Добровільно чи ні? Як українці опиняються на контрактах в армії РФ
За майже весь 2024 рік близько 10 тисяч жителів тимчасово окупованих територій України підписали контракти з армією РФ. Половина з них – люди з Донецької та Луганської областей. Такі числа озвучив Центр національного спротиву, зібравши дані з власних джерел.
Примус, гроші чи ідея – що передусім штовхає українців на це? Без незалежних опитувань неможливо дізнатися, скільки точно контрактників обирають службу в армії агресора свідомо та з ідеологічних мотивів. Проте є чимало даних з реального життя, із яких можна скласти загальну картину мотивів цих людей. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) проаналізували ці фактори і розібрали озвучену цифру: наскільки 10 тисяч – багато для нинішній окупованих територій України? А також які є способи порятунку, якщо до служби в армії РФ примушують?
Штурми РФ на захід від Курахового: куди рветься агресор?
Російська армія знову просунулась біля Андріївки та Улакли на захід від Курахового, повідомив вранці 21 лютого проєкт DeepState. Агресор пробивається вперед цій ділянці фронту щодня – на фоні стагнації на інших напрямах.
Раніше той самий DeepState повідомляв про накопичення російських сил у районі сіл Зеленівка та Сухі Яли, а також про те, що агресор закріплюється на південних околицях села Костянтинопіль. Це село лежить на трасі Донецьк–Запоріжжя, до якої РФ рветься і з півдня – Новопавлівського напрямку.
Генштаб повідомив вранці 21 лютого про 34 атаки на Покровському напрямку – до якого відносить і західні території від Курахового, а також про 12 штурмів на Новопавлівському напрямку. Це найгарячіші ділянки фронту в Україні.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Келлог позитивно відгукнувся про переговори з Зеленським
Спеціальний посланець Сполучених Штатів з питань України та Росії Кіт Келлог заявив 21 лютого, що днем раніше він мав «позитивні» дискусії з президентом України Володимиром Зеленським, які «зачіпали широке коло питань». Келлог заявив в ефірі у мережі X, що він також мав переговори з «талановитою командою національної безпеки» Зеленського під час свого візиту до української столиці.
Раніше президент України Володимир Зеленський назвав переговори з Келлогом «зустріччю, яка відновлює надію».
«Нам потрібні сильні угоди з Америкою – угоди, які справді спрацюють. Я доручив працювати швидко й дуже-дуже виважено. Економіка й безпека завжди мають іти поруч, і деталі угод мають значення: що краще прописані деталі, то більший результат», – розповів Зеленський у своєму відеозверненні 20 лютого.
Президент України Володимир Зеленський 20 лютого провів у Києві зустріч зі спецпредставником США з питань України і Росії Кітом Келлогом. Після неї була запланована пресконференція, але її скасували.
Ця зустріч відбулася на тлі напруження між Трампом і Зеленським, які в останні дні обмінялися різкою критикою. При чому Трамп назвав Зеленського «диктатором» і припустив, що він розпочав війну з Росією – коментарі, які викликали занепокоєння в Україні та Європі і викликали негативну реакцію з боку деяких високопоставлених американських законодавців-республіканців.
Найгостріша на сьогодні критика Трампа на адресу Зеленського пролунала після того, як Зеленський звинуватив Трампа в тому, що він живе «в дезінформаційному просторі», яке походить з РФ. і що Сполучені Штати допомагають Росії «вирватися з багаторічної ізоляції», проводячи переговори на високому рівні в Ер-Ріяді 18 лютого і рухаючись до нормалізації відносин.
ЗМІ: G7 пом’якшила комюніке до триріччя вторгнення Росії в Україну
«Група семи» пом’якшила початковий варіант комюніке, присвяченого триріччю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, пише агентство Bloomberg.
Труднощі узгодження документа виникли на тлі переговорів президента США Дональда Трампа з Росією про припинення війни – без України та Європи. Серед іншого, з проєкту комюніке вже видалено згадки про атлантичну інтеграцію України, про «незаконність» російського вторгнення та про вказівки обмежити граничні ціни на російську нафту.
Початковий варіант закликав до миру через «міцні гарантії безпеки для України, з військами та ресурсами на місцях, у поєднанні з надійним міжнародним наглядом для моніторингу узгоджених ліній». Це формулювання значно пом’якшили, залишивши лише «міцні гарантії безпеки та інтеграцію України до ЄС».
За словами дипломатів, з якими розмовляв Bloomberg, «Група семи» продовжує працювати над документом – і можливі подальші зміни.
Раніше ЗМІ повідомляли, що «Група семи» розглядає можливість колективного посилення або адаптації верхньої межі ціни на російську нафту, щоб зменшити доходи Москви, оскільки війна в Україні триває.
24 лютого 2025 року виповнюється третя річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Кубілюс: майбутній пакет допомоги від ЄС має надіслати «дуже сильний» сигнал Україні
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що майбутній пакет допомоги від ЄС має надіслати «дуже сильний» сигнал Україні.
За його словами, позиція ЄС «дуже чітка», оскільки блок прихильний до «миру через силу».
Кубілюс натякнув, що ЄС у понеділок може запропонувати новий пакет допомоги Україні в понеділок, оскільки, за його словами, обговорюються «всі можливості, які б дозволили нам в дуже терміновому порядку надіслати дуже сильний сигнал українцям і світу, що ми стоїмо разом з Україною», пише The Guardian.
Він визнав, що існують «плітки» щодо цифр нового пакету допомоги.
Як повідомляв раніше кореспондент Радіо Свобода з посиланням на проєкт документа, посли країн Європейського союзу в Брюсселі обговорюють надання Україні «найближчим часом» у 2025 році додаткової військової допомоги на суму 5 мільярдів євро.
За документом, Євросоюз прагне надати півтора мільйона артилерійських боєприпасів великого калібру, системи протиповітряної оборони, високоточні ракети великої дальності, безпілотники, а також підтримку відновлення бригад ЗСУ (ідеться про навчання і спорядження військовослужбовців).
Reuters: Україна втратила 40% видобутку газу через обстріли РФ і потребує імпорту з Європи
Україна втратила 40% видобутку газу після російських ракетних ударів, повідомляє джерело Reuters в українській газовій галузі. За його даними, у лютому та березні 2025 року Київ планує імпортувати до 800 мільйонів кубометрів газу з Європи для компенсації втрат.
«Ми могли б обійтися без імпорту цього опалювального сезону, але атаки на виробництво змушують нас імпортувати газ, щоб компенсувати скорочення внутрішнього видобутку», – заявив співрозмовник агентства.
До початку атак Україна видобувала близько 52 мільйонів кубометрів газу на день. Взимку споживання газу у країні досягло 110–140 мільйонів кубометрів на день. Дефіцит покривався за рахунок запасів у сховищах, пише Reuters.
За даними українського оператора газотранспортних систем, на початку лютого Україна почала нарощувати імпорт газу і відтоді його обсяги зросли майже в 10 разів – до 20 мільйонів кубометрів на добу. Джерело Reuters та чиновники українського енергетичного відомства не розкрили поточний рівень видобутку газу в країні.
За словами співрозмовника агентства, запаси газу в сховищах України невеликі, але завдяки запланованому імпорту і збереженому видобутку, влада зможе обійтися без обмежень для промисловості і домогосподарств до кінця опалювального сезону. Зазвичай він починається наприкінці жовтня і закінчується на початку квітня.
Для опалювального сезону 2025–2026 років, за оцінкою джерела видання, Україні необхідно сформувати запаси газу приблизно 13 мільярдів кубометрів. Співрозмовник Reuters зазначає, що розпочати закачування газу до сховищ необхідно вже цієї весни. Але поки що неясно, скільки газу Україна може імпортувати після березня. Це залежить від рівня внутрішнього видобутку, на який впливає інтенсивність російських обстрілів, додало джерело.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну війська РФ атакують об’єкти української енергетичної інфраструктури безпілотниками, а також завдають по них ракетних ударів.
В останні тижні, стверджує Reuters, Росія посилила атаки щодо газових родовищ. Агентство зазначає, що основні газодобувні підприємства України перебувають у прифронтовій Харківській області та сусідній Полтаві, тому вразливі для російських атак.
Українська державна газова компанія «Нафтогаз» та велика приватна енергетична компанія ДТЕК повідомляли, що в лютому внаслідок російських атак їхні об’єкти були пошкоджені щонайменше двічі.
«Дірок повна хата, опалювати нічим»: евакуація із села біля Часового Яру
Антидронові сітки і поля, встелені оптоволокном. Так наразі виглядає дорога з Костянтинівки у напрямку Часового Яру. Цією дорогою волонтери возять гуманітарну допомогу для жителів сіл та евакуюють охочих.
ДСНС: через удар РФ по селищу Золочів на Харківщині постраждали п’ять людей
Внаслідок російського удару по селищу Золочів на Харківщині постраждали 5 людей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, у результаті влучання однієї авіабомби на проїжджу частину неподалік приватного сектору селища Золочів, пошкоджені житлові будинки та адмінбудівлі, а також загоряння легкового авто.
Рятувальники оперативно ліквідували пожежу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Служба безпеки України фіксує значну активізацію російських спецслужб у проведенні інформаційно-психологічних спецоперацій в Україні.
Як повідомляє пресслужба відомства, за останній час значно зросла кількість інформаційних диверсій, спрямованих на розкол суспільства і штучне поширення протестних настроїв.
За даними СБУ, для провокацій російські спецслужби задіяли весь потенціал своїх ботоферм і масово застосовують підконтрольні групи та фейкові акаунти в популярних месенджерах і соцмережах, найактивніше – в ТікТок та Телеграм.
«У деструктивному контенті ворог поширює фейкову інформацію про нібито розповсюдження протестних настроїв серед українців і вуличні заворушення у різних регіонах нашої держави. Одночасно рашисти закликають громадян до масових акцій задля порушення громадського порядку та конституційного ладу, пропонують кошти за участь в мітингах», – йдеться у заяві спецслужби.
У СБУ зазначають, що здійснюють «усі необхідні заходи реагування та відпрацьовують наявні і потенційні загрози» національній безпеці України.
Служба безпеки нагадує, що дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (особливо в умовах певних обмежень, які встановлює Закон України «Про правовий режим воєнного стану») містять ознаки злочину за статтею 109 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання до 10 років позбавлення волі.
Українська освіта відчуває найбільший дефіцит кадрів серед усіх сфер – Державний центр зайнятості
У 2024 році найбільший дефіцит кадрів в Україні був у сфері освіти, там потребували близько 25 тисяч людей. Про це Радіо Свобода розповіли у Державному центрі зайнятості. На другому місці – переробна промисловість – дев’ять тисяч вакансій. На третьому – сфера розміщення і харчування із трьома тисячами осіб.
«Основними причинами дефіциту кадрів є скорочення пропозиції робочої сили внаслідок воєнних дій, міграції населення, призову чоловіків та жінок на військову службу. Через суттєві зміни в економіці загострюється структурне безробіття. За багатьма професіями спостерігається гострий дефіцит кадрів, при цьому наявні шукачі роботи не володіють необхідними уміннями та навичками. Крім того, через призов чоловіків на військову службу, ускладняється укомплектування робочих місць, на яких традиційно працювали чоловіки. Якщо до початку війни у структурі безробітних жінки становили 55%, то сьогодні частка жінок зросла до 81%», – каже заступник директора Державного центру зайнятості Станіслав Павленко.
Війська РФ скинули три авіабомби на Костянтинівку, одна людина загинула – ОВА
Одна людина загинула, двоє – були поранені у Костянтинівці на Донеччині внаслідок російського удару 21 лютого – такі попередні наслідки оприлюднив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Сьогодні вранці росіяни скинули на місто три авіабомби. Загинув 40-річний чоловік, ще дві людини дістали легкі поранення. Пошкоджено дев’ять приватних будинків і три нежитлові приміщення», – написав Філашкін у телеграмі.
Він наголосив, що Костянтинівка постійно перебуває під обстрілами і закликав цивільних евакуюватися.
Кожна п’ята дитина в Україні – 21% – вказала, що втратила близького родича чи друга з початку повномасштабної агресії РФ три роки тому – такі результати опитування опублікував ЮНІСЕФ.
Зазначається, що опитування, проведене у 2023 році, дозволило з’ясувати, які саме обставини, пов’язані з війною, бойовими діями могли стати джерелом стресу та переживань у підлітків. Значна частка опитаних вказали, що: їхня сім’я зазнала економічних труднощів – 63%; їхній близький родич або друг брав участь у бойових діях – 59%; – вони особисто чули або бачили бої 55%; їхній близький родич або друг отримав травми (35%); вони особисто бачили людей, які були поранені або вбиті –31%.
За даними організації, війна спричинила масове тимчасове переселення майже половини опитаних в інші міста, області та за кордон.
Бойові дії, вимушене переселення зумовили зміну форм навчання. Понад третину (37%) опитаних навчаються онлайн (переважно це підлітки, як проживають в інших регіонах країни), 30,1% – офлайн, і 28,5% – поєднують онлайн- та офлайн-навчання. Понад третину опитаних, які проживають за кордоном, навчаються і у навчальному закладі за кордоном і, водночас – в українській школі.
На Донеччині через російські обстріли за добу загинули сім людей – ОВА
На Донеччині минулої доби через російські обстріли загинули семеро людей: п’ять у Костянтинівці, і по одній людині – у Миколаївці і Веселому, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, ще дві людини в області за добу зазнали поранення.
Філашкін додав, що внаслідок обстрілів також пошкоджені житлові будинки, адмінбудівлі, інфраструктурний об’єкт, автомобілі, три лінії електропередач, три газогони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Кремлі заявляють, що не вимагали виведення військ НАТО зі Східної Європи на зустрічі зі США
У Кремлі заперечують, що на зустрічі зі США в Ер-Ріяді вимагали виведення військ НАТО зі Східної Європи.
Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що відповідна інформація «не відповідає дійсності».
«Просування військової інфраструктури НАТО протягом кількох хвиль – скоро майже десяток хвиль – у бік наших кордонів викликає наше занепокоєння. Ця наша позиція всім добре відома, вона ні для кого не є секретом», – додав Пєсков 21 лютого у розмові з російськими ЗМІ.
20 лютого видання Financial Times із посиланням на двох офіційних осіб у регіоні повідомило, що під час переговорів США і Росії у Саудівській Аравії Москва нібито вимагала від США вивести сили НАТО зі Східної Європи як умову для «нормалізації відносин».
Reuters: США і Росія вели неофіційні дискусії в Женеві
Представники Сполучених Штатів та Росії вели впродовж останніх місяців неофіційні дискусії у Швейцарії, їхньою головною темою була війна в Україні, пише агентство Reuters із посиланням на свої джерела.
За даними співрозмовників агентства, обидві сторони розглядали ці дискусії як додатковий канал для спілкування, встановлений невдовзі після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США в листопаді 2024 року. Серед учасників зустрічей, як стверджується, були колишні дипломати та люди зі сфери безпеки, проте ніхто з них не мав жодних офіційних посад, і незрозуміло, чи ці зустрічі відбувалися за дорученням влади двох країн. Конкретні імена учасників не називаються.
Як стверджує агентство, невелика кількість радників Трампа знала про ці зустрічі. Про те, чи знав про них сам Трамп, у матеріалі не йдеться.
Остання така зустріч, як стверджується, відбулася минулого тижня, збігшись у часі з Мюнхенською конференцією з безпеки.
Reuters нагадує, що неформальні зустрічі представників США та Росії щодо завершення війни в Україні проходили і на рубежі 2023 і 2024 років, ще до виборів у США. Ці зустрічі, як стверджується, результатів не принесли.
Одне з джерел Reuters припустило, що сенс проведення зустрічей у Швейцарії після того, як США та Росія провели офіційні переговори в Ер-Ріяді, втрачається.
Троє поліцейських постраждали через удар РФ у Куп’янську – поліція
У Куп’янську через російський удар 21 лютого постраждали троє поліцейських, повідомляє управління Нацполіції в Харківській області.
«21 лютого о 7:55 військові РФ завдали удар БпЛА, попередньо, типу «Молнія», по місту Куп’янськ. Ворожий безпілотник влучив у службовий автомобіль, в якому перебували поліцейські. Відтак троє співробітників Куп’янського районного відділу поліції отримали контузії. Наразі вони перебувають під наглядом лікарів», – йдеться в повідомленні.
Через удар відкрили кримінальне провадження за фактом вчинення воєнного злочину, додали в поліції.
Спікер Палати представників відмовився підтримати новий закон про допомогу Україні
Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон заявив, що республіканці в цій палаті не прагнуть нового законопроєкту про підтримку України. Про це він заявив на Конференції консервативних політичних дій під Вашингтоном, повідомляє ABC News.
«Послухайте, у нас немає такого бажання», – сказав Джонсон 20 лютого, відповідаючи на запитання журналіста Роба Фінерти.
«Ми маємо припинити фінансування, – цитує Джонсона ABC News. – І я можу сказати вам, що наші європейські партнери теж це розуміють». Агентство Reuters пише, що спікер говорив не про виділення грошей, а про війну в Україні.
Зазначивши, що і Росія, і Україна зазнали високих втрат у війні, Джонсон заявив, що війна має бути зупинена: «Ми повинні покласти край конфлікту. Президент Трамп має рацію. Настав час зупинитися, і він (Трамп) зможе своїм тиском це зробити».
Ексклюзивні подробиці про спроби звільнення Запорізької АЕС: «знищили під два полки армії РФ»
«Була поставлена задача: повернути під контроль України ядерну електростанцію»
«При висадці в нас два катери підірвалися на протичовнових мінах»
«За весь час енергодарської операції було знищено під два полки окупантів».
Енергодар – місто-супутник Запорізької атомної електростанції, яка є найбільшою в Європі. Російські війська окупували місто і розташовану поблизу нього ЗАЕС на початку повномасштабного вторгнення 2022 року.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» до річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну публікує ексклюзивне інтервʼю з командиром групи розвідки підрозділу спецпризначення «Артан» Головного управління розвідки Міноборони з позивним «Боб». Він розповів:
- Як українські військові намагалися повернути Запорізьку АЕС під контроль України?
- В чому полягала складність цих спецоперацій?
- У який спосіб буде можливо звільнити ЗАЕС у майбутньому?
Військовий розповів, що влітку і восени 2022 року бійці здійснили три висадки в Енергодарі. Перша з них відбулася у серпні. Українські бійці ретельно готувалися до цієї спецоперації.
– У нас була поставлена задача: повернути під контроль України ядерну електростанцію. Тобто це було перше знайомство з водою, де у мене на той час досвіду не було з десантування. Я спілкувався з багатьма хлопцями з Сил Спеціальних Операцій, 73-го центру ССО, який спеціалізується на морських операціях. Консультувався з ними.
Також у нас був свій відділ, який займався з нами на етапі підготовки до цієї операції. Був підбір плавзасобів, тому що плавзасобів на той час дуже не вистачало. Можна сказати, що брали будь-які плавзасоби, готували їх і вже виходили тоді на воду. Ну і, звісно, тренування. У нас підготовчий етап тривав півтора місяці.
Далі читайте тут
Журналісти підтвердили загибель понад 95 тисяч російських військових на війні проти України
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на фронті загинуло щонайменше 95 026 російських військових, їхні особи встановили Російська служба «Бі-бі-сі», видання «Медіазона» і команда волонтерів на основі даних із відкритих джерел.
За їхніми підрахунками, серед них – 16171 засуджений, відправлений на війну з колоній. До цього числа включено лише ті, чиї судимості журналісти змогли підтвердити за відкритими джерелами, але насправді їх може бути більше.
«Засуджені можуть становити до третини всіх втрат російської армії за три роки вторгнення. Істотна частина цих людей провела у виправних колоніях роки і була, по суті, ізольована від життя решти суспільства», – йдеться у дослідженні.
За даними видань, більше ніж половина з відомих їм загиблих не були пов’язані з російською армією і Росгвардією: вони підписали контракт із Міноборони РФ після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зростання втрат серед добровольців, зауважили журналісти, почалося у жовтні 2023 року.
Міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов у грудні минулого року стверджував, що з початку 2024 року на службу до російської армії за контрактом прийшли понад 427 тисяч осіб.
Росія офіційно даних про свої втрати не наводить. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Західні джерела оцінюють кількість російських загиблих і поранених у понад 600 000 осіб, не враховуючи втрат північнокорейських солдатів, які брали участь у боях.