Доступність посилання

Іноземний доброволець, майбутній пілот безпілотників, з 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ під час базової військової підготовки. Харківщина, 26 лютого 2026 року
Іноземний доброволець, майбутній пілот безпілотників, з 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ під час базової військової підготовки. Харківщина, 26 лютого 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Російський Су-24 в розвідувальній модифікації залетів до Польщі

Російський надзвуковий бомбардувальник у розвідувальній модифікації Су-24МР 11 лютого порушив повітряний простір Польщі. Інцидент стався о 14:09 за часом Варшави (це 15:09 за Києвом), а Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про це ввечері (18:36 за місцевим часом).

За інформацією командування, російський військовий літак перебував у повітряному просторі над територіальними водами Польщі в східній частині Гданської затоки 1 хвилину і 12 секунд, залетівши вглиб на 6,5 кілометра. Відомо, що борт вилетів із Калінінградської області – російського ексклава на Балтиці. Маршрут польоту був негайно змінений після втручання штурмана ЗС РФ, інформує польське Оперативне командування. Там також додають, що за польотом літака спостерігали радіолокаційні системи Збройних сил Польщі.

Чергові служби польського нагляду за повітряним простором контактували з російською стороною, яка підтвердила факт порушення повітряного простору Польщі та повідомила, що це сталося через збій навігаційної системи літака Су-24МР.

У ефірі TVN 24 заступниця речника Операційного командування Збройних сил Польщі Ева Злотницька повідомила, що літак здійснював планований тренувальний політ.

Кабмін затвердив порядок укладання контрактів для добровольців у віці 18-24 років – Міноборони

В Україні запустили проєкт «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень, йдеться у повідомленні пресслужби Міноборони.

«Проєкт відкриває нові можливості: гідну фінансову винагороду, професійний бойовий вишкіл за стандартами НАТО, соціальні гарантії, яких не дає жодна цивільна професія, а також звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту», – наголосили у відомстві.

За даними Міноборони, контракт для добровольців на один рік передбачає базову загальновійськову підготовку, фахову підготовку та курс адаптації у військовій частині. Зокрема, українські юнаки отримають:

  • 1 млн одноразової грошової допомоги.
  • Щомісячне грошове забезпечення до 120 000 грн.
  • Додаткову винагороду за виконання бойових завдань.
  • Компенсацію оренди житла на час служби, а після її завершення – можливість отримати іпотеку під 0% у межах програми «єОселя».
  • Навчання у ЗВО в межах установлених квот за державний кошт після закінчення контракту.
  • Право на вільний виїзд за кордон після звільнення зі служби.
  • Право не підлягати мобілізації протягом 12 місяців після завершення контракту.

У Міноборони уточнили, що для того, щоб підписати контракт потрібно подати заявку на сайті 18-24.army.gov.ua або обрати бригаду в «Резерв+».

Раніше президент Володимир Зеленський анонсував, що в Україні готують ініціативу для залучення до війська військовозобов’язаних у віці від 18 до 24 років. За його словами «розробляється спеціальний контракт, в якому буде багато пільг, а також дуже високе грошове забезпечення».

18 травня 2024 року набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».

Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.

Зеленський прокоментував рішення Ради щодо Хмельницької АЕС

Президент України Володимир Зеленський прокоментував схвалення Верховною Радою рішення щодо добудови енергоблоків на Хмельницькій атомній станції.

«Важливо сказати сьогодні також про українську енергетичну безпеку – важливий день, Верховна Рада України зробила суттєвий крок. Україна зможе добудувати ще два енергоблоки на Хмельницькій атомній станції, і це більш ніж 2 гігавати електрики для України. І щоб було зрозуміло, зараз, цими складними зимовими місяцями, ми можемо імпортувати в Україну від наших сусідів приблизно такий обсяг електрики», – сказав він у своєму відеозверненні.

За його словами, добудовані енергоблоки дадуть Україні змогу навіть у зимові місяці обійтися без імпорту електроенергії.

«І обов’язково це допоможе нам стримувати зростання цін на електрику для людей. І навіть щодо спеціальних економічних проєктів із нашими партнерами – зі Сполученими Штатами, із президентом Трампом – щодо спеціальних ресурсів України, видобутку та переробки, Україна тепер зможе говорити більш упевнено, маючи в майбутньому додаткове та значне джерело електрики. Промислове зростання та розвиток будь-якої економіки мають базуватися в сучасному світі на розвитку енергетичних джерел. Саме це й робимо», – наголосив президент.

А критиків сьогоднішнього рішення Верховної Ради Зеленський назвав тими, кому дешева енергія в Україні просто невигідна – «вони свою кишеню або тих, від кого залежать, наповнюють від дорожчої енергії, ніж атомна».

«Є всі ці цифри. Кожен може побачити та переконатись. Я вдячний депутатам, які зараз підтримали енергетичну незалежність і промисловий розвиток України», – додав він.

Верховна Рада схвалила закон про дозвіл «Енергоатому» закупити в Болгарії обладнання для третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС.

«Енергоатом» привітав це рішення парламенту, назвавши його стратегічним рішенням, яке «посилить енергетичну незалежність та безпеку країни, сприяючи подальшому розвитку атомної енергетики та зміцненню національної енергосистеми».

Однак критики документа, серед іншого, зауважують, що Україна куплятиме і будуватиме «російські реактори в час війни з Росією», а добудова енергоблоків на Хмельницькій АЕС – дороге задоволення, кошторис якого точно невідомий.

Парламент Болгарії раніше дав дозвіл на проведення переговорів з продажу обладнання. Причому було вирішено, що незадіяне ще в роботі обладнання з атомної станції «Белена» має бути продане за суму не менше ніж 600 мільйонів євро.

Хмельницька АЕС нині має два реактори – перший збудований у 1987 році, а другий – вже за незалежної України в 2004 році. Сумарна потужність двох реакторів ВВЕР-1000 становить 2000 мегават.

ДСНС: на Київщині знешкодили новітню російську крилату ракету Х-69

У вівторок, 11 лютого, сапери знешкодили новітню російську крилату ракету Х-69, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

За даними рятувальників, підозрілий предмет помітили у полі та відразу повідомили Службі порятунку «101».

Відомо, що саперам вдалось успішно знешкодити ракету, а потім передали її спеціалістам для подальшого вивчення.

У ДСНС наголосили, що українцям варто бути пильними, не чіпати небезпечних предметів і відразу ж телефонувати «101», адже обачність може зберегти життя.

Раніше у Сумах біля автомобільного моста Івана Харитоненка виявили керовану авіаційну бомбу ФАБ-500, яка не здетонувала при падінні. Для її знешкодження довелося тимчасово перекривати рух автотранспорту та пішоходів по мосту в напрямку Героїв Крут – Троїцька.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

На Рівненщині чоловіки мобілізаційного віку здійснили напад на військових ТЦК

У Рівненській області чоловіки мобілізаційного віку здійснили напад на військовослужбовців ТЦК, повідомляє Рівненський обласний територіальний центр комплектування.

«В одному з районів Рівненської області, під час перевірки військово-облікових документів особи мобілізаційного віку здійснили напад на військовослужбовців ТЦК та СП під час виконання останніми своїх службових повноважень, нанесли їм тілесні ушкодження та пошкодили військову техніку», – йдеться у повідомленні.

Життю та здоров’ю військовослужбовців ТЦК та СП наразі нічого не загрожує. Правоохоронці проводять необхідні слідчо-оперативні дії щодо правопорушників – вони вже перебувають в розшуку, оскільки втекли з місця скоєння злочину.

Рівненський обласний ТЦК також нагадав громадянам України мобілізаційного віку про необхідність своєчасного оновлення облікових даних з метою уникнення непорозумінь та відповідальності перед законом.

Від початку лютого сталися кілька вибухів біля будівель ТЦК. Зокрема, 1 лютого у Рівненському ТЦК пролунав вибух, унаслідок якого загинула одна людина, ще восьмеро були поранені.

Служба безпеки, повідомляючи деталі про вибух у будівлі ТЦК в Рівному, заявила, що російського агента використали «втемну» і «навмисно підірвали разом із вибухівкою, з якою він зайшов всередину будівлі». Відомство додає, що фігурант справи – 21-річний безробітний чоловік із Житомирської області. Його завербував представник російських спецслужб, коли він шукав заробіток у телеграмі.

Командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий 2 лютого закликав суспільство і владу відреагувати на вбивства військових у тилу, які назвав «червоною лінією, яку не можна перетинати».

«Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув. Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК...Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні сили», – написав воєначальник у фейсбуці.

«Російські реактори в час війни з Росією». Чому критикують рішення про добудову 3-го і 4-го реакторів на Хмельницькій АЕС?

Верховна Рада схвалила закон про закупівлю в Болгарії реакторів для третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Україні катастрофічно не вистачає генеруючих потужностей, частина з яких – зокрема теплові та гідро – були зруйновані Росією під час війни. Водночас також є велика кількість опонентів добудови реакторів. В чому полягають їхні аргументи? А які позитиви добудови двох реакторів? Пояснюємо.

Що ухвалила Верховна Рада?

Парламент в цілому схвалив законопроєкт про закупівлю двох реакторів в Болгарії (про дозвіл «Енергоатому» це зробити), а також про початок робіт на майданчиках у Нетішині Хмельницької області, де розташована ХАЕС.

«За» проголосували 269 депутатів (не підтримали законопроєкт опозиційні депутати від «ЄС» та «Голосу»).

Хмельницька АЕС нині має два реактори – перший збудований у 1987 році, а другий – вже за незалежної України в 2004 році. Сумарна потужність двох реакторів ВВЕР-1000 становить 2000 мегават.

ДТЕК: під час ранкової атаки РФ було влучання в об’єкт газовидобутку на Полтавщині

Під час сьогоднішньої ранкової ракетної атаки РФ було влучання в об’єкт газовидобутку на Полтавщині, повідомила у телеграмі компанія ДТЕК.

За повідомленням, об’єкт не працює – проводиться оцінка руйнувань і пошкоджень.

Також компанія «Нафтогаз» зазначила, що пошкоджень зазнали виробничі потужності Групи Нафтогаз у Полтавській області.

Місцева влада вранці 11 лютого заявила, що унаслідок ракетного удару РФ без газопостачання залишилися 9 населених пунктів Миргородського району. Але, як зазначили в ОВА, влучань в обʼєкти цивільної інфраструктури не було.

Заданими ООН, російські війська здійснили широкомасштабну скоординовану атаку на енергетичну інфраструктуру України 15 січня, пошкодивши щонайменше чотири об’єкти з видобутку, транспортування та зберігання газу в трьох областях. Атаки призвели до аварійних відключень електроенергії в семи регіонах країни.

За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише у 2024 році через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Очільник Пентагону підтвердив, що США не надсилатимуть війська в Україну

Сполучені Штати не мають планів надсилати свої війська для гарантування можливого перемир’я у збройному конфлікті між Україною та Росією, заявив 11 лютого в німецькому Штутгарті міністр оборони США Піт Геґсет.

«США не мають наміру надсилати війська в Україну», – сказав очільник Пентагону, додавши, що європейські країни мають спершу наростити свою власну силу, а США згодом прийдуть на допомогу своїм «друзям» у Європі.

Геґсет також нагадав, що президент США Дональд Трамп змусив більшість союзників по НАТО досягти витрат на оборону в розмірі 2% від ВВП, а тепер наполягає на набагато вищому рівні.

Раніше 11 лютого видання The New York Times написало, що надсилання європейських миротворців в Україну стане ключовою темою обговорень під час Мюнхенської конференції з безпеки.

Деякі європейські країни, серед яких країни Балтії, а також Франція і Велика Британія, порушили питання про можливість включення частини своїх військ до складу сил в Україні. Високопосадовці Німеччини назвали цю ідею передчасною.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.

Як пише NYT з посиланням на високопоставленого європейського чиновника, Європа не може запропонувати 200 тисяч військовослужбовців (таку цифру озвучував Зеленський - ред.), і що будь-який військовий контингент повинен мати американську підтримку, в іншому випадку вони будуть постійно вразливими до російських зусиль з підриву політичної і військової довіри до альянсу.

Навіть більш скромна кількість європейських солдатів, наприклад, 40 000, була б складною метою для континенту з повільним економічним зростанням, нестачею військ і необхідністю збільшувати військові витрати на власний захист, і цього, швидше за все, буде недостатньо для забезпечення реального стримування Росії, зауважують журналісти.

Через російський обстріл прикордоння Сумщини загинули двоє людей – поліція

Унаслідок російського обстрілу прикордоння Сумщини загинули двоє людей, повідомила у телеграмі Національна поліція.

«Через влучання загинули 40-річний місцевий мешканець та 30-річна жінка. Пошкоджені домівки, школа, приміщення тракторної бригади, приватні автівки», – йдеться у повідомленні.

За даними поліції, сьогодні вдень сили РФ двічі вдарили керованими авіабомбами по Краснопільській громаді.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Зеленський допустив обмін територіями з РФ

Президент України Володимир Зеленський у разі переговорів із Росією пропонуватиме Москві обмін контрольованих ЗСУ територій у Курській області на окуповані українські землі. Про це український лідер заявив у поширеному 11 лютого інтерв’ю видання Guardian.

«Ми поміняємо одну територію на іншу», – сказав Зеленський, але додав, що не знає, яку частину окупованої Росією території Україна проситиме замість частини Курщини. «Не знаю, побачимо. Але всі наші території важливі, тут немає пріоритету», – наголосив глава держави.

У серпні 2024 року українські військові захопили частину Курської області. Після пів року бойових дій на цьому напрямку Збройні сили України скоротили контрольовану в Росії територію, але все одно залишаються в місті Суджа та інших населених пунктах.

Російські військові окупували в Україні Крим, майже всю Луганську область, значні частини Херсонщини, Донеччини та Запоріжжя, а також невеликі частини Миколаївської та Харківської областей.

Відправка миротворців в Україну стане ключовою темою обговорень на конференції у Мюнхені –ЗМІ

Відправка європейських миротворців в Україну стане ключовою темою обговорень під час Мюнхенської конференції з безпеки, пише The New York Times.

Як зауважує видання, перспектива укладення угоди щодо припинення вогню прискорила дебати про європейські війська, які повинні підтримувати мир в Україні, контролювати припинення вогню і допомагати стримувати Росію від майбутньої агресії – питання в тому, чиї це будуть війська, скільки їх буде, і чи погодиться Путін на це.

«Ця тема, безсумнівно, буде в центрі дискусії цього тижня на щорічній Мюнхенській конференції з безпеки, яку відвідають віцепрезидент США Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо», – зазначають журналісти.

Деякі європейські країни, серед яких країни Балтії, а також Франція і Великобританія, порушили питання про можливість включення частини своїх військ до складу сил в Україні. Високопосадовці Німеччини назвали цю ідею передчасною.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.

Як пише NYT з посиланням на високопоставленого європейського чиновника, Європа не може запропонувати 200 000 військовослужбовців (таку цифру озвучував Зеленський - ред.), і що будь-який військовий контингент повинен мати американську підтримку, в іншому випадку вони будуть постійно вразливими до російських зусиль з підриву політичної і військової довіри до Альянсу.

Навіть більш скромна кількість європейських солдатів, наприклад, 40 000, була б складною метою для континенту з повільним економічним зростанням, нестачею військ і необхідністю збільшувати військові витрати на власний захист, і цього, швидше за все, буде недостатньо для забезпечення реального стримування Росії, зауважують журналісти.

Мюнхенська конференція з безпеки цього року проходитиме з 14 по 16 лютого. Очікується, що в ній візьмуть участь близько 60 голів держав і урядів, 150 міністрів з усього світу, а також керівники провідних міжнародних організацій.

ОВА: на Сумщині евакуювали всіх дітей із 90 прикордонних населених пунктів

На Сумщині евакуювали всіх дітей із 90 населених пунктів поблизу кордону з Росією, повідомив голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх.

«Для нас це була серйозна задача. На сьогодні ми евакуювали 777 дітей (які були заплановані до обов’язкової евакуації) всі евакуйовані з прикордонних громад, де дітям загрожував ворог. Ми констатуємо, що цю задачу з обов’язкової евакуації виконали», – розповів він в ефірі національного телемарафону.

На початку жовтня 2024 року влада оголосила про примусову евакуацію родин з дітьми з 90 населених пунктів Сумського району. Це стосується Білопільської та Ворожбянської міських територіальних громад, Краснопільської та Хотінської селищних територіальних громад, Юнаківської, Миропільської та Миколаївської сільських територіальних громад Сумського району.

«Відстежується кожна одиниця техніки»: МЗС відреагувало на заяви Карлсона

У Міністерстві закордонних справ назвали «брехнею» слова американського журналіста Такера Карлсона про начебто перепродаж Україною військової допомоги від США наркокартелям.

«Це брехня. Насправді кожна одиниця військової техніки, яка постачається в Україну, відстежується. Вся зброя, що постачається, контролюється незалежними механізмами. І жодна з численних американських інспекцій не виявила жодних зловживань», – йдеться у дописі речника МЗС Георгія Тихого у мережі Х 11 лютого.

Раніше американський журналіст Такер Карлсон заявив, що Україна буцімто перепродає зброю, яку США надають як військову допомогу, мексиканським картелям на чорному ринку і, що президент США Дональд Трамп має це зупинити.

Карлсон відомий своєю підбурювальною риторикою і поширенням теорій змови. Ведучий був звільнений з Fox News на тлі скандалів і судових позовів через звинувачення у фальсифікації виборів. Після звільнення він почав вести власні трансляції на платформі X і на своєму сайті.

Карлсона постійно цитують кремлівські ЗМІ, а українська влада звинувачувала у маніпуляціях.

Він брав інтервʼю у президента Росії Володимира Путіна та міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, а також хотів поговорити з президентом України Володимиром Зеленським, але він порадив ведучому «перевіряти свої джерела в ФСБ».

Генштаб: на фронті відбулося 60 зіткнень, половина з них на Покровському напрямку і Курщині

Від початку доби на фронті відбулося 60 бойових зіткнень, сили РФ наразі зосереджують зусилля на Покровському і Курському напрямках, йдеться у зведенні Генштабу ЗСУ 11 лютого станом на 16:00.

«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 19 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах населених пунктів Тарасівка, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Котлине, Молодецьке, Удачне, Надіївка, Олексіївка, Дачне та Шевченко. Сили оборони стримують натиск та відбили 17 атак противника, два боєзіткнення тривають дотепер. Авіаційних ударів зазнали Покровськ, Леонтовичі та Муравка», – вказано у повідомленні.

За даними штабу, сьогодні від ударів російської артилерії та мінометів постраждали громади населених пунктів Попівка, Пономаренки, Рясне, Покровка Сумської області; Клинова-Новоселівка Харківської області. Під авіаударом була Грем’ячка Чернігівської області.

«На Курському напрямку з початку доби відбулось 12 боєзіткнень, вісім з яких тривають дотепер. Крім того, ворог завдав вісім авіаційних ударів, скинувши 13 КАБ», – кажуть військові.

Також сили РФ наступали на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському напрямках.

Минулого тижня речник Оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомив, що російські війська і далі намагаються обійти Покровськ у Донецькій області та заблокувати шляхи постачання ЗСУ, проте інтенсивність наступальних дій знизилася.

Москва заявила про плани України підірвати судно на Балтиці, Київ не коментував

Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) стверджує, нібито українські спецслужби «за сприяння своїх західних кураторів» найближчим часом готуються «здійснити серію резонансних антиросійських провокацій».

«Передбачається, зокрема, використовувати наявні в розпорядженні України морські міни російського виробництва для організації підриву іноземного судна в акваторії Балтійського моря. Відповідальність за це буде покладена на Москву», – заявили в російській розвідці 11 лютого.

За версією СЗР, українська «акція» призведе до того, що НАТО закриє Росії вихід у Балтійське море «під приводом гарантування безпеки морського судноплавства». У СЗР пишуть, що Україна намагається «втягнути альянс у прямий збройний конфлікт із РФ».

СЗР також вважає, що українське Головне управління розвідки разом зі спецслужбами європейських країн «готує напади на представників російської несистемної опозиції та підприємців, які тікають від закону і живуть за кордоном». Провину за це планують покласти на російські спецслужби.

В Україні поки що ніяк не коментували заяву російської розвідки.

10 лютого Politico повідомило, що європейські країни ведуть переговори про масштабні затримання танкерів, які перевозять російську нафту Балтійським морем, для цього розробляються юридичні підстави. Серед пропозицій, що обговорюються, – використання міжнародного права для зупинки суден з екологічних або антипіратських підстав. В іншому випадку країни могли б діяти самостійно, спираючись на національні закони для затримання більшої кількості судів.

Оточення Покровська та Мирнограда: війська РФ перерізали трасу на Костянтинівку

Армія Росії перерізала трасу Покровськ–Костянтинівка на схід від Покровська та Мирнограда – про це повідомив 11 лютого аналітичний проєкт DeepState.

Просування у цьому районі аналітики фіксували два дні поспіль, і напередодні попереджали, що війська РФ там може закріпитись.

Агресор, таким чином, продовжує свою тактику створення кліщів навколо великих населених пунктів – що вперше застосував на практиці під час взяття Авдіївки взимку 2024 року.

РФ, очевидно, намагається перерізати ту саму трасу і на захід від Покровська – йому залишилося близько 5 кілометрів до неї від села Котлине.

Натиск на фронті після більш ніж тижневого спаду знову зріс – вранці 11 лютого Генштаб повідомив про 139 бойових зіткнень, з яких найбільше – 47 – припали на Покровський напрямок.

Міненерго: через російські обстріли ЗАЕС знову перебуває на межі блекауту

Через російські обстріли Запорізька АЕС знову перебуває на межі блекауту, заявило у телеграмі Міністерство енергетики.

За даними відомства, внаслідок обстрілів знеструмлено одну з двох ліній живлення тимчасово окупованої Запорізької атомної електростанції. Наразі АЕС з’єднана з українською енергосистемою лише однією лінією електропередачі.

Енергетики зможуть приступити до відновлення живлення цією лінією, коли дозволить безпекова ситуація.

«Знову на Запорізькій АЕС реальна загроза блекауту через ворожі обстріли – вчергове відключилась одна з двох ліній електропередачі, що з'єднують тимчасово окуповану Запорізьку АЕС із об’єднаною енергосистемою України. Через окупацію станції росіянами ситуація на ЗАЕС залишається загрозливою, і лише повернення Україні контролю над АЕС може гарантувати безпечну експлуатацію найбільшої в Європі атомної станції», – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.

Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.

Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська сторона час від часу заявляє, що Запорізька атомна електростанція опиняється на межі блекауту через російські обстріли і як наслідок пошкодження ліній живлення.

Також Київ заявляв, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.

Російський удар по Золочівській громаді: число постраждалих зросло, трьох людей врятували

Число постраждалих внаслідок російського удару по Золочівській громаді зросло до семи людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«Постраждали 7 осіб: жінки 67, 93, 43, 68 років, двоє чоловіків 76 і 69 років, а також 12-річний хлопець. Постраждалим надано медичну допомогу, троє шпиталізовано», – написав він у телеграмі.

За його даними, з 11:10 до 11:20 російська авіація вдарила сімома КАБами по Золочівській громаді – два з них влучили по території селища Золочів. Внаслідок ударів зруйновано два приватних будинки, 11 частково пошкоджено. Ще один удар був на території агропідприємства, пошкоджено господарчі споруди, постраждалих немає.

У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що двох жінок і чоловіка врятували надзвичайники з-під завалів зруйнованого приватного будинку у селищі Золочів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

В ООН підтвердили загибель понад 12000 цивільних в Україні від лютого 2022 року

Моніторингова місія ООН з прав людини змогла підтвердити, що від лютого 2022 року через війну РФ проти України загинули 12605 цивільних людей, ще 29 178 поранені. Про це йдеться у останньому звіті місії.

У звіті зауважується, що фактичні масштаби шкоди, завданої цивільному населенню – як жертви, так і пошкодження інфраструктури – ймовірно, значно вищі, оскільки багато даних неможливо перевірити через велику кількість повідомлень і відсутність доступу до відповідних районів.

Кількість жертв серед цивільного населення, ймовірно, особливо занижена в таких містах, як Маріуполь (Донецька область), Лисичанськ, Попасна та Сєвєродонецьк (Луганська область), де тривали інтенсивні бойові дії на початку збройного нападу в 2022 році.

За даними організації, у січні 2025 року в Україні загинули щонайменше 139 цивільних осіб і 738 зазнали поранень – це 39% більше, ніж у грудні 2024 року, і на 27% більше, ніж у січні 2024 року.

У звіті зазначається, що найбільшу кількість жертв у січні спричинили безпілотники малого радіусу дії, у тому числі дрони FPV, що перевищує вплив будь-якої іншої зброї. На підконтрольній уряду частині Херсонської області на цю зброю припадає 70% жертв.

Більшість жертв – 81% – сталися поблизу лінії зіткнення, насамперед у Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях.

У звіті також додають, що російські збройні сили здійснили широкомасштабну скоординовану атаку на енергетичну інфраструктуру України 15 січня, пошкодивши щонайменше чотири об’єкти з видобутку, транспортування та зберігання газу в трьох областях. Атаки призвели до аварійних відключень електроенергії в семи регіонах країни.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Міністр Польщі у справах ЄС анонсував ухвалення 16-го пакету санкцій проти Росії до 24 лютого

Євросоюз продовжує роботу над 16-м пакетом санкцій, повідомив міністр Польщі у справах Євросоюзу Адам Шлапка. Про це він розповів, виступаючи в Європейському парламенті 11 лютого.

Польський міністр нагадав, що Євросоюз надав Україні «безпрецедентний рівень політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки» для протидії російській агресії.

«За останні три роки ЄС та його країни-члени надали близько 134 мільярди євро на підтримку України та її народу. Це включає понад 67 мільярдів євро фінансової, економічної та гуманітарної підтримки, понад 38 мільярдів євро військової підтримки та близько 70 мільярдів євро підтримки біженців у межах ЄС», – зазначив він.

Представник Польщі, яка зараз головує в ЄС, також нагадав, що Євросоюз надає Україні допомогу за рахунок доходів від російських активів, заморожених у юрисдикціях країн блоку. Другий транш такої допомоги на 1,9 мільярда євро із ЄС планує надати в квітні цього року.

Водночас, Євросоюз запровадив 15 пакетів «масштабних і безпрецедентних санкцій проти Росії, спрямованих на суттєве обмеження її здатності вести військові дії», каже Шлапка.

«Зараз ми обговорюємо 16-й пакет обмежувальних заходів із метою ухвалити їх до третьої річниці російського вторгнення (24 лютого – ред.)», – повідомив він.

Раніше Радіо Свобода стало відомо, що Євросоюз не запроваджуватиме повну заборону на закупівлю російського зрідженого природного газу в 16-му пакеті санкцій.

Як випливає з проєктів документів, нові санкції передбачатимуть припинення постачання російського ЗПГ на термінали, які не підключені до загальної газорозподільної системи ЄС. Таке обмеження не вплине на більшу частину імпорту сировини з РФ до ЄС.

Крім обмежень на постачання ЗПГ, 16-й пакет санкцій ЄС щодо Росії передбачає штрафи для 74 нафтових танкерів з так званого тіньового флоту Росії, а також обмеження на імпорт російського алюмінію.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG