Депутати Ради з другої спроби підтримали постанову про неможливість проведення виборів під час війни
Депутати Верховної Ради 25 лютого проголосували за постанову № 13039 про заяву ВР щодо підтримки демократії в Україні в умовах агресії РФ. Як повідомляють депутати парламенту Ярослав Железняк (фракція «Голос») і Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність»), документ підтримали 268 їхніх колег.
24 лютого проєкту постанови забракло для затвердження вісім голосів – за документ тоді проголосували 218 депутатів.
У постанові парламент України акцентує на «необхідності дотримання передбаченого законами України принципу інституційної безперервності влади, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану, та наголошує, що президент України Володимир Зеленський повинен виконувати свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України згідно з частиною першою статті 108 Конституції України».
Законодавчою ініціативою пропонувалося також затвердити заяву парламенту, у якій наголошується на неможливості проведення виборів під час воєнного стану, засуджується нелегітимність виборів на окупованих територіях та переобрання російського президента Володимира Путіна.
Президент США Дональд Трамп 19 лютого назвав президента України Володимира Зеленського «диктатором без виборів», який ризикує втратити свою країну, якщо не буде «рухатися швидко».
Попри те, що формально президентські повноваження Володимира Зеленського мали закінчитися в травні 2024 року, Україна не змогла провести вибори, оскільки в ній після початку в лютому 2022 року повномасштабного вторгнення РФ діє воєнний стан. Неможливість проведення виборів за таких умов закріплена в українському законодавстві, щодо цього також є згода серед провідних політичних сил, включно із опозиційними до Зеленського.
Коментар Трампа про низький рейтинг президента України прозвучав в критичний момент, коли офіційні особи США та Росії ведуть дискусії – без представництва України та Європи – щодо мирної угоди, яка б завершила війну РФ проти України.
19 лютого опитування, проведене на початку лютого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), демонструє: понад половина (57%) українців довіряють президентові Володимиру Зеленському, не довіряють йому 37% учасників дослідження.
Згідно з даними низки аналітиків, серед яких і представники Манчестерського університету, 63% українців схвалюють роботу Зеленського на посаді президента, що значно більше, ніж у минулому році.
Вучич назвав помилкою голосування Сербії за українську резолюцію Генасамблеї ООН
Сербії 24 лютого не слід було підтримувати резолюцію Генеральної асамблеї ООН, яка засуджує повномасштабне вторгнення російських військ в Україну. Про це заявив президент балканської країни Александар Вучич, слова якого цитує РТС.
На його думку, Сербії треба було утриматися під час голосування.
«Я думаю, що Сербія сьогодні припустилася помилки. Я вибачаюся перед громадянами Сербії за це і беру провину за це на себе», – сказав Вучич.
Він пояснив, що через велику завантаженість не встиг розібратися з резолюцією, підготовленою Україною та її європейськими союзниками. «На мою думку, ми мали утриматися і щодо європейської резолюції (так, як це Сербія вчинила з американським проєктом – ред.). І, як ви бачите, я говорю це в той час, коли цілком очевидно, що через це я втрачу прихильність чи політичні бали в ЄС», – додав президент Сербії.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі «безумовно почули, безумовно прийняли» вибачення Вучича. «Справді трапляються технічні помилки. І, звичайно, така оперативна реакція глави держави вельми імпонує нам», – сказав Пєсков на брифінгу 25 лютого. Зі слів речника випливає, нібито Вучич просив вибачення перед Росією, а не перед громадянами Сербії.
Генеральна асамблея ООН на засіданні 24 лютого ухвалила дві резолюції про російсько-українську війну. Першою Генасамблея ухвалила резолюцію, яку підготували країни Євросоюзу та Україна. Вона закликає до деескалації, якнайшвидшого припинення бойових дій, мирного врегулювання війни. Також текст містить підтвердження територіальної цілісності України і засуджує вторгнення Росії. За проголосували 93 країни (в тому числі і Сербія), проти – 18, утрималися – 65. Серед тих, хто проголосував проти резолюції – США, Росія, Білорусь, КНДР та Угорщина.
Згодом Генасамблея проголосувала за резолюцію «Шлях до миру», підготовлену США. У цю резолюцію внесли поправки європейських країн, зокрема слова «конфлікт між РФ та Україною» замінили на слова «повномасштабне вторгнення» Росії. За проєкт резолюції проголосували 92 країни, проти виступили вісім, включно з Росією, а 73 утрималися від голосування, серед них були й автори тексту зі США, які не погодилися з європейськими правками.
На Житомирщині через атаку РФ постраждали жінка і двоє дітей – ДСНС
На Житомирщині внаслідок російського удару 25 лютого постраждала жінка, а також двоє дітей, в яких діагностували гостру реакцію на стрес, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Потерпілих шпиталізували.
«Окрім цього, через ворожий обстріл зайнялася господарча будівля і пошкоджено житловий будинок. Рятувальники працюють на місці», – йдеться в повідомленні.
Голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко уточнив, що руйнування через падіння уламків зафіксовані в Житомирському районі, а потерпілим дітям – чотири і сім років.
Вночі і зранку 25 лютого Україна зазнала комбінованої атаки з повітря. Росія застосувала ударні дрони і крилаті ракети.
У Сумах унаслідок влучання безпілотників типу Shahed постраждали щонайменше двоє людей, повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко.
«Є пошкодження балконних рам та вікон в багатоповерхівці. На місці працюють відповідні служби», – вказано в повідомленні.
Київська ОВА вказала, що в Обухівському районі внаслідок повітряної атаки травмована 44-річна жінка.
За повідомленнями моніторингових телеграм-каналів, ракети були «локаційно втрачені» в межах Житомирської області. Повітряні сили поки що не оприлюднювали загальної кількості ракет і дронів, застосованих РФ сьогодні.
Лавров проведе переговори в Ірані
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 25 лютого відвідує з робочим візитом Тегеран, де зустрінеться з іранським колегою Аббасом Аракчі.
«Глави зовнішньополітичних відомств предметно обговорять двосторонній порядок денний російсько-іранських відносин, які офіційно вийшли на рівень всеосяжного стратегічного партнерства з підписанням 17 січня у Москві нового базового міждержавного договору», – ідеться в повідомленні російського зовнішньополітичного відомства.
За цією інформацією сторони обговорять «низку актуальних міжнародних питань, включаючи обстановку в Сирії, Закавказзі, Афганістані, Ємені, зоні Перської затоки, близькосхідне врегулювання, каспійську проблематику та ситуацію навколо Спільного всеосяжного плану дій щодо іранської ядерної програми».
Іран є союзником Росії у війні, яку вона веде проти України. Серед іншого, Тегеран надав Москві безпілотники Shahed, Росія змогла масштабувати виробництво його аналогів на власних підприємствах.
24 лютого 2025 року – треті роковини повномасштабного вторгнення РФ в Україну. В Україні й за кордоном вшановували пам’ять жертв російської агресії.
У Бучі на міському кладовищі пройшла поминальна панахида, також пам’ять жертв російської агресії вшанували біля «Стіни пам’яті».
В Ірпені біля Романівського мосту відбулися траурні заходи. ЗСУ підірвали Романівський міст через річку Ірпінь 25 лютого 2022 року, щоб зупинити наступ російських військ на Київ, але це унеможливило виїзд людей. Руїни старого мосту вже стали місцем пам’яті.
Вдень на майдані Незалежності у Києві люди запалювали лампадки й несли квіти до меморіалу з прапорців, які встановлюють рідні та друзі загиблих на війні.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
День сліз: треті роковини повномасштабного вторгнення РФ в Україну в Бучі, Ірпені та Києві (фоторепортаж)
Макрон припускає, що перемир’я у війні РФ та України може настати в найближчі тижні
Президент Франції Емманюель Макрон припускає, що перемир’я у війні Росії проти України може бути досягнуте впродовж найближчих тижнів.
«Я сподіваюся на це. І думаю, кожен пам’ятає про всі втрати і те, через що проходить український народ останні три роки. Вони лише захищають свою територію та суверенітет», – сказав Макрон в інтерв'ю Fox News під час візиту до США.
Він позитивно оцінив дії президента США Дональда Трампа для припинення війни, але закликав його бути обережним у переговорному процесі.
«Ми хочемо миру. І я думаю, що ініціатива президента Трампа є дуже позитивною. Але я хотів би сказати: будьте обережні, тому що нам потрібно (дати) щось суттєве Україні», – сказав Макрон.
24 лютого у Вашингтоні відбулася зустріч Макрона та Трампа. Виступаючи перед журналістами, президент США заявив, що розраховує на те, що російсько-українська війна завершиться протягом кількох тижнів. Він також зазначив, що не хоче допустити подальшої ескалації конфлікту та початку третьої світової війни.
У Головному слідчому управлінні Національної поліції повідомили про підозри власникам та співробітникам київської мережі аптек «Ел’Фарм», яку журналісти «Схем» (Радіо Свобода) у серпні 2024 року викрили у торгівлі російськими та західними препаратами, виробленими спеціально для ринку РФ, попри заборону та під час повномасштабної війни. Про це йдеться у повідомленні Нацполу.
Власників «Ел’Фарм» – громадян Азербайджану Елвіна та Ешгіна Багірових, а також двох провізорів, імена яких поліція не розкриває, підозрюють у «колабораційній діяльності» (ч. 4 ст.111-1 КК України). Максимальне покарання за це – до 5 років увʼязнення з конфіскацією майна. 26 та 27 лютого Печерський суд Києва має обрати запобіжні заходи для усіх чотирьох підозрюваних.
Напередодні, згідно з повідомленням Нацполу, слідчі провели серію обшуків в аптеках «Ел’Фарм» та у квартирах власників мережі у Києві та «вилучили мобільні телефони та компʼютери з доказами вчинених злочинів та понад ста найменувань іноземних ліків, серед яких понад три десятки — російські».
Наразі жодна із аптек мережі не працює. Після звернення поліції до Державної лікарської служби, восени 2024 року орган контролю позбавив їх ліцензій.
Згідно з даними слідства, спершу ліки передавали з Росії до Молдови рейсовими автобусами, а звідти брати Багірови особисто їх забирали та ввозили в Україну у ручній поклажі, контрабандою. Потім ці російські ліки бізнесмени продавали у своїх аптеках «Ел’Фарм» у Києві за цінами у 3-10 разів вищими від вартості цих препаратів. Заробляли користуючись дефіцитом.
Правоохоронці встановили, що лише з жовтня 2022 року по квітень 2024 року Багірови перерахували на рахунки російських аптек понад 1,5 мільйона гривень.
Якість ввезених до України нелегально російських препаратів, якими торгували в аптеці «Ел’Фарм» – неконтрольована, а отже ці ліки могли становити небезпеку для тих, хто їх вживав.
Водночас ця мережа аптек до осені 2024 року мала ліцензію від Державної служби лікарських засобів і до 2022 року успішно проходила всі перевірки, які проводив цей орган контролю. У Держлікслужбі на запит «Схем» влітку 2024 року повідомили, що тричі виявляли в «Ел’Фарм» порушення, про які повідомляли правоохоронців, та за які власників – штрафували. Аптека пропрацювала у Києві понад шість років.
У серпні 2024 року журналісти «Схем» опублікували розслідування, у якому розповіли, що київська мережа аптек «Ел’Фарм» попри заборону та під час повномасштабної війни, торгує російськими та західними препаратами, виробленими спеціально для ринку РФ. «Схеми» виявили це, провівши журналістський експеримент та придбавши у «Ел’Фарм» нелегальні препарати.
Так «Схеми» встановили, що російські ліки в київській аптечній мережі продавали обережно – за попереднім замовленням телефоном, а тоді відправляли клієнту Новою Поштою. Це – наприклад, «Кортексін», який у Підмосковʼї виробляє компанія «Герофарм». А от препаратами, які західні компанії випускають спеціально для російського ринку, в «Ел’Фарм» торгували відкрито – через сайт прайс-агрегатора Tabletki.ua. Серед них «Атаракс» бельгійської компанії UCB Pharma та «Вобензим» німецької Mucos Pharma.
Обидва європейські виробники тоді запевнили «Схеми», що суворо дотримуються вимог українського законодавства та постачають до країни лише препарати у відповідному пакуванні.
Як встановили «Схеми» у своєму розслідуванні, спираючись на дані митної бази, «Атаракс», яким торгували в київській мережі «Ел’Фарм», походив із партії, яку з січня по квітень 2024 року компанія-виробник відправляла з Бельгії до Росії своєму офіційному представникові, «ЮСБ Фарма Логистикс».
«Схеми» також передали упаковку препарату «Вобензим», який журналісти придбали в «Ел’Фарм», до Берліну, в головний офіс компанії-виробника Mucos Pharma, щоб зʼясувати його походження. У компанії провели дослідження та відповіли, що ці ліки – оригінальні, були вироблені для ринку Росії та не могли потрапити в українську аптеку легально.
У межах журналістського розслідування «Схеми» звернулися й до правоохоронців, щоб з’ясувати, чи відомо їм про продаж нелегальних ліків в аптечній мережі «ЕлʼФарм». Згодом, влітку 2024 року, до власників аптек прийшли з обшуками, під час яких вилучили понад 50 препаратів, виготовлених, зокрема, в Росії. У поліції тоді повідомили, що припинили «збут лікарських засобів російського виробництва, які потрапили на територію України протиправним шляхом».
Та навіть після обшуків та кримінальної справи, в «Ел’Фарм» продовжили продавати нелегальні ліки – «Схеми» встановили це, знову замовивши в «Ел’Фарм» заборонений російський препарат «Кортексін» і вчергове отримали його поштою від одного з власників мережі, Елвіна Багірова.
Втім, наразі «Ел’Фарм» не працює, а власники мережі очікують на рішення суду у справі про «колабораційну діяльність».
«Схеми» звʼязалися з братами Багіровими, але відповів лише один із них – Елвін. На запитання про те, чому «ЕлʼФарм» попри заборону продає в Україні російські ліки, Елвін Багіров заперечив це.
Продавати російські ліки в Україні заборонено з червня 2022 року – за це аптеку можуть позбавити ліцензії, а власників щонайменше оштрафувати на 1700 гривень. А у разі доведення співпраці з російськими компаніями – навіть увʼязнити на термін до 12 років за пособництво агресору. Також під забороною продаж західних препаратів, вироблених для ринків інших країн, зокрема й Росії – за це аптеці теж загрожує позбавлення ліцензії, а її власникам – штраф.
ISW: Путін сигналізує, що не зацікавлений у поступках і припиненні війни до капітуляції України
Російський лідер Володимир Путін продовжує сигналізувати російським військовим і суспільству, що він не припинить війну, доки Україна повністю не капітулює, і що він не зацікавлений у досягненні мирної угоди, яка вимагає від Росії поступитися своїми початковими військовими цілями, незважаючи на спроби Кремля продемонструвати зацікавленість у мирних переговорах західним лідерам, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
«Путін наразі залишається відданим продовженню війни в Україні, незважаючи на зростання внутрішнього політичного й економічного тиску, і не демонструє ніяких ознак того, що він переосмислює свої наміри змусити Україну здатися… Путін й інші чиновники Кремля не відмовилися від своїх початкових цілей війни в Україні й продовжують заявляти про необхідність «денацифікації» і «демілітаризації» України й заборони Україні приєднуватися до будь-яких безпекових блоків у майбутньому, незважаючи на те, що Росія не змогла завдати Україні військової поразки протягом останніх трьох років», – йдеться у звіті.
В ISW зазначають, що Путіна, здається, не лякає ідея подальшого затягування війни, незважаючи на значні втрати особового складу і матеріальних засобів протягом останніх трьох років.
Аналітики додали, що заяви Путіна щодо мирної угоди з Україною свідчать про його бажання затягувати війну, і такі його заяви впливають на думку росіян, які, за недавніми опитуваннями, заявили про підтримку війни РФ проти України, попри відчуття економічних втрат через війну.
Недавнє опитування, проведене незалежною російською опозиційною соціологічною організацією «Хроніки» з 5 по 13 лютого, показало, що 46 відсотків респондентів у РФ не підтримують виведення російських військ з України без досягнення Росією своїх військових цілей. При цьому 54 відсотки респондентів заявили, що війна негативно вплинула на їхнє повсякденне життя.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у третю річницю повномасштабного російського вторгнення заявив, що Москва не готова до припинення вогню в Україні до переговорів.
Виступаючи під час візиту до Туреччини, він сказав: «Ми припинимо бойові дії лише тоді, коли ці переговори дадуть твердий і стійкий результат, який влаштує Російську Федерацію».
Умовою початку самих переговорів Лавров назвав домовленості про невступ України до НАТО і визнання російської анексії українських територій.
У Києві неодноразово заявляли про неприйнятність подібних вимог.
Американський Інститут вивчення війни недавно зазначав, що Путін намагається домогтися від Сполучених Штатів «максимальних поступок» на переговорах, які тривають.
В ISW раніше неодноразово зауважували, що заяви представників російської влади свідчать про те, що Кремль не готовий брати участь у добросовісних переговорах щодо припинення російської війни проти України.
Трамп і Макрон говорили про Україну і Путіна. Зеленський поїде до Трампа?
Президент США Дональд Трамп зустрінеться із президентом України Володимиром Зеленським уже впродовж найближчих тижнів. Про це він заявив після зустрічі із президентом Франції Емманюелем Макроном. Той спеціально поїхав до Вашингтона, аби поговорити з Трампом про Україну.
І розповідав йому про свій безуспішний досвід переконання російського президента Володимира Путіна зупинити агресію. А ще перебивав Трампа та виправляв його заяви про гроші від Європи для України.
Чи зупинить Макрон зближення Трампа та Путіна і хто йому в цьому допоможе?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Євросоюз запропонував Києву свою угоду щодо «критично важливих ресурсів» – Сежурне
Євросоюз запропонував Києву укласти угоду щодо «критично важливих ресурсів», заявив єврокомісар із промислової стратегії Стефан Сежурне, якого цитує агентство AFP.
За його словами, пропозицію він передав українським чиновникам під час візиту до Києва 24 лютого разом із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
«21 із 30 найважливіших матеріалів, яких потребує Європа, може бути надано Україною в рамках взаємовигідного партнерства», – пояснив Сежурне. Які саме ресурси маються на увазі – не уточнюється. Українська влада про таку пропозицію не повідомляла.
Сежурне наголосив, що Європа ніколи не вимагатиме угоди, невигідної для будь-якої зі сторін.
Таку позицію підтвердив голова Євроради Антоніу Кошта в інтерв’ю «Суспільному». «В останні три роки Європейський союз був великим донором з підтримки України, і ми робимо це для України, для українців, а також для європейської безпеки, і ми не повертаємо собі нічого із природних ресурсів в Україні», – сказав Кошта.
Угоду щодо доступу до родовищ рідкісноземельних металів Україні раніше запропонували Києву США. Президента Дональд Трамп заявив, що таким чином планує відшкодувати надану Києву допомогу, обсяг якої він оцінив у 500 мільярдів доларів. Після того, як Київ відкинув перший варіант проєкту угоди про ресурси, Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, який стверджував, що надана США допомога складала близько 100 мільярдів доларів.
24 лютого Трамп заявив, що збирається зустрітися із Зеленським у найближчі два тижні, щоб підписати угоду про доступ до рідкісноземельних металів. «Узгоджено майже всі ключові деталі. Ми маємо намір завершити їх якнайшвидше, щоб приступити до підписання документа», – підтвердили в Києві.
Тим часом, російський лідер Володимир Путін заявив, що Росія готова запропонувати державним і приватним структурам США спільну роботу з рідкісноземельних металів.
Делегації РФ та США проведуть другу зустріч у Саудівській Аравії – ЗМІ
Російська та американська делегації 25 лютого проведуть другу зустріч у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді, пише німецьке видання Die Zeit із посиланням на дипломатичні джерела.
Хто саме братиме участь у діалозі, видання не уточнює, наголошуючи лише на тому, що він стане продовженням переговорів, які відбулися 18 лютого між делегаціями на чолі з головами зовнішньополітичних відомств Сергієм Лавровим і Марко Рубіо. Зустріч на такому рівні стала першою від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Представники ЄС та України в переговорах не брали участь.
Переговори 25 лютого в Ер-Ріяді, пише Die Zeit, відбудуться наступного дня після візиту до США президента Франції Емманюеля Макрона, який зустрічався в Білому домі з Дональдом Трампом. Після зустрічі Трамп заявив, що угода про припинення вогню в Україні може бути досягнута найближчими тижнями.
На фронті за минулу добу відбулося 98 боїв – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 24 лютого на фронті зафіксовано 98 боєзіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 85 авіаударів, скинувши 117 КАБ. Крім цього, здійснив близько п’яти тисяч обстрілів, зокрема 108 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 2438 дронів-камікадзе… За минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони завдали ураження по трьох районах зосередження особового складу, озброєння і військової техніки, пункту управління та ворожому зенітному ракетному комплексу «Бук-M3», – ідеться в ранковому зведенні.
Як і впродовж попередніх місяців, найактивніші бойові дії тривають на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 28 штурмових дій агресора у бік населених пунктів Водяне Друге, Промінь, Покровськ, Леонтовичі, Котлине, Удачне, Молодецьке, Надіївка, Троїцьке, Андріївка, Тарасівка та Улакли», – вказано в повідомленні.
Бої також точилися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Сили оборони України продовжують операцію в Курській області. Минулої доби ворог завдав 34 авіаудари, скинувши при цьому 43 КАБ, здійснив 375 обстрілів, 17 з них – із РСЗВ. Українські захисники відбили 11 штурмових дій загарбників», – ідеться в повідомленні Генштабу.
Польща піднімала бойові літаки під час російської ракетної атаки по Україні
Польські військові підняла в повітря свої військові літаки зранку 25 лютого, коли російські крилаті ракети атакували Україну, повідомило Оперативне командування збройних сил Польщі.
«Увага, у зв’язку з активністю дальньої авіації Російської Федерації, яка завдає ударів по об’єктах, розташованих, зокрема, на заході України, розпочалася операція військової авіації в польському повітряному просторі. Відповідно до чинних процедур, Оперативне командування Збройних сил Польщі активізувало всі наявні в його розпорядженні сили і засоби, а наземні системи протиповітряної оборони і радіолокаційної розвідки приведені в стан готовності», – йдеться в повідомленні.
Уночі 25 лютого чотири російські стратегічні бомбардувальники випустили крилаті ракети по території України, за повідомленнями моніторингових каналів, ракети були локаційно втрачені в межах Житомирської області, повідомлень про наслідки удару наразі немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сили РФ втратили за добу 1300 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 869 530 своїх військових, зокрема 1300 – за останню добу – свідчать дані українського Генштабу, наведені станом на ранок 25 лютого.
Щодо втрат у російській техніці, то в Генштабі навели такі:
- танки – 10182 (+5 – за добу)
- бойові броньовані машини – 21 168 (+11)
- артилерійські системи – 23 652 (+26)
- РСЗВ – 1299
- засоби ППО ‒ 1083 (+2)
- літаки – 370
- гелікоптери – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 26 767 (+122)
- крилаті ракети ‒ 3064
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 38 582 (+138)
- спеціальна техніка ‒ 3759 (+2).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Західні джерела оцінюють кількість російських загиблих і поранених у понад 600 000 осіб, не враховуючи втрат північнокорейських солдатів, які брали участь у боях.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія втратила під час боїв на Курщині понад 48 тисяч військових, зокрема, близько 20 тисяч – убитими.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтерв'ю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
4 лютого 2025 року повідомляв, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 45100 тисяч військових, 390 тисяч зазнали поранень. Кількість поранених російських військових президент України тоді оцінив у 600–700 тисяч (300–350 тисяч убитими) ще від 50 до 70 тисяч росіян, за словами Зеленського, є зниклими безвісти.
Прем’єр Чехії закликав країни ЄС дбати про свою оборону без США
Європейські держави мають дбати про свою власну оборону, заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала 24 лютого в спеціальній промові, присвяченій третій річниці повномасштабної війни Росії проти України.
За словами чеського прем’єра, президент США Дональд Трамп докорінно змінив зовнішню політику своєї країни, і європейські держави мають на це відреагувати.
«Міжнародний порядок зазнає найбільших змін від часу падіння комунізму», – заявив Фіала. Прем’єр уточнив, що дії Трампа щодо України говорять про політичний відхід Сполучених Штатів від Європи.
«Це не означає, що США більше не є союзником», – наголосив при цьому прем’єр-міністр.
Фіала відзначив, що Росія, як і раніше, є великою небезпекою, для боротьби з якою треба бути сильним і рішучим.
Фіала зазначив, що Чехія впродовж наступних кількох років має збільшити витрати на оборону до 3% ВВП. Прем’єр розповів про ухвалення нових правил ЄС, які дозволять закуповувати озброєння. Держави Євросоюзу також мають використати заморожені російські активи для надання подальшої військової допомоги Україні, сказав Фіала.
Прага з перших днів війни надавала Києву військову та гуманітарну допомогу, а також прийняла сотні тисяч українських біженців. Чеська Республіка наполягає на тому, що мирне розв’язання конфлікту між Росією та Україною не може бути узгоджене без участі Києва.
Україна зазнала повітряної атаки із застосуванням ракет і дронів
Уночі та зранку 25 лютого Україна зазнала комбінованої атаки з повітря. Росія застосувала ударні дрони та крилаті ракети, по всій території України станом на 6:00 була оголошена повітряна тривога.
У Сумах унаслідок влучання безпілотників типу Shahed постраждали щонайменше двоє людей, повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко.
«Є пошкодження балконних рам та вікон в багатоповерхівці. На місці працюють відповідні служби», – вказано в повідомленні.
Київська ОВА вказала, що в Обухівському районі внаслідок повітряної атаки травмована 44-річна жінка.
За повідомленнями моніторингових телеграм-каналів, ракети локаційно втрачені в межах Житомирської області, повідомлень про наслідки удару наразі немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Голова Єврокомісії припускає, що Україна може вступити до ЄС раніше 2030 року
Вступ до Європейського союзу – це процес, який ґрунтується на досягненнях, але Укаїна швидко до цього рухається, вважає президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Про це вона заявила в Києві 24 лютого.
Таким чином очільниця виконавчого органу ЄС прокоментувала пропозицію президента Литви Гітанаса Науседи встановити дату вступу України в ЄС до 1 січня 2030 року.
«Я бачу дуже багато різних процесів вступу до ЄС і надзвичайно вражена швидкістю і якістю, з якою Україна проводить реформи й робить всі необхідні складні кроки», – сказала фон дер Ляєн.
Вона привітала ініціативу як вияв підтримки України, але вказала на те, що в разі визначення такої дати інші країни-кандидати очікували б на аналогічні кроки щодо них.
«Якщо Україна буде рухатись такими ж темпами, то вона потрапить до Європейського Союзу навіть раніше, ніж 2030 рік. Тож давайте працювати, зберігаючи цей темп», – додала посадовиця.
Голова Європейської Ради Антоніу Кошта також визнав прогрес України на шляху до членства, зазначивши, що Київ «пише новий довідник, як проводити реформи за часи війни».
«Ми максимально зараз залучені до процесу й усі країни-члени, Європейська комісія, Україна, і Молдова, і країни Західних Балкан – вони працюють надзвичайно тяжко для того, щоб забезпечити це розширення. Нам потрібно також працювати з нашими країнами, щоб провести всі реформи й привітати нових членів у нашій родині», – сказав він.
У жовтні 2024 року Єврокомісія дійшла висновку, що Україна виконала всі невиконані кроки, визначені у її висновку від 2022 року.
Європейська рада у грудні 2023 року вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу. Статус кандидата на вступ до Європейського союзу країни отримали у червні 2022 року.
Рада безпеки ООН 24 лютого ухвалила резолюцію щодо війни Росії проти України в тій редакції, яку запропонували Сполучені Штати.
Документ підтримали 10 держав-членів із 15 – США, Росія, Китай, Південна Корея, Сьєрра-Леоне, Гаяна, Сомалі, Пакистан, Панама, Алжир. Велика Британія, Франція, Данія, Греція, Словенія утрималися.
Як цитують медіа, за текстом резолюції, ООН висловлює «жаль із приводу трагічної загибелі людей в ході російсько-українського конфлікту, знову заявляючи, що головна мета ООН, закріплена у Статуті ООН, полягає в підтримці міжнародного миру та безпеки та мирному вирішенні спорів, переконливо просить негайно припинити конфлікт і закликає також до встановлення міцного миру між Україною та Російською Федерацією».
Читайте також: Макрон: деякі союзники готові долучитися до розміщення військ в Україні в разі мирної угоди
Представниця США в Раді безпеки ООН Дороті Ши, обґрунтовуючи документ, заявила, що «покоління українців і росіян померли», і підтримала заклики до стійкого миру.
У той же час правка Росії щодо «припинення українського конфлікту шляхом усунення його першопричин» була відхилена.
Як передає «Укрінформ», Радбез також не схвалив правок, внесених європейськими країнами, які вказували б на необхідність дотримання територіальної цілісності України та визнання Росії агресором.
Раніше 24 лютого Генеральна Асамблея Організації Обʼєднаних Націй проголосувала за підтвердження територіальної цілісності України, ухваливши резолюцію, яка засуджує вторгнення Росії.
За резолюцію віддали 93 голоси «за» і 18 «проти», ще 65 – утрималися. Це менше, ніж у попередніх резолюціях. Проти голосували Білорусь, Бурікна Фасо, Бурунді, Еритрея, Екваториальна Гвінея, Малі, Маршалові острови, Нікарагуа, Нігер, Палау та США.
Повітряні сили: триває атака російських дронів на Україну
Російська армія атакує Україну ударними дронами вночі проти 25 лютого, повідомляє командування Повітряних сил.
За даними військових, дрони типу Shahed рухаються:
- на Миколаївщині курсом на захід
- у Дніпропетровській обалсті – на захід і схід
- на Кіровоградщині та Черкащині курсом на південь
- у Полтавській області – на південно-західний напрямок
- на Сумщині та Чернігівщині – курсом на захід
- у Київській області в південно-західному напрямку, зокрема, в районі столиці
Згодом загрозу ударних безпілотників оголосили в Житомирській області.
Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомляв про роботу протиповітряної оборони на лівому березі Києва:
«У Дарницькому районі столиці працюють сили ППО. Ворожі БпЛА ще заходять на місто».
Повітряна тривога оголошена в 15 областях України.
За даними Повітряних сил на 24 лютого, за три роки повномасштабної російської агресії українські військові збили 26 тисяч засобів повітряного нападу РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Макрон: деякі союзники готові долучитися до розміщення військ в Україні в разі мирної угоди
Поворотним моментом у дискусіях із президентом США Дональдом Трампом стало обговорення гарантій безпеки, заявив президент Франції Еммануель Макрон. Про це він сказав на спільній пресконференції в Білому домі 24 лютого.
«Ми хочемо швидкого миру, але ми не хочемо слабкої угоди. Є європейці, які готові забезпечити ці гарантії безпеки. І зараз є чіткий американський сигнал, що США як союзник готові виявити солідарність цьому підходу. Це поворотний момент, як на мене, і це напрямок значного прогресу, якого ми досягли в цій поїздці і в цій дискусії», – заявив Макрон.
Він також згадав про можливість розміщення миротворчих військ в Україні. Президент Франції зазначив, що, якщо раніше партнери України обговорили відрядження військ до «стратегічних регіонів», то зараз йдеться про їх розміщення для підтримки сталого миру:
«Щойно ми домовимося про стійкий, сталий мир, який буде частиною угодою, підписаною Україною і Росією, для якого ми надамо гарантії безпеки – на цьому етапі. Останнім часом Франція працювала з Великою Британією, щоб надати цю допомогу. Ми працювали над планами, з нашими війсковими – не для того, щоб йти на лінію фронту чи на окуповані території, а як вияв підтримки, щоб показати, що в нас є домовлений мир, підписаний обома сторонами».
Макрон наголосив, що миротворчий контингент не буде призначений для участі в бойових діях.
«Я говорив із європейськими союзниками, і європейські і не-європейські союзники, які готові долучитися до цих зусиль», – сказав він.
За словами президента Франції, європейці «беруть на себе частину тягаря» з підтримки України. Він також додав, що, якщо партнери нададуть гарантії безпеки, а Росія порушить домовленість, вона «буде в конфлікті з усіма, хто долучався до мирного процесу».
«В цьому відмінність, це те, чого ми раніше не бачили», – каже Макрон.
Трамп раніше заявив, що президент Росії Володимир Путін готовий погодитися на європейських миротворців.
«Я спеціально поставив йому це питання. У нього з цим немає проблем», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналіста про позицію Путіна з цього приводу.
Читайте також: «Поганий мир гірший, ніж його відсутність»? Інтерв'ю із головою Військового комітету НАТО
20 лютого газета The Telegraph з посиланням на свої джерела повідомила, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер представить президентові США Дональду Трампу план із розміщення в Україні близько 30 тисяч військовослужбовців з європейських країн після можливого укладання мирної угоди з Росією – як одну з гарантій дотримання миру.
План передбачає відправку в Україну невеликого контингенту, який не буде розміщений на лінії фронту. Європейські військові, як пише The Telegraph, перебуватимуть у великих українських містах, портах й інших критично важливих об’єктах інфраструктури, таких як АЕС. За словами одного з джерел видання, у місії також братимуть участь спостережні й розвідувальні літаки, безпілотники і супутники, щоб забезпечити «повну картину того, що відбувається». У Чорне море також будуть направлені патрульні кораблі для забезпечення свободи судноплавства.
Офіційно британський уряд поки що не підтверджував справжність плану, про який йдеться у публікації.
За даними Financial Times, Президент Франції Емманюель Макрон пропонував, аби європейські миротворчі сили були розміщені за майбутньою лінією розмежування, а не безпосередньо на ній. Але, як зазначається, Німеччина, Італія, Іспанія та Польща висловилися проти того, аби відправляти свої війська.
За словами президента України Володимира Зеленського, у разі, якщо Україну не приймуть до НАТО, у країні мають бути розміщені миротворці з країн Альянсу. Росія неодноразово заявляла, що виступає проти розміщення військ НАТО в Україні, а міністр закордонних справ Сергій Лавров цього тижня заявив, що Москва розглядатиме це як «пряму загрозу» суверенітету Росії, навіть якщо війська діятимуть там під іншим прапором.