Команди України і США на «завершальній стадії» переговорів щодо угоди про мінерали – Стефанішина
Команди з України і США перебувають на завершальній стадії переговорів щодо угоди про мінеральні ресурси, повідомила у X 24 лютого віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина.
«Переговори були дуже конструктивними, майже всі ключові деталі узгоджені. Ми прагнемо швидко завершити це, щоб приступити до підписання. Ми сподіваємося, що лідери США й України зможуть якнайшвидше підписати і схвалити документ у Вашингтоні, щоб продемонструвати наші зобов’язання на десятиліття вперед», – написала Стефанішина.
В офісі віцепрем’єрки, а також у Міністерстві економіки відмовилися на прохання Радіо Свобода надати подробиці домовленостей.
Напередодні голова Офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що будь-які інвестиції у розробку корисних копалин розглядаються з точки зору гарантій безпеки для України і її стратегічних інтересів. Єрмак додав, що зараз тривають переговори і «ніхто не відмовлявся» від укладення угоди, маючи на увазі угоду про копалини із США.
21 лютого президент Володимир Зеленський заявив про розробку угоди представниками Сполучених Штатів та України, не уточнивши, чого саме вона стосуватиметься. За його словами, це угода, яка «може додати нашим відносинам». Він висловив сподівання на «справедливий результат».
Того ж дня радник президента США з національної безпеки Майк Волц висловив впевненість, що Зеленський незабаром підпише угоду зі США про корисні копалини.
Попередня пропозиція Вашингтона, як повідомлялося, передбачала надання Сполученим Штатам доступу до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів як оплати за американську військову і фінансову підтримку захисту Києва від повномасштабного вторгнення Росії.
Президент України зазначав, що допомога США у воєнний час до цього часу була набагато меншою за цю суму, і уточнив, що угоду не підписали через «юридичні питання». Адже, за словами Зеленського, Україні потрібні гарантії безпеки, а не просто віддати ресурси.
Партнери України у річницю повномасштабного вторгнення РФ оголосили про нові пакети допомоги
Партнери України оголосили про нові пакети допомоги під час участі у саміті «Підтримуй Україну» у Києві з нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Данія виділяє Україні додаткові 2 мільярди данських крон (близько 268 мільйонів євро). Гроші підуть на амуніцію для українських солдатів та збільшення чисельності української бригади разом з країнами Північної Європи та Балтії, йдеться на сайті уряду країни 24 лютого.
«Послання Данії українцям таке ж, як і з самого початку: ми продовжуватимемо нашу підтримку доти, доки це буде необхідно. Україна бореться за всю Європу. Ми повинні поставити Україну на якомога сильнішу позицію. Я пишаюся тим, що Данія разом з північними та балтійськими країнами є лідером у підтримці України. Тепер ми повинні стояти твердо. Надавати більше зброї. Швидше. Пожертвувати на оборонну промисловість України. Тому що ми перебуваємо в доленосному моменті. Те, що ми робимо зараз, матиме вирішальне значення для майбутніх поколінь в Україні та Європі», – цитує пресслужба уряду Данії премʼєр-міністерку Метте Фредеріксен.
Також про надання 100 мільйонів євро на підтримку української протиповітряної оборони оголосив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, який також бере участь у саміті «Підтримуй Україну».
«Я сьогодні в Києві. Останні три роки український народ бореться за свободу і безпеку – свою і нашу. Сьогодні ми оголошуємо 100 мільйонів євро на підтримку протиповітряної оборони України. Зміцнення спроможності України захищатися від російської агресії також підвищує нашу безпеку», – написав Крістерссон у мережі Х.
Премʼєр-міністр Іспанії Педро Санчес анонсував новий пакет військової допомоги для України у 2025 році у розмірі 1 мільярда євро.
Канада надасть Україні новий пакет військової допомоги і 5 мільярдів канадських доларів (3,52 мільярда доларів США), отриманих з заморожених активів РФ, оголосив премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо під час саміту Києві 24 лютого.
«Я оголошую, що Канада надасть Україні ще 25 бойових машин піхоти LAV III. Ми будемо передавати дві броньовані машини бойової підтримки, на яких українські війська незабаром проведуть підготовку в Німеччин», – заявив він.
Канада також надасть чотири тренажери для F-16 і системи посадки для цих літаків у найближчі місяці.
Норвегія виділить 3,5 мільярди євро військової допомоги Україні у 2025 році, 1 мільярд – на гуманітарну підтримку, 300 мільйонів – на підтримку енергетики, і R300 мільйонів на розвиток промисловості, заявив у иєві премʼєр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.
Премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер долучився до саміту онлайн і заявив, що Британія цього року надасть Україні 4,5 мільярди фунтів стерлінгів (5,6 мільярда доларів) допомоги, а також анонсував найбільший пакет санкцій від Британії з початку війни.
24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії, до України прибули президент Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також низка іноземних лідерів, зокрема, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністр Ісландії Кріструн Фростадоуттір, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, прем’єр Канади Джастін Трюдо.
У Києві відбувається форум, присвячений підтримці України. Низка інших лідерів країн ЄС і НАТО беруть у ньому участь через відеозв’язок.
Зустріч відбувається на тлі розбіжностей, які виникли між адміністрацією президента США Дональда Трампа і керівництвом більшості країн ЄС щодо війни РФ проти України. Адміністрація США домагається якнайшвидшого завершення конфлікту, вимагаючи поступок від обох сторін – України і Росії.
У ЄС заявляють про прихильність до своєї позиції, яка передбачає необхідність підтримувати Україну «стільки, скільки це потрібно», і про те, що Київ не слід підштовхувати до невигідних для нього угод.
Лавров назвав умову для припинення бойових дій проти України
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у третю річницю повномасштабного російського вторгнення заявив, що Москва не готова до припинення вогню в Україні до переговорів.
Виступаючи під час візиту до Туреччини, він сказав: «Ми припинимо бойові дії лише тоді, коли ці переговори дадуть твердий і стійкий результат, який влаштує Російську Федерацію».
Умовою початку самих переговорів Лавров назвав домовленості про невступ України до НАТО і визнання російської анексії українських територій.
У Києві неодноразово заявляли про неприйнятність подібних вимог.
Заява Лаврова пролунала після того, як речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у Москві, що переговори РФ зі Сполученими Штатами Америки продовжаться цього тижня, зосереджуючись на «подразниках» у відносинах.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін також заявляли, що готується їхня двостороння зустріч. Дати її можливого проведення поки що немає.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) недавно зазначав, що Путін намагається оптимізувати російську делегацію на переговорах зі США, щоб вона була найбільш ефективною, ймовірно, намагаючись домогтися від Сполучених Штатів «максимальних поступок».
18 лютого пройшли переговори делегацій США та Росії в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді, вони тривали кілька годин. Делегації очолювали голови зовнішньополітичних відомств – держсекретар США Марко Рубіо і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. За повідомленням медіа, Марко Рубіо та Сергій Лавров домовилися створити групи, щоб «якнайшвидше» розпочати роботу над завершенням війни РФ проти України.
Після цього президент України Володимир Зеленський вказав на те, що представників України не запросили на зустріч російської та американської делегації у Саудівській Аравії: «для нас це було сюрпризом».
За даними Bloomberg, Саудівська Аравія хотіла, щоб Україна була учасницею зустрічі в Ер-Ріяді, але США та Росія наполягли на зустрічі без неї.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) раніше зауважували, що заяви представників російської влади свідчать про те, що Кремль не готовий брати участь у добросовісних переговорах щодо припинення російської війни проти України.
Крім того, аналітики наголошували, що постійне повторення російським лідером Володимиром Путіним неправдивого наративу про начебто нелегітимність українського президента Володимира Зеленського підтверджує, що усунення легітимного демократичного уряду України є однією з передумов Кремля для врегулювання війни шляхом переговорів.
Про це та багато іншого до третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну англійською мовою ви можете почитати в Живому блозі на англомовному сайті Радіо Свобода
«Снайпери на дахах, з кожного третього вікна стріляють»: чому армія РФ швидко окупувала Мелітополь?
Три роки тому 24 лютого Росія почала повномасштабне вторгнення на територію України. Російські війська активізувалися на різних напрямках. Зокрема, вони рушили з боку окупованого Криму на південні регіони. Крім Херсонщини, окупанти почали швидко просуватися і в Запорізькій області. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» зібрав свідчення про те:
- Як українські військові намагалися зупинити окупацію Мелітополя і чому це не вдалося?
- Як відреагували місцеві жителі на появу російської армії у Мелітополі?
- Наскільки складно звільнити це місто?
- До чого може привести деокупація Мелітополя?
Генасамблея ООН розгляне резолюції до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну
Генеральна асамблея ООН 24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розгляне проєкти резолюцій із цього приводу. Якщо дипломати не домовляться щодо єдиного тексту, то на розгляд буде винесено два проєкти.
Резолюція, серед авторів якої є українські дипломати, мала 56 країн-співавторів, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 23 лютого на форумі «Україна. Рік 2025».
Раніше медіа повідомили, що Сполучені Штати запропонували свій проєкт резолюції Генасамблеї ООН з приводу третьої річниці російського вторгнення в Україну. Текст Вашингтона, з яким ознайомилося агентство AFP, закликає до «швидкого припинення конфлікту», не згадуючи про територіальну цілісність України, і не містить критики на адресу Москви.
Замість цього текст з 65 слів починається з «висловлення жалоби з приводу трагічної загибелі людей в ході російсько-українського конфлікту».
Далі в ньому «підтверджується», що метою ООН є підтримка «міжнародного миру і безпеки».
23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна стала співавторкою проєкту американської резолюції до річниці повномасштабного вторгнення. Саме цей документ раніше позитивно оцінили у РФ.
Раніше деякі ЗМІ повідомили, що Сполучені Штати відмовляються бути співавторами проєкту резолюції ООН до третіх роковин війни РФ проти України.
Проєкт резолюції ООН підготувала до 24 лютого 2025 року, третьої річниці початку повномасштабної війни. Такі резолюції організація випускала у два попередні роки, і США завжди були серед співавторів. Тепер серед авторів резолюції є Велика Британія, Франція, Німеччина, Канада, Швейцарія, Польща, Литва, Латвія та Естонія.
У документі під назвою «Просування всеосяжного, справедливого та сталого миру в Україні» країни вимагають від Росії «негайно, повністю та беззастережно вивести всі її збройні сили з території України». Торік у документі п’ять разів згадували агресію Росії. Наразі, як стверджують джерела видання FT, адміністрація президента США Дональда Трампа блокує такі формулювання.
Угода зі США має відповідати Конституції, інакше вона буде нечинною – Мережко
Угода між Україною і Сполученими Штатами щодо використання українських надр має відповідати Конституції України, в іншому випадку можуть виникнути застереження щодо її чинності, заявив Радіо Свобода (проєкту Свобода Ранок) голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжнародного співробітництва Олександр Мережко.
За його словами, якщо ця угода матиме формат міжнародного договору, то, ймовірно, вона вимагатиме ратифікації Верховною Радою. Якщо ж це буде лише політична домовленість, то міжнародної правової сили вона не матиме.
«Питання – воля сторін, яка буде воля сторін, яку силу саме надати цій міжнародній угоді. І від цього дуже багато буде залежати. Але треба пам’ятати, що в нас є Конституція, стаття 13, яка каже дуже чітко, що надра належать народу України. Тобто треба, щоб ця угода відповідала Конституції. Бо інакше, якщо йдеться про міжнародний договір, який порушує Конституцію, то тоді виникає питання про чинність цього міжнародного договору. Є право України, закон про надра, інші законодавчі акти, які регулюють це питання. Тобто тут треба шукати відповідну юридичну форму. Незрозуміло, про що буде мова. Або це йдеться про власність над надрами – це одна справа, або про видачу ліцензії, або про роялті. Тобто тут дуже багато невідомих деталей, від яких залежить доля цієї угоди», – сказав Мережко.
Наразі, як зазначив народний депутат, ні текст, ані формат цієї угоди невідомий.
Президент США Дональд Трамп 11 лютого заявляв, що Україна нібито вже погодилася надати Сполученим Штатам доступ до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів в обмін на військову допомогу.
15 лютого політичний оглядач The Washington Post Джош Рогін повідомив із посиланням на американських конгресменів, які брали участь у Мюнхенській конференції, що Володимир Зеленський відмовився від пропозиції делегації США підписати меморандум, за яким Штати отримали б 50% від усіх майбутніх запасів мінералів в Україні.
Згодом Зеленський уточнив, що угоду не підписали через «юридичні питання». Адже, за словами Зеленського, Україні потрібні гарантії безпеки, а не просто віддати ресурси.
Україна отримає від ЄС 3,5 млрд євро в березні – фон дер Ляєн
Україна отримає від Європейського союзу нові 3,5 мільярда євро, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 24 лютого під час візиту до Києва.
«Європа тут, щоб зміцнити Україну в цей критичний момент. Можу анонсувати, що новий платіж для України на 3,5 млрд євро надійде вже в березні», – заявила фон дер Ляєн.
За її словами, Україна «також виграє» від планів ЄС щодо розширення європейського виробництва зброї й оборонних можливостей.
«На кону не лише доля України, а й доля Європи. Отже, нашим першочерговим завданням залишається посилення опору України. Наразі наш Союз і країни-члени підтримали Україну на суму 134 мільярди євро. Це більше, ніж надав будь-хто інший», – сказала президентка Єврокомісії.
Вона наголосила, що ЄС має прискорити негайну доставку зброї і боєприпасів. «І це буде основою нашої роботи в найближчі тижні», – додала фон дер Ляєн.
24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії, до України прибули президент Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також низка іноземних лідерів, зокрема, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністр Ісландії Кріструн Фростадоуттір, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, прем’єр Канади Джастін Трюдо.
У Києві відбувається форум, присвячений підтримці України. Низка інших лідерів країн ЄС і НАТО беруть у ньому участь через відеозв’язок.
Зустріч відбувається на тлі розбіжностей, які виникли між адміністрацією президента США Дональда Трампа і керівництвом більшості країн ЄС щодо війни РФ проти України. Адміністрація США домагається якнайшвидшого завершення конфлікту, вимагаючи поступок від обох сторін – України і Росії.
У ЄС заявляють про прихильність до своєї позиції, яка передбачає необхідність підтримувати Україну «стільки, скільки це потрібно», і про те, що Київ не слід підштовхувати до невигідних для нього угод.
Видання «Важные истории» запустило регулярно оновлювану базу даних про загиблих і зниклих на війні росіян на основі нейромережі. База отримала назву «Харон».
«В основі «Харона» – нейромережа, яка шукає публічні повідомлення про загибель військових, а також визначає регіон проживання, вік та інші характеристики загиблих і зниклих російських військовослужбовців. Ці дані неповні, оскільки у відкритий доступ потрапляють у повному обсязі такі випадки. Щоб показати повнішу картину втрат, ми наводимо дані, зібрані та розраховані іншими методами», – йдеться в описі проєкту.
У базі видання «Важные истории» – 103864 імені загиблих і зниклих безвісти. Видання також опублікувало мапу з розподілом загиблих військових по російських регіонах.
Видання «Медіазона» 24 лютого також опублікувало список загиблих на війні російських солдатів, який журналісти протягом трьох років ведуть спільно з російською службою Бі-Бі-Сі та командою волонтерів.
«Третій рік ми ведемо цей список за відкритими джерелами: це некрологи в соціальних мережах, повідомлення у ЗМІ, публікації місцевої влади тощо. Раніше ми використовували лише знеособлені дані: кожні два тижні ми публікували і продовжимо публікувати зведення про втрати», – йдеться в повідомленні.
У списку «Медіазони» 95323 імені загиблих.
Раніше 24 лютого видання «Медуза» та «Медіазона» опублікували дослідження, з якого випливає, що на війні загинули близько 160–165 тисяч російських військових. Ця цифра – «статистична оцінка надмірної чоловічої смертності за період війни». Вона стала результатом зіставлення та аналізу конкретних документів: поіменних списків загиблих, які складаються волонтерами з початку вторгнення, та Реєстру спадкових справ, у якому публікується інформація про всіх російських спадкодавців.
ЄС схвалив 16-й пакет санкцій проти Росії
Рада Європейського союзу 24 лютого, у третю річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну схвалила 16-й пакет економічних й індивідуальних обмежувальних заходів проти РФ.
Санкції торкаються життєво важливих секторів російської економіки, ще більше послаблюючи здатність режиму вести незаконну, неспровоковану і невиправдану агресивну війну проти України, йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС.
«Цей новий раунд санкцій націлений не тільки на російський тіньовий флот, а й на тих, хто підтримує експлуатацію небезпечних нафтових танкерів, на консолі відеоігор, що застосовуються для управління безпілотниками, на банки, які використовують для обходу наших санкцій, і пропагандистські канали, які використовуються для поширення брехні… У той час, як тривають переговори щодо припинення агресії Росії, ми повинні поставити Україну в найсильнішу позицію. Санкції забезпечують важіль впливу», – заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Згідно з переліком, опублікованим ЄС, нові санкції запроваджують, зокрема, щодо 74 суден російського «тіньового флоту» (загальна кількість суден у списку зросла до 153), 53 нових компаній, які підтримують російський військово-промисловий комплекс або займаються обходом санкцій, щодо 48 фізичних осіб і 35 організацій, що підтримують російський військовий комплекс, активні в обході санкцій.
Крім того, пакет включає заборону на імпорт ЄС алюмінію з Росії.
16-й пакет також посилює заходи щодо фінансового сектора Росії.
«ЄС вперше вводить заборону на операції з кредитними або фінансовими установами, заснованими за межами Росії, які використовують «Систему передачі фінансових повідомлень» (SPFS) Центрального банку Росії. SPFS – спеціалізований сервіс обміну фінансовими повідомленнями, розроблений Центробанком Росії для нейтралізації дії обмежувальних заходів», – йдеться в повідомленні.
Крім того, Рада ЄС вирішила поширити заборону на надання спеціалізованих послуг з обміну фінансовими повідомленнями на 13 регіональних банків, які вважаються важливими для російської фінансової і банківської систем.
Рада ЄС також забороняє надання послуг з тимчасового зберігання російської нафти і нафтопродуктів на території ЄС, незалежно від закупівельної ціни нафти і кінцевого пункту призначення цих продуктів.
Також у Євросоюзі вирішили зупинити дію ліцензій на мовлення в ЄС восьми російських ЗМІ, «які перебувають під постійним контролем російського керівництва» і «відіграли важливу роль у просуванні та підтримці агресивної війни Росії проти України, а також у дестабілізації сусідніх країн і ЄС та його держав-членів». За повідомленням, йдеться про EADaily / Eurasia Daily, Fondsk, Lenta, NewsFront, RuBaltic, SouthFront, Strategic Culture Foundation, «Красная звезда / ТВЗвезда».
Посли країн ЄС погодили 16-й пакет санкцій щодо Росії у зв’язку з її вторгненням в Україну минулого тижня.
Раніше 24 лютого про нові санкції оголосили Австралія та Нова Зеландія.
Очікується також новий санкційний пакет Великої Британії, який влада цієї країни описувала як найбільша з початку війни. Як випливає з повідомлень, Лондон має намір запровадити санкції як проти високопосадовців, так і проти великих російських бізнесменів.
Сполучені Штати Америки раніше також оголошували у річницю російського вторгнення про нові санкції. Адміністрація Дональда Трампа наголошує на необхідності якнайшвидшого укладання миру й істотно змінила риторику щодо Росії, відмовившись у тому числі від звинувачень на її адресу в агресії. Не повідомлялося про те, що США готують новий пакет санкцій. У той же час, і президент Трамп, і представники його адміністрації не виключали посилення санкцій у разі, якщо Росія не піде на мирні переговори.
Про це та багато іншого до третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну англійською мовою ви можете почитати в Живому блозі на англомовному сайті Радіо Свобода
Генштаб підтвердив удар по Рязанському НПЗ у Росії
Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив удар по Рязанському нафтопереробному заводу у Рязанській області Росії, задіяному в забезпеченні армії РФ.
Як повідомили у Генштабі вранці 24 лютого, удару вночі завдали підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України, Головного управління розвідки, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони.
«Відомо про щонайменше п’ять вибухів в районі цілі. Попередньо, виникла пожежа в районі установки первинної переробки нафти ЕЛОУ АТ-6. Результати ураження уточнюються», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі додали, що напередодні підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України уразили нафтобазу у РФ. За повідомленням, зафіксовано пожежу в районі ФДКУ комбінат «8 марта» в Тульській області Росії.
Це вже третя від початку року атака на Рязанський НПЗ. Удари 24 і 26 січня також підтвердили в Генштабі ЗСУ, заявивши про вибухи і пожежу на території підприємства, яке, як стверджується, виробляє дизельне і реактивне паливо для російської армії.
Раніше сьогодні у російських телеграм-каналах публікувалися відеозаписи з пожежею на Рязанському НПЗ. Дані про постраждалих відсутні. Міністерство оборони РФ згадало Рязанську область у звіті про відбиття атак БпЛА, заявивши, що два з них збиті над цим регіоном.
Російське видання ASTRA підрахувало, що від початку 2025 року ЗСУ атакували 27 паливно-енергетичних об’єктів на території Росії. Переважно удари завдавалися за допомогою безпілотників, але застосовувалися і ракети. Рязанський НПЗ і нафтобаза у Воронезькій області зазнали атак неодноразово.
Рязанський НПЗ введений в експлуатацію в 1960 році, зараз він перебуває під контролем компанії «Роснєфть».
Особи, які повернулися з війни, вбили в РФ щонайменше 240 людей – ЗМІ
Учасники війни з Україною вбили у російських регіонах щонайменше 240 людей, свідчить судова статистика, яку до третьої річниці вторгнення проаналізувало видання «7х7».
До дослідження журналістів потрапили лише випадки, підтверджені вироками за п’ятьма статтями, пов’язаними з убивством. Деякі справи ще розглядаються, ще в кількох справах вироки не опубліковані або з них вилучені дані – тому вбитих може бути більше, зазначають журналісти.
За час війни російські суди ухвалили особам, які повернулися з фронту, 225 вироків про вбивство, доступних для аналізу. Жертвами учасників вторгнення стали жителі 62 регіонів. Найбільше вбитих у Краснодарському краї та Костромській області – по 14.
Жертвами колишніх учасників війни стають не лише їхні родичі та знайомі, а й випадкові люди: діти, пенсіонери, перехожі.
Участь у війні проти України суди зараховують як пом’якшувальну обставину, а отримані там нагороди та грамоти – як ознаку гарної репутації, зазначає «7х7».
Повідомлення про те, що учасники війни з Україною, повернувшись додому, скоюють вбивства та зґвалтування, з’являються у засобах інформації регулярно. Через резонанс, який вони викликають, Кремль рекомендував підконтрольним журналістам не розповідати про такі злочини.
Російські дипломати у Варшаві прокинулися під звуки сирен і вибухів
О шостій ранку 24 лютого польські та українські активісти у Варшаві розбудили російських дипломатів звуками повітряної тривоги і вибухів. Кількадесят активістів під будинком, де живуть російські дипломати, розгорнули плакат з написом Russia is a terrorist state і увімкнули звуки сирени та вибухів. Також перераховували злочини, скоєні Росією за 11 років вийти.
«Треба постійно нагадувати росіянам про їхні злочини, щодня, стільки, скільки потрібно, щоб кожен російський злочинець був покараний. В українських містах і селах нема тихих і спокійних ранків. А чому представники країни-терориста мають таку розкіш тут, у Варшаві? Вони вже давно мали б бути вислані геть», – говорить Міколай Петрига, активіст ініціативи «Євромайдан-Варшава».
Сиренами і вибухами варшавські активісти вже третій рік поспіль будять російських дипломатів. Цього разу росіяни підготувалися – увімкнули з вікон своєї багатоповерхівки гімн РФ, але звуки сирен і вибухів були гучнішими – кажуть організатори акції.
Вранішня побудка російських дипломатів – одна з кількох акцій, які сьогодні, в третю річницю повномасштабного вторгнення, пройдуть у Варшаві. О 18:00 запланована масова маніфестація вдячності українцям, яку організовують польські неурядові організації.
У Херсоні внаслідок здійсненого російськими військовими нічного обстрілу Дніпровського району загинув місцевий житель, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Унаслідок ворожого удару по приватному будинку, смертельні травми дістав 72-річний чоловік. Рятувальники деблокували його тіло з-під завалів. Ще один херсонець постраждав eнаслідок артилерійського обстрілу. В нього – мінно-вибухова травма. 50-річного чоловіка доправили до лікарні, медики вже надають необхідну допомогу», – вказав чиновник.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що 23 лютого в селі Полтава Куп’янського району, внаслідок вибуху невідомого пристрою постраждав чоловік 38 років.
«За 23 лютого росіяни поранили 1 жителя Донеччини – в Мирнограді», – вказав голова ОВА Вадим Філашкін.
На Дніпропетровщині нещасний випадок стався ввечері 23 лютого в Марганецькій громаді, відзначив голова ОВА Сергій Лисак.
«67-річна жінка наступила на ворожий снаряд. Він опинилася на подвірʼї після одного з російських обстрілів. Наразі постраждала у лікарні. У неї мінно-вибухова травма й серйозне поранення стопи. Медики оцінюють стан як тяжкий», – указано в повідомленні.
На Запоріжжі минулося без жертв, але надійшло 12 повідомлень про пошкодження квартир та приватних будинків, написав голова ОВА Іван Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Білоруси разом із Україною» – Тихановська в третю річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 24 лютого закликала продовжувати підтримувати прагнення України до свободи та її боротьбу з російською агресією.
«Три роки неймовірних страждань, руйнувань та мужності. Українська боротьба – це також наша боротьба: за свободу, демократію та спільні цінності Європи. Білоруси разом із Україною та її героїчним народом. Російське вторгнення має бути зупинено, і тоді просто настане мир», – вказала Тихановська в соцмережі Х.
Тихановська також написала про своє розуміння суті російської політики.
«Росія вкоренилася в нашій країні і зробила нас співучасниками цієї війни. Але білоруси не хочуть такого «союзника»: ні як «старшого брата», ні як кредитора, ні як політичного партнера», – додала опозиційна лідерка в телеграм-каналі, закликавши співвітчизників – «не дайте «русскому миру» прорости у вас».
На початку повномасштабного вторгнення РФ російські війська, які планували окупувати Київ, входили на територію України в тому числі з білоруської території. Росіяни також використовували білоруські військові бази й лікували своїх поранених у білоруських госпіталях.
24 лютого виповнюється три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії у війні, яка триває від лютого 2014 року, коли Москва провела операцію з окупації українського півострова Крим. У квітні того ж року російські гібридні сили розпочали бойові дії на Донбасі, внаслідок яких під контролем РФ опинилися частини Донецької та Луганської областей включно з обласними центрами.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Москва змогла захопити майже всю Луганську область, значні території Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а також частини Харківщини та Миколаївщини. Впродовж останнього року найгарячіші бойові дії на території України локалізовані в Донецькій області, натомість українські військові створили плацдарм на території Курської області РФ.
Про це та багато іншого до третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну англійською мовою ви можете почитати в Живому блозі на англомовному сайті Радіо Свобода
Потенційна мирна угода, заснована на «Стамбульських протоколах», буде «документом про капітуляцію» України, тому Україна навряд чи погодиться на підписання такого документа, пише у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Спеціальний представник США на Близькому Сході Стів Віткофф 23 лютого назвав «Стамбульські протоколи» початку 2022 року «орієнтирами» для переговорів між Росією й Україною. Угода, заснована на цих протоколах, буде документом про капітуляцію. Президент Росії Володимир Путін й інші високопосадовці Росії неодноразово визначали мирні переговори 2022 року в Стамбулі як ідеальні рамки для майбутніх мирних переговорів щодо припинення війни Путіна в Україні, оскільки такі рамки змусять Захід поступитися всім давнім вимогам Росії», – йдеться у звіті.
Аналітики наголошують, що Україна навряд чи прийме будь-яку мирну угоду на основі Стамбульських переговорів, оскільки такі умови «фактично є повною капітуляцією України» перед довгостроковими військовими цілями Росії.
«Стамбульські переговори фактично поступалися давнім вимогам Росії щодо «денацифікації» – повалення і заміни демократично обраного українського уряду і встановлення проросійської маріонеткової держави – і «демілітаризації» – обмеження і скорочення української армії до межі її спроможності захистити себе від майбутньої російської агресії. Стамбульські переговори також поступалися вимогам Росії, щоб Україна відмовилася від своїх прагнень приєднатися до НАТО чи будь-яких інших безпекових блоків у майбутньому. Президент України Володимир Зеленський вийшов зі стамбульських переговорів за підтримки Європи і США у 2022 році й майже напевно відхилить такі умови у 2025 році», – додали в ISW.
23 лютого посланець президента США з питань Близького Сходу Стів Віткофф в ефірі CNN заявив, що «Стамбульська протокольна угода» може стати орієнтиром для мирної угоди між Росією й Україною. «Ми підійшли дуже-дуже близько до того, щоб щось підписати», – запевнив Віткофф.
Водночас він наголосив, що в будь-якій мирній угоді «кожна сторона збирається піти на поступки, чи то територіальні поступки, чи то економічні».
Президент Росії Володимир Путін раніше називав основною для будь-яких мирних переговорів так звані «стамбульські домовленості» – текст, який, за твердженнями російської сторони, був результатом переговорів представників України та РФ у березні 2022 року – в перші тижні повномасштабного вторгнення Москви.
Радіо Свобода отримало проєкт цього договору. Проєкт під назвою «Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України» датований 7 березня 2022 року, через 11 днів після того, як Росія почала вторгнення, і через тиждень після початку переговорів між Україною та Росією.
Після того, як російська армія пішла в наступ чи не на всіх ділянках спільного з Україною кордону, Росія запропонувала договір, односторонні умови якого означали капітуляцію Києва.
Проєкт, серед іншого, передбачав, щоб Україна скоротила свою армію до 50 000 осіб, включаючи півтори тисячі офіцерського складу (це вп'ятеро менше, ніж Україна мала до 2022 року).
Зранку 24 лютого 2022 року десятки російських ракет завдали масованих ударів по території всієї України, російські війська почали великий наступ зі сходу, півдня та півночі, окупувавши нові території. Три роки тому розпочалася нова активна фаза російської агресії проти України.
Попри масовані ракетні удари, дронові атаки та бойові дії на фронті, країна не лише втрималася, а й змогла відвоювати частину окупованих територій, зміцнити оборону та адаптувати економіку до умов війни.
За цей час українське суспільство мобілізувалося, створивши унікальну систему підтримки армії – від волонтерських ініціатив до міжнародної військової допомоги. Україна отримала безпрецедентну підтримку союзників, що включає постачання сучасного озброєння, фінансову допомогу та санкції проти агресора.
Окрім цього, Київ зміг перенести військові дії на територію РФ, захопивши частину Курської області.
Радіо Свобода зібрало основні цифри трьох років великої війни Росії проти України.
Три роки великої війни. Зеленський про Трампа, мир, угоду про копалини і Путіна
«Трамп не назавжди, а нам потрібен мир на роки», – сказав президент України Володимир Зеленський, котрий напередодні третіх роковин повномасштабного вторгнення зустрівся з журналістами.
У цьому відео ми обов'язково розберемо важливі тези, аби розуміти, куди офіційний Київ рухається далі, попри напругу з Білим домом. Зачепимо умови контракту про рідкісноземельні метали та перемовини з Росією, які вже розпочав президента США Дональд Трамп.
- Скільки Київ готовий заплатити за допомогу Вашингтона?
- І чи має платити?
- Чи готова Україна тримати оборону без партнерства США?
- Чи є шанс на мир через перемовини, що почав Трамп?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
На війні проти України за три роки загинули близько 160 – 165 тисяч росіян, ідеться в дослідженні, оприлюдненому 24 лютого виданнями «Медуза» та «Медіазона».
«Це число – статистична оцінка надмірної чоловічої смертності за період війни. Вона є результатом зіставлення та аналізу конкретних документів: поіменних списків загиблих, які складаються волонтерами з початку вторгнення, та Реєстру спадкових справ, в якому публікується інформація про всіх російських спадкодавців», – ідеться в повідомленні.
Журналісти окремо наголошують, що в оцінку не включені громадяни інших країн, які воювали на боці Росії, в тому числі жителі Луганської, Донецької та інших частково окупованих областей України.
«Число також обмежене загиблими і не включає поранених: навіть тяжкі поранення, якщо вони не призводять до смерті, не відображаються у статистиці справ про спадщину та в меморіальних списках. Попри всі обмеження, ця оцінка є найнадійнішим із того, що можна сказати про загальні втрати Росії на сьогодні», – стверджують автори дослідження.
У докладній статті вони розповідають, як була отримана ця оцінка і «чому їй можна довіряти».
Раніше 24 лютого головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що за три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну безповоротні втрати РФ в особовому складі сягнули близько 250 тисяч осіб (воєначальник не ділив російських військових за фактичним громадянством).
24 лютого виповнюється три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії у війні, яка триває від лютого 2014 року, коли Москва провела операцію з окупації українського півострова Крим. У квітні того ж року російські гібридні сили розпочали бойові дії на Донбасі, внаслідок яких під контролем РФ опинилися частини Донецької та Луганської областей включно із обласними центрами.
Внаслідок повномасштабного вторгнення Москва змогла захопити майже всю Луганську область, значні території Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а також частини Харківщини та Миколаївщини. Впродовж останнього року найгарячіші бойові дії на території України локалізовані в Донецькій області, натомість українські військові створили плацдарм на території Курської області РФ.
На фронті відбулося 96 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
На фронті за добу 23 лютого зафіксовано 96 боєзіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах трьох ракетних ударів із застосуванням чотирьох ракет, а також 52 авіаудари, скинувши 106 КАБ. Крім цього, здійснив понад п’ять тисяч обстрілів, зокрема 145 – із реактивних систем залпового вогню та залучив для ураження 3250 дронів-камікадзе… За минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили три райони зосередження особового складу, озброєння і військової техніки, п’ять пунктів управління та один пункт управління БпЛА противника», – вказано в ранковому зведенні.
Як і впродовж попередніх місяців, найбільше боїв сталося на Покровському напрямку.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 22 штурмові дії агресора у бік населених пунктів Промінь, Котлине, Андріївка, Богданівка, Улакли, Новосергіївка, Молодецьке, Леонтовичі, Покровськ, Миролюбівка та Водяне Друге», – йдеться в повідомленні.
Також бойові дії тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському. Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському напрямках.
Окремо у зведенні Генштабу акцентують на операції ЗСУ в Курській області.
«Минулої доби ворог завдав 22 авіаудари, скинувши при цьому 45 КАБ, здійснив 374 обстріли, з яких сім – із РСЗВ. Українські захисники відбили 19 штурмових дій загарбників», – інформують українські військові.
Близько тисячі подій у понад 70 країн світу, приурочених третій річниці повномасштабного вторгнення, проанонсував Світовий конгрес українців. Заходи розпочалися 22 лютого і триватимуть до 25-го. До них СКУ почав готуватися ще з жовтня, незадовго до виборів у США, кажуть в організації.
- Які саме заплановані події?
- Чому до них почали готуватися майже аж за пів року?
- І які ключові меседжі українці просуватимуть у різних країнах світу?
Про це проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з віцепрезидентом Світового конгресу українців Володимиром Когутяком, який очолює комітет зі світових акцій і адвокації на міжнародній арені.
Про це та багато іншого до третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну англійською мовою ви можете почитати в Живому блозі на англомовному сайті Радіо Свобода