового комітету НАТО.
За його словами, у Європі кожній країні доведеться зміцнювати оборону, і мета у 5 % ВВП на оборону не зникне з порядку денного.
Під час спільної пресконференції з японським прем’єром 7 лютого президент США Дональд Трамп наголосив, що наступного тижня може зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським і поговорити з президентом РФ Володимиром Путіним.
Трамп під час передвиборчої кампанії заявляв, що може припинити війну РФ в Україні впродовж 24 годин після вступу на посаду. Втім, на пресконференції 7 січня він сказав, що сподівається завершити бойові дії впродовж шести місяців.
В інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану, яке вийшло 4 лютого, президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий брати участь у мирних переговорах за одним столом із президентом РФ Володимиром Путіним «якщо це єдиний варіант, за якого ми можемо принести мир громадянам України». У Кремлі назвали «порожніми» слова Зеленського про готовність до переговорів із Путіним.
За оцінками американського Інституту вивчення війни, Путін 20 січня повторив, що Кремль готовий вести переговори зі Сполученими Штатами щодо війни РФ проти України, але дав зрозуміти, що зберігає свої вимоги щодо повної капітуляції України.
На фронті було 60 зіткнень, найбільше залишається на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ
Від початку доби на фронті відбулося 60 бойових зіткнень, найгарячішою залишалася ситуація на Покровському напрямку, повідомив станом на 16:00 8 лютого Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 17 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Єлизаветівка, Промінь, Піщане, Новоолександрівка, Андріївка, Дачне та Шевченко. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 12 атак, п’ять боєзіткнень – досі тривають», – йдеться у дописі.
За даними штабу на Новопавлівському напрямку російська армія п’ять разів атакувала поблизу Костянтинополя. Два боєзіткнення продовжується дотепер.
«В Курській області українські оборонці відбили 15 атак росіян, ще шість боєзіткнень тривають дотепер. Противник, від початку доби, завдав 18 авіаційних ударів, загалом скинув по позиціях наших військ та населених пунктах 26 керованих авіаційних бомб та здійснив 309 артилерійських обстрілів», – кажуть у ЗСУ.
Також російські війська атакували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, і Оріхівському напрямках.
На Сіверському, Оріхівському та Придніпровському напрямках сили РФ наступальних дій не проводили.
3 лютого речник Оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомив, що російські війська і далі намагаються обійти Покровськ у Донецькій області та заблокувати шляхи постачання ЗСУ, проте інтенсивність наступальних дій знизилася.
Рік від призначення головнокомандувачем ЗСУ: Сирський назвав пріоритети роботи
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 8 лютого озвучив вісім ключових пріоритетів своєї діяльності, підбиваючи підсумки року перебування на посаді.
Серед головних завдань на посаді Сирський назвав такі:
- Збереження життя військовослужбовців. Ключовими напрямками програми є: технологізація армії, удосконалення підготовки українських захисників, покращення надання медичної допомоги на всіх етапах. Важливий аспект реалізації програми – це дії командирів підрозділів, адже на них покладена максимальна відповідальність за збереження життя особового складу.
- Використання безпілотників. За словами Сирського, протягом 2024 року держава поставила на фронт понад 1,3 млн безпілотників. За рік кількість цілей, уражених ударними БпЛА різних типів, перевищила 461 тисячу.
- Пріоритет 3: покращення підготовки українських військовослужбовців. Збільшено термін базової загальної військової підготовки (БЗВП) до 1,5 місяця, що дало змогу наростити програму навчання та включити до неї необхідні сучасні елементи, зокрема РЕБ та БпЛА. «Розглядаємо можливість подовження базової підготовки до 2 місяців. Посилюємо підготовку інструкторів. Провели успішний експеримент щодо проведення БЗВП на тилових фондах бойових бригад. Крім того, я наполягаю на забезпеченні 14-денного курсу адаптації у військових частинах після БЗВП ще перед бойовою роботою», – йдеться у дописі.
- Нарощування ударів по військових об’єктах на території Росії. Військові частини, арсенали, склади зберігання, цехи підприємств ВПК, нафтопереробні заводи, які забезпечують пальним російську армію, та інші об’єкти будуть атаковані, допоки триватиме агресія москви проти нашої держави, наголосив головнокомандувач. «Дистанція ураження DeepStrike углиб території рф вже досягла 1,7 тис. км. Готуємо нові далекобійні засоби, і вони будуть застосовані. За цей рік цілями успішного комплексного вогневого ураження на території російської федерації стали 377 об’єктів військового призначення. Повітряними Силами та іншими складовими сил оборони протягом року знищено 9 200 повітряних цілей різних типів, що у 2,4 раза більше, ніж у 2023 році (3 798)», – написав Сирський.
- Пріоритет 5: нестандартні дії. Не лише оборона: «Україна здатна контратакувати, бити та гнати ворога. Це довели оборона Києва, Харківська наступальна операція, звільнення правобережної Херсонщини. Це продемонструвала й Курська операція. Ми створили буферну зону на Курщині, зруйнувавши замисел ворога почати новий наступ на Суми та Харків. Також цією операцією послабили тиск на деякі ділянки фронту».
- Пріоритет 6: аудит військових частин та органів військового управління, зокрема Генерального штабу. Сирський наголосив, що за результатами аудиту було розформовано або скорочено низку військових структур і установ, що дозволило усунути дублювання функцій, прибрати невластиві функції та зменшити невиправдано роздуті штати. Генеральний штаб став дієвим органом військового управління.
- Пріоритет 7: нарощення спроможностей. За словами Сирськго. Генштаб ЗСУ створив штурмові підрозділи (роти, батальйони), які під час ведення активних бойових дій (наступу), у тому числі у Курській області, показали свою ефективність. Також розпочато формування окремого навчального Центру підготовки фахівців радіоелектронної боротьби.
- Пріоритет 8: єдність – запорука стійкості. «Я регулярно зустрічаюся з ними на передовій, чую їхні пропозиції і побажання, працюю разом із ними на пунктах управління над новими рішеннями для фронту. Знаю, що вони втомлені. Для багатьох ця війна триває вже скоро 11 років. Три останні роки – без відпочинку, у постійній боротьбі. Чи є проблеми? Так, є. Але ми знаємо про ці виклики та робимо все можливе, щоб їх подолати», – наголосив він.
8 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського новим головнокомандувачем Збройних сил України – замість Валерія Залужного.
28 ОМБр повідомила про збиття російського Су-25 на Торецькому напрямку
Українські військові 28-ї окремої механізованої бригади ім. Лицарів Зимового Походу Збройних сил України знищили російський штурмовик Су-25 на Донеччині, повідомила 8 лютого пресслужба бригади.
«На околицях Торецька зведений зенітно-ракетний підрозділ 28-ї ОМБр та 57-го ОБ ТрО «Іглою» відправив російський Су-25 на вічну стоянку. Гелікоптер Мі-8 намагався евакуювати пілота, але й тут невдача – наші розрахунки FPV операторів R.V. та ББпС не дали йому це зробити. У результаті гелікоптер, кульгаючи, повернувся назад і потребує чималого ремонту», – йдеться у дописі.
У російському оборонному відомстві це повідомлення не коментували.
За даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила 369 літаків і 331 гелікоптер.
Кремль проводить «спеціальну кампанію», щоб приховати наслідки війни на економіку – ISW
Кремль проводить «спеціальну кампанію», щоб приховати наслідки війни на економіку, йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Кремль продовжує проводити інформаційну кампанію, ймовірно, спрямовану як на внутрішню, так і на міжнародну аудиторію, яка має на меті приховати ступінь негативного впливу тривалої війни Росії проти України на економіку», – зазначають у звіті.
Зокрема, за даними аналітиків, прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін 7 лютого зустрівся з главою Кремля Володимиром Путіним, щоб «обговорити стан російської економіки». Зокрема, Мішустін стверджував, що валовий внутрішній продукт (ВВП) Росії зріс у 2024 році на 4,1% в основному через «інтенсивне» зростання російської обробної промисловості – ймовірно, маючи на увазі «нарощування Росією своєї оборонно-промислової бази з початку її повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року».
За його словами, інфляція в Росії досягла нібито 9,52% у 2024 році, а Путін стверджував, що начебто станом на 3 лютого 2025 року інфляція вже становила 9,9%.
«Проте справжня інфляція в Росії значно вища за офіційну статистику, яку Кремль готовий оприлюднити. Кілька досліджень показують, що рівень інфляції в Росії наближається до 20%», – констатують в ISW, додаючи, що «Мішустін і Путін також намагалися представити російську економіку як стабільну перед лицем міжнародного економічного тиску».
Поміж іншого, як наголошують аналітики, «Мішустін і Путін не згадали, як російський Центральний банк підвищив процентну ставку до 21% в жовтні 2024 року» або «як Росія черпала кошти зі свого Фонду національного добробуту для фінансування своїх військових дій протягом останніх трьох років».
«Частина ліквідності російського фонду національного добробуту може закінчитися до осені 2025 року», – констатують в Інституті вивчення війни.
Раніше 23 січня у виступі на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму президент США Дональд Трамп заявив, що збирається попросити Саудівську Аравію і Організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК) знизити ціну на нафту. На його думку, зниження ціни могло б зупинити війну Росії проти України.
Ця заява миттєво відбилася на котируваннях нафти на світових ринках.
Нафта є критично важливим для поповнення російського бюджету товаром. На нафту (на відміну від газу) досі не накладено санкцій (за винятком цінових обмежень на рівні 60 доларів за барель) з боку Євросоюзу, країни ЄС далі отримують цю сировину трубопроводами.
Україна хоче укласти контракт на постачання скрапленого газу із США – Зеленський
Україна хоче стати хабом для постачання американського скрапленого природного газу з України до ЄС, повідомив президент Володимир Зеленський під час інтервʼю для Reuters.
За словами глави держави, «такі проєкти цікавлять як адміністрацію Трампа, так і Україну». Президент зазначив, що «Україна має підготований хаб та розвинуту мережу газопроводу для постачання до Європи».
«Так у нас є свій натуральний газ, є нафта, але ми готові і хочемо мати контракти щодо постачання в Україну СПГ із США і авжеж ми будемо хабом для усієї Європи», – зазначив Зеленський.
Зеленський уточнив, що «Україна готова пускати американських інвесторів у проєкти, повʼязані із газом».
Він також додав, що «питання постачання американського СПГ є безпековим для України та Європи, адже таким чином зʼявиться альтернатива російському газу».
Раніше, 3 лютого, президент США Дональд Трамп заявив, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці. За його словами, українська влада готова до такої угоди.
У Кремлі, коментуючи це, заявили, що зацікавленість президента США Дональда Трампа в рідкісноземельних металах України є пропозицією купувати військову допомогу.
А канцлер Німеччини Олаф Шольц засудив пропозицію Трампа, заявивши, що пов’язати подальшу оборонну допомогу Україні з правами доступу до її цінної сировини «було б дуже егоїстично». За його словами, ці ресурси краще було б використати на відновлення країни після війни.
Наприкінці вересня 2024 року президент Володимир Зеленський літав у США, де презентував свій «план перемоги України» як демократам, так і республіканцям на чолі з Дональдом Трампом. Як пізніше з’ясували журналісти Financial Times, два з п’яти пунктів цього плану в Києві розробили безпосередньо для Трампа. Перший пункт: Київ пропонує після закінчення війни замінити американських військових у Європі українцями. Друга пропозиція: Україна поділиться із західними партнерами своїми найважливішими природними ресурсами.
Зростання кількості страт українських полонених: що має робити міжнародна спільнота?
9 українських військовополонених були страчені російськими окупантами у 24 окремих інцидентах за останні приблизно пів року, повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні. Це може бути одна з «найбільших кампаній умисного вбивства військовополонених у сучасній історії», заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він закликав світ не лише засудити дії російської армії, а й терміново вжити заходів: знайти ефективні міжнародно-правові інструменти і конкретні кроки для притягнення винних до відповідальності.
Якими вони повинні бути? Що мають зробити міжнародні партнери, щоб змусити Росію припинити цю практику і притягнути її до відповідальності? Радіо Свобода спробувало знайти відповіді на ці питання разом із правозахисниками та колишніми військовополоненими. Читайте про це за лінком