Чому в Києві вважають вдалою угоду про корисні копалини зі США? Подоляк пояснює
Сполучені Штати та Україна підписали угоду щодо природних ресурсів – угоду про спільний видобуток корисних копалин в Україні та створення інвестиційного фонду. Верховна Рада України отримала на розгляд проєкт закону про ратифікацію цієї угоди. Українська влада каже, що угода з Вашингтоном «повністю враховує інтереси України».
В інтерв'ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю Голосу Америки, радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк розповів про значення угоди для країни.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було майже 200 боїв, понад 130 – на чотирьох напрямках
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 199 бойових зіткнень, повідомляє у телеграмі Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах трьох ракетних і 96 авіаційних ударів, застосував п’ять ракет і 172 керовані бомби. Крім цього, здійснив 5898 обстрілів, з них 61 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 2991 дрон-камікадзе», – йдеться у зведенні.
Найбільше російських атак минулої доби було на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 64 російські атаки в районах та у напрямку 23 населених пунктів.
На Курському напрямку за добу відбулося 33 боєзіткнення. Також на Лиманському напрямку, намагаючись просунутися вперед у районах Надії, Ямполівки, Колодязів та в бік Греківки, Торського, Рідкодуба й Зеленої Долини, противник атакував 27 разів.
Дещо менше атак було на Новопавлівському напрямку, де Сили оборони відбили 15 російських штурмів у районах Костянтинополя, Новосілки, Привільного, Вільного Поля та в напрямку Багатиря й Шевченка.
Російські війська продовжують атаки на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському та Придніпровському напрямках. Минулої доби на Гуляйпільському напрямку боєзіткнень не відбулося.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що основні зусилля ЗСУ зосереджує на стримуванні російського агресора на загрозливих напрямках, якими є насамперед Сумський і Курський, Покровський, Новопавлівський.Водночас, за даними Сирського, протягом квітня українські військові відновили загалом 115 позицій.
Російська армія знову просунулася вперед і розширила «Катеринівський виступ» між Лиманом та Боровою, повідомив уранці 1 травня проєкт DeepState. За даними аналітиків, противник захопив території у селі Нове у бік річки Оскіл, а також біля села Новомихайлівка, розширивши таким чином свій плацдарм.
ДСНС: у Запоріжжі завершили аварійно-рятувальні роботи – загибель однієї людини не підтвердилась
У Запоріжжі завершили аварійно-рятувальні роботи, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, станом на 07:00 2 травня кількість травмованих зросла до 29 людей. Рятувальники деблокували з-під завалів будинку три людини.
При цьому рятувальники додають, що попередня інформація про загибель однієї людини спростувалася – чоловік прийшов до тями.
Пізно ввечері 1 травня російські війська дронами атакували Запоріжжя, в ОВА повідомили про щонайменше 10 ударів. За даними місцевої влади, внаслідок атаки пошкоджені житлові будинки, університет та обʼєкт інфраструктури. Згодом голова ОВА уточнив, що пошкоджені 27 багатоповерхівок, понад 10 приватних будинків, нежитлові будівлі та заклади освіти.
Також «Укрзалізниця» повідомила, що у Запоріжжі російські війська вночі дронами атакували локомотиворемонтний завод (ЗЕРЗ).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В окупованому Криму заявили про масовану атаку БпЛА
Вночі 2 травня окупований Крим і Севастополь зазнали масованої атаки БпЛА, місцеві телеграм-канали писали про звуки вибухів та роботу ППО, а російський очільник Севастополя Михайло Развожаєв повідомляв про повітряну тривогу, яка тривала з 2:38 до 4:54.
Телеграм-канал «Крымский ветер» з посиланням на підписників повідомляв про вибухи у Феодосії, Сімферополі, Гвардійському, Джанкої, Саках та Сакському районі, Новофедорівці, Вірменську, мисах Тарханкут та Лукулл, селах Кутове та Червоне. Зокрема, повідомлялося про атаку на російські військові аеродроми поблизу Качі, Бельбека, Новофедорівки та Гвардійського. Результати атаки поки що невідомі.
О 2:59 Развожаєв повідомив, що військові РФ відбивають комбіновану атаку на Севастополь, запевнивши, що жодні об’єкти в місті на той момент нібито не постраждали. На цей час більше ніякої інформації він не надав.
Також вранці 2 травня Міноборони РФ відзвітувало про нібито збиття 89 дронів над Кримом і 23 БПЛА в Чорному морі. Підтвердити достовірність даних відомства за допомогою альтернативних джерел неможливо.
Українські військові ці повідомлення поки що не коментували.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму регулярно чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні 2023 року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Нічна атака РФ: у ЗСУ повідомили про збиття 64 дронів, ще 62 були локаційно втрачені
Українські військові збили 64 ударних дронів, якими вночі Росія атакувала Україну, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Ще 62 російські безпілотники-імітатори були локаційно втрачені (без негативних наслідків).
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 2 травня противник атакував 150 ударними БпЛА та безпілотниками-імітаторами інших типів із районів: Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – окупований Крим.
Військові зазначають, що внаслідок російської атаки постраждали Донеччина, Дніпропетровщина та Запоріжжя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОВА: на Дніпропетровщині через атаку РФ сталися пожежі на двох підприємствах, постраждали люди
Російські війська вночі дронами атакували Слов’янську громаду на Дніпропетровщині – сталися пожежі на двох підприємствах, постраждали люди, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За попередніми даними, постраждали двоє чоловіків – 47-річного пораненого госпіталізували в стані середньої тяжкості, інший потерпілий лікуватиметься амбулаторно.
Також Лисак повідомив, що сили РФ вдарили FPV-дроном та артилерією по Нікопольщині – люди не постраждали.
За даними місцевої влади, українські військові збили шість безпілотників над областю.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
За добу війни РФ втратила 1110 солдатів, дев’ять танків та 50 артсистем ‒ Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 954 300 своїх військових, зокрема 1110 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 2 травня навів Генштаб ЗСУ.
Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки ‒ 10741 (+9 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22369 (+5)
- артилерійські системи – 27186 (+50)
- РСЗВ – 1375
- засоби ППО ‒ 1152 (+4)
- літаків – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 34539 (+138)
- крилаті ракети ‒ 3196
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 46882 (+132)
- спеціальна техніка ‒ 3869.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
«Укрзалізниця»: сили РФ у Запоріжжі атакували локомотиворемонтний завод
Російські війська вночі дронами атакували локомотиворемонтний завод (ЗЕРЗ) у Запоріжжі, повідомила у телеграмі пресслужба компанія «Укрзалізниця».
«Суто цивільне підприємство, що спеціалізується на ремонті пасажирських електровозів. Лише зранку ДСНС загасила пожежу, зараз працюють вибухотехніки», – йдеться у повідомленні.
В «Укрзалізниці» зазначають, що черговий персонал підприємства перебував в укритті, тому на заводі немає поранених чи загиблих.
«Після атаки на залізничний завод ДВРЗ у Києві – це ще один приклад того, як ворог цілить у виключно цивільні залізничні підприємства, намагаючись завадити руху нашої країни», – додають в компанії.
Пізно ввечері 1 травня російські війська дронами атакували Запоріжжя, в ОВА повідомили про щонайменше 10 ударів. За даними місцевої влади, внаслідок атаки загинула людина, ще 29 поранені. Також пошкоджені житлові будинки, університет та обʼєкт інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Українська журналістика у часи війни: «захист права суспільства на правду»
833 злочини проти журналістів та медіа в Україні скоїла РФ за три роки й два місяці повномасштабної війни – це дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації (ІМІ).
103 медійники загинули, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій. Дивіться їх імена тут
Напередодні Всесвітнього дня свободи преси Радіо Свобода поспілкувалося з представниками найбільших медійних організацій про роль української журналістики у часи війни та виклики, які стоять перед нею сьогодні.
Рада отримала на розгляд законопроєкт про ратифікацію угоди з США
Верховна Рада України отримала на розгляд проєкт закону про ратифікацію угоди між Україною та США щодо створення Інвестиційного фонду відбудови.
Законопроєкт під номером 0309 був поданий урядом 1 травня.
Як зазначає, народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»), дата найближчого розгляду – це 13-15 травня
«Ну і сам документ це те, що вчора публікував.Тільки 12 сторінок. Без іншої важливої технічної частини. Тому тут «Європейська правда» правильно написали, трохи незрозуміло – а як мають депутати схвалювати рішення, не знаючи, що в тексті», – написав він у телеграмі.
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю угоду, заявив, що вона значно змінилась у процесі підготовки, тепер це «справді рівноправна угода, яка створює можливість для інвестицій в Україну». Президент 1 травня повідомив про розмову із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, зокрема про ратифікацію угоди.
Також раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що уряд проведе завтра, 1 травня, консультації з головами фракцій, груп і керівництвом Верховної Ради щодо ратифікації угоди зі США.
Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але підписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
Росія вивела в Чорне море п’ять носіїв ракет «Калібр» – ВМС
Росія вивела в Чорне море 15 кораблів, п’ять з яких є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 34 ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
За даними ВМС, в Азовському морі російських кораблів немає, а в Середземному морі є три російські кораблі, з яких один – носій «Калібрів» загальним залпом до восьми ракет.
У попередні дні Москва тримала один ракетоносій у Чорному морі, більше було зафіксовано 24 квітня – тоді було чотири ракетоносії загальним залпом до 16 ракет.
У листопаді минулого року у розвідці Великої Британії заявили, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, українські Збройні сили знищили або пошкодили понад 25% основних російських військових кораблів, що діяли в Чорному морі.
При цьому британська розвідка наголошує, що попри те, що Чорноморський флот Росії наразі обмежений східною частиною Чорного моря, він зберігає здатність завдавати ударів із великої відстані по території України на підтримку сухопутних операцій.
Представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України у червні минулого року Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
ОВА: кількість поранених через атаку РФ по Запоріжжю зросла до 28
Кількість поранених внаслідок російської атаки по Запоріжжю зросла до 28 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Раніше було відомо про одного загиблого та вісьмох поранених.
«Росіяни ударили по цивільній інфраструктурі міста. Пошкоджені житлові будинки, університет та обʼєкт інфраструктури», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Російська армія атакувала Запоріжжя, голова ОВА повідомляє про загиблого
Російська армія атакувала Запоріжжя увечері 1 травня, завдавши щонайменше 10 ударів по місту, повідомляє голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, атака спричинила кілька пожеж у місті.
Федоров повідомив про щонайменше одного загиблого:
«61-річний чоловік загинув внаслідок російського обстрілу Запоріжжя. Є люди під завалами. Є поранені».
Голова області зрештою повідомив, що кількість поранених зросла до восьми. Один чоловік перебуває під завалами, рятувальники намагаються його деблокувати.
У зверненні Федоров розповів, що удар прийшовся по житловому сектору. Постраждав житловий будинок і багато об’єктів інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Від початку доби на фронті відбулося 140 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 1 травня.
Зокрема, Сили оборони відбили дві російських атак на Харківському напрямку і п’ять – на Куп’янському.
На Лиманському напрямку російські війська 21 раз атакували позиції ЗСУ в районах Надії, Ямполівки, Колодязів та в бік Греківки й Зеленої Долини. На кінець дня тривають три атаки.
Командування також повідомляє про боєзіткнення на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку від початку цієї доби противник 52 рази атакував у районах населених пунктів Єлизаветівка, Промінь, Водяне Друге, Олександропіль, Малинівка, Лисівка, Даченське, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Надіївка, Новоолександрівка, Котлярівка, Троїцьке, Андріївка, а також у бік Покровська, Романівки, Старої Миколаївки, Нової Полтавки, Миролюбівки й Олексіївки. Дотепер триває 11 боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
Ще шість разів російські загарбники намагалися прорвати оборону на Новопавлівському напрямку, Сили оборони зупинили всі атаки. Сутички також мали місце на Оріхівському та Придніпровському напрямках.
«На Курському напрямку сьогодні відбулося 31 боєзіткнення. З початку доби ворог завдав 13 авіаційних ударів, загалом скинув 18 керованих бомб та здійснив 158 артилерійських обстрілів, зокрема п’ять — із реактивних систем залпового вогню», – додає Генштаб.
Російська армія знову просунулася вперед і розширила «Катеринівський виступ» між Лиманом та Боровою, повідомив уранці 1 травня проєкт DeepState. За даними аналітиків, противник захопив території у селі Нове у бік річки Оскіл, а також біля села Новомихайлівка, розширивши таким чином свій плацдарм.
Держдепартамент назвав нову повірену в справах США в Україні
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп призначив повіреною в справах в Україні дипломатку Джулі Девіс, повідомила речниця Держдепартаменту Теммі Брюс на брифінгу 1 травня.
Вона привітала підписання угоди про економічне партнерство між двома країнами, зазначивши, що, за уявленням Трампа, співпраця між американським і українським народами має показати «відданість обох сторін тривалому миру та процвітанню в Україні».
«Із цих міркувань, президент Трамп і секретар Рубіо призначили посолку Джулі Девіс на посаду повіреної в справах у Києві у цей критичний момент, коли ми рухаємось до мирної угоди для припинення кровопролиття», – заявила вона.
Читайте також: Трамп заявив, що висуне кандидатуру Волца на посаду посла Сполучених Штатів в ООН
Брюс додала, що Девіс є досвідченою дипломаткою, яка працювала на ключових посадах протягом останніх 30 років. З лютого 2023 року вона обіймає посаду посла США на Кіпрі.
«Цей момент вимагає найкращих посадовців Держдепартаменту, і амбасадорка Девіс є вибором президента та держсекретаря», – додала речниця.
Посольство США в Києві уточнило, що Девіс приступить до виконання обов’язків 5 травня:
«На цій посаді вона наполегливо працюватиме над завершенням війни та припиненням кровопролиття, зміцнюючи двосторонні відносини та роблячи Америку й Україну безпечнішими, сильнішими та більш процвітаючими».
Американські медіа 10 квітня повідомили, що посолка США в Україні Бріджит Брінк достроково йде у відставку. Зокрема, CBS News цитувало повідомлення Державного департаменту, який підтвердив намір Брінк піти у відставку.
Рубіо обговорив із головою МЗС Франції «припинення кровопролиття в Україні»
Державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо провів зустріч із міністром закордонних справ Жаном-Ноелем Барро – про це сторони повідомили увечері 1 травня.
За повідомленням речниці Держдепартаменту Теммі Брюс, зустріч була присвячена «поступу на шляху до миру в Україні».
«Державний секретар чітко дав зрозуміти, що президент Трамп зосереджений на припиненні безглуздого кровопролиття в Україні, та підтвердив зобов’язання США тісно співпрацювати з Францією та іншими європейськими партнерами для забезпечення тривалого миру», – йдеться в повідомленні.
Держдеп додає, що Рубін високо оцінив лідерство Франції у «залученні європейської та української підтримки для сталої угоди». Водночас, за його словами, Європа повинна залучити реальні ресурси та політичну волю, щоб покласти край війні.
Читайте також: США переконують Україну, що територіальні поступки неминучі. Чи це так?
Також, за заявою, зустріч стосувалася звільнення заручників у Газі та запобіганню отриманню Іраном ядерної зброї.
Сам Рубіо заявив, що зустрівся з Барро для наближення до мети президента Дональда Трампа щодо припинення «кровопролиття в Україні» та забезпечення справедливого миру.
«Ми погодилися, що Європа повинна більше інвестувати у власну оборону, а американська промисловість не повинна залишатися осторонь у переозброєнні Європи», – додав він.
Барро раніше повідомив про зустріч, вказавши на «довгу історію спільної відданості» Франції та США свободі, процвітанню та миру.
Раніше сьогодні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що тривають консультації української строни з партнерами щодо визначення місця, формату і змістовного наповнення наступного раунду переговорів зі США за участі країн Європи.
Читайте також: Який план Європи щодо мирних переговорів між Україною та Росією?
Державний секретар США Марко Рубіо заявив 27 квітня, що мирна угода між Росією та Україною має бути укладена найближчим часом, а Вашингтон намагається визначити, чи варто продовжувати виконувати роль посередника. Він не сказав, як довго адміністрація Трампа готова чекати на прорив.
30 квітня Сибіга заявив, що Україна готова до мирних переговорів у будь-якому форматі, якщо побачить готовність Росії до «складного шляху до миру, а не лише до мирного популізму».
У квітні європейські країни, переважно представлені Францією, Німеччиною і Великою Британією, намагалися активно долучитися до переговорів між США, Україною та Росією. 17 квітня у Парижі відбулися кілька зустрічей на високому рівні, а ще одна – у Лондоні 23 квітня, попри те, що американські димпломати вирішили знизити її рівень. 26 квітня президент США Дональд Трамп зустрівся з українським лідером Володимиром Зеленським, коли вони вони обоє відвідували церемонію похорону папи Римського Франциска у Ватикані.
«Ми на це перемир’я орієнтуватись не будемо»: спікер ОТУ «Луганськ» про плани Росії
Російські війська нарощують тиск на півдні від Торецька, просуваючись у бік стратегічно важливої Костянтинівки. За повідомленням проєкту DeepState, 29 квітня російські підрозділи захопили село Суха Балка – точку на стику зон відповідальності оперативно-тактичних угруповань «Луганськ» і «Донецьк».
Це просування стало черговим епізодом у ширшій кампанії Росії з вирівнювання лінії фронту на південь від Костянтинівки, який залишається одним із найнапруженіших на Донбасі, кажуть військові з місць та експерти.
Аналітики проєкту DeepState спостерігають просування й у самому Торецьку, а також у прилеглих районах, зокрема біля Диліївки та Дачного. Там російська армія застосовує тактику комбінованих штурмів, використовуючи бронетехніку, мотоцикли та піхоту для прориву української оборони.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнались у спікера ОТУ «Луганськ» Дмитра Запорожця, яка зараз ситуація на Торецькому напрямку.
Далі читайте тут
Зеленський прокоментував замах на волонтера Стерненка
Президент Володимир Зеленський отримав доповідь голови Служби безпеки України Василя Малюка щодо розслідування замаху на волонтера Сергія Стерненка – про це він заявив у вечірньому звернені 1 травня.
«Голова Служби безпеки України доповів щодо розслідування обставин нападу на волонтера Сергія Стерненка. Служба безпеки України затримала нападницю – оперативно, дякую за це», – сказав він.
Зеленський додав, що всі факти щодо нападу будуть представлені суспільству.
Служба безпеки України заявила 1 травня, що запобігла вбивству активіста і волонтера Сергія Стерненка. Як повідомляє відомство, сьогодні на Стерненка було скоєно замах з вогнепальної зброї – «завдяки фаховим та миттєвим діям співробітників СБУ нападницю затримано на місці». Тривають оперативно-слідчі дії.
Сирський повідомив, скільки цілей уразили дрони ЗСУ протягом 2 місяців
Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський 1 травня підбив підсумки застосування безпілотників протягом останніх двох місяців.
«За останні два місяці – березень і квітень – наші дрони уразили та знищили понад 160 тисяч ворожих цілей», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
Читайте також: Генштаб підтвердив удар по заводу з виробництва ударних БПЛА в російському Татарстані
За спостереженнями Сирського, ефективність українських безпілотних систем зростає щомісяця, «доводячи ворогові незаперечну істину: на українській землі його не чекали».
Днями Сили безпілотних систем заявили, що останнім часом підрозділ Darknode 412-го полку Nemesis СБС перехопив 52 ударних безпілотники типу Shahed‑136 «за допомогою новітніх засобів».
На початку квітня головнокомандувач повідомляв, що протягом березня ЗСУ уразили за допомогою безпілотників різних типів 77 тисяч російських цілей, що на 10 відсотків більше, ніж у лютому.
Умєров: Міноборони готує об’єднання Агентства оборонних закупівель та Держоператора тилу після війни
Міністр оборони Рустем Умєров підписав наказ про створення комісії з реорганізації Державного оператора тилу – про це він повідомив 1 травня.
За його даними, Державний оператор тилу, запущений в грудні 2023 року, за час роботи забезпечив економію в понад 26 мільярдів гривень, залучення нових постачальників і запуск ІТ-системи DOT-Chain. Це дозволило міністерству «зосередитися на стратегічному управлінні, політиці та контролі і стало основою для подальших кроків реформування за стандартами НАТО».
Комісію з реорганізації ДОТ очолить директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов, вона працюватиме на базі АОЗ.