Сили РФ втратили за добу понад тисячу військових і 44 артсистеми – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 868 230 своїх військових, зокрема 1050 – за останню добу – свідчать дані українського Генштабу, наведені станом на ранок 24 лютого.
Щодо втрат у російській техніці, то в Генштабі навели такі:
- танки – 10177 (+9 – за добу)
- бойові броньовані машини – 21 157 (+6)
- артилерійські системи – 23 626 (+44)
- РСЗВ – 1299 (+3)
- засоби ППО ‒ 1081
- літаки – 370
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 26 645 (+217)
- крилаті ракети ‒ 3064
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 38 444 (+110)
- спеціальна техніка ‒ 3757.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Західні джерела оцінюють кількість російських загиблих і поранених у понад 600 000 осіб, не враховуючи втрат північнокорейських солдатів, які брали участь у боях.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч – убитими.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтерв'ю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
4 лютого 2025 року повідомляв, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України тоді оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Україну вночі атакували 185 російських дронів – Повітряні сили
У ніч на 24 лютого російські військові атакували Україну 185 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків Орла, Брянська в Курська в Росії та з мису Чауда в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 08:00 підтверджено збиття 113 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Хмельницькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях. 71 ворожий безпілотник-імітатор локаційно втрачений (без негативних наслідків)», – вказано в повідомленні.
Українські військові вказують, що «внаслідок ворожої атаки постраждали Дніпропетровщина, Одещина, Київщина та Хмельниччина».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Внаслідок війни Росії проти України найбільшу кількість території втратила Луганська область – приблизно 95%. Напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ журналісти Радіо Свобода (проєкт Донбас Реалії) поговорили з безпосередніми учасниками боїв на Луганщині в 2022-му, щоб відтворити картину подій в перші тижні, дні і навіть хвилини великої війни.
Безповоротні втрати РФ за три роки війни становлять близько 250 тисяч осіб – Сирський
За три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну безповоротні втрати РФ в особовому складі сягнули близько 250 тисяч осіб, заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у зверненні, поширеному 24 лютого.
«Просування на сході дається окупантам дорогою ціною. За три роки противник втратив майже 870 тисяч солдатів та офіцерів (із них безповоротні втрати росіян становлять близько 250 тисяч осіб), понад 10,1 тисячі танків, 21,1 тисячі бойових броньованих машин, 23,3 тисячі артсистем», – указав воєначальник.
Сирський відзначив, що «світ не вірив, що ми вистоїмо, але український народ гідно стримує удари ворога».
«Ми розгромили російське наступальне угруповання, відкинули загарбників від Києва, звільнили північ України, Харківщину та Херсон. Сили оборони України повернули понад 50% території, окупованої росіянами після 24 лютого 2022 року, провели низку ефективних оборонних, а також наступальних операцій», – наголосив головнокомандувач ЗСУ.
Олександр Сирський назвав Курську операцію ЗСУ проявом «здатності діяти асиметрично», яка «запобігла ворожому наступу на Сумщину й Харківщину».
«Київ, який росіяни прагнули здобути «за три дні», стоїть і через три роки. У 2022-му агресор хотів відсікти нас від моря, готував висадку десанту біля Одеси. А сьогодні Чорноморський флот РФ фактично припинив існування – ми загнали його рештки в бухти Новоросійська. За підтримки західних партнерів та власними зусиллями ми посилюємо оборонні спроможності, на тлі продовження оборонної операції проводимо реорганізацію Збройних сил для підвищення їхньої ефективності», – вказав очільник ЗСУ.
24 лютого виповнюється три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії у війні, яка триває від лютого 2014 року, коли Москва провела операцію з окупації українського півострова Крим. У квітні російські гібридні сили розпочали бойові дії на Донбасі, внаслідок яких під контролем РФ опинилися частини Донецької та Луганської областей включно із обласними центрами.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Москва змогла захопити майже всю Луганську область, значні території Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а також частини Харківщини та Миколаївщини. Впродовж останнього року найгарячіші бойові дії на території України локалізовані в Донецькій області, натомість українські військові створили плацдарм на території Курської області РФ.
До Києва прибули голови Євроради та Єврокомісії: «ми тут, бо Україна – це Європа»
Президент Європейської ради Антоніу Кошта та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибули до Києва вранці 24 лютого – в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії.
«У третю річницю жорстокого російського вторгнення Європа – в Києві. Ми тут сьогодні, бо Україна – це Європа. У цій боротьбі за виживання вирішується не лише доля України. А й доля Європи», – написала Урсула фон дер Ляєн у мережі Х.
Раніше у Європейській комісії відповів на слова президента США Дональда Трампа про те, що лідер України Володимир Зеленський є «диктатором без виборів». Там зазначили, що «Зеленський був легітимно обраний на вільних, чесних і демократичних виборах», і наголосили, що «Україна – це демократія, а путінська Росія – ні».
Минулого тижня країни ЄС погодили новий пакет санкцій, які мають бути офіційно ухвалені 24 лютого. Вони включають заборону на імпорт російського алюмінію.
Австралія та Нова Зеландія оголосили про нові санкції проти Росії
Австралія та Нова Зеландія запровадили нові санкції проти Росії та її союзників у річницю повномасштабного вторгнення в Україну.
Влада Австралії додала до «чорного списку» заступників міністра оборони Росії Анну Цивільову, Павла Фрадкова, Віктора Горемикина та Андрія Булигу. Також під санкції потрапили секретар Державної ради РФ Олексій Дюмін та помічник президента Росії Володимир Мединський.
Загалом санкції запроваджені проти 70 російських громадян та 79 російських структур, включно з «Росспівробітництвом», Росгвардією та військовими підприємствами.
Також у оновленому «чорному списку» – високопосадовці військово-промислового комітету Білорусі та збройних сил Північної Кореї.
Нова Зеландія оголосила про санкції проти 52 російських громадян та структур. Список, оновлений 21 лютого, включає матір голови Чечні Аймані Кадирову, яка очолює фонд імені Ахмата Кадирова, кількох льотчиків російської стратегічної авіації, газовидобувну компанію «Новатек», військове підприємство «Вектор» та інші.
Включені до новозеландського «чорного списку» і кілька військових чиновників КНДР, пов’язаних із розміщенням військ цієї країни на території Росії для участі у вторгненні в Україну.
Боротьба за Україну. Висновок перших трьох років масштабної війни
«Точка зору» Віталія Портникова, журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії:
«Навряд чи хтось в Україні чи світі три роки тому міг серйозно сприймати інформацію щодо того, що велика війна на континенті – із боротьбою армій, руйнуванням і обстрілами міст і тисячами жертв – буде продовжуватися вже четвертий рік. Хоча ніде правди діти, навіть тоді, у перші місяці війни, поруч із тими, хто вважав, що все має швидко закінчитися, завжди були професійні експерти, які нагадували: за досвідом минулих війн конфлікт, який не вдається завершити за кілька місяців, як правило, продовжується роками без всяких сподівань на знайдення рішення...»
ЗМІ: дрони втретє за рік ударили по Рязанському НПЗ
Безпілотники, ймовірно, втретє за рік атакували Рязанський нафтопереробний завод. Російські телеграм-канали публікують відеозаписи з пожежею, як стверджується, на території підприємства.
Офіційного підтвердження влучання по НПЗ наразі немає. Дані про постраждалих відсутні. Міністерство оборони РФ згадало Рязанську область у звіті про відбиття атак БПЛА, заявивши, що два з них збиті над цим регіоном.
У російському військовому відомстві повідомили, що 16 дронів збиті над Орловською областю, три над Брянською та один – над окупованим Кримом.
Раніше про атаки на завод у Рязані повідомлялося 24 та 26 січня. Вперше атаці зазнав як сам НПЗ, так і розташована поряд Ново-Рязанська ТЕЦ.
Атаки 24 і 26 січня підтвердили в Генштабі ЗСУ, заявивши про вибухи та пожежу на території підприємства, яке, як стверджується, виробляє дизельне та реактивне паливо для російської армії.
Видання ASTRA підрахувало, що за рік ЗСУ атакували 27 паливно-енергетичних об’єктів на території Росії. Переважно удари завдавалися за допомогою безпілотників, але застосовувалися і ракети. Рязанський НПЗ і нафтобаза у Воронезькій області зазнали атак неодноразово.
Рязанський НПЗ введений в експлуатацію в 1960 році, зараз він перебуває під контролем компанії «Роснєфть».
Петр Павел звернувся до чехів на третю річницю вторгнення Росії в Україну
Кілька тисяч людей вийшли на Староміську площу у Празі на мітинг під назвою «Разом за Україну», щоб вшанувати третю річницю від початку повномасштабної війни Росії проти України.
Перед присутніми виступили чеський президент Петр Павел, посол України в Чехії Василь Зварич, а також чеські правозахисники та митці.
«З того що сталося, гадаю, цілком зрозуміло, хто агресор, хто порушив міжнародне право та хто жертва, на стороні якої ми мали б стояти. Хоча б тому, що міжнародне право оберігає так само й нас. А якщо дозволимо його компрометацію, якщо винагородимо агресора, то рано чи пізно це торкнеться і нас», – сказав Петр Павел, виступаючи зі сцени мітингу.
Також в межах події чеська співачка і авторка пісень Анна Ваверкова виконала українську народну пісню «Пливе кача по Тисині».
«Ми обрали цю народну пісню через її символізм, ми хочемо показати повагу до всіх загиблих українських героїв. З часів Майдану її грають на похованнях в Україні, де загинуло багато молодих людей», – розповіла одна з організаторок події режисерка Амалія Коларжова.
Від початку доби на фронті відбулось понад 80 боєзіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 23 лютого на фронті відбулось 81 боєзіткнення, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку противник проводив три штурми позицій оборонців у районі Загризового та в напрямку Богуславки. Українські захисники відбили одну атаку, ще два боєзіткнення досі тривають», – зазначили у Генштабі.
Також відомо, що на Лиманському напрямку з початку доби російські військові 12 разів атакували позиції ЗСУ неподалік населених пунктів Новоєгорівка, Новолюбівка, Ямполівка, Кузьмине та в напрямку Нового, Шийківки, Новоплатонівки, Зеленої Долини, Чернещини. Наразі триває одне боєзіткнення. Авіаудару зазнав Слов’янськ.
«На Покровському напрямку росіяни 22 рази намагалися прорвати українську оборону неподалік населених пунктів Промінь, Котлине, Андріївка, Богданівка, Улакли, Новосергіївка, Молодецьке, Леонтовичі, Покровськ, Миролюбівка та Водяне Друге, два боєзіткнення тривають. Авіаційних ударів зазнали Комар, Олексіївка, Звірове, Лисівка та Мирноград», – наголосили у ЗСУ.
Також у зведенні йдеться про те, що Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку, де «противник протягом доби провів 19 штурмів позицій українських підрозділів, два боєзіткнення ще тривають. Ворог завдав 14 авіаційних ударів, скинувши при цьому 23 керовані бомби, та здійснив 346 артилерійських обстрілів».
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
За даними британської розвідки, у січні цього року просування військ Росії в Україні сповільнилося – вони зайняла близько 320 квадратних кілометрів порівняно з приблизно 400 квадратними кілометрами у грудні 2024 року.
Влада: Росія атакує Київ «Шахедами», уламки впали у Деснянському районі
Увечері 23 лютого Росія атакувала Київ «Шахедами», уламки впали у Деснянському районі, йдеться у повідомленні голови КМДА Тимура Ткаченка.
«У Деснянському районі на відкритій місцевості впали уламки збитого дрону. На місце прямують служби. Інформація щодо постраждалих уточнюється», – зазначив Ткаченко.
Раніше у КМВА зазначали, що у столиці пролунали вибухи.
«Сили ППО працюють над ліквідацією загрози в небі над Києвом. Залишайтеся в укриттях до офіційного сигналу про відбій тривоги. Дотримуйтесь заходів безпеки», – йдеться у повідомленні о 22:47.
Перед цим у Повітряних силах ЗСУ фіксували, що в напрямку Києва з півдня та північного сходу летять ударні безпілотники сил РФ.
Мер Києва Віталій Кличко теж підтвердив рух БпЛА та роботу ППО.
«У столиці працюють сили ППО по ворожих БпЛА, які заходять, зокрема, і на центр міста. Перебувайте в укриттях», – закликав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Поступки з обох сторін»: Віткофф каже, що США близькі до мирної угоди щодо війни в Україні
«Стамбульська протокольна угода» може стати орієнтиром для мирної угоди між Росією та Україною, заявив посланець президента США з питань Близького Сходу Стів Віткофф в ефірі CNN.
«Ми підійшли дуже-дуже близько до того, щоб щось підписати», – запевнив Віткофф.
Водночас він наголосив, що в будь-якій мирній угоді «кожна сторона збирається піти на поступки, чи то територіальні поступки, чи то економічні».
«Ви побачите поступки з обох сторін. І це те, що президент (президент США Дональд Трамп – ред.) робить найкраще. Він об’єднує людей. Він дає їм зрозуміти, що шлях до миру – це поступки та досягнення консенсусу. І я думаю, ви побачите тут дуже успішний результат», – сказав він
Міністр оборони США Піт Геґсет 12 лютого заявив, що сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб війна не почалася знову. При цьому, за його словами, США не вважають, що членство України в НАТО «є реалістичним результатом майбутнього переговорного врегулювання».
Генсек НАТО Марк Рютте на запитання журналістів, чи не послабили США переговорну позицію України, публічно повідомивши, що членство України в НАТО і повернення територій у майбутній мирній угоді нереальні, запевнив, що США, як і ЄС, хочуть сталого миру в Україні.
Президент України Володимир Зеленський також відреагував на заяву Геґсета щодо членства України в НАТО. Він знову повторив свою раніше озвучену позицію, що вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки і «це найдешевший варіант для всіх», але США, Німеччина та Угорщина не бачать її (України) в альянсі – «поки що».
У Празі та Брюсселі відбулись багатотисячні мітинги на підтримку України (фото)
Кілька тисяч людей вийшли на Староміську площу у Празі на мітинг під назвою «Разом за Україну», щоб вшанувати третю річницю від початку повномасштабної війни Росії проти України, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Учасники події та її організатори закликали «показати світові, що ми стоїмо за Україною і будемо стояти за нею стільки, скільки буде потрібно».
Перед присутніми виступили чеський президент Петр Павел, посол України в Чехії Василь Зварич, а також чеські правозахисники та митці.
«Окрім того, що Україна заслуговує на славу, бажаю їй скорішого миру – гідного, справедливого миру. Для того, щоб Україна мала майбутнє, яке вона може обирати, чи в межах Європи, чи в межах НАТО, але вона повинна обирати його сама, а Росія не має мати змоги визначати її майбутнє», – сказав Петр Павел, виступаючи зі сцени мітингу.
Чеський президент також застеріг від маніпуляцій про те, що Україна якимось чином спровокувала агресію Росії: «З того що сталося, гадаю, цілком зрозуміло, хто агресор, хто порушив міжнародне право та хто жертва, на стороні якої ми мали б стояти. Хоча б тому, що міжнародне право оберігає так само й нас. А якщо дозволимо його компрометацію, якщо винагородимо агресора, то рано чи пізно це торкнеться і нас».
Раніше президент США Дональд Трамп посилив критику українського лідера Володимира Зеленського, назвавши його «диктатором без виборів» і припустивши, що Україна несе відповідальність за вторгнення Росії на її територію.
«Я впевнений, що ваш голос буде чутно як у Вашингтоні, так і в Москві. І цей голос говорить, що Україна – вільна, незалежна, європейська держава. А український народ має суверенне право бути членом європейського Союзу та НАТО... Безпека України – це безпека усієї Європи. Чим далі від чеського кордону наші відважні військові зупиняють російські танки, тим більше миру та безпеки буде і у ваших домівках», – сказав посол України в Чехії Василь Зварич, звертаючись до чеського народу.
Більше інформація та світлини за лінком
Три роки по тому: як війна проти України змінила життя в Росії
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну три роки тому стало геополітичним землетрусом, що сколихнув багаторічний міжнародний порядок.
Наслідки для громадян Росії були далеко не однаковими, сильно відрізняючись залежно від регіону, верств населення та інших чинників. Читайте про це тут
Зеленський: цього тижня завершити війну в Україні неможливо
Цього тижня завершити війну в Україні неможливо, зазначив президент Володимир Зеленський під час пресконференції 23 лютого.
«Цього тижня завершити цю війну неможливо з гарантіями для України. Принаймні я, чесно кажучи, не знаю, як без наших зустрічей можна це зробити на сьогодні. Що стосується угоди, як я вам сказав, що там не може бути того чи іншого формату, щоб ми були боржники за старе. Ми готові йти на нові інвестиції і бути рівноправними партнерами», – заявив Зеленський.
Він також заявив, що фонд для відновлення країни може бути створений на умовах рівного партнерства з США. За його словами, якщо фонд наповнюватиметься на умовах 50 на 50, то «Україна також робитиме свій внесок, вкладаючи прибутки державних підприємств».
«Якщо США вкладуть гроші та врахують це як інвестицію, ми зі свого боку також будемо вкладати. Окрім того, можемо використовувати кошти від заморожених російських активів, адже це саме наші гроші», – наголосив Зеленський.
Він підрахував, що доходи від ліцензій можуть принести Україні близько 2 мільярдів доларів на рік. Також президент зазначив, що США можуть розглядати військову допомогу як інвестицію в безпеку України.
«Наприклад, система Patriot коштує приблизно 1,5–1,8 мільярда доларів. Нам потрібно ще 20 таких систем, що становить 35 мільярдів. Якщо США нададуть їх, це також можна розглядати як інвестицію», – пояснив він.
Міністр оборони США Піт Геґсет 12 лютого заявив, що сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб війна не почалася знову. При цьому, за його словами, США не вважають, що членство України в НАТО «є реалістичним результатом майбутнього переговорного врегулювання».
Генсек НАТО Марк Рютте на запитання журналістів, чи не послабили США переговорну позицію України, публічно повідомивши, що членство України в НАТО і повернення територій у майбутній мирній угоді нереальні, запевнив, що США, як і ЄС, хочуть сталого миру в Україні.
Президент України Володимир Зеленський також відреагував на заяву Геґсета щодо членства України в НАТО. Він знову повторив свою раніше озвучену позицію, що вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки і «це найдешевший варіант для всіх», але США, Німеччина та Угорщина не бачать її (України) в альянсі – «поки що».
Коментарі у прямому ефірі Радіо Свобода за підсумками великої пресконференції президента України Володимира Зеленського напередодні третьої річниці російського масштабного вторгнення.
Голови правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак:
Щодо обміну на членство в НАТО
«Ми обговорювали більше загроз від США, ніж Росії. Це розворот за останній місяць, який, з одного боку, є логічним після Мюнхенської безпекової конференції. США ставлять Зеленського на розтяжку, у випадку непідписання угоди [зі США] може бути скорочення допомоги.
План не вирішує питання безпеки, подальшого фінансування України, питання щодо членства в НАТО і ЄС. Нагадує, як 2016 року росіяни склали Мінський протокол, і обговорювали пункт про вибори на окупованих територіях. Відчуття, що ми зараз у дуже подібній ситуації. Тільки тоді це було від Росії, а зараз – від США. Це виглядає як шантаж».
Чи Єрмак головний переговірник?
«Нічого не змінилося. Єрмак (очільник Офісу президента Андрій Єрмак – ред.) продовжує курувати американський трек. У Мюнхені бачив сам, як зустрічався з Келлогом (спецпредставник США з питань України і Росії Кіт Келлог – ред.). Контакт зі США він зберігає. Поїздки до США були не зовсім вдалі. Тим не менш, він залишає за собою міжнародний трек, попри те, що міністр Сибіга (очільник МЗС України Андрій Сибіга – ред.) проводить багато консультацій із європейськими колегами, на ньому ця частина.
Працювати над створенням оборонного союзу (Британія, Польша, країни Балтії, Данія, Скандинавські країни – кістяк) можна було починати ще торік. Це міг би бути план «Б» у випадку приходу президента Трампа. Зараз екстренно намагаємося виправити ці помилки. Але добре, що намагаємося».
Про США, Китай і Росію
«У кожної з країн є свої стратегічні завдання. Завдання США – вийти на біполярний світ, де є США і Китай. І піти по сценарію, де одна сильна країна протистоїть іншій. Треба розуміти, що все було прописано в документах і аналітичних центрах республіканців. Відривання дешевої ресурсної бази від Китаю – це політика США щодо Росії. Можна спрогнозувати, як будуть відбуватися переговори з Росією з огляду на це. Послаблення позицій України і Європи можуть бути перевагою для Росії в цих переговорах».
Зеленський розповів про українське виробництво озброєння за 2024 рік
Президент України Володимир Зеленський під час пресконференції розповів про українське виробництво зброї у 2024 році.
За його словами, Україні вдалось виготовити:
- 154 артилерійські системи;
- 2,2 мільйона FPV-дронів;
- 100 тисяч далекобійних дронів.
Зеленський наголосив, що гроші на виробництво йшли в пропорції 30% – США, 30% – країни Європи, 40% – Україна. Цього року, прогнозує Зеленський, «вклад України в виробництво буде «в п’ятдесяти відсотках».
Також президент наголосив, що зараз триває робота над розробкою аналогів систем Patriot.
Зеленський зазначив, що дрони українського виробництва «успішно працюють» на лінії фронту, тоді як балістичні ракети готують до застосування.
«Паляниця» – летить; «Пекло» – летить; «Рута» – летить і мають успіхи, військові цілі і попададання. Тільки можу подякувати нашому ОПК і виробництво, ці три речі летять, балістика – готується», – заявив Зеленський.
Раніше уряд урегулював порядок закупівлі безпілотних систем та РЕБ вітчизняного виробництва, що діє протягом воєнного стану.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки.
Коментарі у прямому ефірі Радіо Свобода за підсумками великої пресконференції президента України Володимира Зеленського напередодні третьої річниці російського масштабного вторгнення.
Політолог-міжнародник Ігор Рейтерович:
Про угоду зі США
«По угоді [зі США] – деякі фрази щодо Трампа і угоди через океан можуть бути якось не так сприйняті. Фразу «Трамп не вічний, а мир потрібен надовго», – я б у такому форматі не говорив. Як цю фразу можуть вкласти йому (Трампу) в вуха? Деякі речі можуть отримати не дуже хорошу реакцію.
На що був розрахунок? Президент виступає, робить кілька красивих заяв. Багато голосних заяв, які виглядають привабливо електорально, але угоду ми підпишемо».
Про майбутні вибори і війну
«Війна ведеться не через те, що Зеленський президент. Цитата абсолютно не свідчить про те, що він не піде на вибори. Бо за нею слідували інші цитати, зокрема й така: «про які вибори ви говорите». Я не почув такої заяви, він не сказав прямо (що не збирається балотуватися).
Це не знімає питання. До виборів будемо ще повертатися. Рішення, мабуть, є у президента, але й розуміння є, що є певні складнощі і що треба налагодити стосунки зі США».
Президент перерахував, які гарантії безпеки необхідні Україні
Мир в Україні неможливий без гарантій безпеки, які включають членство у ЄС та фінансування армії, зазначив президент Володимир Зеленський під час пресконференції.
Журналіст запитав президента України про те, що таке «справедливий мир» і хто які території контролюватиме в майбутньому.
Президент зазначив, що «на сьогодні головним завданням є змусити російського диктатора Володимира Путіна припинити гарячу фазу війни, але зауважив, що це буде довгий і складний процес».
«Гарантії безпеки – теоретично це одна історія, а практично, якщо ми кажемо про економічні гарантії безпеки - це членство в ЄС для нас. Раз. Друге - це фінансування української армії не менше 800 тисяч, якщо нас поки немає в НАТО», – підкреслив глава держави.
Говорячи про припинення вогню, Зеленський підкреслив необхідність надання реальних гарантій безпеки та верифікації процесу.
«Коли у тебе дуже активні дії на кордоні 1000 км, хто це буде верифікувати. Пам’ятаєте, після Мінська там були постріли, і то ніхто його не міг контролювати, були загиблі та поранені. Це складне питання, тому я зараз відповісти на все не зможу. Потрібні практичні кроки», – сказав український лідер.
21 лютого Зеленський заявив про розробку угоди представниками Сполучених Штатів та України, не уточнивши, чого саме вона стосуватиметься. За його словами, це угода, яка «може додати нашим відносинам». Він висловив сподівання на «справедливий результат».
Того ж дня радник президента США з національної безпеки Майк Волц висловив впевненість, що Зеленський незабаром підпише угоду зі США про корисні копалини.
Попередня пропозиція Вашингтона, як повідомлялося, передбачала надання Сполученим Штатам доступу до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів в якості оплати за американську військову та фінансову підтримку захисту Києва від повномасштабного вторгнення Росії.
Президент України зазначив, що допомога США у воєнний час до цього часу була набагато меншою за цю суму, і що пропозиція США не пропонує конкретних гарантій безпеки.
Зеленський відреагував на слова Трампа про «диктатора без виборів»
Глава держави відреагував на заяву президента США Дональда Трампа, який назвав його «диктатором без виборів».
«Я би не назвав ці слова у свою адресу від Трампа компліментами. Я розумію це, але чому ображатися. Ображався б на слово диктатор той, хто є диктатор. Ну, що ж зробиш, будемо якось жити з США. Диктаторами точно не будемо. Просто не цікаво. Я законно обраний президент, не через якусь силу прийшов до влади. Мене обрали 73%», – сказав він.
Зеленський зазначив, що після скасування воєнного стану в Україні будуть вибори. Він наголосив, що не збирається бути президентом десятиріччями, але «і Путіну бути при владі над територіями України не дамо бути».
«А слова, слова колись пройдуть. Може колись і щось хороше про мене скажуть. Чесно, важливо, що про мене думають українці. Я думаю, що і для Трампа важливо, що думають про нього американці. Я думаю, що саме зараз для нього це важливо», – додав президент.
Президент США Дональд Трамп назвав президента України Володимира Зеленського «диктатором без виборів», який ризикує втратити свою країну, якщо не буде «рухатися швидко». Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social 19 лютого.
Пʼятирічний термін повноважень президента України Володимира Зеленського мав закінчитися в травні 2024 року після виборів у березні, і президент Росії Володимир Путін заявив, що не буде вести переговори з Зеленським, оскільки той не матиме повноважень підписати мирну угоду.
Конституція України забороняє проводити вибори в умовах воєнного стану, який було введено, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року.
За словами Дональда Трампа, це не Росія вимагає проведення виборів в Україні, а це «об’єктивна ситуація», адже виборів уже давно не було
Оприлюднене 19 лютого опитування, проведене на початку лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), демонструє: понад половина (57%) українців довіряють президентові Володимиру Зеленському, не довіряють йому 37% учасників дослідження.
Щодо фінансової допомоги США, Зеленський розповів 19 лютого, що від США Україна отримала 67 мільярдів доларів військової допомоги і 31,5 мільярдів доларів прямої фінансової допомоги в бюджет.
«Я думаю, що треба розібратися з допомогою. У нас абсолютно різні цифри, на жаль. У нас все дуже зрозуміло. Нам війна коштувала 320 мільярдів доларів. 120 мільярдів – це ми, народ України – платники податків, 200 мільярдів – це США І Європейський союз», – сказав Зеленський.
18 лютого близько чотирьох із половиною годин тривали переговори делегацій США та Росії в Ер-Ріяді. Делегації очолювали голови зовнішньополітичних відомств – держсекретар США Марко Рубіо і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
На пресконференції в Києві Зеленський сказав, що переговори на високому рівні в Ер-Ріяді , що відбулися напередодні, були спрямовані на те, щоб «вивести Путіна з ізоляції» та потенційно могли призвести до зміни геополітичної динаміки з наслідками для безпеки України.
«Сполучені Штати допомогли Путіну вийти з багаторічної ізоляції... Путін і росіяни цьому дуже раді», – сказав Зеленський, додавши, що «вчора був натяк на те, що Росія є жертвою, і це щось нове».