В Україні відновлюється українська мова попри «лінгвоцид» в окупації – Кремінь про заяви Віткоффа
Урядовий уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь ефірі Радіо Свобода («Свобода.Live») відкинув заяви спецпредставника президента Сполучених Штатів на Близькому Сході Стіва Віткоффа про те, що Росія могла б зберегти контроль над п’ятьма регіонами України з огляду на їхню російськомовність.
«Хочу застерегти, що розмови про мову, особливо нашими союзниками, не відповідають і нашим міжнародним угодам, і тим договорам, які ми насправді маємо», – сказав Кремінь.
Мовний омбудсмен підкреслив, що Дональд Трамп після початку другого президентського терміну, 1 березня, підписав указ про надання англійській мові статусу єдиної державної.
«Кому, як не йому (Трампу – ред.) знати, наскільки важливо тримати національну єдність і соборність своєї держави, хоча вона розвивалася по-різному і в деяких аспектах навіть дуже споріднено, як моє рідне місто Миколаїв, фактично, дуже багато таких порівнянь. Але хотів би наголосити, що те, на чому наполягає російська пропаганда, я думаю, абсолютно неприпустимо ані для пересічних громадян США, ані для цивілізованого світу», – додав він.
Раніше і в інтерв’ю Такеру Карлсону, і газеті Wall Street Journal Стів Віткофф, який до того мав зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним, заявляв, що в Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, частини яких окуповані Росією, а також в окупованому Криму місцеві мешканці говорять російською мовою. Тому, на його думку, можна зафіксувати контроль Росії над цими територіями України.
Кремінь наголосив, що ситуація в мовному плані в Україні кардинально змінилася через війну, а на окупованих територіях Росія знову проводить політику русифікації:
«За 11 років війни в Україні суттєво відновилася мовна картина. І сьогодні переважна більшість громадян України незалежно від регіону, чи це південь, чи це схід, чи це захід України, надає перевагу українській мові і в офіційних сферах суспільного життя, і в приватному спілкуванні. Натомість, власне, з 2014 року фіксуються численні випадки лінгвоциду, а також приниження людей і знищення національної ідентичності, ми це продовжуємо фіксувати в тимчасовій (російській – ред.) окупації».
За опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, опублікованим у січні, українську мову назвали рідною 78% опитаних, десять років тому так вважали 60%. Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, десять років тому вона була значно більшою – 15%.
Опитування проводилося у період з 29 листопада по 14 грудня 2024 року серед 1 518 респондентів, що проживають на підконтрольних уряду України територіях, де не ведуться бойові дії.
Яким було «великоднє перемир’я» на півдні? Наслідки для фронту
Президент Росії Володимир Путін 19 квітня оголосив «великоднє перемир’я», яке мало діяти з 18:00 того ж дня до опівночі 20 квітня. Після завершення цього терміну президент України Володимир Зеленський повідомив, що окупанти порушили обіцянки тиші майже 3 тисячі разів. Російська сторона, своєю чергою, звинуватила у порушеннях Україну. Найбільше обстрілів і штурмових дій зафіксували на Покровському напрямку.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» вирішив зібрати дані про те:
- Яким же насправді було «великоднє перемир’я» на півдні України?
- Які населені пункти регіону російські війська продовжували обстрілювати?
- Чи позначилося «перемир’я» на фронті та як можуть розвиватися бойові дії на південному напрямку?
Пекін відреагував на виклик до МЗС посла Китаю в Україні
Пекін відкидає звинувачення України щодо залучення китайських компаній до виробництва у Росії продукції військового призначення.
«Ми уточнили позицію Китаю з відповідних питань. Китай рішуче виступає проти необґрунтованих звинувачень і політичних маніпуляцій», – сказав речник МЗС Китаю Го Цзякунь.
У речника запитали, якою є реакція Пекіна на те, що МЗС України у вівторок викликало посла Китаю в Україні, висловивши занепокоєння щодо причетності китайських компаній до виробництва товарів військового призначення для Росії.
22 квітня посол КНР в Україні Ма Шенкунь був запрошений до Міністерства закордонних справ. Під час зустрічі заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс наголосив, що факти участі китайських громадян у бойових діях проти України на боці РФ, а також залучення китайських компаній до виробництва у Росії продукції військового призначення «викликають серйозне занепокоєння та суперечать духу партнерських відносин між Україною та КНР».
Як повідомили в МЗС, докази таких фактів були передані українськими спецслужбами китайській стороні.
У зв’язку з цим Перебийніс закликав китайську сторону вжити заходів з метою припинення підтримки Росії у її агресії проти України.
17 квітня президент України Володимир Зеленський розповів, що Україні стало відомо про постачання Китаєм військових товарів до Росії.
«На сьогодні ми маємо інформацію загальну від Служби безпеки, від розвідок про порох й артилерію», – заявив він.
Міністерство закордонних справ Китаю 18 квітня розкритикувало звинувачення Зеленського, назвавши його слова «безпідставними».
У липні 2024 року Зеленський повідомив про отримане підтвердження від Пекіна, що Китай не постачатиме зброї РФ.
Водночас у січні 2025 року проєкт Радіо Свобода «Схеми» повідомив, що Китай став для Росії єдиним джерелом галію та германію, а також – одним з лідерів у постачанні стибію, хімічних елементів, необхідних для виробництва зброї, зокрема ядерної. Імпортують ці метали в Росію державні та приватні компанії, які так чи інакше повʼязані з російським військово-промисловим комплексом, купуючи їх у китайських фірм з державним капіталом.
Влада Китаю заявляє, що не надає зброю жодній зі сторін російсько-українського конфлікту, який називає «українською кризою». Пекін критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
Російська армія атакувала Слов’янськ, двоє людей поранені
Війська Росії атакували Слов’янськ о 10 ранку 23 квітня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Двоє людей поранені, обстріл пошкодив будинки.
За даними міського голови Вадима Ляха, російська армія скинула на місто ФАБи.
За повідомленням міської адміністрації, один із поранених – «у вкрай важкому стані».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Не вдалося зблизити позиції». У Кремлі прокоментували зміну формату зустрічі щодо України в Лондоні
У Кремлі прокоментували зміну формату переговорів між США, ЄС і Україною в Лондоні 23 квітня. Мирні переговори щодо врегулювання війни Росії проти України за участю міністрів закордонних справ в Лондоні відклали, натомість відбудеться зустріч офіційних осіб нижчого рівня, повідомили раніше в уряді Британії.
«Наскільки ми розуміємо, поки не вдалося зблизити позиції з якихось питань», – сказав речник російського президента Дмитро Пєсков.
Він додав, що РФ продовжує контакти зі США щодо можливого врегулювання війни, але не підтримує контакти з Європою чи Україною.
Пєсков також заявив, що навколо переговорів щодо пошуку способу припинення війни РФ проти України є «багато нюансів, де треба зближувати позиції».
Заяви Кремля пролунали після того, як раніше сьогодні уряд Британії підтвердив, що мирні переговори щодо України за участю міністрів закордонних справ, які мали відбутися 23 квітня в Лондоні, відкладені. При цьому, за повідомленням, переговори офіційних осіб нижчого рівня все одно відбудуться.
Тим часом, голова Офісу президента Андрій Єрмак підтвердив, що разом із головою МЗС України Андрієм Сибігою, а також міністром оборони України Рустемом Умєровим прибув до Лондона.
Зниження рівня дипломатії відбувається на тлі посилення тиску з боку президента США Дональда Трампа і його команди на Київ і Москву з метою домогтися припинення вогню. Раніше стало відомо, що держсекретар США Марко Рубіо не поїде на зустріч. Про таке рішення Рубіо повідомила речниця Держдепартаменту Теммі Брюс.
Водночас Держдепартамент підтвердив участь у лондонській зустрічі спеціального представника президента Трампа щодо України Кіта Келлога. «Ми з нетерпінням чекаємо почути від нього відповідь про те, чи досягли ми певного успіху в Лондоні чи ні», – зазначила Брюс.
Оголошення з’явилося після того, як президент України Володимир Зеленський відкинув одну з умов мирного врегулювання, яку, за даними західних ЗМІ, запропонувала адміністрація Дональда Трампа: визнання Україною російської юрисдикції над Кримом.
Минулого тижня після зустрічі з представниками України і європейськими союзниками в Парижі Рубіо попередив, що президент США Дональд Трамп втрачає терпіння щодо переговорів, що затягуються, і може присвятити свою увагу «іншим пріоритетам».
Венс: для угоди між Україною та Росією потрібні територіальні поступки
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що США зробили «дуже чітку пропозицію» Росії і Україні щодо шляху до мирної угоди, додавши, що «настав час або для них сказати «так» або для Сполучених Штатів вийти з цього процесу».
«Нинішні лінії, десь близько до них – це те місце, де ви зрештою, я думаю, проведете нові лінії в конфлікті», – сказав Венс журналістам в Індії, повідомляє Bloomberg.
Він додав, що це означатиме, що і Україні, і Росії доведеться відмовитися від частини території, яку кожна зі сторін наразі контролює.
«Потрібні будуть певні територіальні обміни», – сказав Венс, додавши, що обидві сторони повинні «скласти зброю, заморозити це і продовжити справжнє будівництво кращої Росії та кращої України».
Ця заява пролунала на тлі переговорів України з представниками США та Європи. Спочатку планувалася зустріч на рівні міністрів закордонних справ, але згодом стало відомо, що її перенесли, а переговори пройдуть на нижчому рівні.
Зниження рівня дипломатії відбувається на тлі посилення тиску з боку президента США Дональда Трампа і його команди на Київ і Москву з метою домогтися припинення вогню. Раніше стало відомо, що держсекретар США Марко Рубіо не поїде на зустріч. Про таке рішення Рубіо повідомила речниця Держдепартаменту Теммі Брюс.
Водночас Держдепартамент підтвердив участь у лондонській зустрічі спеціального представника президента Трампа щодо України Кіта Келлога. «Ми з нетерпінням чекаємо почути від нього відповідь про те, чи досягли ми певного успіху в Лондоні чи ні», – зазначила Брюс.
Оголошення з’явилося після того, як президент України Володимир Зеленський відкинув одну з умов мирного врегулювання, яку, за даними західних ЗМІ, запропонувала адміністрація Дональда Трампа: визнання Україною російської юрисдикції над Кримом.
Видання Financial Times увечері 22 квітня з посиланням на три джерела повідомило, що Президент Росії Володимир Путін під час зустрічі зі спецпосланцем Трампа Стівом Віткоффом у Петербурзі запропонував зупинити бойові дії в Україні на поточній лінії фронту.
За даними видання The Wall Street Journal, Україна перебуває під тиском, щоб відповісти цього тижня на низку ідей адміністрації Трампа щодо того, як припинити війну в Україні, включно з потенційним визнанням США анексії Криму Росією у 2014 році та виключенням Києва зі списку кандидатів на вступ до НАТО. США чекають на відповідь Києва, яка, як очікується, надійде на зустрічі американських, українських і європейських посадовців у Лондоні цього тижня.
Cибіга: у Лондоні розпочалася перша зустріч представників України та Британії
У Лондоні розпочалася перша зустріч представників України та Британії, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Прибув до Лондона разом з Андрієм Єрмаком та Рустемом Умєровимна день зустрічей з нашими партнерами,які працюють над досягненням справедливого та тривалого миру для України та всієї Європи. Наша перша зустріч у Лондоні на рівні міністрів закордонних справ та оборони разом з Рустемом Умеровим, Девідом Ламмі та Джоном Гілі», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в соцмережі Х.
Водночас, як повідомляє AFP з посиланням на джерело, українська делегація також зустрінеться у Лондоні з представником президента США Кітом Келлоггом.
Ця зустріч відбудеться після того, як запланована у Лондоні зустріч міністрів закордонних справ була перенесена.
Раніше сьогодні телеканал Sky News повідомив, що у Лондоні переговори пройдуть на нижчому рівні між високопосадовцями з п’яти країн.
Зниження рівня дипломатії відбувається на тлі посилення тиску з боку президента США Дональда Трампа і його команди на Київ і Москву з метою домогтися припинення вогню. Раніше стало відомо, що держсекретар США Марко Рубіо не поїде на зустріч. Про таке рішення Рубіо повідомила речниця Держдепартаменту Теммі Брюс.
Водночас Держдепартамент підтвердив участь у лондонській зустрічі спеціального представника президента Трампа щодо України Кіта Келлога. «Ми з нетерпінням чекаємо почути від нього відповідь про те, чи досягли ми певного успіху в Лондоні чи ні», – зазначила Брюс.
Оголошення з’явилося після того, як президент України Володимир Зеленський відкинув одну з умов мирного врегулювання, яку, за даними західних ЗМІ, запропонувала адміністрація Дональда Трампа: визнання Україною російської юрисдикції над Кримом.
Число постраждалих внаслідок удару РФ по Марганцю зросло до 42 – ОВА
У Марганці до 42 зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару по автобусу, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак. Раніше повідомляли про дев’ятьох загиблих і 30 поранених.
«Майже всі госпіталізовані. Тільки троє потерпілих лікуються амбулаторно. Сім жінок і двоє чоловіків загинули», – написав Лисак у телеграмі.
Раніше він повідомив, що російські війська 23 квітня вдарили дроном-камікадзе по автобусу з працівниками підприємства.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Переговори в Лондоні щодо України на рівні голів МЗС перенесені – уряд Британії
Мирні переговори щодо України за участю міністрів закордонних справ, які мали відбутися 23 квітня в Лондоні, відкладені, повідомив уряд Великої Британії. При цьому, за повідомленням, зустріч офіційних осіб нижчого рівня все одно відбудеться.
«Переговори на офіційному рівні триватимуть, але вони закриті для ЗМІ», – повідомили Радіо Свобода в уряді Британії.
Раніше сьогодні телеканал Sky News повідомив, що голови МЗС Великої Британії, США, Франції, Німеччини й України відклали заплановану на 23 квітня зустріч у Лондоні для переговорів щодо припинення війни РФ проти України.
Замість цього, як йдеться в повідомленні, відбудуться переговори між високопосадовцями з п’яти країн. Sky News також зазначає, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга має бути в Лондоні і проведе двосторонню зустріч зі своїм британським колегою Девідом Ламмі.
Голова Офісу президента Андрій Єрмак підтвердив, що разом із Сибігою, а також міністром оборони України Рустемом Умєровим прибув до Лондона.
Зниження рівня дипломатії відбувається на тлі посилення тиску з боку президента США Дональда Трампа і його команди на Київ і Москву з метою домогтися припинення вогню. Раніше стало відомо, що держсекретар США Марко Рубіо не поїде на зустріч. Про таке рішення Рубіо повідомила речниця Держдепартаменту Теммі Брюс.
Водночас Держдепартамент підтвердив участь у лондонській зустрічі спеціального представника президента Трампа щодо України Кіта Келлога. «Ми з нетерпінням чекаємо почути від нього відповідь про те, чи досягли ми певного успіху в Лондоні чи ні», – зазначила Брюс.
Оголошення з’явилося після того, як президент України Володимир Зеленський відкинув одну з умов мирного врегулювання, яку, за даними західних ЗМІ, запропонувала адміністрація Дональда Трампа: визнання Україною російської юрисдикції над Кримом.
Минулого тижня після зустрічі з представниками України і європейськими союзниками в Парижі Рубіо попередив, що президент США Дональд Трамп втрачає терпіння щодо переговорів, що затягуються, і може присвятити свою увагу «іншим пріоритетам».
17 квітня у Парижі відбулися перемовини за участю України, США, Франції, Британії і Німеччини щодо завершення війни РФ в Україні. Наступний раунд переговорів був запланований на 23 квітня в Лондоні.
20 квітня президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що Україна і Росія укладуть угоду наступного тижня. Він також додав, що після цього обидві країни «почнуть робити великий бізнес зі США, які процвітають, і зароблять статки».
За даними видання The Wall Street Journal, Україна перебуває під тиском, щоб відповісти цього тижня на низку ідей адміністрації Трампа щодо того, як припинити війну в Україні, включно з потенційним визнанням США анексії Криму Росією у 2014 році та виключенням Києва зі списку кандидатів на вступ до НАТО.
За словами джерел видання, ці ідеї були викладені в конфіденційному документі, представленому представникам України у Парижі 17 квітня. Вони також були представлені європейським високопосадовцям під час одноденної зустрічі. Тепер США чекають на відповідь Києва, яка, як очікувалося, мала надійти на зустрічі американських, українських і європейських посадовців у Лондоні.
Українська делегація прибула у Лондон на зустріч з представниками Європи і США – Єрмак
Голова Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що він разом з міністром оборони Рустемом Умєровим та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою прибули до Лондона.
«Попри все, будемо працювати заради миру. Як і домовились у Парижі, зустрінемося з американськими та європейськими співрозмовниками, які перебувають сьогодні в британській столиці. Шлях до миру непростий, але Україна була та залишається відданою мирним зусиллям», – написав він у телеграмі.
При цьому, як повідомив уряд Великої Британії, мирні переговори щодо України за участю міністрів закордонних справ, які мали відбутися 23 квітня в Лондоні, відкладені. Але, за повідомленням, зустріч офіційних осіб нижчого рівня все одно відбудеться.
Sky News раніше повідомив, що голови МЗС Великої Британії, США, Франції, Німеччини й України відклали заплановану на 23 квітня зустріч у Лондоні для переговорів щодо припинення війни РФ проти України.
Замість цього, як йдеться в повідомленні, відбудуться переговори між високопосадовцями з п’яти країн. Sky News також зазначає, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга має бути в Лондоні і проведе двосторонню зустріч зі своїм британським колегою Девідом Ламмі.
Зниження рівня дипломатії відбувається на тлі посилення тиску з боку президента США Дональда Трампа і його команди на Київ і Москву з метою домогтися припинення вогню, зазначає телеканал. Раніше стало відомо, що держсекретар США Марко Рубіо не поїде на зустріч. Про таке рішення Рубіо повідомила речниця Держдепартаменту Теммі Брюс.
Кількість постраждалих через російський удар по Запоріжжю зросла до 42 людей, 14 з них перебувають у лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Серед них вагітна жінка. Її стан медики оцінюють як середньої тяжкості. У такому ж стані і пʼятеро дітей. У них мінно-вибухові травми, струс мозку, забиттями, різані рани. Четверо пацієнтів важкі. Всі вони прооперовані. Один із них – чоловік 67-ми років наразі перебуває у реанімації», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про 38 постраждалих.
Армія РФ вдарила керованою авіабомбою по житловому будинку в Запоріжжі 22 квітня, одна людина загинула.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили: вночі збили 67 російських дронів, 47 – не досягли цілей
Російські війська в ніч на 23 квітня атакували Україну 134 ударними БпЛА і безпілотниками-імітаторами інших типів, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«Станом на 09:30 підтверджено збиття 67 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 47 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, внаслідок російського удару постраждали Харківщина, Полтавщина, Донеччина, Одещина, Дніпропетровщина і Запоріжжя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ЄС розглядає варіанти заборони нових російських газових контрактів – Reuters
Європейська комісія оцінює, чи може вона законодавчо заборонити компаніям Євросоюзу підписувати нові контракти на постачання російського викопного палива, заявив у вівторок високопоставлений чиновник ЄС.
Блок також працює над юридичними варіантами, які дозволять компаніям ЄС розірвати існуючі контракти на постачання газу з Росією без застосування штрафних санкцій, додав високопоставлений чиновник.
Оскільки деякі країни-члени ЄС пообіцяли заблокувати будь-які санкції ЄС щодо російського газу, Єврокомісія замість цього розглядає інші інструменти, які можуть прискорити кінець залежності Європи від російських енергоресурсів. Вона планує оприлюднити варіанти для цього в «дорожній карті», яка має бути опублікована 6 травня.
Єврокомісія розглядає варіанти, які можуть заборонити європейським компаніям укладати нові контракти на російське паливо, заявив чиновник, який побажав залишитися анонімним.
Заборона на укладання нових контрактів спрямована на скорочення спотових закупівель європейськими компаніями російського скрапленого природного газу (СПГ). Хоча поставки російського трубопровідного газу різко скоротилися після повномасштабного вторгнення Москви в Україну в 2022 році, ЄС збільшив імпорт російського СПГ минулого року.
Як повідомляло у грудні видання Financial Times, імпорт російського скрапленого природного газу до ЄС 2024 року досяг рекордного рівня, незважаючи на намагання блоку зменшити газову залежність від цієї країни після повномасштабної війни РФ проти України.
Мирні переговори в Лондоні пройдуть на нижчому рівні – ЗМІ
Голови МЗС Великої Британії, США, Франції, Німеччини й України відклали заплановану на 23 квітня зустріч у Лондоні для переговорів щодо припинення війни РФ проти України, повідомляє Sky News.
Замість цього, як йдеться в повідомленні, відбудуться переговори між високопосадовцями з п’яти країн. Sky News також зазначає, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга має бути в Лондоні і проведе двосторонню зустріч зі своїм британським колегою Девідом Ламмі.
Офіційно деталей поки що не оголошували.
Зниження рівня дипломатії відбувається на тлі посилення тиску з боку президента США Дональда Трампа і його команди на Київ і Москву з метою домогтися припинення вогню, зазначає телеканал. Раніше стало відомо, що держсекретар США Марко Рубіо не поїде на зустріч. Про таке рішення Рубіо повідомила речниця Держдепартаменту Теммі Брюс.
Оголошення з’явилося після того, як президент України Володимир Зеленський відкинув одну з умов мирного врегулювання, яку, за даними західних ЗМІ, запропонувала адміністрація Дональда Трампа: визнання Україною російської юрисдикції над Кримом.
22 квітня речниця Держдепартаменту Теммі Брюс спершу підтверджувала намір Марко Рубіо брати участь у переговорах, кажучи, що «в Лондона є потенціал». Рішення держсекретаря скасувати поїздку до Лондона вона пояснила «логістичними проблемами у його розкладі». Водночас Держдепартамент підтвердив участь у лондонській зустрічі спеціального представника президента Трампа щодо України Кіта Келлога. «Ми з нетерпінням чекаємо почути від нього відповідь про те, чи досягли ми певного успіху в Лондоні чи ні», – зазначила Брюс.
Минулого тижня перед від’їздом із Парижа, де відбулися перемовини за участю України, США, Франції, Британії і Німеччини щодо завершення війни РФ в Україні, Рубіо так говорив про свою можливу участь у переговорах у Лондоні: «Це залежить від того, про що будуть переговори наступного тижня. Як я вже сказав, якщо це буде просто ще одна зустріч заради зустрічі – подивимось. Я сподіваюся, що це буде зустріч, на якій ми отримаємо більше конкретики…Я готовий приїхати сам, якщо зустріч буде продуктивною».
Також минулого тижня після зустрічі з представниками України і європейськими союзниками в Парижі Рубіо попередив, що президент США Дональд Трамп втрачає терпіння щодо переговорів, що затягуються, і може присвятити свою увагу «іншим пріоритетам».
17 квітня у Парижі відбулися перемовини за участю України, США, Франції, Британії і Німеччини щодо завершення війни РФ в Україні. Наступний раунд переговорів був запланований на 23 квітня в Лондоні.
20 квітня президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що Україна і Росія укладуть угоду наступного тижня. Він також додав, що після цього обидві країни «почнуть робити великий бізнес зі США, які процвітають, і зароблять статки».
За даними видання The Wall Street Journal, Україна перебуває під тиском, щоб відповісти цього тижня на низку ідей адміністрації Трампа щодо того, як припинити війну в Україні, включно з потенційним визнанням США анексії Криму Росією у 2014 році та виключенням Києва зі списку кандидатів на вступ до НАТО.
За словами джерел видання, ці ідеї були викладені в конфіденційному документі, представленому представникам України у Парижі 17 квітня. Вони також були представлені європейським високопосадовцям під час одноденної зустрічі. Тепер США чекають на відповідь Києва, яка, як очікувалося, мала надійти на зустрічі американських, українських і європейських посадовців у Лондоні.
Війська РФ знищили енергетичний обʼєкт на Херсонщині – ОВА
Російські військові знищили енергетичний обʼєкт на Херсонщині, повідомив вранці 23 квітня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Росіяни знову цинічно порушили домовленості й вже більше доби масовано бʼють по одному з ключових підприємств нашої енергетичної інфраструктури. По обʼєкту, який забезпечує місто світлом, окупанти безжально били з артилерії та дронів. Атаки з БпЛА тривають дотепер. Наші військові всю ніч боролися, щоб відбити ворожі удари. Однак на ранок росіяни домоглися свого, знищивши енергетичний обʼєкт», – написав він у телеграмі.
За словами Прокудіна, енергетики намагаються стабілізувати енергетичну ситуацію у Херсоні. Він також закликав ощадливо користуватися електроенергією, зазначивши, що найближчим часом можливі вимушені відключення.
Голова ОВА додав, що протягом минулої доби російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі області, житлових кварталах населених пунктів, зокрема пошкодили дві багатоповерхівки і 12 приватних будинків, автомобіль «швидкої» і приватні автомобілі.
Через російську агресію на Херсонщині за добу 12 людей були поранені, зокрема одна дитина, зазначив Прокудін.
18 квітня Кремль оголосив, що минув місяць, упродовж якого був оголошений мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі України, а президент Росії не дав указівок щодо його продовження.
За даними української сторони, Росія понад 30 разів порушила енергетичне перемир’я. Москва також звинувачувала Україну в таких ударах.
У Генштабі ЗСУ наголошували, що Сили оборони України неухильно дотримуються досягнутих з партнерами домовленостей щодо зупинки ударів по енергетичних обʼєктах – вогневе ураження здійснюється виключно по військових цілях російської армії.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) в своєму нещодавньому звіті зазначив, що російські офіційні особи продовжують «використовувати як зброю» домовленості про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі й переговори про припинення вогню, намагаючись неправдиво представити Україну, а не Росію, як таку, що не бажає брати участь у конструктивному діалозі.
Генштаб: на фронті за добу було 144 бойові зіткнення
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 144 бойових зіткнення, повідомив у ранковому зведенні 23 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше атак сил РФ було на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 53 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Березівка, Котлярівка, Преображенка, Новоукраїнка, Шевченко, Водяне Друге, Малинівка, Єлизаветівка, Лисівка, Удачне, Успенівка, Новоолександрівка, Надіївка, Троїцьке, Андріївка, а також у напрямках населених пунктів Новопавлівка, Романівка, Стара Миколаївка, Миролюбівка, Новомиколаївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, бойові дії тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах 125 авіаударів, скинувши 242 КАБ. Крім цього, здійснив 6019 обстрілів, зокрема 150 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження близько 2800 дронів-камікадзе», – зазначили у Генштабі.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Військовослужбовці Нацгвардії України 18 квітня повідомили у соцмережах, що відбили один із найбільших російських штурмів на мотоциклах. Бій, за даними бійців, відбувся 17 квітня на Покровському напрямку і тривав понад сім годин.
Рівень переговорів у Лондоні знижений, але на порядку денному «повне і безумовне перемир’я»
Представники США, України та Європи зустрічаються в Лондоні в середу, щоб обговорити припинення війни Росії в Україні, але шанси на будь-який прорив виглядають незначними після того, як більшість міністрів закордонних справ відмовилися від пропозицій, незважаючи на тиск США щодо угоди про перемир’я.
Держсекретар США Марко Рубіо скасував свою поїздку до Лондона, а зустріч, у якій також повинні брати участь міністри закордонних справ Великої Британії, України, Франції та Німеччини, була відкладена.
На Полтавщині через російську атаку постраждали шість людей – ОВА
Через російську атаку на Полтавську громаду постраждали шість людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Внаслідок удару шестеро людей постраждали. Троє з них від госпіталізації відмовилися. Решту людей госпіталізовано, одна з них отримала тяжкі травми», – йдеться у повідомленні.
За даними ОВА, вночі Полтаву атакували 13 ударних БпЛА – частина з них була збита силами та засобами ППО. Внаслідок падіння уламків та прямих влучань є пошкодження та руйнування.
Місцева влада повідомляє, що у Подільському районі зруйновано приватний будинок, пошкоджені кілька багатоповерхових й приватних будинків та складські приміщення двох цивільних підприємств, а у Шевченківському районі були пошкоджені дві офісні будівлі та кілька багатоповерхівок.
Раніше було відомо про трьох постраждалих у Полтаві через атаку РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Можлива російська згода на заморожування нинішньої лінії фронту без повного контролю Росії над Луганською, Донецькою, Запорізькою і Херсонською областями України не виключить майбутньої російської агресії для досягнення більших територіальних вимог РФ, особливо якщо угода передбачатиме мораторій на отримання Україною військової допомоги Заходу, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
«Росія може тактично і тимчасово припинити наполягати на вимогах Путіна щодо контрольованих Україною територій чотирьох незаконно анексованих областей на півдні й сході України, щоб домогтися від Сполучених Штатів інших поступок під рубрикою переговорів. Такими поступками можуть бути «інші вимоги» Росії щодо встановлення проросійського уряду в Києві й різкого скорочення української армії, щоб зменшити опір поновленню російської агресії», – зазначили в ISW.
Аналітики наголосили, що Кремль, ймовірно, використає будь-яке припинення вогню, засноване на обмеженнях постачання американської зброї в Україну, щоб підготуватися до відновлення агресії.
Напередодні видання Financial Times із посиланням на три джерела повідомило, що президент Росії Володимир Путін запропонував зупинити бойові дії в Україні на поточній лінії фронту. За словами співрозмовників FT, Путін під час зустрічі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Петербурзі на початку квітня також сказав, що Москва може відмовитися від своїх претензій на ті частини частково окупованих Росією українських регіонів, які залишаються підконтрольними Києву.
Після цього, як стверджує Financial Times, США представили ідеї врегулювання конфлікту, що включають визнання окупованого Криму російським і закріплення фактичного контролю Москви над частинами чотирьох областей України: Херсонської, Донецької, Луганської і Запорізької.
Газета зазначає, що це перша з початку повномасштабної війни пропозиція Путіна, в якій проглядається відмова від претензій на підконтрольні Києву території. Натомість європейські чиновники побоюються, що це може бути спробою схилити президента США Дональда Трампа до схвалення російських умов.
Представник Кремля Дмитро Пєсков у розмову з FT підтвердив, що з американською стороною «йде напружена робота».
23 квітня у Лондоні відбудуться переговори США, України і її європейських союзників. За даними The Washington Post, Київ і ЄС можуть отримати від американської сторони пропозицію визнати Крим російським і заморозити лінію фронту.
Президент України Володимир Зеленський на брифінгу перед зустріччю в Лондоні знову наголосив, що Україна ніколи не визнає російську юрисдикцію Криму.
Згодом стало відомо, що держсекретар США Марко Рубіо не братиме участі в переговорах у Лондоні.
Минулого тижня після зустрічі з представниками України і європейськими союзниками в Парижі Рубіо попередив, що президент США Дональд Трамп втрачає терпіння щодо переговорів, які затягуються, і може присвятити свою увагу «іншим пріоритетам».
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила 1210 своїх військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 944 270 своїх військових, зокрема 1210 – за останню добу – такі дані станом на ранок 23 квітня навів Генеральний штаб ЗСУ.
Серед інших російських втрат у війні в українському командуванні назвали такі:
- танки ‒ 10691 (+8 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22307 (+11)
- артилерійські системи – 26774 (+85)
- РСЗВ – 1368 (+1)
- засоби ППО ‒ 1141 (+1)
- літаки – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 33526 (+138)
- крилаті ракети ‒ 3148
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 45621 (+163)
- спеціальна техніка ‒ 3860 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.