Українська мова і «страшна ціна» у час війни. Як змінилося ставлення українців до мови?
Три роки повномасштабної війни в Україні змусили українців замислитись над їхнім ставленням до української мови. Протягом цього часу не бракувало подій, скандалів та емоційних дискусій щодо мови. Зокрема, в соціальних мережах. І радикальність дуже активно використовує Росія у цілях пропаганди.
Найбільший резонанс в українському суспільстві спричинило вбивство у Львові української мовознавиці, професора Ірини Фаріон, яку злочинець застрелив біля під’їзду її будинку 19 липня 2024 року.
Як три роки повномасштабного нападу Росії на територію України змінили ставлення громадян України до української мови? Як вплинула війна на розуміння українців про важливість розмовляти українською мовою? Читайте про це за лінком
«Ворог активізувався»: у Генштабі повідомили про 176 бойових зіткнень від початку доби
Російські війська продовжують атакувати позиції Збройних сил України на кількох напрямках, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у зведенні на 16 годину 15 лютого:
«Сили оборони вживають необхідних заходів для недопущення просування противника углиб української території. Ворог активізувався. На цей час відбулося 176 бойових зіткнень».
Зокрема, на Харківському напрямку відбулося чотири боєзіткнення поблизу Вовчанська та Тихого, точиться один бій. На Куп’янському напрямку російська армія 35 разів атакувала позиції Сил оборони поблиху населених пунктів Дворічна, Петропавлівка, Степова Новоселівка, Колісниківка, Лозова та в напрямку Новоосинового, на момент зведення 23 боєзіткненя тривають.
На Лиманському напрямку тривають дев’ять сутичок із 19 російських атак поблизу Зеленого Гаю, Новоєгорівки, Греківки, Колодязів, Ямполівки, Тернів, Торського та Діброви. Також тривають шість боїв поблизу Верхньокам’янського та Івано-Дар’ївки, ЗСУ відбили три російських штурми.
На Краматорському напрямку Сили оборони відбивають десять російських штурмів, від початку доби 17 боїв вже завершені. Також тривають сім боїв із 15 на Торецькому напрямку.
«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 47 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах населених пунктів Зелене Поле, Тарасівка, Водяне Друге, Миролюбівка, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Шевченко, Піщане, Котлине, Удачне, Надіївка, Андріївка та Удачне. Сили оборони стримують натиск та відбили 24 атаки противника, 23 боєзіткнення тривають дотепер», – повідомляє командування.
Російська армія також дев’ять разів намагалася прорвати українську оборону на Новопавлівському напрямку біля Зеленівки та Великої Новосілки, шість зіткнень тривають.
На Курському напрямку, за даними Генштабу, від початку доби відбулось 11 боєзіткнень.
Напередодні на фронті зафіксували 112 бойових зіткнень.
Останніми тижнями активність армії РФ на фронті дещо знизилась, однак Покровський напрямок залишається найгарячішим на фронті, зважаючи на зведення українського Генштабу.
Правозахисні організації засудили запровадження персональних санкцій проти громадян України – заява
Застосування санкцій щодо опозиційних політиків та бізнесменів є «позасудовою політичною розправою», що «підриває» фундаментальні принципи права, порушує Конституцію і міжнародні угоди, ратифіковані Україною, йдеться у спільній заяві низки українських правозахисних організацій, оприлюдненій на офіційному сайті Харківської правозахисної групи (ХПГ).
«Громадяни України, або іноземні громадяни, що перебувають під юрисдикцією України або дружніх до України держав, з якими діють міжнародно-правові угоди про видачу правопорушників, не можуть бути піддані санкціям. Санкції є міжнародно-правовим механізмом політичного характеру, який застосовує одна держава проти іншої держави, її фізичних та юридичних осіб, оскільки іншого способу боротьби з їхнім ворожим впливом просто немає», – наголошують правозахисники.
Вони наголосили, що застосування санкцій щодо власних громадян можливо лише за умови, якщо вони «переховуються у ворожих юрисдикціях за кордоном або на тимчасово окупованих територіях України і держава не має механізмів притягнення їх до відповідальності».
Тож дії президента Зеленського щодо українських політиків та підприємців Петра Порошенка, Костянтина Жеваго, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, як стверджується в опублікованій заяві, – «це не санкції у їх міжнародно-правовому розумінні, а позасудова розправа над політичними опонентами».
«Такі дії президента України є незаконними і свавільними. Це заміна правоохоронної та судової системи директивним управлінням. Санкції тягнуть за собою значні обмеження в правах, застосовуючи які, держава має забезпечити дотримання низки гарантій, зокрема: ніякого покарання без закону, право на справедливий судовий розгляд судом, що встановлений законом, дотримання принципу презумпції невинуватості, право бути негайно і детально проінформованим про характер і причини обвинувачення, право на ефективний засіб правового захисту тощо. Проте, в ситуації із застосованими санкціями жодна з цих гарантій не була дотримана», – йдеться у заяві українських правозахисників.
Експерти кажуть, що санкції не можуть слугувати інструментом притягнення до юридичної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, навіть коли щодо особи триває розслідування. Санкції не можуть підміняти кримінальну відповідальність, оскільки принципи правосуддя знівелюються політичними мотивами, якими керуються автори санкцій. Використання санкцій замість розслідування та справедливого судового процесу означає руйнування демократії в Україні, зазначають правозахисники.
«Указ президента України №81/2025 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» на основі рішення РНБО від 12 лютого 2025 року є політичним переслідуванням опозиції та узурпацією влади, адже президент в порушення Конституції України привласнив повноваження судової гілки влади», – підсумовується у заяві, опублікованій на офіційному сайті ХПГ.
До заяви приєдналась 12 правозахисних груп: Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, громадська організація (ГО) «Центр досліджень правоохоронної діяльності», благодійний фонд «Людина і право», ГО Правозахисна група «Січ», Об’єднання родичів політвʼязнів Кремля, Український інститут прав людини, Українська фундація правової допомоги, ГО «Блакитний птах», Міжнародне товариство прав людини — Українська секція, Освітній дім прав людини — Чернігів.
Раніше Рада національної безпеки і оборони України запровадила санкції проти кількох людей на виконання указів президента від 12 лютого.
Згідно з реєстром санкційних дій, під обмеження потрапили:
- п’ятий президент і народний депутат Петро Порошенко;
- колишній народний депутат Віктор Медведчук;
- співзасновники й колишні акціонери «Приватбанку» Геннадій Боголюбов і Ігор Коломойський;
- бізнесмен Костянтин Жеваго.
Санкції передбачають, зокрема, блокування активів та запобігання виведенню капіталу за межі України.
Напередодні з’явилися повідомлення, що РНБО запровадила санкції проти політичного опонента чинного президента, його попередника на посаді, лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка. Таку новину ввечері 12 лютого оприлюднило видання Forbes із посиланням на «два обізнані джерела».
Порошенко у власному зверненні підтвердив, що йдеться саме про запровадження санкцій проти нього.
На підозру, яку висунули попередньому президенту України, одразу ж відреагували західні дипломатичні представництва. Вони застерегли українську владу від політичних переслідувань опозиції.
Келлог розповів подробиці свого майбутнього візиту в Україну
Спеціальний представник президента США із питань України та РФ Кіт Келлог готується здійснити візит до України, повідомив він у соцмережі Х.
За його словами, під час візиту він збирається «опиратися» на перемовини між президентом Володимиром Зеленським та віцепрезидентом Штатів Джей Ді Венсом, які відбулись 14 лютого. Він назвав цю розмову «конструктивною».
Раніше Венс за підсумками зустрічі з Зеленським заявив про необхідність досягти «тривалого миру, не такого, який призведе до конфлікту в Європі через кілька років».
У Держдепартаменті США цього тижня заявили, що спеціальний посланець президента США з питань Росії та України Кіт Келлог відвідає Німеччину, Бельгію й Україну з 13 по 22 лютого. Метою візиту там назвали «просування мети президента Трампа щодо забезпечення миру через силу в Україні та захисту інтересів національної безпеки США».
Президент США Дональд Трамп заявив 3 лютого, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці.
«Ми прагнемо укласти угоду з Україною, за якою вони будуть забезпечувати те, що ми їм даємо, своїми рідкісноземельними елементами й іншими речами», – сказав Трамп.
Згодом Зеленський заявив, що Україна відкрита до укладання угоди зі США щодо доступу до рідкісноземельних копалин і потребує гарантій безпеки від союзників як частини будь-якого врегулювання.
За словами президента, до 20% мінеральних ресурсів України, включаючи близько половини родовищ рідкісноземельних елементів, перебувають під російською окупацією. Він припустив, що Москва може відкрити доступ до цих ресурсів для своїх союзників – Північної Кореї та Ірану.
Туск: Європі «терміново» потрібен план дій щодо України і безпеки
Країнам Європи терміново треба розробити свій план дій щодо України, йдеться у заяві прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска у соцмережі Х.
«Європі терміново потрібен власний план дій щодо України та нашої безпеки, інакше наше майбутнє вирішуватимуть інші глобальні гравці», – зазначив Туск.
Глава уряду Польщі додав, що у такому випадку рішення будуть «не обов’язково відповідно до наших власних інтересів».
«Цей план треба готувати вже зараз. Не можна гаяти часу»,– наголосив польський прем’єр.
За повідомленнями західних ЗМІ, у Європі побоюються, що президент США Дональд Трамп виключить їх з переговорів щодо України, але змусить платити за відбудову України та відправити миротворців.
Раніше президент України Володимир Зеленський на Мюнхенській конференції запропонував створити спільні Збройні сили Європи за участі української армії
14 лютого віцепрезидент США Джей Ді Венс виступив на Мюнхенській конференції з безпеки 2025. У своїй промові він зосередився на критиці європейських партнерів.
Зокрема, він заявив, що «адміністрація Дональда Трампа стурбована європейською безпекою. При цьому Європа нібито не поділяє спільні зі США демократичні цінності».
Мюнхенська конференція з питань безпеки цього року проходитиме з 14 по 16 лютого. Очікується, що в ній візьмуть участь близько 60 глав держав і урядів, 150 міністрів з усього світу, а також керівники провідних міжнародних організацій.
У Запоріжжі судять російського військового, якого обвинувачують у розстрілі українського військовополоненого. Ця справа – прецедент для українського правосуддя. Вперше обвинувачений у такій категорії воєнних злочинів фізично присутній на лаві підсудних. За версією слідства, російський військовий Дмитро Курашов розстріляв українського військового Віталія Годнюка 6 лютого 2024 року, коли той здавався у полон. Це сталось під час штурму російськими військовими позиції «Вовк» Сил оборони України. Проти Курашова в суді свідчать бійці з його ж підрозділу. Усі вони воювали у складі загону «Шторм-V».
Чому росіяни свідчать проти свого?
Чи визнає свою провину?
Та в якому вбивстві зізнається Курашов?
Ексклюзивне інтерв’ю з обвинуваченим та свідками тих подій – в матеріалі журналістки проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Читайте і дивіться про це за лінком
Зеленський каже, що готовий говорити про вибори, але «українці цього не хочуть»
Президент Володимир Зеленський під час виступу на основній сесії Мюнхенської конференції з безпеки запевнив, що «готовий говорити про вибори в Україні».
Він зазначив, що наразі фокусується на «виживанні країни» в умовах війни – половину його президентського терміну була пандемія коронавірусу, а іншу половину – повномасштабна війна.
«Я готовий говорити про вибори. Українці абсолютно не хочуть виборів, бояться, що ми втратимо режим воєнного стану, якщо будуть вибори, солдати повернуться додому і Путін окупує всю територію. Зараз ми маємо мобілізацію, ми є єдиним організмом, єдиною країною, і тому дуже важливо, щоб так було надалі», – сказав Зеленський.
Глава держави додав, що «питання не в ньому, а у майбутньому нашої країни».
«На сьогодні питання у виживанні, врятувати Україну і наших людей. А якщо комусь не подобається, вони можуть обрати інше громадянство, у кого є власність за кордоном», – заявив президент.
Раніше, на початку січня, президент Володимир Зеленський заявляв, що Конституція України не дозволяє проведення президентських і парламентських виборів під час воєнного стану. Водночас він припускав, що у разі завершення «гарячої фази війни» парламент скасує воєнний стан у країні та призначить дату виборів.
Україна проводила президентські, парламентські і місцеві вибори 2019 і 2020 року під час російської агресії, яка почалася 2014 року.
Згідно з Конституцією України, наступні президентські вибори в Україні мали б відбутися у кінці березня 2024 року. Але оскільки в країні діє воєнний стан (запроваджений через повномасштабну агресію РФ в лютому 2022 року), проведення виборів відтермінували.
ДАЗВ: на Чорнобильській АЕС триває пожежа після удару по укриттю енергоблока
На Чорнобильській АЕС триває пожежа після удару по укриттю зруйнованого четвертого енергоблока, йдеться у повідомленні Державного агентства України з управління зоною відчуження.
За даними відомства, триває гасіння заповнювача зовнішньої обшивки арки нового безпечного конфайнмента.
«З 22:00 до 07:00 було залучено п'ять працівників ДСНС та дві одиниці техніки. Станом на 07:00 залучено 40 працівників ДСНС та вісім одиниць техніки», – зазначили в агентстві.
За даними Державного агентства України з управління зоною відчуження, технічний стан нового конфайнмента наступний:
- дефекти обшивки без суцільного руйнування до 200 метрів квадратних;
- пошкодження внутрішнього заповнювача обшивки;
- наявні руйнування болтових з’єднань;
- деформовані вузли з’єднань конструкцій верхньої частини ГТО.
Відомо, що погіршення радіаційної обстановки на проммайданчику НБК-ОУ та на ЧАЕС в цілому, не зафіксовано. Виходу радіоактивних продуктів за встановлені межі не виявлено.
Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною у ніч на 14 лютого влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблока Чорнобильської атомної станції. За його словами, укриття на ЧАЕС було пошкоджене, пожежу загасили.
Згодом Зеленський, спілкуючись із журналістами в Мюнхені, заявив, що атака могла бути цілеспрямованою. За його словами, дрон летів на висоті 85 метрів, а радари не бачать цієї висоти.
Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що вночі на Чорнобильській АЕС прогримів вибух. Там також зазначили, що в дах саркофага АЕС врізався дрон, але не уточнили, чи це був російський дрон.
Прессекретар російського президента Путіна Дмитро Пєсков заявив, що не має точної інформації про атаку, але «не може бути й мови, щоб завдавалися удари по якихось об’єктах атомної інфраструктури», цитують російські ЗМІ. У Росії регулярно заперечують атаки на українські об’єкти, зокрема, цивільні.
Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Григорій Іщенко заявив, що «плачевних наслідків» на Чорнобильській АЕС вдалося уникнути.
Президент України закликав створити спільні Збройні сили Європи
Президент України Володимир Зеленський на Мюнхенській конференції запропонував створити спільні Збройні сили Європи за участі української армії.
«Багато лідерів говорили про те, що Європі потрібна власна армія – Армія Європи. Я вважаю, що цей час настав. Збройні сили Європи повинні бути створені...», – наголосив президент.
За його словами, йдеться не тільки про збільшення витрат на оборону у відсотках до ВВП.
«Гроші потрібні, так – але самі по собі гроші не зупинять напад ворога. Люди і зброя не даються задарма, але знову ж таки, справа не лише в бюджеті. Справа в усвідомленні людьми необхідності захищати власний дім», – каже Зеленський.
«Без України європейська армія не зможе зупинити РФ. Але об’єднана армія зможе. Зброя, санкції, політичний тиск, єдність – це те, що можете надати ви. Три роки війни створили підґрунтя для об’єднаних європейських сил», – сказав український лідер.
Зеленський згадав, що Трамп розповідав йому про свою розмову з Путіним, але він «не згадав, що Америці потрібна Європа за тим столом».
«Старі часи минули – коли Америка підтримувала Європу просто, тому що завжди так робила. Але Президент Трамп якось сказав: Важливо не те, в якій сім’ї ти народився, а та, яку ти будуєш. Ми повинні побудувати якомога тісніші відносини з Америкою, і – так, нові відносини – але як європейці, а не просто як окремі нації», – зазначив президент України.
Також Зеленський уточнив, що не вірить у гарантії безпеки без Америки, «адже це буде дуже слабко».
«Але Америка не надасть гарантій, якщо гарантії самої Європи не будуть сильними. Я також не зніму з порядку денного членство України в НАТО. Але зараз найвпливовішим членом НАТО, здається, є Путін – тому що його примхи мають силу блокувати рішення НАТО. І це попри той факт, що саме армія України зупинила Росію – не країна НАТО, не війська НАТО, а лише наш народ і армія», – наголосив він.
Інші заяви президента на конференції у Мюнхені:
- «Цього року Москва планує створити 15 нових дивізій, чисельність яких досягне 150 тис. Це більше, ніж національні армії більшості європейських країн».
- «Зараз ми готуємо проєкт розширення нашої Хмельницької АЕС із залученням американського бізнесу, зокрема, Westinghouse. Цей проєкт посилить енергетичну безпеку не лише України, а й всієї Європи».
- «Минулого року ми виготовили понад 1,5 мільйона дронів різних типів. Зараз Україна є світовим лідером у боротьбі з безпілотниками».
Раніше, 12 лютого, після переговорів з Путіним президент США Дональд Трамп заявив про домовленість негайно розпочали переговори. Президент США також назвав склад своєї команди, яка вестиме переговори про укладення мирної угоди між Україною та Росією. До неї увійшли держсекретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф, радник із питань національної безпеки Майкл Волц та спеціальний посланець Стів Віткофф.
Згодом, 13 лютого, Дональд Трамп заявив про заплановану в Мюнхені зустріч за участю високопосадовців із Москви, Києва і Вашингтона. Водночас в Офісі президента України заявили, що «розмови з росіянами в Мюнхені не передбачається».
У російському МЗС згодом заявили, що офіційних представників Росії на конференції у Мюнхені не буде.
Зеленський: Путін хоче, аби Трамп став учасником його «вистави»
Президент РФ Володимир Путін прагне проводити переговори з США тет-а-тет», зазначив президент Володимир Зеленський на Мюнхенській конференції з безпеки 15 лютого.
«Путін спробує змусити президента США (Трампа – ред.) стояти на Червоній площі 9 травня, але не як поважного лідера, а як реквізит у власній виставі», – розповів він.
Крім того, за словами президента, Україна має «чіткі» розвідувальні дані про те, що Росія планує відправити свої війська до Білорусі цього літа.
Також, за його словами, Україні ніколи не погодиться, аби угоди укладались за її спиною, адже це правило має застосовуватися щодо всієї Європи.
«Жодних рішень щодо України без України – жодних рішень щодо Європи без Європи», – зазначив Зеленський.
Мирний план має розроблятися за участю України, це стосується будь-яких відповідних ініціатив США, сказав президент.
Зеленський наголосив, що «Україна разом з союзниками має підготувати гарантії безпеки, щоб зупинити російського диктатора Володимира Путіна та його війну».
«Це не може відбуватися без нас. І якщо у нас немає сьогодні спільного плану, то мені здається, що у США немає такого плану. Якщо у них щось є, то це не про нас, але ми не хочемо такої нової реальності», – уточнив Зеленський.
Президент наголосив, що не має намірів знімати питання членства України в НАТО зі столу переговорів, а «якщо не членство в НАТО, то умови для побудови іншого НАТО в Україні»,
За його словами, «найбільш впливовий член НАТО, здається, Путін, бо він має вирішальне слово – кому бути в НАТО, а кому ні».
Раніше речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Путін буде радий вітати лідерів інших країн 9 травня в Москві, у тому числі й президента США Дональда Трампа, якщо буде ухвалене відповідне рішення.
Коментуючи телефонну розмову, яка 12 лютого відбулася з російським колегою Володимиром Путіним, президент США Дональд Трамп згадував про Другу світову війну: «Ми обидва розмірковували про Велику Історію наших Народів і про те, що ми так успішно разом воювали у Другій світовій війні, пам’ятаючи, що Росія втратила десятки мільйонів людей (мільйони життів втратила не лише Росія, але також Україна та інші республіки Радянського Союзу – ред.)».
Трамп також сказав, що вони з Путіним «домовилися працювати разом, дуже тісно, включно з відвідуванням країн один одного», але конкретних дат можливих візитів не називав.
У Росії військовим парадом 9 травня святкуватимуть День перемоги на європейському театрі воєнних дій у Другій світовій війні. В Україні (як День пам’яті та примирення) та більшості країн Європи цю пам’ятну дату вшановують на день раніше – 8 травня.
Без військової підтримки США в України буде «дуже мало шансів вижити» – Зеленський
В України буде «дуже мало шансів вижити» без підтримки США, зазначив президент Володимир Зеленський 14 лютого в інтерв’ю NBC News у кулуарах Мюнхенської безпекової конференції.
Зеленський заявив, що Україні буде «дуже, дуже, дуже важко» вижити без військової підтримки США, як зараз, коли вона намагається відбити вторгнення РФ, так і в майбутньому після закінчення війни.
«Напевно, це буде дуже, дуже, дуже важко. І, звичайно, у всіх складних ситуаціях у вас є шанс. Але у нас буде дуже мало шансів вижити без підтримки Сполучених Штатів. Я думаю, що це дуже важливо, критично важливо», – заявив він.
Український президент зазначив, що «не хоче думати про «боротьбу з Росією без американської підтримки».
«Я не хочу думати, що ми не будемо стратегічними партнерами», – додав він.
Після інавгурації президента США не оголошували нових пакетів військової допомоги для України, а Трамп казав, що «готовий розглянути надання Києву зброї в обмін на корисні копалини».
Водночас новий міністр оборони США Піт Гегсет не виключив, що «подальша американська допомога Україні може бути чинником у переговорах про завершення війни».
Єрмак назвав умову, за якої Зеленський готовий зустрітися з Путіним
Президент Володимир Зеленський готовий до зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним лише тоді, коли Україна матиме «чіткі гарантії безпеки» та узгоджену з партнерами позицію, зазначив в ефірі телемарафону керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
«Президент чітко сказав, що буде готовий зустрітися з Путіним коли Україна буде готова до таких перемовин. Коли Україна буде мати сильну позицію, узгоджену з партнерами, в першу чергу Сполученими Штатами і Європою. Коли Україна буде розуміти які гарантії безпеки ми будемо мати. Такий момент ще не настав», – зазначив керівник ОП.
12 лютого після переговорів з Путіним президент США Дональд Трамп заявив про домовленість негайно розпочали переговори. Президент США також назвав склад своєї команди, яка вестиме переговори про укладення мирної угоди між Україною та Росією. До неї увійшли держсекретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф, радник із питань національної безпеки Майкл Волц та спеціальний посланець Стів Віткофф.
Згодом, 13 лютого, Дональд Трамп заявив про заплановану в Мюнхені зустріч за участю високопосадовців із Москви, Києва і Вашингтона. Водночас в Офісі президента України заявили, що «розмови з росіянами в Мюнхені не передбачається».
У російському МЗС згодом заявили, що офіційних представників Росії на конференції у Мюнхені не буде.
У Кремлі занепокоєні, що росіяни вважатимуть Трампа сильнішим за Путіна – ISW
У Кремлі побоюються, що громадяни РФ вважатимуть президента США Дональда Трампа «сильнішим» за російського лідера Володимира Путіна, йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що видання «Медуза» Кремль начебто дав «вказівку» російським державним ЗМІ представляти телефонну розмову Трампа і Путіна 12 лютого як «ініціативу і перемогу Путіна», а також рідше використовувати ім’я Трампа у висвітленні цієї теми та інших подій.
«Кремль стурбований тим, що російська громадськість може сприймати Трампа як більш «ініціативного і рішучого» лідера, ніж Путін, і хоче, щоб російські ЗМІ наголошували на тому, що лише Путін несе відповідальність за результат перемовин», – йдеться у звіті.
В ISW уточнили, що влада Кремля не хоче, аби російська громадськість сприймала Трампа як «сильного лідера, здатного змінити ситуацію», а Путіна – «як пасивного або слабкого лідера в порівнянні з ним».
«Кремль, можливо, намагається негативно змінити сприйняття Трампа російською громадськістю, щоб підкреслити силу і владу Путіна на тлі повідомлень про можливі майбутні мирні переговори і двосторонні переговори», – зазначають аналітики.
Розмова Путіна і Трампа 12 лютого тривала майже півтори години, заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков. Вони обговорили близькосхідне врегулювання та двосторонні відносини РФ та США. За словами представника Кремля, Путін запросив Трампа до Москви.
Після розмови з Путіним Трамп мав телефонні переговори із президентом України Володимиром Зеленським.
«Про можливості досягти миру. Про нашу готовність працювати разом на рівні команд. Про наші технологічні можливості, зокрема дрони та інші сучасні виробництва. Вдячний президенту Трампу за інтерес до того, що ми можемо зробити разом», – написав Зеленський у телеграмі після розмови.
За його словами, також обговорювалася розмова з міністром фінансів США Скотом Бессентом і підготовка нової угоди щодо безпеки та економічної й ресурсної взаємодії. Президент Трамп поінформував про деталі своєї розмови з Путіним.
Виклики перед Україною напередодні третьої річниці початку Росією повномасштабної війни: аналіз
Через майже три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії, перед Україною – в умовах нещодавніх змін на глобальній арені та на фронті – постали нові виклики. Які вони?
Радіо Свобода зібрало оцінки експертів. Читайте за лінком
Росія: влада каже про масовану атаку дронів, призупиняли роботу семи аеропортів
У ніч проти 15 лютого дрони знову атакували російські регіони, призупинена робота семи аеропортів, пишуть місцеві телеграм канали.
Відомо, що у Калузькій області начебто після удару території промислового підприємства в Дзержинській області виникла пожежа.
За даними телеграм-каналу SHOT, очевидці повідомили, що близько 6-ї години ранку в регіоні було чути «близько 4-5 вибухів і стрілянину». Унаслідок атаки загорівся промисловий об’єкт, проте точний населений пункт, де це сталося, поки не називають. Також у соцмережах з’явилося відео, на якому чутно дрони і роботу ППО.
Водночас інформацію про атаку дронів і пожежу підтвердив губернатор області Владислав Сапша. При цьому він стверджує, що загоряння виникло нібито внаслідок «падіння уламків».
«На території промислового підприємства в Дзержинському районі внаслідок падіння БпЛА сталося загоряння однієї з будівель. На місце прибули розрахунки рятувальників та оперативна група. За попередньою інформацією постраждалих немає», – написав він.
Також у ніч проти 15 лютого серія вибухів начебто пролунала у Волгограді. За словами росіян, вибухи почалися приблизно о 03:15 за місцевим часом. Як стверджують очевидці, система протиповітряної оборони нібито «знищувала безпілотники на підльоті до місцевого НПЗ у Красноармійському районі міста». У телеграм-каналі ASTRA уточнили, що у Волгограді дрон начебто влучив у житловий будинок, нібито постраждалих немає.
Крім цього, звуки вибухів було чути в Кіровському районі міста і в населеному пункті Краснослобідськ.
Пізніше в соцмережах було опубліковано відео, на якому чути один із вибухів у Волгограді. SHOT уточнив, що «над містом прогриміло понад 15 вибухів і вони не припиняються вже протягом хвилин 45».
Губернатор регіону Андрій Бочаров повідомив, що після «падіння уламків» дронів, на території промзони в регіоні начебто «виникло локальне загоряння», яке вже нібито ліквідовано.
Також телеграм-канали пишуть про атаку дронів по Саратовській області і місту Ростову-на-Дону.
Водночас у Міноборони РФ відзвітували, що станом на ранок 15 лютого засоби ПВО за ніч начебто збили 40 українських безпілотників – над Волгоградською, Калузькою, Ростовською та Саратовською областями, повідомляє Міноборони РФ.
Росавіація повідомила про тимчасові обмеження на приймання і виліт літаків в аеропортах семи російських міст: Астрахані, Владикавказі, Волгограді, Грозному, Калузі, Саратові та Ульяновську.
Українське військове командування наразі не коментувало ситуацію.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах з ладу виходили установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні минулого року Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні 2024 року, від початку того року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.
Повітряні сили: вночі Росія запустила по Україні 70 дронів, збито – 33
У ніч проти 15 лютого російські військові запустили по території України 70 безпілотників, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
«У ніч на 15 лютого противник атакував 70 ударними БПЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ (РОсія) і Чауда (Крим)», – зазначили військові.
Відомо, що повітряний напад РФ відбивали підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 33 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів», - розповіли військові.
Крім того, за даними Повітряних сил, ще 37 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені. ППО працювала у Миколаївській, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій та Донецькій областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія втратила за добу ще 1180 військових і понад 10 танків – Генштаб
Російські війська втратили близько 1 180 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 15 лютого.
Командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення у 856 660 військових.
Крім того, за даними Генштабу, армія Росії втратила в техніці:
- танків – 10 068 (+11 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 20 927 (+17)
- артилерійських систем – 23 174 (+59)
- РСЗВ – 1283 (+1)
- засобів ППО – 1067 (+1)
- літаків – 370
- гелікоптерів – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 25 341 (+117)
- крилатих ракет – 3063
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 37 379 (+127)
- спеціальної техніки – 3747 (+2)
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч – убитими.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 4 лютого 2025 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Розвідка Британії нещодавно заявила, що січень 2025 року, ймовірно, став другим місяцем повномасштабної війни із найбільшими втратами серед російських військових після грудня 2024 року.
У розвідці наголосили, що в лютому рівень втрат Росії, ймовірно, продовжуватиме перевищувати 1000 осіб на день, «відображаючи високий темп російських операцій і наступальних дій».
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Зеленський у Мюнхені відмовився від угоди США щодо корисних копалин – WP
Президент України Володимир Зеленський відмовився від пропозиції делегації Конгресу США підписати меморандум, за яким Штати отримали б 50% від усіх майбутніх запасів мінералів в Україні, повідомив політичний оглядач The Washington Post Джош Рогін у соцмережі X з посиланням на американських конгресменів, які брали участь у Мюнхенській конференції.
«Зеленський чемно відмовився підписувати це», – додав Рогін.
Згодом журналіст уточнив, що Україна начебто не підписала дану угоду, бо «в обмін на доступ до ресурсів не отримувала жодних гарантій безпеки».
Інших подробиці запропонованої США угоди не наводиться. В Офісі президента наразі дану інформацію не коментували.
Зеленський і віцепрезидент США Джей Ді Венс також обговорювали на конференції угоду щодо корисних копалин, але їхня зустріч завершилася без повідомлення деталей.
«Наші команди продовжуватимуть працювати над документом, – зазначив Зеленський у соцмережі Х. – Ми готові якомога швидше рухатися до справжнього та гарантованого миру. Ми глибоко цінуємо рішучість президента Трампа, який може допомогти зупинити війну та забезпечити правосуддя та гарантії безпеки для України».
Раніше Венс за підсумками зустрічі з Зеленським заявив про необхідність досягти «тривалого миру, не такого, який призведе до конфлікту в Європі через кілька років».
У Держдепартаменті США цього тижня заявили, що спеціальний посланець президента США з питань Росії та України Кіт Келлог відвідає Німеччину, Бельгію й Україну з 13 по 22 лютого. Метою візиту там назвали «просування мети президента Трампа щодо забезпечення миру через силу в Україні та захисту інтересів національної безпеки США».
Президент США Дональд Трамп заявив 3 лютого, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці.
«Ми прагнемо укласти угоду з Україною, за якою вони будуть забезпечувати те, що ми їм даємо, своїми рідкісноземельними елементами й іншими речами», – сказав Трамп.
Згодом Зеленський заявив, що Україна відкрита до укладання угоди зі США щодо доступу до рідкісноземельних копалин і потребує гарантій безпеки від союзників як частини будь-якого врегулювання.
За словами президента, до 20% мінеральних ресурсів України, включаючи близько половини родовищ рідкісноземельних елементів, перебувають під російською окупацією. Він припустив, що Москва може відкрити доступ до цих ресурсів для своїх союзників – Північної Кореї та Ірану.
«Ми самі були в шоці»: бійці ЗСУ про переваги і недоліки БМП «Мардер»
БМП «Мардер» під час російсько-української війни активно використовують – в першу чергу десантно-штурмові війська та морська піхота ЗСУ. 100-та окрема механізована бригада Збройних сил України виконує бойові завдання на німецьких бронемашинах в умовах міських боїв в Торецьку на Донеччині.
Про переваги та недоліки цієї західної техніки журналістам проєкту Радіо Свобода – Донбас Реалії, розповів екіпаж однієї із таких бойових машин. Читайте дивіться за лінком
Макрон: тільки українці можуть вести дискусії про міцний і тривалий мир, ми допоможемо
Президент Франції Емманюель Макрон наголосив на важливості того, щоб переговори про мир вела Україна.
«Я щойно говорив із президентом Зеленським. Якщо президент Трамп справді може переконати президента Путіна припинити агресію проти України, це чудова новина. Тоді тільки українці зможуть вести дискусії щодо міцного і тривалого миру. Ми допоможемо їм у цій справі», – написав Макрон у соцмережі X.
При цьому, за його словами, європейцям потрібно буде посилити колективну безпеку і стати більш автономними. «Франція повною мірою відіграватиме свою роль у прискоренні цього процесу. Сильніша й більш суверенна Європа, давайте зробимо це зараз», – додав президент Франції.
Пресслужба українського президента повідомила, що Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Емманюелем Макроном, щоб скоординувати кроки для справедливого закінчення війни.
За повідомленням, Зеленський поінформував Макрона про сьогоднішню зустріч із віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і нещодавню телефонну розмову з президентом Дональдом Трампом, а також розповів про останні контакти з європейськими лідерами.
Президент Україні у дописі в X назвав розмову з французьким лідером «продуктивною».
«Маємо напрацювати спільну з Америкою і Європою ефективну стратегію для наближення справедливого миру і разом сидіти за столом переговорів. Обговорили багато важливих питань, зокрема гарантії безпеки й конкретні пропозиції Франції. Важливо, що в нас однакове бачення того, яким має бути справедливе закінчення війни. Дякую за всі зусилля заради нашої спільної безпеки в майбутньому і відданість принципу «нічого про Україну без України», – написав Зеленський.
14 лютого віцепрезидент США Джей Ді Венс за підсумками зустрічі з Зеленським заявив про необхідність досягти «тривалого миру, не такого, який призведе до конфлікту в Європі через кілька років».
Раніше британська преса повідомляла, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон почали обговорювати можливість відправлення британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.