Європа виробляє в шість разів менше дронів, ніж Україна – Кубілюс
Нинішній обсяг європейського виробництва становить близько півтора мільйона дронів на рік, тоді як Україна виробляє 10 мільйонів, стільки ж – Росія. Про це на відкритті першого засідання Альянсу дронів ЄС-Україна заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс.
«Наше виробництво, яке більш-менш покриває наші потреби, залишається фактично виробництвом мирного часу. Але досвід України показує: якщо приходить війна, необхідно мати можливість дуже швидко наростити масштаби», – підкреслив посадовець.
Кубілюс зазначив, що Європі слід вчитися в України веденню війни дронів і темпу впровадження інновацій зокрема. Альянс, що об’єднує дев’ять європейських компаній і дев’ять українських, має в цьому допомогти, вважає єврокомісар.
Кличко: через атаку на АЗС у Києві загинули дві людини
Дві людини загинули під час російської атаки на АЗС у Києві вранці 11 вересня, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Уже вісім постраждалих від ранкової атаки на АЗС столиці.
Із них шестеро поранених перебувають у лікарнях», – додав він.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій зазначили, що серед постраждалих – один рятувальник.
Раніше влада Києва повідомила, що російські війська 11 вересня атакували дві АЗС у столиці України: у Дніпровському й Оболонському районах. При цьому АЗС в Оболонському районі була атакована двічі.
В «Укрнафті» повідомили, що атаковані її АЗС. «Це черговий цілеспрямований удар по цивільних об’єктах, які забезпечують людей пальним і необхідними товарами. Жодної військової мети в таких атаках немає. Це терор проти мирного населення», – заявив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
У компанії повідомили, що після сигналу повітряної тривоги персонал і клієнти залишили територію АЗК.
«Водночас фіксуються серйозні руйнування капітальних будівель та критичні пошкодження обладнання», – йдеться в повідомленні.
ISW після заяв Медведєва: в «Єдиній Росії» офіційно підтвердили курс на підтримку затяжної війни
Голова партії «Єдина Росія» і заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв офіційно підтвердив курс «Єдиної Росії» на підтримку затяжної війни проти України і закріпив провоєнну позицію партії як частину неформальної державної ідеології Росії, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначили, що в інтерв’ю російській газеті «Ведомости», опублікованому 10 вересня, Медведєв наголосив на відданості Росії війні, довгостроковій мілітаризації російського суспільства й вимозі щодо збільшення економічних жертв з боку російського суспільства.
Медведєв також заявив про необхідність для російського суспільства залишатися у стані постійної бойової готовності навіть після закінчення війни РФ в Україні. За його словами, після війни російська оборонна промисловість має переорієнтуватися на накопичення запасів зброї для відбиття нібито екзистенційної загрози Росії з боку НАТО і союзників США в Тихоокеанському регіоні.
Голова МЗС Польщі приїхав до Києва
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 11 вересня повідомив, що прибув до України.
«Добрий день із Києва», – написав міністр у соцмережі Х, розмістивши фото з залічничного вокзалу в столиці України.
Деталі візиту поки що невідомі, раніше його не анонсували.
Візит Сікорського відбувається на тлі заяви польського уряду про те, що прикордонні пункти Польщі можуть стати мішенями для російський атак.
У Києві фіксують влучання в АЗС на тлі атаки РФ, є постраждалі – влада
У Дніпровському й Оболонському районах Києва вранці 11 вересня зафіксували влучання в АЗС на тлі російської атаки, повідомила місцева влада.
За словами міського голови Києва Віталія Кличка, в Оболонському районі влучань в АЗС було два.
Крім того, за словами мера, до житлового будинку в Дніпровському районі викликали медиків. Він нагадав, що вночі проти 11 вересня в цьому районі внаслідок влучання дрона в 9-поверхівку постраждали вісім людей. За даними медиків, один із постраждалих перебуває в тяжкому стані, додав міський голова.
У Київській міській військовій адміністрації зазначили, що на 10:40 відомо про чотирьох постраждалих внаслідок атаки на АЗС.
Читайте також: РФ продовжує атаки, що мають «катастрофічні наслідки» для цивільних в Україні – місія ООН
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Україна впала, Путін переміг». Реакції в ЄС на чергове викриття корупції у найвищих щаблях влади України
В Україні гримить черговий корупційний скандал, у якому фігурують топпосадовці Офісу генерального прокурора. Операція «Карфаген» зачепила високі щаблі української влади саме тоді, коли Україна заявляє про дефіцит в оборонному бюджеті й просить ЄС завчасно виплатити кошти, закладені для неї на наступний рік.
- Як у Євросоюзі, що нині є ключовим фінансовим донором України, сприймають нову корупційну історію?
- Наскільки ефективно Брюссель контролює, як в Україні витрачають гроші європейських платників податків?
- Чи достатньо нинішніх механізмів перевірки?
Радіо Свобода поговорило про це з депутатом Європарламенту від Німеччини Даніелем Фрьондом. Він представляє «Зелених» і входить до Комітету Європарламенту з бюджетного контролю.
У своєму останньому звіті Фрьонд, зокрема, звертав увагу на відсутність єдиного консолідованого й прозорого огляду того, як розподіляються та витрачаються кошти ЄС для України.
Гучні розслідування корупції
– Пане Фрьонд, почнімо зі свіжих подій. Як ви, напевно, знаєте, генпрокурор України та його заступниця подали у відставку після корупційного розслідування, яке стосується Офісу генерального прокурора. Як такі події впливають на довіру ЄС до України в той час, коли країна значною мірою залежить від європейської фінансової підтримки?
– У ЄС ми всі дуже уважно стежимо за тим, що відбувається. І ми хочемо, щоб Україна досягала прогресу в боротьбі з корупцією, у судовій реформі.
Ми визначили цілу низку контрольних показників, які український уряд має виконати, щоб отримувати кошти, які ми хочемо надавати Україні.
Ми хочемо підтримувати український уряд і народ України в усіх їхніх зусиллях – зокрема в захисті країни, але також у забезпеченні функціонування держави та уряду. Тому ми уважно за цим стежимо.
І, звісно, у боротьбі з корупцією завжди трохи складно оцінювати ситуацію, коли з’являються нові справи.
Очевидно, що всі ми воліли б мати систему, вільну від корупції. Але ми знаємо, що в Україні корупція є. І якщо ви хочете її викорінити, то спочатку це неминуче означає появу великої кількості справ, проваджень проти людей і навіть обвинувальних вироків, коли корумповані особи потрапляють до в’язниці.
Саме по собі це не обов’язково щось погане. Це частина процесу очищення.
Але, звісно, коли ми чуємо, що дуже впливові люди, ключові фігури – зокрема й у боротьбі з корупцією – самі опиняються під слідством, подають у відставку тощо, це може підривати довіру.
Повністю читайтте ТУТ
Cклад Ozon у російському Саратові атакували дрони, повідомляють про пожежу на НПЗ
У російському Саратові вночі проти 11 вересня атаки дронів зазнав логістичний центр і хаб доставки Ozon. Як повідомила пресслужба російського маркетплейсу, співробітників заздалегідь евакуювали. За попередніми даними, ніхто не постраждав.
Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін написав про пошкодження цивільної інфраструктури у Саратові. За його словами, на місці працюють оперативні служби.
За даними Astra, у Саратові на тлі атаки дронів також спалахнула пожежа на НПЗ. Видання уточнює, що Саратовський НПЗ уже потрапляв під обстріл щонайменше 16 разів. Офіційно про цю атаку не повідомляють.
Генштаб: на фронті за добу було 235 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксували 235 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 11 вересня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 33 атаки. Противник намагався просунутися в районах населених пунктів Дорожнє, Білицьке, Шевченко, Новоолександрівки, Удачного, Молодецького, Новопідгороднього, Новомиколаївки, Муравки та в напрямку Ганнівки, Світлого, Добропілля, Матяшевого, Сергіївки», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії також тривали також на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському, кажуть у Генштабі.
ДСНС: рятувальники продовжують гасити пожежу, що виникла на складі в Бучанському районі
У Бучанському районі на Київщині пізно ввечері 10 вересня внаслідок російської атаки загорівся склад цивільного призначення. За попередньою інформацією, постраждалих немає, повідомив очільник ОВА Тимур Ткаченко.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій вранці 11 вересня повідомили, що під час гасіння пожежі російські війська завдали повторного удару.
«Попри небезпеку, рятувальники продовжили роботу. Наразі пожежу локалізовано – поширення вогню немає. Роботи з ліквідації наслідків тривають», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили: після нічної атаки РФ влучання зафіксували на 19 локаціях
Російські військові вночі проти 11 вересня атакували Україну S8000 «Бандероль» і 161 ударним безпілотником, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 138 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, внаслідок атаки зафіксували влучання на 19 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Військові попередили, що атака триває.
Читайте також: РФ продовжує атаки, що мають «катастрофічні наслідки» для цивільних в Україні – місія ООН
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила ще 1490 військових
и не розкриває
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 503 880 своїх військових, зокрема 1 490 осіб – за останню добу, такі дані в ранковому зведенні 11 вересня навів український Генштаб.
В українському командуванні також назвали дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 341 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 312 (+7)
- артилерійські системи – 49 516 (+64)
- РСЗВ – 2 109 (+2)
- засоби ППО – 1 622 (+4)
- літаки – 441
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 573 (+23)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 510 130 (+1 925)
- крилаті ракети – 5 103
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 147 211 (+590)
- спеціальна техніка – 4 666 (+16).
КМВА: 8 людей постраждали в Києві через російську атаку
У Дніпровському районі Києва внаслідок російського удару виникла пожежа в 9-поверховому житловому будинку, повідомила міська військова адміністрація.
За повідомленням, на даний час відомо про вісьмох постраждалих. Подробиць у КМВА не наводять.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що горів фасад будинку з 1-го по 5-й поверхи, а також квартира на другому поверсі.
Рятувальники повідомили, що сімох людей врятували, ще сімох – передали медикам.
Крім того, за даними, ДСНС, в Оболонському районі Києва через атаку РФ пізно ввечері 10 вересня виникла пожежа у одноповерховій складській будівлі. О 23:53 її загасили, постраждалих немає, кажуть рятувальники.
Загиблі та десятки поранених. Росія вдарила по Павлограду
Туск допускає, що Росія може атакувати прикордонні пункти Польщі
Польща вночі відвернула загрозу для одного зі своїх прикордонних переходів з Україною і очікує, що її прикордонні пункти можуть стати мішенями, заявив польський прем’єр-міністр Дональд Туск.
«Росія вже вирішила розпочати провокаційні атаки на прикордонні переходи, наприклад, у Молдові. Ми очікуємо таких дій також на прикордонних переходах з Україною в інших країнах, зокрема в Польщі», – сказав він на пресконференції у столиці Словаччини Братиславі.
Прем’єр Польщі зауважив, що слід бути готовими «до різних подібних провокацій та, можливо, до внутрішнього саботажу».
Росія наразі не прокоментувала заяву Туска.
«Понад 170 боїв за добу»: Генштаб ЗСУ назвав найгарячіші ділянки фронту
На фронті від початку цієї доби відбулося 173 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше – 26 – російських атак було на Покровському напрямку, де сили РФ намагалися просунутися в районах населених пунктів Дорожнє, Білицьке, Шевченко, Новоолександрівки, Удачного, Молодецького, Муравки та в напрямку Ганнівки, Світлого, Добропілля, Матяшевого, Сергіївки. Одна російська атака триває.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили вісім російських штурмів поблизу Костянтинівки, Іллінівки, Довгої Балки, Торецького, Вільного та в напрямку Миколайпілля, Кучерового Яру.
На Лиманському напрямку українські оборонці успішно відбили сім спроб загарбників просунутись, ще сім російських атак зафіксували на Гуляйпільському напрямку.
Бойові дії продовжуються на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Краматорському та Придніпровських напрямках штрумів противника не було.
Попередньої доби на фронті зафіксували 277 бойових зіткнень.
На Київщині продовжують гасити пожежу після удару РФ. У соцмережах пишуть про масштабне займання в Гостомелі
У Бучанському районі на Київщині рятувальники ліквідовують пожежу складських приміщень, повідомив голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Він не уточнює, де саме сталася пожежа, однак у соцмережах пишуть про масштабну пожежу у Гостомелі після удару РФ.
Згодом задля уникнення «зайвих спекуляцій і паніки» Ткаченко додав, що внаслідок російської атаки загорівся склад цивільного призначення – ситуація контрольована, попередньо, постраждалих немає.
За даними ОВА, в області майже весь день лунали сигнали повітряної тривоги, у Бучанському, Фастівському та Обухівському районах пошкоджено 17 об’єктів, серед них – приватні будинки, транспортні засоби, складські та виробничі приміщення, ангар і ветеринарна клініка.
Влада Київщини повідомляла, що внаслідок російського удару вранці 10 вересня загинула одна людина, ще двоє – постраждали.
Німеччина: поліція провела операцію біля консульства України в Дюссельдорфі
У німецькому місті Дюссельдорф поліція ввечері у четвер, 10 вересня, провела масштабну операцію біля будівлі генерального консульства України.
Як повідомляє агентство DPA, причиною операції поліції став отриманий сигнал про можливу загрозу для установи.
Зазначається, що операція почалася близько 17:30 за місцевим часом – ділянку території навколо консульства оточили, поліція перекрила частину вулиці в центрі Дюссельдорфа, на місці також перебували кілька поліцейських автомобілів.
Правоохоронці обшукали будівлю та прилеглу територію, однак повідомлення про можливу загрозу не підтвердилося. Тому операцію було завершено о 19:15. Речниця поліції не надала жодних додаткових подробиць.
Це сталося на тлі погіршення відносин між Німеччиною та Росією, яка веде війну проти України. Нещодавно Німеччина офіційно звинуватила Росію в причетності до спроби атаки на аеропорт Лейпцига. За даними ЗМІ, у плануванні диверсії в Лейпцигу підозрюють двох осіб. Один із них, окрім російського громадянства має паспорт Латвії, другий – документи Білорусі й Росії.
Російська влада різко відреагувала на заяву та рішення Німеччини. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Німеччина йде «по подальшому шляху ескалації». За його словами, «ніякої аргументації представлено не було». Сергій Лавров назвав «початком справжньої війни» висунуті німецькою владою звинувачення.
Канада оголосила про допомогу для енергетики України напередодні зими
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що Оттава надасть понад 430 мільйонів канадських доларів для закупівлі газу.
«Канада зробить внесок у Фонд енергетичної безпеки України для відновлення енергетичної інфраструктури, збільшення потужностей для зберігання та забезпечення енергією лікарень. Щоб допомогти українцям пережити зиму, Канада надасть понад 430 мільйонів канадських доларів у вигляді гарантій на кредити для закупівлі газу», – сказав він під час спілкування з журналістами.
Як повідомляється на сайті Офісу очільника уряду Канади, Оттава надає Європейському банку реконструкції та розвитку нові гарантії за кредитами на суму майже 435 мільйонів доларів для підтримки енергетичної безпеки, зокрема для закупівлі газу на зиму та придбання резервних генераторів для виробництва електроенергії під час дефіциту.
Також, як додає пресслужба Карні, Канада надає додаткові 10 мільйонів доларів до Фонду підтримки енергетики України для підтримки енергетичної інфраструктури України, зокрема для закупівлі та постачання критично важливого енергетичного обладнання.
Президент України Володимир Зеленський подякував Канаді за енергетичні домовленості – «у нас є конкретні домовленості в енергетичній сфері, які посилять нас і перед цією зимою, і більш довгостроково».
Президент України Володимир Зеленський і перша леді України Олена Зеленська, як очікується, перебуватимуть з візитом у Канаді з 9 по 11 вересня. Вони візьмуть участь у заходах у Калгарі, Торонто і Норт-Беї.
На початку вересня Німеччина оголосила, що надасть ще 250 мільйонів євро для вирішення невідкладних потреб у ремонті енергетичної інфраструктури України до зими.
Після цього міністр енергетики Денис Шмигаль подякував уряду Німеччини, але заявив, що в умовах постійних атак РФ потреби українських енергокомпаній залишаються значними – «маємо залучити до Фонду підтримки енергетики України додатково 561,5 млн євро, розраховуємо на подальшу підтримку партнерів».
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. В Україні для населення діяли графіки відключення електроенергії, бізнесу також обмежували електропостачання.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
На Одещині через атаку РФ пошкоджений склад волонтерської організації – ОВА
На Одещині через російську атаку пошкоджено складські приміщення волонтерської організації із гуманітарною допомогою, зокрема речами першої необхідності, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За попередніми даними, постраждали двоє людей.
Кіпер додав, що наразі пожежу ліквідували.
Це перше російська атака на склади волонтерів. Зокрема, у серпні український Червоний Хрест заявляв про знищення гуманітарних запасів у Києві та Херсоні через російські атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський очікує перших результатів щодо переговорного процесу до кінця вересня
Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що до кінця місяця можуть бути перші результати щодо переговорів про завершення війни, однак він не очікує «сильних перемовин» під час періоду виборів в Росії.
«Я думаю, що у нас не буде дійсно сильних перемовин під час періоду виборів в Росії. Ми це розуміємо, але наприкінці вересня у нас буде нагода зустрітися з американською командою у Нью-Йорку. І протягом цього періоду кожного дня наші, мої радники і радники з питань нацбезпеки, вони на зв'язку з американською командою. Вони говорять про те, які результати можуть бути, як підготуватися до тристоронньої зустрічі, який результат може бути після тристоронньої зустрічі», – сказав він на пресконференції разом з прем’єр-міністром Канади Марком Карні.
Зеленський також зауважив, що міжнародні партнери порушують питання сільськогосподарської продукції, яку Росія почала блокувати в Чорному морі.
«І ми відповіли на це – почали робити те саме, але ми маємо відповідати. В іншому випадку Росія ніколи цю війну не закінчить, тому що вона ніколи цю війну не відчуватиме. Зараз ми порушуємо питання потенційних результатів щодо енергетики та продовольчої безпеки», – повідомив президент.
«Росія – коли вони чують, що у нас йдуть якісь перемовини з європейцями, з канадцями, з американцями, коли вони щось таке чують, вони намагаються зробити атаки по нам більш інтенсивними. Просто, щоб зламати будь-які перемовини, щоб поламати будь-який діалог. Але ми віримо у мир і ми будемо рухатися в цьому напрямку. Є лише один спосіб зупинити цю війну, іншого шляху немає. Тому перші результати, я думаю, що ми зможемо вийти на них до кінця вересня», – додав Зеленський.
Спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер 5 і 6 вересня побували у Москві й Києві, де зустрілися з керівництвом Росії й України.
Зеленський повідомив, що провів два двосторонні раунди переговорів з делегацією США й один раунд багатосторонніх переговорів разом із радниками з національної безпеки Великої Британії, Німеччини і Франції.
Як повідомив Зеленський, після переговорів у Києві Україна, США і європейські партнери домовилися зустрітися знову, щоби продовжити діалог щодо встановлення миру й обговорити подальші кроки. Місце і дата нової зустрічі поки не оголошені.