Черед удар Росії по Костянтинівці загинула людина – міська влада
Російська армія завдала ракетного удару по Костянтинівці, повідомила міська військова адміністрація 27 червня.
За даними МВА, у першій половині дня армія РФ атакувала місто з реактивної системи залпового вогню «Смерч» із невіддільною фугасною бойовою частиною 9М542.
«Унаслідок цього підступного обстрілу загинула одна цивільна особа, ще одна людина зазнала поранень. Окрім людських жертв, руйнувань зазнали щонайменше три приватні житлові будинки», – йдеться в повідомленні.
Міська влада уточнює, що через безпосередню близькість до лінії бойових дій та загрозу повторного обстрілу наразі неможливо провести огляд місця удару та ліквідувати наслідки.
Україна розширила санкції проти РФ: одна з компаній розташована в Алабузі, де виробляють «Шахеди»
Україна запровадила санкції проти 34 російських компаній та 52 громадян Росії – про це йдеться в указі Володимира Зеленського, який опублікував Офіс президента 27 червня.
Указ уводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про санкції. Рішення передбачає запровадити санкції, запропоновані Службою безпеки України.
Серед підсанкційних компаній – товариство з обмеженою відповідальністю «Морган», зареєстроване в Єлабузі, республіка Татарстан.
Читайте також: Україна синхронізує санкції з ЄС і країнами «Групи семи» – указ президента
Компанія спеціалізується на обробці металів, виробництві виробів із дроту та кріпильних виробів. Вона розташована на території особливої економічної зони «Алабуга». Там, окрім іншого, виготовляються безпілотники «Шахед», які російські військові використовують для ударів по Україні. Українські дрони раніше вже атакували цю зону.
Раніше 27 червня Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу та інших учасників «Групи семи» на Росію.
У своєму коментарі він вказав на потребу імплементувати санкційні пакети партнерів в українській юрисдикції, а також реалізувати українські санкційні рішення у ключових світових юрисдикціях.
DeepState заявив про значне просування армії РФ на півдні Донбасу. Оборона «посипалася»?
Оборона ЗСУ на півдні Донбасу «продовжує стрімко сипатися, а ворог має значні успіхи в просуванні», – повідомив проєкт DeepState увечері 26 червня.
Йдеться, за даними аналітиків, про ділянку фронту завдовжки 30 кілометрів від села Олексіївка на північному сході до села Зелене Поле на південному заході.
«Неприємним є той факт, що підрозділи у смузі тактичної групи «Вугледар» виділилися дуже частими подачами неправдивих доповідей, вказуючи «утримання» якогось населеного пункту чи просто окремих позицій. Але від цього ситуація не стає кращою. Наступне оновлення мапи буде невтішним», – написали в DeepState.
Далі
Розірвати зв’язок: Росія виводить боротьбу з українською мовою в окупації на новий рівень
Росія офіційно скасовує викладання української мови в школах на окупованих територіях України. Для окупованих із 2014 року міст це рішення, швидше, показове: окупанти давно викорінили там українську з освіти і публічного ужитку. Але школярі з окупованих частин Запорізької та Херсонської областей могли дотепер вивчати українську як рідну, хоч і малу кількість годин. Одна школа з вивченням української діяла у Криму. Українські книги та підручники в окупації вже знищені, вчителів немає.
Який реальний стан із викладанням української в окупованих школах, і чому це – частина більшого плану Росії із перетворення українців на росіян?
Мінпросвіти Росії має намір прибрати з федеральної програми для середніх шкіл українську мову. Проєкт наказу публікує російський «Коммерсант». Існуюча програма з української мови, згідно з цим документом, повністю втратить чинність. У пояснювальній записці до проєкту наказу йдеться, що це робиться у зв'язку зі «зміною геополітичної ситуації у світі».
За даними того ж Міністерства просвіти РФ, пише «Коммерсант», українська мова як рідна вивчалася в обов'язковому порядку лише у Запорізькій та Херсонській областях, а за заявою від батьків минулого навчального року українська мова мала викладатись на окупованих територіях Донеччини, Луганщини та в Криму.
За даними Центру громадянської просвіти «Альменда» на тимчасово окупованих Росією територіях проживають приблизно 1,6 мільйона дітей. З них близько 600 тисяч – діти шкільного віку. Водночас, лише 44 тисячі з них навчаються онлайн в українських школах, що становить приблизно 7% учнів.
Такі зміни означають, що з 1 вересня 2025 року на всіх окупованих територіях України доступу до вивчення української мови в школі для учнів не буде.
Вилучення української мови з програми шкіл повністю розходиться з тим, що російська влада декларує публічно. Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що РФ з повагою ставиться до української мови та культури. І стверджував, що політика в сфері російської мови в «нових регіонах» має бути «м'якою та природною».
Повністю читайте тут
Суд виніс заочний вирок шести підприємцям із Криму – їх визнали винним в колабораціонізмі
Український суд заочно виніс вирок шістьом підприємцям з Криму, яких звинуватили в колабораційній діяльності за співпрацю з російською владою – про це повідомили прокуратура Автономної республіки Крим та Служба безпеки України, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«У 2022-2023 роках громадяни України через російський веб-портал, який дає можливість брати участь в державних закупівлях, уклали контракти з установами держави-агресора на поставку товарів та надання послуг», – повідомляє прокуратура.
Відомство уточнює, що йдеться про очільників компаній «КРИМТОРГ», «Друкарня Мандарин», «Севіл» та приватних підприємців, які за виконані роботи для окупаційної влади отримали з державного бюджету РФ понад 60 мільйонів російських рублів.
Армія Росії атакувала об’єкт енергетики на Херсонщині, є проблеми з електропостачанням – ОВА
Російські війська обстріляли енергетичну інфраструктуру Херсонської області, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 27 червня.
«Напередодні Дня Конституції росіяни вирішили занурити Херсонщину у темряву, атакувавши важливий енергетичний обʼєкт. Через атаку є проблеми з електропостачанням у низці населених пунктів», – заявив він.
Читайте також: Федоров: майже 900 споживачів на Запоріжжі залишилися без світла через російський обстріл
Голова області попросив місцевих жителів підготуватися до тривалої відсутності світла. За його словами, енергетики «роблять все можливе, аби стабілізувати ситуацію».
Через масовані російські удари влітку 2024 року українські побутові споживачі мали електрику за графіками, зі значними обмеженнями.
Ситуація нормалізувалася восени, коли на тлі зменшення інтенсивності обстрілів енергооб’єктів та скорочення споживання енергетикам вдалося збалансувати систему. Водночас обмеження для промислових споживачів застосовувалися значно довше, навіть навесні 2025 року.
Зросла кількість жертв російського обстрілу у Самару
Один із постраждалих внаслідок російської атаки на Самар 27 червня помер у лікарні, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрацій Сергій Лисак:
«У лікарні помер 46-річний чоловік, поранений під час сьогоднішньої ракетної атаки на Самар».
Відтак кількість загиблих зросла до п’ятьох. Лисак уточнив, що постраждалих на цей момент 23, з них четверо – у важкому стані.
Російська армія атакувала місто Самар, що поблизу Дніпра, 27 червня. Раніше було відомо про чотирьох загиблих.
Читайте також: На Київщині через нічну атаку РФ поранений чоловік, наслідки зафіксували у 3 районах – влада
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сирський: Росія концентрувала близько 111 тисяч військових на Покровському напрямку
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський провів робочу поїздку на Покровський напрямок – про це він повідомив 27 червня.
Сирський зазначив, що цей напрямок залишається найгарячішим на всій 1200-кілометровій протяжності лінії фронту.
«Щодня тут відбувається не менш як пів сотні бойових зіткнень. Саме на цьому напрямку росіяни створювали найбільш чисельне угруповання – близько 111 тисяч особового складу», – заявив головнокомандувач.
За словами Сирського, російське командування не полишає спроб пробитися до адміністративної межі Донецької області – не лише для досягнення оперативних результатів, а «насамперед із демонстраційною метою»:
«Для досягнення психологічного ефекту: поставити сумнозвісну «ногу русского солдата», увіткнути прапор і розтрубити про чергову псевдо-«побєду».
Командувач доповідає, що два тижні тому на цьому напрямку особливо активно діяли російські диверсійно-штурмові групи, але всі вони були знищені чи знешкоджені, а рештки – відкинуті від адміністративної межі. Він називає ситуацію контрольованою.
«Поспілкувався з нашими воїнами в безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення та на наступних лініях оборони. Провів наради у підрозділах Збройних Сил та Національної гвардії України, які мужньо стримують і нищать ворога. Мав змогу в дрібних деталях вивчити оперативну обстановку, з’ясувати всі проблемні моменти. Віддав розпорядження, необхідні для ефективного виконання оборонних задач», – підсумував Сирський.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
У Міноборони повідомили про зміну підходу до фортифікацій
Підхід до зведення фортифікацій в Україні змінився з урахуванням «тактики ворога», повідомив міністр оборони Рустем Умєров під час спілкування з журналістами 27 червня.
За його словами, раніше фортифікації будувалися за принципом батальйонних районів оборони і ротних опорних пунктів зі значною протяжністю ходів сполучень (у два-п’ять кілометрів).
«Але тактика ворога змінилася: зараз вони не діють класичними батальйонами й ротами, здебільшого застосовуючи в ході штурмових дій невеликі піхотні формування з підтримкою безпілотних систем. У відповідь на зміну тактики наступальних дій противника було запроваджено нову модель – просторово менші опорні пункти з протяжністю ходів сполучень 60-70 метрів, з обов’язковим антидроновим накриттям, які важче виявити і які ефективно виконують завдання оборони, стримування і нанесення вогневого ураження, зокрема й щодо FPV-дронів», – кажуть у Міноборони.
Міністр також заявив, що станом на середину 2025 року виконано понад 50% обсягів робіт, запланованих на цей рік, і фортифікаційні споруди адаптуються до пріоритетів на конкретних напрямках.
«Фортифікація – це не лише бетон і траншеї, а й адаптивна інженерна система, яка враховує тактику ворога і завжди працює на одне: захист наших воїнів. Ми щоденно контролюємо процес і посилюємо ті ділянки, де це потрібно найбільше», – цитують у Міноборони слова Умєрова.
Раніше цього місяця народні депутати повідомляли, що на засідання Верховної Ради викликали міністра оборони Рустема Умєрова – для доповіді про фортифікації в Сумській, Харківській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
У травні проєкт DeepState зазначав, що інженерно-фортифікаційні споруди на фронті продовжують будувати, але проблема не в їх наявності, а в якості таких фортифікацій, «які мають йти в ногу з часом і плануватися на крок вперед, бо війна не стоїть на місці».
Умєров анонсував збільшення далекобійних операцій в РФ «у декілька разів»
Міністр оборони України Рустем Умєров анонсував збільшення «у декілька разів» далекобійних операцій з ударами по критичних цілях у глибині Росії.
Як повідомив голова Міноборони на зустрічі з журналістами 27 червня, минулого року Україна розробила план системних далекобійних операцій і законтрактувала кілька десятків тисяч далекобійних дронів, «що дозволило регулярно здійснювати високоточні удари по критичних цілях у глибині ворога».
«Приблизно два тижні тому було ухвалено рішення збільшити кількість операцій у декілька разів, і вже готується контрактація нових десятків тисяч далекобійних дронів, щоб наростити інтенсивність і масштаб ударів», – повідомили в МОУ.
Міністр також додав, що Україна нарощує власні промислові спроможності виробництва дронів, і нині, за його словами, українські виробники досягли рівня, що дозволяє виготовляти понад чотири мільйонів безпілотників на рік.
«Цього року в нас буде поставлено на фронт понад чотири мільйони дронів. Станом на сьогодні, вже фронт отримав до 1,5 мільйона дронів – це всі закупівлі, і АОЗ, і Держслужби спеціального зв’язку і захисту інформації України, і безпосередньо бригад. Минулого року у нас було багато звернень від бригад, щоб їм напряму виділяли фінансування. Ми з Кабінетом міністрів це пропрацювали і виділили окреме фінансування на бригади. Сьогодні щомісяця ми виділяємо по 2,5 млрд грн на бригади, щоб закуповували напряму», – заявив Умєров.
Крім того, за його словами, зараз Агентство з оборонних закупівель запроваджує DOT Chain Defence. «Він буде працювати просто. Бригади бачать «маркетплейс» дронів – кожна бригада замовляє те, що їй потрібно, а АОЗ це оплачує. Так ми значно скорочуємо всю бюрократію, і бригади в десятки разів швидше отримують те, що їм потрібно», – додав він.
Раніше цього місяця президент Володимир Зеленський заявив, що українські виробники дронів мають можливості збільшити виробництво на 40 відсотків цього року. Водночас, за його словами, можливості українського бюджету профінансувати виробництво дронів вітчизняним ОПК залишаються обмеженими і не досягають обсягів наявних виробничих потужностей.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення часто не коментує.
800 злотих і нові умови: кому з українських родин залишили виплати на дітей у Польщі
«Ми не їхали заради виплат. Але для когось 800+ – це єдине джерело доходу», – розповідає мама трьох дітей Ірина Ходачинська, яка знайшла прихисток у Польщі.
З червня 2025 року країна змінила правила надання допомоги в межах програми «Родина 800+», що безпосередньо вплинуло на українських біженців. Якщо раніше щомісячну виплату у розмірі 800 злотих отримували всі сім’ї з дітьми до 18 років, то тепер грошова підтримка – лише для тих, чиї сини і доньки навчаються в польських закладах освіти.
Водночас, за повідомленнями польських медіа та свідченнями біженців, уряд готує чергові зміни. Чи можуть українські родини й надалі розраховувати на дитячі виплати і що саме може змінитися? З’ясовував проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
ЄС підготував новий пакет санкцій – що може стати болючим для Кремля?
Євросоюз вирішив узгодити 18-й пакет санкцій проти Росії, повідомив німецький канцлер Фрідріх Мерц. Йдеться про заборону обох «Північних потоків» і зниження стелі цін на російську нафту з $60 до 45 за барель. Проти – прем’єр-міністри Угорщини та Словаччини.
За очікуваннями співрозмовників Радіо Свобода серед дипломатів, опір Угорщини та Словаччини, яких не влаштовують плани відмовитися від російських енергоносіїв, вдасться подолати Про це йшлося в етері телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки).
Україна синхронізує санкції з ЄС і країнами «Групи семи» – указ президента
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу та інших учасників «Групи семи» на Росію й пов’язані держави. Про це йдеться в указі президента, опублікованому 27 червня.
Рішення РНБО має на меті досягти «максимально жорстких наслідків для Російської Федерації за розв’язану проти України злочинну та неспровоковану війну, подальшого відчутного обмеження військово-промислового потенціалу держави-агресора».
Рада доручила Кабінету міністрів та Службі безпеки України разом з Національним банком забезпечити повну імплементацію в юрисдикції України санкцій, затверджених міжнародними партнерами.
«Обмежувальні заходи (санкції), затверджені державами-партнерами, мають бути синхронізовані в юрисдикції України шляхом їх подання на розгляд та затвердження Радою національної безпеки і оборони України не пізніше ніж на 15-й день після набрання чинності відповідним рішенням держави-партнера або об’єднання держав», – йдеться в рішенні.
Також уряд, СБУ, Служба зовнішньої розвідки разом з Офісом генерального прокурора забезпечити синхронізацію з Європейським Союзом, США та іншими державами санкцій, запроваджених Україною в зв’язку з російською агресією.
26 червня на саміті ЄС лідери країн-членів дали політичну згоду на продовження вже запроваджених проти Росії санкцій. Утім, схвалення нових – тобто запропонованого Єврокомісією 18 пакету – заблокувала Словаччина. Нові обмеження стосуються енергетичного і банківського секторів Росії.
Три людини загинули в Самарі поблизу Дніпра через атаку РФ – влада
У місті Самар, розташованому поблизу Дніпра, внаслідок російського ракетного удару 27 червня загинули щонайменше три людини, ще 14 – поранені, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, внаслідок удару виникла пожежа. Інші подробиці поки що невідомі.
Про вибухи в Самарі місцева влада повідомила близько 11:00, після того, як Повітряні сили ЗСУ попередили про швидкісну ціль у цьому напрямку.
Двоє людей у Самарі загинули 24 червня, коли російські військові завдали масштабного удару по Дніпру і цьому місту. У Дніпрі внаслідок тієї атаки, за останніми даними, загинула 21 людина. Загалом понад 340 людей постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Люди бояться»: як в окупації реагують на множинне громадянство в Україні
Так жителі окупованих територій реагують на новини, які до них доходять щодо українського законопроєкту про множинне громадянство.
Верховна Рада ухвалила документ 18 червня. Але правозахисники бачать у ньому низку ризиків. Зокрема, вони наголошують, що люди на окупованих територіях, які взяли російські паспорти, можуть втратити українське громадянство. Тому коаліція правозахисних організацій закликає президента України ветувати законопроєкт.
- Що знають на окупованих територіях про законопроєкт про множинне громадянство?
- Чи створить загрозу втрати українського паспорта для жителів окупованих територій?
- Та що на критику відповідають депутати, які підтримали документ?
Стало відомо, як довго Словаччина може блокувати 18-й пакет санкцій проти РФ
Словаччина відмовилася давати добро на 18-й пакет санкцій проти Росії на засіданні послів країн-членів Європейського союзу 27 червня – про це Радіо Свобода, не називаючись, повідомили дипломати, знайомі з перебігом обговорень.
Словацький прем’єр Роберт Фіцо відмовився дати політичну згоду на 18-й пакет на саміті лідерів країн ЄС. Дискусії продовжилися на рівні послів, утім, прогресу досягти не вдалося. Ще до початку обговорень Словаччина попередила, що згоди не дасть і що діалог триватиме на більш високому рівні.
Представництво Словаччини в ЄС поінформувало колег із Coreper (Комітет постійних представників ЄС, який складається з очільників місій країн-членів), що 26 червня, в день саміту лідерів Євросоюзу, Роберт Фіцо окремо зустрічався з приводу 18-го пакету з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
«На наш погляд, це наблизило нас до задовільного рішення», – зазначається в записці словацької місії до Coreper.
Братислава, як відомо, критикує плани ЄС відмовитися повністю від російських газу й нафти. Залежна від енергоносіїв з Росії країна вимагає від Брюсселя рішення, що запобігло би енергетичній кризі в Словаччині.
3 липня, сказано в записці, Словаччина очікує на візит «високопоставленого чиновника Єврокомісії» для подальших дискусій довкола робочого плану, попередньо погодженого.
«До того часу наша позиція щодо 18-го пакету санкцій залишатиметься незмінною», – резюмувала словацька делегація в ЄС.
26 червня на саміті ЄС лідери країн-членів дали політичну згоду на продовження вже запроваджених проти Росії санкцій. Утім, схвалення нових – тобто запропонованого Єврокомісією 18 пакету – заблокувала Словаччина. Нові обмеження стосуються енергетичного і банківського секторів Росії.
Зеленський повідомив про «хороші рішення» щодо підтримки на засіданні Європейської ради
Президент Володимир Зеленський 27 червня прокоментував результати засідання Європейської ради, що відбулося напередодні, подякувавши партнерам за підтримку.
«Є справді хороші рішення щодо безпекової підтримки, подальшого тиску на Росію та висока оцінка нашої внутрішньої трансформації. Навіть у час війни ми ухвалюємо та імплементуємо рішення, які наближають нас до вступу в ЄС», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
Голова держави назвав кожен об’єднаний сигнал підтримки України ознакою гарантії того, що у Європи «є нормальне майбутнє»:
«Зараз усе залежить від нас, від єдності держав – членів ЄС та всіх країн, які щиро прагнуть євроінтеграції».
Зеленський подякував за лідерство президенту Європейської ради Антоніу Кошті та голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн: «працюємо далі, щоб посилювати одне одного. Разом захищаємо спільні цінності та боремося за мир».
Напередодні Європейська рада ухвалила висновки щодо сфери оборони, закликавши Європу до більшої суверенності та відповідальності «за власну безпеку». За підсумковим текстом, російська агресія проти України становить «екзистенційний виклик для Європейського Союзу».
У Міноборони прокоментували можливу передачу КНДР нових військ для сприяння Росії у війні
Українська розвідка має інформацію про можливу підготовку Північною Кореєю до направлення нової групи військових на допомогу Росії у веденні війни проти України. Про це міністр оборони Рустем Умєров повідомив під час спілкування з журналістами 27 червня, передає кореспондент Радіо Свобода.
За його словами, це розгортання можливе у липні-серпні, передовсім, ймовірно, для бойових дій у Курській області РФ, але не відкидають і Сумщину.
При цьому, в Міноборони кажуть, що рішення про можливу передачу додаткового контингенту Росії ставить під загрозу власну безпеку лідера КНДР Кім Чен Ина, бо йдеться про виснаження стратегічного резерву.
У Міноборони зазначили, що разом із партнерами мають детальну інформацію щодо руху і застосування північнокорейських підрозділів і продовжують аналіз загроз. Ймовірне подальше використання корейського контингенту може свідчити про нестачу мобілізаційного ресурсу в самій Росії, зазначив Умєров.
Міністр додав, що Північна Корея вже залучила до війни проти України близько 11 тисяч військовослужбовців з елітного контингенту. Як кажуть у Міноборони, йдеться про бійців, спеціально відібраних за фізичними, психологічними та іншими критеріями – приблизно з 50-тисячного «особистого резерву» режиму Кіма Чен Ина. За даними української розвідки, РФ втратила кілька хвиль цього так званого елітного резерву КНДР, що «підтверджує високі втрати й обмежені можливості Кремля щодо формування нових боєздатних сил».
«Використання Росією елітного північнокорейського контингенту свідчить не лише про поглиблення залежності від тоталітарних режимів, але й про реальні проблеми з мобілізаційним резервом. Ми спільно з партнерами моніторимо ці загрози і реагуватимемо відповідно», – наголосив міністр.
Напередодні про те, що Північна Корея, ймовірно, відправить додаткові війська для підтримки війни Росії проти України в липні або серпні, повідомила південнокорейська розвідувальна служба. Там також зазначили, що Північна Корея підтримала Росію, надавши понад 10 мільйонів артилерійських снарядів, ракет і далекобійної зброї в обмін на економічну співпрацю і технічну підтримку з боку Москви.
17 червня за підсумками переговорів у Пхеньяні секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу і лідера КНДР Кім Чен Ина стало відомо, що Північна Корея пообіцяла направити до Росії тисячу саперів і п’ять тисяч військових будівельників для відновлення Курської області РФ.
Візит Шойгу до Пхеньяна – другий за останній місяць, збігся в часі з річницею підписання лідерами Росії й КНДР договору про партнерство між двома країнами. Після російського повномасштабного вторгнення в Україну Москва перестала дотримуватися міжнародних санкцій щодо Північної Кореї, які забороняють, зокрема, залучати корейську робочу силу до робіт чи будь-яку військово-технічну співпрацю.
Багатостороння група з моніторингу санкцій, до якої входять 11 країн, оприлюднила наприкінці травня звіт, в якому вказала, що Північна Корея від вересня 2023 року поставила Росії понад 20 тисяч контейнерів із боєприпасами, сприяючи таким чином російським ударам по Україні, зокрема по критично важливій інфраструктурі.
Пхеньян і Москва, які в листопаді 2024 року ратифікували договір про всеосяжне стратегічне партнерство, заперечують поставки зброї, проте нещодавно підтвердили участь північнокорейських військ у бойових діях проти українських сил у Курській області Росії.
Розвідка Великої Британії 15 червня зазначила, що північнокорейські війська, найімовірніше, зазнали понад шість тисяч втрат особового складу у бойових операціях проти українських військ у Курській області Росії, що становить понад половину від приблизно 11 тисяч військовослужбовців КНДР, розгорнутих там початково.
Цього місяця американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті заявив, що Росія і Північна Корея, схоже, намагаються використовувати більш приховані способи створення шляхів, зокрема через трудову міграцію, через які громадяни КНДР можуть потрапити до російської армії.
Над Хмельниччиною збили два «Калібри» і 22 дрони. В ОВА повідомили про наслідки удару
На Хмельниччині вночі і вранці 27 червня сили ППО знищили дві крилаті ракети типу «Калібр» і 22 безпілотники Shahed, запущені Росією, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.
«Внаслідок атаки пошкоджено огорожу приватного житлового будинку й автомобіль. Інформація уточнюється», – написав він у телеграмі.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська в ніч на 27 червня атакували Україну 371 засобом повітряного нападу: 363 безпілотниками (ударними БпЛА типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів), а також двома аеробалістичними ракетами Х-47 М2 «Кинджал» і шістьма «Калібрами».
Військові зазначили, що основним напрямком удару було місто Старокостянтинів, Хмельницької області.
«За попередніми даними, станом на 09:30, протиповітряною обороною знешкоджено 365 засобів повітряного нападу противника – 217 збито вогневими засобами, 148 – локаційно втрачені: 211 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) збито, 148 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ; шість крилатих ракет «Калібр» – збито», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовані прямі влучання у трьох локаціях, а також падіння уламків на восьми локаціях.
Російські війська не вперше спрямовують свої ракети й ударні дрони на Старокостянтинів Хмельницької області, де поблизу міста розташований військовий аеродром.
У Генштабі повідомили про 187 боєзіткнень на фронті за минулу добу
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 187 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 27 червня Генштаб ЗСУ.
Як випливає з наведених даних, найбільше боїв було на Покровському напрямку. «На Покровському напрямку наші захисники зупинили 56 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Полтавка, Малинівка, Шевченко Перше, Мирне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Новомиколаївка, Котлярівка, Мирноград, Новосергіївка, Удачне, Олексіївка, Новоукраїнка, Котлине, Муравка, Зелений Кут і в бік Володимирівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, на Новопавлівському напрямку загарбники здійснили 25 атак, на Торецькому – 23, на Лиманському – 18, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби українські військові відбили 28 російських атак.
Бойові дії також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Придніпровському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав 67 авіаційних ударів скинувши 119 керованих авіаційних бомб. Крім цього, здійснив 4536 обстрілів, зокрема 54 – із реактивних систем залпового вогню, і залучив для ураження 2574 дрони-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського від 22 червня, Сили оборони України змогли стабілізувати ситуацію на лінії фронту в прикордонних районах Сумської області та Курської області РФ.
24 червня проєкт DeepState повідомив, що російська армія розвиває успіх на північ від Куп’янська Харківської області. З огляду на мапу, загарбникам залишається трохи більше ніж кілометр до міської межі Куп’янська з півночі.