Сили РФ втратили за добу 1300 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 869 530 своїх військових, зокрема 1300 – за останню добу – свідчать дані українського Генштабу, наведені станом на ранок 25 лютого.
Щодо втрат у російській техніці, то в Генштабі навели такі:
- танки – 10182 (+5 – за добу)
- бойові броньовані машини – 21 168 (+11)
- артилерійські системи – 23 652 (+26)
- РСЗВ – 1299
- засоби ППО ‒ 1083 (+2)
- літаки – 370
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 26 767 (+122)
- крилаті ракети ‒ 3064
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 38 582 (+138)
- спеціальна техніка ‒ 3759 (+2).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Західні джерела оцінюють кількість російських загиблих і поранених у понад 600 000 осіб, не враховуючи втрат північнокорейських солдатів, які брали участь у боях.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч – убитими.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтерв'ю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
4 лютого 2025 року повідомляв, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України тоді оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Прем’єр Чехії закликав країни ЄС дбати про свою оборону без США
Європейські держави мають дбати про свою власну оборону, заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала 24 лютого в спеціальній промові, присвяченій третій річниці повномасштабної війни Росії проти України.
За словами чеського прем’єра, президент США Дональд Трамп докорінно змінив зовнішню політику своєї країни, і європейські держави мають на це відреагувати.
«Міжнародний порядок зазнає найбільших змін від часу падіння комунізму», – заявив Фіала. Прем’єр уточнив, що дії Трампа щодо України говорять про політичний відхід Сполучених Штатів від Європи.
«Це не означає, що США більше не є союзником», – наголосив при цьому прем’єр-міністр.
Фіала відзначив, що Росія, як і раніше, є великою небезпекою, для боротьби з якою треба бути сильним і рішучим.
Фіала зазначив, що Чехія впродовж наступних кількох років має збільшити витрати на оборону до 3% ВВП. Прем’єр розповів про ухвалення нових правил ЄС, які дозволять закуповувати озброєння. Держави Євросоюзу також мають використати заморожені російські активи для надання подальшої військової допомоги Україні, сказав Фіала.
Прага з перших днів війни надавала Києву військову та гуманітарну допомогу, а також прийняла сотні тисяч українських біженців. Чеська Республіка наполягає на тому, що мирне розв’язання конфлікту між Росією та Україною не може бути узгоджене без участі Києва.
Україна зазнала повітряної атаки із застосуванням ракет і дронів
Уночі та зранку 25 лютого Україна зазнала комбінованої атаки з повітря. Росія застосувала ударні дрони та крилаті ракети, по всій території України станом на 6:00 була оголошена повітряна тривога.
У Сумах унаслідок влучання безпілотників типу Shahed постраждали щонайменше двоє людей, повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко.
«Є пошкодження балконних рам та вікон в багатоповерхівці. На місці працюють відповідні служби», – вказано в повідомленні.
Київська ОВА вказала, що в Обухівському районі внаслідок повітряної атаки травмована 44-річна жінка.
За повідомленнями моніторингових телеграм-каналів, ракети локаційно втрачені в межах Житомирської області, повідомлень про наслідки удару наразі немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Голова Єврокомісії припускає, що Україна може вступити до ЄС раніше 2030 року
Вступ до Європейського союзу – це процес, який ґрунтується на досягненнях, але Укаїна швидко до цього рухається, вважає президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Про це вона заявила в Києві 24 лютого.
Таким чином очільниця виконавчого органу ЄС прокоментувала пропозицію президента Литви Гітанаса Науседи встановити дату вступу України в ЄС до 1 січня 2030 року.
«Я бачу дуже багато різних процесів вступу до ЄС і надзвичайно вражена швидкістю і якістю, з якою Україна проводить реформи й робить всі необхідні складні кроки», – сказала фон дер Ляєн.
Вона привітала ініціативу як вияв підтримки України, але вказала на те, що в разі визначення такої дати інші країни-кандидати очікували б на аналогічні кроки щодо них.
«Якщо Україна буде рухатись такими ж темпами, то вона потрапить до Європейського Союзу навіть раніше, ніж 2030 рік. Тож давайте працювати, зберігаючи цей темп», – додала посадовиця.
Голова Європейської Ради Антоніу Кошта також визнав прогрес України на шляху до членства, зазначивши, що Київ «пише новий довідник, як проводити реформи за часи війни».
«Ми максимально зараз залучені до процесу й усі країни-члени, Європейська комісія, Україна, і Молдова, і країни Західних Балкан – вони працюють надзвичайно тяжко для того, щоб забезпечити це розширення. Нам потрібно також працювати з нашими країнами, щоб провести всі реформи й привітати нових членів у нашій родині», – сказав він.
У жовтні 2024 року Єврокомісія дійшла висновку, що Україна виконала всі невиконані кроки, визначені у її висновку від 2022 року.
Європейська рада у грудні 2023 року вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу. Статус кандидата на вступ до Європейського союзу країни отримали у червні 2022 року.
Рада безпеки ООН 24 лютого ухвалила резолюцію щодо війни Росії проти України в тій редакції, яку запропонували Сполучені Штати.
Документ підтримали 10 держав-членів із 15 – США, Росія, Китай, Південна Корея, Сьєрра-Леоне, Гаяна, Сомалі, Пакистан, Панама, Алжир. Велика Британія, Франція, Данія, Греція, Словенія утрималися.
Як цитують медіа, за текстом резолюції, ООН висловлює «жаль із приводу трагічної загибелі людей в ході російсько-українського конфлікту, знову заявляючи, що головна мета ООН, закріплена у Статуті ООН, полягає в підтримці міжнародного миру та безпеки та мирному вирішенні спорів, переконливо просить негайно припинити конфлікт і закликає також до встановлення міцного миру між Україною та Російською Федерацією».
Читайте також: Макрон: деякі союзники готові долучитися до розміщення військ в Україні в разі мирної угоди
Представниця США в Раді безпеки ООН Дороті Ши, обґрунтовуючи документ, заявила, що «покоління українців і росіян померли», і підтримала заклики до стійкого миру.
У той же час правка Росії щодо «припинення українського конфлікту шляхом усунення його першопричин» була відхилена.
Як передає «Укрінформ», Радбез також не схвалив правок, внесених європейськими країнами, які вказували б на необхідність дотримання територіальної цілісності України та визнання Росії агресором.
Раніше 24 лютого Генеральна Асамблея Організації Обʼєднаних Націй проголосувала за підтвердження територіальної цілісності України, ухваливши резолюцію, яка засуджує вторгнення Росії.
За резолюцію віддали 93 голоси «за» і 18 «проти», ще 65 – утрималися. Це менше, ніж у попередніх резолюціях. Проти голосували Білорусь, Бурікна Фасо, Бурунді, Еритрея, Екваториальна Гвінея, Малі, Маршалові острови, Нікарагуа, Нігер, Палау та США.
Повітряні сили: триває атака російських дронів на Україну
Російська армія атакує Україну ударними дронами вночі проти 25 лютого, повідомляє командування Повітряних сил.
За даними військових, дрони типу Shahed рухаються:
- на Миколаївщині курсом на захід
- у Дніпропетровській обалсті – на захід і схід
- на Кіровоградщині та Черкащині курсом на південь
- у Полтавській області – на південно-західний напрямок
- на Сумщині та Чернігівщині – курсом на захід
- у Київській області в південно-західному напрямку, зокрема, в районі столиці
Згодом загрозу ударних безпілотників оголосили в Житомирській області.
Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомляв про роботу протиповітряної оборони на лівому березі Києва:
«У Дарницькому районі столиці працюють сили ППО. Ворожі БпЛА ще заходять на місто».
Повітряна тривога оголошена в 15 областях України.
За даними Повітряних сил на 24 лютого, за три роки повномасштабної російської агресії українські військові збили 26 тисяч засобів повітряного нападу РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Макрон: деякі союзники готові долучитися до розміщення військ в Україні в разі мирної угоди
Поворотним моментом у дискусіях із президентом США Дональдом Трампом стало обговорення гарантій безпеки, заявив президент Франції Еммануель Макрон. Про це він сказав на спільній пресконференції в Білому домі 24 лютого.
«Ми хочемо швидкого миру, але ми не хочемо слабкої угоди. Є європейці, які готові забезпечити ці гарантії безпеки. І зараз є чіткий американський сигнал, що США як союзник готові виявити солідарність цьому підходу. Це поворотний момент, як на мене, і це напрямок значного прогресу, якого ми досягли в цій поїздці і в цій дискусії», – заявив Макрон.
Він також згадав про можливість розміщення миротворчих військ в Україні. Президент Франції зазначив, що, якщо раніше партнери України обговорили відрядження військ до «стратегічних регіонів», то зараз йдеться про їх розміщення для підтримки сталого миру:
«Щойно ми домовимося про стійкий, сталий мир, який буде частиною угодою, підписаною Україною і Росією, для якого ми надамо гарантії безпеки – на цьому етапі. Останнім часом Франція працювала з Великою Британією, щоб надати цю допомогу. Ми працювали над планами, з нашими війсковими – не для того, щоб йти на лінію фронту чи на окуповані території, а як вияв підтримки, щоб показати, що в нас є домовлений мир, підписаний обома сторонами».
Макрон наголосив, що миротворчий контингент не буде призначений для участі в бойових діях.
«Я говорив із європейськими союзниками, і європейські і не-європейські союзники, які готові долучитися до цих зусиль», – сказав він.
За словами президента Франції, європейці «беруть на себе частину тягаря» з підтримки України. Він також додав, що, якщо партнери нададуть гарантії безпеки, а Росія порушить домовленість, вона «буде в конфлікті з усіма, хто долучався до мирного процесу».
«В цьому відмінність, це те, чого ми раніше не бачили», – каже Макрон.
Трамп раніше заявив, що президент Росії Володимир Путін готовий погодитися на європейських миротворців.
«Я спеціально поставив йому це питання. У нього з цим немає проблем», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналіста про позицію Путіна з цього приводу.
Читайте також: «Поганий мир гірший, ніж його відсутність»? Інтерв'ю із головою Військового комітету НАТО
20 лютого газета The Telegraph з посиланням на свої джерела повідомила, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер представить президентові США Дональду Трампу план із розміщення в Україні близько 30 тисяч військовослужбовців з європейських країн після можливого укладання мирної угоди з Росією – як одну з гарантій дотримання миру.
План передбачає відправку в Україну невеликого контингенту, який не буде розміщений на лінії фронту. Європейські військові, як пише The Telegraph, перебуватимуть у великих українських містах, портах й інших критично важливих об’єктах інфраструктури, таких як АЕС. За словами одного з джерел видання, у місії також братимуть участь спостережні й розвідувальні літаки, безпілотники і супутники, щоб забезпечити «повну картину того, що відбувається». У Чорне море також будуть направлені патрульні кораблі для забезпечення свободи судноплавства.
Офіційно британський уряд поки що не підтверджував справжність плану, про який йдеться у публікації.
За даними Financial Times, Президент Франції Емманюель Макрон пропонував, аби європейські миротворчі сили були розміщені за майбутньою лінією розмежування, а не безпосередньо на ній. Але, як зазначається, Німеччина, Італія, Іспанія та Польща висловилися проти того, аби відправляти свої війська.
За словами президента України Володимира Зеленського, у разі, якщо Україну не приймуть до НАТО, у країні мають бути розміщені миротворці з країн Альянсу. Росія неодноразово заявляла, що виступає проти розміщення військ НАТО в Україні, а міністр закордонних справ Сергій Лавров цього тижня заявив, що Москва розглядатиме це як «пряму загрозу» суверенітету Росії, навіть якщо війська діятимуть там під іншим прапором.
У столиці Польщі кілька тисяч людей вийшли на акцію на підтримку України
У Варшаві кілька тисяч людей зібралися на маніфестацію «Дякуємо, Україно». Її організували польські неурядові організації у третю річницю повномасштабного вторгнення, щоб подякувати Україні за боротьбу, передає кореспондент Радіо Свобода.
За словами організаторів, в акції солідарності взяли участь приблизно 7 тисяч осіб. Вони зібралися біля українського посольства, а потім організованою колоною пройшли до Сейму.
Люди тримали у руках українські та польські прапори, плакати з написами «Путін злочинець», «Росія-країна терорист», «Світло переможе темряву», а також фото загиблих військових і цивільних – жертв війни. Дорогою учасники маніфестації скандували «Слава Україні», «Слава ЗСУ», «Хай живе Польща». Несли 30-ти метрові український та польський стяги.
«Ми польсько-українське подружжя, ми тут щороку, допомагаємо. Половина родини чоловіка в Україні. Я не можу уявити, щоб нас тут сьогодні не було. Ми солідарні з Україною і робимо все, аби про війну в Україні не забували», – сказала у коментарі Радіо Свобода учасниця акції Агата.
Крім поляків, на акції було багато українців та білорусів.
«Це наш спільний біль. Хочу сказати українцям, що вони не самі в цій війні», – каже молода білоруска з синьо-жовтим прапорцем і песиком на руках.
Біля Сейму зі сцени виступили польські активісти. Їх підтримав депутат Сейму Пйотр Кандиба, який бував у деокупованих містах і за кілька кілометрів від лінії фронту.
«Я бачив, що таке війна, знаю, як ви страждаєте. Я дуже вдячний вам, бо ваші чоловіки, сини, батьки, а також ваші жінки хоробро борються. Борються за вільну Європу і за нашу країну. Сердечно вам дякую», – сказав Кандиба.
Під кінець акції учасники виконали гімн України та Польщі.
Багатотисячну маніфестацію намагалися перекричати з десяток польських націоналістів, які неподалік влаштували антиукраїнську акцію. Скандували «Азов геть», «Волинь пам’ятаємо, бандерівцям жити не дамо».
Один з учасників витягнув з кишені стрічку в кольорах російського прапора, але дуже швидко заховав.
Українські біженці, члени діаспори, а також місцеві жителі вийшли на акції на підтримку України в понад 70 країнах світу 24 лютого, в треті роковини початку повномасштабного російського вторгнення 2022 року.
Сили РФ обстріляли Федорівку і Костянтинівку на Донеччині, є постраждалі – прокуратура
Російські військові завдали ударів по Федорівці та Костянтинівці Донецької області, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
У відомстві кажуть, що вдень 24 лютого сили РФ завдали удару по селу Федорівка Волноваського району – зазнав поранень 76-річний пенсіонер.
Згодом, о 15.50 Росія вдарила по Слов’янську. Від влучання боєприпасу по торгівельному об’єкту загинула 36-річна продавчиня, ще одна жінка отримала мінно-вибухову травму, наголосили в ОВА.
Генштаб ЗСУ: російська армія 27 разів атакувала на Покровському напрямку
Протягом доби на лінії фронту відбулося 92 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 24 лютого.
Зокрема, один російський штурм Сили оборони відбили на Харківщині, поблизу Вовчанська, триває одне боєзіткнення.
«На Куп’янському напрямку противник 11 разів проводив штурми позицій наших оборонців у районах Петропавлівки та Загризового. Українські захисники відбили вісім атак, три боєзіткнення досі тривають», – йдеться в повідомленні.
Армія РФ також шість разів атакувала на Лиманському напрямку, одне боєзіткнення відбулося на Краматорському. Також російські загарбники 10 разів атакували українські позиції на Торецькому напрямку, де концентрували основні зусилля поблизу Торецька та Кримського. На момент зведення тривають три боєзіткнення.
Повітряні сили: за три роки збито 26 тисяч засобів повітряного нападу РФ
Від початку повномасштабного вторгнення українські військові збили 26 тисяч засобів повітряного нападу РФ, йдеться у повідомленні Повітряних сил Збройних сил України.
«З 24 лютого 2022 року, у взаємодії із Силами оборони України, збито 26525 засобів повітряного нападу противника, зокрема: 40 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 95 балістичних ракет «Іскандер-М»/КН-23, 550 крилатих ракет «Калібр», 95 крилатих ракет «Іскандер-К», 1801 крилата ракета Х-101/Х-55см/Х-555, 460 керованих авіаційних ракет Х-59/Х-69, 25 ракет інших типів, 14286 ударних БпЛА типу «Шахед», 6 900 розвідувальних БпЛА», – розповіли у Повітряних силах.
Канада розширила санкції проти Росії: під них потрапили телеведучий Познер і міністр енергетики РФ
Канада поповнила перелік санкцій щодо осіб і компаній, яких вона вважає причетними до підтримки російського вторгнення в Україну. У понеділок до нього увійшли ще 33 людини та 44 фірми, йдеться на сайті канадського уряду.
Серед них – телеведучий Володимир Познер, російський міністр енергетики Сергій Цивільов та його дружина Ганна Цивільова, заступниця міністра оборони Росії та племінниця президента Володимира Путіна.
Також під санкції потрапило близьке до Кремля агентство «Діалог», що розповсюджує пропагандистські фейки про війну в Україні, і його директор Володимир Тютюн, «Інститут розвитку інтернету», що здійснює цензуру щодо політичних висловлювань росіян у соцмережах, чеченський Фонд Ахмата Кадирова, міжнародний дитячий центр «Артек», «Російська мідна компанія», Повітряно-космічні сили Росії та війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту.
Кількість постраждалих внаслідок обстрілу Херсона зросла до шести – влада
Зросла кількість постраждалих внаслідок обстрілу з артилерії Дніпровського району Херсона, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
За даними ОВА стало відомо ще про двох постраждалих.
«У них – вибухові та черпно-мозкові травми й контузії. 48-річна жінка дістала уламкові поранення тім'яної ділянки. У 71-річної потерпілої - поранення передпліччя», – уточнили в ОВА.
Місцева влада каже, що наразі постраждалі внаслідок обстрілу РФ перебувають під наглядом лікарів.
Ввечері 24 лютого сили РФ атакували з артилерії Дніпровський район Херсона. Раніше в ОВА повідомили про чотирьох постраждалих.
За даними ОВА, обстріл стався близько 18:15, постраждали люди, які на момент атаки перебували надворі: 54-річний чоловік і дві жінки віком 31 та 43 роки. Також відомо, що у постраждалих – уламкові поранення і вибухові травми, їх доставили до лікарні.
Згодом голова ОВА Олександр Прокудін зазначив, що внаслідок удару РФ по Херсону також зазнала поранень 15-річна дівчинка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Чехія: дипломати 20 країн долучилися до «Шуму» на підтримку України біля посольства РФ у Празі
У столиці Чехії навпроти російського посольства 24 лютого відбувся музичний концерт під назвою «Шум за Україну», на якому виступили восьмеро виконавців, двоє з яких – українські музиканти, передає кореспондент Радіо Свобода.
Метою заходу було «гучно заявити про наш спротив російській агресії та віддати шану українським героям, які вже третій рік борються не лише за свободу України, але й за свободу всіх нас», повідомили організатори.
Подію спільно організували два чеських музичних фестивалі: United Islands of Prague та Metronome Prague.
«За кожне врятоване життя»: Дуда нагородив поляків за допомогу українцям
Президент Польщі Анджей Дуда вручив державні нагороди громадянам, які долучилися до допомоги людям під час війни в Україні. Відзнаки отримало 12 людей.
Зокрема, золотий хрест за заслуги президент вручив докторці медичних наук Галині Козінкевич, реставраторці і волонтерці Анні Кудзі, експерту Інституту східного права Якубу Войтиню. Також хрести за відвагу отримали психіатр Павел Кукіз-Щуцінський і бойові медики Анджей Домка, Даміан Дуда, Якуб Щерба, Адріан Зельга.
«Укроборонпром» вироблятиме канадські бронемашини Roshel – Сметанін
Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» уклало угоду щодо створення спільного виробництва канадських бронемашин Roshel, повідомив 24 лютого міністр стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін.
За його словами, українське підприємство отримає необхідну технічну документацію та комплектувальні матеріали для виробництва машин.
«Бронемашини канадської компанії вже використовуються українськими військовими. Виготовлення цієї техніки в Україні значно прискорить її постачання до бойових підрозділів. Разом з тим, це підсилить українську економіку й дасть доступ українському виробнику до технологій. Таким чином, українська оборонна промисловість поступово інтегрується до оборонно-промислової бази країн вільного світу», – сказав Сметанін.
Roshel Senator – це канадський бронетранспортер, створений на базі Ford F-550. Він має бронювання CEN B7, яке захищає від стрілецької зброї та вибухів, перевозить до 10 осіб. З 2022 року Канада передала Україні понад 1400 таких машин, які використовуються ЗСУ та прикордонниками.
У січні Герман Сметанін. повідомляв, що німецька компанія KMW (KNDS Deutschland), яка є виробником танків Leopard 2,уклала угоду про створення спільного підприємства з однією з українських оборонних компаній.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки.
Трамп анонсував візит Зеленського до США для підписання угоди про копалини
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп очікує на візит Володимира Зеленського незабаром – про це він заявив під час зустрічі з французьким колегою Еммануелем Макроном 24 лютого.
За його словами, під час зустрічі Трамп очікує на підписання угоди про корисні копалини.
«Я зустрінуся із президентом Зеленським. Він може приїхати цього тижня або наступного, щоб підписати угоду (про корисні копалини – ред.), що було б добре. Я б хотів зустрітися з ним в Овальному кабінеті. Домовленості зараз розробляються, вони дуже близькі до фінальної угоди. Це буде угода про рідкісні копалини та інші речі», – заявив Трамп.
Президент США додав, що угоду матиме погодити український парламент, але він очікує, що зрештою вона буде ухвалена.
ОВА: армія РФ вдарила з артилерії по Херсону, серед постраждалих – 15-річна дівчинка
Ввечері 24 лютого сили РФ атакували з артилерії Дніпровський район Херсона, четверо постраждалих, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
За даними ОВА, обстріл стався близько 18:15, постраждали люди, які на момент атаки перебували надворі: 54-річний чоловік і дві жінки віком 31 та 43 роки.
Також відомо, що у постраждалих – уламкові поранення і вибухові травми, їх доставили до лікарні.
Згодом голова ОВА Олександр Прокудін зазначив, що внаслідок удару РФ по Херсону також зазнала поранень 15-річна дівчинка.
За три роки повномасштабної війни Росії проти України в об’єктив фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка потрапляло безліч її миттєвостей – від рутини військових на бойових позиціях до визначних деокупацій, від контрнаступальних штурмів до прощань із сім’ями та рідними місцями. «Я зустрів сотні людей, військових і цивільних, кожен із яких залишив у моєму серці слід», – каже Сергій. – «Десятки людей. Багато загиблих та тих, з ким зв’язок обірвався. Війна – це люди. Це їхні обличчя, очі, руки, голоси».
До третьої річниці вторгнення фотокореспондент Радіо Свобода зібрав фотопортрети людей у війні та зафіксовані у світлинах трагічні і радісні моменти їхнього життя.
Дивіться тут