У Чечні можуть перебувати понад 150 українських військовополонених – Координаційний штаб
У полоні на території Чечні можуть перебувати понад 150 українських військовослужбовців, з яких 36 мають статус «пошук особи», але є висока ймовірність їхнього перебування у місті Грозний. Решта – підтверджені з різних джерел, повідомили проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
За даними відомства, Міжнародний комітет Червоного Хреста не дає підтверджень про перебування в полоні українців на території Чечні. Також Координаційному штабу не відомі факти відвідання цією гуманітарною організацією українських полонених у цій республіці.
«Зазвичай військові Сил оборони потрапляють у полон з різних ділянок фронту, проте згодом їх можуть передати в місця утримання на території Чечні. Як і в інших місцях утримання полонених на території країни-агресорки та тимчасово окупованих територіях України стосовно полонених не дотримуються норми гуманітарного права та вимоги Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Режим Кадирова використовує полонених зокрема як «живий щит» для військових об’єктів, а також як важіль для зняття санкцій з представників родини Кадиров», – зазначили у штабі.
Там також повідомили, що конкретних офіційних пропозицій стосовно обміну від влади Чечні не надходило. Україна передає всю інформацію про полонених до МКЧХ, проте Червоний Хрест не має можливості здійснювати свою діяльність на території Чечні.
Раніше у Координаційному штабі повідомляли, що «чеченські військові купують у різних російських підрозділів полонених українських бійців, відвозять їх до Грозного, а потім обмінюють на своїх солдатів». Інформація про це вперше з’явилася минулого року. Її озвучував представник українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. Міноборони Росії та керівництво Чечні ситуацію не коментували.
Очільник російського регіону Чечня Рамзан Кадиров 4 грудня 2024 року виставив перед собою українських військовополонених, які утримуються на території республіки, і оголосив про плани розмістити їх на дахах стратегічно важливих об’єктів.
Використання військовополонених як «живого щита» прямо забороняє Женевська конвенція 1929 року, яка регламентує поводження з військовополоненими.
Російський удар по Запорізькій області: число жертв зросло
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Преображенці Пологівського району зросла до двох людей, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ще один загиблий внаслідок ворожого удару по Преображенці. Тіло 47-річного чоловіка дістали з-під завалів будинку», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про одну загиблу людину внаслідок удару РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Полон. Грозний»: українські військові у Чечні. Що про них відомо?
Ія Рашевська – дружина військовополоненого із Запоріжжя Сергія Скотаренка, якого утримують у Чечні. На момент повномасштабного вторгнення чоловік працював за кордоном. Втім, наприкінці 2022 року він повернувся до України, щоб долучитися до Сил оборони. Він став військовослужбовцем 53-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. У березні 2023 року українець вирушив на бойове завдання на Авдіївський напрямок Донецької області. 10 квітня дружині повідомили, що військовий зник безвісти.
Скільки українських військових перебувають у полоні на території Чечні? Де їх утримують і в якому вони стані? З чим пов'язані складнощі повернення українських бійців із полону в Чечні, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Це все ще залишається на столі»: у команді Трампа не виключають членства України в НАТО
Заступник спецпредставника президента США з питань Росії та України Джон Коул заявив, що Сполучені Штати не виключають потенційного членства України в НАТО, або повернення до кордонів 1991 року. Про це високопоставлений американський чиновник сказав у коментарі виданню Reuters у Мюнхені.
«Наразі це все ще залишається на столі», – сказав Джон Коул, відповідаючи на запитання, чи виключили США можливе членство України в НАТО. Він додав, що можливе повернення України до кордонів, які існували до 2014 року, також залишається на порядку денному.
Коул зазначив, що офіційні переговори щодо України ще не розпочалися, і що США все ще ведуть дискусії з європейцями та українцями про те, як найкраще укласти угоду.
«Європейці хочуть, щоб ця війна припинилася, - сказав він. «Вони більш ніж готові брати участь (у військовій підтримці Києва – ред.). Є сумніви... щодо того, чи будуть вони віддаватися на 100 відсотків. Але все, що я чую, вказує на те, що вони дійсно готові долучитися», – сказав він виданню.
Міністр оборони США Піт Геґсет 12 лютого заявив, що Сполучені Штати «не вважають, що членство України в НАТО є реалістичним результатом переговорного врегулювання». «Натомість будь-які гарантії безпеки повинні бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами», – розповів очільник Пентагону.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю заяву Геґсета, сказав, що не вважає, що «ці двері (до НАТО – ред.) реально були відкриті». «Нас поки що ніхто не запрошує в НАТО. Я постійно про це говорив, що є відповідні кроки і включення цього питання в Конституцію України. Це не значить, що НАТО сказало: включіть це в Конституцію і ви завтра будете в НАТО… Але ви повинні зрозуміти: що всі ці розмови про кроки, реформи, переобладнання армії, про новий рівень української армії. Куди вже вище?» – сказав глава держави.
Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Україна включила положення про європейську та євроатлантичну інтеграцію до своєї Конституції. Розмови про потенційне членство держави в НАТО тривають із 2008 року – тоді підсумкова декларація саміту в Бухаресті містила положення, що Україна (а також Грузія) одного дня таки буде членом НАТО.
На саміті НАТО у Вільнюсі 2023 року було погоджено (за ініціативою Великої Британії), що відтепер Україні для членства в НАТО не треба буде отримувати ПДЧ (план дій щодо членства), – а вона піде до альянсу як Фінляндія та Швеція – напряму. Було сказано, що Україна стане членом НАТО, коли визріють умови і буде згода союзників.
ДСНС: через російський удар по Донеччині загинув цивільний
Російські війська атакували село Шевченко Волноваського району Донеччини, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 14 лютого.
«На місці трагедії рятувальники дістали з-під завалів тіло загиблого. Також надали першу медичну допомогу пораненому чоловікові й транспортували його до лікарні», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, атака зруйнувала приватні житлові будинки. ДСНС звітує про 5 тонн розібраних будівельних конструкцій, роботи вже завершили.
За даними голови області Вадима Філашкіна, за попередню добу на Донеччині загинули троє цивільних людей – у Краматорську, Шевченку і Покровську. Ще восьмеро зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Росія не шукає миру»: Каллас про удар по саркофагу енергоблока ЧАЕС
Верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас прокоментувала удар російського дрона по укриттю четвертого енергоблока Чорнобильської атомної енергостанії 14 лютого.
Каллас назвала «нерозсудливим» удар по атомному об’єкту.
«Такі атаки на цивільні атомні об’єкти є неприйнятними. Це показує, що Росія не шукає миру», – сказала вона.
Тим часом президент Володимир Зеленський, спілкуючись із журналістами в Мюнхені, заявив, що атака могла бути цілеспрямованою. За його словами, дрон летів на висоті 85 метрів:
«Буде слідство обов’язково і я буду знати більше деталей, але це дає нам сьогодні можливість говорити, що, якщо радари не бачать на цій висоті, то вони спеціально це робили».
Президент звернув увагу на те, що атака відбулася в день початку Мюнхенської конференції з питань безпеки.
«Удар у найбільш небезпечний об’єкт у Європі. Тому мені здається, що це дуже зрозумілий «привіт» від Путіна і Російської Федерації щодо безпекової конференції», – заявив Зеленський.
Російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив у ніч на 14 лютого в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції, повідомив президент Володимир Зеленський.
Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що вночі на Чорнобильській АЕС прогримів вибух. Там також зазначили, що в дах саркофага АЕС врізався дрон, але не уточнили, чи це був російський дрон.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що не має точної інформації про атаку, але «не може бути й мови, щоб завдавалися удари по якихось об’єктах атомної інфраструктури», цитують російські ЗМІ. У Росії регулярно заперечують атаки на українські об’єкти, зокрема, цивільні.
За даними Повітряних сил, російська армія атакувала Україну вночі проти 14 лютого 133 безпілотниками типу Shahed та імітаторами. Підтверджено збиття 73-х БПЛА.
ОГП: ексголову Львівського осередку «ОПЗЖ» засудили до 13 років в’язниці за держзраду
Суд виніс вирок у справі проти колишньої очільниці Львівської обласної організації забороненої партії «ОПЗЖ» за звинуваченнями в державній зраді – про це повідомив Офіс генерального прокурора 14 лютого.
За повідомленням, суд визнав її винною і засудив до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Зокрема, прокурори довели, що з 2015 року жінка керувала низкою місцевих проросійських організацій, зокрема – забороненої партії «ОПЗЖ» та громадської організації «Український вибір – право народу», створеної Віктором Медведчуком. Вона також брала участь у заходах, які поширювали дані «для дестабілізації суспільно-політичних настроїв на Львівщині та зміни діючої влади в країні».
«Засуджена також організовувала науково-практичні конференції, семінари та вуличні акції з вимогами надання особливого економічного, культурного статусу Галичині та її від’єднання в окрему автономію», – повідомляє прокуратура.
Відомство вказує на участь обвинуваченої в програмах російських та проросійських медіа в ролі політичної експертки. У своїх коментарях вона поширювала негативну інформацію про Україну «щодо русофобії, фашизму, нацизму та радикального націоналізму, а також нібито розташованих на території держави баз НАТО».
ОГП додає, що до набрання вироком законної сили засуджена перебуватиме під вартою.
Правоохоронці не називають імені засудженої, але деталі, зокрема, посада голови Львівської організації партії «ОПЗЖ», вказують на Інну Іваночко. Вона раніше називала справу проти себе сфальсифікованою. Їй повідомили про підозру в серпні 2022 року.
Атаки БПЛА по Росії підкреслюють нездатність РФ захистити свої військові обʼєкти – розвідка Британії
У січні 2025 року Росія запустила приблизно 2400 ударних БПЛА по території України, що перевищило загальну кількість в 1700 одиниць у грудні 2024 року. Російські удари в першу чергу націлені на енергетичну інфраструктуру, а також на військові обʼєкти, йдеться в зведенні розвідки Великої Британії від 14 лютого.
«Загальна кількість ударів у січні 2025 року порівнянна з листопадом 2024 року та жовтнем 2024 року. Цілком ймовірно, що російські щомісячні пуски БПЛА OWA на рівні щонайменше 2000 залишатимуться стандартним очікуванням до 2025 року», – кажуть аналітики.
Проте, вказано в аналізі, 26 січня і 6 лютого 2025 року Україна здійснила власні атаки на відомі російські операційні майданчики БПЛА причому на обох майданчиках було зафіксовано пошкодження.
«Ці атаки ще раз підкреслюють нездатність Росії захистити військові об'єкти від атак українських БПЛА», – йдеться у дописі.
У ніч на 6 лютого безпілотники атакували аеродром у Приморсько-Ахтарську Краснодарського краю Росії, звідки російська армія запускає ударні дрони «Шахеди» для атак України.
Також у січні українські військові вдарили по складах зберігання ударних безпілотників у Росії, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. У командуванні ЗСУ зауважили, що масштаби пошкоджень ще уточнюють, «але попередньо відомо, що понад 200 «Шахедів» вже не буде застосовано» проти України.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Удар дрона по укриттю енергоблока Чорнобильської АЕС: на місці виявили бойову частину – речниця ДСНС
Наразі немає даних про перевищення нормальних показників через влучання дрона в укриття четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції – про це повідомила речниця Державної служби з надзвичайних ситуацій Світлана Водолага 14 лютого.
Вона розповіла, що в Україні діє система моніторингу радіаційного фону зі 153 автоматизовними приладами, 40 із яких розташовані в зоні відчуження. Дані з них надходять Центру прогнозування радіаційних аварій Гідромедцентру та МАГАТЕ, тож, «навіть якби хтось хотів приховати якісь цифри, це не вдасться».
«Внаслідок цієї атаки було кілька ушкоджень у самому укритті, але їхні масштаби і чи вплинуть вони на радіаційний фон – це вже будуть говорити спеціалісти, які будуть працювати на місці. Наразі ми можемо говорити, що відкритий вогонь, який виник внаслідок атаки, рятувальники загасили. Зараз залишилося тління в одному осередку, над ліквідацією якого працюють рятувальники», – розповіла вона.
Водолага додала, що рятувальники отримали повідомлення про влучання о 2:08. На місце прибули перші підрозділи, які чергують на самій АЕС та в пожежній частині в місті Чорнобиль.
Також долучилися рятувальники з Київської області та Києва, в тому числі верхолази, які прибирають ушкоджені конструкції.
«Туди були направленні піротехнічні підрозділи, тому що на місці виявили бойову частини. Треба було працювати піротехнікам, щоб забезпечити безпеку самих рятувальників, які ліквідовували пожежу», – додала вона.
Російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив у ніч на 14 лютого в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції, повідомив президент Володимир Зеленський.
Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що вночі на Чорнобильській АЕС прогримів вибух. Там також зазначили, що в дах саркофага АЕС врізався дрон, але не уточнили, чи це був російський дрон.
За даними Повітряних сил, російська армія атакувала Україну вночі проти 14 лютого 133 безпілотниками типу Shahed та імітаторами. Підтверджено збиття 73-х БПЛА.
На Запоріжжі загинула жінка через російську атаку – обласна влада
Російські війська атакували село Преображенка Пологівського району, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров 14 лютого.
За його даними, по селу випустили щонайменше шість керованих авіабомб.
«Зруйновані житлові будинки. За попередньою інформацією, під завалами є люди», – заявив він.
Згодом Федоров повідомив, що внаслідок атаки загинула 50-річна жінка:
«Тіло загиблої рятувальники дістали з-під завалів будинку. Рятувальні роботи тривають».
Напередодні, за даними ОВА, російські війська завдали 490 ударів по 14 населених пунктах Запорізької області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Удар по укриттю 4-го енергоблоку ЧАЕС: Шмигаль закликав до санкцій проти ядерної галузі Росії
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав «терористичним актом» удар російського дрона по укриттю зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції – про це він заявив 14 лютого.
На думку голови уряду, атака вчергове демонструє «жорстокість Кремля і його байдужість до людських життів».
«Удар по укриттю, яке береже від радіаційної загрози, це виклик усьому світу. Ворог розуміє лише силу. Тому закликаємо партнерів запровадити рішучі санкції проти Росії, зокрема її ядерної галузі. Маємо максимально ослабити агресора», – написав Шмигаль у своєму телеграм-каналі.
Раніше Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що радіаційний фон залишається в нормі після влучання російського дрона в укриття четвертого енергоблока ЧАЕС:
«На проммайданчику ЧАЕС зафіксовано 0,57 мкЗв/год, що не перевищує допустимих значень. Моніторинг триває. Ситуація під контролем».
Російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив у ніч на 14 лютого в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції, повідомив президент Володимир Зеленський.
Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що вночі на Чорнобильській АЕС прогримів вибух. Там також зазначили, що в дах саркофага АЕС врізався дрон, але не уточнили, чи це був російський дрон.
За даними Повітряних сил, російська армія атакувала Україну вночі проти 14 лютого 133 безпілотниками типу Shahed та імітаторами. Підтверджено збиття 73-х БПЛА.
Російський ударний дрон влучив в укриття на Чорнобильській АЕС – Зеленський
Російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив у ніч на 14 лютого в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції, повідомив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, укриття на ЧАЕС було пошкоджене, пожежу загасили. На цей час радіаційний фон не підвищувався. За першими оцінками, пошкодження укриття суттєві.
«Це укриття Україна будувала разом з іншими країнами Європи та світу, разом з Америкою – з усіма, хто хоче справжньої безпеки для людей. Єдина держава у світі, яка може атакувати такі обʼєкти, окуповувати територію атомних станцій та вести бойові дії, взагалі не рахуючись із наслідками, – це сьогоднішня Росія. І це терористична загроза всьому світові», – написав президент.
Зеленський наголосив, що Росія щоночі здійснює атаки проти української інфраструктури й наших міст і продовжує збільшувати свою армію.
«Росія не змінює своєї божевільної антилюдської державної риторики. І це означає, що Путін точно не готується до переговорів. Він готується й надалі обманювати світ. Саме тому потрібен обʼєднаний тиск усіх, хто цінує життя, – тиск на агресора. Росія повинна нести відповідальність за те, що вона робить», – наголосив він.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило, що вночі на Чорнобильській АЕС прогримів вибух. Там також зазначили, що в дах саркофага АЕС врізався дрон, але не уточнили, чи це був російський дрон.
За даними Повітряних сил, російська армія атакувала Україну вночі проти 14 лютого 133 безпілотниками типу Shahed та імітаторами. Підтверджено збиття 73-х БПЛА у Харківській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях. Ще 58 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені.
26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, що спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
Для запобігання поширенню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками фахівців, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. У той же час об’єкт «Укриття», зведений 1986 року, поступово руйнувався.
Україна звернулася до міжнародного співтовариства щодо проведення конкурсу проектів по перетворенню обʼєкта «Укриття». У 2004 році був проведений тендер на проектування і будівництво нового конфайнмента. Його будівництво почалося у 2012 році, а завершили у листопаді 2016 року
Установка укриття дозволила перейти до робіт з демонтажу конструкцій, вилучення і подальшої утилізації паливовмісних і радіоактивних матеріалів.
ОВА: унаслідок нічної атаки РФ на Харківщині постраждало четверо людей
Вночі та зранку російські війська атакували Богодухів та Купʼянськ Харківської області, постраждали четверо людей, повідомив 14 лютого голова Харківської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 01:40 ворог вдарив по місту Богодухів. Внаслідок падіння уламків БПЛА «Герань-2» зруйновано господарчу споруду. Пошкоджено пʼять приватних будинків, трактор та автомобіль. Постраждали 18-річний хлопець та 16-річна дівчина, отримали гостру реакцію на стрес», – йдеться у повідомленні.
Також, за даними ОВА, близько 04:30 ранку внаслідок обстрілу, ймовірно, із РЗСВ у Купʼянську зруйновано приватний житловий будинок, гараж, пошкоджено два приватних житлових будинка. Постраждали двоє чоловіків 46 та 76 років.
За даними Повітряних сил, російська армія атакувала Україну вночі проти 14 лютого133 безпілотниками типу Shahed та імітаторами. Підтверджено збиття 73-х БПЛА у Харківській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях. Ще 58 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ОВА: російська атака спричинила пожежу на Київщині
У Київській області працювали сили протиповітряної оборони під час російської атаки протягом ночі, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник вранці 14 лютого.
За його даними, внаслідок атаки ніхто не постраждав.
«У Фастівському районі внаслідок ворожої атаки сталося загоряння складських приміщень. Пожежа ліквідована», – повідомив він.
Також у Бориспільському районі уламки збитого дрона впали на територію приватного домоволодіння.
Калашник додав, що оперативні служби продовжують роботи з фіксації та ліквідації наслідків атаки.
Повітряні сили повідомляли про збиття 73 зі 133 дронів, які Росія випустила по Україні вночі на 14 лютого. Ще 58 були локаційно втрачені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб повідомляє про 113 боєзіткнень за добу, ЗСУ відбили 16 атак на Новопавлівському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті «зафіксовано 113 бойових зіткнень», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил вранці 14 лютого.
На Куп’янському напрямку Сили оборони, за зведенням, відбили чотири атаки неподалік Голубівки та Загризового.
Сім разів російська армія намагалася вклинитися в оборону ЗСУ на Лиманському напрямку. Ще один штурм українські війська відбили поблизу Білогорівки на Сіверському напрямку.
Російські загарбники п’ять років атакували поблизу Часового Яру (Краматорський напрямок), ще 14 – на Торецькому напрямку.
На Покровському напрямку Сили оборони зупинили 38 наступальних дій біля населених пунктів Суха Балка, Тарасівка, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Удачне, Успенівка, Надіївка, Андріївка та Дачне.
«Сили оборони відбили 16 ворожих атак на Новопавлівському напрямку. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед поблизу населеного пункту Зеленівка та в напрямку Бурлацького. На Гуляйпільському напрямку українські воїни відбили атаку агресора в напрямку Новосілки», – йдеться в зведенні.
На Курському напрямку в Росії за добу відбулося 23 боєзіткнення. За даними Генштабу, на Харківському, Оріхівському та Придніпровському напрямках російська армія активних наступальних дій не проводила.
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що на фронті є «хороший результат». Він не уточнив, про який напрямок йдеться, але подякував «хлопцям із 425-го окремого штурмового полку».
За даними британської розвідки, у січні цього року просування військ Росії в Україні сповільнилося – вони зайняла близько 320 квадратних кілометрів порівняно з приблизно 400 квадратними кілометрами у грудні 2024 року.
Водночас, як повідомляли минулого тижня аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), українські війська розпочали нову серію механізованих штурмів розміром у батальйон у Курській області та 6 лютого просунулися до п’яти кілометрів у тилу російських позицій на південний схід від Суджі Курської області Росії.
Повітряні сили: вночі Росія випустила 133 дрони по Україні, 73 з них збили
Російська армія атакувала Україну вночі проти 14 лютого 133 безпілотниками типу Shahed та імітаторами, повідомляє командування Повітряних сил вранці в п’ятницю.
За даними військових, дрони запускали з напрямків Міллерова, Курська, Брянська, Шаталова та Приморсько-Ахтарська.
«Станом на 08.30 підтверджено збиття 73-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях», – йдеться в зведенні.
Ще 58 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені без негативних наслідків. Командування додає, що внаслідок атаки «постраждали Київщина, Сумщина, Чернігівщина, Одещина та Харківщина».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
WSJ: Венс припускає нові санкції США проти Росії, якщо вона відмовиться від мирної угоди
Сполучені Штати можуть посилити санкції проти Росії в разі відмови від мирної угоди, яка гарантуватиме довгострокову незалежність України – про це заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс у інтерв’ю Wall Street Journal, яке цитують американські медіа.
«Є економічні інструменти впливу, є, звичайно, військові інструменти впливу», – заявив Венс.
За його словами, можливість відправки американських військ до України, від якої Вашингтон послідовно відмовляється, «залишається на столі».
«Є безліч формулювань, конфігурацій, але ми дбаємо про те, щоб Україна мала суверенну незалежність», – сказав він.
Як цитує Reuters, Венс висловив думку, що результатом переговорів може бути «угода, яка шокує багатьох людей».
Віцепрезидент також не виключає, що президент США Дональд Трамп може змінити свою думку залежно від того, як розгортатимуться переговори:
«Президент Трамп міг би сказати: дивіться, ми не хочемо це робити, нам це може не подобатися, але ми готові повернути це на стіл, якщо росіяни не будуть хорошими партнерами в переговорах. Або ж є речі, які дуже важливі для українців, і ми можемо захотіти зняти їх зі столу», — сказав він.
Президент США Дональд Трамп напередодні заявив про плановану в Мюнхені зустріч за участю високопосадовців із Москви, Києва і Вашингтона. Водночас в Офісі президента України заявили, що «розмови з росіянами в Мюнхені не передбачається».
12 лютого Дональд Трамп мав телефонні переговори спочатку з російським лідером Путіним, а потім із президентом України Володимиром Зеленським.
За словами Трампа, під час телефонної розмови з Путіним вони домовилися «негайно розпочати» мирні переговори щодо війни, яку РФ веде проти України.
Генштаб ЗСУ повідомляє про втрату Росією понад 855 тисяч військових за час повномасштабної війни
Російська армія втратила близько 1 200 людей особового складу за попередню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 14 лютого.
За даними українського командування, за час повномасштабної війни в Україні Росія втратила загалом приблизно 855 480 військових.
Штаб також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:
- 10 057 танків (+17 за добу)
- 20 910 бойових броньованих машин (+16)
- 23 115 артилерійських систем (+81)
- 1 282 реактивні системи залпового вогню (+4)
- 1 066 засоби протиповітряної оборони (+3)
- 370 літаків
- 331 гелікоптер
- 25 224 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+152)
- 3 063 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 37 252 автомобілі і автоцистерни (+156)
- 3 745 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 4 лютого 2025 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Розвідка Британії нещодавно заявила, що січень 2025 року, ймовірно, став другим місяцем повномасштабної війни із найбільшими втратами серед російських військових після грудня 2024 року.
У розвідці наголосили, що в лютому рівень втрат Росії, ймовірно, продовжуватиме перевищувати 1000 осіб на день, «відображаючи високий темп російських операцій і наступальних дій».
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Народилися в один день, познайомилися на війні, рятують поранених бійців. Анастасія і Микола – подружня пара військових медиків. Зараз разом працюють на стабілізаційному пункті 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади на Донеччині. Насті – 26 років, Миколі – 30. У шлюбі – два з половиною роки. Говорити один з одним про все, що болить, і хоча б кілька разів на місяць знаходити час для спільних прогулянок – це, кажуть, їхні секрети сімейного щастя.
Про весілля без білої сукні й класичного костюма, роботу разом на стабілізаційному пункті та маленькі мрії й плани на мирне життя – у розповіді Миколи та Анастасії.
Шольц закликав Бундестаг визнати війну в Україні надзвичайною ситуацією
Німеччина має визнати війну Росії проти України надзвичайною ситуацією для власної безпеки, заявив канцлер країни Олаф Шольц у своїй промові 13 лютого.
Шольц сказав, що погоджується з президентом США Дональдом Трампом у тому, що війна в Україні має завершитися «якомога швидше». Але зауважив, що поразка України призведе «не до миру, а до зворотнього».
Він закликав до реформ, які дозволять Німеччині забезпечити інвестиції в свою безпеку та оборону.
«По-друге, Бундестаг має якнайшвидше ухвалити постанову про класифікацію війни в Україні та її серйозних наслідків для безпеки Німеччини та Європи як надзвичайної ситуації в розумінні статті 115, пункту 2 Конституції. Це означає, що наша підтримка України, яка сьогодні є як ніколи важливою, більше не відбуватиметься за рахунок інших завдань, які наша держава має виконувати щодо власних громадян», – заявив він.
Канцлер також заявив про необхідність просувати дискусію в Європейському Союзі про інвестиції в оборону та розвиток європейської оборонної промисловості.
Дональд Трамп 12 лютого провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, після чого оголосив, що домовився про початок переговорів щодо завершення російсько-української війни. Того ж дня Трамп провів телефонну розмову із президентом України Володимиром Зеленським. Виступаючи перед журналістами 13 лютого, Трамп заявив, що Україна буде частиною будь-яких переговорів із Москвою щодо припинення війни.